Бюджетна та соціальна політика

Вступ

Економічна політика - це сукупність макроекономічних цілей та засобів їх досягнення. Вона існує принаймні у трьох проявах: бюджетно-податкова, грошово-кредитна та соціальна політика. Метою в економічній політиці може бути: обсяг ВНП, темп інфляції, кількість грошей в обігу, відсоток дефіциту бюджету, тощо.

Предметом економічної політики є вивчення теоретично узагальнених наукових основ, принципів і практичного досвіду політичного управління економікою в різних країнах світу, зокрема в Україні. Мета дисципліни - наукове обґрунтування об'єктивного необхідності проведення державного та іншими політичними інститутами економічної політики, спрямованої на перетворення суспільного життя; осмислення суті соціально-економічних процесів суспільства та засобів впливу держави на їх розвиток; розгляд світового досвіду з основ державного регулювання економіки.

1. Бюджетно-податкова політика

Бюджетно-податкова політика - це заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво не інфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому.

Одним з найважливіших питань бюджетно-податкової політики є бюджетні дефіцит та джерела фінансування.

Задача №1

В поточному році національний дохід держави склав 39 млрд. грн..; національний дохід повної зайнятості 41млрд. грн..; державні витрати склали 13млрд. грн..; ставка податку 27%; доля державного боргу в національному доході 17%; ставка банківського відсотка 11%.

Визначити;

1. Загальний дефіцит

2. Структурний дефіцит

3. Циклічний дефіцит

4. Первісний дефіцит

Розв'язання

Загальний дефіцит - це різниця між видатками та доходами за визначений період.

Д_з=G-T_y*Y

де G - державні витрати

T_y - ставка податку

Y - державні доходи

Д_з= 13-0,27*39=2,47млрд. грн..

Структурний дефіцит - різниця між поточними державними видатками та іншими доходами держбюджету, які б надійшли до нього в умовах повної зайнятості при існуючій системі оподаткування.

Д_с= G-T_y*Y_f

де Y_f - національний дохід при повній зайнятості.

Д_с= 13-0,27*41=1,93млрд. грн..

Циклічний дефіцит - різниця між загальними дефіцитом та структурним.

Д_ц= Д_з-Д_с

Д_ц= 2,47-1,93=0,54

Первісний дефіцит - загальний держбюджет зменшений на суму виплат видатків по державному боргу.

Д_п= Д_з-і*Д*Y

Д_п= 2,47-0,11*0,17*39=1,7407млрд. грн..

Висновок: Таким чином бачимо з розрахунків, що державний бюджет є дефіцитним , а загалом можна сказати що структура бюджету є збалансована. Циклічний дефіцит становить 0,54 млрд. грн.., це свідчить про спад в економіці країни, первісний дефіцит склав 1,7407 млрд. грн..

2. Соціальна політика

В загальному вигляді соціальну політику можна визначити як складову політики, що здійснюється в суспільстві, втілену в соціальні програми й соціальну практику із задоволення соціальних потреб як сукупність різноманітних заходів, форм діяльності суб'єктів соціально-політичного життя, заходів, що відображають інтереси людини і суспільства і є життєвою необхідними для їхнього нормального соціального та матеріального становища.

Соціальна політика - це складова частина загальної політики, головне завдання якої полягає в розробці та здійснення і зміцнення наявного суспільного та державного ладу.

Завдання 2

Зобразити криві Лоренца для доходу і багатства в економіці. Визначити, що розподіляється більш нерівномірно: доход чи багатства. Пояснити чому.

Таблиця 1 - Розподіл доходів багатства в суспільстві

Розв'язання

Для того щоб побудувати криву Лоренца для доходу і багатства побудуємо допоміжну таблицю 2.

Таблиця 2 - Допоміжна таблиця для побудови кривої Лоренца

Побудуємо криву Лоренца для доходу і багатства в економіці.

Кумулятивну долю для доходу знаходимо:

100-40=60

60-25=35

35-19=16

16-11=5

Для багатства аналогічно.

Рисунок 2.1 - Крива Лоренца для дохода суспільства

Ділянка між лінією, що показує обсолютну рівність з кривою Лоренца, вказує на ступінь нерівності доходів.

Рисунок 2.2 - Крива Лоренца для багатства в суспільстві

Порівнюючи рисунок 2.2 і 2.1 ми бачимо, що при розподілі багатства він здійснюється більш нерівномірно, це може бути спричинено тими, що не кожен може накопичувати багатство.

Для вирівнювання нерівності у розподілі доходу і багатства використовується коефіцієнт Джіні. Цей коефіцієнт коливається в діапазоні між нулем (у випадку абсолютної нерівності) та одиницею (всі доходи суспільства зосереджені у одного індивіда).

де n - кількість сімей, між якими розподіляються доход;

m - середній дохід;

y - рівень доходу індивіда, причому y₁?y₂?y₃?…?y_n

Середній дохід визначається як середнє арифметичне доходів кожної з групи сімей:

- дохід

- Багатства

Суттєвим у соціальній політиці є своєчасне внесення коректив у зміст і форми соціального регулювання процесів розвитку соціального буття, від яких безпосередньо чи опосередковано залежить соціальних потреб людини й суспільства, соціальна безпека особистості.

Умовою оптимізації соціальної політики є глибоке знання її суб'єктами не лише закономірностей і тенденцій суспільного розвитку, що детермінують процес реалізації особистості свого соціального потенціалу, а й інших процесів життєдіяльності суспільства, які впливають на соціальне становище; добробут самопочуття людини. Отже у реалізації соціальної політики необхідно максимально повно враховувати об'єктивні та суб'єктивні умови, які визначають стан розвитку соціальних відносин, а також активно впливати на ці відносини з метою ефективного й оптимального їх функціонування.

Висновок

Економіка добробуту для нас - не самоціль, а засіб досягнення високої якості життя людей, забезпечення стабільного, натурального розвитку національної економіки. Саме тому стратегічними цілями економічної політики держави ми вважаємо зростання добробуту всіх верств населення за умови забезпечення оптимального рівня трездової зайнятості і високих якісних параметрів трудових ресурсів. До тих ми також відносимо пріоритетне використання державних коштів на розвиток людського потенціалу і соціальної інфраструктури, забезпечення економічного росту на основі структурних перетворень, інноваційних рішень, виправлення наявних деформацій у відношеннях власності, стимулювання ділової та інвестиційної активності усіх суб'єктів господарювання, масштабне втілення в економічну практику новітній технологій і на цій основі - інтеграцію - України в європейський і світовий економічний простір.

Така ієрархія стратегічних цілей економічної політики потребує безумовного забезпечення соціальної спрямованості перетворень, що здійснюється у перехідний період. Ми усвідомлюємо, що реалізація соціальних цілей економічного простору та політики були узгодженні з необхідними для них досягнення ресурсами, щоб використовуватися ті форми і методи державного регулювання економіки, котрі у поєднанні з ринковими механізмами зможуть забезпечити максимальний соціально економічний ефект.

Для становлення сучасного ринкового господарства головним завданням держави у перехідний період є створення сприятливого нормативно-правового, економічного і соціально-політичного середовища, проведення обґрунтованої науково технічної, економічної і зовнішньо-економічної політики.

Список використаної літератури

1. Економічна політика: навч. Посібник/під ред.. О. О. Беляєва. - К.: КНЕУ. 2005. 287с.

2. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: навч. метод. посібник для самостійної. вивч. дисц. - К: КНЕУ. 2002. 256с.

3. Савченко А. Г. Макроекономічна політика. К.: КНЕУ. 2001. 216с.