Природо-ресурсний та трудовий потенціал Чернівецької області

Зміст

Вступ

Розділ І Формування і використання природо-ресурсного потенціалу Чернівецької області

1.1 Особливості географічного положення області та формування природно-ресурсного потенціалу

1.2 Економічна оцінка природних умов та корисних копалин, їх використання

1.3 Напрямки поліпшення природно-екологічної ситуації в області

Розділ ІІ Характеристика трудового потенціалу Чернівецького регіону

2.1 Аналіз тенденції динаміки чисельності населення області

2.2 Характеристика трудових ресурсів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У період розвитку ринкової економіки в Україні надзвичайно зростає роль ефективного розміщення продуктивних сил, модернізації структури господарства, реальної оцінки й перерозподілу сировинного, виробничого та трудового потенціалу, зовнішньоекономічних зв'язків країни. Виходячи з цього, дуже важливим є вивчення теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, завдань ефективного використання природних, науково-виробничих та людських ресурсів регіонів і країни, територіальної і галузевої структури народногосподарського комплексу, наукових засад державної регіональної політики.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

Актуальність теми обумовлена тим, що знання економічних, історичних, природних і національних особливостей розвитку господарства різних регіонів країни є вкрай необхідними для кожного кваліфікованого економіста.

Об'єктом курсової роботи є природо - ресурсний та трудовий потенціал Чернівецького району.

Предметом роботи є загальна характеристика, особливості розвитку та використання природно-ресурсного потенціалу та продуктивних сил Чернівецької області.

Завданнями курсової роботи є :

- аналіз особливостей географічного положення області та формування природно-ресурсного потенціалу;

- економічна оцінка природних умов та корисних копалин області, їх використання;

- розгляд напрямків поліпшення природно-екологічної ситуації в області;

- характеристика розвитку трудового потенціалу Чернівецького регіону.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, перший з яких складається з двох підпунктів, другий - з трьох, висновків та списку використаної літератури.

Розділ І. Формування і використання природо-ресурсного потенціалу Чернівецької області

1.1 Особливості географічного положення області та формування природно-ресурсного потенціалу

Чернівецька область - це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці. В 2005 році в туристичну галузь області інвестовано 45 мільйонів гривень, створено понад 800 робочих місць. Триває спорудження чотирьох туристичних комплексів в Придністров'ї - у селі Дністрівка Кельменецького району вже відкрито перший в області яхт-клуб, у січні 2006 запрацював комплекс «Зелена Діброва» в селі Валя Кузьмін Глибоцького району. Відкрито новий туристичний комплекс у селі Мигове Вижницького району. Оздоровчі та туристично-розважальні комплекси на Буковині функціонують у мікрорайоні Цецино в Чернівцях, в селі Горбове Герцаївського району, на перевалі Німчич Вижницького району та селі Глибочок Сторожинецького району. Туристів також приймають понад 60 об'єктів сільського туризму. [15, с. 25]

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу «Іжевська», «Мацеста», «Боржомі» і «Нафтуся».

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сірет, Черемош. [ 4, с. 94]

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр. [13, с. 83]

У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.

У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них. [4, с. 83]

1.2 Економічна оцінка природних умов та корисних копалин, їх використання

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру. Північні і східні райони області багаті на мергелі та вапняки. У селі Красноїльськ є перспективне родовище мармуру.

Для цегельно - черепичного і гончарного виробництва використовуються суглинки, на які багаті села Вижницького району. Для будівництва доріг та облицювання стін будівель застосовують червоно-бурі та сірі пісковики. Різні види пісків добувають у селах Заставнівського району. На території області також є родовища кварцитів, сланцiв, кухонної солі. [12, с. 46]

Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області відіграють ліси, pагальна площа яких складає 258 тис. га. Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Враховуючи, що ліс є постійно відновлювальним природним ресурсом, щорічно в області заготовляють 550-600 тис. куб. м деревини.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу “Іжевська“, “Мацеста”, “Боржомі” і “Нафтуся”.

До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей. Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод типу "Іжевська", "Мацеста", "Боржомі". [8, с. 94]

Геологiчнi утворення Пiвнiчної Буковини мають велике пiзнавальне й естетичне значення. Серед них видiляються печера Довбуша, скелі "Кам'яна багачка" та "Чорний Дiл", днiстровськi "стiнки" бiля сiл Василiв i Звенячин. Гiрськi масиви Буковинських Карпат створюють сприятливi можливостi для розвитку альпiнiзму, гiрсько-пiшохiдного i спортивного квалiфiкацiйного туризму. Винятковi гiпсовi печери "Попелюшка", "Буковинка-1" та "Буковинка-2" можуть використовуватись для спелеотуризму.

Область дає сьогодні майже 100% загальноукраїнського виробництва нафтоапаратури. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 205 промислових підприємств, окрім того, функціонує 385 малих промислових підприємств.

У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості - виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів - виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості - виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості - виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів. [6, с. 93]

Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу.

Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п'ята частина основних фондів

Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості. [12, с. 73]

1.3 Напрямки поліпшення природно-екологічної ситуації в області

Державне управління охорони навкошнього природного середовища в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки відповідно на території області.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами й розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Мінекоресурсів України, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими в межах їх компетенції, а також Положенням про держуправління. [4, с. 91]

Основними завданнями управління є:

- забезпечення реалізації державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення ефективного використання та відтворення природних ресурсів (земля, надра, поверхневі й підземні води, атмосферне повітря, ліси та інші об'єкти рослинного і тваринного світу),охорону навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

- здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки у сфері поводження з відходами;

- державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами України і особами без громадянства, іноземними юридичними й фізичними особами на відповідній території, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;

- інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території, оперативне оповіщення про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та про хід виконання заходів щодо їх ліквідації. [5, с. 98]

Зношеність обладнання і несвоєчасна його заміна, відсутність резервного джерела енергопостачання приводить вже сьогодні до виникнення частих аварійних ситуацій, що є потенційно небезпечним явищем на майбутнє і може привести до непередбачених наслідків.( див. Табл. 1) [7, с. 84]

Таблиця 1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів Іщук С. І. Географія промислових комплексів. - К. „Віпол”,2008

В агроформуваннях області знаходиться понад 32 тонни заборонених, невідомих або непридатних для використання пестицидів і агрохімікатів, які зберігаються у 24 складах. Викликає занепокоєння стан каналізаційно-очисних мереж м.Чернівці.

З метою оздоровлення довкілля в області розроблені і виконуються програми з охорони навколишнього природного середовища, а саме:

1. Довгострокова комплексна програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області на 2003-2015 р.р. “Еко-Моніторинг”. Програмою передбачається збір інформації про стан: водних ресурсів (поверхневих вод основних водних об'єктів області, питної води систем централізованого водопостачання, спостереження за якістю стічних та підземних вод), атмосферного повітря та викидів (в місцях проживання та відпочинку населення), моніторинг земель (загального, сільськогосподарського призначення, на територіях промислових підприємств, сміттєзвалищ і в місцях проживання та відпочинку населення), екзогенних процесів (спостереження за вогнищами активізації та виникнення нових ділянок зсувів, карстових явищ, підтоплення та селів), моніторинг біоресурсів. Також передбачається створення автоматизованої розподіленої системи вводу, первісного контролю, передачі, накопичення та обробки інформації від організацій - суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля.

2. Комлексна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки “Екологія”, термін реалізації 2000-2005 рр., вартість робіт 292 млн.грн. Програма “Екологія” прийнята в листопаді 1999 року і до неї ввійшли відповідні природоохоронні заходи програм, що приймались раніше.

3. Регіональна програма захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель - 1995-2010 рр.,98,1 млн. грн. [9, с. 94]

Виходячи з конкретної екологічної обстановки, визначено основні проблемні екологічні питання та пріоритети природоохоронної діяльності в області:

1. Забруднення транскордонних річок (Прут, Сірет, Дністер) недостатньо очищеними стічними водами

2. Поводження з відходами. Посилення природоохоронного контролю в даній сфері, будівництво полігонів твердих побутових відходів та облаштування сільських сміттєзвалищ.

3. Шкідлива дія повеней на інфраструктуру населених пунктів, шляхів, мостів, на сільськогосподарські угіддя .

4. Деградація земель та розвиток зсувних процесів.Часткове залуження еродованих земель та заліснення зсувонебезпечних ділянок, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд не проводиться із за відсутності коштів

5. Впровадження природоохоронних технологій лісорозробок в Карпатському регіоні. Проводяться організаційні заходи по виконанню відповідних вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону. Проте, при нинішніх темпах нарощування відповідної матеріально- технічної бази, впровадити повсюдно з 2005 р. ґрунтозахисні технології буде проблематично.

6. Збереження біологічного різноманіття та унікальних особливостей.

7. Стан використання рекреаційних ресурсів області та розвиток екологічного туризму. [8, с. 123]

Розділ ІІ. Характеристика трудового потенціалу Чернівецького регіону

2.1 Аналіз тенденції динаміки чисельності населення області

Чисельність наявного населення області упродовж січня-липня п.р. зменшилась на 1,3 тис. осіб і на 1 серпня 2007р., за оцінкою, становила 904,9 тис. осіб. Загальне скорочення населення відбулося виключно за рахунок природного скорочення - 1452 особи, у той час як міграційний приріст становив 115 осіб.

Віковий склад населення Чернівецької області, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризувався такими даними: зменшення частки дітей в загальній чисельності населення одночасно з істотним збільшенням частки осіб старше за працездатний вік, значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює старіння населення.

За даними Всеукраїнського перепису населення, у національному складі населення області переважна більшість українців, а на території області проживали представники близько 80 національностей, чисельність яких складала 7%. ( див. Табл. 2) [13, с. 84]

Таблиця 2 Національний склад населення області, 2007 рік Розміщення продуктивних сил країни : Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2008

Загальна чисельність населення регіону становить 913 тис. осіб, щільність - 115 осіб на 1 кв. км. У регіоні розташовано 11 міст, 8 селищ міського типу, 398 сільських населених пунктів. ( див. Табл. 3) [13, с. 113]

Таблиця 3. Демографічна ситуація в області Розміщення продуктивних сил країни : Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006

2.2 Характеристика трудових ресурсів

На початок вересня п.р. на обліку в державній службі зайнятості загалом перебувало 14,7 тис. незайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 21,9% менше, ніж на 1 вересня 2006р., більшість з них (98%) мали офіційний статус безробітних. Серед безробітних жінки складали 54,6%, молодь у віці до 35 років - 33,9%. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку на 1 вересня п.р. становив 2,7% (на 1 вересня 2006р. - 3,5%). ( Табл. 4 ) [6, с. 90]

Таблиця 4 Трудові ресурси *Чернівецька обласна державна адміністрація - офіційний сайт

Розмір середньомісячної номінальної (нарахованої) заробітної плати в середньому на одного штатного працівника економіки області за січень-липень п. р. становив 970 грн., що на 26,4% більше, ніж у відповідному періоді 2006р.

Найвищий рівень заробітної плати спостерігався у працівників фінансової сфери, державного управління, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, хімічного виробництва і перевищував середній показник по економіці у 2-1,4 раза.

Значно нижчою залишалася заробітна плата працівників сільського господарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг, сфери діяльності готелів та ресторанів, а серед промислових видів діяльності підприємств з виробництва гумових та пластмасових виробів, де її рівень не досягав 60% від середнього рівня по економіці. [14, с. 38]

Упродовж січня-листопада 2005 року послугами служби зайнятості скористалося 68,6 тис. незайнятих громадян, що на 2,1 тис. осіб менше, ніж у січні - листопаді 2004 року. З початку 2005 року в пошуках роботи до служби зайнятості звернулось 35,9 тис. незайнятих осіб, що на 9,5% менше, ніж за аналогічний період 2004 року. Станом на 01.12.2005р. на обліку у службі зайнятості перебувало 24,2 тис. осіб, з яких 23,0 тис. осіб або 95,3% отримали статус безробітного.

З початку 2005 року працевлаштовано 18978 осіб, що на 9,4% більше, ніж за аналогічний період 2004 року. Рівень працевлаштування збільшився на 3,1 відсоткових пункта і склав 27,6%. За рахунок дотації на створення додаткових робочих місць працевлаштовано 298 безробітних, роботодавцям відшкодовано витрати на заробітну плату у сумі 1531,9 тис.грн. [13, с. 92]

Активними заходами сприяння зайнятості населення охоплено 29,2 тис.осіб, що на 6,4% більше, ніж у січні-листопаді 2005 року. Професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації пройшли 3537 безробітних, що на 12,4% більше, ніж за аналогічний період 2004 року.

Для започаткування власної справи 771 безробітних отримали одноразову виплату допомоги у сумі 1709,4 тис.грн. Середній розмір одноразової виплати допомоги, порівняно з аналогічним періодом 2004 року, зріс у 1,4 раза і становив 2404,2 гривні. Основними напрямками діяльності, які обрали підприємці - торгівля (43,9%), сфера обслуговування населення (43,9%), вирощування, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції (6,5%), виробництво предметів широкого вжитку (5,7%). Зареєстрований рівень безробіття станом на 01.12.2005р., в порівнянні із 01.12.2004р., скоротився на 1 відсотковий пункт і склав 4,3%. У сільській місцевості цей показник зменшився на 1,2 відсотки і становить 6%. [17]

Першочергова увага в роботі місцевих органів виконавчої влади області приділяється питанням виконання обласної, міських та районних програм зайнятості населення та створення нових робочих місць. Підвищення ділової активності підприємств, відкриття нових напрямків виробництва, розвиток малого підприємництва, легалізація проявів тіньової зайнятості сприяли створенню нових робочих місць та розширенню сфери застосування праці. За попередніми даними, упродовж січня-листопада 2005 року в усіх сферах економічної діяльності створено 16,4 тис. нових робочих місць, що становить 102,8% до річного завдання, визначеного Державною Програмою зайнятості населення на 2005 рік. У галузях економіки створено 3249 нових робочих місць (120,3% від програмного показника на 2005 рік), за рахунок суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб та працюючих у них за наймом - 13200 робочих місць (99,2%).

Зусилля служби зайнятості спрямовані також на підвищення якості обслуговування безробітних і роботодавців, скорочення тривалості безробіття, зменшення терміну укомплектування наявних вакансій та новостворених робочих місць, соціальному захисті осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії зі сторонами соціального діалогу. [13, с. 75]

Налагоджена співпраця з обласним відділенням Фонду соціального захисту щодо організації професійного навчання непрацюючих осіб з фізичними вадами. Проблема у тому, що спочатку значна кількість інвалідів при направленні на навчання місцевими органами праці та соціального захисту населення та відділенням Фонду соціального захисту інвалідів отримує гарантію від роботодавців про своє подальше працевлаштування. А після закінчення навчання рободавці відмовляються від свого зобов'язання.

Представники базових центрів зайнятості Чернівецького регіону беруть участь у засіданнях комісій, на яких надається інформація щодо послуг служби зайнятості відповідно до чинного законодавства. Ці проблеми обговорюються на засіданнях за “круглим” столом, виїзних семінарах із соціальними партнерами, ярмарках вакансій для інвалідів та презентаціях професій. [13, с. 153]

Економічні негаразди, зумовлені світовою фінансовою кризою, вплинули і на обсяги надання службою зайнятості соціальних послуг незайнятому населенню. У січні цього року обсяги активних заходів сприяння зайнятості населення зменшились на чверть, порівняно з січнем 2008 року.

Одним із важливих видів соціальних послуг незайнятим громадянам є професійна підготовка, перепідготовка або підвищення кваліфікації. У січні за направленням центрів зайнятості проходили професійне навчання 745 осіб. Направлення на навчання здійснюється тільки під конкретне замовлення роботодавців.

Для забезпечення тимчасової зайнятості незайнятого населення, матеріальної підтримки безробітних організовувалися оплачувані громадські роботи, які проводилися тільки за кошти підприємств-замовників. У січні до цих робіт було залучено 119 незайнятих громадян.

Наразі в службі зайнятості запроваджено ряд моніторингів, відповідно до яких щоденно відстежується зростання числа незайнятих громадян, які звертаються за допомогою у працевлаштуванні до центрів зайнятості, вживаються заходи оперативного реагування. [17]

Найбільше робочих місць створено у Вижницькому районі (141,1% до річного завдання), Кельменецькому (137,2%), Глибоцькому (119,4%), Сторожинецькому (115,1%), Заставнівському (111,7%). Найменше робочих місць створено у Новоселицькому (85,2%) та Хотинському (93,9%) районах, м.Новодністровську (92,6%), м. Чернівцях (95,4%).

Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку. Тим більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної неповної зайнятості. [13, с. 27]

Висновки

Отже, Чернівецька область -- область у західній частині України, утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно заселеної українцями, частини Буковини і сусідньої частини Бесарабії (з м. Хотином), розміщена у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бесарабської височини.

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське).

Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії.

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, деревообробна промисловість. Область дає сьогодні майже 100% загальноукраїнського виробництва нафтоапаратури.

Чернівецька область - це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці. В 2005 році в туристичну галузь області інвестовано 45 мільйонів гривень, створено понад 800 робочих місць.

Щодо трудового потенціалу, то першочергова увага в роботі місцевих органів виконавчої влади області приділяється питанням виконання обласної, міських та районних програм зайнятості населення та створення нових робочих місць. На початок вересня п.р. на обліку в державній службі зайнятості загалом перебувало 14,7 тис. незайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 21,9% менше, ніж на 1 вересня 2006р., більшість з них (98%) мали офіційний статус безробітних. Серед безробітних жінки складали 54,6%, молодь у віці до 35 років - 33,9%ю

Розмір середньомісячної номінальної (нарахованої) заробітної плати в середньому на одного штатного працівника економіки області за січень-липень п. р. становив 970 грн., що на 26,4% більше, ніж у відповідному періоді 2006р.

Підвищення ділової активності підприємств, відкриття нових напрямків виробництва, розвиток малого підприємництва, легалізація проявів тіньової зайнятості сприяли створенню нових робочих місць та розширенню сфери застосування праці - першочергові завдання обласної служби зайнятості з приводу підвищення рівня зайнятості населення регіону. Наразі в службі зайнятості запроваджено ряд моніторингів, відповідно до яких щоденно відстежується зростання числа незайнятих громадян, які звертаються за допомогою у працевлаштуванні до центрів зайнятості, вживаються заходи оперативного реагування.

Список використаної літератури

1. Айвазян С.А. Эмпирический анализ синтетических категорий качества жизни населения регионов.-К., Том 39

2. Бичкова О. В. Соціально-економічна характеристика розвитку регіонів України, К - 2007

3. Заставний Ф.Д. Территориально-производственные комплексы. - К. Наукова думка, 1979.

4. Заставний Ф. Д. Географія України. - Львів: Світ,1994.

5. Экологическая геология Украины: справочное пособие / Е.Ф.

6. Іщенко О. І. Удосконалення планування регіонального розвитку агропромислового комплексу // Вісник науки, вересень 2000 р.

7. Іщук С. І. Географія промислових комплексів. - К. „Віпол”,2008.

8. Іщук С. І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування. - К., 1996.

9. Чистобаев А. Й. Развитие экономических районов. Теория и методы исследования. - Л., 1980.

10. Регіональна політика та механізми її реалізації / За ред. М.І.Долішнього - К.: Наукова думка, 2003. - 503 с

11. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. - Львів. Світ, 1993.

12. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу
України. У 3-х частинах, 1999. - 568 с

13. Розміщення продуктивних сил країни : Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2008

14. Сажнєва А. К. Методика вивчення рідного краю Чернівецької області. -Мелітополь, 1993.

15. Селезнев В.В. Основи ринкової економіки України. К.: А.С.К; 2002

16. Поповкін В. А., Калитенко А. П. Регіонально-цілісний підхід в економіці. - К.: Наукова думка, 1993.

17. Чернівецька обласна державна адміністрація - офіційний сайт.