Весняні міграційні скупчення водоплавних і навколоводних птахів у центральній частині Кременчуцького водосховища в 2014-2016 рр.

Introduction. Kremenchuk reservoir plays an important role for waterbirds and wetland birds during seasonal migrations. Therefore, we provide the monitoring of the avifauna during seasonal migrations in the central part of the reservoir. The article details the results of the wetland birds and waterbirds censuses in the spring periods of2014-2016.

Purpose. To assess the species composition of wetland birds and waterbirds, their relative numbers, and seasonal dynamics in the spring period in the central part of the Kremenchuk reservoir. To compare the results with those obtained during 2007-2013.

Methods. Bird censuses were conducted along the dam through the Kremenchuk Reservoir. Used the route-point method of censuses. In total 17 bird censuses were conducted (5-6 each year).

Results. During the period of studies, 36 species of waterbirds and wetland birds were detected. The most numerous migratory species were Anser albifrons, Anas plathyrhynchos, A. penelope, Aythya fuligula, and Larus cachinans. Another 7 species can be considered common (Phalacrocorax carbo, Cygnus olor, Anser fabalis, Bucephala clangula, Fulica atra, Larus ridibundus, and L. canus). Five identified species are listed in the Red Data Book of Ukraine (Cygnus bewickii, Anas strepera, Bucephala clangula, Haliaeetus albicilla, and Haematopus ostralegus). The highest number of birds was observed in the second and third decades of March.

Originality. Our data supplement the information on the species composition of wetland and waterbirds, their number, and dynamics in the central part of the Kremenchuk reservoir in the spring. The greatest impact on the number of birds at the local level have temperature, the area of ice cover, the water level in the reservoir.

Conclusions. The central part of the Kremenchuk reservoir plays an important role for migratory waterbirds and wetland birds. A significant number of these birds (from 5 to more than 20 thousand) use this area for rest and feeding during the period of the spring migration. The most important for these birds part of the studied area is the water area of the Ornithological Reserve "Lypivskiy”.

Key words: migration, number, migration waves, phenology.

Постановка проблеми, аналіз останніх публікацій

весняна міграція водоплавна птаха Кременчуцьке водосховище

Водоплавні і навколоводні птахи є невід'ємними компонентами водно-болотних екосистем. Серед них велика кількість видів належать до мисливських, чимало - включено до Червоної книги України та міжнародних конвенцій. Центральна частина Кременчуцького водосховища відіграє вагому роль в підтриманні популяцій цих птахів у різні сезони. Через це верхів'я Кременчуцького водосховища включено до перспективних для внесення до переліку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення [1], тут створено Липівський орнітологічний заказник загальнодержавного значення. Тому саме у цьому місці нами здійснюється моніторинг орнітофауни.

У даному повідомленні представлено результати моніторингу міграційних скупчень водоплавних та навколоводних птахів у центральній частині Кременчуцького водосховища протягом весняних періодів 2014-2016 рр. Результати досліджень орнітофауни в період осінньої міграції опубліковано в багатьох роботах [5]. Результати вивчення птахів у цьому районі у весняний період протягом 2007-2013 рр. опубліковано раніше [3, 7].

Примітки. У чисельнику - кількість птахів у межах Липівського орнітологічного заказника, у знаменнику - нижче дамби через водосховище. Мах - максимальна виявлена чисельність кожного виду протягом сезону.

Навесні 2015 року строки міграції водоплавних та навколоводних птахів у центральній частині Кременчуцького водосховища були близькими до попереднього року. Пік чисельності досліджуваної групи видів припав на кінець третьої декади березня. Його утворили скупчення пролітних гусей білолобих (Anseralbifrons),які мало характерні для цієї ділянки Кременчуцького водосховища (табл. 2). Зазвичай навесні гуси мігрують через досліджувану ділянку транзитно, тоді як у 2015 році вони протягом не менше 10 днів використовували цю акваторію для відпочинку, та розлітались з неї для годування на навколишні сільськогосподарські угіддя. Також характерними рисами міграції весняного сезону 2015 року була висока чисельність лебедя-шипуна (Cygnusolor),свища (Anaspenelope)та мартина жовтоногого (Lamscachinans).Всього у 2015 році було виявлено 31 вид водоплавних та навколоводних птахів. За сумою максимальних виявлених чисельностей кожного виду, можна зробити оцінку, що досліджену акваторію використало під час міграції близько 20,6 тисяч птахів.

Таблиця 2 Результати обліків водоплавних та навколоводних птахів у центральній частині Кременчуцького водосховища навесні 2015 р.

Примітки - як у табл. 1.

Навесні 2016 року пік міграції досліджуваної групи птахів спостерігали дещо раніше - в середині першої декади березня. У цей період найвищою для даної весни була чисельність у крижня та гоголя (Bucephala clangula). Характерними рисами міграції птахів цього сезону була низька чисельність лебедів, висока - гоголя та відсутність лиски. Всього у 2016 році було виявлено 26 видів водоплавних та навколоводних птахів. Якщо сумувати максимальну кількість кожного виду протягом сезону, досліджену акваторію використало під час міграції близько 6,3 тисячі птахів (табл. 3). Протягом весняних періодів 2014-2016 рр. у центральній частині Кременчуцького водосховища виявлено 36 видів водоплавних та навколоводних птахів, що належать до рядів РобісіребіГогшеБ, РеІесапіГогшеБ, СісопіГогшев, АшегіГогшев, РаІсопіГогшев, ОтіЮгаев та СЬагабгііГогшев.

Найбільша кількість мігруючих птахів досліджуваної групи у центральній частині Кременчуцького водосховища була в 2015 році - 28.03 виявлено 12,1 тис. особин. У 2014 році максимально спостерігали 3,4 тис. особин 16.03; а в 2016 році - 3,3 тис. особин 12.03. Піки чисельності залежать від чисельності найбільш масових видів, що, у свою чергу, обумовлено низкою факторів. У місці проведення досліджень це - температурний режим та площа льодового покриву, рівень води у водосховищі. Також істотний вплив має використання птахами міграційних шляхів та місць для зупинки у конкретний сезон. Якщо враховувати максимальну кількість виявлених птахів кожного виду протягом періоду міграції, в регіоні досліджень у 2015 році спостерігали близько 20,6 тис. особин, у 2016 році - 6,3 тис., у 2014 році - 5 тис. Більша частина птахів (18,5- 96,6%, в середньому - 73%) трималась в акваторії Липівського орнітологічного заказника, що підтверджує його роль у збереженні популяцій водоплавних та навколоводних птахів. Найбільш численними мігруючими водоплавними та водно- болотними птахами в регіоні досліджень у весняний період (з чисельністю понад 1 тис. ос.) були: гуска білолоба, крижень, свищ, чернь чубата та мартин жовтоногий. У межах 100-1000 ос. максимальна чисельність була у 7 видів: баклан великий (Phalacrocorax carbo), лебідь-шипун, гуменник (Anser fabaUs), гоголь, лиска, мартин звичайний та мартин сивий. Міграція саме цих 12 видів найбільше впливає на загальну динаміку чисельності птахів, частка інших видів є незначною.

Таблиця 3Результати обліків водоплавних та навколоводних птахів у центральній частині Кременчуцького водосховища навесні 2016 р

1. Протягом весняних періодів 2014-2016 рр. у центральній частині Кременчуцького водосховища виявлено 36 видів водоплавних та навколоводних птахів. Найбільш численними мігруючими видами є гуска білолоба, крижень, свищ, чернь чубата та мартин жовтоногий. Ще 7 видів можна віднести до звичайних (баклан великий, лебідь-шипун, гуменник, гоголь, лиска, мартин звичайний та мартин сивий).

2. Центральна частина Кременчуцького водосховища відіграє вагому роль для мігруючих водоплавних та навколоводних птахів, на цій ділянці зупиняється протягом весняного період від 5 до понад 20 тис. птахів. Найбільше значення має акваторія Липівського орнітологічного заказника.

3. Серед виявлених під час наших досліджень птахів, п'ять видів належать до охоронюваних та занесених до Червоної книги України (лебідь малий, нерозень, гоголь, орлан-білохвіст та кулик-сорока).

Список використаної літератури