Глобальні проблеми водних ресурсів в контексті міжнародних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державного біотехнологічного університету

Глобальні проблеми водних ресурсів в контексті міжнародних відносин

Фролов С.В.,

старший викладач кафедри ЮНЕСКО та соціального захисту

Глобальна проблема водних ресурсів достатньо давно отримала не тільки екологічне, але і політичне значення. В найближчій перспективі однією з проблем з якою зіткнеться людство стане зростаючий дефіцит води. Вода - джерело життя на Землі грає виключно важливу та многогранну роль в житті людини, та оточуючому її світі. Це важливий природний ресурс без якого неможливе будь-яка діяльність людини та саме життя.

Самі по собі запаси води як хімічного елементу (Н2О), становлять 2/3 земної поверхні, практично невичерпані. Саме в морях та океанах на Землі виникло життя. Однак, з загального об'єму водних запасів, прісна вода, включаючи усі її джерела разом взяті - річки, озера, підґрунтові води, льодовики, не перевищує 3%, причому 80% об'єму цих ресурсів так чи інакше вже вичерпані, а половина забруднена промисловими, сільськогосподарськими та побутовими відходами [2, с. 104].

Порядку 2 млн промислових відходів, хімічних речовин, продуктів людської життєдіяльності кожен день скидається у воду. 1,5 млрд чоловік мають проблеми з доступом до питної води, 3,5 млрд - до якісної. 15 тис. чоловік вмирає кожен день від вживання забрудненої води. Гостру нестачу води відчуває економіка другої за чисельністю населення країни в світі - Індія, де селяни активно використовують підґрунтові води для зрощування полів. Тільки за останні роки селянами було вирито майже 15 млн криниць. Внаслідок виснаження підґрунтового шару до 2050 р. Індія буде відчувати нестачу 320 млрд м3 води на рік. екологічний водний ресурс

За оцінками експертів ООН до 2025 р. нестачу питної води будуть відчувати половина населення планети, особливо в Африці, на Близькому та Середньому Сході та в Південній Азії. До 2040 р. її об'єм на одного мешканця Землі скоротиться з 8 до 4 тис. м3. До середини 1990-х років біля 80 держав на які приходиться 40% світового населення, відчували гостру нестачу води. Найбільш показовий приклад надмірного та безвідповідального використання водних ресурсів - проблема Аральського моря. З 1960 р. дзеркальна площа моря скоротилась майже на 50%, а солоність значно виросла, при цьому рівень моря упав на 15 м, оголивши більшу частину морського дна. Другий приклад - озеро Малаві в Африці, де споконвічно мешкала велика популяція риб та прісноводних равликів.

Водні ресурси завжди були об'єктом конфліктів між племенами, народами, державами. Це особливо очевидно на прикладі посушливих регіонів, де контроль над верхньою течією крупних річок, від яких залежало життя сотень тисяч людей, завжди мало першочергове геостратегічне значення. Однією з гострих проблем, пов'язаною з глобальною проблемою водних ресурсів на сьогодні, є проблема регулювання використання транс прикордонних водотоків. Більша частина світових водних ресурсів перетинає національні кордони. Багато країн Африки та Близького Сходу більш ніж на наполовину залежать у своїх потребах від «зарубіжної» води.

Не менш гостро стоїть проблема пов'язана з регулюванням транс прикордонних підземних вод. Ще один аспект глобальної проблеми водних ресурсів - уразливість перед загрозою міжнародного тероризму. Водні ресурси не мають кордонів. Внаслідок можливості терористичної атаки наслідки відчують декілька країн. Тому важливо налагодження міжнародного співробітництва та вироблення рішень які дозволять мінімізувати негативні наслідки.

На початку ХХІ ст. світ зіткнувся з глобальною кризою водних ресурсів - кризою багатофакторною, неоднорідною, яка охопила різні сфери життєдіяльності людини, кризою яка охопила усе людство. Вже сьогодні більш як 70% світового населення кожен день відчуває проблему нестачі водних ресурсів. І цей показник буде тільки зростати. Тому однією з ключових проблем є налагодження управління транс прикордонними водними басейнами (включаючи басейни грунтових вод).

Відсутність ясності в таких питаннях здатне викликати серйозну політичну кризу, яка може привести до збройних конфліктів, так званих «водних війн», про можливість яких вперше заявив ще колишній Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Галі [3, с. 35]. Насамперед це стосується таких регіонів, як Близький Схід (Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина та Сирія); Африка (Ботсвана, Ангола, Намібія, ПАР, Ефіопія, Судан, Єгипет), Південна Азія (Індія, Бангладеш) навколо права використання води ріки Ганг [3, с. 375]. Існують подібні конфлікти і між країнами Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Узбекистан) щодо використання водних ресурсів рік Амудар'ї і Сирдар'ї. Перш за все вода стала розглядатись державами як цінний ресурс, і боротьба за нього вийшла на світовий рівень.

За інформацією Тихоокеанського інституту (м. Окленд, Каліфорнія, США), що опікується міжнародними проектами з водних ресурсів, «з 2010 до 2013 рр. у світі мали місце понад 40 конфліктів, які виникли з причин, пов'язаних з володінням водними ресурсами. Принаймні один з конфліктів розгорнувся в Океанії, 6 - в Азії, 8 - в Латинській Америці, 11 - В Африці, 15 - на Близькому Сході» [4, с. 376].

Як пише В. Заблоцький: «За усіма ознаками, світ опинився на межі нових війн за доступ до джерел прісної води. Історія зафіксувала щонайменше 655 війн і збройних конфліктів, у яких люди воювали за воду, зокрема 66 із них у Європі. Лише у 2018 році у світі сталися 18 конфліктів за цей ресурс, ймовірність виникнення нових у найближчі 50-100 років оцінюють на рівні 75-95%» [1].

Історія міжнародних відносин знає по-справжньому небезпечні зіткнення за водні ресурси. Наведемо приклади найвідоміших водних криз. 1948 р., внаслідок розділу Індії та Пакистану водний басейн між двома країнами виявився розділеним, що стало однією з причин гострої кризи. Лютий 1951- вересень 1953 рр. конфлікт між Сирією та Ізраїлем. Січень-квітень 1958 року суперечка навколо водних ресурсів Нілу ледь не привела до збройного конфлікту між Єгиптом та Суданом. Червень1963 - березень 1964 рр., озброєні зіткнення на кордоні Ефіопії та Сомалі через спірну територію де знаходяться важливі водні ресурси та поклади нафти. Березень 1965 - липень 1966 рр., черговий конфлікт між Ізраїлем та Сирією. Квітень - серпень 1975 р., протистояння між Іраком та Сирією. Квітень 1989 - червень 1991 рр., озброєні зіткнення між Мавританією та Сенегалом та ін. На думку експертів, найбільш конфліктогенними можна вважати басейн Аральського моря, Ганг і Брахмапутру, Хан, Інноматі, Йордан, Тигр і Єфрат, Окаванго, Ніл, озеро Чад та річку Лімпопо, Меконг, Сенегал та Замбезі та ін.

Історія знає чимало прикладів, коли міжнародні водні суперечки вдавалося врегулювати. Камбоджа, Лаос, Таїланд та В'єтнам за підтримки ООН успішно співпрацювали наприкінці 1950-х років у рамках Комісії з Меконгу. Між Ізраїлем та Йорданією велися секретні переговори, навіть коли ці дві країни перебували у стані війни. Комісія з Інду, заснована за підтримки Світового банку, пережила дві війни між Індією та Пакистаном.

Хорошим прикладом співпраці країн є ефективне функціонування інституту врегулювання водних суперечок на річці Сенегал у Західній Африці (1972 р.). Щодо басейну річки Ніл, то всі десять прикордонних держав залучено до переговорного процесу з приводу розвитку співробітництва у галузі управління водами цієї річки. Сьогодні країни, що знаходяться вздовж найдовшої річки у світі, переживають кризу бідності (чотири прикордонні країни входять до десятки найбідніших держав світу), нестабільності, стрімке зростання населення, забруднення довкілля. Водні проблеми - предмет обговорення великої кількості міжнародних міждержавних, а також неурядових організацій. Увага міжнародного співтовариства все більш прикута до кризи водних ресурсів, що насувається.

На сьогодні, проблема вивчення водних ресурсів із суто економічних та екологічних перейшла у площину міжнародних відносин та світової економіки. Розв'язання проблеми з прісною водою вимагає комплекс - ного підходу і спільних зусиль усіх країн світу.

Список використаних джерел

1. Заблоцький В. Війни за воду.

2. Мировая политика в условиях кризиса / под ред. С. В. Кортунова. Москва : Аспект-Пресс, 2010. 464 с.

3. Современные глобальные проблемы мировой политики / под ред. М. М. Лебедевой. Москва : Аспект-Пресс, 2009. 256.

4. Современные международные отношения и мировая политика / А. В. Торкунов, И. Г. Тюлин, А. Ю. Мельвиль и др. Москва : Просвещение, 2005. 990 с.

Размещено на Allbest.ru