Підприємництво, його сутність, історія розвитку та становлення

29

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки і управління

СЕМЕСТРОВЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни: "Основи підприємництва"

Варіант № 1

Виконала: студентка гр.

Перевірила: доцент кафедри

Алчевськ

2009

1. ПІДПРИЄМНИЦТВО, ЙОГО СУТНІСТЬ, ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СТАНОВЛЕННЯ

1.1 Історичний розвиток поняття "підприємництво"

Вперше поняття "підприємець" у науковий обіг ввів англійський економіст Річард Кантільйон (1680-1734). Він розглядав його як особливу економічну функцію, важливою функцією якої є ризик. Кантільйон визначав підприємця як людину, яка за певну ціну купує засоби виробництва, щоб виробити продукцію і продати її з метою одержання доходу. До підприємців він зарахував людей з нефіксованими прибутками (ремісників, купців, селян та ін.), тобто тих, хто працює умовах постійного ризику.

Французький економіст Жан Батист Сей (1767-1832) стверджував, що підприємець діє на власний рахунок і ризик з метою отримання вигоди, володіє при цьому знаннями й досвідом, комбінує фактори виробництва (землю, капітал та працю) тощо. Для себе підприємець - це людина, що організує інших людей у рамках виробничої одиниці.

Відомий англійський економіст Давид Рікардо (1772-1823) вбачав у підприємці звичайного капіталіста. Аналогічно оцінював роль підприємця Карл Маркс (1818-1883).

Якісно нову оцінку підприємництва дав наприкінці XIX століття англійський економіст А.Маршалл, який наголосив на інноваційній діяльності підприємця та його активній ролі у застосуванні нових машин і технологічних процесів.

Апогеєм у розробці теорії підприємництва стали праці американського економіста Й. Шумпетера, який підприємницьку функцію ототожнював з функцією економічного лідерства і новаторства. Він зазначав, що інновація - дітище підприємництва, а підприємець - творець інновації. На думку Й.Шумпетера, сутність підприємницької діяльності полягає в тому, щоб ефективно здійснювати 5 типів "нових комбінацій", а саме:

1) виробництво нових благ та поліпшення якості існуючих благ;

2) впровадження нових способів виробництва;

3) відкриття й освоєння нових ринків збуту;

4) використання нових джерел отримання сировини;

5) створення промислових організацій нового типу.

Узагальнюючи наукові погляди на сутність підприємництва і на роль підприємця в контексті історичної еволюції, можна констатувати, що підприємець ? це активний суб'єкт пошуку й реалізації нових можливостей у генеруванні та освоєнні новаторських ідей, розробленні нових товарів і технологій, здійсненні інновацій та оволодінні перспективними факторами економічного розвитку.

1.2 Сутність і функції підприємництва

Підприємництво ? це не будь-який, а особливий вид господарської діяльності, яка характеризується такими ознаками:

1) це самостійна діяльність, діяльність «за свій рахунок». Основою підприємницької діяльності (ПД) є власність підприємця;

2) це ініціативна, творча діяльність. В основі здійснення ПД лежить власна ініціатива, творчо-пошуковий, інноваційний підхід;

3) це систематична діяльність. ПД має бути постійною, пов'язаною з відтворювальним процесом і обов'язково офіційно зареєстрованою;

4) це діяльність, яка здійснюється на власний ризик. ПД здійснюється під власну економічну (майнову) відповідальність;

5) метою ПД є одержання прибутку або власного доходу.

Отже, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична діяльність господарюючих суб'єктів з виробництва нової або оновленої продукції, виконання робіт, надання послуг, яка здійснюється на власний ризик з метою одержання прибутку або власного доходу.

Поняття "підприємництво" не слід ототожнювати з поняттям "бізнес", яке є більш ємним і передбачає будь-який діяльності (навіть афери), що приносить доход або особисту користь. Не треба ототожнювати його і з поняттям "підприємливість", яке означає здатність людини до самостійних, неординарних, нетипових дій.

В умовах ринку практично всі люди мають бути підприємливими, але це не означає, що всі повинні й можуть бути підприємцями. Світовий досвід показує, що лише 5-8 % населення країни можуть бути справжніми підприємцями.

Підприємництву притаманні такі функції:

* інноваційна (творча) функція - сприяння процесу продукування нових ідей (технічних, організаційних, управлінських та ін.), здійснення дослідно-конструкторських розробок, створення нових товарів і надання нових послуг тощо;

* організаційна функція - впровадження нових форм і методів організації виробництва, збуту, реклами, нових форм управління і заробітної плати та контроль за їх виконанням;

* господарська функція - найефективніше використання трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів;

* соціальна функція - виготовлення товарів і послуг, необхідних суспільству;

* особистісна функція - реалізація власної мети підприємця, отримання задоволення від своєї роботи. Наприклад, понад 80 % дрібних компаній Англії вважають головним стимулом своєї ПД не особисте збагачення, а можливість відчути себе незалежним і мати задоволення від власної праці.

1.3 Економічна основа підприємництва

Економічною основою підприємництва є приватна власність. Історія не знає прикладів переходу до ринкової економіки без опори на приватну власність. Такі форми власності як групова, колективна, кооперативна, акціонерна, пайова історично виникли в результаті розвитку приватної власності, вийшли з неї й прийшли їй на зміну.

У системі підприємництва вся власність належить окремим громадянам або компаніям. Ні суспільство в цілому, ні уряд не володіють нічим. Вся власність за своєю суттю є приватною. Володіння власністю ? це також володіння владою. Ті, хто контролюють власність, здатні впливати на дії інших.

Приватна власність сприяє збереженню ресурсів. Власник має право:

* вирішувати, як саме використовувати свою власність;

* передавати, продавати свою власність;

* користуватися доходами та іншими вигодами, які дає його власність.

Кожний, хто має приватну власність, може користуватися цими правами. Ось чому слід захищати свою власність і піклуватися про неї.

Власність ? це добробут, багатство. Коли власність втрачає вартість, її власник втрачає частину багатства. Право приватного володіння власністю змушує людей працювати більше і краще, що, у свою чергу, веде до економічного зростання. Таким чином, приватна власність виступає економічною основою підприємництва і розкриває простір для його функціонування і розвитку.

1.4 Товарне виробництво ? матеріально основа виникнення підприємництва

Товар ? це продукт праці, який задовольняє певну потребу людини і виготовлений з метою обміну шляхом купівлі-продажу.

Товарне виробництво ? організація суспільного господарства, за якої окремі продукти виготовляють відокремлені виробники і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж на ринку цих продуктів, які внаслідок цього стають товаром.

Матеріальною основою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці, що означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продукції або на певній виробничій діяльності. Саме суспільний поділ праці зумовлює об'єктивну необхідність і можливість регулярного обміну продуктами.

Виникнення товарного виробництва передбачає дві передумови:

1) обмін товарів, який відбувається на основі еквівалентності (у товари, що обмінюються, має бути вкладена однакова кількість праці). Еквівалентний обмін можливий лише за наявності свободи вибору, яка можлива лише в умовах конкуренції;

2) економічна відокремленість виробників, що зумовлює свободу діяльності господарюючих суб'єктів. Тобто економічна відокремленість передбачає самостійний вибір видів діяльності суб'єктів господарювання, самостійне (вільне) формування програми діяльності тощо. А це і є не що інше, як підприємницька діяльність.

Таким чином, підприємництво є невід'ємним атрибутом товарного виробництва. Без свободи господарської діяльності, тобто підприємництва, товарного виробництва не буває. У свою чергу ПД неможлива без наявності товарного виробництва, яке є для підприємництва матеріальною основою, базою, ґрунтом, на якому лише і можуть розвиватися підприємницькі відносини.

1.5 Функції та риси підприємця

Підприємець ? це людина, яка здійснює самостійну, систематичну, ініціативну, ризикову діяльність, спрямовану на виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг з метою одержання прибутку або особистого доходу і передбачає здійснення нововведень.

Підприємцем прийнято вважати ділову людину, котра вигадує щось нове або поліпшує щось вже існуюче і реалізує це у практичній діяльності. Зміст самостійного прийняття інноваційного рішення підприємцем зводиться до організації виробництва і постачання на ринок товарів та послуг з певним зиском для себе. Отже, підприємець - це суб'єкт, що поєднує в собі комерційні, організаторські та новаторські здібності для пошуку й розвитку нових методів виробництва, нових благ, нових сфер застосування капіталу.

Саме ініціатива, самостійність, творчість та динамізм дозволяють енергійним людям, якими і є підприємці, перетворювати цікаві ідеї на реальність. Успіх ПД багато в чому залежить від здібностей і таланту людини, яка нею займається.

Це власне й робить підприємця центральною постаттю ринкової економіки в цілому.

Підприємець виконує такі основні функції:

1) ресурсну функцію. Її сутність полягає в тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання фінансових, виробничих, матеріальних, сировинних, людських, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів у процесі виробництва товару чи надання послуги, організує виробництво, розподіляє засоби виробництва і трудову діяльність;

2) управлінську функцію, тобто приймає управлінські рішення на всіх стадіях виробничої і збутової діяльності;

3) інноваційну функцію, яка передбачає здійснення інновацій, освоєння нової продукції, нових технологій та нових форм організації виробництва і праці, пошук нових ринків збуту, нових засобів задоволення потреб споживача та ін.;

4) ризикову функцію, яка полягає в необхідності прийняття рішень, спрямованих на досягнення успіху, які не гарантують його через невизначеність та мінливість економічної ситуації. Підприємець ризикує не тільки своєю власністю, вкладеними коштами, а й діловою репутацією.

Щоб стати підприємцем, треба мати не лише бажання або нахил до ПД, а й певні ділові якості й риси характеру. Виділяють 21 найважливішу рису "оптимального типу підприємця". Найбільш важливими є такі риси підприємця:

* організаційно-господарське новаторство;

* готовність та здатність до ризику;

* пошук нових можливостей та ініціативність;

* орієнтація на якість продукції та обслуговування;

* майнова відповідальність та цілеспрямованість;

* висока інформативність та постійне спостереження;

* здатність до "жертв" в інтересах справи;

* чіткість, планомірність у роботі;

* здатність переконувати людей, чесність, надійність тощо.

Деякі найважливіші риси підприємця є результатом навчання та досвіду, а інші - продуктом розвитку природних даних людини. Підсумок можна зробити такий: підприємцем не народжуються, підприємцем стають. Тому підприємцем має бути людина не лише з яскраво вираженими рисами лідера, зі здатністю впливати на інших людей, а й професійно підготовлена. А для цього треба вчитися основам підприємництва і постійно збагачуватись практичним досвідом. Саме такі люди досягають підприємницького успіху.

1.6 Права, обов'язки та відповідальність підприємця

Головне завдання підприємця ? успішно вести справи на своїй фірмі, наповнювати ринок новими товарами і послугами, до того ж за якомога низькими цінами. Особливо це важливо для України, де підприємництво робить лише перші кроки. Але часто підприємництвом називають діяльність, далеку від підприємництва, таку, що пов'язана з шахрайством, протизаконними діями тощо. Тому з метою забезпечення свободи розвитку підприємництва, встановлення правових гарантій його функціонування повинні бути визначені певні права, обов'язки й відповідальність суб'єктів ПД.

В Україні розроблено правовий статус підприємця, тобто його права, обов'язки та відповідальність.

Підприємець має право:

* створювати для здійснення ПД будь-які види підприємництва;

* купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;

* самостійно формувати господарську діяльність, обирати постачальників та споживачів, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

* укладати з громадянами трудові договори щодо використання їхньої праці (контракти, угоди);

* самостійно визначати форми, системи й розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом;

* отримувати будь-який необмежений за розмірами особистий доход;

* брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції;

* користуватися державною системою соціального забезпечення й соціального страхування.

Основні обов'язки підприємців полягають у тому, щоб;

* укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, які приймаються на роботу за наймом;

* здійснювати оплату праці осіб, які працюють за наймом, на рівні, не нижчому за мінімальні розміри, встановлені законодавством;

* забезпечити відповідні умови й охорону праці, а також інші соціальні гарантії;

* дотримуватися прав з метою реалізації законних інтересів споживачів, забезпечуючи надійну якість виробничих товарів (послуг);

* отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Підприємець несе відповідальність:

* за зобов'язаннями, пов'язаними з цією діяльністю, усім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути звернене стягнення;

* за охорону навколишнього середовища;

* за додержання заходів з техніки безпеки, охорони праці, виробничої гігієни та санітарії;

* за заподіяну шкоду й збитки.

Підприємець може бути визнаний судом або арбітражем банкрутом, якщо майна, яке йому належить, не вистачає для покриття заборгованості й нема перспектив для фінансового оздоровлення підприємства.

Як бачимо, до фігури підприємця висуваються надзвичайно високі вимоги, що в свою чергу обумовлює високу професійну та морально-етичну підготовку людей, які мають намір займатися ПД. Саме висококваліфікований, економічно та юридично підготовлений майбутній підприємець повинен стати ключовою фігурою ринкової економіки України.

Для входження у світ підприємництва підприємцям-початківцям необхідні знання, ентузіазм, велике вміння та бажання знайти своє місце у складному світі бізнесу. Дуже корисно знати основні заповіді підприємця:

* постійно генеруйте ідеї;

* вмійте збагачувати власність;

* не бійтесь конкуренції;

* працюйте на споживача, його вимоги;

* не бійтесь зменшити ціну, бійтеся її збільшити;

* створіть команду на довірі;

* складіть бізнес-план;

* рекламуйте не стільки товар, скільки імідж своєї фірми;

* не бійтеся брати кредити (якщо їх дають);

* «не тримайте всі яйця в одному кошику» (здійснюйте диверсифікацію виробництва);

* будьте доброзичливі;

* безперервно вчиться й творіть;

* пам'ятайте, найголовніший ваш капітал - це ви самі.

1.7 Економіко-теоретичні знання і підприємництво

Практична організація ПД потребує знань з багатьох дисциплін. Насамперед, йдеться про економічну теорію, менеджмент та маркетинг, які є фундаментом для створення та функціонування власного бізнесу.

Курс економічної теорії - це теорія і практика ринкового господарства. Він дає змогу зрозуміти макроекономічне середовище, безпосередню практику ринкової організації. Це наука також про саморегуляцію економіки на основі економічної свободи її учасників. Головне завдання економічної теорії полягає у з'ясуванні закономірною причин і факторів, що визначають ринкову ціну товару, перехід індивідуальних витрат виробництва в суспільну ринкову ціну.

Маркетинг - це аналіз, планування, реалізація та контроль за втіленням маркетингових рішень стосовно продукту фірми, його ціни, системи просування та розподілу, а також надій та сподівань фірми, тобто це ключ до досягнення цілей та завдань, що постають перед фірмою, яка прагне завоювати цільовий ринок. Інакше кажучи, маркетинг - це стиль мислення підприємця, який виходить із визнання пріоритетності споживача; це управління фірмою через ринок (а не через виробництво), де головними суб'єктами є споживачі; це активна наступальна діяльність підприємця з проникнення на ринок, творче використання ресурсів і можливостей фірми для досягнення відповідності між потребами ринку та її власними цілями.

Менеджмент - це раціональне управління комерційним підприємством. Менеджмент розглядає фірму як соціальну ланку ринкової системи господарювання, в якій відбуваються управління фінансами, маркетингом, менеджмент персоналу, виробництва та інші напрями мобілізації колективних зусиль.

У своєму поєднанні економічна теорія, маркетинг і менеджмент є науково-методичною та практичною основою вивчення комплексу питань організації та економіки ПД. Вони розкривають багатство змісту ринкової економіки, основні принципи та форми її реалізації у практиці ПД.

2. Завдання №1

Фірма "А" планує виходити на ринок із товаром, який вже пропонується двома фірмами потенційними конкурентами "В" і "С".

Оцінити рівень маркетингового потенціалу фірми "А" щодо збуту товару, якщо максимально можливий рівень маркетингового потенціалу складає 5 баллів.

Визначити конкурентну позицію фірми "А" на ринку відносно фірм "B" і "C". Відомо, що маркетинговий потенціал фірми "В" складає 4,4 бала, а маркетинговий потенціал фірми "С" складає 3,2 бала.

№ варіанту	Складові маркетингового потенціалу(фактори конкурентоспроможності	Коефіцієнт значущості i-ї складової маркетингового потенціалу (питома вага)	Рейтинг i-ї складової маркетингового потенціалу, балів
1	1. Якість продукції 2. Ціна продажу одиниці продукції 3. Рекламні заходи 4. Рівень сервісного обслуговування 5. Витрати на експлуатацію продукції	0,2 0,4 0,15 0,2 0,05	4 5 5 3 4

1. Розрахункова оцінка рівня маркетингового потенціалу ( N_мп ) фірми "А" визначається за формулою:

, балів

де- рейтинг i-ї складової маркетингового потенціалу, балів;

- коефіцієнт значущості i-ї складової маркетингового потенціалу (питома вага).

Визначимо рівень маркетингового потенціалу ( Nмп ) відповідно до вихідних даних:

балів

Рівень маркетингового потенціалу фірми "А" у відсотках до максимально можливого рівня маркетингового потенціалу визначається за формулою:

де - розрахункова оцінка рівня маркетингового потенціалу фірми "А", балів;

- максимально можливий рівень маркетингового потенціалу, балів.

Якщо максимально можливий рівень маркетингового потенціалу () складає 5 балів, то

Отже, маркетинговий потенціал фірми "А" складає 87 % від максимально можливого рівня маркетингового потенціалу.

2. Таким чином, маємо наступні аналітичні дані для порівняння конкурентних позицій фірм "А", "В" і "С":

маркетинговий потенціал фірми "А" дорівнює 4,35 бала;

маркетинговий потенціал фірми "В" дорівнює 4,4 бала;

маркетинговий потенціал фірми "С" дорівнює 3,2 бала.

Порівняння маркетингового потенціалу фірм "А", "В" і "С" дає можливість визначити конкурентну позицію фірми "А" на ринку відносно фірм "В" і "С".

Отже, фірма "А" має рівні можливості щодо конкурентоспроможності із фірмою "С", але програє маркетинговій позиції фірми "В".

Висновки за результатами виконання завдання № 1:

1. Маркетинговий потенціал фірми "А" дорівнює 4,35 бала, що складає 87 % від максимально можливого рівня маркетингового потенціалу.

2. Порівняння маркетингового потенціалу фірм "А", "В" і "С" дає можливість стверджувати, що фірма "А" має рівні можливості щодо конкурентоспроможності із фірмою "С", але програє маркетинговій позиції фірми "В".

3. Завдання №2

Визначити мінімальну суму місячного орендного платежу при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна, яке належить фізичним особам і розташоване на території міста Алчевськ (Луганська область).

Опосередковану вартість споруди житла з розрахунку на один квадратний метр по Луганській області прийняти в розмірі 3008 грн. Проектний термін експлуатації будівель, побудованих у м. Алчевську, прийняти 150 років.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунку завдання № 2.

№ варіанту	Загальна площа об'єкта оренди, м2	Територіальне розташу вання об'єкта оренди (найменування району)	Функціональне викорис- тання об'єкта оренди за- лежно від виду діяльності	Розміщення об'єкта оренди залежно від поверховості
1	27	середній район	виробнича діяльність	2-й поверх

Коефіцієнт місцезнаходження об'єкта оренди: Kм = 2

Коефіцієнт функціонального використання об'єкта оренди: Kф =3

Коефіцієнт поверховості об'єкта оренди: Kп = 3

За визначенням, орендна плата

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Підставами для визначення мінімальної суми місячного орендного платежу при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна, яке належить фізичним особам і розташоване на території міста Алчевськ (Луганська область), є наступні нормативно-правові документи:

1. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" Стаття 59.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

2. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" Подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1787

"Про затвердження Методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб"

4. Рішення Алчевської міської ради "Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб, яке розташоване на території міста Алчевськ" (див. Рішення Алчевської міської ради п'ятого скликання № 24/6 від 29.11.2007 р.)

Комунальним засобам масової інформації (комунальне підприємство «Редакція Алчевськой міської суспільно-політичної газети «Вогні», Алчевськая міська редакція радіомовлення, комунальне підприємство «Редакція міського телебачення «АСКЕТ») розробити і з І кварталу 2008 року реалізувати програму інформування жителів міста про діяльність виконавських органів ради.

1.Мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб, яке розташоване на території міста Алчевськ (Луганська область), визначається за формулою:

де - опосередкована вартість споруди житла з розрахунку на один квадратний метр по Луганській області, грн./м2;

- коефіцієнт окупності об'єкта нерухомого майна, подібного до побудованих будівель у м. Алчевську, у разі надання його в оренду (відповідає проектному терміну експлуатації будівель, побудованих у м. Алчевську), років;

- коефіцієнт місцезнаходження об'єкта оренди;

- коефіцієнт функціонального використання об'єкта оренди;

- коефіцієнт поверховості об'єкта оренди.

2. Мінімальна сума місячного орендного платежу при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна, яке належить фізичним особам і розташоване на території міста Алчевск (Луганська область), визначається за формулою:

, грн.

де S - загальна площа об'єкта оренди, м²;

- мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб, яке розташоване на території міста Алчевськ (Луганська область), грн./м²;

Висновки за результатами виконання завдання № 2:

Мінімальна сума місячного орендного платежу при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна, яке належить фізичним особам і розташоване на території міста Алчевськ (Луганська область), складає 812,16 грн.

4. Завдання №3

Визначити код основного виду економічної діяльності підприємства ВАТ "Z" згідно з класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД). Відомо, що відповідно до уставу, підприємство здійснює 20 видів економічної діяльності.

Вихідні дані для виконання завдання:

- назва виду економічної діяльності підприємства (по суті);

- код виду економічної діяльності згідно КВЕД;

- обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців).

Вихідні дані для виконання завдання № 3 наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Вихідні дані для виконання завдання № 3.

№ з/п	Код виду економічної діяльності згідно КВЕД	Назва виду економічної діяльності підприємства (по суті)	Назва виду економічної діяльності підприємства відповідно до КВЕД (назва підкласу)*	Обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців), тис. грн.
1.	01.13.0	Перероблення фруктів, ягід і винограду на вино в межах господарства, що їх вирощує	- вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів	250
2.	01.11.0	Вирощування картоплі для продовольчого споживання, технічних цілей, на насіння	- вирощування зернових та технічних культур	300
3.	01.25.0	Розведення кролів, одержування продукції кролівництва (шкурки)	- розведення інших тварин	180
4.	15.13.0	Виробництво сушених, солених, копчених м'ясних продуктів	- виробництво м'ясних продуктів	25
5.	15.93.0	Виробництво виноградних вин	- виробництво виноградних вин	460
6.	01.41.0	Надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі (передпосівну підготовку полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обрізання плодових дерев та винограду)	- надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту	270
7.	51.31.0	Оптова торгівля свіжими фруктами, овочами та картоплею	- оптова торгівля фруктами та овочами	900
8.	51.33.0	Оптова торгівля молочними продуктами	- оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами	54
9.	51.33.0	Оптова торгівля олією, тваринним маслом та жирами	- оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами	63
10.	51.32.0	Оптова торгівля м'ясом, переробленим м'ясом та м'ясопродуктами	- оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами	78
11.	51.37.0	Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами	- оптова торгівля кавою та чаєм, какао та прянощами	145
12.	52.62.0	Роздрібна торгівля будь-якими видами товарів, що здійснюється на визначеній території ринку	- роздрібна торгівля з лотків та на ринках	600
13.	52.63.0	Роздрібна торгівля будь-якими видами товарів через торгові автомати (зокрема, напоями)	- роздрібна торгівля поза магазинами, н. в. і. г.	25
14.	52.62.0	Роздрібна торгівля будь-якими видами товарів, що здійснюється, зазвичай, з нестаціонарних палаток для вуличного продажу	- роздрібна торгівля з лотків та на ринках	650
15.	52.62.0	Роздрібна торгівля будь-якими видами товарів, що здійснюється на визначеній території ринку	- роздрібна торгівля з лотків та на ринках	280
16.	55.40.0	Продаж напоїв в барах, нічних клубах, пивних барах	- діяльність барів	350
17.	55.30.2	Діяльність кафе	- діяльність кафе	430
18.	71.31.0	Оренда сільськогосподарських машин та устаткування	- оренда сільськогосподарських машин та устаткування	290
19.	74.40.0	Планування та проведення рекламних кампаній (створення та розміщення реклами на афішних тумбах, рекламних стендах, у вітринах, на транспортних засобах тощо)	- рекламна діяльність	82
20.	52.48.9	Виготовлення квіткових композицій та вінків	- роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н. в. і. г.	55

1. Завдання № 3 виконується із застосуванням Державного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарту України) від 26 грудня 2005 р. № 375 (із змінами та доповненнями, внесеними наказом Держспоживстандарту від 26 лютого 2007 р. № 40).

Державний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" призначено для використання органами державного управління та іншими користувачами для обліку, збирання й обробляння статистичної та адміністративної інформації щодо державної реєстрації, а також для аналізування та узагальнювання результатів економічної діяльності суб'єктів

господарської (зокрема підприємницької) діяльності. Отже, класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації. В той же час, класифікація є механізмом спільної мови, що має використання у багатьох інших, не статистичних сферах: соціальне та податкове регулювання, система тарифів, торгові угоди тощо.

2. За визначенням, основний вид економічної діяльності - це процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Для визначення основного виду економічної діяльності підприємства обирається показник обсягу виробленої або реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за окремими видами економічної діяльності (дані за останні 12 місяців).

3. Об'єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців тощо), які ідентифікуються у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

4. Статистична одиниця - це юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа - підприємець тощо.

При виконанні завдання № 3 замість назви "статистична одиниця" використовується назва "підприємство".

5. Економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Питома вага обсягу виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців) за кожним з видів економічної діяльності, що здійснює підприємство, не перевищує 50 % від загального рівня показника обсягу виробленої або реалізованої продукції. Оскільки серед видів економічної діяльності, що здійснює підприємство, немає жодного виду економічної діяльності, для якого питома вага відповідного обсягу виробленої або реалізованої продукції складала б понад 50 %, то при визначенні основного виду економічної діяльності підприємства необхідно застосовувати правило класифікації за методом "зверху-вниз" ("top-down").

Серед усіх видів економічної діяльності, що здійснює підприємство, визначимо секцію КВЕД, питома вага якої за обраним показником обсягу виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (основна секція). Результати визначення основної секції КВЕД наведено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Визначення основної секції КВЕД

Секція	Назва секції відповідно до КВЕД	Обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців), %
G	Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	51,9
А	Вирощувальна промисловість	13,4
D	Переробна промисловість	8,9
Н	Діяльність закладів харчової промисловості	14,0
К	Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	11,8
РАЗОМ (загальний рівень показника обсягу виробленої або реалізованої продукції):	100

Як видно з таблиці 3.3, питома вага секції G за обсягом виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (51,9 % від загального рівня показника обсягу виробленої або реалізованої продукції). Отже, основною секцією є секція G “Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку”.

В межах основної секції G визначимо розділ КВЕД, питома вага якого за обсягом виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (основний розділ). Результати визначення основного розділу КВЕД наведено в таблиці 3.4.

6. Загальне кодове позначення об'єктів КВЕД (або код виду економічної діяльності згідно з КВЕД), що відповідає певному виду економічної діяльності, має таку структуру: XX.XX.X.

Отже, згідно з КВЕД код виду економічної діяльності статистичної одиниці (юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, фізичної особи - підприємця тощо) відповідає коду підкласу.

Таблиця 3.4 - Визначення основного розділу КВЕД в межах основної секції G

Розділ (XX)	Назва розділу відповідно до КВЕД	Обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців), %
51	Оптова торгівля фруктами та овочами	16,4
51	Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами	2,1
51	Оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами	1,4
51	Оптова торгівля кавою та чаєм, какао та прянощами	2,6
52	Роздрібна торгівля з лотків та на ринках	27,9
52	Роздрібна торгівля поза магазинами, н. в. і. г.	0,5
52	Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н. в. і. г.	1
РАЗОМ (загальний рівень показника обсягу виробленої або реалізованої продукції):	51,9

Як видно з таблиці 3.4, питома вага розділу 52 за обсягом виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (29,4 % від загального рівня показника обсягу виробленої або реалізованої продукції).

Отже, основним розділом в межах основної секції G є розділ 52 " Роздрібна торгівля ".

В межах основного розділу 29 визначимо групу КВЕД, питома вага якої за обсягом виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (основна група). Результати визначення основної групи КВЕД наведено в таблиці 3.5.

7. Класифікаційні рівні (або ознаки) в КВЕД розташовано в такій послідовності:

1) секція (позначається літерами латинської абетки від A до Q; код секції не використовується у загальному кодовому позначенні об'єктів КВЕД);

2) підсекція (є тільки у секціях "C" та "D"; позначається комбінацією двох літер латинської абетки, перша з яких відповідає позначенню секції, а друга літера позначає безпосередньо відповідну підсекцію; код секції не використовується у загальному кодовому позначенні об'єктів КВЕД);

3) розділ (загальне позначення: XX);

4) група (загальне позначення: XX.X);

5) клас (загальне позначення: XX.XX);

6) підклас (загальне позначення: XX.XX.X).

Таблиця 3.5 - Визначення основної групи КВЕД в межах основного розділу 52

Група (XX.X)	Назва групи відповідно до КВЕД	Обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців), %
52,6	Роздрібна торгівля з лотків та на ринках	27,9
52,4	Роздрібна торгівля поза магазинами, н. в. і. г.	0,5
52,6	Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н. в. і. г.	1
РАЗОМ (загальний рівень показника обсягу виробленої або реалізованої продукції):	29,4

Як видно з таблиці 3.5, питома вага групи 52.6 за обсягом виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (28,4 % від загального рівня показника обсягу виробленої або реалізованої продукції).

Отже, основною групою в межах основного розділу 52 є група 52.6 " Роздрібна торгівля з лотків та на ринках поза та магазинами, ".

В межах основної групи 52.6 визначимо клас КВЕД, питома вага якого за обсягом виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (основий клас). Результати визначення основного класу КВЕД наведено в таблиці 3.6.

8. Основний вид економічної діяльності визначається або кодом підкласу окремого виду економічної діяльності (якщо питома вага відповідного рівня показника для цього виду економічної діяльності складає понад 50 % від загального рівня обраного показника за усіма видами економічної діяльності), або кодом основного підкласу того виду економічної діяльності, відносний внесок (питома вага) якого за обраним показником є найбільшим за методом "зверху-вниз" ("topdown").

Серед усіх видів економічної діяльності, що здійснює підприємство, визначимо секцію КВЕД, питома вага якої за обраним показником обсягу виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (основна секція). Результати визначення основної секції КВЕД.

Таблиця 3.6 - Визначення основного класу КВЕД в межах основної групи 52.6

Клас (XX.XX)	Назва групи відповідно до КВЕД	Обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців), %
52,62	Роздрібна торгівля з лотків та на ринках	27,9
52,63	Роздрібна торгівля поза магазинами	0,5
РАЗОМ (загальний рівень показника обсягу виробленої або реалізованої продукції):	28,4

Як видно з таблиці 3.6, питома вага класу 52.62 за обсягом виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (27,9 % від загального рівня показника обсягу виробленої або реалізованої продукції).

Отже, основним класом в межах основної групи 52.6 є клас 52.62 " Роздрібна торгівля з лотків та на ринках ".

В межах основного класу 52.62 визначимо підклас КВЕД, питома вага якого за обраним показником є найбільшою (основний підклас). Результати визначення основного підкласу КВЕД наведено в таблиці 3.7.

9. Правило класифікації за методом "зверху-вниз" ("topdown") полягає у наступному:

1. Скласти перелік видів економічної діяльності одиниці з кодами на рівні підкласу та даними щодо валової доданої вартості (або іншого показника) за останні 12 місяців.

2. Визначити секцію КВЕД, відносна частка якої за обраним показником є найбільшою.

3. В межах цієї секції визначити розділ КВЕД, відносна частка якого за обраним показником є найбільшою.

4. В межах цього розділу визначити групу КВЕД, відносна частка якої за обраним показником є найбільшою.

5. В межах цієї групи визначити клас, відносна частка якого за обраним показником є найбільшою. Цей клас і визначає основний вид економічної діяльності.

Таблиця 3.7 - Визначення основного підкласу в межах основного класу 52.62

Підклас (XX.XX.X)	Назва групи відповідно до КВЕД	Обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців), %
52,62,0	Роздрібна торгівля з лотків та на ринках	27,9
РАЗОМ (загальний рівень показника обсягу виробленої або реалізованої продукції):	27,9

Як видно з таблиці 3.7, питома вага підкласу 52.62.0 за обсягом виробленої або реалізованої продукції є найбільшою (27,9% від загального рівня показника обсягу виробленої або реалізованої продукції).

Отже, основним підкласом в межах основного класу 52.62 є підклас 52.62.0 " Роздрібна торгівля з лотків та на ринках ".

Отже, основний вид економічної діяльності підприємства буде відповідати коду основного підкласу 52.62.0 " Роздрібна торгівля з лотків та на ринках ", оскільки питома вага обсягу виробленої або реалізованої продукції саме за цим видом економічної діяльності є найбільшою за методом "зверху-вниз" ("top-down").

Таким чином, можна зробити висновок, що підклас 52.62.0 " Роздрібна торгівля з лотків та на ринках " визначає основний вид економічної діяльності підприємства.

Висновок щодо основного виду економічної діяльності підприємства наведено в таблиці 3.8

10. Етапи визначення основного виду економічної діяльності підприємства ВАТ "Z":

- назва виду економічної діяльності підприємства (по суті);

- код виду економічної діяльності згідно КВЕД;

- обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців).

Висновки за результатами виконання завдання № 3:

Отже, основний вид економічної діяльності підприємства ВАТ "Z" відповідає коду основного підкласу XX.XX.X "КВЕД", оскільки питома вага обсягу виробленої або реалізованої продукції саме за цим видом економічної діяльності є найбільшою за методом "зверху-вниз" ("topdown").

Таким чином, можна зробити висновок, що підклас XX.XX.X " КВЕД" визначає основний вид економічної діяльності підприємства ВАТ "Z".

Висновок щодо основного виду економічної діяльності підприємства ВАТ "Z" наведено в таблиці 3,8

Таблиця 3,8 - Визначення основного виду економічної діяльності підприємства ВАТ "Z"

Код основного виду економічної діяльності згідно КВЕД	Назва основного виду економічної діяльності відповідно до КВЕД (найменування підкласу)	Обсяг виробленої або реалізованої продукції (за останні 12 місяців), %
52,62,0	Роздрібна торгівля з лотків та на ринках	27,9

Список літературИ

1. Акмаєв А.І. Основи підприємництва: Навч. посібник для студентів екон. спец. / А.І.Акмаєв, В.Т.Пілецький. - Алчевськ: ДонДТУ, 2005. - 158 с.

2. Гонтовая Н.В. Опорний конспект лекцій з дисципліни "Основи підприємництва" (для студ.спец. 6.050100 - "Маркетинг", "Економіка підприємства" денної та заочної форм навчання).- Алчевськ: ДонДТУ, 2008. - 27 с. (електронний варіант).

3. Гонтовая Н.В. Методичні вказівки до виконання семестрового завдання з дисципліни "Основи підприємництва" (для студентів спеціальностей 6.050100 - "Маркетинг", "Економіка підприємства" денної та заочної форм навчання) / Укл.: Гонтовая Н.В.- Алчевськ.: ДонДТУ, 2008. - 30 с. (електронний варіант).

4. Варналій З.С. Основи підприємництва: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів /З.С.Варналій. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. - 351 с.: іл. - (Вища освіта XXI століття).