Розрахунок економічних показників і обґрунтування раціонального вибору та обслуговування комп’ютерної мережі 100 Base FX

29

Розрахунок економічних показників і обґрунтування раціонального вибору та обслуговування комп'ютерної мережі 100 Base FX

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Економічна характеристика підприємства

1.2 Загальна характеристика мережі

1.3 Характеристика окремих вузлів ПК

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості обладнання

2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних відрахувань

2.3 Розрахунок вартості матеріалів і комплектуючих виробів

2.4 Розрахунок балансу робочого часу

2.5 Розрахунок чисельності персоналу

2.6 Розрахунок річного фонду заробітної плати основного виробничого персоналу

2.7 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі

2.9 Розрахунок адміністративних витрат

2.10 Визначення технічної собівартості

2.11 Розрахунок поза виробничих витрат

2.12 Визначення повної технічної собівартості

3. Техніко-економічні показники

4. Розрахунок капітальних затрат за варіантом

4.1 Капітальні затрати на мережу

4.2 Капітальні затрати на будівлі

5. Порівняння економічних показників і обґрунтування варіанту раціонального вибору комп'ютерної мережі

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується різким збільшенням обсягів виробництва і номенклатури виробів, зростанням їх складності, широким застосуванням складних машин і механізмів, впровадженням сучасних технологій. Різко зросли інформаційні потоки у виробництві. Здійснення всього неможливо без застосування мікропроцесорних технологій.

Мікропроцесором називається програмований електронний пристрій обробки інформації, виконаний у вигляді однієї або декількох мікросхем високого ступеня інтеграції. Перші мікропроцесори були у вигляді інтегральних мікросхем на кристалах кремнію. На початку у вигляді мікросхем виготовлялися окремі логічні елементи. Такі мікросхеми вважалися мікросхемами з малим ступенем інтеграції. Використовуючи мікросхеми логічних елементів, змонтованих на платах із друкованим монтажем можна було створювати окремі цифрові пристрої обробки інформації: регістри, шифратори, дешифратори, суматори, лічильники імпульсів тощо.

Удосконалення інтегральних технологій дало змогу виготовляти у вигляді мікросхем не тільки окремі логічні елементи, але й цифрові пристрої в цілому. Такі мікросхеми належать до мікросхем із середнім ступенем інтеграції.

Подальший бурхливий потік інтегральних технологій дав змогу виготовляти у вигляді однієї мікросхеми окремі блоки електронно-обчислювальних машин. Такі мікросхеми називають мікросхемам з високим ступенем інтеграції.

Наступний етап розвитку інтегральних технологій дав змогу виготовити у вигляді однієї чи кількох мікросхем основну частину електронно-обчислювальної машини, яка виконує основний обсяг обробки інформації - процесор. Такий процесор, виготовлений у вигляді однієї чи декількох мікросхем, отримав назву мікропроцесор.

Мікропроцесор здійснює обробку інформації за програмою, що записана в його пам'ять. Змінивши програму, можна змінювати функції й області застосування мікропроцесора. У цьому полягає його універсальність.

В наш час багато фірм-виробників МП. Однією з передових являється фірма-виробник Intel. Всі сучасні версії мікропроцесорів мають дуже великі швидкості. До таких можна віднести і МП Pentium M 780. Його проектували для застосування в портативних комп'ютерах і він досі не має аналогів, використовуваних у настільних ПК.

Велика кількість ПК в офісах та на підприємствах часом створює враження про витіснення великих і середніх машин зі сфери управління, з систем оброблення ділової інформації. Проте це не так. Наприклад, у банках ПК використовують в основному як пристрої для первинних операцій та як засоби спілкування з клієнтами, тобто як термінали, а решту операцій виконують на ЕОМ вищого класу.

1 Теоретична частина

1.1 Економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Маш-Сервіс” розпочало свою діяльність у 2004 році. Підприємство має виробничі площі більше 5000 м², з ковально-пресовим, металообробним і зварювальним обладнанням.

Основними напрямками діяльності цієї компанії є виготовлення обладнання, монтаж, пуско-налагоджувальні роботи в сфері виробництва керамічної цегли. ТОВ “ТМС” створено як виробнича база з:

- виготовлення, модернізації і відновлення нестандартного обладнання;

- виготовлення, відновлення і наплавці карбіду вольфраму на вироби, які швидко зношуються, що збільшує їх зносостійкість в декілька разів;

- виготовлення деталей, виробів для промисловості будівельних матеріалів.

Фірма “ТМС” пропонує:

1. Виготовлення нового обладнання:

- формуючу оснастку (шнеки, мундштуки, головки, рубашки)

- роторні та багатострунні різальні автомати

- лінії по дробленню та класифікації відходів продукції або армуючи домішок

- пічні та сушильні вагонки

- буртоутворювачі

- диспергатори-фрезерні подрібнювачі сировини

- розстилаючи пристрої для домішок до сировини

- стрічкові конвеєри

- профільні конструкції тунельних печей

- повітроводи для печей та сушарок.

2. Пошук та капітальний ремонт обладнання, яке було у використанні.

3. Демонтаж, монтаж обладнання та пуско-налагоджувальні роботи.

На підприємстві працюють висококваліфіковані спеціалісти (зварювальники, слюсарі, електрики) з значним практичним досвідом в виробництві керамічної цегли, які у 1997-2004 рр. створили успіх одному з лідерів України в виробництві облицювальної цегли - компанію “Слобожанська Будівельна Кераміка”.

ТОВ “ТМС” має досвід роботи як з вітчизняними, так і Європейськими компаніями. Постійними партнерами фірми “ТМС” є:

- фірма “CERIC” (Франція) - світовий лідер по виробництву обладнання для керамічних заводів

- “WIENERBERGER” - найбільший виробник у світі з виробництва стінових керамічних виробів

- фірма “KERATEK”(Німеччина) - провідна фірма з консалтингових послуг

- НТЦ “СТРОММАШИНА” (Білорусія) - провідне підприємство СНД по виробництву обладнання в галузі будматеріалів.

Клієнтами ТОВ “ТМС” є провідні підприємства України з виробництва керамічної цегли - “Волинь-Індустрія” (Новий Розділ, Хуст), ЗАТ “Слобожанська Будівельна Кераміка”, ЗАТ “Керамік” м.Артемівськ, ВАТ “Ново-Олександрівський цегельний завод”, П'ятихатський цегельний завод, ТОВ “Керамікбудсервіс” м.Івано-Франківськ, ЗАТ “Крамік ” м.Маріуполь, ВАТ “Будматеріали” м.Біла Церква.

В даний час підприємство ефективно працює, про що свідчать баланс (Додаток 2) та звіт про фінансові результати (Додаток 3)

Також в 2004 р. був створений статут, по якому ТОВ “ТМС” працює і по цей час.

1.2 Загальна характеристика мережі

Комп'ютерна мережа - це сукупність взаємозв'язаних через канали передачі даних, робочих станцій, які забезпечують користувачів засобами обміну інформації і мережених ресурсів (апаратні, програмні і інформаційні).

Класифікація комп'ютерних мереж:

- Штучні (не потребують додаткового обладнання)

- Реальні (з'єднуються за допомогою пристроїв комутації та фізичного середовища)

- Локальні (зв'язують користувачів прилеглих приміщень або будинків)

- Регіональні (поєднують користувачів міста, області, невеликої країни)

- Глобальні (пов'язують користувачів, які розміщені по всьому світу)

Характеристики комп'ютерних мереж:

1) Пропускна здатність - об'єм інформації переданий за одиницю часу та затримка передачі.

2) Розширювальність - можливість додавати елементи до мережі.

3) Сумісність - мережа здатна містити в собі різне апаратне і програмне забезпечення різних виробників.

Фізичний рівень 100Base-FX відповідальний за прийом даних у паралельній формі від MAC-Підрівня, трансляцію їх в один (TX або FX) або три послідовних потоки біт з можливістю побітної синхронізації й передачу їх через рознімання на кабель. Аналогічно, на прийомному вузлі рівень PHY повинен приймати сигнали по кабелі, визначати моменти синхронізації біт, витягати біти з фізичних сигналів, перетворювати їх у паралельну форму й передавати підрівню MAC.

Структура фізичного рівня 100Base-FX представлена на малюнку 1.2.1.



Рисунок 1.2.1 - Фізичний рівень 100Base-FX

Ця специфікація визначає роботу протоколу Fast Ethernet по батомодовому оптоволокну в напівдуплексному й повнодуплексному режимах на основі добре перевіреної схеми кодування й передачі оптичних сигналів, що використовується вже протягом ряду років у стандарті FDDI. Як і в стандарті FDDI, кожний вузол з'єднується з мережею двома оптичними волокнами, що йдуть від приймача (Rx) і від передавача (Tx).

Між специфікаціями PHY FX і PHY TX є багато загального, тому загальні для двох специфікацій властивості будуть даватися під узагальненою назвою PHY FX/TX.

10 Мб/з версії Ethernet використовують манчестене кодування для подання даних при передачі по кабелі. Метод кодування 4B/5B визначений у стандарті FDDI, і він без змін перенесений у специфікацію PHY FX/TX. При цьому методі кожні 4 біти даних MAC-Підрівня (називаних символами) представляються 5 бітами. Використання надлишкового біта дозволяє застосувати потенційні коди при поданні кожного з п'яти біт у вигляді електричних або оптичних імпульсів. Потенційні коди володіють у порівнянні з манчестерними кодами більше вузькою смугою спектра сигналу, а, отже, висувають менші вимоги до смуги пропущення кабелю. Однак, пряме використання потенційних кодів для передачі вихідних даних без надлишкового біта неможливо через погану самосинхронізацію приймача й джерела даних: при передачі довгої послідовності одиниць або нулів протягом довгого часу сигнал не змінюється, і приймач не може визначити момент читання чергового біта.

При використанні п'яти біт для кодування шістнадцяти вихідних 4-х бітових комбінацій, можна побудувати таку таблицю кодування, у якій будь-який вихідний 4-х бітовий код представляється 5-ти бітовим кодом з нулями, що чергуються, і одиницями. Тим самим забезпечується синхронізація приймача з передавачем. Тому що вихідні біти MAC-Підрівня повинні передаватися зі швидкістю 100Мб/c, та наявність одного надлишкового біта змушує передавати біти результуючого коду 4B/5B зі швидкістю 125 Мб/c, тобто міжбітова відстань у пристрої PHY становить 8 наносекунд.

Тому що з 32 можливих комбінацій 5-бітових порцій для кодування порцій вихідних даних потрібно тільки 16, те інші 16 комбінацій у коді 4У/5B використовуються в службових цілях. Наявність службових символів дозволило використовувати в специфікаціях FX/TX схему безперервного обміну сигналами між передавачем і приймачем і при вільному стані середовища, що відрізняє їх від специфікації 10Base-T, коли незайнятий стан середовища позначається повною відсутністю на ній імпульсів інформації. Для позначення незайнятого стану середовища використовується службовий символ Idle (11111), що постійно циркулює між передавачем і приймачем, підтримуючи їхній синхронізм і в періодах між передачами інформації, а також дозволяючи контролювати фізичний стан лінії (Рисунок 1.2.2)



Рис. 1.2.2 - Обмін символами Idle при незайнятому стані середовища

Існування заборонених комбінацій символів дозволяє відбраковувати помилкові символи, що підвищує стійкість роботи мереж з PHY FX/TX.

Для відділення кадру Ethernet від символів Idle використовується комбінація символів Start Delimiter (пари символів JK), а після завершення кадру перед першим символом Idle вставляється символ T (малюнок 1.2.2).

Рисунок 1.2.3 - Безперервний потік даних специфікацій PHY FX/TX

Передача 5-бітових кодів по лінії методом NRZI

Після перетворення 4-бітових порцій MAC-Кодів в 5-бітові порції PHY їх необхідно представити у вигляді оптичних або електричних сигналів у кабелі, що з'єднує вузли мережі. Специфікації PHY FX і PHY TX використовують для цього різні методи фізичного кодування - NRZI і MLT-3 відповідно. Ці ж методи визначені в стандарті FDDI для передачі сигналів по оптоволокну (специфікація PMD) і кручений парі (специфікація TP-PMD). Розглянемо метод NRZI - Non Return to Zero Invert to ones - метод без вороття до нуля з інвертуванням для одиниць. Цей метод являє собою модифікацію простого потенційного методу кодування, називаного Non Return to Zero (NRZ), коли для подання 1 і 0 використовуються потенціали двох рівнів. У методі NRZI також використовується два рівні потенціалу сигналу, але потенціал, використовуваний для кодування поточного біта залежить від потенціалу, що використовувався для кодування попереднього біта (так зване диференціальне кодування). Якщо поточний біт має значення 1, то поточний потенціал являє собою інверсію потенціалу попереднього біта, незалежно від його значення. Якщо ж поточний біт має значення 0, то поточний потенціал повторює попередній. З опису методу NRZI видно, що для забезпечення частих змін сигналу, а значить і для підтримки самосинхронізації приймача, потрібно виключити з кодів занадто довгі послідовності нулів. Коди 4B/5B побудовані так, що гарантують не більше трьох нулів підряд при будь-якому сполученні біт у вихідній інформації. На малюнку 1.11 наведений приклад кодування послідовності біт методами NRZ і NRZI.

Рис. 1.2.4 - Порівняння методів кодування NRZ і NRZI

Основна перевага NRZI кодування в порівнянні з NRZ кодуванням у більше надійному розпізнаванні переданих 1 і 0 на лінії в умовах перешкод.

1.3 Характеристика окремих складових ПК

Взагалі комп'ютером ми називатимемо вміст системного блоку, корпусу, в якому зосереджені всі компоненти які відповідають за обчислення, зберігання, обробку і передачу даних. Все, що знаходиться зовні - пристрої, що служать для введення або виведення інформації. Монітор, принтер - пристрої виведення інформації на екран і папір відповідно, клавіатура, миша - пристрої введення інформації і т.д. Всі ці пристрої не служать для зберігання, обробки даних, в них не проводяться обчислення. Це так звані периферійні пристрої.

Центром комп'ютера є найбільша плата - так звана материнська плата (MotherBoard, MainBoard). Роль цієї плати дуже важлива: вона є сполучною ланкою між всіма компонентами комп'ютера, практично всі пристрої підключаються саме до материнської плати. Отже, від можливостей материнської плати багато в чому залежать можливості комп'ютера. Давайте подивимося, з яких компонентів складається материнська плата, і які ж компоненти підключаються до неї.

В першу чергу слід звернути увагу на процесор (CPU, Central Processor Unit, Модуль Центрального Процесора). На материнській платі є роз'єм (гніздо) для підключення процесора. Процесор - це найбільший чіп в комп'ютері. Процесор це пристрій, який виконує певний набір команд (інструкцій), а комп'ютерна програма - це і є послідовність цих самих інструкцій. Від продуктивності процесо0ра безпосередньо залежить і сумарна продуктивність всього комп'ютера.

Наступний найважливіший компонент, що підключається до материнської плати - оперативна пам'ять (RAM, Random Access Memory, пам'ять з довільним доступом). RAM - енергозалежний пристрій, її вміст при виключенні живлення стирається. Від швидкодії оперативної пам'яті залежить, наскільки швидко процесор забезпечується даними для обробки і продуктивність комп'ютера в цілому.

Наступний важливий компонент, на якому ми зупинимося - так званий набір мікросхем або chipset, на базі якого будується материнська плата.

Чіпсет - найбільша (після процесора) мікросхема в комп'ютері. Чіпсет забезпечує зв'язок між основними вузлами, розташованими на материнській платі, в першу чергу між процесором і пам'яттю. Тому, від чіпсета так само залежить продуктивність комп'ютера в цілому. Сучасний чіпсет містить цілий ряд основних, базових контроллерів різних пристроїв, що підключаються до материнської плати.

Контроллер дисковода (його називають FDC - Floppy Disk Controller, а сам дисковод FDD - Floppy Disk Drive), до нього можна підключити 2 дисководи;

Контроллер жорсткого диска (контроллер прийнято називати IDE Controller, а жорсткий диск - HDD - Hard Disk Drive), причому вбудований в чіпсет контроллер підтримує 2 порти для підключення жорстких дисків, а до кожного порту можна підключити по 2 диски, тобто до стандартної материнської плати можна підключити до 4 жорстких дисків.

Контроллер порту принтера (ще його називають паралельний порт або LPT port). Як ясно з назви до цього порту підключають принтер, так само нерідко в цей порт підключають сканер.

Комунікаційні порти (2 шт.), говорять так само про послідовні порти, COM - портах. До цих портів може підключатися миша, модем (пристрій для зв'язку з іншими комп'ютерами по телефонних лініях), деякі екзотичні принтери (звичайно від мобільних комп'ютерів) і т.д.

Контроллер клавіатури і контроллер спеціального порту миші . Роз'єм такого вигляду прийнято називати PS/2. Тому говорять про PS/2 порту миші і клавіатури.

Контроллер Універсальної Послідовної Шини (USB, Universal Serial Bus). Це достатньо нова шина, і цікава тим, що дозволяє до одного порту підключити послідовно 127 пристроїв! Але, при цьому потрібно відзначити, що поточна реалізація USB в чіпсетах забезпечує вельми низьку швидкість обміну з пристроями, але вже розроблена нова версія шини USB, і в 2001 році вона ймовірно повинна бути реалізована в чіпсетах.

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості обладнання

В даному пункті курсової роботи проводимо розрахунок кількості обладнання для створення мережі стандарту 100 Base FX.

Розрахуємо кількість обладнання за формулою:

О_р= V / V_min

V - швидкість Інтернет, Кб/сек., = 512

V_min - швидкість мінімальна, Кб/сек., = 28

О_р = 512 / 28 = 19 [шт]

2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних нарахувань

Розрахуємо вартість обладнання за формулою:

В_об = Ц_опт * О_р + З_тр

Ц_опт - оптова ціна обладнання = 2800 грн

З_тр - затрати на транспортування і монтаж = 12%

О_р - прийнята кількість обладнання = 19 шт

З_тр = 2800 * 19 * 0,12 = 6384 [грн]

В_об = 2800 * 19 + 6384 = 59584 [грн]

Розрахуємо суму амортизації за формулою:

А_м = ( У Цзаг * Н_а ) / 100

Н_а - норма амортизації = 60%

А_м = ( 59584 * 0,6 ) = 35750,4 [грн]

2.3 Розрахунок вартості основних (комп'ютерних) матеріалів

Розрахунок затрат проведемо по даним переліку елементів до схеми та договірних оптових цін.

ПКВ = Ц_м * К_м + Ц_ком * К_ком + Ц_р * К_р

Ц_м - ціна одного метра кабелю = 4 грн

Ц_ком - ціна одного комутатора = 105 грн

Ц_р - ціна одного роз'єма = 1 грн

К_м - кількість метрів кабелю = 500 м

К_ком - кількість комутаторів = 2 шт

К_р - кількість роз'ємів = 38 шт

ПКВ = 4 * 500 + 105 * 2 + 1 * 38 = 2248 [грн]

Розрахуємо вартість допоміжного обладнання за формулою:

Д_об = М * Ц

М - кількість допоміжного обладнання:

Універсальні зачищувачі - 2 шт

Обжимки - 1000 шт

Ц - ціна допоміжного обладнання:

Універсальні зачищувачі - 25 грн

Обжимки - 0,2 грн

Д_об = 25 * 2 + 0,2 * 1000 = 250 [грн]

Розрахуємо транспортно-заготівельні витрати за формулою

Т_р = ( Д_об + ПКВ ) * Т_р'% / 100

Т_р'% - процент транспортних витрат = 12%

Т_р = ( 250 + 2248 ) * 0,12 = 300 [грн]

Визначимо загальні витрати за формулою:

ЗВ = ПКВ + Д_об + Т_р + В_об

ЗВ = 2248 + 250 + 300 + 59584 = 62382 [грн]

2.4 Розрахунок балансу робочого часу

Таблиця 1

№ п/п	Назва	Значення	Одиниці вимірювання
1 2 3 4 5 6	Кількість календарних днів Вихідні та святкові дні Номінальний фонд робочого часу Невиходи на роботу: - відпустки - захворювання - законні невиходи - прогули - цілодобові простої Тривалість робочого дня Ефективний фонд часу	365 124 365 - 124 = 241 31 24 5 - 2 - 8 1680	Дні Дні Дні Дні Дні год. год.

Ефективний фонд часу = ( 241 - 31 ) * 8 = 1680 [год]

2.5 Розрахунок чисельності персоналу

Розрахуємо чисельність персоналу за формулою:

Ч_пп = О_р * n_зм / Н_обсл

О_р - кількість комп'ютерів = 19 шт

n_зм - кількість змін = 1

Н_обсл - норма обслуговування = 10

Ч_пп= 19 * 1 = 2 [чол]

10

Спеціалісти = 2 * 0,06 = 1 [чол]

Керівники = 2 * 0,04 = 1 [чол]

Службовці = 2 * 0,02 = 1 [чол]

2.6 Розрахунок річного фонду заробітної плати основного виробничого персоналу

Таблиця 2

Професія	Відпрацьовано годин	Тс	ЗПосн, грн	ЗПдод, грн	Всього, грн	Відр. на соц. потреби, грн
Оператор 1 Оператор 2	1680 1680	3,56 3,95	5980,8 6636	2392,32 2654,4	8373,12 9290,4	3098,1 3437,45
Всього:			12616,8	5046,72	17663,52	6535,55

Оператор 1:

Розрахуємо основну заробітну плату:

ЗП_осн = F_еф * Т_с = 1680 * 3,56 = 5980,8 [грн.]

Розрахуємо додаткову заробітну плату, яка становить 40% від основної заробітної плати:

ЗП_дод = 5980,8 * 0,4 = 2392,32 [грн.]

Всього = 5980,8 + 2392,32 = 8373,12 [грн.]

Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 37% від основної та додаткової заробітної плати.

Соц.потр. = 8373,12 * 0,37 = 3098,1 [грн.]

Оператор 2:

Розрахуємо основну заробітну плату:

ЗП_осн = F_еф * Т_с = 1680 * 3,95 = 6636 [грн.]

Розрахуємо додаткову заробітну плату, яка становить 40% від основної заробітної плати:

ЗП_дод = 6636 * 0,4 = 2654,4 [грн.]

Всього = 6636 + 2654,4 = 9290,4 [грн.]

Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 37% від основної та додаткової заробітної плати.

Соц.потр. = 9290,4 * 0,37 = 3437,45 [грн.]

2.7 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання представляють собою суму:

- амортизаційних відрахувань;

- річних витрат на електроенергію;

- ЗП допоміжного персоналу;

- витрати на допоміжні матеріали;

- 7% на одиницю обладнання на поточний ремонт.

Річні витрати електроенергії розрахуємо за формулою:

W_e = ( N_уст * F_? * K_з * N_о ) / ( К_с * К_є )

N_уст - встановлена потужність мережі на ділянці = 5,887 кВт

F_? - дійсний фонд робочого часу = 1870 год

K_з - коефіцієнт загрузки = 0,7

N_о - коефіцієнт одночасної роботи обладнання = 0,7

К_с - коефіцієнт витрат в електромережі = 0,95

К_є - ККД електрообладнання = 0,9

N_уст = Р_серв * О_серв + Р_р.с. * О_р.с.

Р_серв - потужність сервера = 320 Вт

О_серв - кількість серверів =1

Р_р.с. - потужність робочої станції = 293 Вт

О_р.с. - кількість робочих станцій = 19

N_уст = 320 * 1 + 293 * 19 = 5,887 [кВт]

W_e = ( 5,887 * 1870 * 0,7 * 0,7 ) / ( 0,95 * 0,9 ) = 6309,1 [кВт]

Визначимо вартість електроенергії за формулою:

С_е = Ц_ч * W_e

Ц_ч - вартість одного кВт/год електроенергії = 0,25 грн

С_е = 0,25 * 6309,1 = 1577,3 [грн]

Затрати на поточний ремонт складають 2% від вартості обладнання.

З_п.р. = 59584 * 0,02 = 1191,7 [грн]

Таблиця 3

Професія	Відпрацьовано годин	Тс	ЗПосн, грн	ЗПдод, грн	Всього, грн	Відр. на соц. потреби, грн
Технік	1680	4,38	7358,4	2943,36	10301,76	3792

Розрахуємо основну заробітну плату:

ЗП_осн = F_еф * Т_с = 1680 * 4,38 = 7358,4 [грн.]

Розрахуємо додаткову заробітну плату, яка становить 40% від основної заробітної плати:

ЗП_дод = 7358,4 * 0,4 = 2943,36 [грн.]

Всього = 7358,4 + 2943,36 = 10301,76 [грн.]

Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 36,8% від основної та додаткової заробітної плати.

Соц.потр. = 10301,76 * 0,368 = 3792 [грн.]

Розрахуємо затрати на допоміжний матеріал за формулою:

В_доп = Д_об * О_р

В_доп = 250 + 19 = 269 [грн]

Розрахуємо витрати на утримання і експлуатацію обладнання за формулою:

В = А_м + С_е + ЗП_дод + В_доп + З_п.т.

В = 35750,4 + 1577,3 + 10301,76 + 269 + 1191,7 = 49090,16 [грн]

2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі

Таблиця 4

№ п/п	Статті витрат	Сума, грн
1 2 3 4 5 6 7 8	Амортизація обладнання Вартість матеріалів і покупних комплектуючих виробів Витрати на електроенергію Заробітна плата основних робітників Заробітна плата допоміжних робітників Відрахування на соціальні потреби основних робітників Відрахування на соціальні потреби допоміжних робітників Витрати на поточний ремонт обладнання Всього	35750,4 62382 1577,3 12626,8 7358,4 6535,55 3792 1191,68 131204,15

2.9 Розрахунок загально заводських витрат

Розрахунок загально заводських витрат становить 55% від заробітної плати основних робітників:

В = 12616,8 * 0,55 = 6939,2 [грн]

2.10 Визначення виробничої собівартості

Виробнича собівартість включає в себе поточні витрати і загальнозаводські витрати:

С_вир = 131204,15 + 6939,2 = 138143,35 [грн]

2.11 Розрахунок позавиробничих витрат

Позавиробничі витрати становлять 13% від виробничої собівартості

В_пв = 138143,35 * 0,13 = 17958,6 [грн]

2.12 Визначення повної виробничої собівартості

Повна виробнича собівартість визначається як сума виробничої собівартості та позавиробничих витрат

С_пов = С_вир + В_пв

С_пов = 138143,35 + 17958,6 = 156102 [грн]

3. Техніко-економічні показники

№ п/п	Назва показника	Од. виміру	Показник
1 2 3 4 5 6	Кількість обладнання Дійсний фонд часу роботи обладнання Чисельність основного виробничого персоналу Ефективний фонд часу роботи робітника Виробнича собівартість Повна собівартість	шт. год. чол. год. грн. грн.	19 1870 2 1680 138143,35 156102

С_баз = С_повн + С_повн * 18%

С_баз = 156102 + (156102 * 0,18) = 184200,4 [грн]

4. Розрахунок капітальних затрат по варіантам

4.1 Капітальні затрати на мережу

Розрахуємо капітальні затрати на мережу за формулою:

К_обл = К * ЗВ

ЗВ - загальні витрати = 62382 грн

К - коефіцієнт, який враховує затрати на транспортування і монтаж = 1,14

К_обл = 1,14 * 62382 = 71115,5 [грн]

4.2 Капітальні затрати на будівлі

Розрахуємо капітальні затрати на будівлі за формулою:

К_буд = S_nn * K * n * h * C

S_nn - виробнича площа обладнання = 6 м²

К - коефіцієнт, враховуючий додаткову площу під обладнання = 3,5 м²

n - кількість будівель = 1 шт

С - ціна 1 м² = 150 грн

h - висота будівлі = 8 м

К_буд = 6 * 3,5 * 1 * 8 * 150 = 25200 [грн]

Розрахуємо сумарні капітальні вкладення за формулою:

К_сум = К_обл + К_буд

К_сум = 71115,5 + 25200 = 96315,5 [грн]

Капітальні затрати по базовому варіанту на 18% менше, ніж по проектуємому.

К_баз = К_сум + К_сум * 18%

К_баз = 96315 + 96315 * 0,18 = 113651,7 [грн]

5. Порівняння економічних показників і обґрунтування варіанту раціонального вибору комп'ютерної мережі

Визначення економічності обслуговування комп'ютерних систем та мереж:

З_баз = С_баз + К_баз

З_баз = 184200,4 + 113651,7 = 297852,1 [грн]

З_пл = С_пов + К_сум

З_пл = 156102 + 96315,5 = 252417,5 [грн]

?З = З_баз - З_пл

?З = 297852,1 - 252417,5 = 45434,6 [грн]

Висновок

В даній курсовій роботі я розраховувала економічні показники комп'ютерної мережі 100 Base FX. Для розрахунку даної курсової роботи я використала дані сучасних технологій на базі яких створюється пректуєма мережа.

По проведеним розрахункам ми бачимо, що в даній мережі підприємства, для ефективної роботи використовується 19 комп'ютерів. Поточні витрати на обслуговування мережі становить 131204,15. Ефективний фонд робочого часу становить 1680 годин, при розрахунку чисельності персоналу я прийшла до висновку, що на даному підприємстві працює 2 робітника, загальна річна заробітна плата яких становить 17663,52 грн., загальні витрати на експлуатацію обладнання становить 49090,16 грн., загальнозаводські витрати становлять 6939,2 грн., виробнича собівартість становить 138143,35 грн., повна виробнича собівартість - 156102 грн., базова собівартість - 184200,4 грн.,

Показники проектуємої мережі відрізняються від базової. Проектуємо мережа є дешевшою за базову, так як економічні показники базової мережі на 45434,6 грн. менше чим базова.

Так як при проектуванні застосовані нові технології і комплектуючі, які за характеристиками є дешевшими і ефективнішими, то дана мережа є доцільнішою.

Нові комп'ютери є сучаснішими і економічнішими в обслуговуванні і експлуатації. Допоміжне обладнання, яке використане в мережі потребує менше електроенергії, що заощаджує використані кошти. Це дає змогу зменшити витрати. Всі показники, які розраховуються в курсовій роботі по проектує мій мережі дають їй гарну характеристику.

Для підвищення показників ефективності підприємство повинно постійно слідкувати за „новинками” ринку і застосовувати їх в своїй діяльності.

Список використаної літератури

1. Б.В. Власов “Організація планування та управління виробництвом”.1985

2. С.Ф. Покропивний “Економіка підприємства”

3. Е. П. Локазюк “Комп'ютерні мережі” м. Харків 2001.

4. Коростильова “Економіка, організація і планування виробництва” 1985



Вступ Сучасний етап розвитку суспільства характеризується різким збільшенням обсягів виробництва і номенклатури виробів, зростанням їх складності, широким застосуванням складних машин і механізмів, впровадженням сучасних технологій. Різко зросли інформаційні потоки у виробництві. Здійснення всього неможливо без застосування мікропроцесорних технологій. Мікропроцесором називається програмований електронний пристрій обробки інформації, виконаний у вигляді однієї або декількох мікросхем високого ступеня інтеграції. Перші мікропроцесори були у вигляді інтегральних мікросхем на кристалах кремнію. На початку у вигляді мікросхем виготовлялися окремі логічні елементи. Такі мікросхеми вважалися мікросхемами з малим ступенем інтеграції. Використовуючи мікросхеми логічних елементів, змонтованих на платах із друкованим монтажем можна було створювати окремі цифрові пристрої обробки інформації: регістри, шифратори, дешифратори, суматори, лічильники імпульсів тощо. Удосконалення інтегральних технологій дало змогу виготовляти у вигляді мікросхем не тільки окремі логічні елементи, але й цифрові пристрої в цілому. Такі мікросхеми належать до мікросхем із середнім ступенем інтеграції. Подальший бурхливий потік інтегральних технологій дав змогу виготовляти у вигляді однієї мікросхеми окремі блоки електронно-обчислювальних машин. Такі мікросхеми називають мікросхемам з високим ступенем інтеграції. Наступний етап розвитку інтегральних технологій дав змогу виготовити у вигляді однієї чи кількох мікросхем основну частину електронно-обчислювальної машини, яка виконує основний обсяг обробки інформації - процесор. Такий процесор, виготовлений у вигляді однієї чи декількох мікросхем, отримав назву мікропроцесор. Мікропроцесор здійснює обробку інформації за програмою, що записана в його пам'ять. Змінивши програму, можна змінювати функції й області застосування мікропроцесора. У цьому полягає його універсальність.