Екологічна шкода водним ресурсам України внаслідок воєнної агресії Росії
Аналіз та систематизація екологічної шкоди, завданої водним ресурсам України через збройного конфлікту. Визначення наслідків воєнної агресії для природного середовища та здоров’я українців. Оцінка завданої шкоди, розроблення механізму відновних робіт.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.05.2023 |
| Размер файла | 5,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту
Екологічна шкода водним ресурсам України внаслідок воєнної агресії Росії
Землянська О.В. ст. викладач
Полукаров Ю.О. к.т.н., доцент
Качинська Н.Ф. ст. викладач
Ковтун А.І., к.т.н., ст. викладач
Праховнік Н.А., к.т.н., доцент
Полукаров О.І., к.т.н., доцент
Анотація
Екологічна шкода завдана водним ресурсам України в наслідок воєнної агресії, насамперед має значні довготривалі економічні збитки. Цілеспрямовані удари, що завдають російські війська по інфраструктурі призвели до пошкодження об'єктів із забору, очищення та постачання води. Безпосередньо у Луганській, Донецькій, Харківській, Запорізькій та Миколаївській областях зазнали значних ушкоджень і були частково, або повністю виведені з ладу системи очищення каналізаційних стоків. Також зафіксовано багато випадків забруднення водойм, річок, водосховищ, узбережжя та портів Чорного та Азовського морів вибухонебезпечними предметами. Є випадки мінування та підриву гідротехнічних споруд. Як наслідок, за шість місяців війни, було забруднено близько 16 тисяч квадратних кілометрів акваторій України. За даними досліджень, що проведенні ООН, більше 13 млн. громадян України не мають доступу до чистої питної води та централізованої каналізації. Це не тільки українці, які проживають в регіонах з пошкодженою інфраструктурою внаслідок бойових дій, а і внутрішньо переміщенні особи у тимчасових притулках. Актуальність дослідження визначається необхідністю відслідкувати, проаналізувати та систематизувати наслідки воєнної агресії для подальшого визначення наслідків екологічної шкоди. Метою дослідження є проведення системного аналізу екологічної шкоди, завданої водним ресурсам України внаслідок збройної російської агресії за 7 місяців, починаючи з 24 лютого 2022 року, та їх наслідки для природного середовища та здоров'я українців. Для цього було використано метод синтезу та аналізу інформації, метод класифікації та систематизації. Отримана, вивчена та систематизована інформація дає можливість в подальшому розробити алгоритм оцінки завданої школи, розробити механізми відновних робіт та мінімізувати економічну шкоду від завданих збитків. Ключові слова: екологічна шкода, водні ресурси, збитки, природне середовище, воєнна агресія, катастрофічне забруднення.
Annotation
The environmental damage caused to Ukraine's water resources as a result of military aggression has significant long-term economic losses. Targeted attacks by Russian troops on infrastructure have resulted in damage to water intake, purification and supply facilities, as well as sewage treatment facilities in the Kharkiv, Zaporizhzhya, Mykolaiv, Luhansk, and Donetsk regions. A significant problem is also the pollution of rivers, reservoirs and reservoirs of Ukraine with mines and explosive objects, the coastal waters of the Azov and Black Seas, hydrotechnical structures and seaports. The total area of water areas of Ukraine potentially contaminated with explosive objects is about 16 thousand square kilometers. According to research conducted by the UN, after six months of armed Russian aggression, more than 13 million Ukrainian citizens do not have access to clean drinking water and centralized sewage. These are Ukrainians living in regions with damaged infrastructure as a result of hostilities, as well as internally displaced persons in temporary shelters. The relevance of the study is determined by the need to monitor, analyze and systematize the consequences of Russia's military aggression for the further determination of the consequences of the ecological school. The purpose of the study is to carry out a systematic analysis of the environmental damage caused to the water resources of Ukraine as a result of armed Russian aggression for six months starting from February 24, 2022 and their consequences for the natural environment and the health of Ukrainians. For this, the method of synthesis and analysis of information, the method of classification and the method of systematization was used. The received, studied and systematized information makes it possible to further develop an algorithm for assessing the damaged school, develop mechanisms for restoration work and minimize economic damage from the damage caused.
Keywords: environmental damage, water resources, damage, natural environment, military aggression, catastrophic pollution.
Вступ
Військова агресія, розв'язана Росією 24 лютого 2022 року, є неспровокованою та невиправданою. Такі дії є порушенням міжнародного права та всіх чинних норм, щодо охорони природи, сталого розвитку, гуманітарного права, основних норм моралі та принципів людського співіснування.
Росією грубо порушено: І додатковий Протокол, прийнятий в 1977 році до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року; 24-й Принцип Декларації Ріо, в якому читко визначено, що учасниці збройного конфлікту зобов'язуються читко дотримуватися та поважати вимоги міжнародного права, пам'ятати, що війна веде до руйнування сталого розвитку країни; Міжнародну конвенцію ЄЕК ООН «Про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер», до якої Україна приєдналася 01.07.1999 року, Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спільне використання та охорону транскордонних вод від 28.02.2002 року, всі договори та угоди транскордонного співробітництва України з РФ.
Мета дослідження - проаналізувати та систематизувати екологічну шкоду, завдану водним ресурсам України внаслідок збройної російської агресії за сім місяців, починаючи з 24 лютого 2022 року, та їх наслідки для природного середовища та здоров'я українців.
Матеріали та методи. В процесі дослідження було використано такі методи наукового пізнання: як метод синтезу та аналізу інформації, метод класифікації та метод систематизації.
За допомогою методу аналізу та синтезу було розглянуто та проаналізовано шкоду нанесену водним ресурсам України збройною агресією з боку РФ. За допомогою методу класифікації вдалося систематизувати різні види екологічної небезпеки для водних ресурсів. Проведене дослідження дає можливість систематизації завданої шкоди для подальшого аналізу теперішніх і довготривалих наслідків, з якими може зіштовхнутися Україна в наступні декілька років. Також було проведено аналіз наукової досліджень з даної тематики, у тому числі наукових статей, звітів моніторингових груп та дайжестів відповідальних посадовців. У процесі аналізу отриманих матеріалів були зроблені висновки, наведені в заключній частині дослідження.
Результати
З початку широкомасштабного вторгнення Росії застосування нею важкого наземного озброєння, далекобійної артилерії, ракет наземного, морського та повітряного базування, мінування територій та морської акваторії, завдало довкіллю України орієнтовної шкоди у сумі, що становить понад 962 мільярдів гривень [12].
На даний час зафіксовано більше 2000 фактів шкоди довкіллю, уражено більше 20% природоохоронних територій, 812 заповідних територій на сьогодні знаходяться в потенційній небезпеці, окуповано 12 національних парків, 8 заповідників, 2 біосферні заповідники, 0,9 млн. га заповідних площ завдано екологічної шкоди [12].
Через війну понад тринадцять мільйонів людей в Україні мають проблеми з доступом до безпечної для вживання питної води. Діти, що проживають в зонах воєнного конфлікту в 20 разів частіше вмирають від діареї викликаною неякісною питною водою, ніж внаслідок воєнних дій. Шкода водним ресурсам України від російського вторгнення є величезною і зростає з кожним днем [12].
Питна вода в Україні є однією з мішеней окупантів. Російські війська наразі:
- крадуть та самовільно використовують водні ресурси наприклад, у спробах постачати воду в Крим через Північно-Кримський канал;
- руйнують системи водопостачання та комунікації, які є джерелами якісної води для населення;
- позбавляють очищення, руйнуючи очисні споруди;
- забруднюють воду, обстрілюючи підприємства і склади поблизу водних об'єктів, що призводить до витоків небезпечних речовин.
Вода є об'єктом, необхідним для виживання цивільного населення, а водна інфраструктура та ресурси мають цивільний характер і повинні бути захищені. Держави-окупанти зобов'язані забезпечувати постачання води. Тим не менш, за оцінками ООН, до серпня 2022 року 16 мільйонів людей в Україні потребували допомоги з водою, санітарією або гігієною, а 1,4 мільйона людей на сході України не мали доступу до водопровідної води [7].
Вже перебуваючи у складній ситуації через пошкодження внаслідок бойових дій з 2014 року, сьогодні деякі міста Донецької області отримують водопровідну воду лише на кілька годин один-два рази на тиждень або, як у Слов'янську, є лише один комплект насосів для тих, хто залишився. Ситуація настільки безвихідна, що влада навіть була змушена застерегти людей від вживання води з шахтних сховищ. У Маріуполі з'явилися повідомлення про забруднення питної води каналізаційними стоками, а відновлення інфраструктури водопостачання та відведення стічних вод у деяких районах наразі вважається неможливим. Компанія «Вода Донбасу», яка постачає воду до Маріуполя, мовчить з травня, незважаючи на те, що працювала через лінію зіткнення для усунення пошкоджень з 2015 року. Інші приклади стратегій подолання наслідків стихійного лиха можна знайти у Миколаєві, де, за повідомленнями, люди вдаються до використання річкової води [7].
Усі ці дії завдають непоправної шкоди водним екосистемам і впливають на життя та здоров'я людей.
Російська Федерація неодноразово грубо порушувала Бухарестську конвенцію з захисту Чорного моря від забруднення, хоча сама є стороною цієї Конвенції та членом Чорноморської комісії [8].
Дотримуючись міжнародних зобов'язань, під час позачергової сесії Ради та у рамках Юридичного комітету ММО, Україна повідомила Міжнародну морську організацію (ММО) про застосування росією дрейфуючих мін в акваторії Чорному моря. Також, через канали Міжнародної автоматизованої служби (NAVTEX) передала цю інформацію міжнародним партнерам.
З метою підвищення ефективності аналітичного інструментарію оцінювання збитків, завданих внаслідок війни водним ресурсам України у березні 2022 році Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації [10]. Разом із тим паралельно Урядом України проводиться робота в напрямку посилення міжнародної співпраці у сфері захисту довкілля. Зокрема, 3 травня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про приєднання України до Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій» [11].
Повномасштабна агресія за півроку призвела до значного пошкодження інфраструктури. У таблиці 1 наведено приклади пошкоджень інфраструктури водних ресурсів України.
Таблиця 1
Пошкодження водної інфраструктури України
|
Дата |
Пошкодження |
Наслідки |
|
|
27 лютого |
зруйновано тимчасову дамбу та автомобільний міст(91 км.), пошкоджено головну споруду №1 (78 км.), що перегороджує Північнокримський канал у Херсонській області України |
Відбувається несанкціонований водозабір з Каховського водосховища нижнього басейну річки Дніпро пропускною потужністю 50 м3/сек. (4 320 000 м3/добу). Таким чином сума збитків кожного дня складає 32 628 960 грн. |
|
|
Протягом 2022 року |
постійна загроза обстрілів для Дніпрогесу, Кременчуцької, Середньодніпровської, Київської та Канівської ГЕС |
||
|
2022 рік |
Руйнування греблі Оскільського водосховища у Харківській області |
скидання76%обсягу наповнення водосховища. Це завдало шкоди водним ресурсам та зруйнувало екосистему водосховища. Було знищено1 997 500 екземплярів представників водної фауни - окуні, лини, сазани, карасі, краснопірки, лящі, судаки. Збитки довкіллю за 7 місяців війни більш як на 962 млрд. |
|
|
2022 рік |
Затоплено щонайменше 10 вугільних шахт у підконтрольних районах Донбасу |
У шахтних водах можуть міститися забруднюючі важкі метали. |
|
|
2022 рік |
руйнування Ірпінської дамби загрожувало екологічною катастрофою |
Ремонтні роботи на шлюзі Ірпінськой дамби, зруйнованої у перші дні російського вторгнення, були завершені на початку серпня. За оцінками спеціалістів на відновлення екосистеми потрібно буде що найменше 5 років. |
|
|
2022 рік |
Удар по гідротехнічним спорудам на Карачунівському водосховищі, що знаходиться у Кривому Розі |
дамба не може продовжувати функціонування в штатному безпечному режимі, а рівень води в річці Інгулець піднявся вище звичайних показників до 190 см. Відтак зазнали підтоплення 112 приватних осель та істотно пошкоджено водогін. Евакуйовано громадян з населених пунктів Глянцівки та Мотронівки. Жителі Софіївської громади, а це майже 5000 чоловік, залишились без елементарних зручностей. |
|
|
14 березня 2022 року |
очисні споруди Василівського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення в селищі Верхня Криниця Запорізької області стали неспроможні функціонувати, оскільки удар російських військ, вивів з ладу обладнання каналізаційної станції №1 |
Втрата водопостачання була спричинена як прямими, так і непрямими пошкодженнями та перебоями у водопостачанні. Було багато випадків пошкодження водонапірних башт, трубопроводів, каналізаційних труб і насосних станцій. Вони часто були пов'язані із застосуванням вибухових пристроїв у міських районах. Постраждали також великі об'єкти інфраструктури. Одним з яскравих прикладів є Попаснянська водонапірна станція поблизу Білогорівки на півночі Луганщини, яка неодноразово піддавалася обстрілам у травні, внаслідок чого було пошкоджено фільтрувальну станцію, насосну станцію та електрообладнання. За словами губернатора області Сергія Гайдая, пошкодження водогону біля Білогорівки залишило б без води мільйон людей, і його неможливо було б усунути в умовах триваючого конфлікту. В інших місцях ключові об'єкти залишаються знеструмленими через бойові дії, такі як Донецька та Карлівська фільтрувальні станції [7].
Щонайменше чотири дамби та водосховища зазнали прямих пошкоджень. Так, 31 березня було зруйновано шлюзи Оскілівського водосховища на річці Сіверський Донець поблизу Ізюма. Водосховище, восьме за величиною в Україні, швидко спорожніло, що призвело до підняття рівня води у річці нижче за течією. Необхідність ремонту та відновлення водосховища оскаржується на тій підставі, що повне відновлення природного русла річки може принести більше користі для екосистемних послуг. Рибалки сподіваються, що руйнування цих великомасштабних об'єктів може насправді допомогти популяціям мігруючих риб відновитися [7].
На рисунку 1 відображена карта пошкоджень та перебоїв у водопостачанні внаслідок війни в Україні.
Рис. 1. Карта пошкоджень та перебоїв у водопостачанні внаслідок війни в Україні
воєнний екологічний шкода водний природний середовище
Окрім перебоїв у водопостачанні, у деяких населених пунктах спостерігається погіршення якості води. Повідомлялося про напади або порушення роботи інфраструктури очищення стічних вод у Чернігові, Маріуполі, Миколаєві, Рубіжному, Скадовську, Слов'янську та Василівці. У випадку Василівки та Миколаєва мали місце скиди стічних вод у річку Дніпро, які було видно з космосу [7].
Існують численні випадки використання водної інфраструктури у військових або стратегічних цілях. Каховська гідроелектростанція поблизу Херсона була захоплена в перший же день конфлікту. Це не було випадковістю, оскільки це також місце, де Північно-Кримський канал з'єднується з річкою Дніпро. Канал є основним джерелом води для посушливого півострова, і є центром інтенсивної транскордонної гідрополітики з 2014 року, коли він був заблокований Україною у відповідь на анексію Криму Росією. 24 лютого дамба була підірвана, а наступного дня стало відомо, що на насосних станціях, необхідних для подолання ухилу до Криму, розпочалися роботи з технічного обслуговування. Підтримувана Росією влада в Криму опинилася під гострим внутрішнім тиском через проблеми з водопостачанням, а контроль над каналом залишається високим політичним пріоритетом для Росії. Тим не менш, супутникові дані свідчать про те, що до повернення водного бюджету Криму до рівня, який існував до 2014 року, ще є певний шлях.
Окупована Каховська гідроелектростанція сама зазнала шкоди від конфлікту. У травні з'явилися побоювання, що пошкодження або навмисна безгосподарність могли призвести до неконтрольованих паводків. Однак, озираючись назад, експерти підсумували, що це було лише проходження природної високої весняної повені, а моделювання показало, що ризик повені є низьким. У липні та серпні повідомлялося про подальші атаки з метою запобігти використанню дамби як військового пункту пропуску. Антонівський автодорожній міст, що знаходиться поруч, є одним з більш ніж 50 мостів, які були пошкоджені по всій Україні. Гідроенергетика буде ще більш важливим джерелом енергії цієї зими, але їй загрожує не лише конфлікт, але й клімат. У липні посуха призвела до найнижчого рівня притоку води до Дністровського водосховища з моменту його створення в середині 1980-х років, що зменшило виробництво електроенергії у критичний час. Відновлення водопроводів і ліній електропередач у районах бойових дій часто проводиться з великими затримками, внаслідок чого в такі періоди різко погіршується якість питної води. Виникає підвищений екологічний ризик, оскільки за відсутності вільного доступу та обмеженої можливості ліквідації негативних наслідків пошкоджень, з кожним днем масштаби негативних впливів збільшуються.
Російське вторгнення завдало критичної шкоди водній інфраструктурі Донбасу. На основі супутникових знімків фахівці зробили висновок, що перестала функціонувати система водопостачання, яка забезпечувала питною водою 4 мільйони людей. Систему каналів та трубопроводів пошкоджено внаслідок багатомісячних обстрілів. Крім того, вода не може текти без електрики, необхідної для роботи насосів та фільтрів. Лінії електропередач були перебиті, електростанції розбомблені. У результаті через російську агресію весь регіон відрізаний від основних комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, каналізація). Допоки тривають військові дії, ситуація з водою залишиться критичною, оскільки для ремонту знадобиться розмінування та відновлення електропостачання.
Відбувається локальне, але значне за своїми наслідками, засмічення річок рештками знищеної військової техніки, боєприпасів, вибухівкою, забруднення підземних і поверхневих вод небезпечними хімічними речовинами, важкими металами, нафтопродуктами внаслідок масштабних розливів із підірваних резервуарів, мастильними, паливними рідинами (рис. 2).
Рис. 2. Покинута росіянами під час контрнаступу ЗСУ військова техніка у Харківській області
4 квітня 2022 року ознаменувалося для Кременецького району Тернопільської області неприємною подією. Внаслідок падіння уламків ракети ворога ушкоджень зазнали 6 резервуарів із мінеральними добривами на основі аміаку, що призвело до витоку хімікатів. У відібраних Тернопільським лабораторним центром МОЗ пробах було зафіксовано значний рівень аміаку у ґрунті та місцевій річці Іква. Населення було оповіщене про факт хімічного забруднення, а лов риби призупинено.
Обстріл нафтобази у Львові, датований 26 березня 2022 року призвів до того, що нафтопродукти почали потрапляти у річку Західний Буг, що створює значний ризик забруднення транскордонних водних об'єктів. Це пов'язано з тим, що Західний Буг є лівою притокою річки Нарви, до належить до басейну Вісли. Про це 4 Львівводоканал та Головне управління ДСНС у Львівській області сповістили Львівську обласну військову адміністрацію.
У короткостроковій перспективі Україна має зосередитися на усуненні та зменшенні безпосередніх ризиків для здоров'я людей та довкілля від наслідків війни. Підготовка та проведення комплексних заходів з очищення довкілля, особливо пов'язаних зі збором, безпечною утилізацією та переробкою величезної кількості військових та інших відходів, сприятиме зменшенню безпосередніх ризиків для здоров'я населення. Водночас виникне нагальна потреба у ремонті та відновленні більш ефективної екологічної інфраструктури для забезпечення постачання безпечної питної води, належної санітарії та належного збору, зберігання і переробки відходів. При визначенні пріоритетності дій слід враховувати існуючий та потенційний вплив на здоров'я людей. У довгостроковій перспективі процес післявоєнного економічного розвитку має бути використаний для фундаментальної трансформації України до "зеленої" економіки з нульовим рівнем викидів. Відбудова не повинна відтворювати довоєнну економіку, яка базувалася на викопному паливі, була енергонеефективною та забруднювала довкілля. Пріоритет має бути наданий коригуванню структури економіки шляхом створення більш енергоефективних та менш забруднюючих виробництв і транспортних систем. Перебудова житлового фонду, шкіл та лікарень також має підвищити їх енергоефективність та використовувати низьковуглецеві матеріали. Важливо буде чітко сформулювати та чітко заявити про ці цілі щодо відходу від залежності від викопних видів палива та включення довгострокового зеленого переходу та сталого розвитку як ключових підходів до всіх аспектів післявоєнного економічного розвитку. Це бачення має охоплювати не лише райони, які найбільше постраждали від війни, але й усю територію України [5].
Через російську збройну агресію заповідні території на узбережжі Чорного моря продовжують зазнавати збитків. Внаслідок російських ракетних ударів вигоріло 100 гектарів заповідної території НІ IIІ «Тузлівські лимани». Співробітники парку продовжують знаходити на узбережжі моря тіла загиблих дельфінів. (Держекології, Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 25-31 серпня 2022 року)
3 вересня фахівці Оперативного штабу з фіксації екозлочинів виявили розлив нафти на площі 1434 км2 в Азовському морі на ділянці від селища Приморський Посад до міста Бердянськ Запорізької області. Нафтову пляму зафіксували за допомогою супутникової зйомки 2 вересня, коли її розмір сягав 811 км2. Однак аналіз супутникових даних за 3 вересня показав, що розмір плями збільшився до 1434 км2. Розлив відбувся на території, яку тимчасово контролює російська армія, однак окупанти не вживають жодних заходів для ліквідації наслідків. Подія внесена в єдиний реєстр як така, що має ознаки екологічного злочину.
У Чорному морі через бойові дії продовжують гинути дельфіни. Викиди мертвих дельфінів на береги Чорного моря фіксуються переважно в його західній частині - Туреччина, Болгарія, Румунія, Україна. Гинуть та викидаються морські свині та звичайні дельфіни (білобочки). Незвично багато випадків спостерігається з лютого. З червня в морі біля окупованого Маріуполя почали фіксувати масову загибель риби та дельфінів, що свідчить про забруднення води.
Разом із тим потрібно також відмітити, що існує ще суттєва кількість підтверджуючих доказів загибелі тварин внаслідок забруднення водних ресурсів України. Це призводить до катастрофічних збитків. Прикладом реагування на загибель тварин є відкриття кримінального провадження за статтею 441 Кримінального Кодексу України про екоцид за фактом масового знищення дельфінів у Чорному морі внаслідок збройної російської агресії проти України, відкрите Одеською обласною прокуратурою 7 вересня 2022 року.
Рис. 3. Площа розливу нафтопродуктів
Висновки
Невиправданий і неспровокований акт російської агресії проти незалежної України є кричущим порушенням усіх чинних норм міжнародного права, моралі та принципів людського співіснування.
Виходячи з проведеного аналізу джерел інформації, виявлено, систематизовано та структуровано елементи загроз водним ресурсам України за сім місяців, починаючи з 24 лютого 2022 року: завдання шкоди заповідникам, відсутність питної води в постраждалих регіонах, руйнування об'єктів інфраструктури, використання забороненої зброї, забруднення поверхневих і ґрунтових вод, акваторій морів нафтопродуктами та стічними водами, несанкціоноване захоплення ресурсів, епідеміологічні загрози.
Численні злочини російських військ проти довкілля в Україні можуть призвести до шкоди здоров'ю людей і за її межами, адже забруднення поширюється поверхневими та підземними водами на великі відстані. Процес документування злочинів окупантів проти довкілля триває і буде використовувати всі можливості для притягнення до відповідальності країни агресора. Ця робота базується на міжнародному досвіді та відбувається з залученням провідних фахівців з України та з- за кордону.
Перспективні напрямки подальших досліджень. Напрямами подальших наукових досліджень є методологічні засади формування інформаційно-аналітичної бази прийняття управлінських рішень на державному рівні у сфері ліквідації наслідків та нівелювання подальших ризиків руйнування водних ресурсів України з боку російських загарбників.
Список використаних джерел
1. «Військова здобич»: захоплена ЗСУ російська техніка (фотосвідчення). Радіо «Свобода».-2022.
2. Becker T.A. Blueprint for the Reconstruction of Ukraine, Centre for Economic Policy Research, London. 2022.
3. European Commission. Ukraine: Commission presents plans for the Union's immediate response to address Ukraine's financing gap and the longer-term reconstruction, 2022.
4. Hakim S. Conflicts of Interest: The Environmental Costs of Modem War and Sanctions / Hakim S., Makuch, K. -2022.
5. Policy responses: Ukraine tackling the policy challenges. OECD, 2022.
6. Saha D. Economic reasons for a green reconstruction programmed for Ukraine reforms. 2022.
7. Ukraine conflict environmental briefing. Conflict and Environment Observatory. - 2022.
8. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення: міжнародний документ, протокол від 21.04.1992.
9. Медіа-платформа «Екополітика». Офіційний сайт.
10. Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії: постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326.
11. Про приєднання України до Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій: Закон України від 03.05.2022 №2232-IX.
12. Шкода довкіллю за півроку війни досягла майже 1 трильйона гривень // Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Размещено на allbest.ru
Подобные документы
Екологічна безпека - стан навколишнього середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я. Екологічна безпека регулюється Законом "Про охорону навколишнього природного середовища".
реферат [12,9 K], добавлен 18.01.2009Фізико-географічна характеристика та особливості дернових глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках. Рекультивація та сільськогосподарське використання ґрунтів. Джерела антропогенного забруднення земельних ресурсів, розрахунок розмірів шкоди.
дипломная работа [853,3 K], добавлен 28.11.2010Дослідження впливу атомних електростанцій на екологію. Відмінні риси різних типів ядерних реакторів та аналіз особливостей їхнього впливу на екологію. Характеристика різноманітних можливих способів зниження екологічної шкоди, що завдається діяльністю АЕС.
реферат [27,2 K], добавлен 31.08.2010Закони України "Про екологічну експертизу", "Про охорону навколишнього середовища". Позовна заява про визнання висновку державної екологічної експертизи недійсним. Аналіз та оцінка можливого впливу діяльності на навколишнє середовище.
реферат [16,3 K], добавлен 16.04.2007Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.
реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010Аналіз сучасного стану навколишнього природного середовища світу і України. Загальний стан природних ресурсів України, еколого-економічні проблеми їх використання. Вивчення основних причин розростання екологічної кризи. Охорона природно-заповідного фонду.
реферат [36,7 K], добавлен 02.11.2014Аналіз та оцінка екологічної ситуації в Києві очима його мешканців. Визначення їх відношення до проблеми забруднення навколишнього середовища при проведенні соціологічного опитування. Внесення пропозицій респондентами про шляхи виходу з екологічної кризи.
практическая работа [16,4 K], добавлен 06.09.2010Взаємозв'язок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини, екологічні аспекти її здоров'я. Вплив генотипу та середовища на фенотип людини. Поширення онкологічних та багатьох інших захворювань внаслідок екологічної ситуації в Україні.
курсовая работа [601,0 K], добавлен 09.12.2012Екологічна безпека поняття. Екологічна безпека поняття. Першочерговими заходами в досягненні екологічної безпеки. Стан та оцінка загроз в екологічній сфері. Міжнародна торгівля відходами. Cучасний екологічний стан України. Визначених пріоритетів.
контрольная работа [46,5 K], добавлен 30.03.2007Теоретичні і методологічні основи охорони природи. Оцінка антропогенного впливу на довкілля та проблеми екологічної безпеки. Особливості забезпечення рівноваги в природі, шляхи поліпшення якості довкілля та оптимізація використання природних ресурсів.
контрольная работа [26,0 K], добавлен 19.10.2012
