Суспільні відносини, пов'язані з впливом криптовалютного майнінгу на довкілля (еколого-правовий аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суспільні відносини, пов'язані з впливом криптовалютного майнінгу на довкілля (еколого-правовий аспект)

Задихайло Дмитро Дмитрович, кандидат юридичних наук, асистент кафедри екологічного права, Блинова Дар'я Віталіївна студентка Факультет прокуратури, Лєпілова Вікторія Вячеславівна студентка Міжнародно-правового факультету, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Анотація

У межах цієї статті було розглянуто найактуальніші теоретичні і практичні аспекти питання, пов'язаного з проблемою впливу на навколишнє природне середовище відносно нової сфери діяльності, а саме майнінгу криптовалют. Проаналізовано причини виникнення такої технології, природу криптовалют та технології «блокчейн», розглянуто їх функціональне призначення.

На основі даних досліджень прослідковано співвідношення витрат електроенергії та викидів в атмосферу в результаті майнингу та, відповідно, витрат та викидів окремих країн.

Було досліджено діаметрально протилежні позиції та аргументи сторін з питання негативного впливу даного виду діяльності на навколишнє середовище.

Окремо у статті було простежено шлях законодавчого врегулювання майнингу Україні, зокрема з екологічної точки зору. Детально проаналізовано законні, підзаконні, а також міжнародні нормативні акти, які так чи інакше зачіпають ризики настання наслідків негативного впливу оксиду вуглецю на людину та довкілля. Однак, автори приходять до висновку, що наразі правове регулювання обмежень споживання та засобів впливу на довкілля, спричиненим діяльністю майнінгових ферм, досі не є повним та всеохоплюючим з великою кількістю прогалин.

Запропопонавано кілька варіантів вирішення проблеми дефіциту регулювання майнингової діяльності, а також проаналізована міжнародна практика впливу на цю сферу на прикладі заборони Ілона Маска щодо приймання біткоїнів у компанії «Tesla» та інші пропозиції міжнародної спільноти.

Відображений випадок порушення в Україні майнерами кримінальної відповідальності за надмірне самовільне використання електроенергії та виявлено, що покарання за наднормовані викиди в атмосферу законодавцем в таких випадках не передбачено, що також є недоліком правового регулювання.

Автори дійшли до висновку, що проблему впливу на довкілля слід врегулювати законодавчо, за участі суб'єктів вказаної галузі та громадськості.

Ключові слова: криптовалюта, майнінг, блокчейн, електроенергія, вуглекислий газ, вплив, довкілля.

Abstract

Public relations related to the impact of cryptocurrency mining on the environment (environmental and legal aspect)

Zadykhaylo Dmytro Dmytrovych PhD in Law, Assistant of the Department of Ecology Law, Blinova Darya Vitalyivna Student of the Faculty of the Prosecutor's Office, Lepilova Viktoria Vyacheslavivna Student of the International Law Faculty Yaroslav Mudryi National Law University

Within the framework of this article the most relevant theoretical and practical aspects of the issue related to the problem of impact on the surrounding natural environment in relation to a new field of activity, namely cryptocurrency mining were considered. The reasons for the emergence of such technology, the nature of cryptocurrencies and blockchain technology are analyzed, and their functional purpose is considered.

On the basis of these studies, the ratio of electricity consumption and emissions into the atmosphere as a result of mining and, accordingly the consumption and emissions of individual countries were monitored.

The diametrically opposed positions and arguments of the parties on the issue of the negative impact of this type of activity on the environment were investigated.

Separately, the article traced the path of legislative regulation of mining in Ukraine, in particular from an environmental point of view. Legal by-law as well as international regulatory acts, which in one way or another affect the risks of negative effects of carbon monoxide on humans and the environment, are analyzed in detail. However, the authors conclude that currently the legal regulation of consumption restrictions and means of impact on the environment caused by the activities of mining farms is still not complete and comprehensive with many gaps.

Several options for solving the problem of the lack of regulation of mining activity are proposed, as well as the international practice of influencing this sphere is analyzed, using the example of Elon Musk's ban on accepting bitcoins at the company "Tesla" and other proposals of the international community.

A case of violation of criminal liability by miners in Ukraine for excessive arbitrary use of electricity is shown, and it is found that punishment for excessive emissions into the atmosphere is not provided for by the legislator in such cases, which is also a deficiency of legal regulation.

The authors came to the conclusion that the problem of impact on the environment should be regulated legislatively with the participation of the subjects of the specified industry and the public.

Keywords: cryptocurrency, mining, blockchain, electricity, carbon dioxide, impact, environment.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку криптовалюта вже багато років викликає занепокоєння експертів через величезний рівень енергії, необхідний так званим майнерам, які випускають нові монети в обіг. Цифрова економіка розвивається швидкими темпами змінюючи, як наслідок, структуру світових фінансових ринків. дійсно, криптовалюта - звичайні гроші, універсальний товар, який є мірою вартості при купівлі та продажу інших товарів. Однак не кожен з нас замислюється над тим, який вплив здійснює та який слід залишає за собою виробництво такої цифрової валюти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми дослідження впливу майнінгу на довкілля розглядалися у працях багатьох науковців, як Ситник І.П. [1], Усатенко О.В., Макурін А.А. [7], Голубєва Н.Ю. [8], Кононова К.Ю., Дек А.О. [10]. Багато з них стали фундаментом для написання статті.

Мета статті - комплексне дослідження питання негативного впливу майнингу на довкілля, з'ясування обсягів витрат електроенергії та обсягів викидів вуглекислого газу в результаті такої діяльності, можливостей захисту довкілля з боку держави та аналіз чинної політики врегулювання даної сфери, а також оцінка пропозицій щодо такого врегулювання.

Виклад основного матеріалу

Активний розвиток Інтернету і розширення інтеграційного простору у сфері фінансового регулювання призвело до появи нових фінансових продуктів та інструментів, основним призначенням яких є задоволення зростаючих потреб господарюючих суб'єктів в ефективному, безпечному та оперативному грошовому обміні.

Актуальність даної теми полягає в тому, що розвиток нових цифрових технологій ставить перед законодавцем завдання створення якісно нової моделі їх правового регулювання та безпечного застосування її в сучасній економіці без загрози навколишньому середовищу. Так, чергова промислова революція заклала основи виникнення нових технологій, тим самим породило нові феномени у безлічі сфер.

Майнінг - це процес створення нових монет у криптовалюті за участі в розподіленій системі перевірки нових транзакцій у блокчейні та створенні нових блоків реєстру; наразі найбільшого значення набуває саме сфера інтернет- підприємництва, особливо у світлі нестабільного курсу біткоїна. Блокчейн - це децентралізована база даних, яка зберігається на комп'ютерах, що з'єднані між собою в інтернеті. Відповідно, ці комп'ютери перевіряють і документують транзакції з криптовалютою і за це отримують нові монети [1, с. 157].

Наше дослідження присвячено актуальним питанням виникнення, розвитку та наслідків впливу на екологічні відносини процесу майнінгу криптовалют, а саме технології блокчейн та її впливу на навколишнє середовище.

Як це працює? Для початку треба розуміти, що обчислення виконують спеціалізовані комп'ютери (майнінг-ферма). Майнінг-ферма - обладнання, що використовує свої обчислювальні потужності для майнінгу криптовалюти. Для того, щоб створити таку ферму для майнінгу біткоїна, необхідно придбати спеціальне обладнання, під'єднати й налаштувати його. Щоб «виробляти» біткоїни, комп'ютери підключають до криптовалютної мережі.

Обчислювальна потужність майнінг-ферми є набагато вищою, ніж уся обчислювальна потужність такої самої кількості окремих комп'ютерів.

Біткоїн контролюється не органом влади, а диференційованою мережею комп'ютерів. Тому, чим успішнішим стає біткоїн, тим вищою буде ціна; а чим вища ціна, тим більша конкуренція за біткоїни. Це означає, що для обробки однакової кількості транзакцій у мережі, надалі буде потрібно більше енергії. До того ж враховуючи, що вищезазначені майнінг-ферми зазвичай працюють цілодобово, кількість витраченої електроенергії є колосальною.

Важливо пам'ятати, що не всі криптовалюти мають негативний вплив на навколишнє середовище. Багато з них не залучені у процес майнінгу у будь-якій формі [2].

Криптовалюта вже давно викликає занепокоєння експертів через величезний рівень енергії, необхідний майнерам, які випускають нові монети в обіг. Так, за підрахунками Digonomist, майнінг витрачає стільки ж електроенергії, скільки споживає Чилі ~ 77,78 ТВт/год [3]. Тому, варто зазначити, що технологія блокчейн загалом не є енергоефективною порівняно з більш централізованими альтернативами. Блокчейни - це розподілені облікові книги, в яких дані та процеси реплікуються на сотні або тисячі різних вузлів у мережі, що створює значну надлишковість даних. З точки зору блокчейну це необхідно для того, щоб децентралізація працювала (чим більше, тим краще), проте з точки зору екології це, зазвичай, призводить до небажаних результатів.

Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index [4], окремий інструмент дослідників з Кембриджського університету, показує набагато більшу цифру 110,53 ТВт/год - більше, ніж повне річне споживання енергії Нідерландами.

Як зазначив CNBC Мішель Раукс [5], дослідницький співробітник Кембриджського центру альтернативних фінансів: «Потреби біткоїна в енергії «надзвичайно великі». Більш того, за оцінками дослідників Кембриджу, на нього припадає близько 0,5% загального світового споживання електроенергії. Енергії біткоїнів достатньо, аби забезпечувати Кембридж протягом сотень років.

«Споживання енергії біткоїном значною мірою зумовлене величезною кількістю даних, необхідних для створення та підтримки цієї кібервалюти», -- сказав Хаттон CNBC. Але їхнє навантаження на електроенергію, яке стрімко зростає, є лише першим симптомом набагато більшої проблеми». «Оскільки онлайн-сервіси стають все більшими та складнішими, попит на обчислювальну потужність неодмінно зросте протягом наступних кількох років, і це потребуватиме більше енергії», - додав він. «Проблема полягає в тому, що лише приблизно п'ята частина електроенергії, яка використовується у світових центрах обробки даних, надходить із відновлюваних джерел, і цього недостатньо» [5].

Відтак, вищезазначені факти нерозривно пов'язують видобуток криптовалюти з викидами вуглекислого газу. Згідно з Digiconomist's Bitcoin Energy Consumption Index (онлайн-інструмент, створений експертом з обробки даних Алексом де Фрізом), біткоїн має вуглецевий слід, який можна порівняти з показником Нової Зеландії, виробляючи 36,95 мегатонн CO₂ щорічно.

Тому, наразі, головною екологічною проблемою майнінгу є парниковий ефект, який тягне за собою глобальне потепління через підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері [6].

Незважаючи на цей факт, прихильники біткоїна стверджують, що суперечки про його вплив на навколишнє середовище не мають значення. «Використання енергії саме по собі непогане, адже надсилання та зберігання електронних листів так само споживає енергію. Проте ми не вважаємо електронну пошту шкідливою, оскільки вона споживає енергію», - зазначив CNBC Мельтем Демірорс, директор зі стратегії компанії з управління цифровими активами CoinShares [7].

Прихильники криптовалют намагаються залишити проблему споживання енергії біткоїном поза увагою, вказуючи, що більшість майнінгових компаній зосереджуються біля місць з великою кількістю джерел «зеленої» енергії. Опитування, яке було проведено компанією з управління цифровими активами CoinShares, показує, що сьогодні понад 70% електроенергії, що використовується для роботи біткоїн-мережі, продукується за допомогою відновлюваних джерел енергії. Проте, велика частина енергії для майнінгу все ще виробляється спалюванням вугілля, працююючи на підприємствах.

Наступним аспектом, на який ми б хотіли звернути увагу, - законодавче регулювання майнингу Україні з екологічної точки зору.

В останні роки в Україні спостерігаються позитивні зрушення в розробці проектів нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відносин із застосуванням віртуальних активів. Ще з 2017 року в Україні були спроби легалізації віртуальних активів, для чого до Верховної Ради України вносились законопроекти з метою врегулювання правовідносин щодо обігу, зберігання та проведення операцій за допомогою криптовалют, а також визначення загальних засад функціонування та правового регулювання ринку криптовалют в Україні. Такими проектами були «Про обіг криптовалюти в Україні» № 7183 від 06.10.2017, «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» № 7183-1 від 10.10.2017 тощо. Названі проекти законів не враховували специфіки і мінливості криптовалют, містили неоднозначні та суперечливі положення, тому врешті-решт у 2019 році були відкликані [8].

Наразі у Верховній Раді України зареєстровані проекти законів «Про токенізовані активи та криптоактиви» № 4328 від 05.11.2020 та «Про віртуальні активи» № 3637 від 11.06.2020. Останній 08.09.2021 р. був прийнятий Верховною Радою України та направлений на підпис Президенту України. Однак, глава держави повернув до парламенту законопроект зі своїми пропозиціями. Врешті, після тривалих законодавчих процесів остання редакція (станом на 30.10.2022) Закону України «Про віртуальні активи» № 2074-IX була прийнята 17.02.2022. Згідно із законом, контроль за виконанням вимог законодавства у сфері обігу віртуальних активів здійснюється різними державними органами, зокрема й шляхом створення нового органу центральної виконавчої влади.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. №1598 «Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню» [9] оксид вуглецю відноситься до переліку найбільш поширених забруднюючих речовин. Навіть невелика кількість вуглекислого газу може бути токсичною та викликати біохімічні зміни в крові людини, болі в суглобах, слабкість, порушення кислотно-лужного балансу, зниження імунітету, стати причиною захворювань нирок та серцево-судинної системи [10, с. 64].

У світі вже давно сформована кліматична політика, спрямована на боротьбу зі змінами клімату та декарбонізацію політики й економіки, що відобразилося в «Європейській зеленій угоді» та Паризькій угоді 2015 року. В Міністерстві енергетики та захисту довкілля України (нині - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України) повідомили про те, що наразі працюють над цілим комплексом рішень, які знайдуть відображення в Концепції реформування державного сектору вугільної галузі. Так само для посилення екологічного контролю за якістю повітря Міндовкілля почало розбудову загальнодержавної системи моніторингу, яка передбачає відкриття «Офісу контролю викидів у повітря» та 50 станцій моніторингу якості повітря [11].

Так, станом на сьогодні, державна заборона або державні обмеження застосування криптоактивів можуть встановлюватися та застосовуватися на основі Методики визначення ризикоорієнтованого підходу, характерного для виявлення сумнівних правочинів із криптоактивами.

Законодавчого закріплення також потребує й урахування можливих ризиків, що можуть виникнути під час надзвичайних режимів. Відповідно, законодавством України передбачено такі основні різновиди надзвичайних режимів: 1) надзвичайний стан; 2) надзвичайна екологічна ситуація; 3) воєнний стан. Правову основу введення надзвичайних режимів становлять норми Конституції України (статті 92 та 106), закони України від 16 березня 2000 р. «Про правовий режим надзвичайного стану», від 25 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища», від 13 липня 2000 р. «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», від 6 квітня 2000 р. «Про правовий режим воєнного стану», а також закони, що регулюють діяльність окремих органів державного управління в умовах надзвичайного стану.

Відтак, відповідно до статті 5 Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» такими підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації може бути [12]:

a) значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;

b) виникнення реальної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи НПС внаслідок надмірного забруднення НПС, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів;

c) негативні зміни, що сталися в НПС на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави;

d) негативні зміни, що сталися в НПС, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;

e) значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у НПС.

Однак, наразі правове регулювання обмежень споживання та засобів впливу на довкілля, спричиненим діяльністю майнінгових ферм, досі не набуло регламентації та законодавчого закріплення [13]. Нині ринок криптовалюти в Україні - сфера, щодо якої держава:

1) не встановила та не реалізує окремо свої повноваження щодо регулювання діяльності на ринку криптовалют;

2) не встановила граничні межи використання електроенергії та викидів у атмосферу, які можуть бути спричиненні виробництвом даних активів (наприклад, введення інституту спеціального дозволу, що підтверджувало б право на виробництво і атмосферні викиди).

3) не визначила окремих прав, обов'язків та засад відповідальності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у діяльності ринку у різних формах та виступають у різних ролях;

Вирішенням цієї проблеми могло б бути створення єдиного інформаційного простору для такої діяльності метою здійснення контролю державою отриманих доходів майнерів від процесу майнингу.

Першим і найбільш суттєвим кроком для контролю за діяльністю майнинг-ферм з боку держави є здійснення регулювання такої діяльності через отримання спеціального дозволу - ліцензії (або спеціальний дозвіл). Ліцензування є формою санкціонування та офіційного визнання державою за визначеними суб'єктами прав на заняття окремими видами діяльності, а також здійсненні контролю за фактично здійснюваними діями, зокрема виробництвом та впливом на довкілля. До того ж держава зможе контролювати прибутки від такої діяльності завдяки обов'язку звітування ліцензіатів щодо тієї криптовалюти, яка видобувається.

Прогалини в законодавстві призводять до того, що за шахрайство у галузі енергетики передбачена відповідальність, а щодо шкідливого впливу на довкілля покарання як за надмірне споживання електроенергії, так і викидів в атмосферу не передбачено. Так, нещодавно Служба безпеки України виявила найбільшу в Україні «ферму», у колишньому приміщенні «Вінницяобленерго», де відбувалося виробництво криптовалюти. Кримінальне провадження було розпочатого за ч. 3 ст. 190 (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) та за ч. 2 ст. 188-1 (викрадення води, електричної чи теплової енергії шляхом її самовільного використання) Кримінального кодексу України [14].

На підставі цього у світі йде суцільна боротьба зі шкідливим впливом та пошуки методів зниження негативного впливу. Наведемо кілька основних рішень, які були запропоновані для зменшення екологічних проблем криптовалюти.

Наприклад, Ілон Маск, засновник компаній «SpaceX», «PayPal», Neuralink і The Boring Company, генеральний директор і голова ради директорів «Tesla Inc.», ввів заборони «Теслі» щодо приймання біткоїнів. В результаті, після піку зростання у квітні 2021 року, криптовалюта втратила більше ніж половину своєї вартості. Маск також ініціював створення Bitcoin Mining Council для сприяння довгостроковій життєздатності біткоїнів. Дії Tesla стали певним сигналом для бізнесів та споживачів, які раніше не звертали уваги на вуглецевий «залишок» криптовалюти [15].

Були деякі пропозиції зміни методу доказу виконання роботи біткоїна на метод підтвердження частки, що потребує менше енергії, при цьому зменшити кількість криптовалюти на одного користувача. Однак більшість науковців не вважають ці пропозиції такими реалістичними. Хоча пропонують розглядати деякі валюти, такі як NXT і Dash, як альтернативу біткоїнам, оскільки вони вже використовують механізм підтвердження частки.

Вирішення також може полягати у введенні «податку на вуглекислий газ» для майнерів, що наразі є одним з найефективнішим і дієвим способом стримування зміни клімату з найменшими негативними наслідками для економіки. Тим самим підлягає розширенню перелік суб'єктів-платників екологічного податку.

Серебрянський Д. вважає, що «досвід країн із розвинутою ринковою економікою переконує, що основною метою екологічних податків (зборів) є не поповнення державного бюджету, а стимулювання платника до позитивного та відповідального ставлення до навколишнього середовища. Отримані при цьому кошти можуть спрямовуватися на стимулювання охорони навколишнього середовища споживачами, розроблення та впровадження безвідходних технологій, утилізацію відходів тощо» [16, с. 41-45]. Шевченко І. В. вказує, що «подальший успішний розвиток економіки будь-якої країни залежатиме від упровадження ефективної екологічної політики та нових підходів до вирішення глобальних проблем, зокрема запровадження інноваційних економічних механізмів» [17]. Держава в данному випадку набуває статусу «правотворця» та законодавчого регулятора, що має звертати увагу на процеси глобалізації й появу нових технологій, а також запобігати виникненню колізій та розбіжностей у нововиявлених сферах.

Більш того, слід звернути увагу на використання відновлюваної енергії, яка може бути ефективним способом стимулювання екологічного майнінгу та зменшення викидів вуглецю, спричинених цим процесом [18].

Саме тому глобальний пошук альтернативного та найбільш ефективного вирішення даної проблеми надмірного споживання та його наслідків необхідний для з'ясування й врегулювання на законодавчому рівні.

майнінг криптовалюта блокчейн викиди атмосфера

Висновки

Отже, негативний вплив майнінгу на навколишнє середовище обмежується не лише обсягом енергії, яку він використовує, а ще й величезним залишком електронних відходів. Через зростання кількості енергії, необхідної для майнінгу, збільшується обсяг викидів шкідливих сполук в атмосферу. Відтак, з подальшим і всеосяжним процесом глобалізації постає питання законодавчого врегулювання та вирішення на державному рівні механізму викидів від такого виду підприємництва.

Проблему збільшення споживання електроенергії мережею майнерів криптовалют і відповідний вплив на довкілля слід обговорювати з законодавцями, учасниками даної галузі та широкою громадськістю. Так, виникає необхідність:

1) створення державою концепціїї відношення до криптовалюти та майнингу (включення до суб'єктів господарювання), враховуючи всі аспекти цього суперечливого феномену;

2) врахування можливості запровадження обмежень провадження даної діяльності (наприклад, у разі введення особливого правового режиму в країні, як от надзвичайний чи воєнний стан, закроза енергетичної кризи);

3) враховувати екоскладову при створенні підходів відношення до криптовалюти, порівнюючи при цьому різний шкідливий вплив від багатьох видів криптовалют.

Таким чином, держава має ввести або заборону на проведення діяльності з енергозатратними криптовалютами, або запровадити обмеження у вигляді екологічного податку чи санкцій за порушення встановлених обмежень та надмірного зловживання енергією, а також заохочення використання енерговідновлюваних джерел енергії.

Для досягнення поставлених цілей були виокремлені наступні критерії:

1) значення криптовалют та їх визначення;

2) показники забруднення та його вплив на екологію;

3) правове регулювання аспекту майнінгу в Україні та прогалини у законодавстві;

4) оцінка способів боротьби зі шкідливим впливом (методи зниження шкідливого впливу).

Література

1. Ситник І.П. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку криптовалюти Bitcoin в умовах розвитку інформаційної економіки / І.П. Ситник, Б.І. Пюро // Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. 2017. №1. С. 157-160.

2. Планеті стає гаряче: Як майнінг Біткоїну трансформується у бік eco-friendly.

3. Ethereum Energy Consumption Index.

4. Rauchs M., Blandin A., Dek A. 2019. Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index (CBECI).

5. Bitcoin's wild ride renews worries about its massive carbon footprint. CNBC.

6. Bitcoin Mining Map.

7. Усатенко О.В., Макурін А.А. Нормативно-правове регулювання доходів від операцій із криптовалютою // Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2020. №34. С.191-196.

8. Голубєва Н.Ю. Правове регулювання криптовалют: чи на часі? Часопис цивілістики. 2017. №. 26. С. 22-28.

9. Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню: Постанова КМУ від 29 листопада 2001 р. № 1598. Відомості Верховної Ради України.

10. Кононова К.Ю., Дек А.О. Вуглецевий слід майнінгу біткоіна // Вісник харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Економічна». № 97. 2019. С.63-70.

11. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження КМУ від 17 січня 2018 р. № 67-р. Відомості Верховної Ради України.

12. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 25.08.2000. Офіційний вісник України. 2000 р., № 32. Стор. 7. Стаття 1340.

13. Pashkevych M., Bondarenko L., Makurin A., Saukh I., Toporkova O. Blockchain technology as an organization of accounting and management in a modern enterprise // Skopus Volume 11, Issue 6, June 2020, pp. 516-528.

14. Служба безпеки України: СБУ викрила найбільшу криптоферму в Україні: гроші «майнили» майже 5 тис. комп'ютерів.

15. Екокрипта та Ілон Маск.

16. Серебрянський Д.М. Європейський досвід запровадження та функціонування системи екологічного оподаткування: уроки для України / Д.М. Серебрянський, Ю.В. Ющенко // Вісник податкової служби України. 2009. № 41. С. 41-45.

17. Шевченко І.В. Екологічне оподаткування: зарубіжний досвід і Україна

18. Carbon Footprint of Electricity Generation. The Houses of Parliament (United Kingdom), Parliamentary Office of Science and Technology. 2011. No. 383. 2011. P. 4.

19. Біткоїн шкодить довкіллю через небезпечність майнінга.

20. PoW або PoS: про вибір методу консенсусу для криптовалютных проектів.

References

1. Sytnyk I.P. (2017). Analiz suchasnoho stanu ta perspektyv rozvytku kryptovaliuty Bitcoin v umovakh rozvytku informatsiinoi ekonomiky [Analysis of the current state and prospects for the development of the Bitcoin cryptocurrency in the context of the development of the information economy]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomika - Bulletin of Odessa National University. Series: Economy, №1, 157-160. [in Ukrainian].

2. Planeti staie hariache: Yak maininh Bitkoinu transformuietsia u bik eco-friendly [The planet is getting hotter: How Bitcoin mining is being transformed into eco-friendly]. [in Ukrainian].

3. Ethereum Energy Consumption Index. [in English].

4. Rauchs M., Blandin A., Dek A. (2019). Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index (CBECI). [in English].

5. Bitcoins wild ride renews worries about its massive carbon footprint. CNBC. [in English].

6. Bitcoin Mining Map. [in English].

7. Usatenko O.V., Makurin A.A. (2020). Normatyvno-pravove rehuliuvannia dokhodiv vid operatsii iz kryptovaliutoiu [Regulatory regulation of income from transactions with cryptocurrency]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, №34, 191-196. [in Ukrainian].

8. Holubieva N.Yu. (2017). Pravove rehuliuvannia kryptovaliut: chy na chasi? [Legal regulation of cryptocurrencies: is it on time?]. Chasopys tsyvilistyky. Journal of Civil Studies, №26, 22-28. [in Ukrainian].

9. Postanova KMU «Pro zatverdzhennia pereliku naibilsh poshyrenykh i nebezpechnykh zabrudniuiuchykh rechovyn, vykydy yakykh v atmosferne povitria pidliahaiut rehuliuvanniu» [Resolution of the CMU «On the approval of the list of the most widespread and dangerous pollutants, the emissions of which are subject to regulation»]. zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].

10. Kononova K.Yu., Dek A.O. (2019).Vuhletsevyi slid maininhu bitkoina [Bitcoin mining carbon footprint]. Visnyk kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni v. N. Karazina. Seriia «Ekonomichna» - Bulletin of Kharkiv National University named after N. Karazina. "Economic"series, № 97, 63-70 [in Ukrainian].

11. Rozporiadzhennia KMU «Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii» [Order of the CMU «On the approval of the Concept of Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 and the approval of the plan of measures for its implementation»]. zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].

12. Zakon Ukrainy «Pro zonu nadzvychainoi ekolohichnoi sytuatsii» [The Law of Ukraine «On the zone of emergency environmental situation»]. [in Ukrainian].

13. Pashkevych M., Bondarenko L., Makurin A., Saukh I., Toporkova O. (2020). Blockchain technology as an organization of accounting and management in a modern enterprise. Skopus Volume, 6, 516-528. [in English].

14. Sluzhba bezpeky Ukrainy: SBU vykryla naibilshu kryptofermu v Ukraini: hroshi «mainyly» maizhe 5 tys. Kompiuteriv [Security Service of Ukraine: SBU exposed the largest crypto farm in Ukraine: almost 5,000 computers "mined" money]. [in Ukrainian].

15. Ekokrypta ta Il on Mask [Ecocrypt and Elon Musk].

16. Serebrianskyi D.M. (2009). Yevropeiskyi dosvid zaprovadzhennia ta funktsionuvannia systemy ekolohichnoho opodatkuvannia: uroky dlia Ukrainy [European experience of introduction and functioning of the environmental taxation system: lessons for Ukraine]. Visnyk podatkovoi sluzhby Ukrainy - Bulletin of the Tax Service of Ukraine, № 41, 41-45 [in Ukrainian].

17. Shevchenko I.V. Ekolohichne opodatkuvannia: zarubizhnyi dosvid i Ukraina [Environmental taxation: foreign experience and Ukraine]. [in Ukrainian].

18. Carbon Footprint of Electricity Generation. (2011). The Houses of Parliament (United Kingdom), Parliamentary Office of Science and Technology, 383, 4.. [in English].

19. Bitkoin shkodyt dovkilliu cherez nebezpechnist maininha [Bitcoin harms the environment due to the dangers of mining]. [in Ukrainian].

20. PoW abo PoS: pro vybir metodu konsensusu dlia kryptovaliutnukh proektiv [PoW or PoS: about choosing a consensus method for cryptocurrency projects]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru