Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Реферат

Вступ

1. Склад підприємства і робота основних цехів

1.1 М^,ясожировий цех

1.2 Ковбасний цех

1.3 Птахоцех

1.4 Компресорний цех

1.5 Котельня

1.6 Система очищення стічних вод

2. Опис відходів виробництва і споживання

2.1 Шлам жиропісколовок

2.2 Уловлений жир

2.3 Канига

2.4 Кісткові відходи

2.5 Обпилювання деревини

2.6 Карбідний мул

2.7 Будівельне сміття

2.8 Відпрацьовані нафтопродукти

2.9 Відпрацьовані автошини

2.10 Відпрацьовані акумулятори

2.11 Відпрацьовані люмінісцентні лампи

2.12 Побутові відходи

2.13 Промаслене дрантя

3. Опис викидів підприємства

4. Опис водоспоживання і водовідведення підприємства

4.1 Розрахунок потреби води на технологічні потреби

4.2 Розрахунок води на допоміжні потреби

4.3 Розрахунок кількості води на господарсько-побутові та питні потреби

5. Склад стічних вод. Очисне спорудження підприємства

5.1 Склад стічних вод

5.2 Очисні спорудження підприємства

Висновки

Перелік посилань

Додаток А - Технологічна схема переробки худоби у м^,ясожировому цеху

Додаток Б - Відділення технічних фабрикатів

Додаток В - Цех переробки худоби

Додаток Г - Технологічна схема з виробництва ковбасних виробів та копченостей

Додаток Д - Ковбасний цех

Додаток Ж - Птахоцех

Додаток К - Технологічна схема очищення стічних вод

Додаток Л - Укрупнена водобалансова схема ТОВ “Донецький м^,ясопереробний комбінат” за 2003 рік 4

Реферат

Пояснювальна записка до звіту з технологічної практики: 35 с., 16 табл., 1 рис., 8 додатків.

Об'єктом роботи є ЗАТ СУАГ “Донм^,ясопром”.

Мета роботи: ознайомлення з роботою основних цехів підприємства, вивчення технологічної схеми, устаткування цеху очищення стічних вод, вивчення розрахунків водоспоживання і водовідведення виробництва, огляд існуючих джерел викидів та утворення відходів виробництва, збір даних для виконання курсового проекту.

М^,ЯСОЖИРОВИЙ ЦЕХ, ТЕХФАБРИКАТИ, ЖИРОЛОВКИ, КОТЕЛЬНЯ, ВІДХОДИ, ВОДОСПОЖИВАННЯ, ВОДОВІДВЕДЕННЯ, ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА, СТІЧНІ ВОДИ.

Вступ

Проблема збереження навколишнього середовища в цей час концентрує на собі увагу дослідників всього світу. Стрімке зростання народонаселення, збільшення площ зрошуваного землеробства, а також урбанізація і індустріалізація привели до небувалого використання водних ресурсів. За останні роки збільшився обсяг забруднень, що потрапляють до водоймищ з сільського господарства - відходи животноводства, птицеводства, підприємств, що перероблюють сільськогосподарську сировину, тощо.

Стічні води підприємств переробки сільськогосподарської продукції містять рослинні і тваринні жири. Це заводи з виробництва рослинних олій - соняшникового, рапсового, лляного, пальмового й ін., молокозаводи, сирзаводи, м^,ясоперероблюючі підприємства й ін. Слід також відзначити, що окрім утворення великої кількості стоків цими підприємствами, вони також є споживачами досить значної кількості питної води.

Саме цьому для проходження технологічної практики було обране одне з вищезазначених підприємств - ЗАТ СУАГ “Донм^,ясопром”.

Промплощадка підприємства знаходиться в Калінінському районі м. Донецька і являє собою комплекс адміністративно-побутових, виробничих і допоміжних будинків і споруджень, ув'язаних між собою технологічними процесами з виробництва м'ясних виробів. Ділянка має прямокутну форму і граничить із землями Донецької макаронної фабрики, Донецької міської Ради народних депутатів.

Площа ділянки - 7,4775 га, у т.ч.:

- територія з твердим покриттям - 3,4 га,

- газони, озеленення - 0,6162 га.

Мета проходження технологічної практики полягала у ознайомленні з роботою основних цехів підприємства, вивченні технологічних схем, устаткування основних цехів виробництва, а також схеми очищення стічних вод, вивчення розрахунків водоспоживання і водовідведення виробництва, огляд існуючих джерел викидів та утворення відходів виробництва, збір даних для виконання курсового проекту.

1. Склад підприємства і робота основних цехів

Підприємство розташоване на одній промисловій площадці, на якій знаходяться:

1.М^,ясожировий цех, у який входять:

бойня,

субпродуктова ділянка,

кишкова ділянка,

жирова ділянка,

ділянка техфабрикатів

Холодильник;

Ковбасний цех;

Цех напівфабрикатів (тимчасово не працює)

Транспортний цех;

Ремонтно-будівельний цех;

Компресорний цех;

Котельня на газовому паливі;

Кузня; 10.Адмінкорпус;

11.Центральний склад;

12.Птахопереробний цех;

13. Жиропісколовки.

На підприємстві нараховується 18 од. автотранспорту, у т.ч.

легкових автомобілів - 8,

вантажних автомобілів - 10.

У ТОВ "М^,ясопереробний комбінат" технологічні процеси пов'язані з первинною переробкою тварин і птахів і з переробкою м'яса і м'ясопродуктів. За способом впливу на сировину процеси можна розділити на специфічні (знерушення, закіл, знекровлювання, витяг нутрощів, зйомка шкіри, щетини, волосся, пір^,я), механічні (здрібнювання, просівання, змішування, дозування, часткове пресування - без виділення текучої фракції), гідромеханічні (поділ неоднорідних рідких систем, очищення газів, перемішування рідких тіл), теплові (нагрівання, охолодження, заморожування, випарювання, варіння), масообмінні (сушіння, екстракція, обжарка, копчення, посол), біохімічні (дозрівання).

Всі операції технологічного потоку поділяються на технологічні (усі види обробки сировини чи переробки її в напівфабрикат чи готову продукцію), транспортні (переміщення сировини по ходу процесу переробки в самій машині чи від машини до машини) і контрольні (ветеринарно-санітарний за якістю, кількістю й обсягом сировини і готової продукції). Усі ці процеси вимагають великої кількості води.

Процеси, що протікають у технологічних потоках, зв'язані з різноманітними фізичними, фізико-хімічними і біохімічними змінами оброблюваної сировини.

Опис основної сировини, що надходить на підприємство, і зробленої продукції міститься в таблицях 1 і 2.

Таблиця1 - Класифікація сировини, що надходить, і матеріалів

Найменування	План на 2005 рік
	од. вим.	кількість
Велика худоба для забою	тон	1620
Свині для забою	тон	3360
Деревина	м3	15
Кальцыю карбид	тон	1
Масла технічні	тон	0,6
Бензин	тон	180

Таблиця 2 - Динаміки випуску основної продукції за 2002 - 2005 р.

Найменування	План на 2005 рік
	од. вим.	кількість
М'ясо	тон	2980
Субпродукти	тон	348,9
Ковбасні вироби	тон	5040
Техфабрикати	тон	283

1.1 М^,ясожировий цех

М^,ясожировий цех складається з 5 ділянок та призначений для первинной переробки худоби перед її подачею до наступних цехів.

Технологічна схема переробки великої рогатої худоби і свиней приведена в додатку А и Б.

Переробка великої рогатої худоби проводиться за наступною схемою:

подача худоби на переробку,

оглушення і підйом тварин на шлях знекровлювання,

знекровлювання,

знімання шкір,

витяг з туш внутрішніх органів,

поділ туш на напівтуші,

зачищення туш,

ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів,

таврування туш,

зважування і подача туш на холодильник.

Переробка свиней виробляється за наступною схемою:

подача худоби на переробку,

оглушення і підйом тварин на шлях знекровлювання,

знекровлювання,

поддувка стисненим повітрям грудної частини туш,

ошпарка туш і видалення щетини,

опалка й очищення туш від залишків щетини та епідермісу,

витяг з туш внутрішніх органів,

поділ туш на напівтуші,

зачищення туш,

ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів,

таврування туш,

зважування і подача туш на холодильник

Першою ділянкою цеху є бойня, на якій проводиться забій крупної рогатої худоби та свиней. Худоба знерушується за допомогою електрошоку, піднімається угору та знекровлюється. Після цього з худоби знімають шкіру. Потім від туш відділяють голови, копита, хвости та ін., виймають внутрішні органи, які потім поступають на ділянку субпродуктів для подальшої переробки. Туші свиней надходять на шпарку, обшкребання, видалення щетини. З частини тушей свиней знімають сало та направляють його на жирову ділянку. Потім туші худоби миють, зачищують, розділяють на напівтуші, після чого вони надходять на ветеринарний контроль, а потім на таврування та зважування. Зважені напівтуші надходять до холодильника.

На субпродуктовій ділянці проводиться розбір внутрішніх органів тварин, голів. Внутрішні органи відділяють від кишок, миють та розфасовують. Кістки та голови подрібнюють, миють та фасують у субпродуктові набори. Відділені кишки направляють на кишкову ділянку.

На кишковій ділянці проводять відбір кишок, придатних для ковбасної оболонки, інші кишки надходять на переробку у відділення техфабрикатів. Відібрані кишки миють, чистять, сортирують та направляють у ковбасний цех для начинення їх фаршем.

На жирову ділянку надходить сало, відділене від туш свиней та інший жир. Їх миють, сало солять, а жир перетоплюють у смалець, що є товарними продуктами.

До відділення техфабрикатів надходять кістки, внутрішності і жир тварин, що переробляються в м^,ясожировому цеху. Сюди ж направляється жир, уловлений у локальних жироловках, встановлених у ковбасному, м^,ясожировому і птахопереробному цехах. Кістки тварин дробляться і разом з жиром з жироловок надходять у варочні казани. Після варіння проводиться консервація соків, що потім подаються споживачу. Технологічна схема відділення техфабрикатів приведена в додатку В.

1.2 Ковбасний цех

Технологічна схема виробництва ковбасних виробів і копченостей приведена в додатку Г і Д.

Для готування ковбасних виробів з туш великої рогатої худоби і свиней відокремлюються необхідні за технологією частини м'якоті і проводиться посол, наготовлюються пряності і спеції, потім наготовлюється фарш відповідно до рецептури потрібного виду ковбас чи сосисок. Приготовлений фарш попередньо перемішують і наповняють їм оболонки, перев'язують їх шнуром, підвішують на рами і піддають осіданню.

Потім батони вареної ковбаси піддають термічній обробці в стаціонарних обжарювальних і варильних камерах. Дим для обжарки одержують при спалюванні сухих обпилювань твердих листяних порід у димогенераторах. Обсмажені батони варять парю у пароварочних камерах. Після варіння ковбасу прохолоджують холодною водопровідною водою, потім сушать і відправляють у холодильну камеру.

Процес одержання сосисок і копчених ковбас аналогічний, різниця складається в рецепті фаршу і часу копчення.

1.3 Птахоцех

У птицецех з бази прийому птахів надходять на переробку кури. Після попереднього оглушення і знекровлення проводяться шпарка птахів і відділення пір^,я. Після цього тушки птахів направляються на оброблення і видалення внутрішніх органів. Чисті розділані тушки надходять у холодильник, а потім до споживача.Технологічна схема птахопереробного цеху приведена в додатку Ж.

1.4 Компресорний цех

Компресорний цех призначений для стиску і переміщення під тиском пар аміаку. На підприємстві маються поршневі компресори, у яких пари аміаку стискуються між внутрішніми стінками робочого циліндра і поршнем, і гвинтові, у яких об^,єм пар аміаку зменшується між двома гвинтовим роторами. У цеху встановлені наступні компресори:

- аміачні двоступінчасті агрегати АДС - 6 од. (АУУ-400 - 2 од., АУ-200 - 6 од., 5ВХ350 - 2 од., АН-260 - 2 од.);

- одноступінчаті компресори АУУ-400 (5 од.) і АУ-200 (1 од).

1.5 Котельня

Котельня на комбінаті служить для виробництва хімочищеної води, що йде на вироблення пари, теплоенергии для опалення та ін. Котельня працює на природному газі, там установлені:

казани ДКВР - 6,5/13 (3 шт.);

казан ДЕ -10/14 (1 шт.).

На фабриці мається закрита система теплопостачання. Опалення і гаряче водопостачання здійснюється від 2 бойлерів по 4 м³ кожен і 1 бойлер на 2 м³.

1.6 Система очищення стічних вод

Стоки від бази попереднього утримування худоби направляються у відстійники, після чого прояснені стічні води надходять у загальний колектор міської каналізації. Стоки, що утворюються в ковбасному, м^,ясожировому і птахопереробному цехах, направляються в локальні жироловки. Прояснені і попередньо очищені від жирів стічні води направляються в загальнозаводську жироловку-пісколовку, а потім у загальноміську каналізацію. Жир, уловений у жироловках, направляється до відділення техфабрикатів у варочні казани. Після обробки в казанах проводиться фасовка технічних жирів і подача їх споживачу (додаток К).

2. Опис відходів виробництва і споживання

У процесі діяльності основного і допоміжного виробництв на підприємстві утворюються відходи виробництва і споживання. Класифікація відходів згідно Державного класифікатора відходів ДК 005-96 приведена в табл. 3.

Таблиця 3 - Класифікація відходів виробництва і споживання

№ п/п	Код	Найменування класифікаційного угруповання (скорочено)	Загальна назва відходу (далі по тексту)
15 Відходи виробництв продуктів харчових та напоїв
1	1511.2.6.01	Відходи тканин тваринного походження	Шлам жиропесколовок
2	1511.2.6.03	Фракція білково-жирова стічних вод	Уловлений жир
3	1511.2.9.04	Органи худоби внутрішні	Канига
4	1511.2.9.20	Кістка інша	Костні відходи
20 Відходи виробництва деревини ти виробів з деревини
5	2000.2.2.17	Обпилювання дерев'яні	Обпилювання дерев'яні
28 Відходи віробництва виробів металічних збірних
6	2820.2.1.20	Відходи, отриманні під час зварювання	Карбідний муил
45 Відходи від будівельних робіт, зносу будинків та споруджень
7	4510.2.9.09 |Відходи будівництва змішані	Будівельне сміття
60 Відходи, пов'язані з послугами транспорту
8	6000.2.8.10	Масла і змащення моторні, трансмісійні відпрацьовані	Відпрацьовані нафтопродукти
9	6000.2.9.03	Шини відпрацьовані	Відпрацьовані автошини
10	6000.2.9.04	Батареї свинцові відпрацьовані	Відпрацьовані акумулятори
77 Відходи комунальні і аналогічні неспецифічні інші
11	7710.3.1.26	Лампи люмінесцентні відпрацьовані	Відпрацьовані люмінесцентні лампи
12	7720.3.1.01	Відходи комунальні смешанные	Побутові відходи
13	7730.3.1.06	Матеріали обтиральні відпрацьовані	Промаслене дрантя

Визначення обсягів утворення відходів

2.1 Шлам жиропісколовок

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: чищення жиропісколовок. Обсяг утворення відходу, т/рік:

Ш = (В₁ - В₂)*Q/10⁶,

де В₁, В₂ - концентрація завислих речовин на вході в очисні спорудження і виході з них, мг/л,

Q - річний об^,єм стічних вод, що надходять в очисні спорудження, м³.

Вихідні дані і результати розрахунку приведені в табл. 4.

Таблиця 4 - Розрахунок об^,єму утворення шламу жиропесколовок

Концентрація завислих речовин, мг/л	Об,єм стічних вод, м3/рік	Об,єм утворення відходів, т/рік
до очищення В1	після очищення В2
359	261	88900	8,712

Спосіб видалення/утилізації: Вивозиться на смітник промвідтходів ДКП "Біосфера Донецька", с. Ларине.

2.2 Уловлений жир

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: чищення жиропісколовок. Обсяг утворення відходу, т/рік:

Ж = (В₁ - В₂)*Q/10⁶,

де В₁, В₂ - концентрація ефіророзчинних речовин на вході в очисні спорудження і виході з них, мг/л,

Q- річний об^,єм стічних вод, що надходять в очисні спорудження, м³.

Вихідні дані і результати розрахунку приведені в табл. 5.

Таблиця 5 - Розрахунок обсягу утворення уловленого жиру

Концентрація ефіророзчинних речовин, мг/л	Об,єм стічних вод Q, м3/рік	Обсяг утворення відходу Ж, т/рік
до очищення B1	після очищення В2
65	44	88900	1,867

Спосіб видалення/утилізації: уловлений жир надходить у цех техфабрикатів для готування технічного жиру.

2.3 Канига

Технологічний процес, у якому утворюється відхід: переробка худоби у м^,ясожировому цеху.

Обсяг утворення відходу, т/рік:

K = k*m,

де k - норматив утворення відходу, т на 1 т переробленої худоби;

m - обсяг переробки худоби (на живу вагу).

К = 0,1 х 4980 = 498 т / рік.

Спосіб видалення/утилізації: вивозиться на смітник промвідтходів ДКП "Біосфера Донецька", с. Ларине.

2.4 Кісткові відходи

Технологічний процес, у якому утворюється відхід: переробка худоби в м^,ясожировому цеху.

Обсяг утворення відходу, т/рік:

KO = k*m,

де k - норматив утворення кісткових відходів, т на 1 т переробленої худоби,

m_м - обсяг переробки худоби (на живу вагу).

КО = 0,195*4980 = 971,1 т/рік.

Спосіб видалення/утилізації: кісткові відходи надходять у цех техфабрикатів для готування кісткового борошна.

2.5 Обпилювання деревини

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: обробка пиломатеріалів.

Обсяг утворення відходу, т/рік:

Д = р_Д(П*n),

де с_Д - щільність деревини, кг/м³,

П - обсяг перероблених пиломатеріалів, м³,

n - частка виходуобпилювань.

Д = 0,25х15х0,13 = 0,49 т/рік

Спосіб видалення/утилізації: обпилювання використовуються як паливо для димогенераторів при копченні ковбас.

2.6 Карбідний мул

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: проведення зварювальних робіт.

Обсяг утворення відходу, т/рік:

И_к = m_кк*k,

де m_кк - кількість використаного карбіду кальцію, т,

k - коефіцієнт виходу вапняного тіста.

И_к = 1,2*1 = 1,2 т/рік.

Спосіб видалення/утилізації: використовується на протязі року для господарських потреб підприємства - побілка будинків і споруджень.

2.7 Будівельне сміття

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: проведення будівельних і ремонтних робіт.

Обсяг утворення відходу, т/рік: нормативи утворення даного виду відходу на підприємстві відсутні. Фактичний обсяг утворення відходу за 2003 рік склав 50 т.

Спосіб видалення/утилізації: вивозиться на смітник промвідтходів ДКП "Біосфера Донецька", с. Ларине.

2.8 Відпрацьовані нафтопродукти

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: експлуатація автотранспорту. Вихідні дані і результати розрахунку річного обсягу утворення відходу приведені в табл. 6.

Таблиця 6 - Розрахунок обсягу утворення відпрацьованих нафтопродуктів

Найменування	Використано в 2005 г, т	Норматив збору, %	Утворення відходу, т
Масла автомобільні	0,6	26	0,16

Спосіб видалення/утилізації: відпрацьовані нафтопродукти використовуються повторно для змащення технологічного устаткування.

2.9 Відпрацьовані автошини

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: експлуатація автотранспорту.

Обсяг утворення відходу, т / рік:

М_ОАШ = 0,001*(1 - К_ИЗ)*Уm_in_iL_i/l_i,

де k- кількість марок використовуваного автотранспорту,

К_ИЗ - коефіцієнт зносу, що характеризує зменшення маси, К_ИЗ = 0,1,

m_i, - маса шини для автомобіля i-ro типу, кг,

n_i - кількість встановлених шин на автомобілі i-ro типу,

Lj - річний пробіг автомобілів i-ro типу, тис. км.,

l_i - норма пробігу шини для автомобіля i-ro типу до заміни, тис. км.

Вихідні дані і результати розрахунку приведені в табл. 7.

Спосіб видалення/утилізації: відпрацьовані автошины тимчасово зберігаються на території транспортного цеху. В міру утворення передаються на утилізацію в ТОВ "Донбасхімресурсы".

2.10 Відпрацьовані акумулятори

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: експлуатація автотранспорту.

Таблиця 7 - Розрахунок обсягу утворення відпрацьованих автошин

Марка автомобіля	Річний пробіг а/м, Li, тис. км	Позначення шини	Норма пробігу шин до заміни, li, тыс. км	Вага 1 шини mi, кг	К-ть шин на 1 а/м	К-ть автом. даного типу	Встановлена маса, т	Річний обсяг утво-рення, т
ЗИЛ 43, 14, 12, 53	96	9,00 R20	100	60	6	5	1,800	0,311
ГАЗ 53	36	8,25 R20	110	53	6	5	1,590	0,094
ВАЗ, Москвич	228	175/70 R13	55	14	4	5	0,280	0,209
ГАЗ 24, 31,3307	96	205/70 R14	65	12	4	3	0,144	0,064
ВСЬОГО:	18	3,814	0,677

Обсяг утворення відходу, т/рік:

М_ОАШ = 0,001Уm_in_iL_i/l_i,

де n - кількість типів використовуваних акумуляторних батарей;

m - маса акумулятора i-ro типу, кг;

L_i,- річний пробіг автомобілів, що використовують акумулятори i-ro типу, тис. км.;

l_i,-норма пробігу автомобілів даного типу до заміни акумулятора, тис. км. Вихідні дані і результати розрахунку приведені в табл. 8.

Таблиця 8. - Розрахунок обсягу утворення відпрацьованих акумуляторів

Марка автомобіля	Річний пробіг а/м, тыс. км	Тип АКБ	Норма пробігу до заміни АКБ, тыс. км	Маса АКБ, кг	К-ть автом. даного типу	Встановлена маса, т	Річний обсяг утво-рення, т
ЗИЛ 43, 14, 12, 5:	96	6СТ-90	110	28	5	0,140	0,024
ГАЗ 53	36	6СТ-75	110	25	5	0,125	0,008
ВАЗ, Москвич	228	6СТ-55	60	17	5	0,085	0,065
ГАЗ 24, 31,3307	96	6СТ-60	110	20	3	0,060	0,017
ВСЬОГО:		18	0,410	0,115

Спосіб видалення/утилізації: відпрацьовані акумулятори тимчасово зберігаються в металевих контейнерах на території транспортного цеху. В міру утворення передаються на утилізацію на Донецький машзавод "Астра".

2.11 Відпрацьовані люмінесцентні лампи

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: заміна люмінесцентних ламп.

Обсяг утворення відходу, шт./рік:

N_JUI = УN_i*ф_i/T_i,

де n - кількість типів установлених люмінесцентних ламп;

N_i - кількість люмінесцентних ламп i-го типу, шт.;

ф_i- середній час роботи однієї лампи i-го типу, год/рік;

T_i, - термін служби лампи i-го типу, год.

Вихідні дані і результати розрахунку приведені в табл. 9.

Таблиця 9 - Розрахунок обсягу утворення відпрацьованих люмінесцентних ламп

Тип ламп	Робочий час, год/рік	Термін праці, год.	Встановлено шт	Підлягає заміні, шт/рік
ЛБ-20	3285	15000	500	110
ЛБ-40	2190	15000	600	88
ВСЬОГО:	1100	197

Спосіб видалення/утилізації: відпрацьовані люмінесцентні лампи збираються і зберігаються в закритих металевих шухлядах на складі. В міру утворення передаюьтся на утилізацію в ТОВ "Микитртуть".

2.12 Побутові відходи

Вихідні дані і результати розрахунку річного обсягу утворення побутових відходів приведені в таблиці 10.

Таблиця 10 - Розрахунок обсягу утворення ТПВ

Джерело нагромадження ТПВ	Вим. од.	К-ть вим. од.	Норма нагромадження ТПВ на вим. од., м3/рік	Річний обсяг утворення, ТПВ, м3
Адміністративні приміщення	чол.	558	0,3	173
Територія з твердим покриттям	м2	34000	0,012	408
Газони, озеленення	м2	6162	0,02	123,2
ВСЬОГО:	м3(т)		704,2(176,1)

Спосіб видалення/утилізації: побутові відходи вивозяться на смітник ТПВ в с. Ларине.

2.13 Промаслене дрантя

Технологічний процес, у якому утвориться відхід: експлуатація автотранспорту і верстатного парку.

Вихідні дані і результати розрахунку річного обсягу утворення відходу приведені в табл. 11,12.

Таблиця 11 - Розрахунок обсягу утворення промасленого дрантя від верстатів

Тип верстатів	К-ть	Норматив, кг/зміну	Річний обсяг утворення, т
Свердлильні	7	0,065	0,166
Токарно-гвинторізні	7	0,095	0,243
Заточувальні	5	0,035	0,064
Фрезерні, стругальні	4	0,175	0,256
ВСЬОГО:	23	-	0,728

Таблиця 12 - Розрахунок обсягу утворення промасленого дрантя від автомобілів

Тип автомобіля	К-ть	Річний пробіг, тис. км	Норматив, кг/тис. км	Річний обсяг утворення, т
Легкові	7	324	0,1	0,032
Вантажні	11	132	0,2	0,026
РАЗОМ:	18	456	-	0,059

Обсяг утворення відходу, т/рік:

В = ВР + В_А,

де ВР - річний обєм утворення промасленого дрантя від обслуговування верстатів, т;

В_А - річний обсяг утворення промасленого дрантя від обслуговування автомобілів, т.

В = 0,728+0,059 = 0,0787 т/рік.

Спосіб утилізації: промаслене дрантя збирається в металеві контейнери і в міру утворення спалюється у кузні.

3. Опис викидів підприємства

Підприємство стоїть на державному обліку в області охорони атмосферного повітря № 140650 від 28.05.02р. Інвентаризація джерел викидів проведена в 2001 р. ТОВ НПП «Ротор».

Основними загрязнителями атмосферного повітря на підприємстві є: котельня, столярна майстерня, дробарка цеху технічних фабрикатів, компресорний цех.

Викиди шкідливих речовин в атмосферу відповідно до форми № 2-ТП (повітря) приведена нижче в таблиці 13.

Таблиця 13 - Склад викидів підприємства за 2004 рік

Забруднюючі речовини	2004 т
Формальдегід	0,875
Метали та їх сполуки	0,0019
Речовини у вигляді твердих часток	0,47
Двоокис азоту	3,737
Азоту оксид	-
Сірководень	0,047
Сірчистий ангідрид	0,022
Оксид вуглецю	21,069
Аміак	1,491
Фенол	0,471
Усього:	29,184

Підприємство має дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря №31770861 від 16.02.2005р., видане Держуправлінням екології і природних ресурсів у Донецькій області терміном дії до 01.07.07р. На підприємстві зареєстровано 28 джерел викидів, з них 27 - організованих. На підприємстві мається 2 ПГУ в цеху технічних фабрикатів і столярній майстерні (порожній скрубер і циклон ЛИОТ №4). Пилогазоочисні установки зареєстровані в Держуправлінні екології і природних ресурсів у Донецькій області: порожній скрубер peг. номер № 2272 від 23.04.03р., циклон ЛИОТ peг. номер №2271 від 23.04.03р. Лабораторний контроль джерел забруднення атмосферного повітря в 2004 році на підприємстві проведений ТОВ НПП «Ротор», відповідно до їх вимірів на підприємстві нормативи викидів на джерелах викидів виконуються.

м'ясожировий стічний вода очищення

4. Опис водоспоживання і водовідведення підприємства

4.1 Розрахунок потреби води на технологічні потреби

На технологічні потреби вода витрачається в ковбасному і м^,ясожировому цехах для охолодження устаткування, для миття м'яса, устаткування, худоби. Слід зазначити, що необхідно строго нормувати питну воду в м'ясній промисловості. Для цього необхідно врахувати вимоги “Методики по розробці норм і нормативів водоспоживання і водоотведения з урахуванням якості споживаної і води, що відводиться, для підприємств м'ясної промисловості”, що затверджені Міністерством м'ясної промисловості 31.12.1980 р. Відповідно до цієї Методики по основній номенклатурі продукції м'ясної промисловості маються затверджені диференційовані норми витрати води на технологічні цілі при виробництві одиниці продукції.

Ковбасний цех.

У ковбасному цеху вода витрачається у генераторі льоду (МУЛ-200), для душовання ковбас і сосисок. Відповідно до диференційованих норм, що враховують норму води на технологічні потреби і на мийку устаткування, норма води складе:

для варених ковбас, сосисок, сардельок - 14,7 м^э/т продукції;

для напівкопчених, твердокопчених, сирокопчених, сиров^,ялених ковбас - 8,1 м³/т продукції;

для копченостів - 4,7 м³/т продукції;

для зельців - 13,9 м³/т продукції.

Починаючи з 2004 р. Планується збільшувати випуск продукції ковбасних виробів і довести його до 5660 т/рік, у т.ч. варених ковбас, сосисок, сардельок - 3590 т/рік; напівкопчених ковбас, твердокопчених ковбас, сирокопчених ковбас, сиров^,яленых ковбас - 1180 т/рік; копченостів -360 т/рік; зельців - 530 т/рік. Необхідна витрата води в ковбасному цеху складе:

3590*14,7 + 1180*8,1+360*4,7+530*13,9=71390 м³/рік,(237,97 м³/сут.)

М^,ясожировий цех

У м^,ясожировом цеху мається:

відділення по виготовленню натуральної ковбасної оболонки;

відділення по витоплюванню харчових жирів;

ділянка субпродуктів;

відділення первинної обробки худоби;

ділянка техфабрикатів.

У відділенні по виготовленню натуральної ковбасної оболонки вода витрачається на: промивання кишок, мийний барабан, машину віджиму, ванну промивання кишок.

У відділенні з витоплювання харчових жирів вода витрачається: у ваннах для збору жирів (загальний об^,єм 30 м³); у сепараторах.

На ділянці субпродуктів вода витрачається:

на промивання каниги, промивання голів, центрифуги - 3,2 м³/год (11 шт.), мийні брабани (3 шт.).

У відділенні первинної переробки худоби вода витрачається на:

- попереднє миття худоби, шпарильный чан - 1,5 м³/год,

скребмашина -- 1,5 м³/год,

туалет туш 4,5 м³/год,

миття устаткування -- 220 м³/год.

На ділянці техфабрикатів вода витрачається:

вакуум-горизонтальні казани - 2,3 м³/цикл.

Відповідно до диференційованих норм, що враховують норму води на технологічні потреби і на мийку устаткування, норма води складе:

на виробництво напівфабрикатів - 3,0 м³/т продукції;

на виробництво жиру харчового -13,9 м³/т продукції;

на виробництво техфабрикатів - 108,2 м³/т продукції.

Починаючи з 2004 р., планується збільшити переробку м'яса і виробництво напівфабрикатів, техфабрикатов і довести це виробництво до 539 т/рік, у т.ч. виробництво напівфабрикатів - 304 т/рік, виробництво жиру харчового - 55 т/рік, виробництво техфабрикатів -180 т/рік. Витрата води на технологічні потреби в м^,ясожировому цеху складе:

3*304+13,9*55+180*108,2 =21154 м³/рік (70,51 м³/доба).

4.2 Розрахунок води на допоміжні потреби

Компресорний цех

Компресорний цех призначений для стиску і переміщення під тиском пар аміаку. На підприємстві маються поршневі компресори, у яких пари аміаку стискуються між внутрішніми стінками робочого циліндра і поршнем, і гвинтові, у яких об^,єм пар аміаку зменшується між двома гвинтовим роторами. У цеху встановлені наступні компресори:

- аміачні двоступінчасті агрегати АДС - 6 од. (АУУ-400 - 2 од., АУ-200 - 6 од., 5ВХ350 - 2 од., АН-260 - 2 од.);

- одноступінчаті компресори АУУ-400 (5 од.) і АУ-200 (1 од). Гвинтові компресори прохолоджуються аміаком, а на охолодження сорочокпоршневого компресора потрібна вода. Необхідна витрата води запаспортними даними для АУУ-400 дорівнює 4 м³/год, а для АУ-200- 2 м³/год. Витрата холодної води по компресорній станції складе з урахуванням коефіцієнта використання устаткування (к=0,02):

(4*6*24+2*6*24)* 0,02= 17,28 м³/доба,(6307 м³/рік).

Для зменшення використання питної води на підприємстві існує оборотна система водопостачання з охолодженням оборотної води в бризкальному басейні. Технологічні втрати води на випар і краплинне віднесення, а також продувку системи заповнюються підживленням свіжою питною водою. Втрати на випар, краплинне віднесення складають 2 % (СНіП 2.04.02-84):

17,28*0,02=0,35 м³/доба (126,14 м³/рік).

Продувка системи - 2 %

17,28* 0,02 = 0,35 м³/доба (126,14 м³/рік).

Витрата підпиточної води складає:

0,35 + 0,35 = 0,7 м³/доба (252,28 м³/рік).

Технологічні втрати складають 0,35 м³/доба.

Водовідведення складе: 0,35 м³/доба.

Котельня

Розрахунок витрати хімочищеної води на вироблення пари.

Котельня на фабриці служить для виробництва химочищенной води, що йде на вироблення пари, теплоенергії для опалення й ін. Котельня працює на природному газі, там установлені:

казани ДКВР - 6,5/13 (3 шт.);

казан ДЕ -10/14 (1 шт.).

Вироблення пари в 2003 р. складала 24000 т/рік. Котельня працює 327 днів чи 7848 годин.

Безповоротні втрати пари в деаераторі - 0,002 м³/м³ пари. Витрата води на безповоротні втрати складають:

24000 * 0,002 = 48 м³/рік, 0,15 м³/доба.

Витрата води на власні потреби котельні (випробування запобіжних клапанів, парових насосів, продувка водомірних стекол і ін.) - 2 % від вироблення пари:

24000 * 0,02 = 480 м³/рік чи1,47 м³/доба.

Безупинна продувка казанів - 2 % від вироблення пари:

24000 * 0,02 = 480 м³/рік, 1,47 м³/доба.

Періодична продувка казана проводиться один раз у добу протягом 3 хв. інтенсивністю 20 л/сек. Витрата води складе:

3 * 1 * 0,02 * 60 = 3,6 м³/доба (1177,2 м³/рік).

Усього безповоротних втрат:

0,15 +1,47 = 1,62 м³/доба (528 м³/рік).

Водовідведення в каналізацію складає:

1,47 + 3,6 = 5,07 м³/доба (1657,2 м³/рік).

Загальне споживання хімочищеної води для виробництва пари по котельні складає:

5,07 + 0,67 =5,74 м³/доба (1875,72 м³/рік).

Повернення конденсату на підживлення казанів складає 0,67 м³/доба (218,52 м³/рік.).

Розрахунок витрати хімочищеної води на вироблення теплоенергії

На фабриці мається закрита система теплопостачання. Опалення і гаряче водопостачання здійснюється від 2 бойлерів по 4 м³ кожен і 1 бойлер на 2 м³. Опалювальний сезон 6 місяців. Об^,єм опалювальної системи 16 м³. Тепломережа закрита, водозабір з неї практично відсутній. Витрата хімочищеної води на підживлення тепломережі - 0,1 % від об^,єму опалювальної системи:

0,001 * 16 = 0,016 м³ /доба (2,91 м³/рік).

Безповоротні втрати складають 0,016 м³ /доба.

Усього по котельні на виробничі потреби:

0,67 + 5,07 + 0,016 =5,76 м³ /доба (1878,63 м³/рік).

Водовідведення складе 5,07 м³ /доба (165 7,2 м³/рік).

Хімочистка вихідної питної води двоступінчаста. Для цього встановлено:

1-я ступінь - 3 натрій -катионітових фільтри діаметром 1,5 м;

2-я ступінь - 2 фільтри діаметром 1 м.

Початкова твердість води - 10 -12 г-екв/м³; після 1-й ступіні - 0,5 г-екв/м³; після 2-й ступіні - 0,02 г-екв/м³. Продуктивність ХВО - 24235 м³/рік..

По паспортним даним витрата води на 1 регенерацію наступний:

готування сольового розчину - 4 м³;

розпушення 1 і 2 ступіні - 3,76 м³;

відмивання 1 ступіні - 7,85 м³;

відмивання 2 ступіні- 9,42 м³;

регенерація - 3 м³.

Витрата води для регенерації фільтрів 1 ступіні складає 23,20 м³ на 1 регенерацію, а для регенерації фільтрів 2 ступіні -14,53 м³. Час роботи фільтрів:

1 ступіні - 8,5 годин;

2 ступіні - 120 годин. За цей час виробляється :

Для 1 ступіні 7848 /8,5 = 923 регенерації, чи 2,82 реген./доба.

Для 2 ступіні 7848/120 = 65 регенераций, чи 0,2 реген./доба,

де 7848 годин - тривалість роботи котельні в році, тобто 327 днів.

Витрата води на регенерацію фільтрів 1 ступіні складе:

23,2 * 923 = 21416,67 м³ /рік, чи 64,73 м³/доба.

Витрата води на регенерацію фільтрів 2 ступіні складе:

14,53 * 65 = 944,5 м³ /рік, чи 2,88 м³/доба.

Річна витрата води на регенерацію фільтрів складе:

64,73 + 2,88 = 67,61 м³ /доба (22361,17 м³/рік).

Водоотведение - 67,61 м³/доба. Загальна витрата по котельні і ХВО складе:

5,76 + 67,61 = 73,37 м³/доба (24239,8 м³/рік).

Загальне водовідведення складає: 5,07+67,61 = 72,68 м³/доба (24018,37 м³/рік).

Гараж

На території ТОВ "ДМК" мається мийка для худобовозів. На мийці використовуються продувні води після котельні. Стічні води після очищення на механічному відстійнику 3*1,5*2,5 м направляються у господарсько-побутову каналізацію.

4.3 Розрахунок кількості води на господарсько-побутові та питні потреби

Кількість працюючих складає 598 чоловік. Промгрупа - 536 чоловік. Норма витрати води - 25 л/чол.

536 * 0,025 = 13,4 м³ /доба (4020 м³ /рік).

Інженерно-технічні працівники, керівники, службовці - 62 чоловік. Норма витрати води за зміну - 15 л/чол. Витрата води складає:

62 * 0,015 = 0,93 м³ /доба (234,35 м³ /рік).

Витрата на санітарно-питні потреби складе 14,33 м³/доба (4254,35 м³/рік).

Водовідведення - 14,33 м³/доба (4254,35 м³/рік).

Розрахунок витрати води на душ

Норма витрати води на одну душову сітку 500 л. Витрата води при коефіцієнті нерівномірності 0,75 складе:

0,5 * 0,75 * 30 = 11,25 м³ /сут., (3375 м³ /рік).

Водовідедення 11,25 м³/доба (3375 м³/рік).

Витрата води на прання спецодягу

Норма витрати води на 1 кг сухої білизни - 75 л.

Витрата води складе: 0,075 * 159 = 12,1 м³ /доба (3572,4 м³/рік).

Витрата води на готування блюд у їдальні

Норма витрати води на 1 блюдо складає 12 л. Кількість умовних блюд у добу - 200 шт. Витрата води по їдальні складе:

0,012 *200 =2,4 м³ /доба (720 м³/рік).

Загальна витрата води на господарсько-побутові потреби складе:

14,33+11,25+12,1+2,4 = 40,08 м³/доба ( 11921,75 м³/рік).

Водовідведення складає 40,08 м³ /доба (11921,75 м³ /рік).

Загальна витрата води складає: 308,48+0,7+73,37+40,08=422,63 м³/доба (128957,83 м³/рік).

Водовідведення складе:

308,48+0,35+72,68+40,08=421,59 м³/доба (128660,26 м³/рік).

Отримані дані по водоспоживанню і водовідведенню зведені в табл. 14

Таблиця 14 - Водоспоживання і водоотведение підприємства

Найменування	Водоспоживання	Водовідведення
	м3/доба	м3/рік	м3/доба	м3/рік
Ковбасный цех	237,97	71390	237,97	71390
М,ясожировий цех	70,51	21154	70,51	21154
Компресорна	0,7	252,28	0,35	176,14
Котельня	73,37	24239,8	72,68	24018,37
Госппобутові потреби	40,08	11921,75	40,08	11921,75
ВСЬОГО:	422,63	128957,83	421,59	128660,26

З таблиці випливає: водовыдведення складає 99,77% водоспоживання. Загальна балансова схема водоспоживання підприємства приведена в додатку Л.

5. Склад стічних вод. очисні спорудження підприємства

5.1 Склад стічних вод

Стічні води підприємств м^,ясної промисловості поділяються на 3 різновиди в залежності від способу їхнього утворення:

1. Стічні води, що виходять у процесі утримання худоби, під час миття інвентаря і приміщень. Вони містять землю, пісок, гній, вовну і залишки кормів.

2. Стічні води, що виходять при тушуванні худоби, у відділенні знекровлення під час миття туш, нутрощів тварин, а також під час миття устаткування, інвентаря і приміщень Вони містять пісок, кров, жири, залишки кормів і ін.

3. Стічні води, що виходять під час миття і вимивання м'ясної сировини, під час душового відмивання ковбас і в агрегатах їх термічної обробки, під час миття устаткування, тари і підлоги. Вони містять часточки жиру, м'яса, крові, білки, невеликі кількості нітрату, селітри і солі.

Промислові стічні води м'ясокомбінатів, м'ясоптахокомбінатів і м'ясоперероблюючих заводів за характером забруднень поділяються на жирні і забруднені нежирні. Питома вага жирних стічних вод у промислових забруднених водах складає:

- м'ясокомбінати і м'ясоптахокомбінати - 40-70 %;

- м'ясоперероблюючі заводи - 70-75 %.

Спорудження локального очищення розташовують безпосередньо біля місць утворення стічних вод перед їх скиданням у мережу каналізації. Спорудження призначені для максимально можливої затримки відходів промисловості з метою їхнього подальшого використання.

Зазвичай, для всіх жирних стоків улаштовуються внутрішньо-цехові затримувачі жиру. Для остаточного локального очищення жирних стоків використовують центральний (розташований надворі) затримувач жиру. Стічні води, що надходять на центральний затримувач жиру, характеризуються наступними показниками, що приведені в табл 15.

Таблиця 15 - Склад стічних вод м^,ясопереробних заводів

Концентраця забруднюючих речовин, мг/дм3
Завислі речовини	2300
Хллориди	1100
БСКповн.	1200
рН	1,2

5.2 Очисні спорудження підприємства

Стічні води, що утворюються в результаті роботи бази попереднього утримання худоби, надходять у відстійники для попереднього прояснення. Після цього прояснені стічні води скидаються в загальноміський каналізаційний колектор.

На підприємстві мається два види жироловок: локальні і загальнозаводська.

Перші встановлюють безпосередньо в ковбасному (4 од.) і мясожировом (5 од.) цехах для уловлювання легко спливаючих часток жиру. Після проходження локальних жироловок стічні води направляються в загальнозаводську багатосекційну жироловку, де відбувається їх остаточне очищення перед скиданням у міський колектор.

Локальні жироловки, як правило, прямокутної форми в плані мають глибину проточної частини від одного до двох метрів. Тривалість відстоювання стоків у них 5--10 хв. На початку і наприкінці жироловки встановлюють поперечні перегородки, що не доходять до дна на 0,3 м.

Загальнозаводські жироловки мають приблизно таку ж конструкцію, як і локальні, але по розмірах вони значно більше і розраховуються на час перебування в них стоків -- 2 години і більше.

На деяких підприємствах для уловлювання спливаючого жиру використовують нафтоловки і розраховують їх на час перебування а їх жиросодержащпх стоків -- 12 годин і більше (Казанський хімкомбінат ім. Вахитова; Краснодарський масложиркомбінат). Однак навіть такі великі спорудження (довжиною до 25--40 м) не дають помітного збільшення ефективності очищення стічних вод від жирових домішок. Експлуатація ж цих споруджень значною мірою ускладнюється.

У нашій країні перша механізована жироловка була розроблена Гіпропищепромом. Ця жироловушка прийнята в складі двохсекційної відстійної частини, насосного відділення і допоміжного приміщення (рис. 1). Промислові стоки, що містять жир, по самопливному трубопроводі 1 надходять у розподільний лоток 2, звідки через затоплену стінку 3 у відстійну зону жироловушки 4.

Прояснені промислові стоки наприкінці відстійної частини проходять під затоплену жироутримуючу стінку 5 і скидаються в лоток, що відводить, 6, відкіля вони по трубопроводу d = 150 мм направляються в каналізацію заводу.

Жир, що сплив, у суміші з невеликою кількістю води надходить у поворотні щілинні жирозбірні труби 7, відкіля через прийомну камеру 8 по самопливному трубопроводі d =150 мм надходить у прийомний проміжний резервуар 9, розташовуваний у насосному відділенні.

З проміжного резервуара вологий жир спеціальним насосом 10 перекачується у відстійну ємність, розташовувану у верхньому поверсі будинку, де відбувається відстоювання жиру від води. Після цього вода самопливом зливається у відстійну частину жироловки, а жир тим же насосом перекачується на подальшу переробку.

Для пересування жирового шару, що утвориться на поверхні води, що очищається, у щілинні труби передбачений скребковий механізм, установлений на рухливому візку 11, що приводиться в рух за допомогою електродвигуна АТ-41-6/4 потужністю 0,6 кВт при частоті обертання 940 об/хв.

До візка за допомогою вала кріпляться лопати шкребка 12, що можуть повертатися навколо осі вала. Візок рухається по рейках. Робочий хід механізму в одну сторону 12 хв, той же час складає і зворотний хід механізму. Поворот шкребка (лопат) виробляється автоматично.

Осад, що випадає у відстійній частині жироловки, спеціальним насосом 13 періодично віддаляється за межі жироловки. Мийку секцій жироловок роблять у міру потреби, для чого передбачений пристрій гарячого виробничого водопостачання.

1 -- впуск стоків; 2 -- розподільний лоток; 3 -- затоплена стінка; 4 -- відстійна зона; 5 -- жироутримуюча стінка; 6 -- лоток, що відводить; 7 - щілинні жирозбірні труби; 8 - прийомна камера; 9 - проміжний резервуар; 10 - насос; 11 - рухливий візок; 12 - шкребок; 13 - насос; 14 - пробоотборник; 15 - ручний насос.

Рисунок 1. - Жироловка Гіпрожира

Для ведення контролю за роботою жироловки встановлена пробовідбірна ємність 14, куди безупинно надходить очищена вода, що скидається в заводську каналізацію. Забір стоків із пробоотборника здійснюється ручним насосом 15 типу АКФ-4. Щілинні жирозбірні труби мають діаметр 300 мм.

У насосному відділенні установлені відцентрові насоси марки lЅ-К-6 продуктивністю 6--14 м³/год при напорі 20--14 м, частоті обертання об/хв. Потужність електродвигуна 1,7 кВт.

Для видалення осаду з жироловки установлений відцентровий насос 13 марки 2Ѕ - НФ продуктивністю 32-- 54 м³/год при напорі 10,7--9,7 м, частоті обертання 1450 об/хв. Потужність електродвигуна 2,8 кВт.

Основні показники роботи жироловушки наступні:

- продуктивність -- 6 м³/год;

- вміст жиру в стоках, що очищаються, до 2500 мг/дм³;

- питома маса жиру 0,9 т/м³;

- вміст механічних домішок 1000 мг/дм³;

- глибина шаруючи води в жиролозушке -- 0,8 м;

- розрахунковий діаметр жирових часток, що уловлюються -- 120 мкм;

- ширина однієї секції 2 м;

- час проходження стоків, що очищаються, жироловки складає приблизно 2 год.

Після очищення в загальнозаводський жироловці стічні води скидаються в загальноміський каналізаційний колектор з наступними показниками (табл. 16).

Таблиця 16 - Склад стічних вод, що скидаються в каналізацію

Рік Показник	рН	ХСК	БСК	Залізо	Сірководень	Фосфати	Аміак	Нітрити	Завислі речовини	Жири та олії	Нафтопродукти	Хлориди	Сульфати
2003	7,82	210	111	1,58	0,8	1,5	2,36	0,02	103	0,7	23	144	158
2004	6,96	260	126	1,06	0,48	2,65	2,97	0,12	115	0,8	23	97	159
2005	8,08	170	97	0,4	0,24	2,61	4,73	0,3	92	3,4	23	151	159

Висновки

Даний звіт містить матеріали, зібрані в процесі проходження технологічної практики на ЗАТ СУАГ “Донм'ясопром”.

1. Розглянуто технологічні схеми м'ясожирового, ковбасного, птахоперероблювального цехів, відділення техфабрикатів.

2. Зроблений огляд вихідної сировини і продукції, що випускається.

3. Розглянуті основні джерела водоспоживання та водовідведення підприємства, відзначені склад стічних вод, газових викидів та відходів виробництва.

4. Детально вивчені основні споруди очищення стічних вод, розібраний механізм та принцип дії жироловок, які використовуються на підприємстві.

Перелік посилань

1. Паспорт водного хозяйства ООО «Донецкий мясоперерабатывающий комбинат» - Донецк, 2004. - 22 с.

2. Пояснительная записка к проекту лимита на образование и размещение отходов на 2006 год по ООО «Донецкий мясоперерабатывающий комбинат» - Донецк, 2005. - 23 с.

3. Акт плановой и комплексной проверки соблюдения требований природоохранного законодательства Украины на ООО «Донецкий мясоперерабатывающий комбинат» - Донецк, 2005. - 4 с.

4. Сучасні технології очистки стічних вод: Навчальний посібник / О. А. Василенко, Л. О. Василенко, В.О. Терновцев, О.В. Зоря, С.Л. Сіхарулідзе - К.: ДІПК Мінекобезпеки України, 1998. - 62 с.

Додаток А

Технологічна схема переробки худоби у м'ясожировому цеху

Додаток Г

Додаток Б

Цех переробки худоби

Додаток Д

Ковбасный цех

Додаток Ж

Птахоцех

Додаток В

Відділення технічних фабрикатів

Додаток К

Технологічна схема очищення стічних вод

Додаток Л

Укрупнена водобалансова схема ТОВ "Донецький м^,ясопереробний комбінат" за 2003 р.

(витрата в м^З/рік)

Размещено на Allbest.ru