71

Рівненський інститут слов'янознавства

Київського славістичного університету

Кафедра економіки та банківської справи

Курсова робота

з дисципліни “ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА”

на тему:

“Аналіз кредитоспроможності та використання його результатів в управлінні підприємством”

Варіант №81

виконав студент 5-го курсу

Диковицький Ярослав Володимирович

Рівне - 2005

Вступ

Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Його поява була явищем випадковим, зумовленим особливими взаємовідносинами між товаровиробниками: продавцю потрібно було продати товар, а покупець не мав грошей, щоб його купити (він ще не виготовив свій товар або виготовив, але ще не продав його). Отже, виникала потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу -- в кредит.

Кредит може бути потрібен функціонуючому товаровиробникові. Але ще більше він потрібен тому, хто тільки прагне організувати своє підприємство, але не має для цього власних коштів. Для отримання кредиту необхідно, щоб той, хто його надає, довіряв тому, хто хоче ним скористатися.

З часом кредит став обов'язковим атрибутом господарювання. Без кредиту неможливе нормальне функціонування товарного виробництва.

Серед вчених не існує єдиного погляду щодо визначення суті кредиту. Це пояснюється передусім складністю економічних відносин, що виникають з приводу кредиту. Ми приєднуємося до такого визначення: «Кредит -- це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента».

Кредитоспроможність -- це такий фінансовий стан підприємства, який дає змогу отримати кредит і своєчасно його повернути.

Метою курсової роботи є теоретична розробка студентові певних проблемних питань з дисципліни „Економіки підприємства” і закріплення практичних навичок виконання економічних розрахунків та здійснення первинного економічного аналізу.

Завданням курсової роботи є теоретична розробка по темі: „Аналіз кредитоспроможності та використання його результатів в управлінні підприємством” та закріплення практичних навичок виконання економічних розрахунків.

1. Аналіз кредитоспроможності та використання його результатів в управлінні підприємством

1.1 Організація банківського кредитування в сучасних умовах

1.1.1 Основні принципи та умови кредитування банками клієнтів

Кредитні операції банків здійснюються на основі положення НБУ „Про кредитування” (вересень 1995 р.). До основних принципів кредитування відносяться (рис. 1.1):

До основних умов банківського кредитування відносять:

1. Операції проводяться тільки в межах вільних кредитних ресурсів у національній або іноземній валюті.

2. Банки виходять із необхідності поєднання своїх інтересів з інтересами вкладників та держави.

3. Дня забезпечення власної стійкості операції проводяться з дотриманням встановлених НБУ економічних нормативів. Про видачу кредитів у іноземній валюті обов'язково повідомляється НБУ.

4. Рішення про умови та порядок надання кредиту приймається колективно і визначається правилами банку.

5. Кредити надаються тільки право- та кредитоспроможним позичань никай, які мають власні оборотні кошти і самостійний баланс.

6. Позики видаються на забезпечення потреб сфери виробництва і сфери обігу, фізичним та юридичним особам незалежно від форми власності й організаційної будови.

7. Всі питання у кредитних взаємовідносинах будуються на договірній основі тощо.

Забороняється надання кредитів на такі цілі:

- покриття збитків від господарської діяльності позичальників;

- формування статутних фондів;

- погашення раніше отриманих позик;

- придбання цінних паперів інших підприємств і організацій;

- без відповідного забезпечення, крім випадків надання бланкових кредитів.

1.1.2 Механізм кредитування: суть й основні елементи. Суб'єкти та об'єкти кредитування, їх класифікація і загальна характеристика

Кредитний механізм - сукупність взаємопов'язаних прийомів та способів, що забезпечують реалізацію на практиці об'єктивних функцій кредиту як економічної категорії та дотримання принципів кредитування.

Основними елементами кредитного механізму є:

1. Суб'єкти кредитування.

2. Об'єкти кредитування.

3. Форми кредитування.

4. Механізм надання чи погашення позик.

5. Система формування кредитних ресурсів та їх резервування.

6. Система формування та використання резервів із відшкодування можливих втрат від кредитної діяльності.

7. Економічний контроль та банківський нагляд за ходом та результатами кредитної діяльності.

Суб'єкти кредитування - особи, які беруть участь у процесі кредитування. Види суб'єктів та основні вимоги до них представлені у рис. 1.2:

Для отримання кредиту клієнт подає до банку такі документи:

ь заяву;

ь фінансово-економічну інформацію;

ь форми бухгалтерської звітності;

ь показники дебіторської та кредиторської заборгованості;

ь розрахунок економічної окупності об'єкта;

ь відомості про спосіб забезпечення позики та ін.

Оцінка фінансового стану позичальника проводиться за такими показниками:

ь обсяг реалізації продукції;

ь прибутки і збитки;

ь рентабельність;

ь ліквідність активів;

ь рух грошових коштів, стан рахунків;

ь собівартість продукції;

ь ліквідність, оцінка забезпечення та ін.

Об'єкти кредитування - певна частина вартості виробничих оборотних фондів та фондів обігу, основних виробничих фондів, яка формується за рахунок банківського кредиту.

До основних об'єктів кредитування можна віднести:

1. Додаткові потреби в коштах для оплати товарно-матеріальних цінностей і створення запасів для нормального режиму роботи.

2. Сезонні та несезонні затрати виробництва й обігу.

3. Потребу в додаткових коштах в зв'язку з тимчасовим їх замороженням.

4. Потребу для здійснення інвестицій в основні фонди.

Сучасна банківська практика використовує по суб'єктний метод кредитування, тобто на перше місце ставиться клієнт, надається перевага персональному підходу до позичальника.

1.1.3 Форми кредитування та сфера їх застосування

Під формою кредитування розуміють вид банківського рахунка. який відкривається клієнтові при кредитуванні, де відображається рух кредитної заборгованості, що здійснюється за певними правилами, відповідно до нормативно-правової бази банку.

Основні форми кредитування на рис. 1.3:



1.1.4 Кредитна угода, її зміст і значення для організації кредитних відносин

Кредитні взаємовідносини між банками та позичальниками регламентуються в кредитних договорах, які укладаються, як правило, в письмовій формі.

Зміст угоди складають такі розділи:

1. Предмет договору(мета, сума, строк, погашення, відсоток тощо).

2. Умови забезпечення кредиту (форма забезпечення, посилання на додаткові документи, наприклад договір застави).

3. Зобов'язання банку (відкриття рахунка, надання консультацій, перевірка забезпечення та цільового використання кредиту тощо).

4. Зобов'язання позичальника (використання на вказані цілі, стягненням банком штрафів, власне повернення кредиту в строк, інформація про хід виконання угоди, подача звітності тощо).

5. Права банку (відстрочка погашення, перевірка використання та забезпечення, можливість розірвання угоди тощо).

6. Права позичальника (дострокове погашення, можливість відстрочки тощо).

7. Особливі умови договору (перерахунок суми кредиту, зміна %, зміна умов договору, спірні питання, зміна юридичної адреси тощо).

8. Реквізити сторін.

Комерційні банки мають право вносити зміни до умов договорів, які не суперечать чинному законодавству, та вимагати додаткової інформації від клієнта, якщо вона не суперечить інтересам сторін.

1.1.5 Порядок видачі позик на конкретні цілі, їх документальне оформлення та скерування

Надання комерційними банками позик здійснюється при наявності дотримання позичальниками всіх вимог, особливо тих, які стосуються реальних можливостей забезпечення своєчасності повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Види кредитів представлені на рис. 1.4:

Порядок видачі (надання) позик передбачає такі етапи:

1. Подання в банк заяви, де зазначається:

ь сума кредиту;

ь цільове призначення;

ь термін користування;

ь пропонована форма забезпечення;

ь характеристика об'єкта кредитування.

2. При розрахунковому обслуговуванні клієнта іншим банком вимагається подання:

ь установчих документів;

ь картки зі зразками підписів та відбитком печатки;

ь довідки про наявність коштів на поточному рахунку та про стан заборгованості, отриманої в інших банках.

3. Подання до банку техніко-економічного обґрунтування заходу, на який планується отримати позику, з розрахунком графіка його окупності.

4. Якщо позика видається на оплату продукції, товарів та послуг за угодами, то подаються копії даних угод (контрактів).

5. Для отримання довготермінового кредиту для спорудження об'єктів виробничого призначення подаються:

ь проект будівництва;

ь кошторис;

ь контракт з будівельною організацією;

ь графіки виконання робіт;

ь висновки санітарно-епідеміологічної комісії;

ь дотримання екологічних нормативів тощо.

6. Позичальник, який отримує кредит на витрати виробництва, які не покриваються його власними доходами протягом календарного року, подає до банку прогнозні розрахунки потреби в кредиті загалом на поточний рік із розбивкою за кварталами.

7. Подання позичальником бухгалтерських і статистичних звітів на останню дату, включаючи звіти про фінансові результати, висновки незалежних аудиторів або аудиторських фірм тощо. В разі необхідності банк може вимагати інші документи, які підтверджують забезпечення повернення кредиту.

Розмір кредиту визначається банком разом із позичальником з урахуванням прогнозних обсягів виробництва або реалізації продукції, капітального будівництва та інших показників господарської пильності клієнтів. Кредити видаються з простого позичкового рахунка в безготівковій формі шляхом оплати розрахункових документів на умовах контрактів як у національній, так і в іноземній валюті. В деяких випадках вони можуть зараховуватися на поточний рахунок позичальника в компенсаційному порядку, або для використання на цілі, які передбачені в кредитній угоді.

Кредит може видаватися одноразово, щоденно або періодично в піші строки, які визначені в кредитному договорі. Клієнтам із безперервним виробничим циклом і стабільним фінансовим становищем відкривається «кредитна лінія» - надання кредиту в міру потреби (по частинах) у межах певної визначеної суми. За цю операцію комерційний банк отримує комісійні, які нараховуються на всю суму відкритого кредиту, в зв'язку з попереднім їх резервуванням.

Разом із кредитною угодою кредитним відділом складається строкове зобов'язання і передається розпорядження у бухгалтерію про відкриття позичкового рахунка.

1.1.6 Визначення строків і порядок погашення позик. Умови та порядок відстрочки погашення позик

Встановлення строків користування позикою залежать від багатьох факторів, зокрема від:

§ характеру об'єкта кредитування;

§ забезпеченості банків кредитними ресурсами, їх складу та структури за строками залучення та запозичення;

§ плато- й кредитоспроможності позичальників;

§ рівня фінансової стійкості банку-позичальника, стану дотримання ним економічних нормативів;

§ характеру кредитної політики НБУ та комерційних банків тощо.

Терміни користування кредитами, конкретні строки та порядок погашення передбачається в кредитному договорі між позичальником та банком (рис. 1.5).

Погашення проводиться за рахунок коштів позичальника на під ставі ордерів-розпоряджень, строкових зобов'язань або платіжними дорученнями самого позичальника. Відповідно до кредитної угоди позичальник має право достроково погасити позику та проценти по ній, або банк може надати відстрочку погашення позики. Відстрочка погашення позики та процентів може дозволятися банком у разі виникнення труднощів, які не залежать від дій самого клієнта (форс-мажорні обставини), але приймаються заходи по їх усуненню. Вона оформляється додатковою угодою. При відмові в наданні відстрочки погашення позики банк реалізує своє право стягнення кредиту і процентів шляхом реалізації заставленого майна або інших форм забезпечення.

1.1.7 Плата за кредит. Порядок визначення, нарахування та сплати відсотків

В сучасних ринкових умовах кредит не може видаватися безпроцентно (безоплатно). Сума плати за користування коштами залежить від середньої суми кредиторської заборгованості й розміру процентної ставки на день отримання кредиту. Величина процентної ставки залежить від таких факторів:

§ облікової ставки НБУ;

§ відсоткових ставок за депозитними операціями;

§ характеру наданого забезпечення кредиту;

§ рівня кредитного ризику;

§ попиту і пропозиції на ринку кредитних ресурсів;

§ строку користування позикою;

§ об'єкта кредитування тощо.

Відсоткові ставки за кредитами встановлюються з урахуванням і того, що сума отриманих відсотків за позичковими коштами повинна покривати сплату відсотків за залученими коштами; повністю покрити операційні витрати, пов'язані з обслуговуванням кредитних Операцій, і забезпечити певну суму прибутку для банку. При кредитуванні в іноземній валюті враховуються процентні ставки, які діють на міжнародних ринках позичкових капіталів. Рівень процентів, порядок нарахування та сплати обумовлюються в кредитній угоді.

1.2 Аналіз кредитоспроможності підприємства та використання цих результатів в управлінні

1.2.1 Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання

Між сторонами кредитної угоди виникають певні економічні відносини. В них завжди беруть участь не менше як дві сторони: позичальник -- той, хто бере кредит, і кредитор -- той, хто передає вартість у грошовій або натуральній формі в кредит. Ці сторони виступають суб'єктами кредитної угоди.

Гроші або матеріальні цінності, відносно яких укладається угода, є об'єктом кредиту.

В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно є гроші як загальний ресурс, за допомогою якого можна придбати всі інші ресурси. Матеріальні блага об'єктом кредиту виступають рідко.

Провідним видом кредиту є банківський. Саме банки акумулюють переважну частину кредитних ресурсів і виступають головною ланкою кредитної системи. Вони одночасно виступають у ролі покупця і у ролі продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних грошових коштів.

Перед тим, як надати кредит, банк повинен бути впевненим, що йому повернуть борг у повному обсязі й у встановлений термін. З цією метою перед тим, як надати кредитні ресурси, оцінюється кредитоспроможність позичальника.

У світовій банківській практиці при вирішенні питання про надання кредиту діяльність клієнтів всебічно аналізується за найважливішими напрямами, перші літери назв яких (англійською мовою) склали абревіатуру САМРАre:

С -- character -- характеристика клієнта, особисті якості;

А -- ability -- здатність до повернення позики;

М -- margin -- маржа (дохідність);

Р -- purpose -- мета, на яку витрачатимуться гроші;

А -- amount -- розмір позики;

R -- return -- умови погашення позики;

I -- insurance -- страхування ризику непогашення позики.

Такий методологічний підхід використовується і комерційними банками України в оцінці кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність -- це такий фінансовий стан підприємства, який дає змогу отримати кредит і своєчасно його повернути.

Прийняття рішення про кредитування -- результат сприятливої чи несприятливої оцінки кредитоспроможності клієнта.

Думка кредитора щодо ступеня кредитоспроможності позичальника формується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків:

- загальне уявлення про клієнта;

- аналіз фінансового стану клієнта;

- аналіз ефективності кредитованої угоди або інвестиційного проекту.

Розширення самостійності в діяльності господарюючих суб'єктів, поява нових форм власності підвищує ризик неповернення кредиту і потребує оцінювання кредитоспроможності при вирішенні питання про можливості та умови кредитування.

1.2.2 Оцінювання кредитоспроможності позичальника

Розглянемо аналіз кредитоспроможності клієнта, базуючись на Положенні банку «Україна» «Про оцінку фінансового стану позичальника», затвердженого рішенням кредитного комітету банку «Україна» від 3.04.1998 р. у новій редакції з урахуванням внесених змін і доповнень.

Це Положення розроблено відповідно до вимог Положення НБУ «Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків», затвердженого постановою № 122 від 27.03.1998 р., і призначено для використання при аналізі фінансового стану позичальника з метою оцінювання структури кредитного портфеля та визначення розмірів резерву для відшкодування можливих втрат за позиками банку.

Аналіз фінансового стану позичальника є складовою аналізу кредитного ризику при формуванні рішення про надання кредиту.

Методика оцінювання фінансового стану передбачає поєднання об'єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської звітності, та суб'єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, якою вже володіє банк, та пакета документів, які подає позичальник для одержання кредиту.

Установи банку здійснюють оцінювання фінансового стану позичальника-юридичної особи перед наданням йому позики, а в подальшому -- щоквартально для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника.

Оцінювання фінансового стану позичальника-фізичної особи здійснюється перед наданням йому позички. Подальший аналіз здійснюється у разі змін, які впливають на фінансовий стан позичальника (втрата заробітку, втрата застави з незалежних від позичальника причин, втрата поручителя, виникнення простроченої заборгованості за кредитами або процентами та Ін.), про що позичальник повинен інформувати банк.

Оцінювання фінансового стану позичальника передбачає аналіз його фінансово-господарської діяльності за такими даними:

- обсяг реалізації;

- прибутки і збитки;

- рентабельність;

- коефіцієнти ліквідності;

- грошові потоки;

- склад дебіторсько-кредиторської заборгованості;

- ефективність управління позичальника;

- ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці;

- історія погашення кредитної заборгованості в минулому. Оцінювання фінансового стану позичальника виконується в два етапи:

1-й етап -- обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника;

2-й етап -- оцінювання та узагальнення показників і визначення класу надійності позичальника.

На першому етапі розраховуються показники, які характеризують фінансовий стан позичальника. Ці показники розподіляються на такі аналітичні групи:

І група -- попередня оцінка позичальника;

II група -- показники платоспроможності позичальника;

III група -- показники фінансової стійкості позичальника;

IV група -- показники надійності позичальника.

На другому етапі визначається інтегральний показник, розрахунок якого ґрунтується на використанні принципу вагомості показників і коефіцієнтів вагомості аналітичних груп. Залежно від величини інтегрального показника визначають клас надійності позичальника (А, Б, В, Г, Д).

Система показників, що характеризують фінансовий стан позичальника, та методика їх оцінювання

І група -- попередня оцінка позичальника -- показники розраховуються з метою визначення ринкової позиції позичальника, його взаємовідносин з банком у минулому, перспектив розвитку. Показниками цієї групи є:

1. Період функціонування підприємства (ФП) -- кількість років з часу одержання державної реєстрації підприємства.

ФП приймає значення, що дорівнює кількості років функціонування підприємства (числове значення може бути з десятковими знаками)

V разі функціонування підприємства п'ять і більше років ФП приймає значення 5. По підприємствах, які функціонують менше одного року, ФП = 0,5.

2. Наявність бізнес-плану (БП) -- характеризує перспективу розвитку підприємства.

Показник БП може мати одне з таких значень:

БП = 1 -- за наявності бізнес-плану;

БП = 0 -- за відсутності бізнес-плану.

3. Прибуткова діяльність (ПД) -- свідчить про рентабельну діяльність підприємства.

Показник ПД може мати одне з таких значень:

ПД =3 -- прибуткова діяльність за останні три роки;

ПД = 2 -- прибуткова діяльність за останні два роки;

ПД = 1 -- прибуткова діяльність за останній рік;

ПД = 0 -- відсутність прибутку.

4. Погашення позичок у минулому (ПП) - характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів.

Показник ПП може мати одне з таких значень:

ПП = 1 -- кредит погашено без проблем;

ПП = 0,7 -- кредит погашено після відстрочки;

ПП = 0,1 -- кредит прострочений;

ПП = 0 -- позичальник ухиляється від відповідальності.

Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, ПП = 0,1.

5. Сплата процентів за користування кредитом (СВ) -- характеризує наявність або відсутність фактів сплати чи несвоєчасної оплати процентів за користування кредитом.

Показник СВ може мати одне з таких значень:

СВ = 1 -- нараховані проценти сплачено своєчасно;

СВ = 0,7 -- проценти сплачено із затримкою платежу;

СВ = 0,1 -- проценти прострочено;

СВ = 0 -- позичальник ухиляється від відповідальності.

Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, то СВ = 0,1.

Показники «Погашення позичок у минулому» (ПП) та «Сплата процентів за користування кредитом» (СВ) характеризують фінансовий стан розрахунків позичальника з банком по кредитах, наданих раніше.

При аналізі фінансового стану позичальника після надання йому нового кредиту значення цих коефіцієнтів залишаються без змін до повного погашення цього кредиту (за умови, що поточний кредит та проценти по ньому погашаються вчасно).

У разі, коли за поточним кредитом виникають проблеми (прострочена заборгованість за кредитом чи процентами), ці показники підлягають зміні і набувають значень відповідно до п. 4 і 5.

II група -- показники платоспроможності позичальника

1. Коефіцієнт загальної ліквідності (К_зл) характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів, чи здатний позичальник взагалі розрахуватися по своїх боргових зобов'язаннях.

Теоретичне значення К_зл -- не менше 2,0.

2. Коефіцієнт ліквідності (К_лік) показує, якою мірою оборотні активи покривають короткострокові зобов'язання, а саме наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути погашені швидколіквідними активами.

Теоретичне значення К_лік -- не менше 0,3.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Км) характеризує, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені швидколіквідними грошовими коштами та цінними паперами.

Теоретичне значення К_ал -- не менше 0,2.

III група - показники фінансової стійкості

1. Коефіцієнт фінансової стійкості (К_фс) показує питому вагу власних джерел залучених на тривалий строк коштів у загальних витратах підприємства, які воно може використати у своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів.

Теоретичне значення К_фс -- не менше 0,6.

2. Коефіцієнт фінансової незалежності (К_фн) -- показує частку власних коштів у загальній сумі заборгованості підприємства.

Теоретичне значення К_фн -- не менше 0,2.

3. Коефіцієнт автономності (К_ав) показує частку залучених коштів з розрахунку на 1 грн. власних коштів позичальника.

Теоретичне значення К_ав -- не більше 1,0.

4. Коефіцієнт оборотності балансу (К_об):

Середня валюта балансу визначається як середнє арифметичне цього показника на початок і на кінець року.

Цей показник визначається на підставі річного звіту, його значення використовується також при оцінюванні фінансового стану позичальника на квартальні дати.

5. Коефіцієнт маневреності власних коштів (К_м) характеризує ступінь мобільності використання власних коштів.

Теоретичне значення К_м -- не менше 0,5.

IV група - показники надійності підприємства

1. Коефіцієнт забезпечення кредиту (К₃) характеризує наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту.

К3 = 2 у випадках, якщо забезпеченням кредиту є:

-- гарантії Уряду України;

-- гарантії банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А (згідно з додатком 1.2 Положення НБУ «Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків»);

-- грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає позику.

К₃ = 0,5 у випадках, коли забезпеченням кредиту є гарантії (поручительство) чи страхування ризику.

У разі, якщо забезпеченням кредиту є застава майна, коефіцієнт забезпечення визначається так:

І Вартість застави визначається на підставі договору застави, сума кредиту і процентів - виходячи з кредитного договору.

Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

Слід врахувати, що у розрахунок розміру резерву вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком застави державних цінних паперів) включається у розмірі не більше 50% вартості, визначеної договором застави. У розрахунок розміру резерву за кредитами, наданими під заставу державних цінних паперів, включається вартість застави, але не більше реальної (ринкової) вартості.

Враховуючи зміни кон'юнктури ринку, комерційний банк зобов'язаний один раз на рік, а також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого майна, визначеної договором застави.

2. Оборотність дебіторської заборгованості (О_Дз). Цей показник розраховується за даними річного звіту, його значення ви користується також на квартальні дати.

Середня дебіторська заборгованість визначається як середнє арифметичне суми цієї заборгованості на початок і на кінець року.

Показник О_дз оцінюється шляхом порівняння з попереднім періодом і може мати такі значення:

О_дз = 2 у разі зменшення його розрахункового значення проти попереднього періоду;

О_дз = 1 у разі, якщо його розрахункове значення знаходиться на рівні попереднього періоду;

О_дз = 0 у разі збільшення його розрахункового значення проти попереднього періоду.

3. Оборотність кредиторської заборгованості (О_кз).

Цей показник розраховується та оцінюється аналогічно О_дз.

4. Оборотність готової продукції (О_гп)

Оцінювання показника здійснюється шляхом порівняння з попереднім періодом (зменшення, збільшення). О_гп може мати такі значення:

О_гп = 2 -- у разі зменшення його значення проти попереднього періоду;

О_гп = 1 -- у разі, якщо його значення знаходиться на рівні попереднього періоду;

О_гп = 0 -- у разі збільшення його значення проти попереднього періоду.

По підприємствах з сезонним циклом виробництва оцінювання О_гп здійснюється за даними річного звіту і це значення враховується при оцінюванні фінансового стану позичальника на квартальні дати.

Визначення класу позичальника

Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, солідності та можливості виконувати свої зобов'язання перед банком підприємство-позичальник повинно бути віднесене до одного з п'яти класів, які характеризують його надійність:

Клас А -- підприємство з дуже стійким фінансовим станом;

Клас Б --г підприємство зі стійким фінансовим станом;

Клас В -- підприємство має ознаки фінансового напруження;

Клас Г -- підприємство підвищеного ризику;

Клас Д-- підприємство з незадовільним фінансовим станом.

Для встановлення класу позичальника визначається інтегрований показник його фінансового стану, який розраховується на підставі наведених вище коефіцієнтів, їх вагових значень та вагових коефіцієнтів.

Порядок визначення інтегрованого показника

1. Попередньо здійснюється оцінювання розрахованих фактичних значень К_зл, К_лік, К_ал, К_фс, К_фн, К_ав, К_з -- з згідно табл. 1.2.1. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться фактичне значення коефіцієнта, останній набуває одне із значень (2, 1 чи 0).

Таблиця 1.2.1

ОЦІНКА КОЕФІЦІЄНТІВ

Коефіцієнт	Оцінка
	2	1	0
Коефіцієнт загальної ліквідності, Кзл	2 і більше	Від 1 до 2	Менше 1
Коефіцієнт ліквідності, КЛІК		0,3 і більше	Менше 0,3
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, Кал		0,2 і більше	Менше 0,2
Коефіцієнт фінансової стійкості, КфС		0,6 і більше	Менше 0,6
Коефіцієнт фінансової незалежності, Кфн		0,2 і більше	Менше 0,2
Коефіцієнт автономності, Кав		Менше 1	1 і більше
Коефіцієнт оборотності балансу, Коб		0,7 і більше	Менше 0,7
Коефіцієнт маневреності, Км		0,5 і більше	Менше 0,5
Коефіцієнт забезпеченості, Кз	2 і більше	Від 1,4 до 2	Менше 1,4

2. Усі розраховані фактичні значення коефіцієнтів вносяться до табл. 1.2.2 (графа 5). У графу 6 таблиці вноситься оцінка кожного коефіцієнта (К_зл, К_лік, К_ал, К_фс, К_фн, К_ав, К₃), визначена на підставі табл. 1.1.1. Оскільки додаткова оцінка першої та четвертої груп показників (за виключенням К₃) не передбачена, то в графі 6 табл. 1.1.2 показується їх розраховані фактичні значення (гр. 5 = гр. 6).

Таблиця 1.1.2

РОЗРАХУНОК ІНТЕГРОВАНОГО ПОКАЗНИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПОЗИЧАЛЬНИКА

п/п	Назва показника	Теоретичне значення показника	Вагоме значення показника	Розрахункове значення	Оцінка коефіцієнта	Значення показника з урахування вагомості
1	2	3	4	5	6	7
І група - Попередня оцінка позичальника Вагомий коефіцієнт - 2.
1	Період функціонування підприємства, ФП	0,5--5	0,5
2	Наявність бізнес-плану, БП	0--1	1
3	Прибуткова діяльність, ПД	0--3	2
4	Погашення позичок, ПП	0--І	6
5	Сплата процентів, СВ	0--1	6
Разом по групі І
ІІ група - Показники платоспроможності Вагомий коефіцієнт -- 5
1	Коефіцієнт загальної ліквідності, Кзл	Не менше 2	8
2	Коефіцієнт ліквідності, Клік	Не менше 0,3	7
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності, Кав	Не менше 0,2	6
Разом по групі II
ІІІ група -- Показники фінансової стійкості Вагомий коефіцієнт -- 4
1	Коефіцієнт фінансової СТІЙКОСТІ, Кфс	Не менше 0,6	6
2	Коефіцієнт фінансової незалежності, КфН	Не менше 0,2	5
3	Коефіцієнт автономності, Кав	Не більше 1	4
4	Коефіцієнт оборотності балансу, Коб	Не менше 0,7	4
5	Коефіцієнт маневреності, Км	Не менше 0,5	4
Разом по групі III
ІV група -- Показники «надійності» підприємства Коефіцієнт вагомості -- 2
1	Коефіцієнт забезпечення кредиту, К3	Не менше 1,6	8
2	Оборотність дебіторської заборгованості, Одз	0--2	2
3	Оборотність кредиторської заборгованості, Окз	0--2	2
4	Оборотність готової продукції, Огп	0--2	2
Разом по групі IV
Усього (S)
Клас

3. Одержана оцінка помножується на вагове значення коефіцієнта (гр. 6 * гр. 4).

4. Сума значень показників по кожній групі помножується на вагомий коефіцієнт відповідної групи.

5. Визначається сума значень усіх груп (5).

6. Виходячи із суми значень усіх показників визначається клас позичальника на підставі рейтингової шкали (табл. 1.2.3). Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення 5, позичальник відноситься до певного класу (А, Б, В, Г, Д).

Таблиця 1.2.3

РЕЙТИНГОВА ШКАЛА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ ПОЗИЧАЛЬНИКА

Значення інтегрованого показника	Клас
Понад 200	А
Від 160 до 200	Б
Від 135 до 160	В
Від 110 до 135	Г
Менше 110	Д

2. Методика виконання розрахунково-практичного розділу курсової роботи

2.1 Основні положення господарської ситуації

Промислове підприємство в 2005 році розпочало свою діяльність і виробляло продукцію двох видів: виду А і виду Б. Прямі затрата на виробництво продукції виду А складали 425 гривень на одиницю продукції. Прямі затрати на виробництво продукції виду Б складали 225 гривень на одиницю продукції У 2005 році підприємство виробило 1250 одиниць продукції виду А та 1625 одиниць продукції виду Б. Прибуток в ціні одиниці продукції склав: по продукції виду А - 25% від повної комерційної собівартості продукції, по продукції виду Б - 20% від повної комерційної собівартості продукції. Обсяги продукції в натуральних одиницях вимірюється по продукції виду А в штуках, по продукції виду Б в метрах. Обсяг виробленої продукції в натуральних одиницях вимірювання по кожному виду продукції, що вироблялася, в 2005 році співвідносився з обсягом реалізованої продукції відповідно як: в першому кварталі - 1:0.95, в другому кварталі - 1:1, в третьому кварталі 1:1,03, в четвертому кварталі - 1 0,96.

Виробництво в 2005 році здійснювалося рівномірно, і щокварталу обсяг виробництва у натуральних одиницях вимірювання по кожному виду продукції складав 25% від річного обсягу виробництва відповідного виду продукції

В структурі повної комерційної собівартості продукції, що була реалізована в 2005 році, виробнича собівартість складала 76%. адміністративні витрати - 15%, втрата на збут - 9%.

Первісна вартість активів підприємства складала станом на початок 2005 року 425000 грн..

У складі активів підприємства є основні фонди операційної діяльності, нематеріальні активи і оборотні активи.

55 відсотків активів підприємства профінансовані за рахунок власних коштів підприємства, 30% - за рахунок короткострокових позичкових коштів, решта - за рахунок довгострокових позичкових коштів В структурі активів підприємства виходячи з їх первісної вартості станом на початок і на кінець 2005 року 40% складають основні засоби. 5% - нематеріальні активи, 31% -запаси. 4 % - дебіторська заборгованість, 6% - короткострокові банківські депозити, решта - грошові кошти та їх еквіваленти. Протягом 2005 року руху основних засобів і нематеріальних активів не було, тобто вказані види необоротних активів не ставилися на баланс підприємства і не списуватися з балансу.

Вартість оборотних активів підприємства станом на початок другого кварталу складали 9%% віл їх вартості станом на початок року, на початок третьої25) кварталу - 101%. на початок четвертого кварталу - 103%, на кінець року - 110%

Облікова чисельність персоналу складала з 1 січня по 21 березня 2005 року - 35 осіб, 22 березня на підприємство було прийнято 4 особи, а 18 серпня 2005 року звільнилося з підприємства за власним бажанням 2 особи. До кінця року руху робочої сили не відбувалося.

Непрямі затрати підприємства в 2005 році складали 325000 грн.. причому щокварталу по кожному виду продукції вони складали 25% від загальної річної суми непрямих затрат.

Структура повної комерційної собівартості продукції характеризується у 2005 році такими показниками

- питома вага матеріальних затрат - 55% від загальної річної суми затрат на виробництво і реалізацію продукції;

- питома вага витрат на оплату - праці - 20% від загальної річної суми затрат на виробництво і реалізацію продукції.

- відрахування на соціальні заходи здійснюються за наступними процентними ставками (у відсотках від витрат на оплату праці) пенсійний фонд - 32%, фонд сприяння зайнятості населення -2,5%, відрахування на державне соціальне страхуванні - 2,5%, відрахування на соціальне страхування від нещасних випадків - 1%;

- інші затрат (визначаються за залишковим методом)

Для кожного кварталу структура номінального фонду робочого часу є однаковою.

Амортизація основних фондів та нематеріальних активів нараховується за податковим методом Питома вага першої групи основних фондів операційної діяльності 20% від загальної вартості основних фондів, другої групи - 30%. третьої групи 50%. Річні норми амортизаційних відрахувань складають по першій групі 5%, по другій групі 25%, по третій групі 15% Прискорена амортизація не застосовується Термін корисного використання нематеріальних активів 4 роки.

Крім доходів від основної операційної діяльності, підприємство у 2005 році одержало наступні види доходів;

а) дохід від здачі в оперативну оренду виробничих площ 15250 грн.,

б) прибуток від участі у спільних підприємствах 25250 грн.;

в) штрафні санкції від партнерів по комерційних угодах за рішенням господарського суду 3250 грн.

Питома вага у повній комерційній собівартості продукції адміністративних витрат (0,5 +ОЦ)%, витрат на збут - (1+ ОЦ)%.

Ставка податку на прибуток від звичайної діяльності - 30%

2.2 Розробка калькуляції ціни одиниці продукції виду А і виду В

Перш ніж розробити калькуляцію ціни одиниці продукції виду А і виду В виконаємо такі допоміжні розрахунки:

а) Визначимо прямі затрати по продукції виду А

ПЗ_А= 325 1250 од .= 531250

б) Визначимо прямі затрати по продукції виду В

ПЗ_В= 125•1625 од. = 365625

в) Визначимо загальну величину прямих затрат по двох видах продукції

ПЗ=ПЗ_А+ПЗ_В=896875

г) Визначимо коефіцієнт розподілу непрямих затрат між двома видами продукції

К_Р== 0,3623693

За допомогою цього коефіцієнта непрямі затрати розподіляються прямо пропорційно прямим затратам.

д) Визначимо непрямі затрати які відносяться до продукції виду А

НПЗ_А = ПЗ_А • К_р = 192508,71

е) Визначимо непрямі затрати які відносяться до продукції виду В

НПЗ_В = ПЗ_В • К_р = 132491,29

є) Визначимо абсолютну похибку по розподілу непрямих затрат між продукцією виду А і виду В

НПЗ - (НПЗ_А+НПЗ_В)= 0

ж) Визначаємо непрямі затрати у розрахунку на одиницю продукції виду А

НПЗ_А.од.= = 154

з) Визначаємо непрямі затрати у розрахунку на одиницю продукції виду В

НПЗ_В.од.= = 81,5

Розробляємо калькуляцію ціни одиниці продукції виду А

Таблиця 2.1 Калькуляція ціни одиниці продукції виду А

№п/п	Показники	Величина в грн./од.
1.	Прямі затрати	325
2.	Непрямі затрати	154
3.	Повна (комерційна) собівартість продукту	479
4.	Прибуток	119,75
5.	Оподатковуваний оборот	598,75
6.	ПДВ	119,75
7.	Відпускна ціна	718,5

Висновок до таблиці 2.1

Таким чином, відпускна ціна по продукції виду А складає: з ПДВ - 718,5 грн. за штуку, без ПДВ - 598,75 грн. за штуку.

Розробляємо калькуляцію ціни одиниці продукції виду В

Таблиця 2.2 Калькуляція ціни одиниці продукції виду В

№п/п	Показники	Величина в грн./од.
1.	Прямі затрати	175
2.	Непрямі затрати	81,5
3.	Повна (комерційна) собівартість продукту	256,5
4.	Прибуток	51,3
5.	Оподатковуваний оборот	307,8
6.	ПДВ	61,56
7.	Відпускна ціна	369,36

Висновок до таблиці 2.2

Таким чином, відпускна ціна по продукції виду Б складає: з ПДВ - 369,36 грн. за штуку, без ПДВ - 307,8 грн. за штуку.

2.3 Визначення обсягів виробленої і реалізованої продукції на малому підприємстві в 2005 році щокварталу і за рік в натуральних одиницях вимірювання і у вартісному виразі. Визначення чистого доходу від реалізації в 2005році.

В таблиці 2.3 визначаємо у поквартальному розрізі і в розрізі видів продукції обсяги виробленої і реалізованої продукції.

Таблиця 2.3 Обсяги виробленої і реалізованої продукції у розрізі видів продукції, в квартальному розрізі і за рік в 2005 році.

№ п\п	Показники	Один. вимірювання	Квартали	За рік
			перший	другий	третій	четвертий
1	Обсяг виробленої продукції виду А	штуки	313	313	313	311	1250
2	Обсяг виробленої продукції виду Б	метри	406	406	406	406	1625
3	Обсяг продажу продукції виду А	штуки	297	313	322	300	1232
4	Обсяг продажу продукції виду Б	метри	386	406	418	390	1600
5	Ціна продукції А без ПДВ	грн./штуку	599	599	599	599	599
6	Ціна продукції Б без ПДВ	грн./штуку	308	308	308	308	308
7	Обсяг виробленої продукції виду А	грн.	187487	187487	187487	186289	748750
8	Обсяг виробленої продукції виду Б	грн.	125048	125048	125048	125048	500192
9	Обсяг виробленої продукції в цілому по підприємству (р.8 + р. 9)		312535	312535	312535	311337	1248942
10	Чистий дохід від реалізації продукції виду А	грн.	177903	187487	192878	179700	737968
11	Чистий дохід від реалізації продукції виду Б	грн.	118888	125048	128744	120120	492800
12	Чистий дохід від реалізації продукції в цілому по підприємству (р.10 + р.11)	грн.	296791	312535	321622	299820	1230768

Висновок до таблиці 2.3

Таким чином, в 2005 році обсяг виробленої продукції склав 1248942 грн., а чистий дохід від реалізації продукції - 1230768 грн..

2.4 Визначення залишкової вартості основних фондів операційної діяльності торгівельного підприємства у розрізі груп

В таблиці 2.4 визначимо загальну вартість основних фондів операційної діяльності торгівельного підприємства, а також вартість окремих груп основних фондів операційної діяльності станом на початок звітного року.

Таблиця 2.4 Залишкова вартість основних фондів операційної діяльності підприємства станом на початок 2005 року у розрізі окремих груп

Група основних засобів	Залишкова вартість станом на початок звітного року, грн.	Обґрунтування (розрахунок)
2	3	4
Перша	34000	Будівлі
Друга	51000	Офісне устаткування + комп'ютери + а/м транспорт
Третя	85000	Торгівельне обладнання
Разом	170000

Висновок до таблиці 2.4

Таким чином, залишкова вартість основних фондів операційної діяльності підприємства станом на початок звітного року складала 170000 грн.

2.5 Нарахування амортизації по нематеріальних активах податковим методом у 2005 році

Амортизацію по нематеріальних активах нарахуємо податковим методом в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Нарахування амортизації по нематеріальних активах податковим методом у 2005 році

№ п/п	Показники	Од. вимірювання	Величина	Обґрунтування
1	Первісна вартість нематеріальних активів	грн.	17000	З даних
2	Термін корисного використання	роки	4	З даних
3	Термін корисного використання	квартали	16	З даних
4	Квартальна норма амортизаційних відрахувань	%	6,25	6,25
5	Сума амортизаційних відрахувань у І кварталі	грн.	1062,5	З даних
6	Сума амортизаційних відрахувань у ІІ кварталі	грн.	1062,5	З даних
7	Сума амортизаційних відрахувань у ІІІ кварталі	грн.	1062,5	З даних
8	Сума амортизаційних відрахувань у ІV кварталі	грн.	1062,5	З даних
9	Сума амортизаційних відрахувань за рік	грн.	4250	Ряд.5+ Ряд.6+Ряд.7+Ряд.8

Отже, сума амортизаційних відрахувань за рік по нематеріальних активах була нарахована податковим методом і у 2005 році становила 4250 грн.

2.6 Нарахування амортизації по основних засобах податковим методом у 2005 році і у двох наступних роках

Нараховуємо амортизацію по основним засобам податковим методом поквартально.

Таблиця 2.6 Нарахування амортизаційних відрахувань неповне відновлення основних фондів операційної діяльності першої групи

№ кварталу	Залишкова вартість станом на початок періоду	Квартальна норма амортизаційних відрахувань, %	Сума амортизаційних відрахувань, грн.	Залишкова вартість станом на кінець періоду
	Розрахунок	Величина		Розрахунок	Величина	Розрахунок	Величина
1	З таблиці 2.4	34000	1,25%	Зал.варт.•1,25%	425	34000	-425	33575
2.	Зал.варт.на кін. періоду	33575	1,25%	Зал.варт.•1,25%	420	33575	-420	33155
3.	Зал.варт.на кін. періоду	33155	1,25%	Зал.варт.•1,25%	414	33155	-414	32741
4.	Зал.варт.на кін. періоду	32741	1,25%	Зал.варт.•1,25%	409	32741	-409	32332
Разом за перший рік	1668
5.	Зал.варт.на кін. періоду	32332	1,25%	Зал.варт.•1,25%	404	32332	-404	31928
6.	Зал.варт.на кін. періоду	31928	1,25%	Зал.варт.•1,25%	399	31928	-399	31529
7.	Зал.варт.на кін. періоду	31529	1,25%	Зал.варт.•1,25%	394	31529	-394	31135
8.	Зал.варт.на кін. періоду	31135	1,25%	Зал.варт.•1,25%	389	31135	-389	30746
Разом за другий рік	1586
9.	Зал.варт.на кін. періоду	30746	1,25%	Зал.варт.•1,25%	384	30746	-384	30362
10.	Зал.варт.на кін. періоду	30362	1,25%	Зал.варт.•1,25%	380	30362	-380	29982
11.	Зал.варт.на кін. періоду	29982	1,25%	Зал.варт.•1,25%	375	29982	-375	29607
12.	Зал.варт.на кін. періоду	29607	1,25%	Зал.варт.•1,25%	370	29607	-370	29237
Разом за третій рік	1509

Таблиця 2.7 Нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів операційної діяльності другої групи

№ кварталу	Залишкова вартість станом на початок періоду	Квартальна норма амортизаційних відрахувань, %	Сума амортизаційних відрахувань, грн.	Залишкова вартість станом на кінець періоду
	Розрахунок	Величина		Розрахунок	Величина	Розрахунок	Величина
1	З таблиці 2.4	51000	6,25%	Зал.варт.•6,25%	3188	51000	-3188	47812
2.	Зал.варт.на кін. періоду	47812	6,25%	Зал.варт.•6,25%	2988	47812	-2988	44824
3.	Зал.варт.на кін. періоду	44824	6,25%	Зал.варт.•6,25%	2802	44824	-2802	42022
4.	Зал.варт.на кін. періоду	42022	6,25%	Зал.варт.•6,25%	2626	42022	-2626	39396
Разом за перший рік	11604
5.	Зал.варт.на кін. періоду	39396	6,25%	Зал.варт.•6,25%	2462	39396	-2462	36934
6.	Зал.варт.на кін. періоду	36934	6,25%	Зал.варт.•6,25%	2308	36934	-2308	34626
7.	Зал.варт.на кін. періоду	34626	6,25%	Зал.варт.•6,25%	2164	34626	-2164	32462
8.	Зал.варт.на кін. періоду	32462	6,25%	Зал.варт.•6,25%	2029	32462	-2029	30433
Разом за другий рік	8963
9.	Зал.варт.на кін. періоду	30433	6,25%	Зал.варт.•6,25%	1902	30433	-1902	28531
10.	Зал.варт.на кін. періоду	28531	6,25%	Зал.варт.•6,25%	1783	28531	-1783	26748
11.	Зал.варт.на кін. періоду	26748	6,25%	Зал.варт.•6,25%	1672	26748	-1672	25076
12.	Зал.варт.на кін. періоду	25076	6,25%	Зал.варт.•6,25%	1567	25076	-1567	23509
Разом за третій рік	6924

Таблиця 2.8 Нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів операційної діяльності третьої групи

№ кварталу	Залишкова вартість станом на початок періоду	Квартальна норма амортизаційних відрахувань, %	Сума амортизаційних відрахувань, грн.	Залишкова вартість станом на кінець періоду
	Розрахунок	Величина		Розрахунок	Величина	Розрахунок	Величина
1	З таблиці 2.4	85000	3,75%	Зал.варт.•3,75%	3188	85000	-3188	81812
2.	Зал.варт.на кін. періоду	81812	3,75%	Зал.варт.•3,75%	3068	81812	-3068	78744
3.	Зал.варт.на кін. періоду	78744	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2953	78744	-2953	75791
4.	Зал.варт.на кін. періоду	75791	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2842	75791	-2842	72949
Разом за перший рік	12051
5.	Зал.варт.на кін. періоду	72949	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2736	72949	-2736	70213
6.	Зал.варт.на кін. періоду	70213	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2633	70213	-2633	67580
7.	Зал.варт.на кін. періоду	67580	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2534	67580	-2534	65046
8.	Зал.варт.на кін. періоду	65046	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2439	65046	-2439	62607
Разом за другий рік	10342
9.	Зал.варт.на кін. періоду	62607	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2348	62607	-2348	60259
10.	Зал.варт.на кін. періоду	60259	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2260	60259	-2260	57999
11.	Зал.варт.на кін. періоду	57999	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2175	57999	-2175	55824
12.	Зал.варт.на кін. періоду	55824	3,75%	Зал.варт.•3,75%	2093	55824	-2093	53731
Разом за третій рік	8876

За результатами розрахунків в таблицях 2.6, 2.7, 2.8 слід зробити висновки про річні суми амортизаційних відрахувань по кожній групі, а також про тенденції зміни суми амортизаційних відрахувань в часі. Загальні висновки отримаємо в таблиці 2.9.

Загальну суму амортизаційних відрахувань визначимо в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Зведений розрахунок суми амортизаційних відрахувань і суми зносу основних фондів операційної діяльності і нематеріальних активів за 2005 р.

№ п\п	Показники	Величина
1	Сума амортизації (зносу) по І групі основних фондів	4763
2	Сума амортизації (зносу) по ІІ групі основних фондів	27491
3	Сума амортизації (зносу) по ІІІ групі основних фондів	31269
4	Сума амортизації (зносу) основних фондів за 2005рік	63523
5	Сума амортизації (зносу) нематеріальних активів за 2005рік	4250
6	Сума амортизації (зносу) основних фондів і нематеріальних активів за 2005 рік	67773

Отже, за даними таблиці 2.9 можна зробити висновки:

- Сума амортизації (зносу) по І групі основних фондів становить 4763 грн.

- Сума амортизації (зносу) по ІІ групі основних фондів становить 27491 грн.

- Сума амортизації (зносу) по ІІІ групі основних фондів становить 31269 грн.

- Сума амортизації (зносу) основних фондів за 2005рік становить 63523 грн.

- Сума амортизації (зносу) нематеріальних активів за 2005рік становить 4250 грн.

- Сума амортизації (зносу) основних фондів і нематеріальних активів за 2005 рік становить 67773 грн.

2.7 Визначення показників стану основних фондів на початок і на кінець 2005 р.

Показники стану основних фондів визначаємо в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Визначення показників стану основних фондів на початок і на кінець 2005 р.