Організація торгово-технологічного процесу в магазині

Міністерство аграрної політики України

Роменський коледж СНАУ

Курсова робота

З дисципліни «Комерційна діяльність підприємств»

На тему «Організація торгово-технологічного процесу в магазині Продтовари»

Ромни 2009

План

Вступ

1. Зміст, суть та принципи організації торгово-технологічного процесу магазину

2. Шляхи удосконалення торгово-технологічних процесів в магазині

2.1 Показники ефективності використання торгової площі магазину

2.2 Розрахунки ефективності використання торгівельної площі в магазині

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Торгово-технологічний процес у магазині складається з періодично повторюваних операцій, у чому виявляється його циклічність. У той же час торгово-технологічний процес може протікати з різною динамічністю й інтенсивністю (протягом дня змінюється інтенсивність купівельних і товарних потоків, розрахункових і інших операцій). Крім того, окремі його операції можуть протікати з відхиленнями від заданих величин, що додає усьому торгово-технологічному процесу в магазині ймовірний характер. Все це відбувається під впливом різних факторів.

Для того, щоб забезпечити раціональне здійснення торгово-технологічного процесу в магазині, необхідна добре продумана система керування всіма його операціями. Це дозволить більш ефективно використовувати приміщення магазина, торгово-технологічне устаткування, робочу силу і в остаточному підсумку створити умови для забезпечення високого рівня обслуговування покупців.

Предметами керування в магазині є товарні запаси, асортимент товарів, товарні і купівельні потоки, трудовий процес і якість обслуговування покупців.

У магазині повинні бути створені умови, що забезпечують безперебійну торгівлю при мінімальних обсягах товарних запасів, а також для запобігання товарних втрат у процесі зберігання. Необхідні розміри товарних запасів для магазинів установлюються з урахуванням обсягу денної реалізації товарів, оптимальних розмірів разового постачання й інших факторів. Працівники магазинів стежать за відповідністю фактичних запасів товарів установленим їхнім необхідним розмірам і вживають заходів по їхньому регулюванню. У випадку зниження обсягу запасів виявляють його причини і вживають заходів по прискоренню завезення товарів у магазин. Якщо фактичні запаси товарів у магазині перевищили необхідні розміри, то працівники магазина повинні в першу чергу установити причини виниклого перевищення. Після виявлення причин завищення фактичних запасів товарів варто вжити заходів по прискоренню реалізації цих товарів, а також обмежити їхнє завезення в магазин. Прискорити реалізацію товарів можна шляхом більш активного їхнього чи рекламування організації ярмарків-розпродажів в інших населених пунктах. Надлишки завезених товарів можуть бути також повернуті на склад оптової бази.

Оскільки на роздрібних торгових підприємствах сконцентрована основна частина товарів, то від рівня керування ними в магазині в значній мірі залежить товаропостачання населення. Тому в кожнім магазині повинний здійснюватися постійний контроль за станом товарних запасів, що передбачає не тільки спостереження за відповідністю їхнім установленим розмірам, але і повсякденний контроль за умовами збереження товарів

Керування асортиментом передбачає систематичний контроль за дотриманням у магазині обов'язкового асортиментного переліку товарів, своєчасне внесення пропозицій по його зміні. У його задачі входить забезпечення достатньої повноти асортименту в межах товарних груп, його стійкості і комплексності пропозиції. Керування асортиментом товарів тісно зв'язано з керуванням товарними запасами.

Для регулювання і контролю асортименту товарів у магазині застосовують наступні методи: розробку технологічних карт розміщення асортименту товарів у торговому залі; визначення відповідності фактичного асортименту товарів встановленому обов'язковому асортиментному переліку і виявлення причин відхилень; розробку і прийняття рішень, спрямованих на удосконалювання асортименту товарів.

Керування товарними потоками здійснюється на основі спеціальних технологічних карт. При їхній розробці враховують розташування приміщень (зон) магазина і їхній взаємозв'язок, розміщення товарів у торговому залі, їхня оборотність, зворотні потоки тари й упакування, напрямку купівельних потоків.

Центральне місце в загальній системі керування торгово-технологічним процесом у магазині належить керуванню купівельними потоками, тому що від нього багато в чому залежать комфортні умови, створювані для покупців у магазині, швидкість обслуговування покупців і пропускна здатність магазина. Воно передбачає рівномірний розподіл покупців у торговому залі і створення умов для їхнього вільного переміщення, вибору й оплати товарів.

Управління процесом обслуговування покупців знаходиться в тісному взаємозв'язку з удосконалюванням усього торгово-технологічного процесу в магазині, організації праці торгових працівників, дотриманням ними правил продажу товарів і вимог культури торгівлі. Тому варто систематично вивчати думки покупців про використовувані в магазині методи продажу товарів, асортимент товарів, додаткових послуг, що робляться покупцям, і т. д. На основі цього вживають додаткових заходів по поліпшенню торгового обслуговування населення.

1. Зміст, суть та принципи організації торгово-технологічного процесу в магазині

Торгово-технологічний процес в магазині - комплекс взаємозв'язаних послідовно виконуваних операції, метою яких є доведення товарів належної якості до торговельного залу для реалізації їх покупцям у широкому асортименті з оптимальними затратами праці, часу і при високому рівні торговельного обслуговування.

Торговий процес забезпечує перехід товарів зі сфери обігу у сферу споживання і зміну форм вартості.

Технологічний процес охоплює комплекс операцій, які забезпечують обробку товарів, починаючи з їх надходження в магазин і закінчуючи повною підготовкою до продажу. Торговельно-технологічний процес можна поділити на три основні частини:

Операції з товарами до пропонування їх покупцям;

Операції безпосереднього обслуговування покупців;

Додаткові операції з обслуговування покупців

Усі товари, які надходять у роздрібні торговельні підприємства, повинні бути прийняті за кількістю та якістю. Це дозволяю забезпечити контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей в магазинах, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, сприяє організації контролю за виконанням постачальником договірних зобов'язань.

Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим у договорі може бути обумовлене застосування норм та вимог, установлених Інструкціями «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю». Приймання товарів повинне здійснюватись у магазині тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантаженням товарів.

Основними елементами процесу приймання товарів є:

Ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

Перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;

Перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

Перевірка маси брутто;

Перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

Розкривання тари;

Перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

Перевірка якості товару;

Документальне оформлення приймання товарів.

Якщо в процесі приймання буде виявлена нестача, то приймання товарів необхідно припинити. (Необхідно забезпечити збереження товарів, щоб не змішувались з іншими однорідними товарами). Про виявлену нестачу складають акт за підписами осіб, що приймають товар. Для участі в подальшому прийманні товарів і складанні двостороннього акта викликається представник виготовлювача (відправника).

Для участі в остаточному двосторонньому прийманні представник місцевого постачальника (виробника) зобов'язаний прибути, як правило, наступного дня, немісцевого (іногороднього) - не пізніше ніж через 3 дні з моменту отримання виклику (не беручи час на дорогу), якщо інший час не встановлений договором.

Приймання товарів за кількістю полягає в зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів з даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказаних у супровідних документах. Масу нетто товарів при цьому потрібно визначати в тому порядку, який установлений стандартами, технічними умовами або іншими обов'язковими для сторін документами. Масу тари необхідно визначати одночасно з масою нетто товару.

Приймання товарів за кількістю проводиться:

При централізованому завезенні товарів постачальником - безпосередньо в магазині;

При вивезенні товару транспортом магазину - на складі постачальника;

3) При іногородній поставці - на станції призначення;
Приймання товарів за кількістю проводиться, як правило, в такі строки:

При надходженні без тари, у відкритій чи пошкодженій тарі - у момент надходження в магазин, отримання зі складу постачальника або органів транспорту;

При надходженні у справній тарі: за масою брутто і кількістю місць - у момент отримання від постачальника; за масою нетто і кількістю одиниць у кожному місці - одночасно з розкриттям тари, але не пізніше ніж через 10 днів з моменту надходження, а товари з обмеженими термінами зберігання - не пізніше 24 годин з моменту отримання товарів;

Приймання товарів за якістю - це виявлення відповідності якості товарів, які надійшли, стандартам, технічним умовам, інший документації, де подано вимоги до якості товарів, зразків. Приймання товарів за якістю проводиться у встановлені терміни. Якщо постачальник місцевий - протягом 10 днів (для товарів що швидко псуються - 24 години), якщо постачальник з іншого міста -20 днів (для товарів що швидко псуються - 24 години), з моменту їх отримання.

Правильна організація зберігання товарів, збереження їх кількості і якості забезпечує максимальне залучення в реалізацію товарів, які завозяться в роздрібну торгову мережу, зниження матеріальних витрат і затрат праці, підвищення рентабельності торгівлі.

Процес зберігання товарів у магазині пов'язаний з виконанням таких технологічних операцій, як переміщення товарів у визначені для цього приміщення, їх розміщення та укладання в місця зберігання, створення оптимального режиму зберігання, дотримання встановлених термінів зберігання товарів, нагляд за станом товарів під час зберігання і забезпечення роботи необхідного технологічного обладнання.

Зберігати товари в магазинах потрібно з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей, термінів зберігання та реалізації, черговості надходження в магазин і подавання в торговий зал, додержуючи правила товарного сусідства з тим, щоб не допускати шкідливих впливів одних товарів на інші.

У технологічному процесі зберігання товарів у магазині виділяють 4 основні операції:

Розміщування товарів на зберігання;

Укладання їх у м'ясцях зберігання;

Створення оптимального режиму зберігання;

Спостереження і поточний догляд за товарами;

Порядок короткострокового зберігання в магазинах окремих товарів визначений насамперед чинними державними стандартами на відповідні товари; викладені в них вимоги щодо порядку, способів, режимів зберігання також містяться у затверджених КМУ Правилах продажу продовольчих товарів, Правилах продажу непродовольчих товарів, Правилах роздрібної торгівлі картоплею та плодово-овочевою продукцією, інших спеціальних правилах та нормативно-регламентованих документах.

За умов зберігання всі продовольчі товари можна розділити на дві групи:

Продовольчі товари, які зберігаються в не охолоджуваних приміщеннях;

Продовольчі товари, для збереження якості яких необхідне застосування низьких температур;

До першої групи відносять: хліб і хлібобулочні вироби, цукор, бакалійні товари, чистину кондитерських товарів та деякі інші. До другої групи відносять: м'ясо і м'ясопродукти, рибу, птицю, молоко и молокопродукти та інші продукти з обмеженим терміном зберігання, які надходять до магазину у охолодженому або замороженому стані.

Організація зберігання товарів у магазині забезпечується шляхом виконання комплексу заходів організаційного, технічного і санітарно-гігієнічного характеру. Організаційні заходи включають визначення матеріально-відповідальних осіб та заходів щодо охорони товарно-матеріальних цінностей, складання графіків завезення товарів з урахуванням ритму продажу, визначення оптимальних розмірів завезення товарів, розробку карт розміщення товарів у магазині, забезпечення протипожежних заходів. Технічні заходи зі зберігання товарів передбачають вибір і встановлення у відповідних приміщеннях необхідного обладнання, придбання спеціального інвентарю та інструментів, визначення режиму й умов зберігання товарів, здійснення контролю за ними, проведення робіт щодо розширення застосування тари-обладнання. Санітарно-гігієнічні заходи охоплюють організацію санітарного нагляду, профілактичних і попереджувальних заходів по недопущенню втрат і псування товарів, підтримання температури і вологості повітря, забезпечення встановленої кратності повітрообміну та ін.

Під час зберігання більшості непродовольчих товарів та багатьох продовольчих товарів (за винятком товарів з обмеженими термінами зберігання), як правило, підтримують температуру повітря від +12 до +18 °С і відносну вологість повітря в межах 70-80%. У зв'язку з існуванням більш різких коливань температури і відносної вологості повітря біля дверей, вікон та підлоги, товари, які спроможні реагувати на такі коливання рекомендується укладати на зберігання у верхній частині стелажів, на віддаленні від дверей та вікон, тобто в місцях з більш стабільною температурою та вологістю повітря.

Особливу увагу в процесі догляду за товарами потрібно звертати на необхідність дотримання граничних і гарантійних термінів їх зберігання, враховуючи при цьому також черговість надходження однойменних товарів у магазин. Товари, які надійшли в магазин раніше, а також ті, в яких закінчується термін реалізації, повинні відбиратися з місць зберігання і подаватись у торговий зал першою чергою.

Важливе значення для раціоналізації процесу продажу товарів і впровадження прогресивних методів обслуговування покупців має попередня підготовка товарів для продажу.

Попередня підготовка товарів до продажу - це комплекс операцій, які виконуються з товаром у магазині перед поданням його у торговий зал (до місць продажу) і спрямовані на доведення його до повної готовності до продажу покупцям. Комплекс загальних операцій попередньої підготовки товарів до продажу включає розпакування товарів, їх облагородження, сортування, перевірку цін, та маркування товарів. До специфічних операцій підготовки товарів до продажу відносять операції обумовлені специфікою конкретних товарів (наприклад: накатування тканин, попереднє нарізання товарів, роз рубання м'яса і т. д.).

Розміщення товарів - система розташування товарів на площах магазину, на окремих ділянках робочого місця продавця за певними ознаками товарів (вид, група, артикул, розмір, фасон, сорт).

Загальний комплекс робіт з розміщення товарів у торговому залі включає два принципово відмінні види робіт:

Визначення місць розміщування товарів окремих товарних груп (або споживчих комплексів) у торговому залі на основі попередньо розроблених планів

Визначення місць розташування окремих підгруп і найменувань товарів на торговельному обладнанні

У торговому залі товари розміщуються за товарно-галузевим принципом або за комплексним принципом. Розміщування товарів за товарно-галузевим принципом передбачає виділення одного робочого місця, зони або торгового відділу для виробів однієї товарної групи.

У процесі розробки схеми розміщування товарів:

Визначають місце розташування кожної товарної групи або споживчого комплексу;

3 урахуванням питомої ваги групи в товарообігу розраховують необхідну площу для розміщування товарів;

Розробляють схему технологічного планування торгового залу;

Підбирають відповідні види торгово-технологічного обладнання;

Викладка товарів - це технологічні операції, пов'язані з розміщуванням, укладанням і показом товарів на торговому обладнанні або іншій площі торгового залу, яка використовується для демонстрації товару. Викладанням називають також способи показу й укладання на торгово-технологічне обладнання окремих видів товарів, завдяки яким показують властивості, колір, форму, кожного виду товару.

На торговому обладнанні товари викладають на основі вертикальної, горизонтальної або ж комбінованої системи викладання.

2. Шляхи удосконалення торгово-технологічних процесів в магазині

2.1 Показники ефективності використання торгової площі магазину

Для оцінки ефективності використання торгових площ магазинів можуть застосовуватися такі економічні показники, як пропускна спроможність магазину, обсяги роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м? торгової площі, розмір прибутку на 1 м? торгової площі, а також термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Пропускна спроможність магазину визначається як кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду, як правило, за одну зміну. Кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду, віднесена до загальної кількості відвідувачів магазину протягом цього ж самого періоду, називається коефіцієнтом завершеності купівлі.

Результативність роботи магазинів характеризується насамперед показниками обсягів роздрібного товарообігу та прибутку торговельного підприємства; ці самі показники, віднесені до одиниці площі магазину, дозволяють проводити порівняльний аналіз ефективності різних магазинів з подібним товарним профілем або ж ефективність застосування різних методів продажу товарів у тому самому магазині протягом різних періодів часу. При цьому показник роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м? площі магазину розраховується за формулою:

Де РТО_пит - обсяг роздрібного товарообігу магазину протягом аналізованого періоду, тис. грн.;

S - розмір площі магазину.

Ефективність використання площі торгових залів магазинів значною мірою залежить від режиму їх роботи, зокрема, тривалості робочого дня, наявності і кількості вихідних днів, встановлення перерви на обід, тощо. У практиці вітчизняної торгівлі для характеристики режиму роботи магазину найчастіше розраховують такі показники, як коефіцієнт змінності і коефіцієнт неперервності.

Коефіцієнт змінності роботи магазину визначається за формулою:

Де К_зм - коефіцієнт змінності;

Т_р - тривалість роботи магазину протягом доби, год.;

Т_зм - тривалість роботи однієї зміни, год.

Коефіцієнт неперервності роботи магазину визначається за формулою:

Де К_нп - коефіцієнт неперервності роботи магазину;

Д_р.м - кількість робочих днів магазину протягом місяця;

Д_р.з - загальна кількість робочих днів у місяці.

Серед комплексу техніко-технологічних показників ефективності найчастіше застосовуються показники, які характеризують розміри окремих елементів загальної площі магазину та структури площ магазину. При цьому під торговою площею магазину розуміють площу магазинів, призначену для торгівлі й обслуговування населення. Розмір торгової площі магазину визначається як сума площ торгових залів і площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділи замовлень, кафетерії, демонстраційні зали, бюро обслуговування, камери зберігання речей покупців і т. д.)

Частка торгової площі магазину в загальній площі розраховується за формулою:

Де Ч_тп - частка торгової площі магазину;

S_торг - торгова площа магазину, м?;

S_заг - загальна площа магазину, м?.

У практиці торгівлі особливу увагу звертають на розміри таких елементів торгової площі магазинів, як заставлена та демонстраційна площа.

Заставлена площа - це площа торгового залу, яка використана для встановлення на ній торговельно-технологічного обладнання (прилавків, гірок, контейнерів, холодильних вітрин, тощо) і піддонів, на котрих розміщений робочий запас товарів, а також великогабаритних товарів, які розміщені безпосередньо на підлозі.

Коефіцієнт заставленої площі показує, яку частину площі торгового залу використано для встановлення обладнання під розміщення робочого запасу товарів. Розраховують за формулою:

Де К_заст - коефіцієнт заставленої площі;

S_заст - заставлена площа, м?;

S_торг - торгова площа магазину.

Демонстраційна площа - це площа всіх елементів торгово-технологічного обладнання, які використовуються для викладення товарів. Розмір демонстраційної площі визначається як сума площ усіх полиць, касет, панелей, перфорованих щитів, корзин, контейнерів, тощо, на яких можуть бути викладені товари, а також площі, використаної для встановлення великогабаритних товарів.

Коефіцієнт демонстраційної площі показує, як співвідносяться площа викладання товарів із торговою площею магазину. Розраховується за формулою:

Де К_дем - коефіцієнт демонстраційної площі;

S_дем - демонстраційна площа, м?;

S_торг - торгова площа магазину.

3.2 Розрахунки ефективності використання торгівельної площі в магазині

Результативність роботи магазинів характеризується насамперед показниками обсягів роздрібного товарообігу та прибутку торговельного підприємства віднесені до одиниці площі магазину.

Ефективність використання площі торгових залів магазинів значною мірою залежить від режиму їх роботи, зокрема, тривалості робочого дня, наявності і кількості вихідних днів, встановлення перерви на обід, тощо. У практиці вітчизняної торгівлі для характеристики режиму роботи магазину найчастіше розраховують такі показники, як коефіцієнт змінності і коефіцієнт неперервності.

Коефіцієнт змінності роботи магазину:

Коефіцієнт неперервності роботи магазину:

Під торговою площею магазину розуміють площу магазинів, призначену для торгівлі й обслуговування населення. Розмір торгової площі магазину визначається як сума площ торгових залів і площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділи замовлень, кафетерії, демонстраційні зали, бюро обслуговування, камери зберігання речей покупців і т. д.)

Частка торгової площі магазину в загальній площі:

Коефіцієнт заставленої площі показує, яку частину площі торгового залу використано для встановлення обладнання під розміщення робочого запасу товарів.

Коефіцієнт демонстраційної площі показує, як співвідносяться площа викладання товарів із торговою площею магазину.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р.

2. Інструкція №П_6 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю».

3. Інструкція №П_7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю».

4. Апопій В.В. Міщук І.П. «Організація торгівлі» 2005 р.

5. Гнатенко Н.В. Озима В.В. «Комерційна діяльність підприємств» 2002 р.

6. В.С. Марцин. «Економіка торгівлі» 2006 р.

7. Зінь Е.А. «Планування діяльності підприємств» 2004 р.

8. Гетьман О.О. «Економіка підприємства» 2006 р.

9. Галушка ВПГ. «Основи аграрної економіки» 2004 р.

10. Михайлова С.І. «Менеджмент» 2006 р.