Екологічні ризики Західного Полісся України (на прикладі поліської зони Рівненщини)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

Екологічні ризики Західного Полісся України (на прикладі поліської зони Рівненщини)

Герман Наталія Володимирівна,

кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри екології, географії і туризму

Мельничук Сергій Леонідович,

аспірант кафедри екології, географії і туризму

м. Рівне

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз основних екологічних загроз Полісся Рівненщини, що актуалізується нагальною потребою підвищення ефективності його збереження та популяризації.

З'ясовано, що одна з головних екологічних проблем поліської зони регіону - радіоактивне забруднення навколишнього середовища, оскільки Рівненщина є однією з найбільш постраждалих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Наголошено, що складним для поліської зони Рівненщини залишається питання негативного впливу на поверхневі води та похідного від нього забезпечення населення якісною питною водою. Акцентовано, що стан більшості водопровідно-каналізаційних мереж та споруд Рівненщини є незадовільним. Саме він сприяє скидам недостатньо очищених стічних вод у місцевих населених пунктах. Виділено, що докладного комплексного опрацювання потребує питання екологічної ситуації Полісся Рівненщини за показниками поводження з твердими побутовими відходами. Зазначено, що занепокоєння у фахівців викликає й питання стану земельних ресурсів Полісся Рівненщини, докладний аналіз якого свідчить про глибоку їх деградацію.

Окреслено, що невирішені питання в царині вітчизняного законодавства щодо несанкціонованого видобутку бурштину на Поліссі і багатомільйонні втрати держави доповнюються катастрофічними екологічними наслідками. Охарактеризовано чинники негативного антропогенного впливу діяльності «чорних» копачів бурштину на довкілля. Зазначено, що вони формують масштабну екологічну катастрофу, а саме порушення цілісної, сформованої впродовж століть екосистеми Українського Полісся. Наголошено, що «варварський» видобуток бурштину на Поліссі за своїм руйнівним впливом на природу прирівнюється до наслідків негативних геологічних процесів.

Підсумовано, що питання екологічного стану довкілля Українського Полісся пояснюється потребою вироблення відповідного інструментарію, спрямованого на підвищення збалансованості використання природних ресурсів регіону та зменшення шкідливого впливу на їх екосистеми.

Ключові слова: Полісся, Українське Полісся, Полісся Рівненщини, антропогенний вплив на довкілля, екологічні ризики.

Abstract

Herman Natalia Volodymyrivna Candidate of pedagogical sciences, docent, professor of the department of ecology, geography and tourism, Rivne State University for the Humanities, Rivne

Melnychuk Serhii Leonidovych Ph.D student of the department of ecology, geography and tourism, Rivne State University for the Humanities, Rivne

Ecological risks of the Western Ukrainian Polissia (on the example of Polissia zone of Rivne region)

The article carries out a comprehensive analysis of the main ecological threats of the Polissia of the Rivne region, which is actualized by urgent demand of increasing the efficiency of its preservation and popularization.

It was found, that one of the main ecological problems of the Polissia is - radioactive pollution of the environment, as Rivne region is one of the most affected regions because of the accident in Chernobyl NPP. It is emphasized, that there is a difficult issue of negative impact on surface water of Polissia in Rivne region, and providing the population with high-quality drinking water. It is accented, that the conditions of most water supply and sewage networks and buildings of the Rivne region are unsatisfactory. It contributes to emissions of not enough treated wastewater in local settlements. It is highlighted, that the issue of ecological situation of Polissia in Rivne region needs a detailed complex processing, according to the usage of tough domestic waste. It is noted, that experts are concerned about the conditions of land resources of Polissia in Rivne region, detailed analysis of which testifies to their deep degradation.

It is outlined, that there are unresolved issues in national legislation regarding the unauthorized excavation of amber in Polissia and multi-million losses of the state are supplemented by catastrophic ecological consequences. The factors of negative anthropogenic impact of the activities of «black» amber miners on environment are characterized.

It is noted, that they form a large-scale ecological catastrophe, namely the violation of the integral ecosystem of Ukrainian Polissia, which was formed during the centuries. It is emphasized, that the «barbaric» excavation of amber in Polissia, because of its destructive effect on nature, equates to the consequences of negative geological processes.

Keywords: Polissia, Ukrainian Polissia, Polissia of the Rivne region, anthropogenic impact on the environment, ecological risks.

Основна частина

Постановка проблеми. У сучасній екологічній ситуації в Україні дослідники вбачають всі ознаки кризової, що формувалася впродовж певного періоду через ігнорування об'єктивних законів розвитку і відтворення потенціалу вітчизняного природно-комплексного ресурсу. Відсутність екологічної безпеки і недотримання екологічної рівноваги як провідних ідей державної стратегії у галузі охорони навколишнього середовища, зрештою, призвели до деградації довкілля України. З огляду на масштабність окресленої проблеми, у дослідженні зупинимося на питанні екологічної ситуації Західного Полісся Рівненщини, зокрема його актуальних екологічних проблемах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Студії вітчизняних дослідників засвідчують посилений інтерес до проблемного поля екологічних загроз Українського Полісся в цілому і Полісся Рівненщини зокрема. Так, про негативний антропогенний вплив на довкілля поліської зони йдеться в наукових розвідках С. Бойченко, Р. Гаврилюк, С. Савченко, А. Яцкова [2], а також І. Гущука [4]. Ґрунтовну діагностику екологічної безпеки Рівненської області за показниками ресурсної складової проведено А. Прищепою і О. Варжель [10], В. Тарасовою [11]. Докладну інформацію про поліський бурштин як коштовний камінь і корисну копалину регіону викладено в праці В. Мельничука і М. Криницької [8]. З'ясуванню і окресленню масштабності проблеми несанкціонованого видобутку бурштину на Поліссі присвячені статті А. Жовнерука [6] і А. Плиги [9]. Водночас значимим для досягнення мети даного наукового дослідження став фактологічний матеріал, що міститься в документах Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації [5] та Рівненської обласної організації Українського товариства охорони природи [7].

Мета статті - комплексний аналіз основних екологічних проблем Західного Полісся Рівненщини, що актуалізується нагальною потребою підвищення ефективності збереження та збалансованого використання природних ресурсів неповторного географічного та історико-етнографічного регіону України.

Виклад основного матеріалу. Полісся - географічний та історико - етнографічний регіон, що розташований на території чотирьох сучасних сусідніх держав: Польщі (східна смуга Підляшшя), України (північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей), Білорусі (південна частина Брестської області) і Росії (південний захід Калузької області). Етимологія назви «Полісся» безпосередньо пов'язана зі словом «ліс» й означає територію дрімучих лісів. У давнину (ІХ - Х ст.) Полісся було зоною проживання слов'ян - дреговичів, волинян, древлян, а також балтських ятвягів. З огляду на це, його ще називають прабатьківщиною слов'ян і прадавньою колискою слов'янства.

Нині Полісся - це єдиний природний регіон Європи, що зберіг автентичні риси: еталонні з точки зору історичного фітоценогенезу заболочених лісів, що отримали статус пралісів, квазіпралісів та природних лісів, цінні масиви боліт, неповторні екосистеми заплав «європейської Амазонки» - річки Прип'ять, що слугують притулком для рідкісних і вразливих видів тварин, птахів, рослин і комах.

Одним із маркерів неповторності Полісся є його транскордонність - розташування території природного комплексу у межах різних держав. Так, одним із виявів цього є те, що з 2012 р. функціонує міжнародний транскордонний біосферний резерват «Західне Полісся», який охоплює території Польщі, України та Білорусі. Це - єдиний у світі біосферний заповідник, створений за участі трьох країн.

До складу міжнародного біосферного резервату «Західне Полісся» входить польський Поліський національний парк, український Шацький національний природний парк і білоруський заказник республіканського значення «Прибузьке Полісся». Загальна площа транскордонного біосферного резервату складає 263 016 га, а його української частини - 75 075 га. «Західне Полісся - це озерні, лісові та болотні комплекси зі своєрідною флорою та фауною, представники яких є рідкісними та зникаючими видами з Червоних книг Польщі, України і Білорусі, а також Червоних списків інших держав. Акцентуємо, що цей транскордонний біосферний резерват є не лише унікальним біогеографічним регіоном, а й автентичним культурним ландшафтом прикордоння, де тісно взаємодіють різні культури, національності та релігії, а також до сьогодні збережені пам'ятки нематеріальної культурної спадщини: давні звичаї, самобутній діалект, фольклор, автентична кухня, традиційні промисли і ремесла тощо [12].

Ще одним свідченням винятковості поліської зони і намагання сучасної спільноти зберегти її ресурси, є впровадження з 2019 р., завдяки зусиллям Українського товариства охорони птахів, міжнародного проєкту «Полісся - дика природа без кордонів». До нього долучилися природоохоронні інституції Польщі, Німеччини, Великобританії, України і Білорусі, об'єднані спільною стратегічною метою - підвищенням природоохоронного статусу регіону [3].

Наголосимо, що комунікуючи з природою впродовж тривалого часу, людина, з одного боку, необмежено витрачає її ресурси, а з іншого - продукує відходи, що забруднюють навколишнє середовище. З огляду на це, довкілля зазнає інтенсивного антропогенного впливу та деградаційних змін, зокрема, зменшення площ лісів і пасовищ, погіршення якості питної води, зростання викидів забруднюючих речовин до атмосфери тощо. Не уникло цього й Західне Полісся. Нині, визначаючи екологічний стан того чи іншого регіону, експерти беруть до уваги природні і техногенні явища і процеси, що несуть або можуть завдати збитків людині, суспільству та середовищу їх проживання. Це - так звана інтегральна оцінка екологічного стану довкілля [11, с. 16]. Так, скажімо, станом на 2007 р. серед природних чинників найбільшу екологічну небезпеку Рівненському регіону поліської зони України несли підтоплення, ураження території карстом та можливі пожежі в екосистемах, а серед техногенних - можливі вибухи і пожежі, а також забруднені стічні води. Щоправда, у порівнянні з іншими регіонами Полісся України, Рівненщина мала відносно невисокий ризик природно-техногенної небезпеки. Для порівняння: Закарпатська область мала найвищий ступінь природного ризику екологічної небезпеки - 149%, а Рівненська область - всього 25% [11, с. 17].

Як випливає зі «Звіту про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року», нині «…Рівненщина відноситься до територій з помірним рівне забруднення довкілля, але з помітно вираженою тенденцією до зростання техногенного навантаження на нього» [7, с. 32].

Одна з головних екологічних проблем поліської зони регіону - радіоактивне забруднення навколишнього середовища. Рівненщина є однією з найбільш постраждалих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: радіацією уражено понад 11 тис. км кв., що дорівнює 56% загальної площі області. Північні поліські райони, а саме Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський і Сарненський перебувають у зонах радіоактивного забруднення [7, с. 34].

Складним залишається питання негативного впливу на поверхневі води та похідного від нього забезпечення населення якісною питною водою. Експерти констатують, що стан більшості водопровідно-каналізаційних мереж та споруд Рівненщини є незадовільним. Саме він сприяє скидам недостатньо очищених стічних вод в річки Іква, Бережанка, Горинь, Замчисько, Устя і Случ у місцевих населених пунктах, таких зокрема, як Березне, Вараш, Володимирець, Демидівка, Зарічне, Корець, Костопіль, Острог, Радивилів, Рокитне, Сарни [7, с. 35].

Одним із наслідків незадовільного стану обладнання очисних споруд є те, що за санітарно-хімічними показниками питної води зона Полісся

Рівненщини оцінюється наступними категоріями: 3 райони, а саме

Володимирецький, Костопільський і Сарненський мають рівень небезпеки, 2 (Березнівський і Дубровицький) - загрози і 2 (Зарічненський і Рокитнівський) - ризику. Відтак, ця проблема потребує належного комплексного вирішення, зокрема, реконструкції та осучаснення санітарно-технічного стану об'єктів водопостачання в регіоні [10, с. 51].

Водночас потребує докладного комплексного опрацювання питання екологічної ситуації Західного Полісся Рівненщини за показниками поводження з твердими побутовими відходами. Зокрема, за кількістю полігонів та звалищ серед 7 регіонів України Західне Полісся (Волинська і Рівненська області) мало чи не найкращі показники: Житомирська область - 1, Чернігівська область - 2, Закарпатська область - 10, Львівська - 15, Івано-Франківська - 20, Волинська - 22 і Рівненська - 25. Водночас трохи нижчими були дані стосовно охоплення населення послугами зі збирання твердих побутових відходів. Так, згідно них, Чернігівська область охопила лише 6% населення, Львівська - 9%, Житомирська - 15%, Рівненська - 16%, Закарпатська - 17%, Волинська - 19% і Івано-Франківська - 24%. У середньому ж, згідно основних показників поводження з твердими побутовими відходами, серед 7-ми регіонів Полісся західна його частина посідала одне з найвищих рангових місць [11, с. 17].

Ця доволі оптимістична оцінка поводження з твердими побутовими відходами на теренах Західного Полісся коригується даними про те, що лише на території Рівненщини знаходиться понад 1 000 підприємств, установ і організацій, виробництво яких продукує промислові і побутові відходи. Так, станом на 1 січня 2015 р. обсяг накопичення промислових відходів І - IV класів небезпеки становив 25 318 тис. т, у тому числі II-III класів небезпеки - 16 тис. т [4, с. 56].

Занепокоєння у фахівців викликає й питання стану земельних ресурсів Полісся Рівненщини. Його докладний аналіз свідчить про глибоку їх деградацію, зумовлену, зокрема, тотальною меліорацією заболочених земель для збільшення площ сільськогосподарських угідь [1, с. 165]. Одним із виявів цього є значне зростання об'єму площ еродованих земель. Так, відомо, що впродовж 1985-2015 рр., тобто за 30 років, вона зросла на 15% за рахунок зростання розмитих і сильно змитих грунтів, а також середньо змитих орних земель на схилах. До найбільш поширених видів деградації грунту Полісся Рівненщини належать: водна ерозія - 56%, вітрова ерозія - 28%, хімічна - 12% і фізична - 4% [4, с. 56].

У 2022 р. фахівцями Навчально-наукового інституту агроекології та землеустрою Національного університету водного господарства та природокористування (Рівне) був здійснений ґрунтовний розрахунок показників та визначення категорій екологічної безпеки ресурсної складової Полісся Рівненської області [10]. З нього випливає, що за площею лук і пасовищ території 6 районів Рівненського Полісся перебувають у стані ризику, а 1 (Рокитнівський) - у стані загрози. За показниками наявних площ лісів всі райони зони Полісся Рівненщини характеризуються категорією екологічної безпеки. Водночас досить високим для неї залишається показник розораності земель: 5 районам присвоєно категорію загрози, 1 - небезпеки і 1 (Рокитнівський) - ризику. Занепокоєння у фахівців викликає й стан місцевих земельних ресурсів за показником балансу гумусу, який впродовж 1995-2015 рр. залишався від'ємним із щорічними втратами від 0,1 до 1 т/га. Отже, наявна проблема в його ефективному підвищенні [10, с. 49-51].

Однією з серйозних екологічних проблем Західного Полісся в цілому, й Полісся Рівненщини зокрема, є пошкодження лісових насаджень і ґрунтів унаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. За даними прогнозних ресурсів стосовно наявності бурштинової сировини на Поліссі, Україна посідає друге місце в світі. Значні його запаси знаходяться на Поліссі Рівненщини. Так, згідно результатів пошуково-оцінюваних робіт, що проводилися Рівненською геологічною експедицією, прогнозні ресурси бурштину на окремих ділянках лише в Дубровицькому, Сарненському та Володимирецькому районах Рівненської області складають більше 1 500 т. Для порівняння: згідно офіційних даних за 2013 р., річний видобуток бурштину в Рівненській області становив 4, 5 т [8, с. 4-5]. Це, за підрахунками фахівців, складає лише 5% від реального обсягу видобутку бурштину. Відтак, 95% щорічного видобутку «жар-каменю» в Україні - це несанкціонований, неконтрольований і незаконний процес.

Невирішені питання в царині вітчизняного законодавства щодо несанкціонованого видобутку бурштину на Поліссі і багатомільйонні втрати держави доповнюються катастрофічними екологічними наслідками. Сучасна важка техніка «чорних» старателів - гідромотопомпи, драги, бульдозери, екскаватори та інші гірничопрохідницькі засоби - призвела до масштабних антропогенних впливів-руйнувань й перетворила Полісся на зону екологічного лиха. Основними негативними екологічними наслідками цього є:

1) пошкодження, висихання та суттєве зменшення обсягів лісових насаджень,

2) знищення родючого шару ґрунту (вимивання поживних речовин і утворення болотистої місцевості, на якій не ростуть рослини), 3) порушення цілісності геологічних пластів, 4) руйнація річок і водойм (проривка каналів, зміна русел річок, що веде до їх осушення і зникнення), 5) порушення гідрологічного режиму, 6) збільшення площ неродючих і спустошених земель, 7) засмічення й забруднення території тощо. Всі ці чинники в підсумку формують масштабну екологічну катастрофу, а саме порушення цілісної, сформованої впродовж століть екосистеми Українського Полісся. Не випадково «варварський» видобуток бурштину на Поліссі за своїм руйнівним впливом на природу прирівнюється до наслідків негативних геологічних процесів [6, с. 105-106; 9].

Місце розробок родовищ бурштину «чорними» копачами на Поліссі нагадує «місячний ландшафт»: «…На величезних площах ліс повністю знищений. Десятки гектарів перекопані і перемиті. Справа не обмежується ручною роботою: у болотах працює важка техніка. Ліс виглядає апокаліптично. На великих ділянках дерев майже не лишилось, більшість їх була спиляна, аби не заважали, в тому числі й вікові сосни. Густі чагарі в місцях видобутку стоять на заваді копачам. Тому вони масово випалюють підлісок для своїх потреб.» [9]. Отже, проблема несанкціонованого видобутку бурштину на Поліссі має низку аспектів, зокрема, законодавчий, економічний, а також екологічний, що є чи не найвагомішим у нагальній потребі її вирішення. Масштабність екологічної катастрофи на Поліссі, спровокована несанкціонованим видобутком бурштину, змушує фахівців говорити про неї як одну з потенційних загроз національній безпеці України, бо «Збереження навколишнього середовища є надважливим елементом національної безпеки кожної держави» [9].

Висновки. Таким чином, здійснивши комплексний аналіз основних екологічних загроз Західного Полісся України на прикладі поліської зони Рівненщини, приходимо до наступних висновків.

Одна з головних екологічних проблем регіону - радіоактивне забруднення навколишнього середовища; Рівненщина є однією з найбільш постраждалих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Складним для краю залишається питання негативного впливу на поверхневі води та похідного від нього забезпечення населення якісною питною водою. Водночас докладного опрацювання потребує питання екологічної ситуації Полісся Рівненщини за показниками поводження з твердими побутовими відходами. Занепокоєння у фахівців викликає й питання стану місцевих земельних ресурсів, докладний аналіз якого свідчить про глибоку їх деградацію.

Крім того, невирішені питання в царині вітчизняного законодавства щодо несанкціонованого видобутку бурштину на Поліссі і багатомільйонні втрати держави доповнюються негативними екологічними наслідками. В сукупності вони формують масштабну екологічну катастрофу, а саме порушення цілісної, сформованої впродовж століть екосистеми Українського Полісся.

Питання екологічного стану довкілля Українського Полісся актуалізується необхідністю докладного з'ясування дестабілізуючих чинників, які несуть або можуть завдати збитків людині, суспільству та середовищу їх проживання. Водночас злободенність ґрунтовних досліджень екологічних проблем Полісся пояснюється потребою вироблення відповідного інструментарію, спрямованого на підвищення збалансованості використання природних ресурсів регіону та зменшення шкідливого впливу на їх екосистеми.

Література

1. Бальковський В. Ерозія ґрунтів постмеліорованих агроландшафтів Західного Полісся. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Біологія». 2009. Випуск 26. С. 165-171.

2. Бойченко С., Гаврилюк Р., Гусєв О., Савченко С., Яцків А. Зміни довкільної сфери Полісся: аспекти впливу антропогенних та кліматичних чинників. Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 30-ої річниці аварії на ЧАЕС): Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20 - 22 квітня 2016 року). Ніжин: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2016. С. 170-173.

3. Болото на вагу золота: чому важливо зберегти Прип'ятське Полісся. URL: https://manevychi.rayon.in.ua/topics/388225-hraniteli-polissia-iak-vprovadzhuiutsia-novi-vidnosini - mizh-liudinoiu-i-prirodoiu

4. Гущук І. Екологічні проблеми антропогенного характеру Рівненщини. Екологія і природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства: Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. 24-25 березн. 2016 р. Ч. 1. Тернопіль: Крок, 2016. С. 55-57.

5. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2020 році. Рівне: Департамент екології та природних ресурсів Рівненської

облдержадміністрації, 2021. 236 с.

6. Жовнерук А. Незаконний видобуток бурштину як передумова екологічної катастрофи. Екологічне право. 2017. №11. С. 104-107.

7. Звіт про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року. Рівне: Рівненська обласна організація Українського товариства охорони природи, 2020. 113 с.

8. Мельничук В.Г., Криницька М.В. Бурштин Полісся. Довідник. Рівне: НУВГП, 2018. 236 с.

9. Плига А. Бурштинова біда Полісся. Українська правда. 2015. 2 червня. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2015/06/2/194898/

10. Прищепа А., Варжель О. Діагностика екологічної безпеки Рівненської області за показниками ресурсної складової. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2022. Вип. 1. С. 46-53.

11. Тарасова В.В. Інтегральна оцінка екологічного стану довкілля. Агросвіт. 2010. №14. С. 16-18.

12. Транскордонний українсько-польсько-білоруський біосферний резерват «Західне Полісся». URL: https://wownature.in.ua/oberihaymo/biosferni-rezervaty-v-ukraini/ transkordonnyy - ukrainsko-polsko-biloruskyy-biosfernyy-rezervat-zakhidne-polissia/

References

1. Balkovskyi, V. (2009). Eroziia gruntiv postmeliorovanykh ahrolandshaftiv Zakhidnoho Polissia [Soil erosion in post-reclamation agricultural landscapes of Western Polissya]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu [Scientific Bulletin of Uzhhorod University], Seriia «Biolohiia», 26, 165-171 [in Ukrainian].

2. Boichenko, S., Havryliuk, R., Husiev, O., Savchenko, S., Yatskiv, A. (2016). Zminy dovkilnoi sfery Polissia: aspekty vplyvu antropohennykh ta klimatychnykh chynnykiv [Environmental changes in Polissya: aspects of the impact of anthropogenic and climatic factors]. Suchasni ekolohichni problemy Ukrainskoho Polissia ta sumizhnykh terytorii (do 30-oi richnytsi avarii na ChAES): Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (20 - 22 kvitnia 2016 roku) [Modern environmental problems of Ukrainian Polissya and adjacent territories (to the 30th anniversary of the Chornobyl accident): Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (20-22 April 2016)], 170-173 [in Ukrainian].

3. Boloto na vahu zolota:chomu vazhlyvo zberehty Prypiatske Polissia [A swamp worth its weight in gold: why it is important to preserve Pripyat Polissia]. Retriewed from https://manevychi.rayon.in.ua/topics/388225-hraniteli-polissia-iak-vprovadzhuiutsia-novi-vidnosini - mizh-liudinoiu-i-prirodoiu [in Ukrainian].

4. Hushchuk, I. (2016). Ekolohichni problemy antropohennoho kharakteru Rivnenshchyny [Environmental problems of anthropogenic nature of Rivne region.]. Ekolohiia i pryrodokorystuvannia v systemi optymizatsii vidnosynpryrody i suspilstva: Materialy III mizhnar. nauk.-prakt. konf. 24-25 berezn. 2016 r. [Ecology and nature management in the system of optimisation of relations between nature and society: Materials of the III International Scientific and Practical Conference. 24-25 March 2016], Vol. 1, 55-57 [in Ukrainian].

5. Dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Rivnenskii oblasti u 2020 rotsi (2021) [Report on the state of the environment in Rivne region in 2020] [in Ukrainian].

6. Zhovneruk, A. (2017). Nezakonnyi vydobutok burshtynu yak peredumova ekolohichnoi katastrofy [Illegal amber mining as a precondition for environmental disaster]. Ekolohichne pravo [Environmental law], 11, 104-107 [in Ukrainian].

7. Zvit pro stratehichnu ekolohichnu otsinku Stratehii rozvytku Rivnenskoi oblasti na period do 2027 roku (2020) [Report on the Strategic Environmental Assessment of the Rivne Oblast Development Strategy for the period up to 2027] [in Ukrainian].

8. Melnychuk, V.H., Krynytska, M.V. (2018). Burshtyn Polissia [Amber of Polissya] [in Ukrainian].

9. Plyha, A. (2015). Burshtynova bida Polissia [The amber trouble of Polissya]. Ukrainska pravda [Ukrainian Pravda]. Retriewed from https://life.pravda.com.ua/society/2015/06/2/194898/ [in Ukrainian].

10. Pryshchepa, A., Varzhel, O. (2022). Diahnostyka ekolohichnoi bezpeky Rivnenskoi oblasti za pokaznykamy resursnoi skladovoi [Diagnostics of environmental safety of Rivne region by indicators of resource component]. Problemy khimii ta staloho rozvytku [Problems of chemistry and sustainable development], 1, 46-53 [in Ukrainian].

11. Tarasova, V.V. (2010). Intehralna otsinka ekolohichnoho stanu dovkillia [Integral assessment of the ecological state of the environment]. Ahrosvit [Agrosvit], 14, 16-18 [in Ukrainian].

12. Transkordonnyi ukrainsko-polsko-biloruskyi biosfernyi rezervat «Zakhidne Polissia» [Transboundary Ukrainian-Polish-Belarusian Biosphere Reserve «Western Polissia»]. Retriewed from https://wownature.in.ua/oberihaymo/biosferni-rezervaty-v-ukraini/transkordonnyy-ukrainsko - polsko-biloruskyy-biosfernyy-rezervat-zakhidne-polissia/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru