Нові місцезнаходження Hedera helix на території Ківерцівського НПП "Цуманська пуща"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нові місцезнаходження Hedera helix на території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща»

Національний лісотехнічний університет України, Львів, Україна

молодший науковий співробітник

Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща», Україна

Науковий керівник: Криницький Григорій Томкович

Національний лісотехнічний університет України, Львів, Україна

Флористичні й ценотичні дослідження рослинності є актуальними для сьогодення й на перспективу, так, як рослинний покрив зазнає постійних змін залежно від зовнішніх чинників. Рідкісні види одні з найбільш чутливих індикаторів антропогенного впливу. Для більшості з них будь -який антропогенний тиск негативно впливає на їх розвиток і поширення. Що більше непорушеними залишаються ці фітоценози, то краще почувають себе відповідні види. В умовах значного порушення природних фітоценозів багато видів стає рідкісними або взагалі зникає зі складу певної регіональної флори. Інформація нових місць зростання видів дає змогу для моніторингу флори на відповідних територіях, встановлення екологічної валентності та адаптаційних можливостей рослин до умов середовища.

Особливої уваги, серед рідкісних рослин, заслуговують ділянки, де надземний ярус утворює Hedera helix (плющ звичайний). Hedera helix - центральноєвропейсько-кавказький лісовий вид, який на території України звичайно зростає в Карпатах, спорадично та рідко - у Західному Лісостепу. На Волинському Поліссі вид перебуває на північно-східній межі ареалу, яка проходить із північного заходу на південний схід через Шацький, Любомльський, Ковельський райони, далі, відхиляючись на схід, - через Маневицький, Костопільський і Березнівський райони до Житомирського Полісся. Поширення цього теплолюбного виду на північний схід обмежують кліматичні фактори: від'ємні критичні зимові температури, висота снігового покриву [2].

Рідкісним, ендемічним і реліктовим видам рослин Волині присвячені публікації В. І. Мельника, О. Р. Баранського [2] та ін. Раритетну флористичну компоненту природоохоронних територій Волинської області досліджували Т. Л. Андрієнко зі співавторами [3]. Результати досліджень фіторізноманіття та стан охорони окремих видів рослин в об'єктах природно-заповідного фонду Волинської області представлені в низці сучасних праць [3-5]. Більшість вітчизняних авторів вказують на необхідність охорони виду на всіх граничних місцезростаннях, особливо тих, що знаходяться далеко за межею граничних квітучих екземплярів. Так, автори звертають увагу на унікальність місцезростань плюща звичайного - третинного релікту, що в умовах західних областей України, який розмножується вегетативним та орнітохорним способами. Українськими дослідниками пропонується охорона фітоценозів з участю цього виду [2,3,7].

На сьогодні раритетне фіторізноманіття лісів у межах Волинського Полісся зберігається в об'єктах природно-заповідного фонду, зокрема Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» (НПП, Парк). Досліджуючи особливості зростання Hedera helix на території Парку слід відзначити типи лісу, де найчастіше він трапляється, або ж локалітети що потребують охорони і занесені до Зеленої книги України.

Hedera helix - мегатроф-мезофітний вид, приурочений до широколистяних лісів та надає перевагу грунтам, багатим на карбонати і кальцій. Плющ звичайний у вологому сугруді (С₃) зростає у вологому грабово-дубовососновому сугрудку (СзГДС). На території Цуманської пущі плющ відомий в одному місці - у грабово-дубовому деревостані Лопатенської діброви. Ведення лісового господарства з метою вилучення з деревостану головного лісотвірного виду дуба звичайного (Quercus robur) в даному локалітеті призвело до формування похідних фітоценозів зі зміненою структурою деревостану [1], які мають меншу фітосозологічну цінність. Плющ звичайний (Hedera helix) на даній території росте протягом тривалого часу охоплюючи найбільшу площу та поширюється вегетативно на прилеглу територію, зокрема інші квартали. Невеликими куртинами й поодинокими особинами поблизу стовбурів дерев даний вид зростає в ценопопуляціях - Сильненського лісництва (кв. 3, 9, 17, 18) та Берестянського лісництва (кв. 23, 24). Поширення цього теплолюбного виду на території Парку займає відносно сталі позиції за умови відсутності значного антропогенного впливу.

Нове місцезнаходження плюща звичайного (Hedera helix) виявлено в кв. 56 вид. 5 Муравищенського лісництва Озерського ПНДВ. Відповідно до типів лісорослинних умов популяція приурочена до вологої судіброви (СзГД) з домінуванням дуба звичайного (Quercus robur). Склад двох'ярусного деревостану 5Дз3Влч1Бп1Гз+Клг+Ос, зімкнутість крон 0,7-0,8. У першому ярусі домінує дуб (Quercus robur) з поодинокою участю вільхи чорної (Alnusglutinosa L.), берези повислої (Betula pendula Roth.) та клена гостролистого (Acer platanoides L.); у другому ярусі - граб звичайний (Carpinus betulus L.). Насадження віком 60 років 1А класу бонітету. Підлісок сформований з неморальних видів: крушина ламка (Frangula alnus), ліщина звичайна (Corylus avellana L.), граб звичайний (Carpinus betulus). Популяція Hedera helix формує 45% густого наземного покриву та займає площу 300 м² охоплюючи деревостани дуба (Quercus robur), берези (Betula pendula), граба (Carpinus betulus). Флористичне ядро представлене типовими неморальними видами - зеленчуком жовтим (Lamiumgaleobdolon (L) L.), копитняком європейським (Asarum europaeum), тонконогом дібровним (Poa nemoralis), зірочником ланцетолистим (Stellaria holostea), щитником чоловічим (Dryopteris filix-mas).

Чергове місцезнаходження Hedera helix виявлено в цьому ж кварталі даного лісництва у виділі 14, де даний вид зростає в умовах вологого грабово-дубово-соснового сугрудка (СзГДС). Склад деревостану 4Влч3Бп1Сз1Дз1Гз+Яз, зімкнутість крон 0,8. Насадження віком 65років ІІ класу бонітету. Крім основних лісоутворюючих порід в насадженні присутні вільха чорна (Alnus glutinosa L.) та береза повисла (Betula pendula Roth.); у другому ярусі - граб звичайний (Carpinus betulus L.) та клен гостролистий (Acer platanoides). У підрості переважає клен гостролистий (Acer platanoides L.), зрідка трапляються горобина звичайна (Sorbus aucuparia) та ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.). У підліску зрідка трапляються крушина ламка (Frangula alnus) та ліщина звичайна (Corylus avellana L.). Hedera helix тут формує густий наземний покрив (45-65%), де охоплює площу 120 м². Трав'яний покрив сформований здебільшого зеленчуком жовтим (Lamium galeobdolon (L.) L.), зірочником ланцетолистим (Stellaria holostea L.), копитняком європейським (Asarum europaeum) та яглицею звичайною (Aegopodium podagraria L.). Нерідко трапляються медунка темна (Pulmonaria obscura), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum), квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.), горлянка повзуча (Ajuga reptans L.) та чина весняна (Lathyrus vernus (L.) Bernh.). Значним різноманіттям представлена синузія весняних ефемероїдів. Серед них анемона дібровна (Anemone nemorosa L.), веснівка дволиста (Maianthemum bifolium). Рідкісна компонента рослин регіонального значення, крім плюща (Hedera helix), представлена рівноплідником рутвицелистим (Isopyrum thalictroides).

Таким чином, результати моніторингових досліджень дали змогу виявити появу нових місцезнаходжень третинного релікту плюща звичайного (Hedera helix). Порівняння нового місцезнаходження з відомими вказує на велику кількість спільних рис. Це стосується, насамперед, умов середовища, флористичного оточення та належності до певного рослинного угруповання . За характером географічного поширення на території Парку, поодинокі реліктові локалітети досить віддалені від основного ареалу. Появу нових місцезнаходжень плюща звичайного (Hedera helix) можна пояснити змінами клімату, коли через глобальне потепління на території НПП формуються умови для поширення виду орнітохорним способом із місцевих локалітетів. Оскільки при низькій температурі взимку обмерзають молоді пагони, що плетуться стовбурами дерев, не вдається зафіксувати цвітіння й плодоношення . Характерною особливістю рослинних масивів, що обумовлюють їх високу наукову цінність, є наявність у лісових угрупованнях добре виявленого ядра неморальних субссредземноморсъких видів. Це робить, національний природний парк унікальним в мережі природно-заповідного фонду України. В ландшафтному і ботанічному аспектах Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» є одним з небагатьох осередків рідкісних, малотрансформованих змішаних грабово-дубових угруповань широколистянолісових центрально-європейських ландшафтів не лише на Волині але й в Україні.

Отже, збереження регіональних рис фіто- та ценорізноманітності, в тому числі і раритетних, Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» сприятиме підтриманню еволюційного потенціалу біоти України загалом. Актуальним фітосозологічним завданням сьогодення є встановлення раритетного фіторізноманіття лісової рослинності як найпоширенішої у регіоні, так і тієї, що зазнає різноманітних форм антропогенного впливу.

Список використаних джерел

[2] Баранський О.Р. Созологічний аналіз рідкісних та зникаючих видів рослин Волинського Полісся // Проблеми охорони генофонду природи Полісся: Зб. наук. праць. (с.7-10). 2001 - Луцьк

[3] Біорізноманіття Цуманської пущі та питання його збереження.(с.136) 2004 -- К.: Фітосоціологічний центр

[4] Никончук, Є. В. Особливості динаміки Hedera helix L. (Araliaceae) на території Словечансько-Овруцького кряжу. Проблеми та перспективи розвитку теорії екосистем: збірник наукових праць; (с.29-32) 2018. Житомир: ЖДУ

[5] Хом'як, І. В. Фітоіндикаційний аналіз ступеня трансформації екосистем Центрального Полісся. Питання біоіндикації та екології;(с.3-11) 2012, 17 (1).

Размещено на Allbest.ru