3

Контрольна робота

З навчальної дисципліни

"Макроекономіка"

Тема: Сукупний попит і сукупна пропозиція

Зміст

• Вступ 3
• 1. Сутність сукупного попиту та його відмінність від однотоварного попиту. Крива сукупного попиту 4
• 2. Сутність сукупної пропозиції. Короткострокова крива сукупної пропозиції 7
• 3. Сукупний попит і сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги 9
• Висновки 12

Вступ

В макроекономіці попит і пропозиція, їх координація розглядається відносно до ринків окремих товарів. Отримані висновки дуже важливі для пізнання економічних процесів, але вони не можуть пояснити цілу низку макроекономічних проблем. Макроекономічна рівновага - це насамперед врівноваження попиту всіх покупців та пропозиції продавців. Ринок у масштабах національної економіки створюється завдяки складному переплетінню ринків окремих товарів, регіональних ринків. Розгляд даної теми дає можливість пояснити, як внаслідок взаємодії локальних ринків утворюється сукупний ринок національної економіки, які його особливості в цілому та особливості окремих елементів: сукупного попиту, сукупної пропозиції.

1. Сутність сукупного попиту та його відмінність від однотоварного попиту. Крива сукупного попиту

Сукупний попит - це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок та чистого експорту.

Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. У зв'язку з цим на графіку крива сукупного попиту набуває вигляду негативно похилої лінії (мал.1).

Мал. 1 Крива сукупного попиту

За своєю формою крива сукупного попиту аналогічна кривій однотоварного попиту, тобто попиту на окремі види товарів. Але за своїм змістом вони суттєво відрізняються.

Однотоварний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни товару безпосередньо. Чим вища ціна - тим нижчий однотоварний попит і навпаки. Це пояснюється ефектом доходу та ефектом заміщення. Коли ціна падає, незмінний номінальний доход дає змогу покупцям придбати більше окремих товарів та послуг, оскільки він збільшується в реальному вимірі ( ефект доходу). Крім того,зниження ціни на певний товар означає, що він став дешевший порівняно з іншими товарами аналогічного призначення.

Це означає, що зниження ціни певного товару буде стимулювати покупців до заміщення цим товаром інших аналогічних товарів, ціна яких не змінилася. Отже зниження ціни певного товару збільшує відносну привабливість цього товару і примушує споживачів збільшувати на нього попит (ефект заміщення).

Але така реакція покупців на ціну не має відношення до сукупного попиту, оскільки він характеризує попит на сукупний товар, тобто реальний ВВП. Особливість сукупного попиту полягає в тому, що він не залежить від ціни ВВП безпосередньо. Це пояснюється тим, що сукупна економіка як суб'єкт попиту є одночасно і продавцем, і покупцем ВВП.

Модель економічного кругообігу показує, що як продавець сукупна економіка отримує доходи від продажу ресурсів та продуктів, а як покупець - вона несе витрати на їх закупівлю. Тому при зростанні цін в економіці втрати на реальних витратах (купівельної спроможності) повертаються збільшенням номінальних доходів (купівельної спроможності). Внаслідок цього купівельна спроможність сукупної економіки, а значить і сукупний попит залишаються незмінними.

Між сукупним попитом і ціною національного продукту існує опосередкована залежність, яка проявляється через три цінові фактори:

- ефект відсоткової ставки;

- ефект багатства;

- ефект чистого експорту

Ефект відсоткової ставки - полягає в тому, що призростанні цін покупцям товарів потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Внаслідок цього сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит.

Ефект багатства виражається в тому, що при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів, із фіксованим доходом ( облігації, строкові депозити), що знаходяться у населення зменшуються. В такому випадку власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їх попит.

Ефект чистого експорту проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Зростання цін всередині країни викликає збільшення імпорту і зменшення експорту. Внаслідок цього скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту.

Для макроекономічного аналізу велике значення має кут нахилу кривої сукупного попиту. Це залежить від того, наскільки суттєво цінові фактори впливають на сукупні витрати. Так, закупки товарів та послуг за рахунок кредиту займають незначну частку в сукупних витратах. Зміни в чистому експорті під впливом цін також не можуть справляти суттєвого впливу на динаміку сукупних витрат. Можна припустити, що еластичність сукупного попиту стосовно ціни є невисокою, а крива сукупного попиту тяжіє до вертикальної лінії.

Крім ціни на сукупний попит впливає безліч інших факторів- нецінових. Наслідком їх впливу на сукупний попит є зміщення кривої вправо або вліво.

До нецінових факторів можна віднести:

- очікування - цей фактор породжується звичайною психологією в поведінці економічних суб'єктів, згідно з якою поточні рішення обов'язково мають враховувати ті зміни в економіці, які очікують у майбутньому;

- зміни в економічній політиці держави (монетарна політика, збільшення державних закупок, підвищення прибуткового податку);

- зміни в світовій економіці - оскільки на сукупний попит впливає чистий експорт, то це означає, що зміни, які відбувають в кон'юктурі міжнародної торгівлі, теж впливають на сукупний попит.

2. Сутність сукупної пропозиції. Короткострокова крива сукупної пропозиції

Сукупна пропозиція - це такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенційна величина сукупної пропозиції залежить від запасу капіталу та технологічного рівня виробництва. В межах потенційної величини сукупна пропозиція є функцією товарних цін та середніх витрат, тобто витрат на виробництво одиниці товару:

СПр = f ( Ц;СеВ)

Наведена функія свідчить про те, що на сукупну пропозицію впливають два види факторів: ціна і нецінові фактори, вплив яких опосередковується через середні витрати.

В залежності від того, як ціни впливають на сукупну пропозицію, існують дві моделі : класична і кейнсіанська.

Кейнсіанська модель сукупної пропозиції виникла на ґрунті критики класичної моделі. Але кейнсіанська модель має декілька різновидностей. Один із її варіантів називається крайнім випадком. Він полягає в тому, що суспільні фактори змішаної економіки стримують в короткостроковому періоді ціни і зарплати від миттєвого реагування на сукупний попит. Це означає, що в такій моделі як ціни, так і зарплати є негнучкими. За цих умов сукупна пропозиція змінюється пропорційно зміні сукупного попиту. Оскільки ціни стабільні, то внаслідок цього крива сукупної пропозиції приймає вигляд горизонтальної лінії. Реальна економіка свідчить, що негнучкість цін є не правилом, а крайнім випадком, який може виникати лише в екстремальних умовах, коли держава тимчасово блокує ціни.

Кейнсіанська модель кривої сукупної пропозиції має вигляд позитивно похилої лінії. Якщо сукупний попит недостатній, фактичний обсяг виробництва (Оф) зменшується стосовно потенційного рівня (Оп) і може знаходитись в цьому стані певний час, оскільки зарплата є негнучкою.

Головна особливість цієї моделі сукупної пропозиції полягає в тому, що її форма володіє здатністю відтворювати неоднакові співвідношення між динамікою виробництва і цін, які спостерігаються в короткостроковому періоді, тобто протягом періоду, коли заробітна плата майже не реагує на товарні ціни. При цьому форма кривої сукупної пропозиції визначається динамікою цін у формі інфляції попиту. Динаміка цін у формі інфляції витрат визначає не форму цієї кривої, а її горизонтальне переміщення.

Негнучкість зарплати - це явище короткострокового періоду. З часом термін дії суспільних факторів, які стримують зарплату від реакції на товарні ціни, закінчується. Зарплата пристосовується до нових цін, і тоді події в економіці розгортаються згідно з класичною моделлю сукупної пропозиції.

До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться:

- зміни цін на ресурси;

- зміни в продуктивності ресурсів;

- зміни податків з підприємств та субсидій.

Усі нецінові фактори мають одну загальну рису: коли вони змінюються, то внаслідок цього змінюються середні витрати. Між середніми витратами і сукупною пропозицією діє обернена залежність. Коли нецінові фактори зменшують середні витрати, сукупна пропозиція збільшується, а її крива зміщується вправо; якщо вони збільшують середні витрати, сукупна пропозиція зменшується, а її крива зміщується вліво.

Кейнсіанська модель адекватно відображає реальну економіку в короткостроковому періоді.

3. Сукупний попит і сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги

Важливою властивістю, яка притаманна ринковій економіці, є постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді економічна рівновага є рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Рівновага між ними породжує рівноважний ВВП і рівноважні ціни.

Короткострокова рівновага означає, що кількість товарів, яку покупці бажають придбати, дорівнює тій кількості, яку підприємці мають намір виробити. Якщо падіння сукупного попиту знизить ціну, то ціна примусить підприємців зменшити обсяг виробництва до рівня сукупного попиту. Якщо зменшення сукупної пропозиції підвищить ціну, то ціна викличе зменшення обсягів бажаних закупок до нового рівня сукупної пропозиції.

Довгострокова рівновага означає, що кількість товару, яку покупці бажають придбати, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше збільшення сукупного попиту викликає лише зростання цін, а випуск реального ВВП залишається незмінним. Виключення може мати місце лише за умови економічного буму коли підприємці вдаються до надмірного використання робочої сили а безробіття сягає нижче природної норми.

Рівновага в економіці постійно порушується. Її порушення може викликатися змінами в сукупному попиті внаслідок зміни запланованих сукупних витрат, або в сукупній пропозиції внаслідок зміни середніх витрат. Але вона постійно відновлюється ринком за іншого рівня ВВП і за інших цін.

Механізм відновлення економічної рівноваги, яка порушується падінням сукупного попиту:

1. У короткостроковому періоді початкова реакція економіки на зменшення сукупного попиту, яке порушило подвійну рівновагу, відображається в зменшенні випуску реально ВВП, зниженні товарних цін і збільшенні безробіття.

2. У міру того, як ресурсові ціни, і в першу чергу зарплата, будуть поступово пристосовуватися до зниження товарних цін, в економіці буде відбуватися подальше зниження товарних цін, збільшення реального ВВП і зменшення безробіття.

3. Єдиним довгостроковим наслідком падіння сукупного попиту в новому стані подвійної рівноваги буде досягнення нового, більш низького, ніж на початку, рівня товарних і ресурсових цін. У цьому стані реальний ВВП повернеться до потенційного рівня, а безробіття до природної норми.

4. Довгостроковий період, протягом якого ринковий механізм здатний самостійно відновлювати потенційний рівень виробництва, не підлягає часовому визначенню і може тривати надто довго. Це означає, що ринковий механізм не є достатньо ефективним фактором подолання спаду виробництва. Тому виникає необхідність державного втручання в економіку, яке може фіскальними та монетарними заходами попередити падіння сукупного попиту або стимулювати його збільшення і на цій основі прискорити вихід економіки із стану неповної зайнятості.

Механізм відновлення економічної рівноваги, яка порушується зменшенням сукупної пропозиції.

Скорочення сукупної пропозиції досить часто набуває форми шоків сукупної пропозиції. Під ними розуміється неочікувана різка зміна умов функціонування економіки, яка негативно впливає на середні витрати, і як наслідок, на товарні ціни. Ці шоки називають ціновими, оскільки вони дестабілізують як товарні, так і ресурсові ціни.

Існують несприятливі та сприятливі шоки сукупної пропозиції. Перші проявляються через різке падіння виробництва і зростання цін, інші - через різке збільшення виробництва і зниження цін. Для економіки України актуальними є несприятливі шоки. Вони можуть породжуватися факторами довгострокової дії, наприклад, зростанням цін на імпортні енергоресурси. Але вони можуть бути і наслідком дії короткострокових факторів, наприклад, неврожай або стихійне лихо.

Світовий досвід показує, що більш ефективним варіантом відновлення подвійної рівноваги може бути лише політика, спрямована на зменшення середніх витрат на величину , адекватну їхньому зростанню з метою збільшення сукупної пропозиції. Основними елементами такої політики можуть бути введення тимчасового державного контролю за цінами і зарплатою; зниження податків з підприємств і скорочення бюджетних витрат; стимулювання внутрішніх заощаджень та інвестицій; залучення іноземних інвестицій в національну економіку.

Висновки

1. Сукупний попит - це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.

2. Вигляд негативно похилої кривої зумовлений ефектом відсоткової ставки, багатства та імпортних закупок.

3. Наслідком впливу нецінових факторів на сукупний попит є зміщення його кривої вправо (зростання сукупного попиту) або вліво (зменшення сукупного попиту).

4. Сукупна пропозиція - реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Крива сукупної пропозиції складається з позитивно похилої лінії (кейнсіанська модель), вертикальної лінії (класична модель).

5. Наслідком зміщення кривої сукупного попиту вправо на горизонтальному відрізку сукупної пропозиції є збільшення обсягу виробництва при незмінних цінах; на вертикальному - збільшення рівня цін без зросту обсягів виробництва.

6. Зміщення кривої сукупної пропозиції вліво призводить до інфляції, вправо - свідчить про збільшення виробничого потенціалу суспільства та обумовлює зниження рівня цін.