Вплив навколишнього середовища на стан здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив навколишнього середовища на стан здоров'я

Ю. Сапелкін, кандидат соціологічних наук

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, хімічне і біологічне забруднення повітря, води, ґрунтів, шум, антропогенні зміни клімату та зміна екосистем є одними з чинників, які безпосередньо впливають на стан здоров'я людини [Preventing disease, 2006: с. 21-23]. Це й не дивно, адже, вживаючи забруднену воду, споживаючи продукти, вирощені на забруднених землях, щодня вдихаючи забруднене повітря, людина отримує дози різноманітних небезпечних речовин, які накопичуються та негативно впливають на її організм. Цікаво, що з таким твердженням погоджується більшість населення України.

Про важливість екологічних проблем свідчать відповіді респондентів на низку запитань у межах соціологічного дослідження "Українське суспільство: моніторинг соціальних змін", що з 1992 року регулярно проводиться Інститутом соціології НАН України. Розглянемо питання моніторингу про найважливіші проблеми, які найбільше хвилюють українців, зведені в таблицю 1, що має 19 позицій і містить 17 конкретних проблем [Українське суспільство, 2020: с. 499].

Дані таблиці показують, що найбільшою мірою респондентів хвилюють "високі ціни на товари та послуги" і "високі тарифи на житлово-комунальні послуги" - відповідно 76,3% і 61,1%. Не останнє місце в ієрархії значущості проблем посідають питання, пов'язані зі здоров'ям людини і тією чи іншою мірою з екологією. "Пандемія коронавірусу (CQVID-19)" хвилює 42,5%, "поширення соціально небезпечних хвороб (туберкульозу, гепатиту, ВІЛ тощо)" - 33,9%, "погана екологія" - 33,6% опитаних, а "поганий стан під'їздів та прибудинкових територій" - 16,4%.

Аналізуючи зміни в оцінках населенням екологічної ситуації в країні впродовж 1994-2020 років, варто відзначити тенденцію зниження негативних оцінок екологічної ситуації за рахунок збільшення варіанта відповіді "залишилася незмінною". Отже, якщо в 1994 році для 57% респондентів екологічна ситуація "значно погіршилася", для 20,9% "погіршилася" і для 16,3% "залишилася незмінною", то у 2020 році зміни на гірше відбулися для 15,2% і 25,0% відповідно, натомість для більшості населення (59,6%) ситуація залишилася незмінною. Винятком став 2005 рік, коли негативні показники оцінки екологічної ситуації були найнижчими - 13% і 18,7% відповідно, а показник стабільності ("залишилася незмінною") - найвищим - 62,9% (табл. 2). Можливо, це пов'язано з тим, що 2005 рік був роком підвищення рівня соціального оптимізму після подій Помаранчевої революції. екологічний забруднення здоров'я

Таблиця 1

Які проблеми на даний час хвилюють Вас найбільше? 2020 рік, %

Варто зазначити, що про поліпшення (значне або трохи) екологічної ситуації у 1994 році заявило лише 2,1% опитаних, а у 2020 році їхнє число подвоїлося (4%) [Українське суспільство, 2020: с. 529].

Отже, в цілому екологічна ситуація в Україні як була, так і залишається неблагополучною.

Безумовно, погіршення екологічної ситуації впливає на імунітет людини. Його ослаблення призводить до того, що людському організму стає складно чинити опір різного роду інфекціям і хворобам, які згодом можуть перерости у хронічні. Зрозуміло, що події останніх років (пандемія коронавірусу) дуже стурбували респондентів. Так, на запитання "Як Ви оцінюєте епідеміологічну ситуацію (захищеність від масового поширення інфекційних захворювань за останні 12 місяців?" третина респондентів (32,8%) відзначили, що ситуація "значно погіршилася", понад чверть населення (26,4%) - що "трохи погіршилась" [Українське суспільство, 2020: с. 530].

Таблиця 2

Як Ви оцінюєте зміни в екологічній ситуації (стані довкілля) за останні 12 місяців? 1994-2020 роки, %

Проаналізуємо відповіді респондентів на запитання, як вони оцінюють екологічну ситуацію безпосередньо там, де проживають (табл. 3).

Таблиця 3

Як Ви оцінюєте екологічну ситуацію в населеному пункті, в якому живете? 2002-2020 роки, %

*Середній бал розраховано для 5-бальної шкали, де 1 - означало максимальне неблагополуччя, а 5 - цілковите благополуччя. Відповідно, чим більшим є середній бал (чим ближче він до 5), тим більшою є оцінка стану екологічної ситуації. Середній бал розраховано для тих респондентів, які дали відповідь на поставлене запитання (без урахування невідповідей).

Аналіз показав, що загалом у період 2002-2020 років проявляється загальна тенденція зменшення кількості "екологічно стурбованих". Так, кількість тих, хто вважає, що екологічна ситуація в їхньому населеному пункті "вкрай неблагополучна", скоротилася з 19,2% у 2002 році до 5,8% у 2020 році, а тих, хто вважає, що вона "неблагополучна" скоротилася з 40% у 2002 році до 21,2% у 2020 році.

Проаналізуємо, як оцінюють екологічну ситуацію в своєму населеному пункті мешканці різних регіонів України у 2020 році (табл. 4).

Таблиця 4

Як Ви оцінюєте екологічну ситуацію в населеному пункті, в якому живете? (розподіл відповідей за регіонами), 2020 рік, %

Дані таблиці показують, що жителі Центру і особливо Сходу країни у 2020 році оцінюють екологічну ситуацію набагато гірше, ніж жителі Заходу і Півдня. Так, "вкрай неблагополучною" і "неблагополучною" вважають екологію в своєму населеному пункті 40,6% респондентів, які проживають на Сході. У Центрі таких - 27,7%, тоді як на Заході і Півдні їх значно менше - 16,4% і 16,1% відповідно. "Лідерство" цих регіонів не дивує, оскільки саме там зосереджені найбільші промислові виробництва.

Що стосується оцінки жителями екологічної ситуації у своєму населеному пункті залежно від типу поселення, то тут можна побачити своїх "лідерів": "вкрай неблагополучною" і "неблагополучною" вважають ситуацію 57,4% жителів міст з населенням від 500 тис. до 1 млн; 35,9% - жителів "мільйонників"; 37,8% - з населенням від 50 до 100 тис. У 2020 році жителі порівняно невеликих міст з населенням від 21 до 50 тис. та з населенням менше 20 тис. (але не СМТ), а також ті, хто мешкає у селах, оцінили стан екологічного середовища у місцях свого проживання набагато краще - відповідно 21,4,%, 10,7% і 17,1%, аніж їхні співвітчизники з більших міст.

Тепер з'ясуємо, наскільки респонденти пов'язують стан свого здоров'я з погіршенням екологічної ситуації (табл. 5).

Для більш наочного порівняння ми взяли 3 роки за майже 20 років дослідження цього питання в моніторингу 2002, 2010 і 2020 років.

Таблиця 5

Оцінка екологічної ситуації в населеному пункті залежно від стану здоров'я, 2002, 2010, 2020 роки, %

Результати відповідей респондентів показують пряму залежність стану здоров'я респондентів від поганої екологічної ситуації. Так, у 2002 році 74,2% з тих респондентів, хто оцінював свій стан здоров'я як "дуже поганий", вважали, що екологічна ситуація в місці їх проживання "вкрай неблагополучна" і "неблагополучна". У 2010 році кількість таких респондентів становила 58,8%, а у 2020 році - 33,4%.

У 2002 році 66,8% респондентів з тих, у кого було "погане" здоров'я, вказували на "вкрай неблагополучну" і "неблагополучну" ситуацію з екологією; у 2010 - кількість таких респондентів скоротилася до 47,5%, а у 2020 - до 34,4%, але все одно ця кількість залишається доволі значною.

Незважаючи на зазначену тенденттію зменшення до 2020 року кількості респондентів, стурбованих проблемами екології, кількість "незадоволених" екологічною ситуацією продовжує залишатися доволі високою. Як ми вже відзначали, серед варіантів відповіді на запитання про проблеми, які найбільше хвилюють громадян, третина опитаних (33,6%) обрали "погану екологію" [Українське суспільство, 2020: с. 499].

На противагу такій позиції є й інша точка зору, яку умовно можна назвати "політичною".

Так, на запитання про належність або близькість тих чи інших самостійних течій у політичному спектрі, "зелених" обрали 5,2% у 2002 році і лише 1,6% у 2016. [Українське суспільство, 2020: с. 448]. А на питання "Членом якої з громадських або політичних організацій Ви є?""Екологічний рух" обрали від 2,0% у 2002 році до 0,6% у 2014 [Українське суспільство, 2020: с. 449]. Можна сказати, що з цієї точки зору критики екологічної ситуації в країні виявляють політичну пасивність і демонструють свою безвідповідальність та соціальну інфантильність.

Однак така точка зору не поодинока і, на жаль, притаманна певній частині населення країни. Так, наприклад, на запитання моніторингу 2020 року про те, що має зробити Україна, щоб стати процвітаючою незалежною державою, майже шоста частина (17,7%) респондентів назвали "відтворення власної ядерної зброї". Тобто ці громадяни вочевидь не розуміють, що у такій ситуації лише збільшуються екологічні ризики, що розв'язання даного питання потребує значних фінансових ресурсів і навіть, якщо воно буде розв'язане, Захід не сприйматиме Україну як нову ядерну державу.

Суперечливість екологічного знання і дії проявляється і в дещо іншій формі. Так, наприклад, у моніторингу ІС НАН України систематично, починаючи з 2002 року, ставиться питання про фактори забруднення навколишнього середовища у місцевості проживання респондента [Українське суспільство, 2020: с. 511].

Аналіз даних таблиці 6 дає підстави зробити ряд висновків, зокрема, по-перше, підтвердити зроблений раніше висновок про зменшення кількості "екологічно стурбованих".

По-друге, як свідчать дані, всі наведені позиттії (різновиди забруднень, шкідливих речовин тощо) мають дещо спільне, а саме: серйозне занепокоєння забрудненням довкілля (повітря, води, ґрунту) хімічними речовинами.

Проте, за даними 2019 року, багато хто не готовий відмовитися від використання хімічних засобів, особливо в побуті. Так, на запитання: "Чи Ви готові заради покращення навколишнього природного середовища (природи) відмовитись від дезодорантів та аерозолів, які містять фреон", майже 13% опитаних відповіли негативно, а 21% - з великою долею невпевненості.

На інше запитання - про готовність відмовитись від застосування у побуті синтетичних миючих засобів, які шкодять природному довкіллю, - негативно відповіли 14,9%, і майже 21% опитаних не були в цьому впевнені [Українське суспільство, 2019: с. 506-507].

Ще один суперечливий момент. Наприклад, сьогодні мешканці України скаржаться на забруднення повітря автотранспортом (36,6%). І це не дивно, адже, наприклад, Київ постійно потрапляє до числа найзабрудненіших міст світу, і джерелом найбільшого забруднення в столиці (майже 95%) є автомобільний транспорт. Україна посідає 43-є місце у світовому рейтингу забруднення повітря і 8-е у Європі [Нечем дышать, 2021]. У регіональному розрізі забруднення атмосферного повітря автотранспортом є актуальним для жителів усіх регіонів країни; підвищений вміст шкідливих речовин у харчових продуктах актуальний для Сходу, Центру та Півдня (26,7%, 25,9% і 24,2% відповідно). Найбільше переймаються проблемами "забруднення території проживання сміттям та іншим брудом" на Заході та у Центрі (по 37,4% відповідно). Стихійні звалища є одними з найбільших причин екологічних проблем на Заході та у Центрі країни. Достатньо згадати захаращені сміттям річки західної України й обурення мешканців сусідніх країн, де ці річки також протікають. Зауважимо, що на забруднення довкілля найбільше скаржаться жителі міст із населенням 50 тис. і більше, а селяни частіше за інших потерпають від шкоди, зокрема, ґрунтам, якої завдають аграрні підприємства добривами та могильниками тварин або самі мешканці, які дедалі активніше використовують у своїх господарствах хімікати та пестициди.

Таблиця 6

Фактори забруднення навколишнього середовища

Серед основних причин екологічних проблем у своєму населеному пункті українці називають такі: відсутність сміттєспалювальних заводів, стихійні звалища; неякісне очищення стічних вод, проблема каналізаційних стоків; низький рівень екологічної культури населення; вирубка лісів, знищення зелених насаджень; недостатня увага до екологічних проблем з боку влади, недостатній контроль, корупція, велика кількість автотранспорту, промислові підприємства та заводи; несанкціоноване спалювання сміття, сухої трави й листя; аграрні підприємства, використання хімікатів та пестицидів селянами [Екологічні тренди, 2021].

Несприятлива екологічна ситуація, що склалася в країні, може бути однією з причин, що здатна спонукати людину виїхати з рідного населеного пункту. Так, у таблиці 7 агреговано 12 варіантів відповідей, дев'ять з яких вказують на конкретні причини зміни місця проживання [Українське суспільство, 2020: с. 509].

Таблиця 7

Які причини могли б спонукати Вас виїхати з Вашого населеного пункту? 1994-2020 роки, %

Дані таблиці показують, що в період 1994-1998 років домінантною причиною внутрішньої еміграції були "шкідливі для здоров'я екологічні умови" (її відзначили від 18,6% до 15,6% опитаних). Другою за значенням називали "бажання знайти нове місце роботи" (від 7,1% до 14,4%), проте з 2000 року ця причина стала домінуючою. Водночас екологічна причина (шкідливі для здоров'я екологічні умови) продовжувала утримувати увагу своєю значущістю, оскільки була не якоюсь глобальною, загальною чи абстрактною (типу "глобального потепління"), а цілком конкретною і локалізованою в межах певного населеного пункту, яку можна було розв'язати силами місцевих органів влади.

Також варте уваги те, як респонденти оцінюють вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на власне здоров'я (табл. 8).

Таблиця 8

Оцінка респондентами впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на здоров'я, 1994-2016 роки, %

З таблиці 8 видно, що відсоток респондентів, які вважають, що Чорнобильська катастрофа є основним чинником погіршення їхнього здоров'я, зменшився з 40,9% у 1994 році до 9,5% у 2016 році [Українське суспільство, 2016]. Натомість відсоток тих, хто вважає, що на стан їхнього здоров'я впливають інші екологічні чинники, збільшився з 9,7% у 1994 році до 30,7% у 2016 році.

Необхідно зазначити, що за всі роки спостережень (1994-2016) відсоток жінок, які вказували на цю основну екологічну причину погіршення здоров'я, завжди був вищим, ніж у чоловіків.

Відмітимо, що респонденти старше 55 років майже завжди за всі роки проведення моніторингу були на першому місці серед усіх вікових груп, які вважають Чорнобиль основною причиною поганого здоров'я.

Протягом майже всіх років дослідження відсоток жителів села, які "скаржилися" на Чорнобильську катастрофу як на основну причину погіршення здоров'я, був вищим, ніж серед городян.

Висновки