Проблеми екології землевикористання під час військових дій

Размещено на http://www.allbest.ru

Екологічний коледж

Львівського національного аграрного університету

Проблеми екології землевикористання під час військових дій

Атулхова Катерина,

викладач німецької та англійської мов

Існуючі агротехнології, що застосовуються в сучасному сільськогосподарському виробництві, зокрема на зрошуваних землях, не в повній мірі відповідають вимогам раціонального використання земель, не сприяють відтворенню і збереженню родючості ґрунтів, покращенню існуючого стану ґрунтових ресурсів. Це означає, що нинішнє нераціональне використання землі завдає великих екологічних та економічних втрат. З метою зниження рівня деградації довкілля у світі та в Україні вжито ряд заходів та розроблено низку міжнародних документів і програм, які сприяють способам захисту довкілля та поступового переходу його до сталого розвитку.

На здатність вирішувати існуючі екологічні проблеми та запобігати виникненню нових впливають такі компоненти:

стабільність екологічного законодавства;

відсутність прогалин у чинному законодавстві;

наявність чіткої екологічної політики на всіх рівнях влади;

ефективність державного управління в системі діяльності державних природоохоронних органів;

ефективність юридичної діяльності.

Внаслідок погіршення еколого -меліоративного стану зрошуваних земель та погіршення технічного стану меліоративних систем ефективність використання меліорованих агроландшафтів знижується. Якщо проаналізувати процес рекультивації земель у таких країнах, як Англія, Бельгія, Німеччина, Франція, тощо, де постійно реконструюються існуючі меліоративні системи, інтенсифікується сільське господарство за рахунок меліорації, то можна зрозуміти, що в цих країнах екстенсивне землекористування змінюється інтенсивніше. Система законодавства України щодо раціонального землекористування передбачає наявність загального законодавства, спеціального законодавства та пакета підзаконних актів. Отже, система правового раціонального землекористування включає в себе норми, які визначені:

Конституцією України;

міжнародними угодами, підписаними і ратифікованими Україною;

законами та постановами Верховної Ради України;

указами та розпорядженнями Президента України;

декретами, постановами та розпорядженнями уряду України;

нормативними актами, які включають інструкції, методики, накази, прийнятті міністерствами, відомствами, центральними органами виконавчої

влади; нормативними актами органу, який згідно з Законодавством України здійснює нагляд за природоохоронною діяльністю.

Аналіз існуючої законодавчої бази щодо забезпечення раціонального використання земель та регулювання антропогенного навантаження на меліоровані землі сільськогосподарського призначення показав відсутність системного підходу до їх використання та управління. Обґрунтованих результатів землеустрою можна досягти лише на основі синтезованого методу, який враховує вимоги адаптивних систем землеустрою, агроекологічний підхід та специфічні правила та норми землеустрою. Це пов'язано з тим, що лише в рамках проєктів землеустрою можна одночасно узгоджувати економіку, організацію та технологію виробництва, землеустрій відповідно до місцевих природних умов, продуктивних та територіальних особливостей ґрунту, його агроекологічних характеристик. Лише в проєкті землеустрою еколого - ландшафтний підхід змінюється з абстрактного на реальний і виявляється у вигляді науково обґрунтованої організації території.

Недотримання ґрунтозахисних заходів, посилення антропогенного негативного впливу на сільськогосподарські угіддя, зменшення меліоративних, культурно-технічних робіт, порушення агросистеми призвели до погіршення якості ґрунтів - виснаження, засолення, порушення землеробства. Землекористування та розміщення посівів відбуваються переважно за ринковою кон'юнктурою та за відсутності заходів, що забезпечують захист ґрунтів та відтворення їх родючості. Тому в період трансформації земель особлива роль відводиться землеустрою, в якому визначаються нові методи та підходи до формування та організації території новостворених землекористувань. Результати досліджень НААН України показують, що науково обґрунтована сівозміна є основою сільського господарства, запорукою його стабільності, оскільки суттєво впливає на водний, поживний, біологічний режими ґрунту, швидкість детоксикації шкідливих культур, речовин, що надходять у ґрунт під час землеробства. Водночас сівозміна може допомогти не тільки отримувати хороші врожаї, а й захистити навколишнє середовище, зберегти та підвищити природну родючість ґрунту.Одним із механізмів вирішення проблеми деградації земель є землеустрій - комплекс соціально- економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання під впливом суспільних відносин. Це означає що землі сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва мають використовуватися відповідно до встановлених та затверджених у встановленому порядку проєктів землеустрою, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь та передбачають ґрунтозахисні заходи.

У той же час, єдиним радикальним шляхом боротьби з посухою, яку людство зазнало за час свого існування, є зрошення. Тільки зрошення ґрунту може значно витримати, пом'якшити руйнівні наслідки посухи, врятувати посіви від загибелі, забезпечити достатню кількість зернових та інших культур у критичних кліматичних умовах. Меліорація земель повинна проводитися з метою забезпечення: раціонального використання земельних, водних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів; захисту земель від деградації, вітрової та водної ерозії; охорони ґрунтів від виснаження, засолення, заболочення, насичення пестицидами, нітратами, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, погіршення інженерно-геологічних властивостей; охорони поверхневих і підземних вод від забруднення та виснаження; запобігання негативному впливу меліоративних заходів на рослинний і тваринний світ, рибні запаси; збереження природних ландшафтів територій та об'єктів природно-заповідного фонду, водно-болотних угідь міжнародного значення, інших територій, що підлягають особливій охороні. За впливом на ґрунт і рослини зрошення поділяють на зволожувальне, удобрювальне та спеціальне. Також існує п'ять основних способів постачання та розподілу води на зрошуваних землях: поверхневе, дрібнодисперсне (аерозольне), дощування, внутрішньо ґрунтове, субіригація. Правильний вибір способу проведення зрошення залежить від комплексу природних умов клімату, ґрунтів, рельєфу, механічного складу ґрунтів, гідрогеологічних властивостей, глибини залягання рівня ґрунтових вод та ін.

Еколого-економічне обґрунтування використання зрошуваних земель можливе шляхом розробки Проєктів землеустрою, що забезпечують еколого- економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Вони розроблюються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.

Такі проєкти розроблюються відповідно до статті 52 ЗУ «Про землеустрій». На основі аналізу існуючої законодавчо-нормативної бази щодо забезпечення раціонального землекористування на зрошуваних землях встановлено відсутність системного підходу щодо їх використання та управління ними. Еколого-економічне обґрунтування використання зрошуваних земель можливо лише в рамках проєктів землеустрою, які комплексно вирішують питання не тільки раціонального використання та охорони землекористувань, а і питання з організації території зрошуваних земель. землевикористання зрошуваний військовий

Список використаних джерел

Яремко Ю. І. Еколого-економічні засади раціонального землекористування в межах південно-степової зони України: кол. монографія. Херсон : ПП «Резнік», 2018. 180 с.

Дудяк Н. В. Інтегральна оцінка стійкості меліорованих агроландшафтних систем в наслідок антропогенного навантаження. Бізнес-навігатор. 2013. № 1. С. 285-291.

Декларація Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку. Міжнародний документ (ООН). URL : http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_455.

Про ратифікацію Європейської ландшафтної конвенції: Закон України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2831-15#Text.

Про меліорацію Земель: Закон України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1389-14#Text.

Про охорону земель: Закон України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 962-15#Text.

Про землеустрій: Закон України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text.

Размещено на Allbest.ru