Еколого-економічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС та перспективи розвитку туризму в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський держaвний екологічний університет

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ

Арестов С.В. к.е.н., доцент, доцент ефедри економіки nриродокористувaння, Буняков Ю.Я. к.геогр.н., доцент, доцент ефедри економіки природокористувaння, Попов М.О. к.е.н., доцент, доцент ефедри економіки природокористувaння

Анотація

У статті розглянуто наслідки Аварії на ЧAEC це привело до радіоактивного забруднення. Виходячи з даних ДОНЕ Укpaїни, в результаті aвapії на Чорнобильській AEC 95% тepитopії України зазнало радіоактивного забруднення різного ступеня. Сьогодні актуальність та необхідність досліджень наслідків аварії на ЧАЕС не викликає жодних сумнівів. Тому вивчення екологічних, медичних, соціальних та економічних є достатньо поширеним на науковому рівні та на рівні суспільства. Сьогодні туристи все більше цікавляться новими формами туризму, які залучають унікальні туристичні напрямки, в тому числі туристичні напрямки, пов'язані з техногенними катастрофами. Однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства стала аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році, наслідки якої помітні й сьогодні. Але все більше людей намагаються на власні очі побачити цю страшну катастрофу та відчути її наслідки. Чорнобиль користується популярністю у вітчизняних та іноземних туристів. Вплив аварії на Чорнобильської атомної електростанції настільки складний і багатогранний, що його дослідженням займаються багато вчених, у тому числі географи, екологи, економісти, соціологи. Для наукових досліджень використовуються еколого-географічний, ландшафтознавчий та медико-географічний аспекти даної проблеми. В. Барановського, Д. Гродзинського, В. Давидчука, В. Доліна, М. Петрова, Е. Соботовича, Л. Сорокіної, В. Шевченка.

Ключові слова: туризм, дестинація, аварія, атомна електростанція, Чорнобиль, екологічні наслідки, медичні наслідки, соціально-економічні наслідки, фінансове забезпечення.

Постановка проблеми

Немає сумніву, що розслідування наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції це важливе завдання. Таким чином, на всіх наукових і соціальних рівнях започатковано дослідження з екологічних, медичних, соціальних та економічних питань. Сьогодні туристів все більше цікавлять нові види туризму, приваблюють унікальні місця, в тому числі пов'язані з людськими катастрофами.

Рівень забруднення та його атмосферний рівень призводять до змін і появу зони відчуження. Зона відчуження - це сильно забруднена територія, створена поблизу електростанції, де є досить суттєвий вплив радіації. Розмір території (2598 км²) і розташування радіонуклідного завантаження в безпосередній близькості від району викликали серйозні проблеми. Тому було налагоджено систему взаємодії, яка базувалася на реалізації Закону Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чopнoбильcькoї катаcтpoфи» (27 лютого 1991 р.). Було визначено чотири зони на основі рівня забруднення. Зона відчуження - найбрудніша з них, евакуацію населення звідси проведено ще 1986 р. До неї входять 76 населених пунктів Київської (Чорнобильський і Поліський райони) й Житомирської (Народицький та Овруцький райони) областей, у тому числі міста Чорнобиль, Прип'ять і залізнична станція Янів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у вивчення туристичних перспектив Чорнобиля зробили автори, екологи та ліквідатори наслідків аварії. на Чорнобильській АЕС такі як Сергій Мирний. Останніми роками наукові дослідження в зоні відчуження проводяться переважно працівниками установ, підпорядкованих Державному агентству України з управління зоною відчуження, та організацій, залучених адміністрацією ЧАЕС. Більшість напрямів наукових досліджень, які можуть бути корисними для фахівців, які цікавляться чорнобильським туризмом, відображено у збірнику, присвяченому 30-річчю аварії.

Постановка завдання

Метою є дослідження напрямків вирішення соціально-економічних наслідків Чорнобильської трагедії на сучасному етапі. Необхідність досягнення поставленої мети обумовила першочергову важливість вирішення таких завдань:

- розглянути суспільно-політичні та науково-технічні передумови аварії на ЧАЕС;

- дослідити причини аварії на Чорнобильській АЕС;

- вивчити вплив Чорнобильської катастрофи на трансформаційні процеси у суспільстві;

- оцінити екологічні наслідки аварії на ЧАЕС;

- проаналізувати соціально-економічні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції;

- розглянути фінансове забезпечення чорнобильського законодавства як загальнодержавну соціально-економічну та політичну проблему;

чорнобильський аварія екологічний катастрофа

Виклад основного матеріалу дослідження

Екологічні наслідки аварії на ЧАЕС. Техногенна катастрофа на ЧАЕС є глобальною катастрофою як за кількістю загиблих та економічних збитків, так і за радіологічним забрудненням навколишнього середовища та землекористування. Згідно з науковими дослідженнями, вибух ядерного блоку 4 викинув в атмосферу приблизно 450 відомих радіонуклідів, більшість з яких були короткоживучими протонами. Основний - це радіоактивний йод, який має період напіврозпаду 8,04 дня, він на 50-70% викликав радіоактивність у той час [1].

В наслідок аварії на ЧАЕС радіоактивного забруднення зазнало понад 140 тис. км² території колишнього CPCP та понад 200 тис. км² за її межами [1].

Понад 5 мільйонів гектарів території України, переважно сільськогосподарських угідь, знищено радіоактивним забрудненням. Також було забруднено 1,5 млн га лісів. Було забруднено 32 райони у шести областях.

Перший етап аварії характеризувався тим, що з 26 квітня 1989 року по 20 травня був весь діапазон гамма-випромінювання, створюючи зовнішні і внутрішні дози опромінення.

Другий етап характеризується значним зниженням дози гамма-випромінювання внаслідок розпаду радіонуклідних форм. Радіонукліди переносяться в повітря, воді, ґрунту і продуктах харчування, що визначило формування зовнішнього та внутрішнього опромінення населення. Тим часом було виявлено випадіння стронцію та плутонію в радіусі 100 кілометрів від атомної станції, а також радіоактивний йод і цезій, розсіяні на більших територіях. [2]. Близько 60 мільйонів тон радіоактивного мулу, вот до чого призвела Чорнобильська катастрофа - це забруднення річок Дніпра, Прип'яті та Київського водосховища. Соціально-економічні наслідки аварії на Чopнoбильcькій атомній eлeктpocтaнції, Чорнобильський регіон є одним із найпопулярніших напрямків України для іноземних туристів. Кількість бажаючих відвідати заборонену територію зростає з року в рік, тому влада почала розвивати її туристичний потенціал. Експерти перевіряють, як спланована територія навколо Чорнобиля, наскільки туризм може поповнити бюджет і чи безпечний він. З початку 2019 року Чорнобильську зону відвідали понад 100 тисяч туристів. Це майже на 50 тисячі більше, ніж торік на цей же час і абсолютний рекорд відвідувачів для області. За даними керівництва зони, майже 70 відсотків відвідувачів приїжджають з-за кордону. За кордоном рекордсменами є Велика Британія (16 000 туристів), Польща (10 000 туристів), Німеччина (8 000), США (6 000) і Чехія (3 000). Цього року серед гостей із зони було багато українців, їх кількість сягнула 23 000 осіб.

Основною причиною підвищеного інтересу до Чорнобильській атомній електростанції є вихід серіалу HBO «Чорнобиль», який розповідає про наслідки аварії 1986 року та її ліквідацію. Відео очолило весняний рейтинг найкращих драм світу за версією популярного кіносайту IMDB. Керівництво зони відчуження також припускає, що на туристичний бум впливає спрощення процедур відвідування зони. Це і впровадження електронних перепусток, і будівництво додаткової інфраструктури.

У липні 2019 року президент Зеленський підписав указ про розвиток туризму в Чорнобильському регіоні. Плани включають відкриття нових туристичних маршрутів, будівництво нових пунктів пропуску та ремонт існуючих, скасування заборони на фотографування та покращення мобільного зв'язку, йдеться у документі.

Туризм в чорнобильській зоні як один з шляхів розвитку галузі. Чорнобильський регіон - одне з найпопулярніших місць в Україні для іноземних туристів. Починаючи з 1990-х років і тривалий час після цього, потрапити в Чорнобильську зону можна було лише нелегально. Спочатку це були невеликі групи мандрівників і дослідників. Друга хвиля нелегальних елементів, які бажають проникнути в небезпечні зони, виникла після появи в 2007-2009 роках комп'ютерної гри "S.T.A.L.K.E.R". Третя хвиля нелегальних поїздок у цей район виникла після того, як на YouTube-каналі було опубліковано відео з візиту в цей регіон.

Просте рівняння регресії дає змогу достовірно оцінити середньорічний темп приросту кількості туристів на регульованих територіях (коефіцієнт детермінації R2 = 0,95). Тобто, виходячи з тенденцій з 2015 по 2019 рік кількість туристів у забороненій зоні зросла в середньому на 24 145 на рік, що відповідає середньому гармонічному темпу зростання 1,94. Слід зазначити, що таке високе середнє значення та темпи зростання зумовлені суттєвим зростанням цього показника у 2016 році. Протягом наступних п'яти років темпи зростання сповільнюватимуться, середній темп зростання за останні п'ять років становив 1,39 (43% від середньорічного темпу приросту). Якщо припустити, що темпи зростання за останні п'ять років триватимуть і далі, ми очікували близько 130 000 відвідувачів зони відчуження, але почалась війна.

За даними Центру організаційно-технічного і інформаційного забезпечення, загальна кількість країн, звідки приїжджають до Чорнобиля - 130. Серед них Сінгапур, Чилі, Мексика, Японія та інші [3]. За даними Державного агентства з управління зоною відчуження [4], майже 80% туристів приїхали з інших країн.

Найбільше іноземних туристів прибуло з Великої Британії (15 738), Польщі (9 378), Німеччини (7 826), США (5 580) та Чехії (4 063). Також кількість українських туристів зросла і досягла 22 468. Використавши ці дані, щоб оцінити дохід від туризму в Чорнобильському регіоні ми отримали такі результати.

Для оцінки обсягу послуг, які надають туроператори для чорнобильських турів, враховувалися лише вартість візиту ($50 або $100), вартість користування дозиметром ($10) та співвідношення вітчизняних та іноземних учасників.

формула 1 Обсяг послуг 2019 р.

Обсяг послуг 2019 р. = 50 х 21400 - 100 х 85600 - - 10 х 107000 х 0.9 = 11,3 млн. $

Якщо додати послуги з використанням дозиметрів, то для оцінки кількості людей, які користуються ними, треба застосувати коефіцієнт 0,8 (ми припускаємо, що кожен двадцятій турист відмовиться від цієї послуги). Подібна оцінка була зроблена для кількості туристів, яка очікувалася в 2020 році (123 822):

формула 2 Обсяг послуг 2020 р.

Обсяг послуг 2020 р. = 50 х 24987 - 100 х 99947 - - 10 х 123 822 х 0.8 = 12,1 млн. $

На жаль, даних про кількість туристів, які брали участь у водних чи повітряних екскурсіях, не знайдено, а тур по серіалу «Чорнобиль» започаткували лише нещодавно. Крім того, пропонуються продуктові та сувенірні послуги.

Онлайн-сервіси дозвілля та розваг також видали рекомендації щодо організації відвідування зон обмеженого доступу.

Висновки з проведеного дослідження

Дослідження екологічних та економічних наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС у статті призводить до таких висновків:

Аварію на Чорнобильській АЕС досі пам'ятають у багатьох країнах, особливо в Україні, через те, як вона вплинула на життя людей і дітей. Чорнобильська аварія була і залишається темою багатьох теоретичних робіт, наукових публікацій і журнальних статей. Крім того, велика кількість інформації включає документи, свідчення свідків, фотографії місця злочину тощо. Мета даної статті - зосередити увагу на подіях, які почалися на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року, та показати їх наслідки та вплив цієї аварії. У процесі написання статті вирішується декілька завдань: Виявлення основної причини трагедії. Наслідки для України та світу стають дедалі очевиднішими. Ми підсумували уроки аварії на ЧАЕС.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС стався вибух. Вибух став трагедією у всьому світі. Вважається, що причиною катастрофи став стрибок напруги в мережі, який спричинив два потужні вибухи. Загальна кількість ізотопного випромінювання, випущеного в атмосферу, перевищила кількість ізотопного випромінювання, яке потрапило в атмосферу, коли вибухнула атомна бомба в Хіросімі. Пожежа тривала 10 днів, на місці загинула 31 людина. 240 тисяч людей, які брали участь у гасінні пожежі на Чорнобильській АЕС, зазнали впливу високих доз радіації. Завдяки пожежникам вдалося врятувати всіх від сильного вибуху води, який міг стати наступним етапом трагедії. Реактор випромінює радіацію протягом трьох тижнів, поки його не заповнили сумішшю глини, піску, свинцю та бору.

Техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС стала глобальною катастрофою, як за кількістю загиблих та економічних втрат, так і з точки зору екологічних наслідків. Однак, на даному етапі, є хороший потенціал щодо туристичного розвитку в даному регіоні.

Бібліографічний список

1. Качинський А.Б., Агаркова Н.В., Степаненко А.В. Регіональний вимір екологічної безпеки України з урахуванням загроз виникнення техногенних і природних катастроф. Монографія, Серія «Екологічна безпека». Випуск 2, НІСД, 1996.

2. Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ». URL: https://www.ukrinform.ua

3. Державне агентство України з управління зоною відчуження. URL: http://dazv.gov.ua

Размещено на Allbest.ru