Теорії державного регулювання економіки

-6-

Міністерство освіти та науки України

Таврійський Національний Університет ім. Вернадського

Економіко - гуманітарний факультет

Розрахунково - графічна робота до модуля №1

Теорії державного регулювання економіки

Підготувала:

студентка 21 групи

спеціальність - “Фінанси”

Зінченко Ю. В.

Перевірила:

Щєбликіна З. В.

Мелітополь 2008

Зміст

Задача 3

1. Господарські об'єднання 5

1.1 Акціонерне товариство 5

1.2 Холдинг 7

1.3 Консорціум 8

1.4 Синдикат 9

2. Зовнішньо - економічна діяльність України 10

Література 16

Задача

Таблиця 1

Розрахунок об'ємів товарної продукції

Рік	Найменування	Од.вим.	Кільк.	Ціна, грн	Сума, тис. грн
				дійсна	зіст.	дійсна	зіст.
2003	Nokia 7373	шт.	10000	1475	1400	14750	14000
2004	Nokia 7373	шт.	10500	1560	1400	16380	14700
2005	Nokia 7373	шт.	9000	1400	1400	12600	12600
2006	Nokia 7373	шт.	9000	1380	1400	12420	12600
2007	Nokia 7373	шт.	6000	1250	1400	7500	8400
44500		63650	62300
2003	Nokia 6300	шт.	10000	1999	1775	19990	17750
2004	Nokia 6300	шт.	15000	1899	1775	28485	26625
2005	Nokia 6300	шт.	12000	1750	1775	21000	21300
2006	Nokia 6300	шт.	11000	1700	1775	18700	19525
2007	Nokia 6300	шт.	8000	1345	1775	10760	14200
56000		98935	99400
2003	Nokia 3800	шт.	2000	475	350	950	700
2004	Nokia 3800	шт.	1500	450	350	675	525
2005	Nokia 3800	шт.	1300	400	350	520	455
2006	Nokia 3800	шт.	1000	330	350	330	350
2007	Nokia 3800	шт.	900	300	350	270	315
6700		2745	2345
2003	Nokia 6300 експорт	шт.	5000	2500= 495.05$	5325	12500	26625
2004	Nokia 6300 експорт	шт.	6000	2400= 475.25$	5325	14400	31950
2005	Nokia 6300 експорт	шт.	5500	2251= 445.74$	5325	12380.5	29287,5
2006	Nokia 6300 експорт	шт.	5000	2201= 435.84$	5325	11005	26625
2007	Nokia 6300 експорт	шт.	4800	1846= 365.54$	5325	8860.8	25560
26300		59146,3	140047,5

Розглянемо модель телефону Nokia 7373. Згідно з даними таблиці, якщо взяти 2003 рік, як базовий, то кількість вироблених телефонів у 2004 році збільшилась у 1,05 раза, у всіх інших роках зменшилась: 2005 - 1,1 раза, у 2006 також у 1,1 раза і, нарешті, у 2007 - 1,67 раза. Ланцюговий індекс кількості виробництва складає у 2004 році порівняно з 2003 роком збільшення у 1,05 раза, зменшення у 2005 порівняно з 2004 - 1,17 раза, у 2006 і 2005 однакова кількість виробництва, тому складає одиницю, у 2007 з 2006 - 1,5. Аналогічно проаналізуємо ціни на Nokia 7373. У 2004 порівняно з базовим 2003 роком ціна збільшилась дійсна у 1,06 раза і зіставна у 1 раз (далі усюди 1, бо вона не змінилася з 1.01.2003), зменшилась дійсна до базового у 2005 - 1,05, 2006 - 1,07, 2007 - 1,18; ланцюговий індекс ціни у 2005 - 1,11, 2006 - 1,01, 2007 - 1,1. Відхилення дійсної ціни від:

базового у 2004 - на 85 грн., 2005 - 75грн, 2006 - 95грн, 2007 - 225грн;

попереднього у 2004 - 85грн, 2005 - 160грн, 2006 - 20грн, 2007 - 130грн.

Розглянемо тенденції зміни цін на модель телефону Nokia 6300. Зіставна ціна не змінювалась і була встановлена на 1.01.2003, тому темпи росту рівні 1, а відхилення - 0. Темпи росту дійсних цін згідно з роком:

базовим зменшувалась у 2004 - 1,05, 2005 - 1,14, 2006 - 1,18, 2007 - 1,49 рази;

попереднім зменшувалась у 2004 - 1,05, 2005 - 1,09, 2006 - 1,03, 2007 - 1,26.

Відхилення цін складає від року:

базового у 2004 - 100грн, 2005 - 249грн, 2006 - 299грн, 2007 - 654грн;

попереднього у 2004 - на100грн, 2005 - 149грн, 2006 - 50грн, 2007 - 355грн.

Тепер розглянемо тенденції зміни цін на Nokia 3800. Влада також не змінювала зіставну ціну з 1.01.2003 року на цю модель телефону. Темпи росту дійсної складають:

базового зменшувалась у 2004 - 1,06, 2005 - 1,19, 2006 - 1,44, 2007 - 1,58;

попереднього у 2004 - в 1,06 рази, 2005 - 1,13, 2006 - 1,21, 2007 - 1,1.

Відхилення цін складає від :

базового у 2004 - на 25грн, 2005 - 75грн, 2006 - 145грн, 2007 - 175грн;

попереднього у 2004 - на 25грн, 2005 - 50грн, 2006 - 70грн, 2007 - 30грн.

У ціну продукції, що іде на експорт, враховуються пов'язані з цим затрачені нормогодини. Ціна завжди має бути виражена в умовних одиницях. Темпи росту дійсної ціни до року:

базового зменшувалась у 2004 - 1,05, 2005 - 1,14, 2006 - 1,18, 2007 - 225;

попереднього у 2004 - 1,05, 2005 - 1,09, 2006 - 1,03, 2007 - 1,26.

Відхилення від року:

базового у 2004 - 100грн, 2005 - 249грн, 2006 - 299грн, 2007 - 654грн;

попереднього у 20004 - 100грн, 2005 - 149грн, 2006 - 50грн, 2007 - 355грн.

1. Господарські товариства

1.1 Акціонерне товариство

Акціонерне товариство (AT) являє собою форму об'єднання, капітал якого утворюється за рахунок об'єднання капіталу учасників, випуску і розміщення акцій. Розходження між артіллю, товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, з одного боку, і акціонерним товариством -- з іншого, пов'язане у тім, що в першому випадку поєднуються люди (підприємці) зі своїм майном для спільної роботи, а в другому -- поєднується, насамперед, капітал для його спільного використання. В обох випадках учасники об'єднання несуть відповідальність за результати його діяльності, насамперед, своїми внесками.

Акціонерне товариство створюється на основі добровільної угоди юридичних і фізичних осіб (у тому числі іноземних), що поєднують свій капітал і ставлять за мету отримання прибутку шляхом задоволення суспільних потреб у їхній продукції. Акціонерне товариство:

- є юридичною особою;

- несе майнову відповідальність перед кредиторами;

- має у своєму розпорядженні майно, цілком відособлене від майна окремих акціонерів;

- володіє наявним акціонерним капіталом, розбитим на частини (акції).

Об'єднання акціонерного типу одержують наступні переваги:

- здатність залучати додаткові інвестиції шляхом випуску акцій;

- обмеження майнової відповідальності партнерів - акціонерів вартістю належних їм акцій;

- зниження підприємницького ризику;

- полегшення переведення капітальних коштів з галузі в галузь.

Акціонерне товариство функціонує безстрокове, якщо його статутом не передбачене інше. Передача частки власності (акцій) здійснюється через продаж акцій (іноді установчі документи можуть встановлювати інший порядок). Поява додаткових власників акцій обмовляється статутом. Функцію керування виконує правління, що вибирає виконавчі органи (директора, його заступників, головного бухгалтера й ін.).

Статутний капітал AT являє собою визначену номінальну вартість акцій, придбаних акціонерами. Розмір статутного капіталу визначається засновниками товариства, виходячи з потреб у грошових й інших засобах для початку його діяльності. Товариство несе відповідальність перед кредиторами в межах не тільки статутного капіталу, але і усієї вартості його майна. .Статутний капітал у момент заснування товариства повинен складатися з обговореної кількості акцій, кратної десяти, однакової номінальної вартості.

Внеском учасника товариства можуть бути кошти в гривнях і іноземній валюті, а також будинки, спорудження, устаткування й інші матеріальні цінності, цінні папери, включаючи винаходи, патенти, права користування землею, водою й іншими матеріальними ресурсами. Вартість майна визначається загальними зборами учасників.

Для погашення непередбачених витрат, а також з метою рівномірного включення поточних витрат у витрати виробництва створюється резервний фонд у розмірі не менш 15 - 20 % від статутного капіталу. Формування резервного фонду здійснюється шляхом щорічних відрахувань, розмір яких, як правило, не може бути менш 5 % від суми чистого прибутку.

Вартість майна AT може перевершувати статутний капітал чи бути рівним йому. Законодавчі норми часто передбачають необхідність перевищення вартості майна над статутним капіталом (у противному випадку може бути утруднений розподіл прибутку між акціонерами). Якщо AT у даному році понесло фінансові збитки, що привело до зменшення вартості майна, то в наступному році товариство повинне використовувати частину прибутку для досягнення зазначеного в статуті співвідношення.

Статутний капітал AT поповнюється двома способами:

- через публічну підписку на акції;

- через розподіл додаткових акцій серед засновників.

У першому випадку утвориться відкрите AT, у другому -- закрите. Акції відкритого акціонерного товариства можуть переходити від однієї особи до іншої без згоди інших акціонерів. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються серед його учасників, їхня передача третім обличчям здійснюється тільки при згоді членів суспільства. Число учасників закритого акціонерного товариства не повинне перевищувати норми, встановленої законом. У противному випадку воно підлягає перетворенню протягом року у відкрите акціонерне товариство. Різновидом закритого акціонерного товариства можуть бути так звані народні підприємства.

Для утворення AT законодавство більшості країн вимагає при його реєстрації сплати не всього акціонерного капіталу, а тільки його частини, але не менш 50 %. Інша частина капітальних засобів може бути внесена через визначений час, як правило, протягом року. Зміна величини статутного капіталу може відбуватися як убік його збільшення, так і зменшення. Збільшення статутного капіталу досягається звичайно випуском нових акцій чи збільшенням номінальної вартості акцій. Зменшення статутного капіталу відбувається за рахунок зниження номінальної вартості акцій чи викупу частини акцій у їх власників з подальшим анулюванням.

Акціонерні товариства вправі створювати на території України і за її межами філії і представництва. Останні наділяються основними й оборотними коштами за рахунок майна товариства і враховуються на його окремому балансі, а також на самостійному балансі філій. Керівники філій і представництв діють на підставі доручення, отриманого від AT.

1.2 Холдинг

Холдингова компанія утвориться, коли одне акціонерне товариство володіє контрольними пакетами акцій інших акціонерних фірм із метою фінансового контролю за їх роботою й одержання доходу на вкладений в акції капітал. Розрізняють два типи холдингів:

чистий холдинг, коли через систему участі в акціонерному капіталі інших фірм компанія одержує доходи;

змішаний холдинг, коли холдингова компанія займається самостійною підприємницькою діяльністю й одночасно з метою розширення сфери впливу організує нові залежні фірми і філії.

Чисті холдинги, як правило, очолюються великими банками. Змішані холдинги може очолити будь - як велике об'єднання (переважно пов'язане з виробництвом).

Звичайно, ця класифікація досить умовна. Диверсифіковані сучасні об'єднання можуть бути холдингами стосовно своїх дочірніх фірм і філій і одночасно самі можуть входити як дочірні фірми до складу інших, більш могутніх холдингів. Така форма об'єднання часто використовується для проведення єдиної політики і контролю за дотриманням інтересів головної холдингової компанії. Гігантські холдинги можуть контролювати фінансову діяльність сотень акціонерних товариств, включаючи великі концерни і банки, їх власний капітал і активи при цьому часто бувають у кілька разів менше сумарного капіталу дочірніх фірм. Деякі компанії створюються з великою часткою участі державного капіталу, що дозволяє уряду контролювати і регулювати розвиток окремих найважливіших галузей економіки країни.

Глобальна тенденція розповсюдження холдингових компаній - безпосереднє слідство розвитку крупного інтегрованого підприємництва. Поява все більшої кількості різноманітних по характеру діяльності юридичних осіб, що реалізовують загальні стратегічні цілі одного і того ж бізнесу, об'єктивно потребує організаційно-економічної координації. Командні, гранично централізовані методи управління великими сукупностями таких осіб, зрозуміло, не можуть бути ефективними. Проте і без певної міри керованості тут не досягти ефекту спільної діяльності. Таким чином, холдингова структура управління є однією з форм дозволу суперечності сучасної крупного бізнесу між необхідністю розширення кількості його учасників і збереження рівня узгодженості дії різноманітних юридичних осіб відповідно до загальної стратегії власника.

Проекти холдингів повинні також містити переконливі (для антимонопольних органів) докази того, що економічна концентрація в їх рамках не буде перешкоджати ринковій конкуренції. В процесі оргпроектуванні важливо також проаналізувати усі можливі аспекти легітимності майбутньої операції по поглинанню. Як правило, глибокий юридичний аудит в таких проектах вельми корисний. У разі створення холдингу на базі договірних відносин необхідно передбачати у складі оргпроекту обґрунтування набору тих керуючих функцій (робіт), ухвалення рішень за якими належить головному підприємству. Таким чином, може йтися не про холдинг з контролем в повному обсязі, а про "частковий холдинг", де певні види управлінської діяльності ведуться дочірніми структурами цілком самостійно.

1.3 Консорціум

Поряд з безстроковими організаційними об'єднаннями, такими, як холдинги, ФПГ і асоціації, виникають тимчасові об'єднання підприємств (організацій) для вирішення конкретних задач протягом визначеного періоду. Такого роду об'єднання одержали назва консорціуми. Вони поєднують підприємства й організації незалежно від їхньої підпорядкованості і форми власності. Учасники консорціуму зберігають господарську самостійність і можуть бути одночасно членами інших асоціацій, спільних підприємств, консорціумів. Після виконання задач консорціум припиняє своє існування.

До консорціумів варто віднести і тимчасові міжгалузеві інвестиційні, науково - технічні й інші комплекси, створені для реалізації науково - технічних, інвестиційних, екологічних і інших програм.

У 1998 р. між промисловими підприємствами, науковими і проектними організаціями Росії й України був укладений договір про створення нового пасажирського літака «АН» міжнародного класу. Після освоєння випуску цієї машини в 2000 р. передбачалася зміна форми договору.

В рамках стратегічної співпраці також передбачалося створення на пріорітетних починаннях консорціуму по управлінню і розвитку газотранспортної системи України, що стало синсацією.

Консорціум припускав підвищити ефективність використання магістральних газопроводів України, забезпечення безперебійного транзиту газу по території України в європейські країни і надійності постачання споживачів.

Передбачувані умови газового консорціуму такі:

консорціум буде управляти газопровідним господарством України;

сторони домовилися створити консорціум на найближчі 30 років;

українську ГТС планувалося здавати в аренду.

Найближчим часом передбачалося привернути $2,5 млрд. для реконструкції українській ГТС, а в найближчі 10 років - до $15 млрд. Невирішеними залишалися питання: у скільки обійдеться консорціуму аренда українській ГТС; як будуть розподілені частки між НАК «Нафтогаз України» і РАО «Газпром»; яка буде участь в консорціумі Росії, якщо з української сторони передбачалося внести власне «труби» і відповідну інфраструктуру.

1.4 Синдикат

Однією з асоціативних форм колективного підприємництва є синдикат. Дана форма підприємництва пов'язана, в основному, зі збутом продукції і поширена, головним чином, у видобувних галузях, сільському і лісовому господарстві. Головна задача синдикату організувати спільний збут продукції (нафти, вугілля, залізної руди, зерна, бавовни і та ін.).

Так, міжнародним синдикатом є ОПЕК, члени якого координують обсяги видобутку і продажу нафти на світових ринках і ціни на нафту. На долю країн ОПЕК приходиться близько 2/3 світового експорту нафти. Синдикатом є і «Європейське об'єднання вугілля і сталі».

Значення створення синдикату на ринку, наприклад, кредитування, полягає в тому, що один кредитор (банк - інвестор) не в змозі або не хоче кредитувати позичальника в повному обсязі. Тому відбувається залучення інших банків - інвесторів, які зацікавлені в наданні своїх кредитних засобів під певні умови і однакові для всіх учасників синдикату проекти. Таким чином, відбувається диверсифікація кредитного ризику шляхом його розподілу серед всіх учасників синдикату.

Синдикати у сфері кредитування в Україні набувають широке розповсюдження. Це ефективний спосіб залучення зовнішнього фінансування великими і середніми українськими банками, компаніями і промисловими групами. «Синдиковане кредитування -- це кредитування декількома кредиторами (наприклад, 15-20 банками) одного позичальника. Банки погоджуються надати кредит позичальнику на загальних умовах на підставі однієї угоди між всіма сторонами».

При створенні банківського синдикату кредитор призначає один або декілька банків організаторами, які ведуть весь процес надання синдикованого кредиту -- від надання мандата і залучення банків-інвесторів в синдикат до підписання загальної кредитної угоди і подальшого розподілу платежів. Потреба в створенні банківського синдикату може виникнути за декількох причин:

неможливість силами одного банку задовольнити потребу позичальника в засобах унаслідок недостатності власних ресурсів для кредитування;

неможливість силами одного банку задовольнити потребу позичальника через перевищення запрошуваною сумою встановленого порогу значення ризику, який банк може прийняти по одному позичальнику;

небажання банку самостійно нести ризики по заходу, що кредитується.

Ціллю залучення синдикованого кредитування звичайно виступають різні проекти як самого позичальника (розширення виробництва, освоєння нових ринків, кредитування і т. д.), так і його клієнтів (на торгове фінансування клієнтів банку і ін.). Такі проекти звичайно можуть вимагати значних фінансових ресурсів, які набагато вигідніше отримати на зовнішньому ринку, ніж кредитуватися на внутрішньому.

Як правило, синдикат організує єдину службу (контору) зі збуті, в яку члени синдикату повинні здавати по заздалегідь обговореній ціні і квоті продукцію, призначену для спільного продажу. Дирекція синдикату в ряді випадків організує закупівлю сировини, матеріалів і інших продуктів для учасників синдикату на гроші, виручені від продажу їхньої продукції. Усередині синдикату допускається конкурентна боротьба. Основна мета синдикату розширити й удержати ринки збуту, регулювати обсяги випуску продукції усередині синдикату і ціни на зовнішніх ринках збуту продукції.

2. Зовнішньоекономічна діяльність України

Динаміка експорту і імпорту з 2003 по 2007 роки

Експорт товарів в 2003 році склав 27,3 млрд. USD, імпорт - 24,5 млрд. USD. Позитивне сальдо складає 2,8 млрд. USD. Для аналізу діаграми приймемо цей рік, як базовий.

У 2004 році експорт склав 38 млрд. USD, імпорт - 31,1 млрд. USD. Темпи росту до базового року склали: експорту - 1,39, імпорту - 1,27. Ланцюговий індекс темпів росту у цьому випадку має ті ж самі показники. Сальдо також позитивне і складає 6,9 млрд. USD, що у 2,5 рази більше, ніж у 2003 році. Відхилення показників експорту і імпорту від 2003 року складае10,7 млрд. USD і 6,6 млрд. USD відповідно (ланцюговий індекс відхилення має такі самі показники).

У 2005 році експорт склав 40,3 млрд. USD, імпорт - 39 млрд. USD. Позитивне сальдо - 1,3 млрд. USD, що в 2,15 рази менше, ніж в базовому році, і в 5,3 - ніж в попередньому. Темпи росту експорту відносно до базового року складають 1,48 і відхилення на 13 млрд. USD, до 2004 - більше в 1,06 рази і на 2,3 млрд. USD. Темпи росту імпорту в 2005 році відносно до базового - 1,59 і відхилення на 14,5 млрд. USD, до 2004 - більше в 1,25 і на 7,9 млрд. USD.

У 2006 році експорт був рівний 42,2 млрд. USD і імпорт - 43,8 млрд. USD. Вперше за період аналізу спостерігається в Україні негативне сальдо в 1,6 млрд. USD. Найбільші об'єми експортних поставок в 2006 році здійснювалися до Росії - 22,5% загального об'єму експорту, Італію - 6,5%, Туреччину - 6,2%, Польщу - 3,5%, Німеччину - 3,3%, Білорусь - 3,2% і США - 3,1%. Найбільші імпортні надходження здійснювалися з Росії - 30,6%, Німеччини - 9,5%, Туркменістану - 7,8%, Китаю - 5,1%, Польщі - 4,7%, Італії - 3,3%, Білорусі - 2,8%. В загальному об'ємі експорту товарів в 2006 році в порівнянні з 2005 збільшилася частка жирів і масел тваринного і рослинного походження - з 1,7 до 2,5%, полімерних матеріалів, пластмас - з 1,1 до 1,5%, чорних металів - з 33,5 до 34%, виробів з чорних металів - з 5,4 до 6,2%, електричних машин і устаткування - з 2,7 до 3,3%. Темпи росту експорту до базового року складають 1,55 і 1,05 - ланцюговий індекс, відхилення на 14,6 млрд. USD і 1,9 млрд. USD до базового року і 2005 відповідно. Що стосується імпорту, то його темпи росту у порівнянні з 2003 роком - 1,79 і з 2005 - 1,12, відхилення на 19,3 млрд. USD і 4,8 відповідно.

Комітет з захисту і охорони конкуренції і споживачів (Office Competition and Consumer Protection, OCCP) Польщі дозволив ISD Polska, дочірн компанії української корпорації ІСД (Донецьк), отримати контроль над суднобудівельним заводом Stocznia Gdansk S.A.

Таким чином, ІСД може сконцентрувати понад 80% акцій судноверфі.

На думку OCCP, покупка ІСД акцій додаткової емісії Stocznia Gdansk не загрожує конкуренції на ринку і не дасть української корпорації домінуючого положення на ньому.

Корпорація «ІСД» заснована в 1995 р. і є інтегрованою холдинговою компанією, володіючим або управляючим пакетами акцій підприємств гірничо-металургійного комплексу. Основні активи ІСД -- українські Алчевській меткомбінат і коксохімзавод, Дніпровський меткомбінат ім. Дзержінського, а також меткомбінат Dunaferr в Угорщині і ISD-Hutа Czestochowa в Польщі.

Загальний збір акціонерів Stocznia Gdansk 10 жовтня надав міноритарному акціонеру судноверфі ISD Polska ексклюзивні права на докапіталізацію і викуп частини державної частки судноверфі.

Запорізький автомобілебудівний завод в грудні почав поставки до Росії автомобілів Chevrolet Lanos, відповідних нормам токсичності Євро-3.

В 2008 р. ЗАТ планує поставити до Росії 77 тис. авто Chevrolet Lanos, що на 28,3% перевищить очікувані в поточному році поставки (60 тис. ед.).

Для дотримання вимог норм Євро-3 в конструкцію автомобіля внесені необхідні конструктивні зміни (в конструкції двигуна, системі управління уприскуванням палива, паливній системі).

ЗАТ «ЗАЗ» випускає легкові автомобілі ЗАЗ («Таврія», «Славута»), Lanos, «Сенс», ВАЗ, Chevrolet, Opel, вантажні автомобілі МАЗ, ТАТА, запасні частини для машин.

У 2007 експорт склав 54,2 млрд. USD і імпорт 54 млрд. USD. Таким чином позитивне сальдо складає 200 млн. USD, що менше в 14 разів у порівнянні з 2003 роком. Експорт виріс майже в 2 рази (1,99) у порівнянні з базовим роком (за п'ять років) і в 1,28 - з попереднім. Відхилення експорту складає 26,9 млрд. USD і 12 млрд. USD відповідно до 2003 і 2006 років. Імпорт зріс в 2,2 порівняно з базовим 2003 роком і в 1,23 - з 2006, відхилення складає на 29,5 млрд. USD і 10,2 млрд. USD відповідно до 2003 і 2006 років.

Українські металургійні підприємства в січні 2007 отримали ліцензії на поставки в країни Європейського Союзу 132,931 тис. т підмета ліцензуванню металопрокату, або 9,82% річної квоти для ЄС (1,353 млн. т).

З початку 2007 року підприємства отримали ліцензії на поставки в країни ЄС 13,225 тис. т плоского прокату в рулонах категорії SA1 (6,79% квоти на поточний рік, що становить 194,750 тис. т), 51,446 тис. т плоского прокату не в рулонах категорії SA2 (12,87%, 399,750 тис. т) і 3,855 тис. т плоского прокату SA3 (2,69%, 143,500 тис. т).

Україна і Євросоюз 29 липня 2005 р. підписали угоду про торгівлю деякими сталеливарними виробами на 2005--2006 рр. Відповідно до цього злагоджений рівень квоти буде діяти за умови наявності в Україні експортного митного збору на лом чорних металів у розмірі EUR30 за тонну. При зниженні ставки експортного митного збору на лом чорних металів квота буде збільшуватися пропорційно. Крім того, при повній відміні цього митного збору квота повинна бути збільшена на 43%.

ЄС в 2006 р. двічі збільшував розмір квоти для українських підприємств, у тому числі один раз -- за рахунок перенесення залишків квот за 2005 р.

В червні 2007-го Україна і Євросоюз підписали угоду про торгівлю деякими сталеливарними виробами, відповідно до якої квоти на поставки української металопродукції в країни ЄС в 2007 р. збільшені на 31,4% -- з 1,005 млн. т до 1,32 млн. т.

Очікується, що квоти на імпорт сталеливарної продукції з України будуть відмінені відразу після вступу України до Всесвітньої торгової організації.

Металургійні підприємства в січні отримали ліцензії на поставки в США 10,330 тис. т підмета ліцензуванню вуглецевого листового прокату обріза, що складає 6,86% річної квоти (150,638 тис. т).

Україна і США 16 січня 2004 р. підписали доповнення до угоди від 1997 року про припинення антидемпінгового розслідування по імпорту українського листа обріза. Підписання документа відновило можливість поставок українського листа обріза на ринок США в об'ємі 122,914 тис. т не нижче за рівень референтних цін і пролонгувало дію угоди до 1 листопада 2004 р. Згодом угода щорічно продовжувалася з відповідним збільшенням об'єму квот.

Зокрема, в кінці 2006 року Мінторгівлі США і Мінекономіки України домовилися продовжити на один рік -- до 31 жовтня 2008 р. -- дія міжурядової угоди по регулюванню поставок вуглецевого листа обріза в США. При цьому квота на поставки листа обріза збільшилася з 142,111 тис. т до 150,638 тис. т.

Дуже важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності усієї України відіграє Севастополь. Пік міжнародного інтересу до Севастополя припав на перші роки незалежності України. Молода держава тільки починала створення свого міжнародного іміджу, і ім'я Севастополя, його роль в історії і світова популярність служили популяризації імені України. В цей період активізувалися міжнародні зв'язки Севастополя. Місто відвідали Надзвичайні і Повноважні Посли Великобританії, Франції, Італії, Туреччини, Японії, Кореї, делегації з Франції, Канади, США, Японії і низки інших країн.

Не менше важливою міжнародною подією для України було прибуття в листопаді 1996 року до Севастополя спадкоємця британського престолу принца Уельського Чарльза. Також в 1996 році в Севастополі побувала велика делегація ООН, очолювана заступником Генерального секретаря ООН Рафуддіном Ахмедом, представницька делегація Парламентської Асамблеї Ради Європи. Представники і інших авторитетних міжнародних організацій, у тому числі ОБСЄ, Європейської комісії, Британського фундації ноу-хау, регулярно відвідували місто.

Перебування в місті сотень іноземних спостерігачів дозволяло поступово доносити до міжнародного співтовариства розуміння того, що сучасний Севастополь давно переріс рамки військово-морської бази і став крупним міжнародним морським містом-портом, перспективним для вкладення інвестицій - в туризм, портову інфраструктуру, ряд галузей промисловості. Тому в цей період разом з дипломатами місто почали відвідувати банкіри, великі підприємці, делегації і робочі групи міжнародних фінансових інститутів і організацій. Найбільша в світі будівельна югославська корпорація “Trudbenik”, британські компанії “Ferguson Hollis”, “Classik Tours”, “Battlefild Tours”, “Horwath Consulting”, французька “Acromat”, турецькі “Aydiner construction”, “Anavatan”, і цілий ряд інших крупних компаній приступили до детального вивчення можливостей роботи на севастопольській землі.

В другій половині 90 - х років почалася спільна робота Севастопольської міської державної адміністрації з робочими групами Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку над розробкою ряду перспективних інвестиційних проектів, серед яких головним був проект створення вільної економічної зони в Севастополі. Спочатку консалтингова фірма “Maitland and Co”, потім експерти ЕББР - консалтингова фірма “GEM”, вивчивши інвестиційні можливості цього міста, дали позитивні висновки про доцільність створення СЕЗ в Севастополі.

З економічним потенціалом і перспективами розвитку Севастополя ознайомилася американська делегація на чолі з мільярдером Крістосом Крітікосом - президентом “Ceres Terminals Incorporated”, співвласником 26 портових терміналів в США. Він оцінив перспективи розвитку торгового порту в Очеретяній бухті як надзвичайно високі і виразив готовність брати участь в розвитку портової інфраструктури Севастополя.

Постійно розширяються зовнішньоекономічні зв'язки міста Севастополя з іншими країнами. Значною мірою використані можливості прискорення економічного розвитку за рахунок сприятливої зовнішньої кон'юнктури. Підтримка і створення перспективних вітчизняних конкурентноздатних виробництв (експорт металу, переробка сільгосппродукції, експорт-імпорт сипких матеріалів, розширення послуг морського транспорту і ін.) привело до збільшення об'ємів зовнішньоекономічної торгівлі.

В товарній структурі Севастопольського експорту основну частку складають поставки транспортних засобів, електричних машин, устаткування і їх частин, недорогоцінних металів і виробів з них, продукції харчової промисловості.

В структурі імпорту - поставки в місто машин і устаткування, продукції рослинного походження (кава, чай, пряності), недорогоцінних металів і виробів з них, продукції тваринництва.

Зовнішньоторговельні операції по товарах Севастопольські підприємства здійснювали з 88 країнами світу. Основними країнами-партнерами були: Російська Федерація, Панама, Туреччина, Німеччина.

В структурі експорту послуг головне місце займають судноремонт і транспортні послуги.

В структурі імпорту - транспортні послуги, а також різні ділові, професійні і технічні послуги.

Зовнішньоторговельні операції по послугах підприємства міста здійснювали з 93 країнами світу (Російська Федерація, Віргінські острови, Великобританія, Швейцарія, Німеччина, Ліван і ін.).

Великі можливості для України відкрилися і з її вступом у ВТО.

Приріст іноземних інвестицій в економіку України пов'язано зі вступом держави у ВТО і складе 5 млрд долл. щорічно, приріст експортної динаміки - на 10 - 15%. Про це повідомив сьогодні Президент України Віктор Ющенко в Національному економічному університеті ім. В. Гетьмана з нагоди вступу України у ВТО.

Він також відзначив, що об'єми експорту в аграрній галузі складуть до 40%, зайнятість в промислових галузях виросте на 17 - 19%. "Ми розуміємо, що ця дорога не посипана цукром. Потрібне конкурентне середовище в багато яких галузях. Аграрний сектор, машинобудування не пристосовуються за один рік.

Перехідний період для нашої економіки складає 5 років, де всі учасники повинні пристосовуватися і стати учасниками світового ринку", - відзначив глава держави. Україна має намір 17 лютого почати переговори про створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Про це заявив президент Віктор Ющенко на пресс - конференції в Женеві.

«17 лютого ми починаємо наші перші формальні контакти із цього приводу, і я упевнений, що в 2008 році саме на базі нашого членства у ВТО ми пройдемо найефективнішу дорогу щодо інтеграції нашої політики в рамках діалогу з Європейським Союзом», - сказав Ющенко.

Перш за все, наша країна буде здійснювати контроль цін відповідно до правил ВТО і ураховувати інтереси її членів, які займаються експортом. Після недавнішнього вступу Україна не буде встановлювати обов'язкові мінімальні ціни на товари, що імпортуються, і продовжить публікувати список товарів і послуг, ціни на які встановлюються урядом.

Крім того, всі збори на залізничні перевезення будуть встановлюватися на недискримінаційній основі.

Київ також зобов'язався, що після вступу у ВТО торгова діяльність госпідприємств України буде повністю узгоджуватися з умовами цієї організації, а все держпідприємства будуть працювати на комерційній основі. Крім того, протягом одного року після вступу Україна буде надавати інформацію ВТО про діяльність цих компаній, а також регулярно складати доклади для членів ВТО про розвиток програми приватизації.

Україна буде централізовано вводити умови ВТО і протокол вступу на всій території і забезпечувати правом обігу в незалежний трибунал щодо адміністративних норм у справах ВТО.

У сфері прав торгівлі Київ зобов'язався, що платня за реєстрацію медикаментів, пестицидів, сільськогосподарських хімікатів, а також за отримання ліцензій на експорт і імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів буде встановлюватися відповідно вимогам ВТО і згідно рівню вартості наданих послуг.

Від фізичних осіб і компаній, охочих проводити експорт або імпорт, не буде бути потрібною фізична присутність або наявність інвестицій в Україні. Їм необхідно буде тільки реєструватися у відповідних органах.

Оплату і збори за надані послуги Україна буде встановлювати відповідно до норм ВТО і надавати дану інформацію членам ВТО на вимогу, а внутрішні податки на товари, що імпортуються країнами -- членами ВТО, будуть встановлюватися на недискримінаційній основі.

Київ також узяв зобов'язання, що після вступу Україна відмінить і не буде встановлювати кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи, які не передбачені угодою ВТО.

Зокрема, Україна не буде вводити заборону на м'ясну продукцію, якщо це не злагоджено з нормами ВТО, і буде встановлювати прозорі і науково обґрунтовані стандарти на торгівлю даною продукцією.

Крім того, Україна відмінить заборону на імпорт автобусів, газовиків і машин старше за вісім років.

Київ також введе процедуру отримання ліцензій на імпорт згідно з нормами ВТО, і після вступу до цієї організації повністю упровадить обумовлені угоди за визначенням митної вартості і правила сертифікації продукції.

Обумовлено також, що більше не буде бути потрібною думка експерта з комерційної палати щодо класифікації товарів, щоб отримати ліцензію на імпорт або експорт, а якщо будуть вводитися спеціальні перевірки перед транспортуванням товару, вони будуть тимчасовими і узгоджуватися з нормами ВТО.

В частині антидемпінгових зобов'язань і гарантій Україна повинна буде внести зміну в торгове законодавство, щоб воно відповідало нормам ВТО.

Крім того, Київ зобов'язався скоротити експортні мита на лом чорних і кольорових металів, насіннячка, шкіру, велика рогата худоба, а також з дати вступу не встановлювати обов'язкові мінімальні ціни на експорт. Одночасно заходи по обмеженню експорту, включаючи вимоги по його ліцензуванню, будуть встановлюватися тільки згідно нормам ВТО.

Після вступу буде також відмінена заборона на експорт лому кольорових металів, а також експортні обмеження на зерно. Крім того, буде відмінена заборона на експорт дорогоцінних металів і каменів, окрім золота, срібла і діамантів.

У сфері промислової політики і субсидій після вступу Україна відмінить всі субсидії експорту і імпортозаміщення.

В частині технічних меж торгівлі Київ погоджує технічні бар'єри торгівлі після вступу у ВТО.

Крім того, Україна зобов'язалася слідувати в першу чергу міжнародним, а не національним і регіональним стандартам. Всі національні і регіональні стандарти будуть добровільними, окрім тих, які відносяться до захисту інтересів національної безпеки, до запобігання махінацій, захисту життя і здоров'я людей, тварин і рослин, а також навколишнього середовища згідно технічним нормам. Технічні норми України будуть засновані на відповідних міжнародних стандартах.

Технічні норми нашої країни, що відносяться до терміну зберігання риби, будуть злагоджені з нормативами Продовольчого кодексу (CODEX alimentarius).

Україна скоротить кількість товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації третього типу, і надасть ВТО переглянутий список до 31 січня 2012 р.

У сфері санітарії і фітосанітарії Київ зобов'язався погоджувати свої дії з санітарними і фітосанітарними нормами і визначати рамки відповідальності наглядових і контролюючих органів в даній сфері. Зокрема, Україна не буде блокувати імпорт м'ясних продуктів, оброблених гормонами.

У сфері угоди про торгові аспекти інвестиційних заходів (Trade-Related Investment Measures) з дати вступу у ВТО Україна не буде підтримувати заходи, які суперечать даній угоді.

При цьому вільні зони будуть встановлюватися відповідно до норм ВТО.

В частині державних закупівель Київ після вступу стане спостерігачем в багатобічній угоді про держзакупках і почне переговори про підписання даної угоди.

У сфері цивільної авіації Україна підпише багатобічну угоду про цивільну авіацію в 2010 р.

Крім того, після вступу до ВТО Києва повинен повністю упровадити умови угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (Trade-Related Aspects Intellectual Property).

Україна також зобов'язалася надати ВТО повідомлення і копії угод про всі зони вільної торгівлі і митні союзи, в які входить.

Література:

1. Г. А. Семенов, М. О. Панкова, А. Г. Семенов, „Економіка підприємства”, Київ: ЦНЛ, 2005. - 328 с., с. 46 - 53.

2. http://eximbase.com/

3. http://proAPK.com.ua