Економіко-географічна характеристика Волинського економічного району

8

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

по дисципліні «Регіональна економіка»

Тема: «Економіко-географічна характеристика Волинського економічного району»

Анотація

В курсовій роботі розглянуто економіко-географічне положення Волинського економічного району. Досліджена роль району в територіальному поділі праці, сучасний рівень розвитку, а також його проблеми в умовах переходу до ринкових відносин. Приділено увагу економічним зв'язкам району.

РАЙОН, ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК, ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС, ПРОМИСЛОВІСТЬ, СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ, РИНКОВІ ВІДНОСИНИ, РОЗВИТОК, ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА, ПРИРОДНІ УМОВИ, ТРУДОВІ РЕСУРСИ, НАСЕЛЕННЯ, ТРАНСПОРТ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ.

Зміст

• Вступ 4
• 1. Роль району в територіальному поділі праці 6
• 2. Економічні й природні передумови розвитку району 8
• 2.1 Економіко-географічна оцінка природних умов і природних ресурсів району 8
• 2.2 Населення й трудові ресурси 11
• 3. Історія розвитку господарського комплексу району 15
• 4. Сучасний рівень розвитку й структура господарства району 18
• 5. Географія промисловості району 20
• 5.1 Паливно-енергетичний комплекс 21
• 5.2 Машинобудування 21
• 5.3 Хімічна промисловість 22
• 5.4 Промисловість будівельних матеріалів 22
• 5.5 Лісова і деревообробна промисловість 22
• 5.6 Легка промисловість 23
• 5.7 Харчова промисловість 23
• 6. Сільське господарство району 25
• 7. Транспорт й економічні зв'язки 26
• 8. Територіальна структура господарства району 31
• 9. Проблеми розвитку в умовах ринкових відносин 34
• Висновок 36
• Список використаних джерел 37
• Додатки 38
• Вступ
• Донедавна економічне районування в Україні ґрунтувалося на інтересах колишнього Союзу. Тоді територія нашої держави була поділена на три економічних райони: Донецько-Придніпровський, Південно-Західний і Південний.
• Тепер виникла потреба формувати внутрішньодержавний поділ праці, поглиблювати вироблення економічних аспектів територіально-виробничих комплексів, формувати зони вільного економічного підприємства, ринкових структур та ін.
• Колишнє економічне районування втратило своє практичне і наукове значення. У ньому не враховувалася своєрідність природи та історичного минулого України.
• Районне планування за своїм призначенням є засобом вироблення і деталізації народногосподарських планів розвитку й розміщення продуктивних сил країни. Воно є складовою частиною територіального планування, уточнює й деталізує пропозиції відповідних органів щодо розміщення виробництва. Основою для районного планування є прогноз розвитку національної економіки і Генеральна схема дослідження продуктивних сил України.
• Отже, спробуємо на прикладі Волинського економічного району взагалі дослідити призначення районного планування.
• Мета курсової роботи - розгляд економіко-географічного положення Волинського економічного району.
• Завдання курсової роботи - вивчення ролі Волинського економічного району в територіальному поділі праці, аналіз сучасного рівня розвитку району, та проблеми його розвитку в умовах переходу до ринкових відносин.
• Історичні автори досліджування даної теми: Український археолог, етнограф, мистецтвознавець, академік АН УРСР Биляшивский Микола Федотович (1867-1926 р.), Професор Академії св. Луки (Рим), автор численних скульптурних робіт в Україні і Європі Сосновский Томаш Оскар (1810-1886 р.), Генеральний секретар (міністр) торгівлі й промисловості УНР, посол Української держави в Німеччині в 1918 році Штейнгель Федір Рудольфович (1870-1946 р.), Відомий український письменник, публіцист, журналіст Самчук Улас Олексійович (1905-1987 р.), Учений, лауреат Нобелівської премії (в 1992 р.) Харпак Григорій.
• 1. Роль району в територіальному поділі праці
• До Волинського району належать Волинська і Рівненська області. Район розміщений у крайній північно-західній частині України і є найменшим за площею та населенням регіоном нашої держави. Площа - 40,3 тис. км² (6,6% площі країни), серед них Волинська обл. - 20,2 тис. км², Рівненська обл. - 20,1 тис. км².
• Економіко-географічне положення району покращилося в останні 10 років завдяки транспортно-географічному положенню, створенню прикордонних митних пунктів, термінала в м. Ковель.
• Основними факторами розвитку господарського комплексу району на даному етапі є економіко-географічне положення (прикордонне, транспортно-географичне), природні ресурси (лісові, водні, природні кормові вгіддя лугу, косовиці; глина, граніт, базальт, торф, вугілля, кольоровий камінь, берилу, топаз, янтар (Клесовське), рекреаційні ресурси (особливо ландшафтні). Одним з факторів є трудові ресурси з їхніми звичаями, традиціями, навичками.
• Ведучим у господарському комплексі є АПК. Головною галуззю АПК є тваринництво (65% валової продукції сільського господарства). Воно представлено молочно-м'ясним скотарством, свинарством, звірівництвом, ставковим господарством. Природні умови (сильна зволоженість, бідні й кислі ґрунти, кількість теплих днів - 180-190) сприяють вирощуванню культур з коротким вегетаційним періодом і невимогливих до ґрунтів і тепла. Рослинництво представлене вирощуванням жита (серед зернових), льону й хмелю (серед технічних). Більші площі зайняті картоплею. Розвинуто садівництво. З галузей харчової промисловості значну питому вагу мають м'ясний і м'ясоконсервна - Луцьк, Ковель, Рівне; маслосироробна - в Волинський, Луцьк, Рівне, Острог; хмелеочисна - Мишоїд, Дубровиця; спиртова.
• Галуззю спеціалізації є лісова промисловість (лісозаготівля, меблева, лісопиляння, виробництво стандартних будинків, виробництво фанери, древесноволокнистих і древесностружечних плит (Оржев, В. Волинський, Цумань, Костопіль, Сарни й ін.). З галузей легкої промисловості - лляна (Рівне), шкіряна (Луцьк). Машинобудування спеціалізується на обслуговуванні АПК, виробництві автомобілів (спільне підприємство в Луцьку), залізничному машинобудуванні (Ковель).
• Допоміжними галузями є: торф'яна, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, хімічна (азотні добрива).
• Густота залізничного транспорту (довжина 1109 км) незначна, невисока щільність автомобільних доріг.
• Обслуговуючими галузями є галузі легкої промисловості, мукомельно-круп'яна, кондитерська й інші галузі харчової промисловості, галузі нематеріального виробництва. Розвивається туризм (особливо в районі Шацьких озер). У районі формуються промислові вузли - Рівненський, Луцький, Ковельський.
• 2. Економічні й природні передумови розвитку району
• 2.1 Економіко-географічна оцінка природних умов і природних ресурсів району
• Рівнинні поприща Волині, майже навпіл розділені на дві більших субширотно розташованих смуги. На півночі панують безкрайні густо заліснені й заболочені простори Поліської низовини, що розтяглася уздовж Прип'яті і її приплив - Горині, Случі, Стиря й ін. Лише слабовиражене в рельєфі Волинське пасмо й окремі виходи на поверхню екзотичних для України базальту (Костопільский район Рівненщини) і кристалічних порід Українського щита (Житомирська, Ровенська й Хмельницька області), не тільки пожвавлюють навколишні пейзажі, але й подекуди створюють дивної краси ландшафти, які одержали багатозначну назву - Надслучанська Швейцарія (Березнівский район Рівненщини).
• Більше виразна південна частина краю розташована в межах Волинської височини. Вона є своєрідною перехідною частиною між низинним Поліссям і більш рельєфно виразною Подільською височиною. Саме тут, на півдні Волині, а не на огудженому останнім льодовиком Полісся, з'явилися перші палеолітичні поселення. Тисячоріччя через у цих краях в 1556-1561 р. у столиці колишнього питомого князівства часів Київської Русі (південь сучасної Ровенської області) створене Пересопницьке євангеліє, що вважається видатною визначною пам'яткою староукраїнської мови, на якому при інаугурації присягав перший президент незалежної України.
• Природні умови та ресурси району в цілому сприятливі для розвитку господарства. На півночі району виділяється Волинське Полісся, яке із заходу на північній схід перетинається Волинською моренною грядою (Любомльсько-Столинське пасмо). Це моренні відкладення дніпровського зледеніння (піски, валуни, голечники), відносна висота яких 30-40 м, абсолютна - 220 м.
• В основі Волинського Полісся знаходяться західні схили Українського кристалічного щита і Волино-Подільські монокліналі, що характеризуються значним поширенням льодовикових і карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, болотами, значною кількістю озер і залісненістю (до 25-45%). Виділяється Шацький національний парк (функціонує з 1983 р.).
• У південній частині розміщена Волинська височина (в межах обох областей протяжністю до 200 км, до 40-50 км завширшки). Пересічна висота 220-250 м, максимальна-342 м (Мізоцький кряж), складена в основному з вапняків і мергелів, перекритих лесами. Виділяються Горохівська і Вовчанська височини, Рівненське і Гощанське плато, Мізоцький кряж.
• Промислове значення мають такі корисні копалини, як крейда, кам'яне вугілля, нафта, торф, вапняки, глина. Взагалі основні запаси кам'яного вугілля у Ново волинську майже вичерпані. Є ряд значних родовищ торфу (Турське, Цирське, Морочне, Чемерне та ін.). Останнім часом у Волинській області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Локачі (6,5 млрд. м³) та значні запаси уранової руди (поблизу м. Рівне).
• Велике значення мають будівельні корисні копалини: базальт (в Івановій Долині, Берестовці); граніт (у Вирах, Осницьку, Клесові). Ці природні ресурси сприяли виникненню і розвитку потужної промисловості будівельних матеріалів.
• Клімат помірно-континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Середня температура січня становить -4,5…-5С, липня -18,5С. Річна кількість опадів-від 550 до 640 мм. Період з температурою понад 10С становить 150-160 днів. Найбільше опадів влітку. Бувають атмосферні посухи, суховії, пилові бурі, влітку - зливи, град.
• У районі формується басейн Дніпра - річки Прип'ять, Турія, Стохід, Стир, Горінь, Случ та ін. Гідрографічна мережа добре розвинена. В крайній північно-західній частині виділяються карстові озера, особливо Шацькі: Світязь, Пулемецьке, на Рівненщині - Біле, Хоромис та ін. Озера широко використовуються для рибальства, туризму.
• Ґрунти в поліській частині району дерново-підзолисті різних видозмін - від слабопідзолистих піщаних і глинисто-піщаних в комплексі з торфоболотними до сірих лісових і підзолистих чорноземів. На півдні Рівненської області виділяються чорноземи на твердих карбонатних породах (рендзини), які досить родючі. Це, як правило, землі доброї і середньої якості - від 30 до 50 балів (за 100-бальною шкалою), а на півночі - 24-40 балів, що потребують значного вапнування.
• На Поліссі осушення боліт зведено до мінімуму, оскільки це призводить до пересушення ґрунтів, виникнення пилових бур внаслідок зниження зернистості ґрунту.
• Волинське Полісся в минулому було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лісистість коливається від 25 до 50%.
• Особливістю Волинського Полісся є його заболочення. На Рівненщині, в її північній частині, поширені оліготрофні (верхові) бідні на мінеральні солі болота. У лісостеповій частині району поширені грабово-дубові і дубові ліси, які не лише відграють велику роль в промисловості, а й мають водоохоронне значення, сприяють очищенню забрудненого атмосферного повітря.
• Отже, природні умови в цілому сприятливі для розвитку сільського та лісового господарства.
• Еколого-географічна ситуація у цьому районі складна. Північна його частина дуже забруднена радіонуклідами, особливо у таких адміністративних районах, як Сарненський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічнянський та Рокитнівський. У цілому підвищується забруднення навколишнього середовища навколо таких міст, як Рівне, Нововолинськ, менше Луцьк. Умовно чистими можна назвати лише Радивилівський район у Рівненській області та район Шацьких озер у Волинській області.
• 2.2 Населення й трудові ресурси
• У загальна кількість населення за даними Всеукраїнського перепису населення становить 2188,4 тис. чол.(станом на 1 січня 2008 року :Волинська обл. - 1036,4 тис. чол., Рівненська обл. - 1152,0 тис. чол.). За 1959-1995 рр. його кількість зросла всього на 26%. Нині динаміка чисельності населення низька, щорічний приріст - всього 0, 5%. [Додаток А, Додаток Б]
• За зазначений період чисельність населення Рівненської області зростала швидше (29, 1%), ніж Волинської (20,6%).
• Національний склад населення району досить однорідний - 93-94% українців. Приблизно 4,2% населення становлять росіяни, які проживають головним чином у найбільших містах. Крім того, є білоруси, особливо в Рокитнівському районі Рівненської області, а також невелика кількість поляків, євреїв та представників інших національностей, які поселилися у містах.
• У Волинському районі частка дітей більша, ніж в Україні, однак менша, ніж працездатного населення. Це пов'язано з більшою народжуваністю, тобто з іншими темпами природного приросту населення, ніж, скажімо, на сході України. Серед міського населення у Волинському районі частка дітей теж значно вища (26,5-27%), ніж у містах країни (22,8%), приблизно така сама частка працездатного населення (58-60%) і дещо нижча частка людей пенсійного віку (13-15%), ніж у цілому в Україні (18%).
• Статева структура населення теж відрізняється від загальнодержавної: співвідношення чоловіків і жінок у Волинському районі від 47, 4 до 52, 6% (в Україні від 46,5 до 53,5%). В Україні на 1000 жінок припадає 868 чоловіків, у тому числі у Волинській області - 898 чоловіків, а в Рівненській - 905 чоловіків, тобто один з найбільших показників у державі (третє місце після Закарпатської та Львівської областей).
• Частка робітників і службовців у Волинському районі становить 69,3%, що значно менше від відповідного показника в Україні (77,6%). Він найнижчій у Волинській області (68,5%) і дещо вищій у Рівненській. Це свідчить про низькій промисловий розвиток цього району.
• У районі значний процент пенсіонерів: у Волинській обл. - 25,3%, у Рівненській - 22,2%, в Україні - 25% загальної чисельності населення.
• Основна маса працівників зайнята у таких галузях промисловості, як харчова, легка, машинобудівна, а також у сільському господарстві і на транспорті.
• Загальна частота населення у Волинському районі становить 56,2 чол./км² (в Україні значно вища - 86,5 чол./км²). Серед двох областей густота населення вища у Рівненській області - 59,2 чол., у Волинській - 53,3 чол.
• Густота сільського населення у Волинському економічному районі становить 28,5 чол./км² (в Україні - 27,8 чол.). Проте у Рівненській області вона трохи вища і становить 31,2 чол. У цілому в районі можна виділити три мікрорайони сільського розселення:
• найнижчої густоти сільського населення (південна частина Волинського Полісся: Любомльський, Ковельський, Турійський та Маневицький райони Волинської області і Рокитнівський - Рівненської) - не перевищує 20 чол./км²;
• середньої густоти сільського населення (північ Волинської і Рівненської областей) - коливається від 20 до 30 чол./км²;
• високої густоти сільського населення (від 30 до 40 чол./км²). Це стосується Волинської височини і Малого Полісся.
• Дрібне сільське розселення (в середньому до 500 чол. у сільському населеному пункті) характерне для районів Любомльського, Ковельського, Турійського, Володимир-Волинського у Волинській області і для крайнього півдня району (Горохівський, Радивилівський та Млинівський). Найбільші села розміщені у крайній північно-східній частині Рівненської області (Володимирецький, Сарненський, Березнівський, Рокитневський), де чисельність населення перевищує 800 чол.
• У 1939 р. частка міського населення у цьому районі становила 14,8%. За період 1939-1959 рр. кількість міського населення зросла всього на 6,6%. Промислове будівництво в основних містах району (Рівному, Луцькому, Здолбунові, Ново волинську) дало певний поштовх до зростання чисельності міського населення. В 1995 р. його частка вже становила 49,8% (в Україні - 68%), у тому числі у Рівненській області - 47%, Волинській - 52%.
• Швидкими темпами зросла чисельність міського населення у м. Рівному (245 тис. чол.), Луцьку (217 тис. чол.), Ковелі (72 тис. чол.), Нововолинську (57 тис. чол.). Зросла чисельність населення в Дубно (42 тис. чол.), Кузнецвську (30 тис. чол.), Сарнах (30 тис. чол.), Здолбунові (28 тис. чол.) та ін., які стали в післявоєнні роки промисловими та транспортними вузлами району.
• Переважно сільське населення розміщується у лісостеповій частині району, де кращі умови для ведення сільського господарства. Північна частина значно заліснена, заболочена, ґрунти невисокої природної родючості. Отже, природні, економічні та історичні умови на невеликій площі району зумовили особливе сільське розселення в поліській та лісостеповій частинах області.
• Природний рух населення відмінний від східних районів України. У Волинському економічному районі коефіцієнт народження в 1995 р. становив 12,6-13,8‰, природного приросту -1,1 + 1‰. Волинський район належить до Західного регіону з підвищеним народженням дітей, особливо Поліського, де ще донедавна була тенденція мати велику сім'ю. Останнім часом у сільській місцевості смертність майже зрівнялася з народженням, тому природний приріст сільського населення у Волинській області становить -3,7‰, а в Рівненській - 0,8‰. Причина цього явища - відплив значної частини молоді до міст. Разом с тим в селах Волинського економічного району спостерігається таке негативне явище, як депопуляція і старіння населення. Коефіцієнт дитячої смертності в районі значно нижчий, ніж в Україні.
• Трудові ресурси - це працездатна частина населення разом із зайнятими в народному господарстві підлітками (14-16 років) та пенсіонерами. За віком населення в районі поділяють на молодшу групу (дитячу) - 26% (на 3,4% більше, ніж в країні), працездатного віку - 53,2% (менше на 2,5%, ніж в країні), пенсійного віку - 20,8% (на 0,9% менше, ніж у країні). Зайнятість постійного населення в районі нижча на 26%, ніж в цілому в Україні.
• У галузях економіки зайнято 846,3 тис. осіб, зокрема, у сільському господарстві - 31,8%, промисловості - 12,0%, будівництві - 3,0%, у торгівлі - 20%.[9],[1],[4]
• 3. Історія розвитку господарського комплексу району
• Перші поселення на Волині відомі з пізнього палеоліту - кілька сотень археологічних визначних пам'яток (укріплені городища, поселення, могильники). В I тис. нашої ери тут жили східнослов'янські племена дулибов, які згодом стали називатися бужанами, а в IX ст. - Волинню. Назва краю походить від древнього міста Волинь (або Велинь), що існував в устя ріки Гучва (лівий приплив Західного Бугу) біля сучасного села Грудек (Польща) і щезло з літописних джерел у середині XII ст.
• Непроста історія Волині останнього тисячоріччя, очевидно, яскравіше всього відображає процес формування українського етносу, що складався у підлеглих Польщі, Литви й Росії з корінним населенням краю. Самостійне існування місцевих племен припинилося в другій половині Х століття, коли вони підпали під владу Києва, і утворилося Волинське князівство. Князівська влада згодом розширила володіння, об'єднавшись із сусіднім Галицьким князівством, але на початку XIV століття втратила незалежність і підпала під владу Литви. Господарювання північного сусіда тривало до кінця XVI століття, коли Люблінська, а згодом Брестська унії відкрили у Волинь шлях полякам і католицькому духівництву. Наші сучасні західні сусіди панували на Волині до другого (в 1793 р.) і третьому (в 1795 р.) розділу Польщі, після яких у межах Російської імперії була величезна Волинська губернія, котра вперше об'єднала всі землі краю в окрему адміністративно-територіальну одиницю. Російські самодержці в цілому досить лояльно ставилися до шляхетних землевласників своєї імперії, тому польська присутність на Волині фактично зберігалося до її краху. Радянська ж влада початку піклуватися проблемою збору етнічних українських земель лише в переддень ІІ світової війни (сумнозвісний пакт Молотова - Риббентропа), по завершенні якої Волинь одержала сучасні адміністративно-територіальні границі, які до сьогодення зберігаються й у незалежній державі.
• Рівнинні поприща Волині, майже навпіл розділені на дві більших субширотно розташованих смуги. На півночі панують безкрайні густо заліснені й заболочені простори Поліської низовини, що розтяглася уздовж Прип'яті і її приплив - Горині, Случі, Стиря й ін. Лише слабо виражене в рельєфі Волинське пасмо й окремі виходи на поверхню екзотичних для України базальту (Костопільський район Рівненщини) і кристалічних порід Українського щита (Житомирська, Ровенська й Хмельницька області), не тільки пожвавлюють навколишні пейзажі, але й подекуди створюють дивної краси ландшафти, які одержали й ефектну місцеву назву - Надслучанська Швейцарія (Березнівський район Рівненщини).
• Більше виразна південна частина краю розташована в межах Волинської височини. Вона є своєрідною перехідною частиною між низинним Поліссям і більш рельєфно виразною Подільською височиною. Саме тут, на півдні Волині, а не на огудженому останнім льодовиком Полісся, з'явилися перші палеолітичні поселення. Тисячоріччя через у цих краях в 1556-1561 р. у столиці колишнього питомого князівства часів Київської Русі (південь сучасної Ровенської області) створене Пересопницьке Євангеліє, що вважається видатною визначною пам'яткою староукраїнської мови, на якому при інаугурації присягав перший президент незалежної України. Якийсь час через неподалік, в Острозі, Іван Федоров надрукував "Буквар" (в 1578 р.) і "Острозьку Біблію" (1581 р.) - перше повне видання Біблії переведеного на східнослов'янський варіант церковнослов'янського мови.
• На поприщах Волині були створені Поліський (площа 201,04 кв. км, утворений в 1968 р.; зберігає типові ландшафти - високі піщані гряди, дюни й вали, які утворилися в льодовиковий період у межах сучасної Житомирщини), Ровенський (площа 470,47 кв. км, створений в 1999 р.; піклується про збереження величезних болотних масивів чотирьох районів Рівненщини) і "Медобори" (філія "Кременецькі гори", площа 10,0 кв. км, створений в 1990 р.; предмет охорони - окремі пагорби східної частини Гологоро-Кременецького кряжа, висотою 395-406 м, що у часи Російської імперії була найвищою крапкою її рівнинних європейських просторів) природні заповідники. На Волині існує один з найвідоміших національних природних парків України - Шацький, що об'єднав у своїх межах прекрасні умови для відпочинку й 22 озера, серед яких найглибше й саме відоме в країні - Світязь.
• 4. Сучасний рівень розвитку й структура господарства району
• Промисловий комплекс району динамічно розвивається і найкращих результатів досягнуто на підприємствах обробної промисловості. Збільшився випуск товарів народного споживання. Але разом з тим далеко не скрізь приділялась належна увага питанням підвищенням ефективності промислового виробництва. За перше півріччя нинішнього року у промисловий комплекс інвестовано понад 90 млн. гривень.
• На даному етапі на Волині працює 46 спільних українсько-російських підприємств. Одним з найвдаліших прикладів співробітництва є добре налагоджені ділові контакти між ВАТ “Луцький автомобільний завод” та “АвтоВАЗом” (м. Тольятті). Можливо, саме завдяки їм нещодавно на це підприємство прийшов стратегічний інвестор з Великобританії. На модернізацію виробничих площ і на будівництво нового цеху він вклав понад 22 млн. доларів.
• Сьогодні бізнесові кола 24 країн світу спрямували в нашу економіку понад 92 млн. доларів прямих іноземних інвестицій. Порівняймо: загалом по Україні це становить близько 5694 млн. доларів. Вже протягом січня-вересня 2003 року зареєстровано 24 прямі іноземні інвестиції, які надійшли на 16 підприємств області на загальну суму 25,8 млн. доларів США. Головними інвесторами області виступають країни Центральної і Східної Європи, члени Європейського Союзу , Швейцарія, а також США. Сьогодні обласній владі важливо встановити пріоритети як у власному інвестуванні, так і в створенні умов для вітчизняних та іноземних інвесторів. [Додаток В, Додаток Г]
• Що стосується структури господарства району,то у Волинській області розвинуто деревообробну, легку, харчову, машинобудівну промисловість, видобуток кам'яного вугілля (Львівсько-Волинський вугільний басейн), транспорт.
• У галузях економіки зайнято 429,9 тис. осіб, зокрема, у сільському господарстві - 31,8%, промисловості - 12,0%, будівництві - 3,0%, у торгівлі - 20%.
• Волинська область ділиться на три зони: північно-поліська, південно-поліська й лісостепова. Північно-поліська зона займає більше 75% території області. Особливістю цієї зони є плоска низовина, що покрита лісами й болотами. Південно-поліська й лісостепова зони перебувають на Волинсько-Подільської височині. Мінерально-сировинний потенціал - вугілля, торф, природний газ.
• Сільське господарство області спеціалізується на молочно-м'ясному тваринництві й рослинництві (льон, картопля, зерно, буряк).
• Промислову спеціалізацію Рівненської області визначають: електроенергетика, що базується на виробництві атомної енергії, що має загальнодержавне значення, хімічна промисловість , легка, лісова й деревообробна, харчова промисловості й промисловість будівельних матеріалів, у меншому ступені - машинобудування й металообробка.
• Промисловий потенціал сконцентрований у Рівне, Дубно, Кузнецовське, на частку яких доводиться близько 70% усього виробництва (у тому числі Рівне - понад 45%). У цей час до 95% всієї економіки засновано на бартерній системі.
• 5. Географія промисловості району
• Промисловість у Волинському економічному районі представлена харчовою та легкою, а також машинобудуванням та металообробкою. Доповнюють цей промисловий комплекс лісова і деревообробна промисловість.
• На території Волинського району виділяються такі промислові підрайони:
• Нововолинський - паливна, будівельних матеріалів та деревообробна промисловість, а також харчова і легка з перспективним розвитком машинобудуванням;
• Ковельський - сільськогосподарське машинобудування, харчова та легка промисловість;
• Луцький - машинобудування, харчова та легка промисловість: виробництво автомобілів, підшипників та приладів, виробів швейної і текстильної промисловості, продуктів харчування.
• У східній частині теж сформувалися три підрайони:
• Дубнівський і Сарненський - спеціалізується на харчовій, легкій, дерево- і металообробній галузях промисловості.
• Рівненсько-Здолбунівський - значне машинобудування, хімічна, легка промисловість і промисловість будівельних матеріалів;
• У процесі формування економічний район має значні перспективи розвитку, особливо таких галузей промисловості, як будівельних матеріалів (виробництво цементу, шиферу), видобутку будівельних матеріалів (базальт, граніт, виробництво щебеню, базальтової вати тощо), машинобудування (автомашини, сільськогосподарські машини), деревообробної (меблевої) промисловості.
• Проте перспективний розвиток промисловості можливий тут за умови побудови електрометалургійного комплексу типу Старооскольського. Дослідження показують, що чорний метал та прокат, необхідний для розвитку машинобудування, будуть не дорожчими від Донбасу.
• 5.1 Паливно-енергетичний комплекс
• Паливно-енергетичний комплекс ґрунтується на кам'яному вугіллі (Ново волинське родовище), торфі (Журавичі, Малевичі, Сойне у Волинській обл., Моквин, Смига, Клесів, Семерне у Рівненській обл.), а також Рівненській АЕС. Енергія надходить ще з Добротвірської ДРЕС (Львівська обл.). Природний газ подається по газопроводу Івацевичі - Долина та Дашава - Рівне - Костопіль.
• 5.2 Машинобудування
• У машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів (Луцький завод електроапаратури, приладобудування, Рівненській приладобудування, високовольтної апаратури, торговельного устаткування та ін.).
• Луцький автомобільний завод виробляє легкові автомобілі підвищеної прохідності. Розвивається сільськогосподарське машинобудуванні. Так, у Рівному діє завод, що виготовляє запасні частини для тракторів. Функціонують заводи з виробництва машин для тваринництва та кормовиробництва (“Ковельсільмаш”, “Розищеферммаш”),автокормовози для тваринницьких ферм, транспортні причепи (Квасилів). Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнівський ливарно-механічний завод. Район посідає помітне місце в країні щодо машинобудування та металообробки, тим більше він достатньо забезпечений робочою силою, енергетичними ресурсами , значним внутрішнім ринком (сільське господарство).
• 5.3 Хімічна промисловість
• Хімічна промисловість представлена Рівненським виробничим об'єднанням “Азот ” (азотні та фосфорні туки, сірчана кислота, синтетичний аміак та ін.). Крім того, працюють заводи побутової хімії (Рівне, Луцьк), Здолбунівський і Корецький пластмасові та Дубнівський гумотехнічних виробів.
• 5.4 Промисловість будівельних матеріалів
• Важлива й така галузь, як промисловість будівельних матеріалів, особливо виробництво цементу і шиферу в м. Здолбунові, залізобетонних виробів і конструкцій, цегли в Луцьку, Рівному, Здолбунові, Сарнах, Нововолинську. В Луцьку діє картонно-руберойдовий завод, що виготовляє м'яку покрівлю, гідроізоляційні матеріали. У районі є значна кількість цегельних заводів. Широко представлена обробка природного каменю - базальту, граніту у Костопільському, Сарненському та Рокитнівському районах Рівненської області. Виділяється вапняково-силікатний завод у Новій Любомирці, завод базальтових і теплоізоляційних матеріалів у Костополі. Склоробні заводи збудовані у Костополі (кришталеві вироби) і Рокитному.
• 5.5 Лісова і деревообробна промисловість
• Однак найбільш важливими і найдавнішими є підприємства лісової та деревообробної промисловості, а також лісохімії. Сформувався Волинський лісопромисловий комплекс (Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський), Камінь-Каширський у Волинській області, Костопільській домобудівний завод, Оржівській, Смизький та Клеваньський деревообробні комбінати, меблеві фабрики у Рівному, Костополі, Дубно, Острозі, Радивилові, Сарнах. У багатьох лісгоспах виробляють скипидар, живицю, вітамінне борошно.
• 5.6 Легка промисловість
• Легка промисловість - одна з провідних галузей Волинського району, особливо текстильна (меланжева фабрика в Луцьку, льонокомбінат та фабрика нетканих матеріалів у Рівному, льонозаводи в Березному, Володимирці, Сарнах, Дубровиці, Зарічному та ін.). Поширена швейна, шкіряно-взуттєва промисловість, в тому числі виробництво штучної шкіри у Новововилинську, Ковелі. Виробництво взуття щороку становить понад 2 млн. пар. Волинський район виготовляє понад 156 млн. м² різних тканин (близько 13% тканин України). Набагато нижча частка району щодо виробництва трикотажних виробів, всього 1,2% державного виробництва, в основному у Рівненській області.
• 5.7 Харчова промисловість
• Проте найважливішою галуззю є харчова промисловість, яка в структурі виробництва товарів народного споживання становить понад 57% продукції. Це такі галузі, як цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна і молочна. Найпотужнішою галуззю харчової промисловості є цукрова. Найбільші підприємства розміщені в сировинних районах, тобто в лісостеповій частині: Володимир-Волинський, Іваничівський, Гнідавський (Луцьк), Горохівський (Мар'янівка) у Волинській області та Дубнівський, Бабино-Томахівський, Корецький, Мізоцький, Острозький і Шпанівський заводи у Рівненській області. Подібне розміщення мають найбільші заводи, що виготовляють овочеві консерви: Луцький, Володимир-Волинський, Іваничівський, Голобський, Рожищенський на Волині і Демидівський, Дубнівський, Острозький, Великомежиріцький, Радивилівський, Рівненський, Острівський.
• М'ясна промисловість орієнтується, крім сировини, і на споживача. Найбільші м'ясопереробні підприємства зосереджені в Луцьку, Нововолинську і Ковелі на Волині та в Рівному і Дубному на Рівненщині.
• Молочні підприємства поширені по всій території Волинського району: Луцьк, Рівне, Дубно, Сарни, Гоща та ін.. Працюють заводи - крохмале-патоковий у Володимирці, спиртовий - у Зірному, пивоварні - в Луцьку, Рівному, Острозі, Семидубах, Квасилові, Вовковиях, мінеральних вод - в Острозі, Березному, Степані, кондитерські - в Луцьку, Рівному.
• У південній частині району діють комбікормові заводи. [Додаток Д]
• 6. Сільське господарство району
• Земельна площа сільськогосподарських підприємств становить 68,7% загальної площі економічного району (в Україні цей показник 80%). Разом з тим у цьому районі значно нижча частка ріллі - 67% (в Україні - 82,2%), проте вища сіножатей - 13,8% та пасовищ - 16,3%. Найнижча частка ріллі у Волинській області - всього 65%. В районі осушено 681 тис. га перезволожених земель, особливо у північній частині. Діють такі осушувальні системи, як Цирська, Мельницька, Турська, Стохідська, Неретвинська у Волинській області, Стублівська, Печалівська, Карпилівська, Іквівська в Рівненській області.
• Основні площі зернових культур (озима пшениця, жито, ячмінь, просо) і цукрових буряків зосереджені у південній лісостеповій частині економічного району, а в північній поліській переважають картоплярство та льонарство. На півдні району поширені хмелярство, овочівництво, садівництво і ягідництво.
• Район виділяється значним збиранням картоплі в Україні (близько 12%), цукрових буряків (понад 6%), зерна (4,4% збору України).
• Навколо таких міст, як Рівне, Луцьк, Нововолинськ, Здолбунів, розвивається приміський тип сільського господарства.
• На території економічного району виділяють такі зони спеціалізації сільського господарства:
• — молочно-м'ясного скотарства, свинарства, льонарства у поєднанні з картоплярством - поліська частина району до межі Турійськ - Рожище - Колки - Костопіль - Соснове;
• — м'ясо-молочного скотарства, свинарства, буряківництва із значним виробництвом зерна - лісостепова частина економічного району;
• — овоче-молочного господарства приміського типу з виробництвом цукрових буряків і зерна - смуга між Луцьком та Рівним.
• 7. Транспорт й економічні зв'язки
• Основний вид транспорту залізничний. Середня густота колій - 30 км на 1000 км². Найголовніші залізничні вузли - Ковель (6 напрямків), Здолбунів (3 напрямки), Сарни, Рівне.
• Автомобільні шляхи теж мають значну густоту - 273 км на 1000 км², особливо у південній частині економічного району. Головні магістралі (залізничні та автомобільні) зв'язують основні промислові центри району з Києвом, Львовом, зарубіжними країнами (Білоруссю, Польщею).
• Через територію економічного району прокладено газомагістраль Івацевичі - Долина з відгалуженням на Рівне та Костопіль і частково нафтопровід “Дружба” (Острог - Радивилів).
• Судноплавство здійснюється по річках Стир і Горинь. В Луцьку та Рівному є добре обладнані аеропорти.
• На території економічного району виділяється два підрайони:
• 1) Північний (Поліський) з основними центрами Ковель, Сарни, Костопіль. Галузі спеціалізації такі: видобуток торфу, базальту, граніту; є лісова, деревообробна, енергетична, харчова і промисловість будівельних матеріалів. Сільське господарство спеціалізується на картоплярстві, льонарстві, виробництві зерна, м'ясо-молочному тваринництві;
• 2) Південний (Лісостеповий) має добре розвинену харчову, легку, машинобудівну, хімічну, деревообробну і промисловість будівельних матеріалів. Сільське господарство спеціалізується на буряківництві, зерновому господарстві, картоплярстві, м'ясо-молочному тваринництві. Основні центри - Рівне, Луцьк, Нововолинськ, Здолбунів.
• Волинський район має значні економічні зв'язки з іншими регіонами України. Переваги Волині в тому, що вона розміщена на перетині важливих європейських торгових шляхів і є західними воротами України. Це вплинуло на активність її міжнародних зв'язків. У даний час область підтримує різнобічні контакти з 70 країнами світу, постійно нарощуючи обсяги експортно-імпортних операцій. За підсумками роботи суб'єктів підприємництва протягом минулого року зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг збільшився у 4,2 разу порівняно з 1999 роком і досяг 600,7 млн. дол. США.
• На стрімке зростання цього показника вплинула передусім висока активність підприємств-імпортерів, внаслідок чого в область із зарубіжних країн надійшло продукції на 415,9 млн. дол. США.
• Разом з тим варто відзначити значну динаміку діяльності місцевих підприємств на ринках інших держав, яка знайшла відображення у таких цифрах: експортні поставки за 2000 рік склали 151,7 млн. дол. США і на 62,2 млн. дол. США, або 69,5 відсотка перевищили рівень 1999 року. Спостерігається зростання реалізації за кордоном практично всіх груп товарів, що виробляються в області. Слід особливо виділити місцеві підприємства молокопереробної галузі, продукція яких - масло, твердий сир, казеїн, сухе молоко - становить майже 40 відсотків сукупного експорту з області.
• Серед наших головних торгово-економічних партнерів традиційно провідне місце займають країни СНД - Російська Федерація та Республіка Білорусь, на які припадає майже половина зовнішньоторговельних угод, реалізованих місцевими суб'єктами господарювання.
• Протягом 1993-2000 років з 22 країн світу в область надійшло фінансово-матеріальних ресурсів на суму 54,3 млн. дол. США. Найбільше їх працює у виробничій сфері (67,2 відсотка), а саме в харчовій, машинобудівній, деревообробній, хімічній та легкій промисловості, а також у банківській справі. Основними донорами для області стали Польща, Швейцарія, Швеція, США, Словаччина та Німеччина. Добрий початок покладено й у поточному році, коли нерезидентами в господарський комплекс інвестовано 4,2 млн. дол. США.
• Сучасний стан контактів Волині та Польщі, особливо у торговельно-економічній сфері, свідчить про стабільний і прогресивний характер їх розвитку, якому в останні роки властива тенденція до постійного розширення та активізації. Свідченням цього є і обсяги взаємного товарообороту: у 2000 році цей показник склав 32,5 млн. дол. США і зріс в 1,6 рази, або на 11,7 млн. дол. США, порівняно з 1999 роком. При цьому варто відзначити суттєве випередження експорту над імпортом і як наслідок додатковий баланс двосторонньої торгівлі у 5,9 млн. дол. США. Сьогодні цій країні належить третє місце у загальному експорті з області. Динаміка нашої співпраці підтверджується й діяльністю спільних підприємств, 41 відсоток яких (85) створено за участю польських бізнесменів. Крім того, понад чверть (15,1 млн. дол. США, або 27,8%) іноземного капіталу, вкладеного в господарський комплекс Волині, має польське походження.
• Нового імпульсу нашим взаєминам в економічній сфері надало створення євро регіону “Буг”, до складу якого в даний час, крім Волині, входить Люблінське воєводство РП і Брестська область Білорусі, а також Жовквівський та Сокальський райони сусідньої Львівщини. Ілюстрацією цього може слугувати зростання товарообороту області з Польщею у чотири рази за час, що минув після заснування у вересні 1995 року цього транскордонного об'єднання.
• Успішному розвитку торгово-економічних контактів між українськими та польськими суб'єктами господарювання сприяє діяльність у місті Луцьку Депозитно-кредитного банку (Україна) ЛТД, перейменованого нещодавно в банк “ПЕКАО”, заснованого відповідно до спільного проекту в рамках євро регіону “Буг”.
• Серед важливих напрямків роботи євро регіону доцільно згадати реалізацію ряду проектів, що стосуються розбудови українсько-польського кордону. Першочерговим з них є будівництво нового мосту через Західний Буг у зоні міжнародного пункту пропуску “Ягодин - Дорогуськ”, котрий має велике значення не лише для нас, а й для інших європейських держав, тому що він розташований у транспортному коридорі Чорне море - Балтійське море, тут проходять найкоротші шляхи, що зв'язують Берлін, Варшаву та Київ. Частину коштів, необхідних для спорудження мосту, під'їзної дороги, а також здійснення технічної модернізації діючої режимної зони пункту пропуску, буде отримано через Програму прикордонного співробітництва TACIS.
• Невіддільною складовою зовнішньоекономічної політики є співробітництво з міжнародними економічними та фінансовими організаціями. Підбиваючи підсумки нашої діяльності в цьому напрямку слід відзначити, що нам вдалося налагодити стійкі і, головне, продуктивні контакти з багатьма авторитетними інституціями, зокрема Світовим банком, Агентством США з міжнародного розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Програмою прикордонного співробітництва TACIS Європейського Союзу, Асоціацією європейських прикордонних Регіонів, Представництвом ООН в Україні. Усі вони виявляють інтерес до нашої області, мають бажання співпрацювати, готові надати фінансову підтримку при впровадженні цікавих і дуже потрібних для нашого краю проектів. Цілий ряд таких проектів уже перебуває на стадії практичного втілення.
• Хотілося б наголосити, ми наполегливо працюємо над тим, щоб Волинь стала регіоном активної міжнародної взаємодії: налічується вже понад десяток регіонів Російської Федерації, Білорусі, Польщі, Аргентини, Литви та Куби, з якими область підтримує різнопланові контакти. Діапазон дій на міжрегіональному рівні дуже різноманітний, але головна увага сфокусована на проблемах інтенсифікації торговельно-економічних і науково-технічних зв'язків, хоча й не обмежується їх рамками.
• Говорячи про подальший розвиток сфери міжнародного співробітництва, потрібно враховувати інтеграційні процеси, які істотно посилилися в останнє десятиріччя і результатом яких стало зміщення політичного центру Європи на Схід, у напрямку до свого географічного відповідника. Сьогодні майбутнє європейської інтеграції багато в чому залежить від характеру взаємин між Україною, країнами Східної та Центральної Європи, державами-членами Європейського Союзу, від того чи вдасться нам зберегти і поглибити політичні і економічні контакти. Вже сьогодні ми повинні працювати над пошуками такої моделі взаємин, яка дає змогу звести до мінімуму негативні наслідки від застосування положення законодавства, торгових стандартів ЄС, а також від впровадження візового режиму відповідно до вимог Шенгенської угоди. [2]
• 8. Територіальна структура господарства району
• Галузева структура промисловості і їх частка у виробництві має також значні відмінності.
• У Волинському соціально-економічному районі у територіальному відношенні сформувалось три промислові вузли:
• 1. Рівненський;
• 2. Луцький;
• 3. Ковельський.
• Найбільший з них - Рівненський. До складу входить Рівне, Дубно, Здолбунів. Провідними галузями вузла є машинобудування і металообробка, харчова, легка промисловість, будівельна індустрія.
• У Рівному (245 тис. осіб) знаходяться такі великі підприємства, як ВО “Газотрон”, “Азот”, “Рівненський завод трактороагрегатів”, заводи високовольтної апаратури, торгового обладнання. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом, овочеплодопереробним і молочним заводами, кондитерською фабрикою. До підприємств легкої промисловості належить молококомбінат та швейна і нетканих матеріалів фабрики. В місті розвинута будіндустрія: комбінати домобудівний і великопанельного домобудування, ВО “Рівнезалізобетон” та деревообробна промисловість (виробниче об'єднання “Рівнедерев”).
• Дубно (42 тис. осіб) знаходиться на півдні Рівненської області. Провідною галуззю міста є харчова промисловість: сироробний і м'ясний комбінати, цукровий та овочесушильноконсервний заводи, хмелефабрика. В Дубно працюють трикотажна, меблева, художньої галантереї фабрики; ливарно-механічний, лісопросочувальний, гумотехнічних виробів заводи.
• Великим залізничним вузлом, що знаходиться в північній частині Рівненської області є Сарни (31 тис. осіб). Машинобудування і металообробка представлена заводами ремонтно-механічним і мостових технологічних конструкцій. У місті є також комбінат “Будіндустрія”, меблева фабрика, монопереробний завод, м'ясокомбінат, хлібний і продтоварів заводи.
• У Здолбунові (28 тис. осіб) переважає будіндустрія: цементно-шиферний комбінат, ВО “Укрцемремонт”, заводи залізобетонних конструкцій і виробів. Працюють заводи машинобудування і металообробки: ремонтно-механічний, нестандартного обладнання “Іскра”. Є підприємства харчової промисловості. Здолбунів - великий залізничний вузол.
• Ядром Луцького промислового вузла є Луцьк (217 тис. осіб). До вузла входять також Ківерці, Підгайці та інші менші населені пункти. Провідною галуззю тут є машинобудування і металообробка (заводи: автомобільний, підшипниковий, електроапаратний, комунального машинобудуванння і комунального обладнання, виробничо-наукове об'єднання “Електротермометрія”.
• Підприємства хімічної промисловості представлені заводами “Спектр” виробів із пластмас. У місті є підприємства будівельної індустрії (ВО “Волиньзалізобетон”, заводи великопанельного домобудування, картонно-рубероїдний і селікатний), легкої промисловості (виробничо-торгове шовкове об'єднання та виробниче швейне об'єднання “Волинь”, взуттєва фабрика, завод синтетичних шкір). Багато підприємств харчової промисловості (консервний. “Харчопродукт”, продтоварів, хліба, молоко-маслозаводи). До деревообробної промисловості належать меблевий і тарно-бондарний комбінати.
• Головним центром Ковельського промислового вузла є Ковель (72 тис. осіб) - значний залізничний вузол Волинської області. Промисловий комплекс складається з підприємств різних галузей. У місті є підприємства, що обслуговують залізничний транспорт. Тут працюють заводи - сільськогосподарських машин, монообробний, крохмальний, комбікормовий, будівельних матеріалів. Є м'ясо-хлібокомбінати, швейна та культтоварів фабрики, ветсанзавод, деревообробний комбінат.
• Одним з промислових центрів Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну є Нововолинськ (57 тис. осіб). Він розташований на південному заході Волинської області. У місті налічується 6 вугільних підприємств, а також заводи спеціалізованого технологічного устаткування та ремонтно-механічний, кілька підприємств харчової промисловості будівельних матеріалів, деревообробний комбінат і бавовнянопрядильна фабрика.
• 9. Проблеми розвитку в умовах ринкових відносин
• Як і кожен район України, Волинь теж має свої проблеми щодо розвитку в умовах переходу до ринкових відносин. І за останні роки облдержадміністрація робить усе можливе намагаючись стабілізувати і покращити рівень життя населення. Отже нині “оживають” старі й народжуються нові приватні форми та колективні підприємства. Зміцнюються позиції на ринку для тих, хто працював там останні роки. З'являються певні кошти та можливість їх заробити, починає зростати попит на товари широкого вжитку тощо. Відтак почала швидко відновлюватися харчова, меблева, взуттєва, легка промисловість, машинобудування, прибутково запрацював громадський транспорт. Банки, зрозумівши, що така політика влади є стабільною і довгостроковою, почали надавати кредити під інвестиційні проекти.
• Облдержадміністрація активно реалізує обласну програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки та всіляко підтримує подальший розвиток виставкової діяльності в області. Вивчається питання створення в області регіонального агентства сприянням інвестиціям.
• Промисловий комплекс району динамічно розвивається і найкращих результатів досягнуто на підприємствах обробної промисловості. Збільшився випуск товарів народного споживання. Але разом з тим далеко не скрізь приділялась належна увага питанням підвищення ефективності промислового виробництва.
• Розширюється ділове співробітництво суб'єктів господарювання Волині з іноземними партнерами. Нині торговельно-економічні контакти підтримуються із 74 країнами світу.
• Також стабілізація рівня життя населення сприяє робота щодо забезпечення своєчасної виплати зарплати. Борги по зарплаті з місцевого бюджету в області протягом року практично відсутні, заборгованість за рахунок державних бюджетних коштів зменшилась в десять разів.
• Намітилась тенденція до збільшення працевлаштування. Тільки за січень-серпень 2003 року одержали роботу на 13 відсотків громадян більше, ніж за відповідний період 2002 року. [2]
• Висновок
• Розглянувши економіко-географічне положення Волинського економічного району та дослідивши його роль в територіальному поділі праці, сучасний рівень розвитку та проблеми розвитку в умовах переходу до ринкових відносин можна прийти до висновку, що Волинський економічний район, хоч і є найменшим за площею та населенням регіоном нашої держави, має вигідне економіко-географічне та транспортне положення. Природні умови та ресурси району в цілому сприятливі для розвитку господарства, особливо сільського та лісового.
• В територіальному поділі праці є представником харчової та легкої промисловості, а також машинобудування та металообробки. Доповненням є лісова та деревообробна промисловість.
• Район має достатньо розвинену транспортну систему та значні економічні зв'язки з іншими регіонами України, а також із своїми сусідами - Польщею та Білоруссю, іншими країнами Європи, США, бо район розміщений саме на перетині важливих європейських торгових шляхів і є західними воротами України.
• Маючи проблеми розвитку в умовах переходу до ринкових відносин органи місцевої виконавчої влади в особі обласних державних адміністрацій зосереджують свої зусилля на розв'язанні проблем зовнішньоекономічної діяльності та створенні оптимальних умов для залучення іноземного капіталу.
• Список використаних джерел
• 1. Всеукраїнський перепис населення.
• 2. Газета - ”Урядовий кур'єр
• 3. Голіков А.Г., Олійник Я.Б., Степанченко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1996. - 320с.
• 4. Данні Державного комітету статистики.
• 5. Друзь В.Л. Методичні засади еколого-географічних досліджень річкових систем. - Рівне: 2000, 139 с.
• 6. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник - К.:Кондо. 2004. - 296с.
• 7. Липипененко В.Г. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навчальний посібник. - К.: центр навчальної літератури. 2006. - 325с.
• 8. Махортов Ю.А. Эколого-экономические проблемы использования земельных угодий. - Луганск: 1999, 140 с.