Вплив антропогенної діяльності на річку Інгул

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив антропогенної діяльності на річку Інгул

Олена Бадеха, студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти природничо-географічного факультету; Гелевера О.Ф., кандидат географічних наук, доцент

Найбільш забрудненою річкою Кіровоградської області є одна з найважливіших водних артерій - Інгул. Одним з найбільш значних джерел забруднення є мінеральні добрива і пестициди, які потрапляють у вододжерела внаслідок змиву з ґрунту поверхневими стоками, винесення їх скидними колекторно-дренажними водами, а також при порушенні правил регламентів по транспортуванню, зберіганню та застосуванню добрив і пестицидів. Згідно науково обґрунтованих норм землекористування для збереження довкілля, в тому числі й запасів якісних прісних вод, необхідно 30% території зберігати у природному незайманому стані, а площі сільськогосподарських угідь не повинні перевищувати 35 % [1].

На території Кіровоградської області знаходиться багато підприємств, які скидають стічні води в річки, забруднюючи їх. Серед них найбільшими забруднювачами води є ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Знам'янське ВКГ, Смолінське ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград», Новоукраїнське ЖКП, КП «Мала Виска водоканал», Бобринецьке МКП «Міськводоканал» КЗ «Кіровоградська облпсихлікарня» та інші [2]. Але чому в час розвитку новітніх технологій вони продовжують це робити? Адже підприємства повинні очищати всю воду, яку вони скидають у річки.

За даними Державного агентства водних ресурсів України зараз у р. Інгул, біля с. Первозванівка, нижче скиду ДП "Схід-ГЗК" Інгульської шахти та КП "Кіровоградське ВКГ" концентрація семи речовин із дванадцяти перевищує гранично допустимі концентрації. А саме:

1. Нітрит-іони - швидко розпадаються, їх висока концентрація у воді свідчить про те, що до неї потрапили органічні речовини з стічними водами. У теплу погоду така вода може «цвісти».

Як видно на графіку (рис.1) вміст нітрит-іонів за період з січня 2013 року по січень 2018 року влітку та восени 2015 року перевищив норму в декілька разів і максимально становив 2,4 мг/дм³ [2]. Протягом всього періоду вміст нітрит-іонів підвищувався саме влітку, а взимку їх кількість дещо знижувалася. Близька до норми концентрація спостерігалася взимку 2018 року. Це говорить про те, що влітку вода «цвіте». Але високий вміст нітрит-іонів ще може свідчити і про скидання вод місцевими підприємствами.

Рис. 1. Вміст нітрит-іонів (мг/дм³) у р.Інгул біля с.Первозванівка

2. Перманганатна окислюваність - це показник, котрий позначає загальну кількість токсичних речовин у воді. Чим він вищий, тим вода брудніша [2].

Рис. 2. Перманганатна окислюваність (мг/дм³)

Аналізуючи графік (рис.2) можна побачити, що восени показники перманганатної окислюваності найвищі. А восени 2015 року її показник досягнув максимуму і становив 13 мг/дм³, вода була дуже брудна та містила велику кількість токсичних речовин. Найнижчі показники відмічені взимку 2014 року.

3. Хімічне споживання кисню (ХСК) - це кількість кисню, яка потрібна для розкладання сторонніх речовин (органічних і неорганічних) у воді. Так вода самоочищується від забруднення.

Восени 2015 року хімічне споживання кисню різко зросло до показника 87 мг/дм3, за норми 9 мг/дм3, а це значить, що у водойму потрапило багато брудної води (рис.3). З графіку видно, що завжди показник ХСК значно перевищує норму, протягом періоду з січня 2013 року по січень 2018 року найбільш найнижчі показники спостерігались узимку 2013 та 2018 років [2]. Загалом влітку та восени показник ХСК підвищувався, а взимку та весною спадав. Тобто влітку та восени в річку попадає більше сторонніх органічних та неорганічних речовин, ніж взимку та весною.

Рис. 3. Хімічне споживання кисню (мг/дм³)

4. Біохімічне споживання кисню (БСК) - це кількість кисню, яка потрібна бактеріям у воді, щоб очистити її від забруднювачів.

Рис.4. Біохімічне споживання кисню. (мг/дм³)

З наведеного графіку (рис.4) видно, що влітку та восени 2013 року вміст БСК було найвищим, перевищувало норму та становило 4,0 мг/дм³[2]. Можливо воду забруднили каналізаційні стоки або відходи сільськогосподарських підприємств. Але загалом БСК вище норми влітку та восени, а нижче норми взимку. Тобто вода більше забруднюється саме влітку та восени. Найменш забрудненою вода в Інгулі була весною 2013 року.

1. Завислі (тверді) речовини - складаються з частинок глини, піску, мулу, органічних та неорганічних речовин, різних мікроорганізмів. Від їх кількості у воді залежить прозорість води, температура, склад розчинних компонентів, адсорбція токсичних речовин, а також склад і розподіл відкладень.

Рис. 5. Вміст завислих речовин (мг/дм³)

З аналізу графіку (рис.5) видно, що максимальні показники завислих (твердих) речовин становили 34 мг/дм³ восени 2016 року [2]. Влітку цей показник зростає, взимку дещо падає. Це говорить про те, що влітку у воду потрапляє багато мулу, глини, органічних та неорганічних речовин переважно з дощовою водою та скидними водами різних підприємств, що знаходяться на березі Інгулу. Зараз ситуація дещо покращилася, але ще не норма.

2. Сульфат-іони потрапляють у воду з промислових стоків, особливо з шахт. Саме на цьому відрізку річки, нижче скиду, ДП "Схід-ГЗК" Інгульської шахти та КП "Кіровоградське ВКГ" концентрація сульфатіонів (рис.6.) кожного року перевищує гранично допустимі норми майже в 3 рази. Найвищі показники становили влітку 2015-2017 років, найнижчі осінь 2014 року та осінь 2016 року [2]. Крім промислових стоків велика кількосте сульфат-іонів влітку може бути пов'язана з «цвітінням» води.

Рис.6. Вміст сульфат-іонів (мг/дм3)

7. Іони амонію - з'являються у воді, яку нещодавно забруднили органічними речовинами, в основному каналізаційними стоками.

Вміст іонів амонію восени 2013 року був найвищий та склав 2,0 мг/дм³ (рис.7). Якщо проаналізувати графік (рис.7), то ми бачимо, що найближче до норми вміст іонів амонію у воді взимку. Протягом весни- осені їх вміст збільшується. Саме в цей період у воду потрапляють шкідливі речовини, які призвордять до забруднення води.

Рис. 7. Вміст іонів амонію (мг/дм³)

Лише чотири показники: кисень розчинений, хлорид-іони, фосфат-іони та синтетичні поверхнево-активні речовини у межах норми. Внаслідок скидання неочищених вод Інгульською шахтою до річки потрапляє значна кількість радіоактивних речовин (уран, радій). І це не одне підприємство, яке скидає у воду річки Інгул промислові стоки.

сток вода токсичний амоній

Висновки

На сьогоднішній день річка Інгул значно забруднена - більшість показників, за якими здійснюється моніторинг Державним агентством водних ресурсів України перевищують гранично допустимі концентрації. Це відбувається внаслідок того, що більшість підприємств у басейні Інгулу не мають сучасних очисних споруд, іноді обладнання взагалі відсутнє, тому відбувається скидання неочищиних вод в Інгул та його притоки. Деякі керівники свідомо економлять на очисних спорудах, отримуючи додаткові прибутки і продовжують забруднювати річки. Якщо ми хочемо, щоб Інгул існував і надалі, треба зобов'язати підприємства встановити сучасне очисне обладнання та підняти штрафи за перевищення норм гранично допустимих скидів. Треба зробити, щоб забруднення річок було невигідним, необхідно посилити контроль природоохоронних установ та громадськості для недопущення скидання каналізаційних вод та неочищених вод підприємств до річок. Тільки тоді річки стануть чистішими та повноводнішими.

Бібліографія

1. Гелевера О.Ф., Гульванський І.М. Вплив розорювання водоохоронних зон на водні ресурси Кіровоградської області/ Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення, Матеріали ІІ Регіональної науково-практичної конференції, Кіровоград: КОД, 2016. С. 80-86.

2. Інтерактивна карта забрудненості річок в Україні на основі даних Державного агентства водних ресурсів

Размещено на Allbest.ru