Міжнародний водний шлях Е40 та його шкідливий вплив на басейн річки Прип’ять

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Міжнародний водний шлях Е40 та його шкідливий вплив на басейн річки При'пять

Тимків Марія Михайлівна, канд. геолог. наук, ассистент

кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики

Міжнародний водний шлях E40 (IWW E40) транснаціональна ініціатива, яка має на меті з'єднати Балтійське та Чорним моря. Довжина запланованого каналу близько 2000 км. Початок маршруту заплановано у Гданську (Польща), а закінчення у Херсоні, Україна (рис. 1).

На сьогодні можна виокремити дві головні причини, які принесуть значних збитків від розбудови шляху Е40: 1) знищення природної болотяної екосистеми - однієї з найбільших у Європі; 2) порушення цілісності території навколо Чорнобильської АЕС.

Рис.1. Проект Водного шляху Е40

Як відомо, болота джерелом прісної води. А також виконують важливу роль при очищенні та фільтрації поверхневих вод. Осушення водно-болотяних угідь призведе до значного зниження рівня підземних вод, а також збільшення випарів вуглекислого газу; запобігають природним катаклізмам: торф'яні болота і вологі луки в річкових басейнах діють як природні поглиначі вологи, створюючи великі басейни, які запобігають розливам річок. Водночас вони слугують захистом від посухи. Також як показують події останніх років, болота

запобігають виникненню масових пожежах. Відомим є той факт, що пожежа на торфовищі набагато гірша від інших пожеж з точки зору шкідливого диму. Надалі землі, які вигоріли на місці доліт, уже не можна використовувати повторно. Не може і не засмучувати сам факт, що болота після осушення не можна повернути до первісного стану. Варто звернути увагу на те, що у болотах проживають більше ста видів червонокнижних видів, включаючи 1,5 мільйона перелітних птахів, а також зубрів, вовків, рись і ведмедів. Зміна природного фону для них несе неминучу загибель.

На рис. 2 зображено космознімок, де видно, що річка Прип'ять досить таки близько знаходиться до самої будівлі ЧАЕС.

Рис. 2. Космознімок території Чорнобильської АЕС (GoogleMap)

водний шлях болотяна екосистема

Друга причина є не менш важливою і носить більше техногенну загрозу. Варто нагадати, що водозбір Дніпра забруднений Чорнобильською ядерною катастрофою 1986 року, а Прип'ять перетинає Чорнобильську зону відчуження та проходить безпосередньо поруч із Чорнобильською АЕС.

Чорнобиль - найважча промислова аварія в історії людства. Більше 30 років тому залишкове радіоактивне забруднення призводить до того, що людям заборонено жити у зоні широкого відчуження. На сьогодні головними забруднювачами є цезій-137, стронцій-90 та різні ізотопи високотоксичного плутонію. Цезій-137 зв'язується глинистими осадами, тоді як стронцій-90 є більш мобільним. Америцій-241, ізотоп плутонію-241, також є високотоксичним і дає все зростаючий внесок, який, як очікується, буде домінувати у формуванні радіаційного впливу у майбутньому.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) провело декілька досліджень радіологічних умов у басейні Дніпра та екологічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх ліквідації. Домінуючими забруднювачами є цезій-137, який має тенденцію з'єднуватися з донним осадом, і стронцій-90, який безперервно транспортується вниз до Чорного моря Дніпровським каскадом. Осади, забруднені цезієм-137, повільно покриваються менш забрудненими та чистими осадами на дні Київського водосховища, створюючи природний захист від цього забруднювача. Вище за течією від Чорнобильської зони відчуження також є ділянки вздовж річки Прип'ять, які були забруднені радіоактивними осадами у момент аварії.

Якщо розпочати поглиблювати русло річки можна отримати важкі і незворотні реакції. Перше - близько 6 мільйонів людей залишаться без придатної до вживання води через забруднення хімічними елементами. Додатково це спричинить дефіцит води, яка використовується у сільському господарстві, вирощування зернових культур, фермерстві тощо.

Радіаційне забруднення також є важливою проблемою і за межами Чорнобильської зони відчуження. Саме тільки будівництво водного шляху E40 створює ризики поширення радіаційного забруднення з найбільш забруднених територій. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) [1] рекомендує не зачіпати забруднений осад, а дочекатись повільного радіоактивного розпаду.

Варто згадати і про те, що частина території України, в тому числі басейн річки Прип'ять, входить у Смарагдову зону (The Emerald Network) - це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, UA0000046) [2]. Зокрема також йдеться про включення даної території (і української, і білоруської частин) до світової спадщини ЮНЕСКО з метою її збереження.

Список використаних джерел

[1] https://www.iaea.org/ - International Atomic Energy Agency (IAEA)

[2] https://zapovidnyk.org.ua/ Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

Размещено на Allbest.ru