Проблеми забезпечення екологічної безпеки: теоретичні засади

Размещено на http://allbest.ru

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Проблеми забезпечення екологічної безпеки: теоретичні засади

Омаров Азад Енвер-Огли доктор наук з державного управління,

доцент, професор кафедри публічного адміністрування

м. Київ

Анотація

У статті обґрунтовано, що екологічна безпека - це стан захищеності екосистеми існування суспільства, який забезпечується спеціально врегульованими механізмами, інструментами, методами, інституціями. Автором проаналізовані можливі проблеми екологічної безпеки України. Обґрунтовані наступні важливі проблеми, які потребують вирішення: потребує формування Концепції забезпечення екологічної безпеки України до 2030 року яка має включати такі важливі заходи як: проведення системних досліджень екосистеми України та формування відповідних звітів; передбачити чіткі механізми забезпечення екологічної безпеки за таким напрямами: глобальні екологічна безпека, яка включає глобальні загрози, зокрема зміна клімату, погіршення якості води та повітря; локальна екологічна безпека: охорона земель і ґрунтів, лісів, зелених насаджень; надра України; управління відходами; енергетика; влив надзвичайних ситуація на екологічну безпеку; потребує проведення ґрунтовних наукових досліджень та прогнозів щодо розгортання екологічної безпеки, визначення ризиків та небезпек та визначення оптимістичного, песимістичного, оптимального та ідеального прогнозів розвитку екологічної безпеки до 2030 року з урахуванням можливих глобалізаційних викликів; проблема формування екологічної культури населення України; проблема інформування світову громадськість про екологічні катастрофи та проблеми в екосистемі окремих країн; проблема ставлення та розуміння важливості екологічних проблем населенням країни; недостатній професіоналізм інституцій та засобів, що беруть участь у забезпеченні екологічної безпеки України.

Ключові слова: екологічна безпека, екологічна ситуація, екологічна культура, екологічні проблеми, екологічні небезпеки, Концепція формування екологічної безпеки.

Abstract

Problems of environmental safety: theoretical principles

Omarov Azad Enver-Ogli Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Public Administration of the Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

The article substantiates that ecological security is a state of protection of the ecosystem of society, which is provided by specially regulated mechanisms, tools, methods, institutions.

The author analyzes possible problems of ecological safety of Ukraine. The article substantiates the following important issues that need to be addressed: the need to formulate the Concept of Environmental Security of Ukraine until 2030 (which should include such important measures as: conducting systematic studies of Ukraine's ecosystem and generating relevant reports, publishing such reports on the territorial distribution of each place; clear mechanisms for environmental security in the following areas: global environmental security, which includes global threats, including climate change, deterioration of water and air quality, local environmental security: Protection of lands and soils, forests, green spaces, subsoil of Ukraine, waste management, energy; the impact of emergencies on environmental security, the health of the population of the regions and environmental security); requires thorough research and forecasts on the deployment of environmental security, identification of risks and dangers and determination of optimistic, pessimistic, optimal and ideal forecasts for the development of environmental security until 2030, taking into account possible globalization challenges; the problem of forming the ecological culture of the population of Ukraine; the problem of informing the world community about environmental disasters and problems in the ecosystem of individual countries; the problem of attitude and understanding of the importance of environmental problems by the population of the country; insufficient professionalism of institutions and means involved in ensuring the environmental security of Ukraine.

Keywords: ecological safety, ecological situation, ecological culture, ecological problems, ecological dangers, The concept of formation of ecological safety.

Вступ

Постановка проблеми. Забруднення природного середовища газоподібними, рідкими та твердими речовинами та відходами виробництва викликає деградацію довкілля та завдає шкоди здоров'ю населення, що залишається найбільш гострою екологічною проблемою і має пріоритетне соціальне та економічне значення.

Слід зазначити, що поняття «екологічна безпека» аналізується у науковій літературі, при цьому на сьогодні існує безліч певних критеріїв безпеки, у тому числі й екологічної безпеки.

При цьому часто неможливо судити, за яким із цих критеріїв можна винести остаточне судження про екологічну безпеку або небезпеку того чи іншого об'єкта.

Екологічна безпека останні роки стає важливим елементом безпекового існування світового суспільства, оскільки кожного року загострюються проблеми забруднення повітря, існують проблеми перенасичення та забруднення целофаном світовий океан, змінюється клімат планети, який несе багато руйнівних стихій та впливає на подальший розвиток та існування людства.

Тому питання формування екологічної безпеки стає все більш актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми поняття «екологічна безпека», формування екологічної безпеки аналізують науковці з різних галузей знань, у тому числі: економісти, соціологи, правознавці, фахівці з державного управління, зокрема: В.Бакай, А. Гетьман, В. Дудюк, М.Євдомаха, О.В. Жмурик, Заржицький, О. Крамная, О. Палієнко, О. Половян, Н. Реймерс, В. Селіванов, Б. Скиннер, А. Урсул, М. Хилько, А. Хуршудов, та ін.

Зазначені актори аналізують понятійно -категоріальний апарат системи екологічної безпеки, звертають увагу на глобальну екологічну безпеку, аналізують функції, принципи формування екологічної безпеки. Разом з тим, відсутні системні дослідження проблем забезпечення екологічної безпеки.

Метою статті є здійснення системного аналізу проблем забезпечення екологічної безпеки.

Виклад основного матеріалу

Сучасний період розвитку суспільства характеризується особливою увагою до питань екологічної безпеки, яка є однією з найбільш гостріших екологічних проблем сучасності. Відносини між природою та суспільством виходять за межі завдань із захисту довкілля. Людство, завдяки природі, на сьогоднішній день активно задовольняє свої численні потреби у середовищі, їжі, відпочинку тощо. Задовольняючи свої потреби, шляхом реалізації певної діяльності, людина зазвичай не розуміє, що порушує закономірності природних процесів та об'єктивні закони природи в цілому, викликаючи небажані зміни не тільки для себе, але і для навколишнього середовища, завдаючи їй істотної шкоди. Прагнення людини покращити свій рівень життя та економічного зростання змушує його постійно розвиватися, що призводить до змін станів щодо урбанізації та індустріалізації.

Швидке споживання людиною екологічного простору призвело до неминучості зіткнення цивілізації та природи. Таким чином, головна глобальна екологічна проблема зводиться до постулату у тому, що скорочується кількість як не відновлюваних, так відновлюваних природних ресурсів. Внаслідок цього розвиток екологічної кризи може призвести до появи нових джерел небезпеки [1].

О. Палієнко вважає, що всі види техногенної діяльності людини призвели до - гігантського хімічного та фізичного пресингу на все живе. З'явилися не лише професійні захворювання, але й екологічні патології та екологічні хвороби. Адаптаційні можливості людського організму значні, але не безмежні. Під впливом ксенобіотиків постійно відбуваються непомітні, невиражені зміни (порушення, перетворення, трансформації) в органах і тканинах, у структурах з високим метаболізмом, перехід до патології на молекулярному та клітинному рівнях, а згодом і на макрорівні [2].

А. Качинський та Ю. Єгоров вважають, що головними загрозами екологічній безпеці України, є: глобальне потепління, парниковий ефект, озонові діри, кислотні дощі, транскордонне забруднення річок та морів, закінчення світових запасів вичерпних ресурсів, вимирання окремих видів флори та фауни, зростання рівня міграційних процесів, регіональні збройні конфлікти. До внутрішніх загроз стану екологічної безпеки України можна віднести: надзвичайні ситуації техногенного характеру, землетруси, карст, зсувні процеси, підтоплення земель, великі повені та паводки, селеві потоки, лісові пожежі та пожежі на сільськогосподарських угіддях [3].

Перша важлива проблема щодо забезпечення екологічної безпеки України є чітке розуміння цього терміну.

Так, екологічна безпека може розглядатися як:

1) забезпечення гарантій запобігання екологічно значним катастрофам і аваріям внаслідок сукупності дій, станів та процесів, які прямо чи опосередковано не призводять до цих подій [4];

2) ступінь відповідності наявних або уявних (прогнозованих) екологічних умов завданням збереження здоров'я населення та забезпечення тривалого та сталого соціально-економічного розвитку [5];

3) комплекс станів, явищ та дій, що можуть забезпечують екологічний баланс Землі й її регіонів, на рівні, якого фізично, соціально-економічно, технологічно і політично готове людство [6];

4) сукупність наукових знань та принципів, що визначають такі моделі суспільної свідомості та поведінки, які здатні протидіяти негативним антропогенним впливам на навколишнє природне середовище [6].

Таким чином, не існує усталеного поняття «екологічна безпека». На нашу думку, екологічна безпека - це стан захищеності екосистеми існування суспільства, який забезпечується спеціально врегульованими механізмами, інструментами, методами, інституціями.

Наступною проблемою потребує розробка та реалізація системного нормативно-правового документу, який би врегульовував систему забезпечення екологічної безпеки в Україні протягом 5 -10 років, наприклад, прийняття Концепції забезпечення екологічної безпеки України. Так, Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» передбачено досягнення доброго стану довкілля шляхом запровадження екосистемного підходу до всіх напрямів соціально-економічного розвитку України з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на чисте та безпечне довкілля, впровадження збалансованого природокористування і збереження та відновлення природних екосистем [7].

Разом з тим, в даному нормативно-правовому документі не визначені конкретні заходи для забезпечення екологічної безпеки, відсутні механізми забезпечення саме екологічної безпеки нашого суспільства.

Концепція забезпечення екологічної безпеки України до 2030 року має включати такі важливі заходи як:

1. Проведення системних досліджень екосистеми України та формування відповідних звітів, оприлюднення таких звітів за територіальним розподілом кожного місця.

2. Передбачити чіткі механізми забезпечення екологічної безпеки за таким напрямами:

а) Глобальні екологічна безпека, яка включає глобальні загрози, зокрема зміна клімату, погіршення якості води та повітря.

б) Локальна екологічна безпека: Охорона земель і ґрунтів, лісів, зелених насаджень; надра України; управління відходами; енергетика.

в) Влив надзвичайних ситуація на екологічну безпеку.

г) Здоров'я населення регіонів та екологічна безпека.

Окремо стоїть проблема формування екологічної культури населення України. На нашу думку, вирішення проблем екологічної безпеки України має два вектори: духовний і державно -управлінський. Перший пов'язаний з формуванням екологічно орієнтованої свідомості та екологічної культури, другий - з інтеграцією нових ціннісно-світоглядних установок у політику, економіку, соціальну сферу. Формування екологічно орієнтованої свідомості та культури - процес тривалий та надзвичайно складний. Насамперед потрібно радикально змінити вектор розвитку людської цивілізації, усвідомлено відмовитися від споживчого ставлення до природи, основою якого історично був антропоцентризм, переформатувати свідомість у напрямі біоцентризму. безпека ризик екологічний інформування

Окремо стоїть питання інформування світову громадськість про екологічні катастрофи та проблеми в екосистемі окремих країн. В умовах активного розвитку інформаційного суспільства, глобальних інформаційних мереж державно-управлінські структури мають максимально використовувати цей ресурс для інформування світову спільноту про екологічні проблеми з метою вироблення спільних механізмів захисту від небезпек. Надзвичайну небезпеку представляє приховування даних про реальний стан природних систем та середовищ (ґрунт, вода, повітря), тому з метою мінімізації втрат для навколишнього середовища та людської популяції необхідно надання достовірної інформації. Позитивними прикладами є своєчасне інформування світової спільноти про ситуації, що виникають внаслідок людської діяльності, які можуть кваліфікуватися як екологічні катастрофи. Однак тут виникає дилема між підтриманням політичного престижу держави і необхідністю визнати те, що сталося, взяти на себе відповідальність, вжити заходів щодо ліквідації та/або локалізації наслідків проблеми, що виникла, в інтересах регіональної або планетарної екосистеми. Слід зазначити, що відкритість у подібних ситуаціях властива державам, у яких політична влада базується на демократичних засадах. Тактику приховування того, що відбувається від світової спільноти, зазвичай використовують держави з тоталітарними та авторитарними формами правління.

Сучасне людство стурбоване проблемою забезпечення сталого розвитку, основою якого має стати домінанта розумного природокористування. Перспективним напрямком стає постіндустріальний економічний розвиток, основою якого є пріоритет інформаційно-інтелектуальних ресурсів над речовинно-енергетичними. Інформаційний фактор економічного розвитку дає можливість здійснити перехід від екстенсивного до інтенсивного спрямування, оскільки джерелом розвитку стають не природні, а інтелектуальні ресурси [8].

Важлива проблема забезпечення екологічної безпеки України є розуміння проблем екосистеми населення нашої країни. Ставлення населення до екологічних проблем залежить від ступеня компетентності у цій сфері. У деяких країнах у людей вже є сформовані звички, які сприяють зниженню ризиків забруднення атмосфери, а якісь країни лише перебувають на порозі розуміння проблем екологічної безпеки. Молоді люди мають величезну кількість можливостей щодо покращення ситуації: екологічні акції, організації, поширення інформації в середовищі старшого покоління та заклик всіх людей звертати увагу на ці проблеми.

Враховуючи нинішню обстановку, зараз саме час для планування та реалізації екологічних проектів. Також можна більш активне висвітлення проблем екосистеми у ЗМІ та мережі Інтернет. До того ж, найкраще підкріплювати це наочними прикладами, щоб люди розуміли неможливість ігнорування екологічних проблем Тільки від нас залежить, якою планета буде за десятки, сотні років. Чим раніше людство зверне увагу на захист природи, тим більше ідей щодо її збереження ми зможемо втілити у реальність.

Наступна проблема є недостатній професіоналізм інституцій та засобів, що беруть участь у забезпеченні екологічної безпеки України.

Наприклад, можливо сформувати навчання працівників Державної екологічної інспекції здійснювати відповідно до стандартів формування екологічної поліції, яке передбачає не лише надання теоретичних знань, а й практичних навичок виявлять екологічні ризики, оцінювати реальний стан екологічної ситуації на території тощо.

Особливо важливою є спеціальна професійна підготовка, тому що в майбутньому працівників Державної екологічної інспекції можна використовувати для боротьби з можливими епідеміями, типу коронавірусу. Аналіз протидії епідемії коронавірусу показав, що без необхідної нормативної бази та відповідної професійної підготовки жодна державна інституція не змогла забезпечити потрібний рівень самоізоляції, результатом чого були тисячі заражень і сотні смертей. Теж стосується масових лісових пожеж, які продемонстрували неможливість забезпечити необхідний прогноз та ліквідацію наслідків екологічної катастрофи.

Проведений аналіз дає підстави зазначити, що формування екологічної безпеки залежить від кожного з нас. Саме розуміння проблем екологічної безпеки, розуміння небезпек екосистеми, споживання природу на користь економічного розвитку, призводить до катастрофічних наслідків.

Висновки

У статті були проаналізовані можливі проблеми екологічної безпеки України. Обґрунтовані наступні важливі проблеми, які потребують вирішення: потребує формування Концепції забезпечення екологічної безпеки України до 2030 року, де передбачити визначення екологічної безпеки, етапів забезпечення глобальної екологічної безпеки та національної екологічної безпеки; потребує проведення ґрунтовних наукових досліджень та прогнозів щодо розгортання екологічної безпеки, визначення ризиків та небезпек та обґрунтування оптимістичного, песимістичного, оптимального та ідеального прогнозів розвитку екологічної безпеки до 2030 року з урахуванням можливих глобалізаційних викликів; проблема формування екологічної культури населення України; проблема інформування світову громадськість про екологічні катастрофи та проблеми в екосистемі окремих країн; проблема ставлення та розуміння важливості екологічних проблем населенням країни; недостатній професіоналізм інституцій та засобів, що беруть участь у забезпеченні екологічної безпеки України.

Література

1. Кучер Д.Е., Харченко С.Г. К оценке экологической безопасности. Большая Евразия: развитие, безопасность, сотрудничество. 2022. №5-1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/k- otsenke-ekologicheskoy-bezopasnosti.

2. Палієнко О.А. Аналіз і шляхи вирішення пробл. еколог. безпеки в Україні. Вісник Нац. техн. ун-ту "ХШ" : зб. наук. пр. Сер. : Механіко-технологічні системи та комплекси. Харків : НТУ "ХШ", 2017. № 19 (1241). С. 147-151.

3. Качинський А.Б., Єгоров Ю.В. Екологічна безпека України: системні принципи та методи її формалізації. Національна безпека: український вимір : щоквартальний наук. зб. 2009. № 4. С. 71-79.

4. Ахмедов, Р. М., Иванова Ю. А., Мородумов Р. Н. К вопросу об эколог. безопасности. Вестник эконом. безопасности. 2019. № 4. С. 108-110.

5. Кравченко Н. А. Эколог. безопасность: пробл. правовой интерпрет. Ученые записки Крымского федер. универ. имени В.И. Вернадского. Юридические науки. 2020. №1. URL: https://cyberienrnka.m/artide/n/ekologicheskaya-bezopasnost-problemy-pravovoy-interpretatsii.

6. Назлуханов Д.В. Угрозы международной экологической безопасности: к постановке проблемы. Актуальные вопросы современной науки. 2015. №44-1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ugrozy-mezhdunarodnoy-ekologicheskoy-bezopasnosti-k- postanovke-problemy.

7. Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text

8. Бояров Е. Н., Абрамова С. В., Гершинкова Д. А. Безопасность человека в свете современной климатической повестки. Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture. 2021. №1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/bezopasnost-cheloveka-v-svete-sovremennoy-klimaticheskoy-povestki.

References

1. Kucher D.E. & Harchenko S.G. (2022), K ocenke jekologicheskoj bezopasnosti [On the assessment of environmental safety], Bol'shaja Evrazija: razvitie, bezopasnost', sotrudnichestvo -Greater Eurasia: development, security, cooperation, (5-1), Retrieved from https://cyberleninka.rU/article/n/k-otsenke-ekologicheskoy-bezopasnosti. [in Russian].

2. Paliienko O. A. (2017), Analiz i shliakhy vyrishennia problem ekolohichnoi bezpeky v Ukraini [Analysis and ways to improve the problems of environmental safety in Ukraine], Visnyk Nats. tekhn. un-tu ”KhPI” : zb. nauk. pr. Ser. : Mekhaniko-tekhnolohichni systemy ta kompleksy Bulletin of the National tech. un-tu ”KhPI” : sb. Sciences. etc. Ser. : Mechanical and technological systems and complexes, (19) (1241): 147-151 [in Ukrainian].

3. Kachynskyi A.B. & Yehorov Yu.V. (2009), Ekolohichna bezpeka Ukrainy: systemni pryntsypy ta metody yii formalizatsii [Ecological safety of Ukraine: systemic principles and methods of formalization], Natsionalna bezpeka: ukrainskyi vymir : shchokvartalnyi nauk. zb. - National safety: Ukrainian world record: quarterly sciences. zb., (4): 71-79. [in Ukrainian].

4. Ahmedov, R. M. & Ivanova Ju. A. & Morodumov R. N. (2019), K voprosu ob jekologicheskoj bezopasnosti [On the issue of environmental safety], Vestnik jekonomicheskoj bezopasnosti - Bulletin of economic security, (4): 108-110 [in Russian].

5. Kravchenko N. A. (2020), Jekologicheskaja bezopasnost': problemy pravovoj interpretacii [Ecological safety: problems of legal interpretation], Uchenye zapiski Krymskogo federal'nogo universiteta imeni V. I. Vernadskogo. Juridicheskie nauki - Scientific notes of the Crimean Federal University named after V. I. Vernadsky. Legal Sciences, (1), Retrieved from https://cyberleninka.ru/ article/n/ekologicheskaya-bezopasnost-problemy-pravovoy-interpretatsii. [in Russian].

6. Nazluhanov D.V. (2015), Ugrozy mezhdunarodnoj jekologicheskoj bezopasnosti: k postanovke problem [Threats to international environmental security: to the formulation of the problem], Aktual'nye voprosy sovremennoj nauki - Topical issues of modern science, (44-1), Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/ugrozy-mezhdunarodnoy-ekologicheskoy-bezopasnosti- k-postanovke- problemy. [in Russian].

7. Zakon Ukrainy «Pro Osnovni zasady (stratehiiu) derzhavnoi ekolohichnoi polityky Ukrainy na period do 2030 roku» [The Law of Ukraine "On the Main Ambush (Strategy) of the State Ecological Policy of Ukraine for the period up to 2030"], Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text [in Ukrainian].

8. Bojarov E. N. & Abramova S. V. & Gershinkova D. A. Bezopasnost' (2021), cheloveka v svete sovremennoj klimaticheskoj povestki [Human security in the light of the modern climate agenda], Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture - Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture, (1), Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/bezopasnost-cheloveka-v-svete- sovremennoy-klimaticheskoy-povestki. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru