Рекреаційний потенціал озерних комплексів об’єктів ПЗФ Камінь-Каширського району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Рекреаційний потенціал озерних комплексів об'єктів ПЗФ Камінь-Каширського району Волинської області

Мельнійчук М.М., Карпюк З.К., Чижевська Л.Т.,

Мельник О.В., Ковальчук С.І., Качаровський Р.Є., Антипюк О.В.

Вступ

Гідрологічна мережа будь-якої території є важливим азональним чинником, що визначає ландшафтну структуру на мезорівні, в першу чергу, впливаючи на гідротермічний режим прибережних природно-територіальних комплексів (ПТК) та створюючи власні природно-аквальні комплекси (ПАК). Залежно від рівневого режиму та об'єму водної маси, прибережні ПТК можуть трансформуватися і зміщуватися, це властиво переважно для зон низької та високої заплави. Стійкі ПТК та ПАК переважно формуються в межах озерних улоговин та відповідних басейнів водозбору. Структурна різноманітність озерних комплексів є основою формування біорізноманіття та рекреаційної атрактивності, що відповідно визначає їх як ділянки зосередження природоохоронної діяльності з подальшим створенням на їхній основі об'єктів природно-заповідного фонду різних видів та значення. Для забезпечення природоохоронного режиму та організації раціонального природокористування в межах озерних комплексів необхідні: розробка екологічних паспортів, створення ландшафтних карт, зонування території, розрахунки рекреаційного навантаження тощо.

Виклад основного матеріалу

Камінь-Каширський район Волинської області охоплює 155 населених пунктів, площа становить 4 722,60 км², загальна чисельність населення 131,6 тис. осіб. У його складі одна міська, дві селищних та дві сільських територіальних громади. У межах району знаходиться 167 водних об'єктів: 52 річки, 56 озер, п'ять водосховищ, 54 ставки. Структура земельного фонду: забудовані землі - 9509 га (2 % від загальної площі району), сільськогосподарські - 155931 га (33 %; рілля - 78212,78 га, сіножаті - 34513,71 га, пасовища - 37649,37 га, багаторічні насадження - 1048,25 га), лісовкриті - 252837 га (53 %), заболочені - 50810 га (11 %), меліоровані - 89490 га (19 %), інші - 6057 га (1 %). Загальна площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду - 69235,15 га (14,6 %), що відповідає мінімальним вимогам до коефіцієнта заповідності [1; 3; 7-8; 16; 22].

Організація рекраційного природокористування об'єктів ПЗФ, що охоплюють озера та прибережні території, ускладнюється тим, що необхідно враховувати як режим охорони об'єктів ПЗФ, так і виділення постійних водоохоронних зон навколо самих водних об'єктів. Виділення територій та акваторій, що володіють рекреаційним потенціалом, неможливе без визначення чітких меж ділянок з абсолютною заповіданістю (наприклад, водний об'єкт чи його частина, місцезростанння рідкісних видів рослин тощо), що безпосередньо охороняються законом, та відповідних буферних зон.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною [20]:

1) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 м;

2) для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 м;

3) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м. Якщо крутизна схилів перевищує 3°, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі. Внутрішня межа збігається з мінімальним рівнем води у водному об'єкті. Зовнішня межа прив'язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об'єкта лінією [20]:

1) затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз за десять років;

2) берегоруйнування, меандрування;

3) тимчасового та постійного підтоплення земель;

4) ерозійної активності;

5) берегових схилів і сильноеродованих земель. Для озер Камінь-Каширського району властиві 1-3 варіанти.

Рекреаційний потенціал одночасно як фізико- географічна та суспільно-економічна категорія може мати різні форми оцінки - кількісні та якісні. Для планування рекреаційного навантаження критично важливими є два взаємозалежних параметри - рекреаційна ємність та рекреаційна дигресія. Рекреаційна ємність безпосередньо залежить від обраних нормативів рекреаційного навантаження із врахуванням фактичної та прогнозної дигресії (наприклад, деградація рослинного покриву чи зниження рівня води внсаслідок довготривалих змін клімату). Зворотній зв'язок у системі «людина-навколишне середовище (рекреаційна ємність)» - збільшення ступеня дигресії зменшує абсолютні значення нормативів рекреаційного навантаження, спричиняє середньоперіодичні (5-10 років) осциляції допустимих потоків рекреантів. При обчисленні первинної рекреаційної ємності рекомендуємо використовувати найстрогіші нормативи рекреаційної ємності та вилучати із загальної площі об'єктів ПЗФ площі відповідних озер, важливих рослинних асоціацій (фітоценозів) та зооценозів [2-6].

У межах Камінь-Каширського району Волинської області існує 20 об'єктів ПЗФ, у складі яких охороняються озера (Рис. 1; Табл. 1). Нижче подано загальні характеристики та описано їхнє біорізноманіття.

Рис. 1. Території та об'єкти ПЗФ Камінь-Каширського району, у складі яких охороняються озера (автор-укладач к. геогр. н., доц. Карпюк З. К.)

рекреаційний потенціал озерний

Таблиця 1

Природно-заповідні об'єкти та території Волинської області, у складі яких охороняються озера різного генезису [1; 7; 8-10; 19]

У межах Черемського природного заповідника збереглися малопорушені антропогенною діяльністю суцільні лісові масиви з перехідним, дуже обводненим, осоково- сфагновим болотом Черемським (Рис. 2).

Рельєф морфоскульптурно багатий, значно поширені зандрові рівнинні долини, кінцево-моренні горби, ози, ками, еолові вали, дюни, болотяні масиви із купинним мікрорельєфом. Лісистість - 60,8 % (1809,3 га), заболоченість - 37,2 % (1107,8 га), озерність - 0,6 %; антропогенно змінені площі: лісові дороги, просіки - 1,2 % (35,1 га), луки та галявини - 0,2 % (4,8 га). 40 рослинних асоціацій занесено до Зеленої книги України: старі соснові зеленомохові, чорничні, з ялівцем ліси, пригнічено соснові угруповання зі сфагнами на болоті, угруповання із шейхцерією болотяною Scheuchzeria palustris, альдровандою пухирчастою Aldrovanda vesiculosa, лататтям сніжно-білим Nymphaea Candida і білим Nymphaea alba, глечиками жовтими Nuphar lutea, їжачою голівкою маленькою Sparganium minimum тощо. Із рідкісних видів рослин, що підлягають особливій охороні, на території заповідника ростуть: один вид рослин із ЧС МСОП: зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus; три види із ЄЧС: смілка литовська Silene lithuanica, глід український Crataegus ucrainica, козельці українські Tragopogon ucrainicum; чотири види занесені до додатка 1 Бернської конвенції: Aldrovanda vesiculosa, Cypripedium calceolus, жировик Льозеля Liparis loeselii, сон широколистий Pulsatilla patens; та 33 види вищих рослин, занесених до ЧКУ. У межах заповідника зосереджено більше половини видів судинних і близько 25 % рідкісних та зникаючих видів рослин Українського Полісся. Найтиповіші зооценози - фауністичні комплекси водойм і водно-болотяних комплексів соснових лісів, широколистяних лісів, чагарників, сухих пустищ і галявин. Із хребетних тварин мешкають: 18 видів риб, 12 - земноводних, сім - плазунів, 141 - птахів та 42 - ссавців. Значна кількість видів охороняються згідно із міжнародними угодами. До ЧС МСОП включено 16 видів фауни, до ЄЧС - 14; до додатка 2 Бернської конвенції - 94, до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин - 23; 29 видів охороняються згідно з Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення; 25 - згідно з Угодою про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів; вісім видів кажанів - за Угодою про збереження кажанів у Європі [1; 7; 9-10; 17-18].

«Кручене озеро» - ландшафтний заказник. Наявні низькорослі зарості сосни звичайної Pinus sylvestris і прибережні сосново-березові насадженнями з домішкою дуба черешчатого Quercus robur ІІ бонітету, віком близько 90 років, повнотою 0,7. Фауна озера бідна, риба практично відсутня, трапляються вуж звичайний Natrix natrix, черепаха болотяна Emys orbicularis. Виявлені рідкісні види: верба чорнична Salix myrtilloides, вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum, дятел трипалий Picoides tridactylus [7; 9-10; 12; 14].

«Озеро Добре» - гідрологічна пам'ятка природи. Охороняється озеро карстового походження. Береги піщані, пологі, зарослі з північно-західного боку очеретом Phragmites australis. У водах озера зустрічається: лящ Abramis brama, короп Cyprinus carpio, в'юн Misgurnus fossilis, окунь Perca fluviatilis, щука Esox lucius, лин Tinca tinca, карась сріблястий Carassius gibelio, плітка звичайна Rutilus rutilus. Навколо озера - високобонітетні насадження сосни звичайної Pinus sylvestris і берези бородавчастої Betula pendula віком 40-80 років із багатим підліском із журавлини болотяної Oxycoccus palustris, чорниці звичайної Vaccinium myrtillus, брусниці звичайної Vaccinium vitis-idaea; у прибережній смузі -рідкісні рослини ЧКУ - плаун річний Lycopodium annotinum, любка дволиста Platanthera bifolia. Озеро - місце розмноження водоплавних птахів, зокрема, великої пірникози Podiceps cristatus, лиски Fulica atra [7; 9-10; 13; 21].

«Бузаки» - ландшафтний заказник. Охороняється ділянка соснового лісу природного походження 1-2 бонітету (віком близько 95 років) із домішкою вільхи чорної Alnus glutinosa і берези повислої Betula pendula, у трав'яному покриві - ягідники з чорниці звичайної Vaccinium myrtillus і лохини Vaccinium uliginosum; до ЧКУ занесено журавлину дрібноплоду Oxycoccus microcarpus. Навкого оз. Святого - місцезростання лікарських рослин, переважає багно звичайне Ledum palustre [1; 7-10].

«Мішеч» - ландшафтний заказник. Місцезростання берези низької Betula humilis, лохини Vaccinium uliginosum, багна звичайного Ledum palustre, а також видів ЧКУ: росички середньої Drosera intermedia, ломикаменя болотяного Saxifraga hirculus, шейхцерії болотяної Scheuchzeria palustris, журавлини дрібноплодої Oxycoccus microcarpus [1; 7-10].

«Сірче» - ландшафтний заказник. Наявні високобонітетні вільхово-березові насадження з домішкою дуба звичайного Quercus robur віком близько 80 років, з підліском із крушини ламкої Frangula alnus, ліщини звичайної Corylus avellana, трав'яним покривом, у якому ростуть ягідники та лікарські рослини (27,7 га). Трапляються рідкісні види рослин ЧКУ: росичка довголиста Drosera anglica, шейхцерія болотяна Scheuchzeria palustris. Озерно-болотяний масив - місце мешкання й розмноження лебедів-шипунів Cygnus olor, крижнів Anas platyrhynchos, чирянок великих Anas querquedula, норців великих Podiceps cristatus, куликів Charadrii, у період міграційних перельотів - гусеподібних Anseriformes, гагароподібних Gaviiformes. У межах заказника трапляються рідкісні представники фауни, занесені до переліку ЧКУ: махаон Papilio machaon, журавель сірий Grus grus (на прольотах), змієїд Circaetus gallicus, лелека чорний Ciconia nigra, підорлик малий Aquila pomarina, пугач Bubo bubo, сорокопуд сірий Lanius excubitor та деркач Crex crex (ЄЧС) [1; 7-10].

«Качинський» - ландшафтний заказник. У межах прибережної смуги - насадження акацій білої Robinia pseudoacacia і жовтої Caragana arborescens, тополі білої Populus alba, різних видів чагарників і різнотрав'я [9-10; 13; 21].

«Градиський» - ландшафтний заказник. Охороняються озера з оточуючими заболоченими лісовими масивами, у яких домінує сосна звичайна Pinus sylvestris, у заболочених ділянках - вільха чорна Alnus glutinosa. У підліску та травяному ярусі - ягідники з лохини Vaccinium uliginosum, журавлини болотяної Vaccinium oxycoccos, також трапляються багно болотяне Ledum palustre, росичка круглолиста Drosera rotundifolia, пухівка піхвова Eriophorum vaginatum, рідкісні види рослин - у лісах плаун річний Lycopodium annotinum, на плесах озер - латаття сніжно-біле Nymphaea candida, шейхцерія болотяна Scheuchzeria palustris. У лісах мешкає багато типових видів поліської фауни [7; 9-10; 12; 14].

«Тоболівський» - загальнозоологічний заказник. Охороняються різнобонітетні лісові насадження віком близько 100 років із сосни звичайної Pinus sylvestris і берези бородавчастої Betula pendula з домішкою вільхи чорної Alnus glutinosa, у нижньому ярусі яких домінують журавлина болотяна Vaccinium oxycoccos, чорниця миртолиста Vaccinium myrtillus, буяхи звичайні Vaccinium uliginosum, багно болотяне Ledum palustre, різні види осок Carex. В озері Червищанське (Шині) мешкають: короп звичайний Cyprinus carpio, карась сріблястий Carassius gibelio, щука звичайна Esox lucius, окунь звичайний Perca fluviatilis, лин Tinca tinca. У лісах мешкають сарна європейська Capreolus capreolus, заєць-русак Lepus europaeus, вивірка звичайна Sciurus vulgaris, лисиця руда Vulpes vulpes. Серед представників фауни охороняються: лелека чорний Ciconia nigra, пугач Bubo bubo, тетерук Lyrurus tetrix, орябок Tetrastes bonasia [1; 9-11; 15; 23-24].

«Світлий» - гідрологічний заказник. Охороняється озеро, оточене високобонітетними (1-2 бонітету) насадженнями ялини європейської Picea abies, сосни звичайної Pinus sylvestris, вільхи чорної Alnus glutinosa [9-10].

«Озеро Лука» - гідрологічний заказник. Охороняється озеро карстового походження. в басейні р. Цир. Дно озера біля узбережжя піщане, на глибині вкрите сапропелевим мулом. Заболочена прибережна смуга (15,8 га) заросла лучно- болотяною рослинністю. У воді озера (прозорість 1,0-1,5 м) поширені лящ Abramis brama, короп звичайний Cyprinus carpio, карась сріблястий Carassius gibelio, щука Esox lucius та інші види риб. Територія заказника - місце мешкання багатьох видів водоплавних і навколоводних птахів та плазунів [1; 7-10].

«Озеро Озюрко» - гідрологічний заказник. Береги озера з південного і східного боку високі, піщані, з північного - низькі, заболочені. Біля урізу води в південно-західній частині озера є підземне джерело. Прозорість - 1,0-1,5 м. Навколо озера - сосново-вільховий ліс із домішкою дуба звичайного Quercus robur. Природний комплекс - середовище існування багатьох видів риб, плазунів, птахів, у т. ч. лебедів-шипунів Cygnus olor, а також виду ЧКУ - журавля сірого Grus grus [1; 7-10].

«Озеро Стобихівське» - гідрологічний заказник. Озеро замулене, відбувається інтенсивна евтрофікація. Середня глибина сапропелевих відкладів - 2,0 м. У прибережній смузі - зарості осоки Carex, очерету звичайного Phragmites australis та рогозу вузьколистого Typha angustifolia, де мешкають водоплавні й навколоводні птахи, зокрема, журавель сірий Grus grus (на прольотах) [1; 7-10].

«Озеро Карасино» - гідрологічний заказник. Береги водойми низькі, заболочені, зарослі очеретяно-осоковими угрупованнями. Найпоширеніші види іхтіофауни: лин Tinca tinca, карась сріблястий Carassius gibelio, щука Esox lucius[1; 7-10].

«Озеро Мочуліно» - гідрологічний заказник. Дно озера замулене, потужність сапропелевих відкладів - 5,0-5,5 м. Узбережжя вкрите заростями різних видів осок Carex, очеретом звичайним Phragmites australis, рогозом вузьколистим Typha angustifolia [1; 7-10].

«Озеро Скомирське» - гідрологічний заказник. Охороняється оточене вільховим лісом озеро із низькими, зарослими чагарниками берегами та навколишні заболочені угіддя [1; 7-10]..

«Озеро Сошичне» - гідрологічний заказник. Береги озера низькі, піщані, подекуди заболочені, вкриті чагарниковими заростями, оточеними сосновим лісом. Природний комплекс - місце мешкання багатьох видів поліської фауни, у т. ч. осілих та перелітних видів птахів [1; 7-10].

«Рогізненський» - гідрологічний заказник (610,2 га). Наявні угруповання, занесені в Червону книгу України, - латаття білого Nymphaea alba та глечиків жовтих Nuphar lutea. Узбережжя озера й болота вкриті чагарниками, рідколіссям берези повислої Betula pendula, вільхи клейкої Alnus glutinosa, крушини ламкої Frangula alnus, верболозу Salix alba. Озеро (Рис. 2) є місцем мешкання й розмноження водоплавних та навколоводних видів птахів, зокрема, лелеки чорного Ciconia nigra [1; 9-11; 15; 23-24].

Рис. 2. Фото природно-заповідних об'єктів, де під охороною держави знаходяться волинські озера [9-10; 19-20]

«Озеро Болотне» - гідрологічний заказник. Трапляються рідкісні види рослин і тварин, занесені у ЧКУ і міжнародні природоохоронні переліки: плаун річний Lycopodium annotinum, щитолисник звичайний Hydrocotyle vulgaris, деркач Crex crex, лелека чорний Ciconia nigra, пугач Bubo bubo, кутора мала Neomys anomalus [9-10].

«Озеро Глибоцьке» - заповідне урочище. Охороняється озеро карстового походження, оточене віковими деревами дуба звичайного Quercus robur [1; 7; 9-10; 17-18].

Висновки

Організація раціонального рекреаційного природокористування в Камінь-Каширському районі потребує ретельного зонування територій як і наявних об'єктів ПЗФ, так і земель, що підлягають резервуванню для подальшого розширення чи створення (виділення) нових природоохоронних територій. Значна лісистість та відносно невелика частка ріллі сприяє підтриманню екологічної стійкості озерних комплексів. Найбільш рекреаційно привабливими є водні об'єкти, що спричиняє порушення режиму охорони рекреантами у водоохоронній смузі та збільшує рекреаційну дигресію. Необхідно зменшити гранично допустимі нормативи рекреаційного навантаження та здійснювати контроль за їх дотриманням. Системи управління природоохоронними об'єктами, що піддаються значному нерівномірному рекреаційному навантаженню, необхідно забезпечити механізмами автоматизованого обчислення реальної рекреаційної ємності з територіальною диференціацією, з подальшим формуванням динамічної інтерполяційної поверхні поля рекреаційної ємності для диверсифікації та вирівнювання рекреаційного навантаження. Врахування місцевих метеорологічних, гідрологічних, фіто- та зооценотичних умов дозволить регулярно виокремлювати такі ділянки об'єктів ПЗФ, відвідування яких тимчасово заборонено навіть в межах зон господарського освоєння, що сприятиме відновленню середовища.

Список використаних джерел

1. Єрко І. В., Мельник Н. В., Качаровський Р. Є., Антипюк О. В. Новітні можливості туристичної атрактивності Камінь-Каширського району Волинської області. Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі: монографія / за ред. Л. Ю. Матвійчук, Ю. М. Барського, М. І. Лепкого. Луцьк, 2021. С. 314-334.

2. Ільїн Л. В. Сучасні методи пізнання геоекологічних процесів у межах водозборів. Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Збірник наукових праць. 2019. № 16. С.154-155.

3. Ільїн Л. В., Ільїна О. В. Озерно-болотні комплекси Волині. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2004. Т. 6. С. 314-319.

4. Ільїн Л. В., Ільїна О. В. Ресурси водойм уповільненого водообміну України та перспективи їх використання як об'єктів рекреації та туризму. Туристично-краєзнавчі дослідження. К.: Державне підприємство «Національна туристична організація», 2002. Вип. 4. С. 37-46.

5. Ільїн Л. В. Перспективи і напрямки використання озерних ресурсів Волинської області. Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Географічні науки. 2001. № 2. С. 31-35.

6. Ільїн Л. В., Мольчак Я. О. Озера Волині: Лімнолого- географічна характеристика. Луцьк: Надстир'я, 2000. 140 с.

7. Камінь-Каширська районна державна адміністрація. URL: http://kamadm.gov.ua/ (дата звернення 26.05.2023).

8. Камінь-Каширська територіальна громада. URL: https://kmk-gromada.gov.ua/ (дата звернення 28.05.2023).

9. Карпюк З. К., Фесюк В. О. Природоохоронні мережі Волинської області: монографія. Луцьк: Видавництво «Терен», 2021. 212 с.

10. Карпюк З. К., Фесюк В. О., Антипюк О. В. Природно- заповідний фонд Волинської області: альбом-каталог. Київ, 2018. 136 с.

11. Любешівська територіальна громада. URL:

https://lubeshivska-gromada.gov.ua/ (дата звернення 28.05.2023).

12. Маневицька територіальна громада. URL:

https://mg.gov.ua/ (дата звернення 28.05.2023).

13. Мельник О. В., Качаровський Р. Є., Стельмах В Ю., Полянський С. В. Озерні комплекси Сошичненської ТГ Волинської області як важливі рекреаційні об'єкти. Сучасний стан та перспективи розвитку науки, освіти, технологій та суспільства: у 3 ч.: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 09 лютого 2023 р.). Кременчук, ЦФЕНД. 2023. Ч. 3. С. 35-37.

14. Мельник О.В., Мельнійчук М. М., Мельник Н.В., Стельмах В. Ю., Ковальчук С. І., Качаровський Р. Є. Озерні комплекси ПЗФ як важливі рекреаційні об'єкти Маневицької ТГ Волинської області. Progressive research in the modern world: Proceedings of V International Scientific and Practical Conference, Boston, USA, 1-3 February 2023 Boston, 2023. P.254-260.

15. Мельнійчук М.М., Мельник О.В., Стельмах В Ю., Полянський С. В., Качаровський Р. Є. Озеро Рогізне - важливий рекреаційний об'єкт Любешівської ТГ Волинської області. Сучасні тенденції та перспективи розвитку науки, освіти та технологій (м. Житомир, 10 квітня 2023 р.): збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 2023. С.65-67.

16. Мольчак Я. О., Ільїн Л. В. Озера Волинської області. Каталог. Луцьк: Вид-во при ВДУ «Вежа», 1995. 76 с.

17. Полянська Т. О., Полянський С. В., Мельник О. В., Качаровський Р. Є. Потенційні можливості природного рекреаційного потенціалу Прилісненської ТГ Камінь-Каширського району Волинської області. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів: матер. V! Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 11-12 листопад. 2022 р.). Луцьк, 2022. С.74-77.

18. Прилісненська територіальна громада. URL: https://prylisnenska-gromada.gov.ua/ (дата звернення 28.05.2023).

19. Природно-заповідний фонд Волинської області. URL: http://eco.voladm.gov.ua/category/all/locality=9 (дата звернення 24.05.2023).

20. Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області. URL: https://vodres.gov.ua/ (дата звернення 25.05.2023).

21. Сошичненська територіальна громада. URL: https://soshychnenska-gromada.gov.ua/ (дата звернення 28.05.2023).

22. Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА. URL: https://voladm.gov.ua/category/upravlinnya- ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1/ (дата звернення 21.05.2023).

23. Чижевська Л., Качаровський Р., Чир Н. Особливості туристично-рекреаційної атрактивності Любешівської селищної ОТГ Волинської області. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Географічні науки». 2019. № 9 (393). С. 118-125.

24. Чир Н. В., Качаровський Р. Є. Туристична привабливість Любешівського району Волинської області. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Географічні науки». 2017. № 2. С. 241-248.

Размещено на Allbest.ru