Техніко - економічні розрахунки технологічного процесу

1

ЗМIСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вступ.

1. Органiзацiйна частина

1.1. Визначення типу виробництва i форм органiзацiї робiт на дільниці

1.2. Режим роботи дільниці

2. Розрахункова частина

2.1. Розрахунок рiчного приведеного випуску деталей.

2.1.2 Норма штучно-калькуляційного часу.

2.2. Розрахунок необхiдної кiлькостi металорiзальних верстатiв та їх

завантаження

2.3. Аналiз можливостi багатоверстатного обслуговування

2.4. Розрахунок чисельностi робiтникiв дільниці

2.4.1 Розрахунок чисельностi основних виробничих робiтникiв.

2.4.2 Розрахунок чисельностi допомiжних робiтникiв.

2.4.3 Розрахунок чисельностi керiвникiв, спецiалiстiв.

2.5. Розподіл чисельності робітників за категоріями.

2.6. Розрахунок площi дільниці

2.7. Органiзацiя транспортування виробiв на дільниці

2.8.Органiзацiя технiчного контролю на дільниці

3. Економiчнi розрахунки виробництва

3.1. Розрахунок вартості основних матеріалів

3.2. Розрахунок річного фонду споживання робiтникiв дільниці

3.2.1 Розрахунок фонду споживання основних виробничих робiтникiв.

3.2.2 Розрахунок фонду споживання допомiжних робiтникiв.

3.2.3 Розрахунок фонду споживання керiвникiв, спецiалiстiв.

3.3. Розрахунок вартості основних виробничих фондів дільниці

3.4. Калькуляцiя собiвартостi деталi-представника

4. Економічна ефективність технологічного процесу, що проектується

5. Техніко - економічні показники проекту

Список використаної літератури

Вступ

Як показує світова історія розвитку промисловості, вічних істин у процесі виробництва економічних благ не існує. Зміна умов розвитку людського суспільства і його промислового виробництва викликає й зміну пріоритету колишніх принципів, використання яких дозволяло здійснювати їхню прогресивну еволюцію. Ці зміни зумовлюють і модифікацію ролі відповідних факторів виробництва, що відігравали колись визначальну роль у процесі виробництва товарів і надання послуг. Так, винахід у 1674р.парової машини започаткував науково-технічну революцію, яка істотно вплинула і продовжує впливати в сучасних умовах на ефективність здійснення виробничих процесів у ході виготовлення товарів і надання послуг, що дозволило повнішою мірою задовольнити потреби людського суспільства, які безперервно зростають.

На основі всебічного аналізу цього процесу в докапіталістичному та капіталістичному суспільствах, а також тих змін, до яких приводить застосування машин К.Маркс заявляв: "Економічні епохи різняться не тим, що виробляється, якими засобами праці."

У ході розвитку людського суспільства змінювалася й структура його потреб. Це приводило також до зміни ролі та значущості відповідних знарядь праці в процесі виробництва матеріальних благ. Дедалі більшою мірою потреби людського суспільства починають задовольнятися товарами, більш складними за конструкцією. І виготовлення таких товарів також потребує ефективного поєднання послідовностей впровадження машин у виробничі процеси. Раціональність застосування відповідних знарядь праці в даних умовах визначається не просто скороченням затрат часу на виконання будь-якого часткового процесу, що здійснюється при виготовленні виробів, а тим, на скільки це застосування скорочує час виготовлення виробу в цілому, іншими словами, наскільки ефективним стає виробничий процес. Ефективність виробничих процесів виготовлення товарів, підвищення їх конкурентоспроможності значною мірою починають залежати від продуктивного використання машин як знарядь праці.

У розвитку виробництва настає момент, коли ефективність виготовлення складних товарів більшою мірою починає визначатися не стільки технікою і технологією, скільки економічними факторами, а також, зовнішніми економічними факторами. Розуміння причин, що зумовлюють етапі та позитивні тенденції в розвитку світової економіки, доводить необхідність відповідних змін у нашій економіці. Незважаючи на те, що це складна робота, необхідне транспортування все ж треба проводити, оскільки сучасна епоха починає визначатися не стільки тим, якими знаряддями праці вироблено товар, скільки тим, що виробляється.

Принцип безперервного „підвищення технічного рівня" виробництва, що панував у нашій економіці протягом десятиліть, став призводити до негативних наслідків, що відбиваються в зростанні фондомісткості продукції та зменшенні показника фондовіддачі.

1.Організаційна частина

1.1 Визначення типу виробництва i форм органiзацiї робiт на дiльницi.

В процесі організації і планування робіт на дільниці необхідно перш за все визначити тип виробництва і організаційні форми виконання технологічного процесу механічної обробки або складання вузла.

В залежності від розміру виробничої програми, характеру продукції і інших факторів всі різноманітні виробництва поділяються на три основних види: одиничне (індивідуальне), серійне і масове .

Виробництво відноситься до того чи іншого типу умовно за кількістю продукції одного найменування, що виготовляється за рік та за типорозміром.

Попередньо вибираємо середньосерійне виробництво. Для цього типу виробництва може застосовуватись як метод концентрації, так і диференціації технологічних переходів. При проектуванні технологічного процесу використовуються типи деталей, для яких складається типовий технологічний процес. До нього входить маршрутна, операційна і карти ескізів. Обладнання виготовляється по цьому технологічному процесу. Деталі між операціями передаються партіями у виробничій тарі.

Початковими даними для розробки курсового проекту з економіки є результати розрахунків з технології машинобудування.

Таблиця 1. Зведена таблиця штучного часу

№ опер.	То. хв	Допоміжний час Тдоп.,хв	Тобс., хв	Тшт., хв	Тшт.к., хв	Тст, вр./ч	Р відр.
005	0,47	0,86	0,05	1,44	1,48	2,71	0,0668
010	1,63	0,964	0,043	3,256	3,43	2,71	0,1991
015	1,7	0,91	0,16	2,88	3,05	2,71	0,1971
020	1,79	0,63	0,183	2,658	2,696	2,71	0,1217
025	5,61	0,70	0,20	4,74	4,83	2,71	0,2181
030	0,30	0,24	0,14	6,35	6,38	2,39	0,2181
035	0,33	1,23	0,14	1,73	1,79	2,39	0,0713
040	0,33	1,23	0,14	1,77	1,83	3,03	0,0924
045	0,33	1,23	0,14	1,77	1,83	3,03	0,0924

Програма випуску на рік

N = 10 000 шт.

Основні організаційні форми роботи

В не поточному виробництві, при якому вироби виготовляються партіями за кожною операцією, обладнання розташовано групами.

При не поточному виробництві в процесі виготовлення виробів, крім основних операцій, передбачаються допоміжні, такі як транспортування партій деталей від верстата або робочого місця на технічний контроль в міжопераційну кладову і назад.

Поточним називається такий метод організації основного виробництва, при якому операції обробки закріплені за певним обладнанням або робочим місцем, розташованим в послідовності виконання операцій, а деталь передається з однієї операції на іншу зразу ж після виконання попередньої операції за допомогою спеціальних транспортних засобів.

Основою такого методу є поточна лінія для виготовлення деталей або складання виробів.

Основними принципами організації дільниці є такі:

1. За видами обладнання.

2. Предметний.

3. Прямоточний.

4. Поточно-серійний або змінно-поточний.

5. Безперервним потоком.

Приймаємо прямоточний принцип організації на дільниці.

На відміну від непевно - поточного виробництва прямоточні лінії базуються на типовій синхронізації операції і характеризуються слідуючими особливостями :

а) для забезпечення нормальної роботи лінії між несинхронізованими операціями створюються необхідні заділи деталей або виробів - міжопераційні заділи ;

б)для більш повного використання часу робочим з недостатньою зайнятістю доручають виконання двох операцій і більше.

в)при розробці стандарт-плану знайти режим роботи лінії ,при якому були б доведені до мінімума оборотні заділи і досягали найбільш повне завантаження робочих і обладнання.

1.2 Режим роботи дільниці.

Режим роботи дільниці - це час роботи обладнання і виробничого персоналу. Електромеханічні підприємства, як правило, працюють в одну-дві зміни за винятком цехів і дільниць з безперервним процесом виробництва, а також унікального обладнання, робота якого здійснюється в три зміни.

Двозмінна робота є найбільш доцільною.

Довжина зміни визначається Кодексом законів про працю України і становить 8 годин при 40-годинному робочому тижні.

1) 8.00-16.00

Перерва 12.00-12.30

2)16.00-0.00

Перерва 20.00-20.30

Величина дійсного фонду роботи одиниці обладнання визначається за формулою:

Фд = Фн Кс ,год.

де :

Фд - дійсний фонд часу одиниці обладнання,

Фн - номінальний фонд часу,

Кс - коефіцієнт корисного використання верстата (робочого місця).

Кс = 0,92 0,96

Фн = Дк - (Дв + Дс) Чзм t зм.,

де :

Дк - кількість календарних днів у році,

Дв - кількість вихідних днів у році,

Дс - кількість святкових днів,

Чзм. - кількість змін на добу,

t зм. - довжина зміни (годин).

Для 2007 року Дк = 365 днів, Дв = 104 дні, Дс = 7 днів.

Фн = 365 - (104 +7) 2 х 8 = 4064,год

Тоді, дійсний фонд часу

Фд чпк=4064х0,92=3738 год

Фд унів=4064х0,95=3860 год

Дійсний фонд часу одного робітника :

Фд = Дк - Др (Двід + Дпл.н) t зм,год

де :

Др - кількість робочих днів у році,

Д від. - середня кількість днів чергових, додаткових, декретних відпусток і відпусток для навчання,

Д пл.н - середня кількість днів планових, невиходів на роботу без поважних причин.

Фд = 252 - (24 +8) 8 = 1760, год,

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1. Розрахунок рiчного приведеного випуску деталей.

Розрахунок рiчного приведеного випуску деталей ведеться за формулою:

; шт.,

де:

Кз - коефіцієнт завантаження устаткування,

Тшт. - норма штучного часу на ведучу операцію,

а - витрати часу на переналагодження (а = 5%).

N .пр .=2860,8/1,44=198,7 шт

Приймаємо N пр.=200 000 ,шт

2.2. Розрахунок необхiдної кiлькостi металорiзальних верстатiв та їх завантаження.

Розрахунок кiлькостi технологiчного обладнання визначається за формулою:

; шт., де:

Т - трудомiсткiсть приведеної програми;

Фд - дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год. ;

Кз - коефiцiєнт завантаження обладнання;

Кн - коефiцiєнт виконання норм.

; н/год.

Робимо розрахунок для однієї операції:

Трічн =(1,48·200000)/60=4933,3 н/год

Ср=4933/33860,8=1,277 шт

Спр. = Ішт, Кз = 1,05

Інші розрахунки заносимо в таблицю.

Таблиця 2.

№	Трічн.	Фд.річн.	Обладнання	Кз
операції		год.	Ср. од.	Спр. од.
005	4933	3860,8	1,277	2	0,6385
010	11433	3738	3,058	3	1,019
015	10166	3738	2,719	3	0,906
020	8986	3860,8	2,327	3	0,783
025	16100	3860,8	4,170	4	1,043
030	21266	3860,8	5,508	6	1,089
035	5966	3860,8	1,545	2	0,772
040	6100	3860,8	1,579	2	0,7895
045	6100	3860,8	1,579	2	0,7895
Разом	91050		23,762	27

Розраховуємо середнiй коефiцiєнт завантаження устаткування:

1

;

де:

- сума розрахункової кількості обладнання

- сума прийнятої кількості обладнання

Кз.сер.= 23,762/27=0,88

На основі зведеної таблиці обладнання і його завантаження розробляємо графік завантаження обладнання дільниці.



Рис. 1.Графік завантаження обладнання

2.3 Аналiз можливостi багатоверстатного обслуговування.

Багатоверстатне обслуговування є одним з напрямів підвищення продуктивності виробництва, оскільки сприяє скороченню чисельності робітників і росту продуктивності праці.

Багатоверстатне обслуговування можливе на верстатах з високим рівнем автоматизації.

Деякі операції при багатоверстатному обслуговуванні виконувати неможливо, оскiльки операції, виконані на цих верстатах з двох та більше переходів і безперервним машино-часом, недовготривалі.

Кiлькiсть верстатiв-дублерiв, які може обслуговувати один робітник (Сб.), розраховується за формулою:

де:

Тм.авт. - машинно-автоматичний час, год.

Тручн. - час виконання рiзних заходiв, а також час для спостерiгання за роботою верстата i час на перехiд вiд верстата до верстата, хв.

Тм.авт = То + Тд.а.; хв.

Тд.а.=Тхх + Тпр.уп. ,хв

Тм.авт= 1,63 + 0,495=2,125 хв

Тручн. = Тдоп + Тобсл. + Т пер.,хв

Тпер. = 0,5 ч 1 хв.

Тручн = 0,964 + 0,043 + 0,5 = 1,507 хв

Сб.розр. = 2,125 / 1,507 + 1 = 3,632

См.розр.=То / Тручн + 1

См.розр.=1,63/1,507+1=2,082

Розрахунки зводимо до таблиці

Таблиця 3 Зведена таблиця можливостей багатоверстатного

№операції	Тип та модель верстату	Тм.авт.,хв	Тручн.,хв	См,.од
				См.розр	См.пр.
005	Токарний з ЧПК 16К20Ф3	2,125	1,507	2,082	2

2.4.Розрахунок чисельності робітників дільниці

2.4.1 Розрахунок чисельності виробничих робітників дільниці

Чисельність виробничих робітників розраховуємо за кожною професією і розрядом, виходячи з трудомісткості робіт за рік по формулі

Rрозр. =( Тшт.к ЧNпр) / 60

Rрозр. = 4933/(1776·1) = 2,78

Всі розрахунки заносимо до таблиці

Таблиця 4 Розрахунок чисельності виробничих робітників

№ опер	С пр. од.	Тариф- ний розряд	Трудомісткість робітТрічн.,н/год	Fд.р., год	См, од	Rрозр чол	Чисельність робітників
							всього	У тому числі по змінах
								І зміна	ІІ зміна
005	2	4	4933	1776	1	2,78	3	2	1
010	3	4	11433	1776	2	6,44	6	3	3
015	3	4	10166	1776	1	5,73	6	3	3
020	3	4	18986	1776	1	5,06	5	3	2
025	4	4	16100	1776	1	9,07	9	5	4
030	6	3	21266	1776	1	11,97	12	6	6
035	2	5	5966	1776	1	3,34	4	2	2
040	2	5	6100	1776	1	3,34	4	2	2
045	2	5	6100	1776	1	3,34	4	2	2
всього	27	4	91050				53	28	25

Cередній розряд виробничих робітників визначається за формулою:

ісер.= У(іЧRвир.)/Уrвир.

де:

і-розряд робітника.

Ісер = (4·29+3·12+5·12 ) / 53 =4

Продуктивність праці робітників виробничої дільниці визначається за формулою :

ПП = Трічн. заг. / Уrвир. ,н.год/чол

ПП = 91050 / 53 = 1717,92 ,н. год/чол

2.4.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників.

Кількість допоміжних робітників визначаємо у відсотковому співвідношенні від загальної кількості основних виробничих робітників :

длясерійного виробництва : 15 чол 25%

Rдоп = ((15 · 50) / 100 ) · У Rвир,чол

R доп = 0,2·53 = 10,6 ,чол

Приймаємо Rдоп = 11 чол

Розраховану кількість допоміжних робітників розподіляємо за професіями.

До допоміжних робітників відносяться :

- слюсар-ремонтник - 2 - 4 розряд

- налагоджувальник технологічного устаткування - 1 -5 розряд

- транспортний робітник - 3 - 3 розряд

- комплектувальник - 2 - 3 розряд

- роз датчик інструменту - 2 - 3 розряд

2.4.3 Розрахунок кількості керівників, спеціалістів.

Кількість спеціалістів та керівників можна розрахувати у відсотковому співвідношенні до кількості основних та допоміжних робітників:

Керівники 3 чол 5 %

Спеціалісти 5 чол 10 %

Службовці 2 чол 3 %

Rкер. = 0,05 · (Rвир. + Rдоп.),чол

Rспец.. = 0,08 · (Rвир. + Rдоп.),чол

Rсл. = 0,03 · (Rвир. + Rдоп.),чол

Rкер.= 0,05 · (53 + 11) = 3,18 ,

приймаємо Rкер.= 3 ,чол .

Rспец = 0,08 · (53 + 11) = 5,081 ,

приймаємо Rспец = 5 ,чол

Rсл. = 0,03 · (53 + 11) = 1,92 ,

приймаємо Rсл. = 2 , чол

Розраховану кількість спеціалістів, керівників та службовців розподіляємо за професіями.

До керівників відносяться :

- майстри -3

Спеціалісти :

- інженер-технолог - 2

- інженер-нормувальник - 2

- економіст - 1

Службовці :

- табельник - 2

2.5 Розподіл чисельності робітників за категоріями.

Загальну кількість виробничих і допоміжних робітників, керівників і спеціалістів зводимо до таблиці.

Таблиця5 Зведена таблиця працюючих на дільниці

№ п/п	Категорія робітника	Кількість робітників	У відсотках від загальної кількості
		Всього	У тому числі
			І зміна	ІІ зміна
1	Основні виробничі робітники	53	28	25	71,6
2	Допоміжні робітники	11	6	5	14,9
3	Керівники	3	2	1	4,05
4	Спеціалісти	5	3	2	6,75
5	Службовці	2	1	1	2,70
	Всього	74	40	34	100

2.6 Розрахунок площі дільниці.

Площа дільниці складається з виробничої та допоміжної :

S діл. = S вир. + S доп., м²

Sвир. = У Р₁ ; У Р₁ = a · b · Кдоп. · Спр. ,м²

де :

aЧb - габаритні розміри верстата (м Ч м),

Кдоп. - коефіцієнт допоміжної площі.

Sвир. = (3,14 · 1,67 · 4 · 2)+(3,36 · 1,71 · 4 · 6)+(2,3 · 1,5 · 4,5 · 7) + (1,77 · 0,815 · 5 · 8) + (2,6 · 1,75 · 4,5 · 4) = 428,12, м²

Допоміжна площа розраховується за фомулою :

Sдоп. =Sскл. + Sірк. +Sконт. + Sпоб.,м²

Sскл. - площа складу та складу напівготової продукції, м²

Приймаємо 15 % від Sвир.

Sскл.= 0,15 · Sвир.,м²

Sскл. = 0,15 · 428 = 64,2 м²

Sірк. - площа інструментально-роздаткової комори

Sірк.= 0,35 УСпр ,м²

Sірк.= 0,35 · 27 = 9,45 ,м²

Sконт. - площа контрольного пункту

Sконт. = 6 ,м²

Sпоб. - побутова площа

Sпоб = 1,22УRроб.1зм, м²

Sпоб = 1,22 · 40 = 48,8 м²

Sдоп. = 48,8 + 9,45 + 64,2 + 6 = 158,45 м²

Sділ. = 428 + 158 = 586 м²

2.7 Організація транспортування деталей на дільниці.

На вибір транспортних засобів дільниці чинить великий вплив характер технологічного процесу, габарити і маса деталей, що обробляються, види і кількість обладнання, планування дільниці.

Типовим міжцеховим транспортом є електрокари .

Як міжопераційний транспорт в механічних цехах використовуємо мостові крани на дільницях.

Для пересування вантажів до 1 тонни використовуємо малі консольні крани вантажепідємністю 250 - 1000 кг, які переміщуються вздовж стін цеху.

2.8. Організація технічного контролю на дільниці.

Види контролю в залежності від місця проведення :

- стаціонарний контроль-це контроль деталей, збірних одиниць , виробів , здійснюючих на робочому місці контролера , куди об'єкти контролю направляються після закінчення операції;

- геометричний контроль - це перевірка точності геометричних форм і розмірів , при цьому використовуються різноманітні вимірювальні інструменти ;

- послідуючий контроль - це контроль партії об'єктів виробництва , які уже пройшли обробку , з ціллю виявлення дефектів і установлення рівня якості продукції ;

- вхідний контроль - це перевірка матеріалів, заготівок , деталей перед видачею їх у виробництво ;

- кінцевий контроль - це контроль деталей , виробів, повністю виготовлених , які направляються у слідуючі цехи або до споживача.

3. Економічні розрахунки виробництва.

3.1. Розрахунок рiчного фонду споживання робiтникiв дiльницi

3.1.1. Для оплати працi робiтникiв на дiльницi, що проектується, використовується відрядно-преміальна форма оплати праці. Така форма оплати праці заохочує до зростання продуктивності праці, покращення якості виробів, що випускаються.

Фонд заробітної плати виробничих робітників складається з основної (З о.річн.) і додаткової (З д.річн.) заробітної плати:

З річн.= З о.річн.+ З д.річн.; грн.

Фонд основної заробітної плати виробничих робітників визначаємо за формулою:

З о.річн.= З о Nпр. ; грн,

де

Nпр.- річний приведений об'єм випуску деталей, шт.,

Зо - основна зарплата виробничих робітників за деталь.

Основна заробітна плата за деталь розраховується за формулою:

; грн., де :

Зт- заробітна плата за тарифом за одну деталь, грн,

_пр. - коефіцієнт, що враховує приробіток,1,5

Р від - відрядна розцінка на операцію,

Топ - кількість технологічних операцій

К б.о. - коефіцієнт, що враховує багатоверстатне обслуговування.

З.од =1,21 · 1,5 = 1,815,грн.

Зо.річн. = 200000 · 1,815 = 363000,грн.

Вартість штамповочної заготовки

В_з.= (В_{1 тони}/1000) · С₃₂ · К_Т· К_с· К_в· К_т · К_п · К_тр - (С₃₂ - С_д) · (В_відх/1000)

де

В_{1 тони}- базова вартість 1 тони штампованих заготовок;

В_{1 тони}= 3200,грн.

С₃₂- маса штампованої заготовки, кг;

К_Т- коефіцієнт класу точності, К_Т= 1,05;

К_с- коефіцієнт складності заготовки, К_с= 0,87;

К_в- коефіцієнт, що враховує масу заготовки, К_в= 1,0;

К_т- коефіцієнт, що залежить від марки матеріалу заготовки,

К_т= 1,18;

К_п- коефіцієнт серійності.

В_з.= (3200/1000)2,42 · 1,05 · 0,87 · 1,0 · 1,18 · 1,0 · 1,1 - (3,33-1,3) · (850/1000) = 12,34 - 2,03 · 0,85 = 10,615 ,грн.

Витрати на транспортування вихідних матеріалів і заготовок приймаємо в розмірі 10% від оптової ціни.

В_зм = В_з· (100 + 10/10),грн.

В_зм = 10,615 · 1,1 = 11,6765

Вид заготовки	Квм	Собівартість
штамповка	0,35	11,6765

3.2. Розрахунок рiчного фонду споживання робiтникiв дiльницi

3.2.1.Розрахунок фонду споживання основних виробничих робітників.

Для оплати працi робiтникiв на дiльницi, що проектується, використовується відрядно-преміальна форма оплати праці. Така форма оплати праці заохочує до зростання продуктивності праці, покращення якості виробів, що випускаються.

Фонд заробітної плати виробничих робітників складається з основної (З о.річн.) і додаткової (З д.річн.) заробітної плати:

З річн.= З о.річн.+ З д.річн.; грн.

Фонд основної заробітної плати виробничих робітників визначаємо за формулою:

З о.річн.= З о Nпр. ; грн,

де

Nпр.- річний приведений об'єм випуску деталей, шт.,

Зо - основна зарплата виробничих робітників за деталь.

Основна заробітна плата за деталь розраховується за формулою:

; грн.,

де :

Зт- заробітна плата за тарифом за одну деталь, грн,

_пр. - коефіцієнт, що враховує приробіток,

Р від - відрядна розцінка на операцію,

Топ - кількість технологічних операцій

К б.о. - коефіцієнт, що враховує багатоверстатне обслуговування.

Таблиця 6. Розрахунок тарифної заробітної плати

Операція	Відрядна розцінка, Р від, грн	Коефіцієнт, багатоверстатного обслуговування, К бо	Р від. · К бо, грн
Фрезерно-центрувальна	0,0668	1	0,10668
Токарна з ЧПК	0,1551	0,65	0,100815
Токарна з ЧПК	0,1971	1	0,1971
Фрезерна	0,1317	1	0,1217
Фрезерна	0,2181	1	0,2181
Свердлувальна	0,2181	1	0,2181
Свердлувальна	0,0,0713	1	0,0713
Круглошліфувальна	0,0924	1	0,0924
Круглошліфувальна	0,0924	1	0,0924
Всього			1,218595

Річний фонд додаткової заробітної плати розраховуємо в розмірі 12% від основної заробітної плати:

З.д.річн.=(З.о.річн.·20)/100;грн.

З.д. річн.= (363000·20)/100=72600,грн.

Річний фонд заробітної плати виробничих робітників

Річний фонд заробітної плати виробничих робітників:

З річн. = З о.річн. + З д. річн.; грн.

Зрічн.= 363000+716000=435600,грн.

Середньомісячна заробітна плата виробничих робітників розраховується за формулою:

; грн.

З сер.міс.=435600/(53·12)=684,9,грн.

3.2.2. Розрахунок фонду споживання допоміжних робітників.

Розрахунок прямого фонду заробітної плати допоміжних робітників здійснюється через ефективний фонд часу роботи одного робітника і часову тарифну ставку відповідного розряду.

З доп = Р доп. Ф д. р. Т ст. ; грн.,

де :

Р доп. - кількість допоміжних робітників одного розряду, чол.

Ф д. р. - ефективний річний фонд роботи робітника, год.

Т ст. - тарифна ставка відповідного розряду.

З доп.=2Ч1760Ч4,02=14150,4,грн.

Доплати до прямого фонду допоміжних робітників пропонується брати в процентах від прямого фонду для слюсарів і наладчиків - 25%, для контролерів, транспортних робітників, розподільників робіт, комплектувальників- 15%, для комірників, прибиральників - 10%.

Додаткова заробітна плата визначається в розмірі 8 10% від основного фонду заробітної плати допоміжних робітників.

Розрахунок річного фонду оплати праці допоміжних робітників зводимо в таблицю.

Таблиця 7.Розрахунок річного фонду оплати праці допоміжних робітників

Проф.. роб.	Кількість робітни-ків, чол.	Розряд робітника	Еф. фонд роб Год.	Тарифна ставка, грн/год	Тариф ний фонд зарплати	Доплата	Осн фонд зарп	Дод зарпл.	Річний фонд зар. плати
						в %	Сума, грн
Слюсар-ремонтник	2	4	1776	3,47	12325,44	25	3081,4	15406,8	3086,24	18488
Налагоджу-вальник	2	5	1776	3,88	13781,76	25	3445,4	17227,2	3445,44	20672,64
Транспортний робітник	3	3	1776	3,06	16303,68	25	4075,5	20379,61	4075,922	24455
Комп лект.	2	3	1776	3,06	10869,12	20	2173,824	13043	2609	15652
Роздач. інстр.	2	3	1776	3,06	10869,12	20	2173,824	13043	2609	15652
Разом	11				6419		14949,86	79098,6	15820,6	94919,2

Алгоритм розрахунку заробітної плати.

Гр 7 = гр 3 · гр 5 · гр 6 ;

Гр 9 = гр 7 · ;

Гр 10 = гр 7 + гр 9 ;

Гр 11 = ;

Гр. 12 = гр. 10 + гр. 11 ;

Гр. 13 = ;

3.2.3 Розрахунок фонду споживання керівників, спеціалістів.

Фонд споживання керівників, спеціалістів розраховується на підставі штатного розкладу, середніх посадових окладів і кількості робітників кожної групи. Премії для керівників , спеціалістів в фонд заробітної плати не включаються.

Премії керівникам , спеціалістам виділяються із фонду матеріального заохочення.

ЗП осн = Р · О · 12; грн., де :

Р - кількість робітників даної групи,

О - місячний оклад; грн.,

12 - кількість місяців роботи.

ЗПо.кер.= 3 · 900 · 12 = 32400,грн

ЗПо.спец.= 2 · 850 · 12 = 20400,грн.

ЗПо.спец.= 2 · 900 · 12 = 21600,грн.

ЗПо.спец.= 1 · 850 · 12 = 10200,грн.

ЗП = 440 · 2 · 12 = 10560,грн.

Розрахунок фонду споживання зводимо в таблицю.

Таблиця 8 Розрахунок фонду споживання керівників і спеціалістів.

Посада	Кількість працівників, чол.	Основний фонд зарплати, грн.	Додатковий фонд з/п	Річн. фонд з/п	Відр на соц. страх.
			в %	Сума
1.Керівники: Змінний майстер	3	32400	90	9720	421201	15795
2.Спеціалісти: Інженер-технолог	2	20400	30	6120	26520	9945
3.Інженер-кор.	2	21600	30	6480	28080	10530
4.Інженер- економіст	1	10200	30	3060	13260	4973
5. Службовці: табельник	2	10560	20	2112	12672	4752

Складаємо зведену відомість фонду заробітної плати.

Таблиця 9 Зведена відомість річного фонду споживання персоналу дільниці.

Категорія працюючих	Кількість працюючих, чол.	Основний фонд зарплати, грн.	Додатковий фонд з/п грн.	Річний фонд з/п грн.	Середньо- місячна зарплата, грн	Відрахування на соц. страхування
1.Виробничі робітники	53	363000	72600	435600	684,9	163350
2.Допоміжні робітники	11	79099	15820	94912	719,00	35592
3.Керівники	3	32400	9720	42120	1170,00	15705
4.Спеціалісти	5	52200	15660	67860	1131,00	25448
5.Службовці	5	10560	2112	12672	528	4572

3.3. Розрахунок вартості основних виробничих фондів дільниці.

Для здійснення виробничого процесу крім робочої сили необхідні засоби виробництва, які складаються з засобів праці (основні фонди) і предметів праці (оборотні фонди).

Основні виробничі фонди дільниці включають в себе будівлі і споруди, виробниче, силове обладнання, транспортні засоби, інструментальне та інше оснащення, виробничий та господарський інвентар.

Вартість будівлі дільниці визначаємо збільшенням засобів за формулою:

В дільн. = В буд. · V , де

В буд. - вартість 1 м³ виробничого будинку; грн.

(для збільшених розрахунків приймаємо вартість 1 м³ в розмірі 320 грн.),

V - об'єм дільниці, м³,

V = S дільн. · Н ;

де :

Н - висота будівлі, м (6 · 8 м).

V = 7 · 586 = 4102, м²

Вділн. = 4102 · 220 = 902440 ,грн

Вартість виробничого обладнання визначаємо виходячи з кількості обладнання і вартості одиниці обладнання :

; грн.

де: Спр - кількість обладнання по кожній операції технологічного процесу, од;

Ці - ціна одиниці обладнання (за даними підприємства або довідника);

Ктр - коефіцієнт, що враховує витрати на транспортування і монтаж обладнання (приймаємо в розмірі 1,1 ч 1,15).

Вобл. = (2 · 85000 + 6 · 152000 + 7 · 87000 + 5 · 91000 + 4 · 25000) · 1,15 = 2582900 ,грн

Вартість підйомно-транспортного обладнання можна прийняти в розмірі 8 ч 10% від вартості виробничого обладнання :

; грн.

Вп-тр.обл. =0,1 · 258900 = 258290 ,грн

Вартість енергетичного обладнання розраховуємо, виходячи з витрат на 1 кВт встановленої потужності. Можна прийняти вартість 1 кВт встановленої потужності в розмірі 450 · 500 грн.

; грн.

Венерг.обл. =(2 · 4,5 + 6 · 10 + 7 · 4,5 + 5 · 4,5 + 4 · 1,5) · 500 = 64500 ,грн

Вартість інструменту і пристроїв приймаємо в співвідношенні до вартості виробничого обладнання. В серійному виробництві - 10 15%, в потоково-масовому - 15-20%.

; грн.

Вінстр. = 0,15 · 2582900 = 387435 ,грн

Вартість виробничого і господарського інвентаря становить 1 ч 2% від вартості виробничого обладнання.

; грн

Вінв. = 0,02 · 2582900 = 51658 ,грн

Результати розрахунків вартості основних виробничих засобів заносимо в таблицю.

Таблиця 10 Основні фонди дільниці

№ п/п	Назва статей	Одиниця вимірювання	Загальна вартість, грн.	Питома вага, в %
1.	Будівля	м3	902440	21,2
2.	Обладнання		2582900
2.1	Виробниче	од.	64500	60,8
2.2	Енергетичне	кВт	258290	1,5
2.3	Підйомно-транспортне	%	258290	6,1
	Всього :		2905690	68,4
3.	Інструменти та оснащення	%	387435	9,2
4.	Виробничий та господарський інвентар	%	51658	1,2
	Разом		4247223	100

3.4 Калькуляція собівартості деталі-представника.

Собівартість продукції - це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Повна собівартість (C п) розраховується за формулою:

С п = С виробнича + АВ + ВЗ ;

С виробнича = (М + Кв + Тв) + Зо + Зд + Всоцстрах + ЗВ;

де :

М- витрати на сировину, основні, допоміжні матеріали, купівельні вироби та напівфабрикати, грн.;

М = 11,67,грн

Зо.- основна заробітна плата виробничих робітників, грн. ;

Зо. = 1,815 ,грн

Зд.- додаткова заробітна плата виробничих робітників, грн. ;

Зд. =Зо. · 0,2 ,грн

Зд. =1,815 · 0,2 = 0,363,грн

Всоцстрах - відрахування на соціальне страхування, грн. ;

Всоцстрах = (Зд+ Зо)· 0,75,грн

Всоцстрах = (1,815+0,363) · 0,75 = 0,817,грн

ЗВ - загально виробничі витрати (розподіляються пропорційно до суми основної зарплати, %) ;

ЗВ = (Зо. · 386)/100 ,грн

ЗВ = (296 · 1,815)/100 =5,37 ,грн

АВ - адміністративні витрати (розподіляються пропорційно до суми основної заробітної плати);

АВ = (Зо. · 296)/100 ,грн

АВ = (185 · 1,815)/100 = 3,36 ,грн

ВЗ - витрати на збут продукції (розраховуються у відсотках від Свир.);

Кв - комплектуючі вироби;

Тв - транспортні витрати.

Тв. = 0,04 · 11,67 = 0,47 ,грн

Свир. = (11,67 + 0,470)+1,815 + 0,363 + 0,817 + 5,37 = 20,50 ,грн

Калькуляція собівартості деталі-представника.

1. Назва виробу - Вал

2. Одиниця виміру - шт.

3. Підстава розрахунку.

Таблиця 11.

№п/п	Елементи витрат	Сума, в грн	Питома вага, в %
1.	Основні матеріали	11,67	46,9
2.	Транспортно-заготівельні витрати	0,47	1,9
	Всього прямих матеріальних витрат	12,14	48,8
3.	Основна заробітна плата	1,815	7,3
4.	Додаткова заробітна плата	0,363	1,5
5.	Відрахування на соціальне страхування	0,817	3,3
6.	Загальновиробничі витрати	5,37	21
	Виробнича собівартість	20,50	82,5
7.	Адміністративні витрати	3,36	13,5
8.	Витрати на збут	1,03	4,0
	Повна собівартість	24,89	100
9.	Накопичення - 15 %	3,73
	Оптова ціна	28,16
10.	Податок на додану вартість -20 %	5,63
	Відпускна ціна	33,79

4. Розрахунок економічної ефективності технологічного процесу, що проектується.

Економічна ефективність спроектованого технологічного процесу визначається шляхом економічного порівняння виробничого варіанта технологічного процесу з базовим варіантом. В порівнянні варіантів найбільш економічним є варіант, який має найменшу величину приведених витрат.

Умовно річну економію визначаємо за формулою:

С_вир = (Сбаз. - Спр)· Кпр,грн.

Сбаз.-собівартість базового варіанта;

Спр.-собівартість спроектованого варіанта

Зводимо визначені дані в таблицю.

Таблиця 12. Порівняння собівартості базового і проектного варіантів

		Варіант
№ п/п	Елементи витрат	Проектуючий	Базовий
1.	Основні матеріали	12,53	11,67
2.	Транспортно-заготівельні витрати	0,50	0,47
	ВСЬОГО ПРЯМИХ ТА МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ	13,03	12,14
3.	Основна заробітна плата	2,01	1,815
4.	Додаткова заробітна плата	0,402	0,363
5.	Відрахування на соціальне страхування	0,904	0,817
6.	Загальновиробничі витрати	5,95	5,37
	ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ	22,30	20,50
7.	Адміністративні витрати	3,72	3,36
8.	Витрати на збут	1,12	1,03
	ПОВНА СОБІВАРТІСТЬ	27,14	24,89

С_вир= (27,14 - 24,89)· 200000 = 450000,грн

РЕЗУЛЬТАТНА ЧАСТИНА.

5. Техніко-економічні показники проекту.

Техніко-економічні показники зводимо в таблицю.

Таблиця 16.

Назва показників	Одиниця виміру	Показн.
Випуск виробу
Річний приведений випуск виробів	шт.	200000
Трудомісткість приведеної програми	н/год	91050
Собівартість приведеної програми річна	грн.	4978000
Обладнання
Кількість обладнання	шт.	27
Середній коефіцієнт завантаження обладнання		0,88
Балансова вартість обладнання	грн.	2582900
Середня вартість одиниці обладнання	грн.	95663
Підсумкова потужність обладнання	кВ	129
Середня потужність на одиницю обладнання	кВ	4,78
Виробничі робітники
Кількість основних виробничих робітників	чол.	53
Середній розряд виробничих робітників		4
Продуктивність	н.год./чол.	1718
Середньомісячна заробітна плата виробничих робітників	грн.	685
Собівартість одиниці продукції
Витрати матеріалів на одиницю	грн.	11,67
Трудомісткість одиниці виробу	хв.	27,28
Повна собівартість одиниці	грн.	24,89
Показники економічної ефективності
Річний економічний ефект (умовно)	грн.	450000

Список використаної лiтератури :

1. В.Л.Бобров, Київ, "Либiдь", 1995 р. "Основи ринкової економiки"

2. Й.М.Петрович, "Оксарт", Львiв, 1996 р. "Економiка виробничого пiдприємства"

3. С.Ф.Покропивний, В. "Хвиля-прес", Київ, 1995 р. "Економiка пiдприємства"

4. Методичнi вказiвки по виконанню курсового проекту.

Додаткова :

1. Журнал "Економiка України"