Систематизація чинників, які стримують енергозберігаючі технологічні зміни на підприємствах

Критерій доцільності заміни наявної у підприємства технології виготовлення продукції на енергозберігаючу. Сукупність показників, які характеризують чинники впливу на економічну ефективність інвестування у провадження енергозберігаючих технологічних змін.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.09.2024
Размер файла 824,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка

Систематизація чинників, які стримують енергозберігаючі технологічні зміни на підприємствах

Емельянов Олександр Юрійович

д-р. екон. наук, доцент,

професор кафедри економіки підприємства та інвестицій

Анотація

Формалізовано критерій доцільності заміни наявної у підприємства технології виготовлення продукції на енергозберігаючу. Сформовано сукупність показників, які характеризують чинники впливу на економічну ефективність інвестування у провадження енергозберігаючих технологічних змін. Показано, що для такого провадження потрібна, серед іншого, наявність у підприємств необхідних обсягів ресурсів та компетенцій. Систематизовано чинники, які стримують процес енергозберігаючих технологічних змін на підприємствах, шляхом поділу цих чинників за їх рівнями.

Ключові слова: підприємство, технологічна зміна, енергозберігаюча технологія, систематизація, ефективність, інвестування.

енергозберігаючий інвестування технологічний

Пришвидшення економічного розвитку підприємств потребує впровадження його інвестиційно-інноваційної моделі [1,2], зокрема на засадах здійснення ресурсозберігаючих технологічних змін [3-5]. Ці зміни, серед іншого, повинні забезпечувати зниження обсягів використання підприємствами невідновних енергоносіїв [6-8] та підвищення енергоефективності виробничої діяльності [9-11], що досягатиметься внаслідок переходу на енергозберігаючі технологічні процеси [12-14]. Проте такий перехід часто гальмується дією різноманітних факторів, зокрема ризикованістю інвестування [15-17], необхідністю вкладання значних інвестицій [18-20] та ін. [21-24]. Зниження негативного впливу цих чинників потребує покращення управління енергозберігаючими технологічними змінами на підприємствах, насамперед вдосконалення інформаційного забезпечення процесу такого управління [25, 26]. Водночас, таке вдосконалення повинно базуватися на попередньо проведеній систематизації чинників, які стримують енергозберігаючі технологічні зміни на підприємствах.

Для виконання зазначеної систематизації необхідно, передусім, формалізувати критерій доцільності заміни існуючої технології виготовлення продукції на енергозберігаючу технологію її виробництва. Цей критерій можна подати у вигляді такої нерівності:

Наведений критерій доцільності енергозберігаючої технологічної зміни можна подати і у розрахунку на одиницю продукції:

де цр - ціна одиниці енергоресурсу, скорочення питомих витрат якого

передбачається досягти завдяки впровадженню енергозберігаючої технології; Но, Ні - норми витрат цього енергоресурсу відповідно за існуючою та енергозберігаючою технологіями;

ам - питома величина амортизаційних відрахувань за основними засобами, що виводяться з експлуатації за умови провадження на підприємстві енергозберігаючої технологічної зміни;

вд - питома величина додаткових видатків підприємства, пов'язаних із

впровадженням енергозберігаючої технології;

і - питомий обсяг потрібних інвестицій у здійснення енергозберігаючої технологічної зміни.

Вираз (2) можна перетворити на такий:

де іо - питома первісна вартість основних засобів, які виводяться з експлуатації за умови провадження на підприємстві енергозберігаючої технологічної зміни;

в - співвідношення між питомою величиною інвестицій у впровадження енергозберігаючої технології та питомою первісною вартістю основних засобів, які виводяться з експлуатації за умови провадження на підприємстві енергозберігаючої' технологічної зміни;

к1 - відношення фізичних питомих витрат енергоресурсу, споживання якого передбачається зменшити, до питомої первісної вартості основних засобів підприємства, які виводяться з експлуатації за умови провадження на підприємстві енергозберігаючої' технологічної зміни;

K2 - відносне зменшення фізичних витрат енергоресурсу, споживання якого передбачається скоротити, завдяки здійсненню енергозберігаючої технологічної зміни;

кз - відношення питомих амортизаційних відрахувань за основними засобами, які виводяться з експлуатації за умови провадження на підприємстві енергозберігаючої технологічної зміни, до питомої первісної вартості цих засобів;

к4 - відношення питомих додаткових видатків підприємства, пов'язаних із впровадженням енергозберігаючої технології, до питомої первісної вартості основних засобів, які виводяться з експлуатації за умови провадження на підприємстві енергозберігаючої' технологічної зміни.

Отже, існує сукупність показників, які кількісно характеризують відповідні чинники, що справляють вплив на ефективність інвестування у провадження на підприємствах енергозберігаючих технологічних змін. При цьому серед цих чинників лише два (кі та кз) належать виключно до внутрішнього середовища суб'єкта господарювання.

Проте чинники, які впливають на енергозберігаючі технологічні зміни, не вичерпуються лише переліченими вище показниками. Зокрема, необхідно відзначити потребу в наявності у підприємства необхідних ресурсів та компетенцій для ухвалення та реалізації управлінських рішень щодо здійснення енергозберігаючих технологічних змін. Зрештою, важливе значення також мають і очікування власників та менеджерів підприємства стосовно майбутніх змін у його зовнішньому середовищі.

Враховуючи викладене, можливо систематизувати чинники, які стримують процес енергозберігаючих технологічних змін на підприємствах, шляхом поділу цих чинників за їх рівнями, а саме:

чинники першого рівня. До них, зокрема, належить недостатньо високий рівень відношення фізичних витрат певного енергетичного ресурсу до первісної вартості основних засобів, які виводяться з експлуатації за умови провадження на підприємстві енергозберігаючої технологічної зміни. Другим чинником цієї групи є високе значення відношення амортизаційних відрахувань за цими основними засобами до їх первісної вартості;

чинники другого рівня. Значення показників, які характеризують ці чинники значною мірою залежать від наявного стану та тенденцій змін у зовнішньому середовищі підприємства. До цих чинників варто віднести такі: недостатньо високий рівень цін на енергетичні ресурси, зменшення питомих витрат яких передбачається досягти внаслідок впровадження на підприємстві енергозберігаючої технології; недостатньо велике відносне зменшення фізичних витрат цих ресурсів внаслідок здійснення енергозберігаючої технологічної зміни; значний рівень відношення додаткових витрат підприємства, пов'язаних із впровадженням енергозберігаючої технології, до первісної вартості основних засобів підприємства, які виводяться з експлуатації внаслідок здійснення енергозберігаючої технологічної зміни; велике значення норми прибутковості інвестицій;

чинники третього рівня. До них належать недостатність обсягів наявних ресурсів і компетенцій власників та менеджерів підприємств для розроблення та впровадження програм технічного переозброєння. Зокрема, це стосується: недостатності обсягів наявних у підприємства інвестиційних ресурсів; недостатності обсягів наявних у підприємства інших видів ресурсів; складності залучення необхідних обсягів ресурсів; відсутності у власників та менеджерів підприємств необхідних знань та навичок у сфері економіки інноваційної діяльності та інноваційного менеджменту;

чинники четвертого рівня. Ці чинники являють собою очікування власників та менеджерів підприємств стосовно майбутніх змін у зовнішньому середовищі. Зокрема, необхідно виділити очікування зниження у майбутньому цін на ті види енергоресурсів, зменшення питомих витрат яких передбачається досягти внаслідок впровадження енергозберігаючої технології. Також гальмувати процес енергозберігаючих технологічних змін може очікування появи у майбутньому більш ефективних технологічних процесів.

Таким чином, наявність інформації про міру впливу чинників, які гальмують енергозберігаючі технологічні зміни, на швидкість та масштаби таких змін є необхідною умовою розроблення обґрунтованих заходів з усунення або, принаймні, зменшення цього впливу.

Список використаних джерел

Герасимчук, В. Г., Довгань, Л. Є. & Давиденко, В. Р. (2006). Інноваційно-інвестиційний розвиток промисловості України: проблеми і перспективи.

Інвестиції: практика та досвід, (12), 14-17.

Амоша, О. І., Булєєв, І. П. & Шевцова, Г. З. (2007). Інноваційне оновлення техніко- технологічної бази промислового виробництва на синергетичних засадах: теорія і практика. Економіка промисловості, (1(36)), 3-9.

Емельянов, О. Ю., Петрушка, Т. О. & Крет, І. З. (2013). Методичні засади оцінювання економічної ефективності впровадження ресурсозберігаючих технологій на промислових підприємствах. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми економіки та управління», (754), 18-25.

Emelyanov, O., Petrushka, T., Lesyk, L. & Hryshko, V. (2014) The Impact of the Technological Development Level of Ukrainian Enterprises on the Competitiveness of Their Products. International Journal of Business, Humanities and Technology, (4), 129-135.

Piva, M. & Vivarelli, M. (2018). Technological change and employment: is Europe ready for the challenge. Eurasian Bus. Rev., (8(1)), 13-32.

Андрусів, У. Я. & Мазур, І. М. (2017). Комплексний підхід до забезпечення

раціонального використання енергетичних ресурсів. Бізнес Інформ, (1), 44-49.

Бойчук, Н. Я. & Острянко, М. М. (2017). Проблеми енергозбереження та підвищення енергоефективності економіки України. Сучасні проблеми економіки і підприємництво, (19), 25-34.

Бурда, В. Є. (2013). Потенціал енергозбереження та напрями використання альтернативних джерел енергії у промисловості. Економічний часопис - ХХІ, (1-2), 45-48.

Бойчук, Н. Я. & Острянко, М. М. (2017). Проблеми енергозбереження та підвищення енергоефективності економіки України. Сучасні проблеми економіки і підприємництво, (19), 25-34.

Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Zahoretska, O., Kusiy, M., Lesyk, R. & Lesyk, L. (2019). Changes in Energy Consumption, Economic Growth and Aspirations for Energy Independence: Sectoral Analysis of Uses of Natural Gas in Ukrainian Economy. Energies, (12(24)), 4724.

Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Vovk, O., Ivanytska, O., Symak, D., Havryliak, A., Danylovych, T. & Lesyk, L. (2021). Criteria, Indicators and Factors of the Sustainable Energy Saving Economic Development: the Case of Natural Gas Consumption. Energies, (14 (18)), 5999.

Джеджула, В. В. (2011). Оцінка економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти. Економічний простір, (54), 124-130.

Концеба, С. М. & Непочатенко, О. О. (2007). Енергозберігаючі технології в Україні: економічний ефект та перспективи впровадження. Збірник наукових праць УНУС, (63), 1-5.

Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Lesyk, R. & Lesyk, L. (2018). Evaluation of adaptability of Ukrainian economy to changes in prices for energy carriers and to energy market risks. Energies, (11 (12)), 3529.

Кігель, В. Р. (2008). Оцінювання економічної ефективності ризикових проектів реального інвестування. Держава та регіони, (3), 118-124.

Копішинська, О. П., Уткін, Ю. В. & Карташова, О. Г. (2017). Застосування методу Монте-Карло для підтримки прийняття рішень щодо розподілу інвестицій. Актуальні проблеми економіки, (5(191), 199-207.

Detemple, J. & Kitapbayev, Y. (2018). Optimal Investment under Cost Uncertainty. Risks, (6 (1)), 5.

Гришко, В. А., Ємельянов, О. Ю. & Крет, І. З. (2008). Моделювання процесу формування цін на інноваційну продукцію машинобудівних підприємств. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Логістика», (633), 153-157.

Бокулєва, М. О. (2009). Ціноутворення на продукцію машинобудівних підприємств з урахуванням вимог споживачів. Держава та регіони, (2), 13-19.

Набок, І. І. (2008). Механізм ціноутворення на інноваційну продукцію машинобудівного виробництва з урахуванням її життєвого циклу. Держава та регіони, (2), 160-163.

Chai, K. H. & Yeo, C. (2012). Overcoming energy efficiency barriers through systems approach - A conceptual framework. Energy Policy, (46), 460-472.

Chiaroni, D., Chiesa, V., Franzo, S. et al. (2017). Overcoming internal barriers to industrial energy efficiency through energy audit: a case study of a large manufacturing company in the home appliances industry. Clean Technologies and Environmental Policy, (19), 1031-1046.

Kangas, H. L., Lazarevic, D. & Kivimaa, P. (2018). Technical skills, disinterest and nonfunctional regulation: Barriers to building energy efficiency in Finland viewed by energy service companies. Energy Policy, (114), 63-76.

Kostka, G., Moslener, U. & Andreas, J. (2013). Barriers to increasing energy efficiency: Evidence from small-and medium-sized enterprises in China. Journal of Cleaner Production, (57), 59-68.

Ємельянов, О. Ю., Крет, І. З. & Сегедій, О. М. (2004). Інформаційне забезпечення процесу планування інвестиційної діяльності підприємств. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми економіки та управління», (507), 101-106.

Петрушка, І. М., Ємельянов, О. Ю. & Петрушка, Т. О. (2013). Інформаційне забезпечення прийняття рішень про впровадження на підприємствах ресурсозберігаючих технологій. Актуальні проблеми економіки, (11(149)), 198-205.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.