Аналіз фінансових результатів і рентабельності

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему : «АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ»АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Значення, завдання та інформація для проведення аналізу

Прибуток -- один із основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначаються рівень рентабельності, тобто прибутковість, а також ефективність функціонування підприємства. Прибуток формується як різниця між виручкою від реалізації продукції І витратами на виробництво та її продаж. Якщо власні витрати переви-щують грошові надходження від реалізації, мають місце збит-ки від реалізації.

Загальний фінансовий результат, який відображається в балансі, називається балансовим прибутком або збитком. Цей показник складається з прибутку від реалізації товарної продукції, прибутку (збитків) від іншої реалізації та позареа-лізаційних результатів (інших прибутків і збитків).

Під час аналізу треба розв'язати такі завдання:

1. Оцінити виконання плану за прибутком у цілому і в розрізі окремих видів прибутків і збитків.

2. Вивчити динаміку фінансових результатів за ряд років.

3. Визначити та обрахувати вплив основних чинників на зміну суми прибутку від реалізації товарної продукції.

4. Оцінити рівень рентабельності продукції і підприєм-ства.

5. Зробити підрахунок резервів зростання прибутку і рен-табельності.

Аналіз фінансових показників слід проводити за даними форми № 2 "Звіт про фінансові результати та їх використан-ня", форми № 1 "Баланс підприємства", а також даними бухгалтерського обліку, робочих матеріалів фінансового відділу та юрисконсульта підприємства. Для проведення порівняль-ного аналізу рекомендується використовувати різнобічну інформацію інших споріднених підприємств щодо їх фінан-сових показників.

Аналіз балансового прибутку

Аналіз прибутку здійснюють за даними фінансового звіту (форма № 2). При цьому дається оцінка виконання плану прибутку (збитку) в цілому і по окремих його видах, ви-вчається динаміка відповідних сум і зміни порівняно з ми-нулим періодом (табл. 9.1).

За даними таблиці 9.1 можна зробити такі висновки. План за прибутком успішно виконано (112%), понадплановий при-буток становив 565 тис. грн. Таке стало можливим завдяки значному перевиконанню плану за прибутками від реалізації товарної продукції (+720 тис. грн.). Підприємство має пози-тивну динаміку зростання прибутків (19,1%). Проте в роботі підприємства існують і значні негаразди, внаслідок чого резерви" зростання прибутків становлять 405 тис. грн. (120 + 285).

Вивчаючи одержані суми прибутків за кілька років, треба встановити, яка склалась тенденція в їх зміні, чи відбора вона зростання ефективності роботи підприємства. У зв'язку з цим слід особливо ретельне дослідити якість прибутків. Це поняття характеризує достовірність розрахунку сум при-бутків і збитків, що одержує підприємство. В першу чергу таке явище пов'язують з відлагодженістю і надійністю бух-галтерського обліку на підприємстві та якістю складання балансів і фінансових звітів.

Керівники підприємства мо-жуть відносно легко змінювати за власним бажанням такі види витрат, як витрати на рекламу, ремонтні роботи, науково-дослідницькі розробки і підготовку кадрів. Ці витрати, які можуть значно коливатися залежно від змін фінансової політики підприємства, називають у західних підручниках дискреційними. Форсоване скорочення таких витрат приво-дить до одночасного зростання прибутків, проте цей процес справедливо пов'язують із зниженням Їхньої якості.

Таблиця 9.1. Фінансові результати підприємства

Показник	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення фактичних даних
		За планом	Фак-тично	від минулого року	від плану
				сума	%	сума	%
1. Прибуток від реалізації товарної продукції 2. Прибу-ток (зби-ток) від іншої реалізації	4500 -50	4600 100	5320 -20	+820 +30	+18,2 +40	+720 -120	+15,6 X
Разом рядок 1 + рядок 2	4450	4700	5300	+850	+19,1	+600	+12,8
3. Інші позареалі-заційні: — доходи — виграти	120 150	X X	250 285	+130 +135	+108 +90	+250 +285
Разом	-30	X	-35	-5	+16,6	-35
4. Балан-совий при-буток	4420	4700	5265	+845	+19,1	+565	+12,0

Аналіз показника співвідношення балансового прибутку й обсягу продаж підприємства за кілька років досить надій-но констатує можливі погіршення якості прибутків (табл. 9.2).

Таблиця 9.2. Динаміка прибутків і обсягу продаж підприємства, тис. грн.

Показник	1993	1994	1995	1996 (минулий рік)	1997 (звітний рік)
1. Балансовий прибуток 2. Обсяг продаж 3. Коефіцієнт прибутковості (рядок 1: рядок 2)	2808 23401 0,12	8756 28246 0,31	3600 24050 0,15	4420 18000 0,245	5265 19000 0,277

Як видно з табл. 9.2, протягом п'яти років коефіцієнт прибутковості має значні коливання, і лише в останні два роки він нарешті стабілізувався. Такий характер змін має назву "згладжування" прибутку (доходу).

Він є наслідком свідомого штучного збільшення (зменшення) фінансових ре-зультатів за допомогою бухгалтерських прийомів, які спотво-рюють картину господарської діяльності підприємств. Такі самі результати можуть бути внаслідок нестабільної роботи.

Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції

Аналіз виконання плану за прибутком від реалізації то-варної продукції починається з розрахунку впливу основ-них факторів. Для цього потрібно взяти вихідні дані з фор-ми № 2 за звітний рік відповідну інформацію за попередній, а також відомості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах. Необхідні технічні розрахунки виконуються в табл. 9.3. Вплив факторів розраховується так

1. Вплив обсягу реалізації товарної продукції:

4050 - 4500 = -450 тис. грн

або 4500-(-10) : 100 = -450 тис. грн. (негативний вплив).

2. Вплив зміни цін:

4750 - 4050 = 4-700 тис. грн. (позитивний вплив), у тому числі:

а) вплив зміни цін на готову продукцію 19 000 - 16 200 = +2800 тис. грн. (позитивний вплив);

Таблиця 9.3. Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на прибуток від реалізації, тис. грн.

Показник	За звітом у минулому -році	Реалізація звітного ро-ку в цінах минулого року, а та-кож собі-вартості та структурі	Фактична реа-лізація звітного періоду, проте при структурі й собівартості минулого року	Фактич-но у звіт-ному періоді
1. Виручка від реалізації продукції (за винятком подат-ку на додану вар-тість і акцизні збо-ри) за формою № 2 звіту 010/3 - 011 --015 2. Витрати на ви-робництво реалізо-ваної продукції за формою № 2 звіту 040/4 3. Прибуток від реа-лізації товарної про-дукції (рядок 1 -- рядок 2) 4. Витрати на 1 грн. реалізованої продук-ції (рядок 2 : рядок 1)	18000 13500 4500 75	16 200* 12 150** 4050 75	19000 14 250*** 4750 75	19000 13680 5320 72

Примітки

Обсяг реалізації в незмінних цінах у звітному періоді становив 90% від торішнього.

* 18 000-0,9 == 16 200 тис. грн.

** 13 500-0,9 = 12 150 тис. грн.

*** 19 000-0,75 = 14 250 тис. грн.

б) вплив зміни цін на сировину, напівфабрикати, енергію тощо

*(14 250 - 12 150) = -2100 тис. грн. (негативний вплив).

в). Вплив собівартості продукції та асортиментно-струк-турних зрушень:

5320 - 4750 = +570 тис. гри., або -(13680 - 14250) = +570 тис.. грн. (позитивний вплив).

Загальний вплив усіх факторів:

-450 + 700 + 570 = +820 тис. грн.

Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило:

5320 - 4500 = +820 тис. грн.

Якщо аналізується прибутковість одного виду реалізованої продукції, то визначають дію лише трьох факторів. Такі, розрахунки їхнього впливу рекомендується здійснювати на підставі внутрішньогосподарської інформації, яка до того ж містить планові дані. Вихідну інформацію для розрахунків наведено в табл. 9.4.

Таблиця 9.4. Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на прибуток від реалізації

Показник	За планом	Фак-тично	Абсолютне Відхилення
1. Реалізовано продукції а) тис.грн. б) штук 2. Ціна за одиницю продукції, грн. 3. Собівартість реалізованої одиниці, грн. 4. Прибуток на одиницю продукції, грн. 5. Прибуток від реалізації всієї товарної продукції (рядок 16-рядок 4), тис. грн.	600 10000 60 45 15 150	640 8000 80 55 25 200	+ 40 -2000 +20 +10 +10 +50

Розрахунок впливу факторів на величину прибутку, від реалізації товарної продукції

1. Вплив обсягу реалізації продукції в натуральному ви-раженні

(-2000) * 15 грн. == -ЗО 000 грн.

2. Вплив зміни собівартості продукції

-(+10 грн.) * 8000 = -80 000 грн.

3. Вплив зміни пін

+20 грн. * 8000 = +160 000 грн.

Разом +50 000 грн.

Два фактори негативно впливали на суму прибутку і зменшили його на 110 тис. грн., проте резерв становив лише ЗО тис. грн. Під час аналізу прибутків або збитків від іншої реалізації потрібно зіставляти фактичні дані з планом або аналогічними сумами за попередній період. Після цього ви-значають причини їх появи або відхилень. Особливу увагу слід приділити аналізу незапланованих збитків. У більшості випадків ці суми доцільно включати до складу резервів зрос-тання прибутку підприємства.

Аналіз інших прибутків і збитків

До складу цих фінансових результатів належать численні суми, не пов'язані безпосередньо з реалізацією продукції, або такі, що є наслідком порушень договірних умов. Насамперед слід дослідити суми, склад і динаміку штрафів, пені та не-устойок. З'ясувавши причини Їх виникнення і винних, треба розробити конкретні заходи щодо Їх зменшення з вини да-ного підприємства.

Аналізуючи фінансові результати від надзвичайних ситуа-цій (збитки), потрібно чітко розрізнити, де були справжні стихійні сили, а де звичайна безгосподарність, яка маскуєть-ся під якісь природні катаклізми (наприклад, пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної без-пеки і спричинила значні збитки, не слід вважати за чинник, котрий не залежав від роботи підприємства). Тому ці збитки за своєю суттю є не що інше, як резерв зростання прибутку. Так само можна розглядати і багато інших збитків. Це і спи-сання заборгованості, термін позовної давності якої минув, збитки від ліквідації основних засобів, операцій з цінними паперами тощо.

Аналізуючи позареалізаційні збитки та обставини їх ви-никнення, завжди слід мати на увазі, що за кожною окремою., сумою стоїть не менш конкретна посадова особа. Дати оцінку її кваліфікації, сумлінності та відповідальності за свої дії -- дуже-важлива справа аналітиків.

 Аналіз рентабельності

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь/прибутковості підприємства або про-дукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосо-ваних ресурсів (капіталу).

Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений як відношення прибутку підприємства до сукуп-ності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насам-перед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визна-чає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність-- продукції можна розрахувати та-кож відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у за-рубіжній практиці.

Рентабельність окремих видів продукції обчислюється за такою формулою:

де R -- рентабельність і-го виду продукції, %;

Ц, С -- відповідно піна і повна собівартість і-го виду про-дукції.

У багато номенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань.

Насамперед усі вироби групують за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують частку у % до загальної кількості виробів, а також, їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найваж-ливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування продукції, що ви-робляється, за рівнем рентабельності:

* вироби з низкою рентабельністю;

* вироби з середньою або нормальною рентабельністю (близь-кою до середньої рентабельності по галузі);

* вироби високорентабельні.

При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.

Нарешті, здійснюють групування виробів за ознакою сту-пеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попе-реднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких:

* рентабельність помітно зросла;

* рентабельність суттєво не змінилась;

* рентабельність знизилась.

Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьо-му треба враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників:

* зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;

* зміну податку на додану вартість;

* зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які виливають на неї.

Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, треба звернути особливу увагу на час випуску продукції. В перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, проте наступні кілька років спостерігається підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується, а в кінці виробництва навіть може почати падати. Однією з причин зростання рента-бельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції. Вивчення впли-ву обсягу виробництва на рівень рентабельності -- цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства. Для цього рекомендується будувати графік розрахунку критич-ної точки обсягу виробництва (рис. 10).

Рис. 10. Графік визначення точки критичного обсягу виробництва

Використаємо дані табл. 9.4 за звітом і додатково врахує-мо, що постійні витрати, які не залежать від змін обсягу ви-робництва, взагалі становлять 200 тис. грн., а змінні витрати -- 25 грн. на одиницю продукції. Наведені дані наносимо на графік, в якому по горизонтальній осі відкладається обсяг випуску продукції у натуральному вираженні, а по верти-кальній -- вартість випуску в пінах реалізації за винятком ПДВ і загальна її собівартість. Лінія 0В показує вартість продукції, АБ -- постійні витрати, АС -- змінні витрати. Тоді вертикальна лінія В₁О₁ відображає величину вартості реалі-зованої кількості продукції, яка поділяється на такі скла-дові частини: відрізок ОД -- постійна частина витрат, Б₁С₁-- змінні витрати і С₁В₁ -- фактичний прибуток при випус-ку 8000 одиниць даної продукції.

Графік дає змогу провести ряд аналітичних розрахунків. Насамперед точка перетину лінії вартості продукції 0В і лінії собівартості випуску АС являє собою той критичний обсяг виробництва, при якому виручка за продукцію дорівнює її собівартості. Перпендикуляр з точки С на горизонтальну вісь до точки О показує критичний обсяг виробництва -- 4000 одиниць. При виробництві продукції нижче цього обсягу підприємство буде працювати зі збитком, при перевищенні одержить прибуток. Як було вже встановлено розрахунками, при обсязі виробництва 8000 одиниць прибуток становить 200 тис. грн., який на графіку показаний відрізком СВ.

За допомогою цього графіка можна проаналізувати різні варіанти обсягів виробництва і визначити ступінь Їх прибут-ковості. Проте слід мати на увазі, що цей графічний метод передбачає ряд допущень та умовностей:

1) незмінність постійної - частини витрат для будь-якого обсягу виробництва;

2) повну пропорційність зміни змінних витрат;

3) стабільні, незмінні ціни;

4) випуск одного виду або однорідної продукції. В дійсності всі ці умови витримати незмінними не вдається. Проте для початкового аналізу варіантів обсягу виробницт-ва цей графічний метод може бути дуже корисним і наоч-ним. У подальшому аналізі можна застосувати точніші розра-хунки відносно бажаного варіанта обсягу виробництва.

Рентабельність усієї реалізованої продукції можна ви-значити за даними табл. 9.3. Фактична рентабельність про-дукції за минулий рік становила:

Аналогічний показник за звітний рік становив:

Отже, загальне зростання нього показника за рік станови-ло 5,6%. Показник рентабельності продукції в цілому по підприємству може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зру-шень у реалізованій продукції.

Аналіз рентабельності підприємства

Рентабельність підприємства -- найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В цьому синтезуються всі факто-ри виробництва і реалізації продукції, оборотність господар-ських коштів і позареалізаційні фінансові результати. За да-ними таблиць 9Л і 9.3 виконаємо належні розрахунки та занесемо їх у табл. 9.5.

Рентабельність підприємства у звітному періоді станови-ла 18% і була більша за планову на 1,5% . Проти минулого року зростання -- 2%. Зміна цього показника є результатом дії двох факторів, %:

1) зміни реалізації на 1 грн. виробничих фондів (64,957 - 65,158)-24,556 : 100 = -0,04939;

2) зміни прибутку на 1 грн. реалізації продукції (27,711 -4,556)-64,957 : 100 = +2,04939

Разом +2,0

Отже, підвищення рентабельності підприємства пояснюєть-ся виключно зростанням рентабельності продукції. Використання виробничих фондів погіршилось, внаслідок чого цей показник підприємства знизився на 0,049% (резерв зростання);

Резерви зростання прибутку підприємства

1. Резерви зростання прибутку (Мї) внаслідок використання резервів обсягу реалізації продукції (АР). Сума резерву обся-гу реалізації -- 500 тис. грн. Рентабельність усієї продукції у звітному період (Л) -- 38,9. Тоді сума резерву становитиме:

2. Резерви зростання прибутку внаслідок використання резервів собівартості продукції (умовно): 80 тис. грн.

3. Резерви, пов'язані з ліквідацією збитків від реа-лізації та інших позареалізаційних затрат (див. суму розра-хунку за даними, табл. 9.1):

405 тис. грн.

Разом 625 тис. грн.

Резерви зростання рентабельності підприємства

Додаткове збільшення 625 : 29 250 * 10 = 2,14% .

Загальна оцінка фінансового стану підприємства

Для здійснення виробничих і комерційних завдань кож-не підприємство повинне мати достатню величину основних і обігових засобів. Останні потрібні для фінансування поточної діяльності підприємства. Тому формування відповідні суми обігових коштів, а також ефективне їх використання одним з першочергових завдань керівництва підприємства. Успіх фінансової діяльності віддзеркалює добрий (міцний, стійкий, задовільний) фінансовий стан підприємства. Проте він може бути поганим, нестійким, незадовільним. Головним критерієм для визначення фінансового стану. платоспроможність підприємства. Платоспроможність-- це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливістю розрахуватися у необхідні терміни за існуючими коротко строковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних бухгалтерського балансу (табл. 10.1). Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку та інших рахунках грошових коштів Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків різних кредиторів. Відсутність сум заборгованості щодо яких порушено терміни сплати, е доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості починають із рядка 620 "Кредити та позики, що не погашені в строк", потій слід подивитись, чи є суми по розрахунках з кредиторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (рядок 640). Використовуючи додаткові облікові дані, вивчають стан роз-рахунків з бюджетом (податковою адміністрацією) і з робіт-никами з оплати праці. Про несвоєчасність сплати заробіт-ної плати можна довідатися за даними касової книги (звіря-ють фактичну сплату цих сум за книгою з відповідними датами, коли виплачується заробітна плата на підприємстві).

Аналіз фінансового стану підприємства за певний період (місяць, квартал, рік) у принципі потребує з'ясування плато-спроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Не-оціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські випис-ки з розрахункового рахунку (особливо одна сума -- .зали-шок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку -- надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо, при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.

Таблиця 10.1- Бухгалтерський баланс (форма № І)

Актив	Код рядка	На початок року	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І.Основні засоби та інші позаоборотні активи
Основні засоби;
залишкова вартість	010	127 603	120 38
знос*(02)	011	133 492	135 548
первісна вартість* (01)	012	261 095	255 932
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	020
знос* (02)	021
первісна вартість* (01)	022
Незавершені капітальні вкладення 133, 35, 61)	030	2300	5312
Устаткування (07)	035	318	255
Довгострокові фінансові вкладення (58)	040
Інші позаоборотні активи	060
Всього по розділу І	070	130 221	125 951
П. Запаси і витрати
Виробничі запаси (05, 06, 08, 10)	080	10438	20 381
Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09)	090
Малоцінні і швидкозношувані предмети:
залишкова вартість	100	686	545
знос* (13)	101	148	211
первісна вартість* (12)	102	834	756
Незавершене виробництво (03, 20, 21, 23, 29, 30, 36, 43, 44)	110	403	1248
Витрати майбутніх періодів (31)	120	56	30
Готова продукція (40)	130	1042	961
Товари:
купівельна вартість (41)	140		1287
торгова націнка* (42)	141		-
продажна вартість* (41)	142
Всього по розділу П	150	12 625	24 452
Ш. Грошові кошти, розрахунки та інші активи			-
Товари відвантажені:
не сплачені в строк (45)	160	4141	1353
Розрахунки з дебіторами:
за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62,76)	170
за-товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (62, 76)	180	677
По векселях одержаних (59), з податкових розрахунків (67) з бюджетом (68) з персоналом за іншими операціями (73) по авансах виданих (61) з учасниками (75), з дочірніми підприємствами (78)	190 195 200 210 220 225 230
з іншими дебіторами (63, 70, 71, 72, 73, 76. 84) Короткострокові фінансові вкладення (58) Грошові кошти: каса (50)	240 250 260	8188 :5	5486
розрахунковий рахунок (51)	т	10	418
валютний рахунок (52) інші грошові кошти (54, 55, 56)	280 290	109	109
Використання позикових коштів (82) Інші оборотні активи	300 310	2514	10000
Всього по розділу III Баланс (сума рядків 070, 150, 320)	320 330	15644 158490	47366 167769
Пасив	Код рядка	На початок року	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Джерела власних та прирівняних до них коштів
Статутний фонд (капітал) (85)	400	402	402
Додатковий капітал (88)	405	102 578	123 200
Резервний фонд (88)	410	24047	1029
Фінансування капітальних вкладень (93, 94) Розрахунки за майно (76) Спеціальні фонди і цільове фінансування (87. 88. 96)	420 425 430	335	1522
Амортизаційний фонд на повне відновлення (86) Відстрочена податкова заборгованість(95)	440 450	X	4765
Доходи майбутніх періодів (83)	455
Резерви наступних витрат і платежів (89)	460
Реструктуризований борг (60)	465
Нерозподілений прибуток минулих років (98)	470
Заборгованість за майно в оренді (99)	475 |
Прибуток:
Нерозподілений звітного року (80)	480	X
використаний у звітному році* (81)	481	X	5272
звітного року* (80)	482	X	5272
Збитки:			.
минулих років (98)	485	104
звітного року (80)	490	X
Всього по розділу І	495	127 258	130 918.
П. Довгострокові пасиви
Кредити банків (92)	500	--	1000
Позикові кошти (95)	510
Інші довгострокові пасиви	520
Всього по розділу П	530		1000
ПІ. Розрахунки та інші короткострокові пасиви
Кредити банків (09)	600	600	--
Позикові кошти (95)	610
Кредити та позики, що не погашені в строк	620	2400	1800
Розрахунки з кредиторами:
за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (60, 76)	630	500	1000
за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк Г60.76)	640
по векселях виданих (66)	650
по авансах одержаних (61)	660	18 039	17 528
з податкових розрахунків (67)	665
з бюджетом (68)	670	4343	268
по позабюджетних платежах (65)	680
по страхуванню (69)	690	1255	2004,
по оплаті праці (70)	700	1167	87&
з дочірніми підприємствами (78)	710	423
з учасниками (75)	715
з іншими кредиторами (71, 76)	720	1005	6123
Позики для працівників (97)	730
Інші короткострокові пасиви	740
Всього по розділу ПІ	750	31 232	35 851
Баланс (сума рядків 495, 530, 750)	760	158 490	167 768

Погіршення фінансового стану -- процес, звичайно, посту-повий, і тому правомірно розрізняти певні його стадії. Спо-чатку підприємство відчуває деякі фінансові труднощі, потім фінансові проблеми стають постійними, а несплачені борги невпинно зростають. Нарешті, у зв'язку з неможливістю по-гашення великих сум заборгованості підприємство припи-няє роботу і навіть існування. Слід зазначити такі основні стадії погіршення фінансового стану:

· хиткий фінансовий стан (тимчасові, незначні фінансові труднощі -- несвоєчасне повернення кредитів банку, затрим-ка окремих платежів бюджету і постачальникам тощо);

· скрутний фінансовий стан (регулярна і значна неспла-та боргів, постійна неплатоспроможність і відсутність вільних грошових коштів);

· критичне погіршення фінансового стану (банкрутство). Це пов'язане з нерентабельністю виробництва або його зу-пинкою, наявністю великої заборгованості, яку підприємство не має змоги сплатити.

Визначення фінансового стану підприємства як незадовіль-ного обов'язково потребує прискіпливого розгляду можли-вих причин, які обумовили його виникнення. Найчастіше фінансові ускладнення виникають внаслідок:

1) накопичення невиправданих (понаднормативних) залиш-ків товарно-матеріальних цінностей на складах підприємства;

2) погіршення показників виробничої діяльності (обсяги, якість і асортимент продукції тощо);

3) затримки реалізації продукції (затоварювання, падіння цін і попиту, збільшення

простроченої дебіторської заборго-ваності покупців);

4) зниження рентабельності виробництва, а отже, і суми прибутків і обігових коштів;

5) втрати обігових коштів через незважені управлінські рішення;

6) вилучення коштів у підприємства адміністративним, судовим, податковим або інфляційним шляхом;

7) інших причин (збитки від стихійних лих, несподівані банкрутства боржників, зростання конкурентного тиску за-кордонних виробників, зміна митних процедур тощо).

Закінчуючи аналіз-фінансового стану підприємства, по-трібно зосередити увагу на формуванні рекомендацій для подолання фінансових труднощів. Оскільки неплатоспроможність підприємства викликається, як правило, нестачею грошових коштів, а не обігових коштів взагалі, добрі результати дають цілеспрямовані дії щодо поліпшення структури! обігових коштів. Для цього достатньо зменшити залишки непотрібних або надмірних виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей через їх реалізацію або обмеження придбання при звичайних обсягах їх використання. Ефект буде однаковим, проте різним за часом!

Скорочення понаднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складі потребує вжиття;] інших за своєю суттю заходів. Це і прискорення виконання замовлень покупців, і вдосконалення оперативного планування виробництва й відвантаження продукції, перегляд ціноутворення і маркетингових засад підприємства. Інколи вивільнення із цих залишків можливо тільки частково, оскільки без певної уцінки це не обходиться (наприклад, на складі багато застарілої і неякісної продукції). Проте нехтувати такими заходами не слід, а їх своєчасне і масове проведення і дає життєво потрібні грошові кошти і оздоровче діє на виробничі неподобства і винних осіб.

Якщо підприємство має великі суми дебіторської заборгованості і насамперед несплачені своєчасно товари відвантажені, то слід запровадити комплекс заходів, починаючи з . можливого вибіркового припинення відвантаження продукції замовникам-боржникам до рішучих вимог повернення коштів у судовому порядку. Наполеглива робота з дебіторами, диференційний підхід до кожного партнера обов'язково дасть певні сплачені суми, що приведе до збільшення платіжних можливостей самого підприємства.

Пошук грошових коштів може бути пов'язаний також із зміною співвідношення основного й оборотного капіталу на користь останнього. При цьому реалізуються найбільш ліквідні види основних фондів (нові сучасні верстати, автомобілі, комп'ютери, окремі будівлі), а виторг зараховується на розрахунковий рахунок і використовується як обігові кошти. Доречним і суттєвим джерелом надходження коштів може бути і здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничих потужностей. Це не змінює структуру капіталу, проте дає змогу за рахунок вільних потужностей одержати додаткові грошові надходження на розрахунковий рахунок.

Радикальним засобом для залучення необхідних грошо-вих коштів може бути часткова реалізація підприємства (акцій, паїв). При цьому з'являються нові власники-підприєм-ства, а одержані гроші спрямовуються на збільшення частки обігових коштів, що поліпшує фінансовий стан підприємства.

Тимчасовим заходом стабілізації фінансового стану є одер-жання банківських позик. Однак у більшості випадків пози-чені кошти не вирішують фінансових проблем, а лише зво-лікають їх розв'язання у часі. До того ж це дає змогу залуча-ти в обіг підприємства кошти, коли фінансові негаразди не-значні і є наслідком випадкових і в основному зовнішніх чинників. Підприємствам, що потерпають від фінансової скру-ти, банки вважають за краще позик не давати.

Нарешті, якщо всі перелічені вище заходи, що переважно мають одноразовий характер, не забезпечують одержання достатньої грошової суми, слід зосередити увагу на можли-востях докорінного поліпшення ефективності роботи підпри-ємства. Це стосується підвищення рентабельності та якості продукції, впровадження нової техніки І технології, реорга-нізації виробництва і управління тощо (рис. ,11). За відсут-ністю джерел фінансування і часу залишається тільки одна можливість -- оголошення підприємства банкрутом.