Географічнии аналіз трансформації атмосфери як результату осушувальної меліорації земель

Размещено на http://www.allbest.ru/

Географічнии аналіз трансформації атмосфери як результату осушувальної меліорації земель

Калько Андрій Дмитрович,

доктор географічних наук, профессор ВСП «Рівненський технічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування», м. Рівне

Мельнійчук Михайло Михайлович

кандидат географічних наук, доцент

Мельнійчук Максим Михайлович, Дзямко Олег Михайлович, Уєвич Сергій Дмитрович,

кандидат географічних наук

Волинський національний університет імені Лесі Українки,

м. Луцьк,

Метою даного дослідження є розробка методики, яка враховує рівні антропогенної трансформації складу повітряного простору при веденні осушувальної меліорації на території Волинської області.

Методика. В роботі для врахування впливу якісних показників на процес трансформації атмосферного повітря Волинської області під впливом осушувальної меліорації була використана методика П. Шищенка, при цьому, коефіцієнт антропогенної трансформації розраховувався окремо для різних складових довкілля, природно, і для атмосфери, а сумарний коефіцієнт антропогенної трансформації ландшафтів визначався як середнє значення між цими коефіцієнтами.

Результати. Стаття є продовженням низки публікацій про стан трансформованих у процесі осушувальної меліорації природних ресурсів, що дає можливість переоцінки наслідків впливу комплексу чинників на земельний фонд і потреби сільськогосподарського виробництва та спонукає до наукового вивчення різних складових навколишнього природного середовища. При осушувальній меліорації відбувається інтенсивна мінералізація органічної частини ґрунту із суттєвим збільшенням емісії парникових газів та активно розвиваються процеси мінералізації торфу. Сумарний коефіцієнт антропогенної трансформації ландшафтів визначався як середнє значення між цими коефіцієнтами. Отримані результати за удосконаленою методикою дозволяють більш диференційовано оцінити стан трансформації ландшафтів Волинської області з урахуванням впливу осушувальної меліорації. Ці результати є адекватними, оскільки простежується зв'язок з промисловим осфоєнням територій та рівнем розвитку землеробства.

Наукова новизна полягає в конструктивно-географічному аналізі впливу осушувальної меліорації у Волинській області на трансформацію атмосферного повітря як складової довкілля.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі ВНУ імені Лесі Українки та інших навчальних закладів при викладанні географічних, економіних і туризмознавчих дисциплін. Своє застосування результати знайдуть в законодавчій та виконавчій роботі органів місцевого самоврядування при розробці програм соціально-економічного розвитку територіальних громад. Матеріали дослідження сприятимуть раціональному використанню наявних у громад ресурсів, що дозволить якісно впливати на перебіг адміністративної реформи. Ряд положень може бути використано при аналогічних дослідженнях регіонів України.

Ключові слова: меліорація, осушення, атмосфера, трансформація, довкілля.

Калько Андрей Дмитриевич,

доктор географических наук., профессор

ОСП «Ровенский технический колледж НУВХП», г. Ровно,

Мельнийчук Михаил Михайлович,

кандидат географических наук, доцент

Мельнийчук Максим Михайлович, Дзямко Олег Михайлович Уевич Сергей Дмитриевич, кандидат географических наук

Волынский национальный университет имени Леси Украинки,

г. Луцк,

Географический анализ трансформации атмосферы как результата осушительной мелиорации земель

Целью данного исследования является разработка методики, учитывающей уровни антропогенной трансформации воздушного пространства при ведении осушительной мелиорации на территории Волынской области.

Методика. В работе для учета влияния качественных показателей на процесс трансформации атмосферного воздуха Волынской области под влиянием осушительной мелиорации была использована методика П. Шищенко, при этом коэффициент антропогенной трансформации ландшафтов определялся как среднее значение между этими коэффициентами.

Результаты. Статья является продолжением ряда публикаций о состоянии трансформированных в процессе осушительной мелиорации природных ресурсов, что дает возможность переоценки последствий влияния комплекса факторов на земельный фонд и побуждает к научному изучению различных элементов окружающей природной среды. При осушительной мелиорации происходит интенсивная минерализация органической части почвы с существенным увеличением эмиссии парниковых газов и активно развиваются процессы минерализации торфа. Суммарный коэффициент антропогенной трансформации ландшафтов определялся как среднее значение между этими коэффициентами. Полученные результаты по усовершенствованной методике позволяют более дифференцированно оценить состояние трансформации ландшафтов Волынской области с учетом влияния осушительной мелиорации. Эти результаты являются адекватными, поскольку прослеживается связь с промышленным освоением территорий и уровнем развития земледелия.

Научная новизна заключается в конструктивно-географическом анализе влияния осушительной мелиорации в Волынской области на трансформацию атмосферного воздуха как составляющей окружающей среды.

Практическая значимость. Результаты исследования могут быть использованы в учебном процессе ВНУ имени Леси Украинки и других учебных заведений при преподавании географических, экономических и туризмоведческих дисциплин. Свое применение результаты найдут в законодательной и исполнительной работе органов местного самоуправления при разработке программ социально-экономического развития территориальных общин. Материалы исследования будут способствовать рациональному использованию имеющихся у территориальных общин ресурсов, что позволит качественно влиять на ход административной реформы. Ряд положений могут быть использованы при аналогичных исследованиях регионов Украины.

Ключевые слова: мелиорация, осушение, атмосфера, трансформация, окружающая среда.

Kalko Andrii Dmitrovich,

Doctor Of Geographical Sciences, Professor

Melniychuk Michaylo Michaylovich,

Candidate Of Geographical Sciences, Associate Professor

Melniychuk Maksim Michaylovich Dzyamko Oleg Michaylovich Uevich Sergii Dmitrovich,

Candidate Of Geographical Sciences

SSU «Rivne Technical College of the National University of Water Management and Nature Management», Rivne,

Lesya Ukrainka Volyn National University _Lutsk,

GEOGRAPHICAL ANALYSIS OF ATMOSPHERE TRANSFORMATION UNDER THE INFLUENCE OF DRAINAGE RECLAMA TION

Aim. The purpose of this study is to develop a methodology that takes into account the levels of anthropogenic transformation of the airspace in the conduct of drainage reclamation in the Volyn region.

Method. In this work, to take into account the influence of qualitative indicators on the process of transformation of atmospheric air of Volyn region under the influence of drainage reclamation, the method of P. Shishchenko was used. landscape transformation was defined as the mean value between these coefficients.

Results. The article is a continuation of a number of publications on the state of lands transformed in the process of drainage reclamation, which allows to reassess the effects of a set of factors on land and agricultural production needs and encourages scientific study of various components of the environment. During drainage reclamation there is an intensive mineralization of the organic part of the soil with a significant increase in greenhouse gas emissions and the processes of peat mineralization are actively developing. The total coefficient of anthropogenic transformation of landscapes was defined as the average value between these coefficients. The results obtained by an improved method allow a more differentiated assessment of the state of transformation of the landscapes of the Volyn region, taking into account the impact of drainage reclamation. These results are adequate, as there is a connection with the industrial development of territories and the level of agricultural development.

The scientific novelty lies in the constructive-geographical analysis of the impact of drainage reclamation in the Volyn region on the transformation of atmospheric air as a component of the environment.

Practical significance. The results of the research can be used in the educational process of VSU named after Lesya Ukrainka and other educational institutions in teaching geographical, economic and tourism disciplines. The results will find their application in the legislative and executive work of local governments in the development of programs of socio-economic development of territorial communities. The materials of the research will promote the rational use of anthropogenic resources and objects of social and household services in Volyn, which will allow to qualitatively influence the course of administrative reform. A number of provisions can be used in similar studies of the regions of Ukraine.

Key words: reclamation, drainage, atmosphere, transformation, environment.

Постановка проблеми

антропогенна осушувальна меліорація трансформація повітряний

Відомо, що будь-які антропогенні впливи на природні ландшафтні структури тягнуть за собою ланцюг інтенсивних перетворень під дією різноманітних факторів [1].

В попередніх публікаціях ми зупинялися на аналізі наслідків трансформаційних процесів під впливом осушувальної меліорації на території Волинської області для її земельного фонду та водних об'єктів [2, 3].

Однак, за інтенсивної осушувальної меліорації відбувається швидка і масштабна мінералізація органічної частини ґрунту, що супроводжується суттєвим збільшенням емісії парникових газів і, відповідно, еквіваленту діоксиду карбону, які регламентуються Паризькою угодою Рамкової конвенції ООН про зміни клімату від 2015 року [4].

Накопичення в атмосфері парникових газів - діоксиду карбону (СО2), метану (СН4) та оксиду нітрогену (NO2), через їхню теплоємність і здатність утримувати тепло в атмосфері Землі, призводить до поступового підвищення температури повітря, яке, за прогнозами, може призвести до катастрофічних наслідків [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми з довкіллям, які виникають в процесі осушувальної меліорації, розглядалися у працях низки вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема А. Булавко, С. Вознюка, В. Гаськевича, Г. Денисика, М. Зінчука, П. Зіньчука, П. Климовича, Л. Колошко, С. Позняка, Л. Сорокіної, С. Трохимчука, Р. Трускавецького, П. Штойка та ін.

Ландшафтно-екологічну оцінку проводили Т. Александрова, І. Горленко, А. Грін, В. Давидчук, Ю. Ісакова, Н. Казанська, І. Ковальчук, І. Мамай, Л. Мухіна, Д. Панфілова, В. Пащенко, В. Преображенський, Л. Руденко, Л. Шевченко та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Отож, трансформаційні процеси під дією осушувальної меліорації призводять, крім того, і до зміни складу атмосферного повітря в районі ведення робіт, адже на заболочених землях і торфовищах, осушених під сільськогосподарські угіддя чи для видобування торфу, емісія парникових газів є на порядок вищою, ніж на територіях, збережених у природному стані чи заліснених. Значення емісії парникових газів залежить від напряму подальшого використання заболочених земель і торфовищ [6].

Формулювання цілей статті. Метою цього дослідження є аналіз можливості застосування методики оцінки рівня антропогенної трансформації до атмосферного простору як складової довкілля.

Виклад основного матеріалу

Пропонована методика дослідження враховує рівні антропогенної трансформації для атмосфери як складової частини навколишнього природного середовища [2].

А для врахування впливу якісних показників на процес трансформації ландшафтів Волинської області під впливом осушувальної меліорації була використана методика П. Шищенка, при цьому, коефіцієнт антропогенної трансформації розраховувався окремо для різних складових довкілля, природно, і для атмосфери, а сумарний коефіцієнт антропогенної трансформації ландшафтів визначався як середнє значення між цими коефіцієнтами.

Ступінь антропогенної трансформації території, зайнятої певним видом природокористування добре корелює з методикою П. Шищенка, визначався за формулою:

де Гі - ранг антропогенної трансформації території, зайнятої певним видом природокористування; q - індекс глибини трансформації ландшафтів; n - кількість видів природокористування в межах контуру регіону.

Значення ступеня антропогенної трансформації атмосфери розраховані за формулою (1) становили від 1 до 19,2. Для зручності шкалу було змінено пропорційно значенням розрахованих ступенів від 1 до 20 (табл. 1). При оцінці антропогенної трансформації атмосфери для вибору величини її ступеня були враховані рівні викидів парникових газів із різних джерел за еквівалентом СО2. Для розрахунку коефіцієнту трансформації атмосфери ступені антропогенної трансформації атмосфери були поділені на шість груп зі значеннями від 1 до 20, залежно від рівня викидів СО2 (табл. 1).

Таблиця 1. Індекси глибини антропогенної трансформації атмосфери