Виробничі потужності

Кожної із зазначених показників другої групи відбиває, насамперед , використання технологічного встаткування, яке визначає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників не тільки показує рівень інтенсивного використання виробничої потужності, але й свідчить про величину потенційних резервів поліпшення такого використання.

У третю групу входять вартісні показники, що характеризують віддачу виробничого апарата.

Вони дають можливість оцінити вплив інтенсивного використання виробничих потужностей на ефективність виробництва. Для узагальнюючої характеристики ефективності використання засобів праці служать показники фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів), фондомісткості (зворотний показник фондовіддачі), рентабельності (відношення прибутки до середньорічної вартості основних засобів), питомих капітальних вкладень на один рубль приросту продукції.

У процесі аналізу вивчаються динаміка перерахованих показників, виконання плану по їхньому рівню, проводяться міжгосподарські порівняння. З метою більше глибокого аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається по всіх основних фондах, фондах виробничого призначення, активної їхньої частини (машинам і встаткуванню).

Одним з таких показників є фондовіддача. Цей показник має прямий функціональний зв'язок з показниками, що відбивають рівень завантаження встаткування. На заводах кількість устаткування збільшується, росте його вартість і продуктивність. Однак завантаження його підвищується повільно, а в більшості випадків знижується, що негативно позначається на величині фондовіддачі.

Вплив завантаження встаткування на фондовіддачу можна визначити по формулі:

, де:

ДФ -- приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження встаткування;

Кз.про й Кз.б -- коефіцієнти завантаження встаткування у звітному й базисному роках;

Фб -- фондовіддача в базисному році.

Використання показника фондовіддачі дає можливість оцінити досягнення проектної фондовіддачі й зіставити її величину з фондовіддачею за рівнем прийнятої потужності. Порівняння цих показників показує, наскільки фондовіддача за рівнем прийнятої потужності відстає або перевищує проектну фондовіддачу, тобто дає можливість визначити величину резерву підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, а також поліпшення використання прийнятої потужності. Резерви підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, а також поліпшення використання прийнятої потужності. Резерви підвищення фондовіддачі можна розрахувати по формулі:

, де:

Фпр -- величина фондовіддачі по проекту;

Фм -- величина фондовіддачі по прийнятій потужності.

При розрахунку показників фондовіддачі вихідні дані приводять у порівнянний вид. Обсяг продукції треба скорегувати на зміну оптових цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів - на їхню переоцінку.

На зміну рівня фондовіддачі впливають ряд факторів. Факторами першого рівня, що впливають на фондовіддачу основних виробничих фондів, є: зміна частки активної частини фондів у загальній їхній сумі й зміна фондовіддачі активної частини фондів.

Наступним вартісним показником, що характеризують ефективність використання активної частини основних фондів, є випуск продукції розраховуючи на 1 одиницю вартості встаткування. У цей час зростає технічна оснащеність підприємств, підвищується технічний рівень виробництва. Випуск продукції з 1 одиниці активної частини основних фондів дає подання про ріст ефективності їхні використання. Цей показник може бути ще доповнений показником випуску продукції на одиницю встаткування. Він обчислюється як у вартісному, так і в натуральному вираженні. Показники в натуральному вираженні слід застосовувати для оцінки використання виробничих потужностей ливарних, кузнечнопрессовых і зварювальних цехів. Особливо велика роль цих показників у міжзаводському аналізі, проведеному з метою виявлення резервів поліпшення використання виробничих потужностей.

Останнім і досить важливим показником у цій групі є коефіцієнт, що характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник особливо важливий при оцінці рівня використання виробничих потужностей тих підрозділів (складальних, зварювальних і ін.), величина потужності яких залежить, насамперед, від величини виробничих площ.

Висновок

Найважливішим результатом організації інтенсивного використання виробничих потужностей є прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень, темпів росту фондовіддачі. Розвиток нашої економіки на сучасному етапі й у найближчій доступній для огляду перспективі обумовлює необхідність удосконалювання організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств.

Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей є важливим чинником економічного росту, при якім не тільки підвищується ефективність застосовуваних мощностных ресурсів, але й зростає її значення в приросту продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції стає економія цих ресурсів. Організація інтенсивного використання виробничих потужностей повинна здійснюватися з урахуванням дії сукупності двох взаємозалежних видів факторів, що обумовлюють можливість більше напруженого функціонування мощностных ресурсів у временя (підвищення їхнього завантаження) і потужностей, що роблять вплив на інтенсивний приріст (зниження машиноемкости). Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обґрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розриву між рівнями використання потужностей і встаткування, що становить систему машин підприємства. Отже, чим менше цей розрив, тим вище рівень організації використання виробничих потужностей. Проблема організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств охоплює широке коло питань і обумовлює необхідність рішення двоєдиного завдання: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом удосконалювання побудови системи машин окремих підрозділів і підприємств у цілому; по-друге, раціонального використання виробничих потужностей шляхом удосконалювання господарського механізму, системи матеріального стимулювання. Ці питання є стрижневими в проведеній радикальній економічній реформі на рівні підприємства. Госпрозрахункове стимулювання інтенсивного використання виробничих потужностей забезпечується шляхом нормативного розподілу прибутку або доходу. Це є діючим важелем мобілізації внутрішніх резервів збільшення випуску продукції й поліпшення всіх техніко-економічних показників діяльності підприємств.

Список літератури.

Економіка підприємства.: Підручник. - В 2 т. Т. 1 /За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: Вид-во “Хвиля-Прес”, 1995. Стр. 175-181.

Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - Харьков: ИНФРА-М, 1998. Стр. 166-172.

Петрович И.М. Атаманчук Р.П. Производственная мощность и экономика предприятия. - К., 1990.

Сергеев И.В. Экономика предприятия: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1997. Стр. 176-179.

Экономика предприятия / Под ред. В.Я. Хрипача. - Львов: 1997. Стр. 244-259.

Экономика предприятия: Учебник для экономических вузов. Под ред. Руденко А.И. - К: 1995. Стр. 357-363.