Главная
Коллекция "Otherreferats"
Экономика и экономическая теория
Розрахунок собівартості обслуговування комп’ютерної мережі 100 Base FX
Розрахунок собівартості обслуговування комп’ютерної мережі 100 Base FX
Структура відділення ВАТ "Державний Ощадний банк України". Перелік послуг, що надаються банком. Фізичний рівень 100Base-FX для передачі даних. Характеристика окремих складових персонального комп'ютера. Розрахунок кількості та вартості обладнання.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.04.2009 |
| Размер файла | 651,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
18
Зміст
- Вступ
- 1.Теоретична частина
- 1.1 Коротка характеристика підприємства
- 1.2 Загальна характеристика мережі
- 1.3 Характеристика окремих складових ПК
- 2. Розрахункова частина
- 2.1 Розрахунок кількості обладнання
- 2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних нарахувань
- 2.3 Розрахунок вартості матеріалів і комплектуючих виробів
- 2.4 Розрахунок балансу робочого часу
- 2.5 Розрахунок чисельності персоналу
- 2.6 Розрахунок фонду заробітної плати виробничого персоналу на місяць
- 2.7 Розрахунок затрат на утримання і експлуатацію обладнання
- 2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі
- 2.9 Розрахунок адміністративних витрат
- 2.10 Визначення технічної собівартості
- 2.11 Розрахунок позавиробничих витрат
- 2.12 Визначення повної технічної собівартості
- 3. Техніко-економічні показники
- 4. Розрахунок капітальних затрат по варіантам
- 4.1 Капітальні затрати на мережу
- 4.2 Капітальні затрати на будівлі
- 5. Порівняння економічних показників і обґрунтування варіанту раціонального вибору комп'ютерної мережі
- Список використаної літератури
Вступ
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується різким збільшенням обсягів виробництва і номенклатури виробів, зростанням їх складності, широким застосуванням складних машин і механізмів, впровадженням сучасних технологій. Різко зросли інформаційні потоки у виробництві. Здійснення всього неможливо без застосування мікропроцесорних технологій.
Мікропроцесором називається програмований електронний пристрій обробки інформації, виконаний у вигляді однієї або декількох мікросхем високого ступеня інтеграції. Перші мікропроцесори були у вигляді інтегральних мікросхем на кристалах кремнію. На початку у вигляді мікросхем виготовлялися окремі логічні елементи. Такі мікросхеми вважалися мікросхемами з малим ступенем інтеграції. Використовуючи мікросхеми логічних елементів, змонтованих на платах із друкованим монтажем можна було створювати окремі цифрові пристрої обробки інформації: регістри, шифратори, дешифратори, суматори, лічильники імпульсів тощо.
Удосконалення інтегральних технологій дало змогу виготовляти у вигляді мікросхем не тільки окремі логічні елементи, але й цифрові пристрої в цілому. Такі мікросхеми належать до мікросхем із середнім ступенем інтеграції.
Подальший бурхливий потік інтегральних технологій дав змогу виготовляти у вигляді однієї мікросхеми окремі блоки електронно-обчислювальних машин. Такі мікросхеми називають мікросхемам з високим ступенем інтеграції.
Наступний етап розвитку інтегральних технологій дав змогу виготовити у вигляді однієї чи кількох мікросхем основну частину електронно-обчислювальної машини, яка виконує основний обсяг обробки інформації - процесор. Такий процесор, виготовлений у вигляді однієї чи декількох мікросхем, отримав назву мікропроцесор.
Мікропроцесор здійснює обробку інформації за програмою, що записана в його пам'ять. Змінивши програму, можна змінювати функції й області застосування мікропроцесора. У цьому полягає його універсальність.
В наш час багато фірм-виробників МП. Однією з передових являється фірма-виробник Intel. Всі сучасні версії мікропроцесорів мають дуже великі швидкості. До таких можна віднести і МП Pentium M 780. Його проектували для застосування в портативних комп'ютерах і він досі не має аналогів, використовуваних у настільних ПК.
Велика кількість ПК в офісах та на підприємствах часом створює враження про витіснення великих і середніх машин зі сфери управління, з систем оброблення ділової інформації. Проте це не так. Наприклад, у банках ПК використовують в основному як пристрої для первинних операцій та як засоби спілкування з клієнтами, тобто як термінали, а решту операцій виконують на ЕОМ вищого класу.
1.Теоретична частина
1.1 Коротка характеристика підприємства
Філія - роменське відділення 147 ВАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ".
Відповідно до закону "Про банки та банківську діяльність" ощадну справу в Україні здійснює Ощадний банк України та інші комерційні банки.
Ощадний банк України є спеціалізованим комерційним банком. Ощадний банк України - юридична особа.
Керівництво Ощадним банком України здійснює Правління банку.
Ощадний банк України несе відповідальність за ефективну організацію ощадної справи в республіці, забезпечує впровадження прогресивних форм розрахунково-кредитного та касового обслуговування населення, розширення безготівкових розрахунків, розповсюдження та погашення цінних паперів, кредитування населення, валютне обслуговування іноземних та українських громадян, надає різноманітні платні послуги.
Ощадний банк України має найбільш розгалужену сітку своїх підрозділів на всій території України. Філія-Роменське відділення №147, як складовий підрозділ Ощадного банку, було створено в 1945 році.
З часу створення відділення декілька разів змінювало свою підпорядкованість, проте основною функцією його була і лишається - кредитування юридичних і фізичних осіб; регулювання грошового обігу; залучення вільних коштів населення, нагромаджень і перетворення їх у позичковий капітал; здійснення грошових розрахунків і платежів; надання консультаційних послуг; здійснення операцій з іноземною валютою й інші.
На початку воно являло собою ощадну касу по обслуговуванню населення, залучаючи вільні кошти громадян на внески і входило до союзного об'єднання "Держтрудощадкас", потім було складовою частиною Ощадного банку колишнього СРСР.
Після проголошення Акту про незалежність України, відділення входить до складу Спеціалізованого комерційного Ощадного банку України.
На виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 року №.106 (106/99-рп) та з метою удосконалення структури і організації управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, створення умов для більш ефективної реалізації державою прав власника, Кабінет Міністрів України постановив перетворити Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України". Було також встановлено, що Банк є правонаступником прав та обов'язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку.
ВАТ "Державний Ощадний банк України" - відкрите акціонерне товариство. Вже із самої назви можна догадатися що це державне підприємство, якому і належить увесь пакет акцій. Законодавчо це затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року № 876 де в пункті 2 сказано:
"Затвердити статутний фонд Банку в розмірі 158 млн. гривень та закріпити у власності держави 100 відсотків акцій, що випускаються на величину його статутного фонду.
Рішення про зміну розміру статутного фонду Банку приймаються і затверджуються Кабінетом Міністрів України."
Даною Постановою також встановлено, що Банк діє на підставі статуту, який затверджується спостережною Радою Банку, котра є вищим органом управління Банку та діє на підставі положення про неї, що також затверджується Кабінетом Міністрів України.
Нині Роменське відділення №147 є складовою частиною ВАТ "Державний Ощадний банк України", що будується за адміністративно - територіальним принципом. Воно безпосередньо підпорядковане Сумському обласному управлінню Ощадбанку України і є самостійною балансовою одиницею. Відділення має код МФО 337728 та власні кореспондентські рахунки в ОПЕРУ Сумського обласного управління у національній валюті та іноземних (долари, євро, рублі Росії).
На території міста Ромни, Роменського району, смт Липова Долина та Липоводолинського району відділення має в своїй підпорядкованості 27 відокремлених без балансових філій.
Детальніше структуру відділення Ощадбанку можна побачити на схемі:
Рисунок 1.1 - Структура відділення Ощадбанку.
Структура керування банку лінійна - керуючому безпосередньо підпорядковані підлеглі відділи. Це дає можливість забезпечити ефективне пряме керування банком і очевидну, ясну і доступну для огляду структуру.
Керуючий здійснює стратегічне керування: визначає політику банку на основі даних економічного аналізу і даних бухгалтерської звітності; доводить їх для виконання відповідним відділам; здійснює загальний контроль проведеної банком політики, а також контролює стан банківського портфеля.
Середньоспискова чисельність працівників ощадного банку в даний час складає 99 чоловік.
Серед основних найбільш поширених послуг, що надаються відділенням №147 ВАТ "Державний Ощадний банк України" можна виділити:
розрахунково-касове обслуговування клієнтів у національній валюті;.
розрахунково-касове обслуговування клієнтів в іноземній валюті.
операції з державними цінними паперами.
розрахунково-касове обслуговування Державних цільових фондів в національній валюті та бюджету.
розрахунково-касове обслуговування виборчих фондів політичних партій, виборчих блоків політичних партій, кандидатів у народні депутати України.
надання різного виду кредитів фізичним та юридичним особам
випуск локальних пластикових карток.
випуск та річне обслуговування карток міжнародних платіжних систем, емітованих Ощадбанком для фізичних осіб та юридичних осіб.
випуск та річне обслуговування зарплатних, студентських, пенсійних платіжних карток на базі картки Maestro (за договорами з організаціями та підприємствами на перерахування зарплати, стипендій та з фізичними особами на перерахування пенсій)
обслуговування підприємств торгівлі та сфери послуг, що приймають до оплати картки міжнародних платіжних систем
операції з готівковою та безготівковою іноземною валютою.
грошові перекази по системі VESTERN YNION
ломбардні операції з дорогоцінними металами та каменями.
обслуговування дорожних та інших видів чеків міжнародних платіжних систем,
надання послуг типу "Товари-поштою" (згідно каталога "Скриня").
Реалізація товарів і послуг - найважливіший етап діяльності будь-якого підприємства, що працює в умовах ринку. Банківська послуги як вид діяльності не складають виключення. Метою політики керівництва банку і роботи всіх його служб є залучення клієнтури, розширення сфери послуг, завоювання ринку і, у кінцевому рахунку, - збільшення одержуваного прибутку.
У звітному періоді відділення Ощадного банку направляло свою роботу на максимальне залучення коштів населення на внески та ефективне розміщення вільних коштів у кредитні ресурси.
В даний час в Роменському відділенні №147 Ощадного банку відкрито більш 200 тисяч особових рахунків по внесках населення та юридичних осіб.
Велике значення приділяється відкриттю депозитних рахунків з різними термінами дії (від 1 місяця до 1 року). Залишок внесків на рахунках вкладників складає близько 6,5 мільйонів гривень.
За минулий рік банк одержав доходів на суму 1 мільйон 61,8 тисяч гривень. За структурою доходів їх можна розподілити в такий спосіб: доходи від комерційної діяльності складають - 546840 грн. або 52%, комісійна винагорода за банківські послуги надані юридичним, фізичним особам і населенню - 98200 грн. - 9%, відсотки отримані від фізичних осіб за видані кредити - 52600 грн. - 5%, від цінних паперів - 228000 грн. або ж 21%, від операцій з іноземною валютою - 19000 грн. - 2%, інші доходи - 117160 грн. - 11% (дивись діаграму 1).
Рисунок 1.2 - Діаграма: структура доходів за 2005 рік.
Витрати склали 700100 гривень.
Сюди включаються відсотки нараховані на внески населення, витрати на основну і додаткову оплату праці, внески на відрахування до різних фондів, господарські витрати й інші, що відповідно складає - 144220 грн., 280740 грн., 167330 грн.,77010 грн., 3080 грн. (Структуру витрат у процентному відношенні дивися діаграму 2).
Рисунок 1.3 - Діаграма: структура витрат за 2005 p.
Аналізуючи структуру доходів і витрат можна визначити які операції повинний здійснювати банк, щоб діставати максимальний прибуток за рахунок збільшення дохідної частини і зменшення видаткової. Найбільшу питому вагу складають доходи від комерційної діяльності - 52% і доходи від операцій з цінними паперами - 21%, а витрати складають 40% - фонд оплати праці, 24% - внески на відрахування і 21% - відсотки нараховані на внески населення.
Загальний обсяг кредитного портфеля на 01.01.2005 року становив 4270,9 тис. грн., тобто відбулося його зростання в порівнянні з минулим роком на 1647,2 тис. грн. (або майже на 65%). Такий значний ріст можна пояснити тим, що до банку звернулось декілька великих підприємств з проханням надати ним у кредит досить значні суми коштів.
Найбільшу питому вагу в кредитному портфелі продовжують займати підприємства промисловості - 49%, торгівлі та сільського господарства відповідно 23% та 19%, сфери надання послуг населенню - 4%, інші - 3%.
Рисунок 1.4 - Діаграма: питома вага окремих галузей економіки в кредитному портфелі банку за 2005 рік.
Питому вагу окремих категорій кредитів на 1 січня 2006 року, класифікованих за ступенем ризику, можна побачити на рисунку 1.5
Рисунок 1.5 - Діаграма: питома вага окремих категорій кредитів в кредитному портфелі банку за 2005 рік
В цілому за 2005 рік філія-Роменське відділення №147 дістало прибуток у сумі 361700 гривень. Показник рентабельності склав 37,1%. Ліквідність і платоспроможність банку по нормативах НБУ за рік забезпечена повністю.
Що до технологічного забезпечення практикантів - для виконання поставлених завдань я отримав окрему робочу станцію, не підключену до мережі банку для забезпечення цілісності та конфіденційності інформації, але цілком задовольняючу своїми можливостями мої потреби.
Я працював на комп'ютері з такими характеристиками: монітор LG 563N Studioworks 15'', CPU AMD Duron 950Mhz, MB Elitegroup K7 - VMM KM - 266, DIMM 256MB PC 133 HYNIX, FDD, HDD Seagate Barracuda 80 GB, CD-RW, в моєму розпорядженні був принтер Cannon Pixma IP1500.
Під час проходження практики мав можливість порівняти характеристики мереж побудованих з використанням витої пари та коаксіального кабеля.
1.2 Загальна характеристика мережі
Фізичний рівень 100Base-FX відповідальний за прийом даних у паралельній формі від MAC-Підрівня, трансляцію їх в один (TX або FX) або три послідовних потоки біт з можливістю побитної синхронізації й передачу їх через рознімання на кабель. Аналогічно, на прийомному вузлі рівень PHY повинен приймати сигнали по кабелі, визначати моменти синхронізації біт, витягати біти з фізичних сигналів, перетворювати їх у паралельну форму й передавати подуровню MAC. Структура фізичного рівня 100Base-FX представлена на малюнку 1.2.1
Рисунок 1.2.1 - Фізичний рівень 100Base-FX
Ця специфікація визначає роботу протоколу Fast Ethernet по батомодовому оптоволокну в напівдуплексному й повнодуплексному режимах на основі добре перевіреної схеми кодування й передачі оптичних сигналів, що використовується вже протягом ряду років у стандарті FDDI. Як і в стандарті FDDI, кожний вузол з'єднується з мережею двома оптичними волокнами, що йдуть від приймача (Rx) і від передавача (Tx).
Між специфікаціями PHY FX і PHY TX є багато загального, тому загальні для двох специфікацій властивості будуть даватися під узагальненою назвою PHY FX/TX.
10 Мб/з версії Ethernet використовують манчестерне кодування для подання даних при передачі по кабелі. Метод кодування 4B/5B визначений у стандарті FDDI, і він без змін перенесений у специфікацію PHY FX/TX. При цьому методі кожні 4 біти даних MAC-Підрівня (називаних символами) представляються 5 бітами. Використання надлишкового біта дозволяє застосувати потенційні коди при поданні кожного з п'яти біт у вигляді електричних або оптичних імпульсів. Потенційні коди володіють у порівнянні з манчестерними кодами більше вузькою смугою спектра сигналу, а, отже, висувають менші вимоги до смуги пропущення кабелю. Однак, пряме використання потенційних кодів для передачі вихідних даних без надлишкового біта неможливо через погану самосинхронізацію приймача й джерела даних: при передачі довгої послідовності одиниць або нулів протягом довгого часу сигнал не змінюється, і приймач не може визначити момент читання чергового біта.
При використанні п'яти біт для кодування шістнадцяти вихідних 4-х бітових комбінацій, можна побудувати таку таблицю кодування, у якій будь-який вихідний 4-х бітовий код представляється 5-ти бітовим кодом з нулями, що чергуються, і одиницями. Тим самим забезпечується синхронізація приймача з передавачем. Тому що вихідні біти MAC-Підрівня повинні передаватися зі швидкістю 100Мб/c, та наявність одного надлишкового біта змушує передавати біти результуючого коду 4B/5B зі швидкістю 125 Мб/c, тобто межбітова відстань у пристрої PHY становить 8 наносекунд.
Тому що з 32 можливих комбінацій 5-бітових порцій для кодування порцій вихідних даних потрібно тільки 16, те інші 16 комбінацій у коді 4У/5B використовуються в службових цілях.
Наявність службових символів дозволило використовувати в специфікаціях FX/TX схему безперервного обміну сигналами між передавачем і приймачем і при вільному стані середовища, що відрізняє їх від специфікації 10Base-T, коли незайнятий стан середовища позначається повною відсутністю на ній імпульсів інформації. Для позначення незайнятого стану середовища використовується службовий символ Idle (11111), що постійно циркулює між передавачем і приймачем, підтримуючи їхній синхронізм і в періодах між передачами інформації, а також дозволяючи контролювати фізичний стан лінії (малюнок 1.9).
Рис.1.2.2 - Обмін символами Idle при незайнятому стані середовища
Існування заборонених комбінацій символів дозволяє відбраковувати помилкові символи, що підвищує стійкість роботи мереж з PHY FX/TX.
Для відділення кадру Ethernet від символів Idle використовується комбінація символів Start Delimiter (пари символів JK), а після завершення кадру перед першим символом Idle вставляється символ T (малюнок 1.2.2).
Рисунок 1.2.3 - Безперервний потік даних специфікацій PHY FX/TX
Передача 5-бітових кодів по лінії методом NRZI
Після перетворення 4-бітових порцій MAC-Кодів в 5-бітові порції PHY їх необхідно представити у вигляді оптичних або електричних сигналів у кабелі, що з'єднує вузли мережі. Специфікації PHY FX і PHY TX використовують для цього різні методи фізичного кодування - NRZI і MLT-3 відповідно. Ці ж методи визначені в стандарті FDDI для передачі сигналів по оптоволокну (специфікація PMD) і кручений парі (специфікація TP-PMD).
Розглянемо метод NRZI - Non Return to Zero Invert to ones - метод без вороття до нуля з інвертуванням для одиниць. Цей метод являє собою модифікацію простого потенційного методу кодування, називаного Non Return to Zero (NRZ), коли для подання 1 і 0 використовуються потенціали двох рівнів. У методі NRZI також використовується два рівні потенціалу сигналу, але потенціал, використовуваний для кодування поточного біта залежить від потенціалу, що використовувався для кодування попереднього біта (так зване диференціальне кодування). Якщо поточний біт має значення 1, то поточний потенціал являє собою інверсію потенціалу попереднього біта, незалежно від його значення. Якщо ж поточний біт має значення 0, то поточний потенціал повторює попередній.
З опису методу NRZI видно, що для забезпечення частих змін сигналу, а значить і для підтримки самосинхронізації приймача, потрібно виключити з кодів занадто довгі послідовності нулів. Коди 4B/5B побудовані так, що гарантують не більше трьох нулів підряд при будь-якому сполученні біт у вихідній інформації. На малюнку 1.11 наведений приклад кодування послідовності біт методами NRZ і NRZI.
Рис.1.2.4 - Порівняння методів кодування NRZ і NRZI
Основна перевага NRZI кодування в порівнянні з NRZ кодуванням у більше надійному розпізнаванні переданих 1 і 0 на лінії в умовах перешкод.
1.3 Характеристика окремих складових ПК
Взагалі комп'ютером ми називатимемо вміст системного блоку, корпусу, в якому зосереджені всі компоненти які відповідають за обчислення, зберігання, обробку і передачу даних. Все, що знаходиться зовні - пристрої, що служать для введення або виведення інформації. Монітор, принтер - пристрої виведення інформації на екран і папір відповідно, клавіатура, миша - пристрої введення інформації і т.д. Всі ці пристрої не служать для зберігання, обробки даних, в них не проводяться обчислення. Це так звані периферійні пристрої.
Центром комп'ютера є найбільша плата - так звана материнська плата (MotherBoard, MainBoard). Роль цієї плати дуже важлива: вона є сполучною ланкою між всіма компонентами комп'ютера, практично всі пристрої підключаються саме до материнської плати. Отже, від можливостей материнської плати багато в чому залежать можливості комп'ютера. Давайте подивимося, з яких компонентів складається материнська плата, і які ж компоненти підключаються до неї.
В першу чергу слід звернути увагу на процесор (CPU, Central Processor Unit, Модуль Центрального Процесора). На материнській платі є роз'єм (гніздо) для підключення процесора. Процесор - це найбільший чіп в комп'ютері. Процесор це пристрій, який виконує певний набір команд (інструкцій), а комп'ютерна програма - це і є послідовність цих самих інструкцій. Від продуктивності процесо0ра безпосередньо залежить і сумарна продуктивність всього комп'ютера.
Наступний найважливіший компонент, що підключається до материнської плати - оперативна пам'ять (RAM, Random Access Memory, пам'ять з довільним доступом). RAM - енергозалежний пристрій, її вміст при виключенні живлення стирається. Від швидкодії оперативної пам'яті залежить, наскільки швидко процесор забезпечується даними для обробки і продуктивність комп'ютера в цілому.
Наступний важливий компонент, на якому ми зупинимося - так званий набір мікросхем або chipset, на базі якого будується материнська плата. Чіпсет -
найбільша (після процесора) мікросхема в комп'ютері. Чіпсет забезпечує зв'язок між основними вузлами, розташованими на материнській платі, в першу чергу між процесором і пам'яттю. Тому, від чіпсета так само залежить продуктивність комп'ютера в цілому. Сучасний чіпсет містить цілий ряд основних, базових контроллерів різних пристроїв, що підключаються до материнської плати.
Контроллер дисковода (його називають FDC - Floppy Disk Controller, а сам дисковод FDD - Floppy Disk Drive), до нього можна підключити 2 дисководи;
Контроллер жорсткого диска (контроллер прийнято називати IDE Controller, а жорсткий диск - HDD - Hard Disk Drive), причому вбудований в чіпсет контроллер підтримує 2 порти для підключення жорстких дисків, а до кожного порту можна підключити по 2 диски, тобто до стандартної материнської плати можна підключити до 4 жорстких дисків.
Контроллер порту принтера (ще його називають паралельний порт або LPT port). Як ясно з назви до цього порту підключають принтер, так само нерідко в цей порт підключають сканер.
Комунікаційні порти (2 шт), говорять так само про послідовні порти, COM - портах. До цих портів може підключатися миша, модем (пристрій для зв'язку з іншими комп'ютерами по телефонних лініях), деякі екзотичні принтери (звичайно від мобільних комп'ютерів) і т.д.
Контроллер клавіатури і контроллер спеціального порту миші. Роз'єм такого вигляду прийнято називати PS/2. Тому говорять про PS/2 порту миші і клавіатури.
Контроллер Універсальної Послідовної Шини (USB, Universal Serial Bus). Це достатньо нова шина, і цікава тим, що дозволяє до одного порту підключити послідовно 127 пристроїв! Але, при цьому потрібно відзначити, що поточна реалізація USB в чіпсетах забезпечує вельми низьку швидкість обміну з пристроями, але вже розроблена нова версія шини USB, і в 2001 році вона ймовірно повинна бути реалізована в чіпсетах.
2. Розрахункова частина
2.1 Розрахунок кількості обладнання
В даному пункті курсової роботи проводимо розрахунок кількості обладнання для створення мережі стандарту 100 Base -FX.
Для цього нам потрібно розрахувати мінімальну швидкість Мбіт/с.
Щоб зробити дані розрахунки потрібно взяти власний номер по списку і помножити його на коефіцієнт 1,4.
Vmin=18*1.4=25.2 Мбіт/с.
Далі по формулі [1] розраховуємо кількість обладнання.
O=V/Vmin, [1]
O=512/25.2 ? 20 шт. комп'ютерів.
2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних нарахувань
Розрахунок вартості обладнання потрібно провести за формулою:
Воб=Цопт*Ктм*Ор, [2]
Де: Воб - вартість обладнання; Цопт - оптова ціна обладнання; Ктм - коефіцієнт затрат на транспортування і монтаж (10-15%); Ор - прийнята кількість обладнання.
Отже:
Воб=3100*20=62000 грн;
Ктм=62000*0.10=6200 грн;
Воб=62000+6200=68200 грн.
Щоб розрахувати суму амортизаційних нарахувань потрібно скористатись формулою [3] ;
Ам= (Цзаг*На) /100, [3]
Отже сума амортизаційних нарахувань дорівнює:
Ам= (68200*0.6) =3410 грн.
2.3 Розрахунок вартості матеріалів і комплектуючих виробів
Покупні комплектуючі вироби.
Концентратор приймає сигнали від одного з кінцевих вузлів і синхронно передає їх на всі порти, крім того, з якого поступили сигнали. Він здійснює функції повторювача сигналів на всіх відрізках оптоволокна, підключених до його портів, так що утворюється єдине середовище передачі даних - логічний моно канал.
Для побудови нашої мережі потрібно два 16 портових концентратори по ціні 285грн. за одиницю.
В такому випадку ПКВ для концентратора розраховується за формулою:
ПКВ=Ni*Ці; [4], ПКВ=2*285=570 грн.
Наступний елемент який потрібний нам для побудови мережі -це кабель. Кабель - це фізичне середовище по якому відбувається передача даними між ПК.
Для функціонування мережі потрібно приблизно 100 м кабелю, по ціні 1,70 грн. за 1 м. Отже ПКВ для кабелю становитиме:
ПКВ=100*1.70=170 грн.
Для з'єднання кабелю з мереженою картою комп'ютера необхідно наступний елемент ПКВ, роз'їм, який називається RJ - 45. Він забезпечує підключення витої пари для 100 Base -T. Нам потрібно 40 таких роз'єми по два с кожного кінця кабелю. Один роз'їм RJ - 45 коштує 0,55 грн. Отже ПКВ для роз'ємну буде становити:
ПКВ=40*0,55=22 грн.
Загальна сума ПКВ буде становити:
ПКВзаг=570+170+22=762 грн.
Далі нам необхідно розрахувати транспортно-заготівельні витрати, які розраховуються за формулою:
Тр= (Мпк+ПКВ) *Тр'%/100, [5]
До Мпк відносяться такі пристрої як принтери та сканери.
Принтер - пристрій для друку зображень на папері, а сканер виконує зворотні функції - зображення з листа паперу оцифровується і передається в комп'ютер.
Принцип роботи лазерного принтера достатньо складний. Він заснований на відомій властивості - "прилипанні" подрібненої полімерної фарби до статично зарядженої напівпровідникової поверхні. У лазерному принтері поверхня циліндра з напівпровідникового матеріалу рівномірно за площею заряджається від високовольтного джерела. Потім змінним по інтенсивності тонким лазерним променем в потрібних місцях поверхня розряджається. За допомогою спеціального валика - електромагнітної щітки - пилоподібна фарба наноситися на циліндр. У тих місцях, де заряд залишається (промінь лазера його не торкнувся), порошинки прилипають і обертанням циліндра переносяться на папір. Іншим електричним полем, що діє із зворотної сторони паперу, частинки фарби перетягуються на неї. Далі під впливом потужної лампи фарба плавиться і вбирається в папір. Заряди, що залишилися на циліндрі, і фарба знімаються розряджаючими лампами і скребком. Для перетворення документа або зображення в цифрову форму служать сканери. Сканери можна розділити на декілька груп: по типу інтерфейсу, типу сканованих документів. Після сканування документа за допомогою спеціальних програм дані передаються в комп'ютер для обробки, тобто скануюче зображення можна зберегти у вигляді файлу. В нашій мережі буде функціонувати два лазерні принтери HP LaserJet 1022N, A4, 18ppm, 8MB, 1200dpi, USB, Ethernet 10/100 та CANON LBP-3200, 600х600dpi, 18 стр/мин, USB за ціною 1439 грн. та 924 грн. відповідно. А також один сканер Сканер Mustek 2448 за ціною 372 грн.
Отже Мпк=1439+924+372= 2735 грн.
В такому випадку транспортні витрати становлять:
Тр=2735+765.3=3500.3*0.10=350.03грн.
Далі проводимо розрахунок ПКВтр за формулою:
ПКВтр=ПКВзаг+Мпк+Тр; [6], ПКВтр= 762+2735+350.03=3847.03 грн.
2.4 Розрахунок балансу робочого часу
В даному розділі курсової роботи проведено розрахунки балансу робочого часу, вони представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
|
№ п/п |
Назва |
Значення |
|
|
1 2 3 4 5 6 |
Кількість календарних днів Вихідні та святкові дні Номінальний фонд робочого часу (днів) Невиходи на роботу днів відпустки захворювання законні невиходи прогули цілодобові простої Тривалість робочого дня, год Ефективний фонд часу, год |
31 8 31-8=23 0 2 1 0 0 8 (23-3) *8=160 |
Отже ефективний фонд часу становить 160 год.
2.5 Розрахунок чисельності персоналу
Для розрахунку фонду заробітної плати потрібно розрахувати чисельність персоналу. Отже в цьому розділі розраховується чисельність персоналу за формулою:
Чпп=Ор*nзм/Нобл; [7], Чпп=20*1/5=4 робітників.
Для обслуговування мережі 100 Base - T потрібно 4 робітників, тобто 5 комп'ютерів на одного робітника.
2.6 Розрахунок фонду заробітної плати виробничого персоналу на місяць
Додаткова заробітна плата розраховується в розмірі 20-40% від основної заробітної плати.
Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 37,5% від основної та додаткової заробітної плати.
Розраховуємо основну основну заробітну плату робітничого персоналу:
Озп = Ефч*Тс, [8]
Де:
Ефч - ефективний фонд часу, год.
Тс - тарифна ставка грн. .
Додаткову заробітну плату розраховуємо за формулою:
Дзп = Озп *25%, [9]
Адміністратор
Озп = 160*5,50=880 грн., Дзп = 880*0,25=220 грн.
Оператор
Озп = 160*5,00=800 грн., Дзп = 800*0,25= 200 грн.
Програміст
Озп = 160*6,50= 1040 грн., Дзп = 1040*0,25= 260 грн.
Наглядач
Озп = 160*4,60= 736грн.
Дзп = 736*0,25= 184 грн.
Всі розрахунки зводимо в таблицю №2
Таблиця 2.
|
Професія |
Кільк. прац. |
Відпр. годин |
Основна ЗП, грн |
Додаткова ЗП, грн |
Тарифна ставка |
Всього грн |
|
|
Адмін. мережі Програміст Технік обслуг. Оператор |
1 1 1 1 |
160 160 160 160 |
880 800 1040 736 |
220 200 260 184 |
7 6 5 3,5 |
1100 1000 1300 920 |
Загальна сума фонду заробітної плати становить 4320 грн.
А тепер розрахуємо відрахування на соціальні потреби.
Вони становлять 37% від загальної суми, отже:
Всст=4320*37,5/100=1620 грн.
2.7 Розрахунок затрат на утримання і експлуатацію обладнання
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання представляють собою суму: амортизаційних відрахувань; витрати на електроенергію за місяць; витрати на допоміжні матеріали (80 гривень на одиницю обладнання); 7% на одиницю обладнання на поточний ремонт.
Розрахуємо витрати на електроенергію за місяць за формулою:
We= (Nуст*Fд*Kз*Nо) / (Kс*Kє); [10]
Де:
Nуст - встановлена потужність мережі на дільниці;
Fд - ефективний фонд робочого часу;
Kз - коефіцієнт загрузки (0,7-0,95);
Nо - коефіцієнт одночасної роботи обладнання (07);
Kс - коефіцієнт витрат в електромережі (0,95);
Kє - ККД електрообладнання (0,9).
Встановлена потужність мережі на дільниці вираховується за формулою:
Nуст=Рпк*Ор+Рд; [11]
Де:
Рпк - потужність ПК;
Рд - потужність допоміжного обладнання.
Потужність одного ПК становить 350 Вт, а потужність допоміжного обладнання разом становить 120 Вт.
Отже встановлена потужність мережі становить:
Nуст=350*20+120= 7120 Вт;
Тепер ми можемо вирахувати витрати на електроенергію за місяць:
We= (7.120*160*0,73*0,7) / (0,95*0,9) = 582,1312/ 0,855=680,855 КВт;
Вартість електроенергії вираховується за формулою:
Ce=Цч*Wе; [12]
Де:
Цч - вартість одного кВт/год електроенергії (0,3318 грн).
Ce=0,3318*680,855 =225.9 грн.
Витрати на поточний ремонт обладнання вираховуються за формулою:
Впр= Цопт*0,07*Ор; [13]
і становлять:
Впр=3100*0,07*20*1.1= 4774 грн.
Плюс витрати на допоміжні матеріали 80 грн. на одиницю:
Вдм=80*3=240 грн.
Далі розрахуємо загальні витрати на утримання і експлуатацію обладнання за формулою:
Вео=Ам+Се+Вдм+Впр; [14]
Вео= 3410+225.9+240+4340=8215,9 грн.
2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі
Таблиця 3
|
№ п/п |
Статті витрат |
Сума, грн. |
|
|
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. |
Амортизація обладнання Вартість основних комплектуючих виробів ПКВ Витрати на допоміжні матеріали Витрати на електроенергію Заробітна плата робітників Відрахування на соціальні потреби Витрати на поточний ремонт обладнання |
3410 8382 3008.5 225,9 4320 1620 5014 |
|
|
Всього |
22871.9 |
2.9 Розрахунок адміністративних витрат
Розрахунок адміністративних витрат визначається у процентному відношенні від основної заробітної плати основних виробничих робітників (240-260).
Ав= (Озп*240) /100; [15]
Ав=3456*240/100=8294,4 грн.
2.10 Визначення технічної собівартості
Технічна собівартість включає поточні витрати і адміністративні витрати і вираховується за формулою:
ТС=Вп+ВА, [16]
ТС= 22971.9+8294,4=31266.3 грн.
2.11 Розрахунок позавиробничих витрат
Поза виробничі витрати становлять 10-15% від технічної собівартості.
Впв= (Тс*10) /100; [17]
Впв= (31266.3 *10) /100=3126.63 грн.
2.12 Визначення повної технічної собівартості
Повна технічна собівартість визначається як сума технічної собівартості та позавиробничих витрат.
Тсп= ТС+ Впв, [18]
Тсп=31266.3 +3126.63= 34392.93 грн.
3. Техніко-економічні показники
Дійсний фонд робочого часу вираховується за формулою:
Дфеч=Ефч*Кз; [19]
Дфеч=160*0,7= 112 год
Всі розрахунки зводимо в таблицю 4.
Таблиця 4
|
№ п/п |
Назва показника |
Од. виміру |
Показник |
|
|
1 2 3 4 5 6 |
Кількість обладнання Дійсний фонд робочого часу Чисельність основного виробничого персоналу Ефективний фонд часу роботи робітника Технічна собівартість Повна собівартість |
шт. год. чол. год. грн. грн. |
20 112 4 160 31266.3 34362,93 |
Зараз розрахуємо базовий варіант собівартості технологічного проценту в процентному відношенні на 15-20% більше проектуємого.
Отже базова технічна собівартість вираховується за формулою:
Бтс= Тс + (Тс*15) /100; [20]
і становить:
Бтс=34392.93+ (12006,814*15) /100=39551.87 грн.
4. Розрахунок капітальних затрат по варіантам
4.1 Капітальні затрати на мережу
Капітальні затрати на мережу обчислюються по формулі:
Кобл=К*Цоб*n; [21]
Де:
Цоб - вартість обладнання;
К - коефіцієнт, який вираховує затрати на транспортування і монтаж (приймаємо К=1,1 - 1,15);
n - кількість обладнання шт.
Отже капітальні затрати на мережу становлять:
Кобл=1,1*68200= 75020 грн.
4.2 Капітальні затрати на будівлі
Капітальні затрати на будівлі обчислюються по формулі:
Кбуд=Snn*K*n*h*C; [22]
Де:
Snn - виробнича площа обладнання, м2 (від 3 до 10 м);
K - коефіцієнт враховуючий додаткову площу під обладнання, м2 (2-4 м);
n - кількість будівель;
h - висота будівлі (приймаємо від 3 до 12 м);
C - собівартість 1, м2 площі (120-140 грн).
Отже капітальні затрати на будівлі становлять:
Кбуд=3*2*1*3*120= 2160 грн.
Розрахуємо сумарні капітальні вкладення по формулі:
К=Кпр+Кб; [23]
Отже сума капітальних вкладень становить:
К=75020+2160=77180 грн.
Зараз розрахуємо базовий варіант капітальних вкладень в процентному відношенні на 15-20% більше проектуємого.
Отже базовий варіант капітальних вкладень за формулою:
Бкв= К + (К*15) /100; [24]
Бкв=77180+ (77180*15) /100=262412 грн.
5. Порівняння економічних показників і обґрунтування варіанту раціонального вибору комп'ютерної мережі
В цьому розділі курсового проекту визначимо економічність обслуговування комп'ютерних систем та мереж. Затрати базові:
Зб=С+К; [25]
Де:
К - капітальні витрати базові; С - собівартість базова;
Зб= 13207,84+77180=90387,84 грн
Затрати проектовані:
Зпр=С+К; [26]
Де:
К - капітальні витрати проектовані; С - собівартість проектовані;
Зпр=34392.93+75020= 109412.93грн.
?З=Зб - Зпр; [27], ?З=90387,84 - 88227,49=2160,35грн.
В зв'язку з тим, що на ринку з'явилася нова продукція яка є дешевшою і економічнішою, при проектуванні нової мережі на фірмі із застосуванням цієї продукції ми бачимо, що базовий варіант є дорожчим ніж проектуємий. Тобто, порівнюючи економічні показники - проектуємий варіант є вигіднішим за базовий.
Список використаної літератури
1. Б.В. Власов “Організація планування та управління виробництвом”. 1985
2. С.Ф. Покропивний “Економіка підприємства”
3. Е. П Локазюк “Комп'ютерні мережі” м. Харків 2001.
4. Коростильова “Економіка, організація і планування виробництва" 198
Подобные документы
Розвиток комп’ютерних мереж. Визначення численності розробників програмного продукту. Розрахунок собівартості комп’ютерної мережі. Поточний ремонт та обслуговування ПК. Калькуляція собівартості програмного продукту. Розрахунок договірної ціни продукту.
курсовая работа [409,2 K], добавлен 27.01.2012Виробничий план, розрахунок показників трудомісткості випуску деталі, кількості необхідного обладнання, вартості основних фондів дільниці, кількості і вартості основних матеріалів. Визначення норма штучно-калькуляційного часу для технологічних операцій.
курсовая работа [346,0 K], добавлен 24.09.2010Розрахунок трудомісткості випуску деталі, оптимальний розмір партії. Норма штучно-калькуляційного часу для кожної операції. Завантаження обладнання по операціях технологічного процесу. Розрахунок вартості основних фондів, балансової вартості обладнання.
курсовая работа [553,6 K], добавлен 24.09.2010Розрахунок капітальних витрат: вартості обладнання і виробничої будівлі відділення. Витрати на інструмент, технологічне оснащення, господарський інвентар. Обчислення фонду часу роботи працівників; планового фонду заробітної платні; витрат на програму.
курсовая работа [70,7 K], добавлен 29.01.2013Виробнича програма відділення для приготування формувальної суміші для виготовлення разових ливарних форм і стержнів. Розрахунок потреби в устаткуванні, вартості матеріалів, фондів оплати праці та середньомісячної заробітної плати, собівартості виробу.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 30.11.2012Обґрунтування потреби механічного цеху у технологічному обладнання. Розрахунок потреби в основних матеріалах та їх вартості. Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання. Розробка калькуляції собівартості виробів підприємства.
курсовая работа [107,8 K], добавлен 24.12.2012Організація і планування обслуговування і ремонту обладнання верстатів та автоматичних ліній та визначення експлуатаційних витрат на їх утримання. Розрахунок вартості допоміжних матеріалів, річної трудомісткості та річного фонду заробітної плати.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 27.04.2009Визначення витрат на матеріали і комплектуючі вироби. Розрахунок заробітної плати виробничих виробників. Калькуляція собівартості виробу. Визначення показників технологічності. Розрахунок вартості виробничих фондів, кількості верстатного устаткування.
курсовая работа [130,6 K], добавлен 10.04.2009Розрахунок кількості обладнання і робочих місць. Калькуляція на багатоканальний блок живлення. План робочої дільниці з виготовлення приладу по регулюванню звуку. Розрахунок фондів заробітної плати, собівартості. Вартість комплектуючих та матеріалів.
курсовая работа [140,9 K], добавлен 30.09.2014Теоретико-методичні засади організації виробництва. Розрахунок вартості капітальних вкладень. Розрахунок фонду заробітної плати працюючих. Визначення матеріальних та паливно-енергетичних витрат і собівартості продукції. Оцінка ефективності роботи цеху.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 11.09.2014
