Тіньова економіка – результат податкового навантаження

1

«ТІНЬОВА» економіка - результат податкового навантаження

За даними статистики, загальне податкове навантаження на економіку у формі сукупних вимог до платників податків становить цього року 83,5% від обсягу ВВП України, середні сукупні вимоги до вітчизняних підприємств - 48 - 49% створюваної у країні додаткової вартості. Відтак, за висновками розробників Концепції реформування податкової системи, лише окремі підприємства здатні витримати такі надзвичайно високі нормативні податкові навантаження. Йдеться, насамперед, про ті підприємства, в яких співвідношення прибутку до фонду заробітної плати сягає щонайменше 120%. Стосовно державних підприємств цей показник мав би бути як мінімум 160%. Очевидно, що до цього переліку не може ввійти жодне підприємство промисловості та сільського господарства.

Для абсолютної більшості українських суб'єктів господарювання сплата усіх податків є надто обтяжливою. А це призводить до зменшення обсягів їхніх капіталів і тому змушує приховувати доходи, здійснювати «тіньові» і контрабандні операції.

Вихід із цієї ситуації розробники проекту податкової реформи вбачають у запровадженні максимальної величини податкових вимог, яка має становити не більш ніж 15 - 20%. Адже, як відомо, в усьому світі існує так званий допустимий рівень оподаткування, що не перевищує 30 - 35% отриманого доходу власника того чи іншого підприємства. Причому найвищі показники спостерігаються у країнах Європи, які протягом сторіч формували і виховували солідарну свідомість своїх громадян. Дослідження, проведені ще у другій половині ХІХ ст., засвідчили, що поріг оподаткування доходів не повинен перевищувати для Франції 12 - 14%, а для деяких нерозвинених країн - не більше 6 - 7%. В Україні ж упродовж декількох поколінь зобов'язання громадян фінансувати державні та інші публічні витрати не існувало.

Не слід також забувати, що достатньо високе податкове навантаження суттєво позначається на доходах споживачів - пересічних громадян. Мова йде передусім про сплату непрямих податків при купівлі товарів і послуг (ПДВ, акцизи, спеціальні збори до Пенсійного фонду, митні збори з імпортних товарів тощо), а також податки з нерухомості та рухомого майна. Сукупні обсяги цих податків сягають 45-46% від суми усієї офіційної зарплати та інших індивідуальних доходів. Окрім того, прямі податки на доходи громадян у цьому році становлять 15,1 - 15,2% їх сукупної величини. Отже, в середньому до 62% індивідуальних доходів працездатних громадян сплачується ними через податкову систему до бюджету і Пенсійного фонду країни. А для пенсіонерів та інших соціально незахищених прошарків населення податкове навантаження сягає 47,5% їх індивідуальних доходів. Наслідком такої обтяжливої податкової політики, на думку Володимира Ланового, є виїзд соціально незахищених громадян за кордон у пошуках кращого заробітку.

Не меншою вадою чинної податкової системи прибічники реформи вважають нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження. Так, для суб'єктів господарювання така нерівномірність сформувалася через запровадження спеціальних систем оподаткування для сільських господарств, малого та середнього бізнесу, а також для підприємств, що діють на території спеціальних економічних зон, технопарків і зон пріоритетного розвитку. Така міжгалузева і міжтериторіальна нерівномірність податкового навантаження досягає від 12 до 150% доданої вартості на окремих підприємствах. Подібна ситуація, на думку Володимира Ланового, спотворює ринкову мотивацію до інвестицій у найрентабельніші сектори економіки, змушує окремі господарства уникати виконання податкових зобов'язань, фальсифікувати податкову звітність тощо.

Іншими причинами нерівномірності податкового навантаження експерти вважають законодавчо встановлені звільнення від сплати податків у окремих секторах економіки, а також додаткові надвисокі податкові зобов'язання для таких державних монополістів, як газо- і нафтотранспортні підприємства (для них податкові вимоги перевищили 100% доданої вартості).

Тіньовий бізнес - категорія „мінімізатор”

Словосполучення „мінімізація податків” та термін „мінімізатор” досить рішуче увійшли в наше життя і міцно закріпилися у мовленні. Історія тіньового бізнесу пам'ятає чимало прикладів ошукування держави підприємливими ділками, однак ті з них, хто й досі завзято та систематично складає багатоступеневі й ультрамодні схеми „мінімізації” податкових зобов'язань - потребують особливої уваги з боку Закону та контролюючих органів.

Розпочати слід із самого терміну - „мінімізатор”, саме так називають ту категорію підприємств, які, маючи великі доходи від своєї діяльності, декларують їх рівність витратам, а отже мають таким чином, практично нульове податкове навантаження (співвідношення податку на прибуток до валових доходів).

Такі платники податків знаходяться під постійним контролем з боку податкових органів області. Із 8269 платників податку на прибуток в категорію “мінімізатори” потрапило 635 підприємств Полтавщини.

Найбільша кількість таких платників в Полтаві - 193, та у м. Кременчуці - 161. Дуже прикрим є той факт, що до так званих підприємств „мінімізаторів” потрапили ті підприємства, які в попередніх роках сплачували значні суми податку на прибуток.

В цілому по області доходи підприємств „мінімізаторів” складають - 64,8% загальних доходів підприємств області, нарахований податок цих підприємств становить лише 19,8%, податкове навантаження - 0,308%, при середньообласному показнику 1,011%. За рахунок існування в області підприємств „мінімізаторів” умовні втрати нарахувань та надходжень податку на прибуток склали 258,6 млн.грн.

Поглянемо на роботу підприємств області в галузевому розрізі. Підприємства однієї й тієї ж галузі мають різне податкове навантаження. В ряді видів економічної діяльності рівень податкового навантаження в області вищий за середній показник по Україні.

Зокрема суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у нафтодобуванні мають податкове навантаження податком на прибуток вище середньогалузевого показника по Україні: 15,59% проти 6,86%, у переробленні молока та виробництві сиру 1,22% проти 0,77%, у виробництві скла та виробів зі скла 4,32% проти 1,64 %, виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів 1,77% проти 1,65%, у виробництві залізничного рухомого складу 2,36% проти 0,8%, у розподіленні енергії 1,75% проти 0,72%.

Разом з тим рівень податкового навантаження в основних видах економічної діяльності області є нижчим за середньодержавний показник по цим галузям.

Так, в сільському господарстві середній рівень навантаження по Україні складає 0,5%, тоді як в 14 районах області він значно відстає від вказаного рівня.

У видобуванні газу середній рівень навантаження по податку на прибуток по Україні становить 2,7%, тоді як по області лише 0,05%. Значною мірою негативно впливає на цей показник діяльність ЗАТ “АМА” (ДПІ у м.Полтава), ЗАТ “Пласт” (Шишацький район), ТОВ НВП ”Атол” (Полтавський район), ТОВ “Астроінвест-Україна” (Зіньківський район).

У видобуванні металевих руд середній рівень навантаження податком на прибуток в Україні 3,01%, по області - 1,49%.Одним з основних платників в цій галузі є ВАТ “Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат”(м.Комсомольськ), який має податкове навантаження - 1,5%.

У виробництві алкогольних напоїв середній показник навантаження податком на прибуток складає 1,27%, по області - 0,5%.Як приклад позитивної роботи можна навести - ЗАТ “Полтавський лікерогорілчаний завод”, який збільшив сплату до бюджету податку на прибуток та має податкове навантаження - 2,68%, тоді як ЗАТ “Кременчуцький лікерогорілчаний завод” - 0,54%.

У виробництві неочищеної олії та жирів середній рівень навантаження по Україні становить 0,39%, по області - 0,04%, в тому числі в Зіньківському районі ЗАТ ”Зіньківський комбікормовий завод” - 0,135%, Диканському районі ТОВ “Укролія - 0,09%, м. Полтаві ЗАТ “ПОЕЗ - Кернел ГРУП”- 0,013%, м. Кременчуці ТОВ “Сільгосппродукт” - 0,01%.

У виробництві пива рівень навантаження податком на прибуток по Україні становить 2,05%, в області - 0,0%, оскільки ЗАТ “Полтавпиво” збиткове та ЗАТ “Кременчукпиво”- безприбуткове.

У будівництві навантаження по податку на прибуток склало по області 0,81% при середньому по Україні -0,71%.

Деякі з платників, що здійснюють будівництво, мають податкове навантаження, яке наближається до одиниці: ВАТ “Полтаватрансбуд” (0,88%), ВАТ “ Лубнижитлобуд” (0,88%), ДП НАК “Надра України” “Миргород НГР” (0,88%), тоді як інші - навпаки: ТОВ будівельна фірма “Центр ЛТД” (0,02%),ТОВ “ Кременчукжитлобуд” (0,09%), м.Полтава -ЗАТ “Цивільбуд” (0,152%),ТОВ “Будком” (0,016%), ТОВ “Д-Карт” (0,028%), це при тому, що доходи цих платників вираховуються в мільйонах гривень.

Виникає питання: чому за майже рівних умов одне підприємство галузі сплачує податки, а інше - ні? Прикро, що подекуди розумні й талановиті люди, які своїми здібностями могли б, не порушуючи Закону, приносити користь собі й державі, „купуються” на легку наживу та ухиляються від виконання свого конституційного обов'язку у повній мірі.

Щоб вирішити це проблемне питання та перевести дану категорію платників податків до „сумлінних”, податківці області використовують всі можливі важелі впливу. Керівники підприємств-„мінімізаторів” запрошуються до податкових органів, пишуть пояснення причин „мінімізації”, заслуховуються на різних робочих групах органів місцевого самоврядування та обов'язково перевіряються один раз на рік.

Перешкоджаючи винайденню окремими „асами-фінансистами” нових механізмів ухилення від оподаткування, Державна податкова адміністрація у Полтавській області нагадує та застерігає пересічних громадян від спокуси отримати „легкі гроші”. Отримуючи мізерні суми та надаючи свій паспорт для реєстрації підприємств незнайомим людям, Ви тим самим наражаєте себе на проблеми з податковою інспекцією. За Вашими документами відкривається фірма, через яку проходять мільйонні суми, задіяні „фіктивні фірми”, а вся відповідальність за це та сплата донарахованих податків лягає на Ваші плечі. Будьте обережними!

Поряд з цим, хотілося б відзначити і ті підприємства, які вийшли з вищевказаної категорії. Серед них: КП „Полтавський м'ясокомбінат”, ВАТ „Тепловозоремонтний завод”, ТОВ „ Укр -Діамант”, ДП „Полтавський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України”, ТОВ НВП „Техвагонмаш”, ТОВ „Нафтопром”(м.Кременчук), ВАТ „Білоцерківський молочний завод”, ВАТ „Гадяцький комбікормовий завод”, ДП ДАК „Хліб України” Кобеляцький комбінат хлібопродуктів”, ТОВ „Агросервіс” (Лохвиця), ВАТ „Спецлічмаш” (Лубни), філія БПКГ ЗАТ ”Миргородкурорт”, ПІІ АТ „Автоінвест-Полтава” (Полтавський район), ТОВ „Хорольський МКК ДП”, „Хлібна база №88” (Чутове).

Можна лише тільки уявити які б кошти доотримав бюджет якби всі платники податків, з податковим навантаженням менше одного відсотка, дотримувалися подібного курсу та переходили у категорію сумлінних платників сплачуючи свої податкові зобов'язання у повному обсязі. Адже, якщо глибше поглянути на кошти, що надходять до бюджету від сплати податків - можна побачити оновлені школи та дитячі садки, лікарні, своєчасну та повну виплату заробітної плати, пенсій надання необхідної матеріальної допомоги малозабезпеченим.

Здійснюючи стратегічну лінію побудови партнерських відносин між платниками податків і державою, яку представляє податкова служба, висловлюємо сподівання, що в поточному році перелік платників податків, які з категорії „мінімізаторів” перейшли до категорії „сумлінних” - примножиться, співпраця податківців і платників податків досягне того рівня, коли можна буде безперешкодно уникнути небажаних штрафних санкцій та загострення протиріч а податки всі сплачуватимуть чесно, вчасно та в повному обсязі.

Маніпуляції через непрямі податки

На переконання радника Президента, Володимира Ланового, згубність чинної системи оподаткування полягає ще й у її перевантаженні непрямими податками, які у сукупності становлять 3/4 всіх податкових платежів громадян України. Водночас частка непрямих податків, які сплачують підприємства та інші суб'єкти господарювання, не перевищує 10% їх сукупних податкових зобов'язань.

Фактично через непрямі податки (акцизи та ПДВ) держава переклала навантаження на плечі населення. Як пояснює Володимир Лановий, платники непрямих податків, як правило, не знають, що їх доходи оподатковують. Більше того, вони не обурюються, купуючи товари та послуги, а отже ставки ПДВ, акцизів, мита, спецзборів і т.п. можна підвищувати; постійно множити кількість видів непрямих податкових вилучень, довільно завищувати суми останніх, використовуючи неправдиві дані про величину предмета оподаткування (особливо щодо ПДВ і ввізного мита). Внаслідок цього податківці можуть вільно маніпулювати розрахунками платежів, а отже, не докладаючи зусиль, отримувати необхідні надходження, зазначив Володимир Лановий.

Також учасники засідання «круглого столу» обговорили не менш нагальну проблему стосовно суперечливості податкових норм. Особливе занепокоєння викликають податок на прибуток, збір компенсацій сплаченого ПДВ, уніфікація податку з індивідуальних доходів тощо. Розробники Концепції реформування податкової системи стурбовані тим, що нині до складу податку на прибуток вимагають включати значну частину витрат підприємств. До того ж суб'єктів господарювання примушують сплачувати податок не лише з прибутку, а й з фактичних збитків шляхом невключення останніх до розрахунку фінансових результатів.

Також експертів не задовольняє нинішня ситуація відносно збору й компенсації сплаченого ПДВ. По-перше, цей податок пристосований до оподаткування продажів товарів, але застосовується й до надання послуг. По-друге, об'єктом оподаткування є митна вартість імпортованих товарів, яка не містить доданої вартості. По-третє, у багатьох випадках ПДВ нараховується на ціни товарів і послуг, а не вираховується з укладених цін. По-четверте, підприємства, що сплатили ПДВ, але мають право на компенсацію цього платежу (наприклад, експортери), позбавляються цього права або отримують неповну компенсацію, оскільки вона здійснюється вибірково та й із затримкою на місяці і роки.

Невиправданою вважають фахівці й уніфікацію податку з індивідуальних доходів, різних за своєю природою і шляхами отримання. Наприклад, отримання прибутку від здавання в оренду майна, земельних ділянок є легшим, ніж за фізичну працю. Більш легкими для отримувачів є доходи від виграшів у лотерею й успадкування майнових цінностей. Але, як зазначають експерти, це не віддзеркалюється у податкових ставках.

За словами радника Президента, метою концептуальної стратегії реформування податкової системи є запровадження бажаної, конкурентоспроможної, оптимізованої моделі та новоякісної системи відносин оподаткування, які мають виникнути внаслідок реформаторських дій. Йдеться про досягнення довготривалої стабільності норм, складу, ставок і предмета оподаткування; поступове зниження вагомості й досягнення оптимального значення загального податкового тягаря; поступову трансформацію структури податкового навантаження; виконання законодавчо встановлених, суспільно прийнятних, чітких. але обмежених за місцем, предметом і тривалістю стимулюючих функцій податкової системи; зменшення частки непрямих податків; чітке регламентування умов і періоду застосування податкових преференцій з метою стимулювання інвестицій і створення нових робочих місць на окремих депресивних територіях тощо.

Як запевняє радник Президента України, в результаті реформи буде встановлено оптимальне значення ставок: податок на прибуток - 10%, ПДВ - 12%, податок з індивідуальних доходів - 12%, єдиний соціальний податок - 25%. Загальне податкове навантаження може зменшитися для суб'єктів господарювання за 7 років до 28 - 28,5% створеної ними додаткової вартості, а стосовно працездатних громадян - до 40% від суми доходів. При цьому за 7 років реформ, переконаний Влодимир Лановий, реальний ВВП може зрости в 2,3 раза.

Учасники засідання «круглого столу» загалом схвально сприйняли пропоновану Концепцію податкової реформи. Однак, як заявив народний депутат України Микола Катеринчук, розгляд пропозицій Секретаріату Президента є лише запрошенням суспільства до дискусії, оскільки згадана концепція не є ідеальною. На його думку, вирішення нагальних економічних проблем полягає у чесній державній політиці. Потрібно змінити ставлення до макроекономічних показників і називати речі своїми іменами, тобто відверто сказати, що інфляція на сьогодні становить не 8,7%, а 11%, а ріст ВВП наступного року очікується не 7, а 4%.

Хай там як, а в грудні цього року Президент України підпише Указ про запровадження Концепції реформування податкової системи держави. Принаймні, це прогнозує Володимир Лановий.