Аналіз затрат на оплату праці у складі собівартості продукції підприємства

Система Ракера заснована на претоді досягнення нормативного співставлений чи індексу економічної продуктивності. Передумовою реалізації системи Ракера є Ця Ця система передбачає встановлення «стандарту Ракера» -- частки заробітної плати в обсязі умовно чистої продукції. Він визначається як середня величина за ряд років. Підвищення продуктивності роботи стимулюється на оенові скорочення частини заробітної платні в обсязі умовно чистої продукції. Якщо в компанії підвищується продуктивність праці, то частина фактичної заробітної плати в обсязі умовно чистої продукції буде меншою, ніж «стандарт Ракера». Обсяг преміального фонду визначається у такому порядку: фактичний обсяг умовно чистої продукції множать на «стандарт Ракера»; від отриманої величини віднімається фактично виплачений обсяг заробітної плати; різниця і є частиною прибутку, отриманого за рахунок підвищення ефективності виробництва. Частина розрахованого прибутку (1/3), як правило, йде в резервний фонд, а 2/3 -- на щомісячний розподіл. Наприкінці звітного періоду сума резерву розподіляється між працівниками.

Розглянута система може бути ефективно реалізована на підприємствах капіталомістких галузей.

Система Імпрошеар ґрунтується на преміюванні працівників за економію робочого часу (у людино-годинах), витраченого па виробництво заданого обсягу робіт Особливістю цієї системи є те, що результати підвищення продуктивності праці вимірюються не в грошах, а в одиницях витрат робочого часу. Спочатку визначається базовий норматив -- кількість людино-годин робочого часу, необхідних для виробництва одиниці продукції. Для кожного виду продукції встановлюється свій норматив часу. Наступним кроком є порівняння фактичної кількості людино-годин на одиницю продукції в поточному періоді з нормативом. Однак також існує недолік даної системи, оскільки базовий норматив визначається при досягненому технічному рівні виробництва, і будь-яке технічне нововведення потребує перегляду нормативів.

Таким чином можна зробити висновок, що на підприємстві спостерігається постійне зростання обсягу фонду заробітної плати. Як видно з проведених розрахунків аналізу трудових витрат у 2004 р. порівняно з 2003р. збільшилась на 530,2 тис. грн. або на 105,7% у тому числі зарплата основна виробничих робітників - на 376,6 тис. грн., або на 102,5%, відрахування на соціальні заходи - на 153,6 тис. грн., або на 114,4%. Питома вага прямих трудових витрат у фактичній повній собівартості виробленої продукції становила 31,9%, що на 1,6% більше ніж у минулому році. В 2005 р. порівняно з 2004 р. трудові витрати збільшились на 1277,69 тис. грн. або на 123,8% у тому числі зарплата основна виробничих робітників - на 922,4тис. грн., або на 124,0%, відрахування на соціальні заходи - на 355,2 тис. грн., або на 123,4%. Питома вага прямих трудових витрат у фактичній повній собівартості виробленої продукції у 2005 р. становила 29,0%, що на 2,9% менше ніж у минулому 2004 році. Якщо розглядати оцінку впливу зміни чисельності працівників та середньої зарплати одного працівника на відхилення від планового ФЗП. За 2003 р. в порівняно з 2004 р. ФЗП збільшився на 376,6 тис. грн. або на 102,5%. В 2005 р. порівняно з 2004 р. його обсяг збільшився в абсолютному розмірі на 922,4 тис. грн. або у відносному на 124,0%.

Якщо ж говорити про витрати на оплату праці у собівартості одиниці продукції підприємства згідно планом калькуляції по проекту ціни на виріб, то її питома вага складає 23,1%.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох: підприємства, працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати майже як найважливіше. У зв'язку з цим важко переоцінити значення аналізу витрат на оплату праці.

Варто також як підсумок зазначити, що рівень цін на продукцію підприємства і реакція ринку на нього суттєво впливають на можливості підприємства по регулюванню розмірів заробітної плати: з одного боку, підвищення цін дає можливість збільшити заробітну плату, а з іншого - обмеження зростання заробітної плати є важливим заходом підтримання конкурентоздатної ціни продукції. Найкращим рішенням в цьому випадку є компенсація зростаючих витрат на заробітну плату за рахунок додаткових обсягів виробництва, вдосконалення асортименту продукції, зростання продуктивності праці та якості продукції.

Ефективна організація заробітної плати на будь-якому підприємстві неможлива без її основоположного елементу -- нормування праці, яке дозволяє встановити відповідність між обсягом витрат праці й розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних умовах. Роботодавець зобов'язаний встановити кожному працівнику нормований обсяг робіт, виходячи із встановленої законодавством тривалості робочого дня, нормальної інтенсивності праці й середньої для даного виду робіт продуктивності праці. Працівник має право розраховувати на повну оплату праці лише за умови виконання повного нормованого обсягу робіт. На кожному підприємстві доцільно мати характеристики основних видів робіт з відповідними нормами витрат праці на їх виконання (нормативну базу трудозатрат). Робота по вдосконаленню нормування праці передусім повинна спрямовуватися на підвищення якості норм за рахунок забезпечення їх рівнонапруженості для всіх видів праці та всіх груп працівників[6, 11-12].

Отже, можна зазначити, що в даній курсовій роботі розкрито аспект діяльності ВАТ “Чернівецький завод залізобетонних виробів та конструкцій ” в розрізі оплати праці як складового елементу собівартості продукції. ВАТ “Чернівецький завод залізобетонних виробів та конструкцій ” є досить успішним підприємством, яке постійно нарощує обсяги виробництва, як наслідок і зростає частка заробітної плати у виробничій собівартості продукції як у абсолютному так і в відносному розмірі. Варто зазначити й те, що зростання обсягів ЗП супроводжується зростанням продуктивності праці на підприємстві, що є дуже важливим.

На нашу думку підприємству слід використовувати перевірений часом іноземний досвід, що дасть змогу перейти від моделі дешевої робочої сили до моделі високооплачуваної кваліфікованої праці за рахунок підвищення частки заробітної плати в собівартості продукції. Витрати на оплату праці мають становити не 10% усіх витрат на виробництво, як зараз в Україні, а 35%, тобто відповідати рівню європейських країн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про оплату праці».

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.92 № 140 «Про додаткові заходи у зв'язку з підвищенням заробітної плати»

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. - 2003.- № 14. 4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. - 2003.- № 14.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 318 // Все про бухгалтерський облік. - 2003.- № 14.

6. Волощук А.М. І ще раз про оплату праці у промисловості України. // Галицькі контракти. - 1999.- №42.

7. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2004.-180 с.

8. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. Посібник.- К.:КНЕУ, 2000. -- 360 с

9. Економіка виробничого підприємництва: Навч. посіб. /Й.М. Петрович, І.О. Будіщева. І.Г. Устінова та ін.; За ред. Й.М. Петровича. -- 3-тє вид., випр. -- К.: Т-во "Знання". КОО, 2003. -- 405 с.

10. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, МЛ. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченко. - К.: КНЕУ, 2001.-540 с.

11. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. -К.: Вища школа, 1992. - 184 с.

12. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник - .: т-во "Знання-Прес", 2002.-190 с.

13. Кміть В.М. Організація управління накладними витратами на промислових підприємствах // Фінанси України.- 2001.- №9.

14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", 2002. - 294 с.

15. Мельник О.Г. Оплата праці як чинник формування собівартості продукції //Економіка і прогнозування - 2005- №1.

16. Мельничук Г.М. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. - К.: Высшая школа, 1990. - 318 с.

17. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2003. - 278 с.

18. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - К.: Вища школа, 2003.-412с.

19. Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. -Тернопіль, 1999. - 146 с.

20. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. К.: Знання, 2005. - 662 с.

21. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. Львів, Магнолія Плюс, 2004. - 344 с.

22. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / за заг. ред. П.Ю. Буряка, М.В, Римара. - К.: ВД "Професіонал", 2004. - 520 с.

23. Чумаченко Н.Г. Учет и анализ в промышленном производстве США. М.: Финансы, 1971.- 445 с.