Стратегічні напрями управління природоохоронною діяльністю в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківський національний університет будівництва та архітектури, м. Харків, Україна

Стратегічні напрями управління природоохоронною діяльністю в регіоні

Пакуліна Ганна Сергіївна

аспірантка кафедри економіки

Анотація

У статті автором науково обґрунтовано вибір стратегічних напрямів природоохоронної діяльності в регіоні, які забезпечують формування реальної тенденції поступового поліпшення екологічної обстановки.

У статті автор використовує різні методологічні інструменти. До таких інструментів відносяться методи аналізу, узагальнення,

проектування, статистичні методи.

Загострення екологічних проблем підвищує вимоги регіоналізації екологічної політики України, упорядкування та управління природокористуванням в довгостроковій перспективі. Стає актуальною необхідність вироблення ефективної стратегії природоохоронної діяльності в регіоні. Екологічні наслідки будь -якої господарської діяльності виникають і проявляються в першу чергу на конкретній території. Актуальність регіональних екологічних проблем обумовлена не тільки насущністю пошуку шляхів ефективного вирішення проблем раціоналізації природокористування, але і переважно регіональним характером антропогенного впливу на процеси відтворення природних ресурсів і стан навколишнього середовища. Необхідно проаналізувати специфіку виробничо-просторової структури регіонального виробничого комплексу.

Розробка екологічної стратегії передбачає визначення екологічної місії регіону та його екологічного образу майбутнього, вибір пріоритетних екологічних цілей і завдань, деталізацію їх у конкретних програмах з охорони навколишнього середовища, вироблення механізму їх реалізації, аналіз і оцінку результатів та наслідків реалізації програм.

При цьому екологічна місія регіону та його екологічний образ майбутнього будуються на підставі аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на формування екологічної ситуації в регіоні, встановлення переваг та недоліків у природоохоронній сфері регіону, виявлення можливостей і загроз для забезпечення екологічної безпеки розвитку регіональної економіки та середовища проживання людей.

Проаналізовано умови реалізації природоохоронної стратегії в регіоні та проблеми створення економічного інструментарію стимулювання природоохоронних заходів, сучасне правове забезпечення екологічної політики. Авторами виявлено особливості фінансування природоохоронної діяльності в Україні та досліджено інноваційні аспекти екологічної безпеки розвитку національної економіки.

Дослідником розкрито місце екологічної підсистеми в структурі програм соціально-економічного розвитку регіону, проаналізовано основні методологічні та методичні основи формування стратегії охорони навколишнього середовища в регіоні. У статті автором обґрунтовано важливу роль регіональних програм як засобу ув'язки економічних, соціальних та екологічних цілей розвитку території. Обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення механізму управління регіональною еколого-економічною системою.

Ключові слова: екологічна стратегія, екологічна політика, соціально-економічний розвиток, охорона навколишнього середовища, регіон.

Аннотация

Анна Сергеевна Пакулина,

аспирантка кафедры экономики, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры г. Харьков, Украина

СТРАТЕГИЧЕСКИЕ НАПРАВЛЕНИЯ УПРАВЛЕНИЯ ПРИРОДООХРАННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ В РЕГИОНЕ

В статье автором научно обоснован выбор стратегических направлений природоохранной деятельности в регионе, которые обеспечивают формирование реальной тенденции постепенного улучшения экологической обстановки.

В статье автор использует различные методологические инструменты. К таким инструментам относятся методы анализа, обобщения, проектирования, статистические методы.

Обострение экологических проблем требует регионализации экологической политики, регулирования и управления природными ресурсами в долгосрочной перспективе. В настоящее время актуализируется необходимость разработки эффективной стратегии природоохранной деятельности в регионе. Экологические последствия хозяйственной деятельности возникают и проявляются на определенной территории. Локальный характер антропогенного воздействия на процессы воспроизводства природных ресурсов и состояние окружающей среды требуют поиска путей эффективного решения экологических проблем с учетом особенностей природных факторов и условий территории. Необходимо проанализировать специфику производственно-пространственной структуры регионального производственного комплекса. Разработка экологической стратегии предусматривает определение экологической миссии региона и экологического образа его будущего. При разработке стратегии выбираются приоритетные экологические цели и задачи. Затем эти задачи подробно излагаются в конкретных экологических программах. Далее разрабатывается механизм их реализации, проводится анализ и оценка результатов и последствий реализации программ. В то же время экологическая миссия региона и экологический образ его будущего базируются на анализе внутренних и внешних факторов, влияющих на формирование экологической ситуации в регионе. Автором выявлены потенциальные возможности и угрозы для обеспечения экологической безопасности развития региональной экономики и среды обитания людей.

Проанализированы условия реализации экологической стратегии в регионе и проблемы создания экономических инструментов стимулирования природоохранных мероприятий, современного правового обеспечения экологической политики. Автором выявлены особенности финансирования природоохранной деятельности в Украине и исследуют инновационные аспекты экологической безопасности национальной экономики. Исследователем раскрыто место экологической подсистемы в структуре программ социально-экономического развития региона, проанализированы основные методологические и методические основы формирования стратегии охраны окружающей среды в регионе. В статье автор обосновала важную роль региональных программ как средства увязки экономических, социальных и экологических целей развития территории. Обоснованы рекомендации по совершенствованию механизма управления региональной эколого-экономической системой.

Ключевые слова: экологическая стратегия, экологическая политика, социально-экономическое развитие, охрана окружающей среды, регион.

Abstract

Hanna Serh. Pakulina,

Postgraduate student of Department of Economics, Kharkov National University of Civil Engineering and Architecture (Kharkov, Ukraine)

STRATEGIC DIRECTIONS OF ENVIRONMENTAL MANAGEMENT IN THE REGION

In the article the author scientifically justified the choice of strategic directions of environmental activities in the region, which provide the formation of a real trend of gradual improvement of the environmental situation.

The author uses a variety of methodological tools. The tools include methods of analysis, generalization, design, statistical methods.

Aggravation of environmental problems requires regionalization of environmental policy, regulation and management of natural resources in the long term. Currently, the need to develop an effective strategy for environmental protection in the region is being actualized. Environmental consequences of economic activity arise and manifest themselves in a particular area. The local nature of anthropogenic impact on the processes of reproduction of natural resources and the state of the environment require the search for ways to effectively solve environmental problems, taking into account the characteristics of natural factors and conditions of the territory. It is necessary to analyze the specifics of the production and spatial structure of the regional production complex. The development of the environmental strategy provides for the definition of the environmental mission of the region and its ecological image of the future. When developing the strategy, priority environmental goals and objectives are selected. These tasks are then detailed in specific environmental programs. Further, the mechanism of their implementation is developed, the analysis and evaluation of the results and consequences of the implementation of programs are carried out. At the same time, the ecological mission of the region and its ecological image of the future are based on the analysis of internal and external factors that affect the formation of the ecological situation in the region. Further opportunities and threats for ensuring ecological safety of development of regional economy and habitat of people are revealed. The authors consider the regional environmental program as the main tool for planning, forecasting and practical implementation of regional environmental policy. The regional environmental programme facilitates the coordination of environmental activities in the region. Regional programs are developed within the framework of long-term forecasting and include strategic interests of Ukraine.

The conditions of implementation of the environmental strategy in the region and the problems of creating economic tools to stimulate environmental protection measures, modern legal support of environmental policy are analyzed. The authors identify the features of financing environmental activities in Ukraine and explore innovative aspects of environmental safety of the national economy.

The researchers revealed the place of the ecological subsystem in the structure of programs of socio-economic development of the region, analyzed the basic methodological and methodical bases of formation of the strategy of environmental protection in the region. The authors scientifically justified the choice of strategic directions of environmental activities in the region, which provide the formation of a real trend of gradual improvement of the environmental situation. The recommendations on improving the management mechanism of the regional ecological and economic system are substantiated.

Key words: environmental strategy, environmental policy, socioeconomic development, environmental protection, region.

Вступ

Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, високої якості життя і здоров'я людей можливо тільки за умови проведення ефективної екологічної політики, координації діяльності в екологічній сфері з урахуванням довгострокових завдань розвитку. Загострення екологічної ситуації в багатьох регіонах України посилює значимість обліку територіальних аспектів використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Проведене нами дослідження виявило неефективність проведеної державної екологічної політики. В той же час екологічна політика покликана виражати інтереси всього населення України і бути основою і необхідним каталізатором розвитку соціально- економічного розвитку регіону. Актуальність і складний характер розглянутих явищ послужили підставою вибору теми проведеного нами дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Широке коло питань, присвячених проблемам розробки стратегічних напрямків управління природоохоронною діяльністю в регіоні, досліджені у працях наступних науковців: Б.І. Беззубко [1], С.Л. Пакулін [2, 6, 7, 8], І.С. Феклістова [4, 7], C. Шутяк [3], Ю.А. Ципкін [9]. Незважаючи на те, що проблемам розробки регіональних програм як засобу ув'язки економічних, соціальних та екологічних цілей розвитку території в даний час приділяється значна увага, ряд теоретичних і методичних аспектів вищевказаних проблем залишаються невивченими, що стало підставою для вибору напрямку, визначення мети і завдань дослідження. Загострення екологічних проблем підвищує вимоги регіоналізації екологічної політики, упорядкування та управління природокористуванням в довгостроковій перспективі. У зв'язку з цим стає нагальною необхідність вироблення ефективної стратегії природоохоронної діяльності в регіоні.

Формулювання цілей статті. Основні завдання дослідження наступні: науково обґрунтувати вибір стратегічних напрямів природоохоронної діяльності в регіоні, що забезпечують формування реальної тенденції поступового поліпшення екологічної обстановки ; обґрунтувати важливу роль регіональних програм як засобу узгодження економічних, соціальних та екологічних цілей розвитку території; розкрити місце екологічної підсистеми в структурі програм соціально-економічного розвитку регіону; проаналізувати основні методологічні та методичні основи формування стратегії охорони навколишнього середовища в регіоні.

1. Виклад основного матеріалу дослідження

Екологічні наслідки будь-якої господарської діяльності виникають і проявляються в першу чергу на конкретній території. Переважно локальний характер антропогенного впливу на процеси відтворення природних ресурсів і стан навколишнього середовища вимагає пошуку шляхів ефективного вирішення екологічних проблем з урахуванням як особливостей природних факторів і умов території, так і специфіки виробничої та просторової структури її господарства. В даний час одним з слабких місць різних регіональних програм господарського розвитку є недостатньо повне з точки зору комплексності аналізу опрацювання проблем раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища. Як правило, відповідні розділи регіональних програм характеризуються, принаймні, двома недоліками. По-перше, екологічна проблематика в них знаходить відображення найчастіше або у розрізі окремих виробництв, які чинять негативний вплив на стан навколишнього середовища (без урахування ефектів взаємодії викидів і скидів різних джерел забруднення, можливого сумарного антропогенного навантаження на ті чи інші компоненти природного середовища і т. д.), або у розрізі окремих елементів навколишнього середовища, включаючи забруднення або повітряного басейну, або водойм, або порушення ландшафту і т. д. При цьому за межами дослідження нерідко залишаються проблеми взаємодії різних об'єктів (як діючих, так і намічуваних) один з одним і з навколишнім середовищем. По-друге, подібні дослідження з точки зору економічної оцінки наслідків антропогенної діяльності нерідко обмежуються лише оцінкою економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, залишаючи осторонь питання визначення ефективності здійснення природоохоронних заходів і, в цілому, можливостей отримання вигоди від природоохоронної діяльності. Уникнути таких недоліків можливо лише на підставі використання комплексного підходу, що дозволяє здійснювати всебічний аналіз еколого-економічних взаємозв'язків, що виникають при прогнозуванні розвитку територіальних господарських систем, і передбачає розробку і реалізацію природоохоронної стратегії.

На рівні регіонів України розробляються стратегії їх розвитку на довгострокову перспективу, в основі яких лежать цільові програми і схеми територіального планування регіону України [2]. Таким чином, з позицій інтересів її регіонів регіональні програми визнаються в якості основного інструменту стратегічного планування та управління [4, с. 27]. Стратегічне планування є найважливішою функцією управління на різних рівнях, включаючи регіональний. Воно охоплює процес вибору цілей розвитку території та шляхів їх досягнення, ув'язаних в просторі (за виконавцями), в часі і за джерелами фінансування. Однією з основ державного стратегічного планування та управління в Україні є програмно-цільове планування, що включає визначення цілей соціально-економічного розвитку України і пріоритетів соціально-економічної політики, а також формування комплексів заходів, що забезпечують досягнення обраних цілей і пріоритетів.

Одним з важливих елементів стратегічних інструментів управління є екологічні стратегії і, відповідно, однією з підпрограм у складі і національних і регіональних цільових програм виступають підпрограми з охорони навколишнього середовища. Екологічні проблеми носять, як правило, довгостроковий характер і вимагають вироблення стратегічних підходів до їх вирішення.

В сучасних українських умовах одним із слабких місць різних регіональних програм господарського розвитку є недостатньо повне з точки зору комплексності аналізу опрацювання проблем охорони навколишнього середовища [6, с. 33]. Як правило, відповідні розділи регіональних програм характеризуються, принаймні, двома недоліками. По-перше, екологічна проблематика в них знаходить відображення найчастіше або в розрізі окремих об'єктів, що роблять негативний вплив на стан навколишнього середовища (без урахування ефектів взаємодії забруднюючих речовин, можливого сумарного антропогенного навантаження на навколишнє середовище і т. д.), або в розрізі її окремих елементів, охоплюючи забруднення або тільки повітряного басейну або тільки водойм, або порушення ландшафту і т. д. При цьому за межами дослідження залишаються проблеми можливої взаємодії діючих і намічуваних об'єктів в регіоні і навколишнього середовища. По-друге, подібні дослідження з точки зору економічної оцінки наслідків антропогенної діяльності нерідко обмежуються лише оцінкою економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, залишаючи осторонь питання визначення ефективності здійснення природоохоронних заходів і, в цілому, можливостей отримання вигоди від природоохоронної діяльності.

Уникнути зазначених недоліків можливо лише на основі використання комплексного підходу, що дозволяє здійснювати всебічний аналіз еколого-економічних взаємозв'язків, що виникають при прогнозуванні розвитку територіальних господарських систем, і передбачає розробку і реалізацію природоохоронної стратегії.

Розробка екологічної або природоохоронної стратегії передбачає визначення екологічної місії регіону та його екологічного образу майбутнього, вибір пріоритетних екологічних цілей і завдань, деталізацію їх у конкретних програмах з охорони навколишнього середовища, вироблення механізму їх реалізації, аналіз і оцінку результатів та наслідків реалізації програм. При цьому екологічна місія регіону та його екологічний образ майбутнього будуються на підставі аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на формування екологічної ситуації в регіоні, встановлення переваг та недоліків у природоохоронній сфері регіону, виявлення можливостей і загроз для забезпечення екологічної безпеки розвитку регіональної економіки та середовища проживання людей.

Використання програмно-цільового підходу дозволяє здійснювати комплексне вирішення проблем охорони навколишнього середовища на території того чи іншого регіону України, включаючи: ув'язку цілей і завдань екологічної програми з цілями і завданнями інших довгострокових цільових програм регіону; облік масштабності, складності і різноманіття проблем екологічного розвитку регіону, вирішення яких передбачає консолідацію зусиль і джерел фінансування на розробленні та здійсненні комплексу взаємопов'язаних з конкретних завдань, ресурсів і виконавців програмних заходів законодавчого, технічного, науково-дослідного, дослідно-конструкторського, виробничого, соціально-економічного, організаційно-господарського та іншого характеру по досягненню поставлених цілей; поєднання адміністративно-контрольних інструментів управління і ринкових принципів господарювання, забезпечуючи тим самим координацію різних сторін природоохоронної діяльності самостійно господарюючих суб'єктів; послідовну інтеграцію екологічних цілей у процес соціально-економічного розвитку регіону України в цілях забезпечення його сталого розвитку; погодження постановки і досягнення збалансованих поточних і довгострокових екологічних цілей; встановлення (з урахуванням обмеженості фінансових та інших ресурсів) чіткої пріоритетності в задоволенні інвестиційних потреб на цілі охорони навколишнього середовища. Регіональна екологічна програма, таким чином, розглядається як ключовий інструмент планування, прогнозування та практичної реалізації регіональної екологічної політики, а також координації природоохоронних заходів в регіоні.

Регіональні програми розробляються в рамках довгострокового прогнозування і укладають у собі ті чи інші стратегічні інтереси України в цілому. Об'єктами впливу регіональних програм є ті чи інші регіони. Це, як правило, проблемні або програмні регіони. Проблемний регіон - просторова система, на території якої реалізуються деякі регіональні та загальнонаціональні завдання, і яка стає в цьому зв'язку особливим об'єктом управління. Нами виділяються три основних напрямки регіонального програмування - просторово-виробничий, соціально- економічний та ресурсно-екологічний, в рамках яких потрібно рішення наступних завдань: формування регіональних програм створення:

промислових, агропромислових, транспортних та інших комплексів;

програмування різних форм виробничої або соціальної інфраструктури; економічне стимулювання окремих регіонів і видів економічної діяльності з метою створення сприятливих умов для розміщення виробництва;

проведення комплексних заходів щодо впорядкування концентрації виробництва і населення, включаючи програми з охорони навколишнього середовища.

Екологічна складова регіональних програм в кінцевому рахунку укладає в собі цілі, завдання та основні напрямки регіональної екологічної політики. Мета екологічної підсистеми програм соціально-економічного розвитку регіону (або екологічного блоку) полягає в розробці стратегії природоохоронної діяльності, заснованої на аналізі напрямків і схем залучення в господарський оборот природних ресурсів регіону та виборі системи природоохоронних заходів, що забезпечують дотримання екологічних вимог з урахуванням місцевих природних умов і перспектив економічного і соціального розвитку території [2].

Розробка та використання екологічної підсистеми регіональних програм дозволяє не тільки проаналізувати взаємодію елементів господарства, населення і природного середовища в регіоні, виявити необхідні природоохоронні заходи, здійснити вибір варіантів і напрямків розвитку території за умови дотримання встановленого екологічного регламенту, але й визначити величину потрібних витрат екологічного призначення, а також чисельність трудових ресурсів, потребу в локальних природних ресурсах, послугах об'єктів інфраструктури, необхідних для запобігання негативним екологічним наслідкам господарської діяльності в регіоні.

Основу стратегії в області охорони навколишнього середовища в регіоні складають характерні для нього екологічні проблеми, що вже існують або можуть виникнути в процесі подальшого формування господарського комплексу території, а також система природоохоронних заходів, обумовлених необхідністю розв'язання чи попередження даних екологічних проблем.

В якості основних положень, що формують стратегію в області охорони навколишнього середовища в тому чи іншому регіоні України, можна, зокрема, запропонувати наступні напрямки діяльності: облік екологічно допустимих масштабів як виробничих потужностей окремих об'єктів, так і концентрації виробництва в окремих ареалах; впровадження і використання екологічно орієнтованих технологій з метою забезпечення технологічної основи безпечного розвитку господарської діяльності в регіоні (включаючи створення і впровадження маловідходних виробничих і ефективних природоохоронних технологій); виявлення найбільш екологічно небезпечних об'єктів та їх поєднань (проблемних ситуацій), а також частин території регіону з ускладненою екологічною обстановкою (проблемних ареалів); організація попередження можливого забруднення навколишнього середовища (повітряного та водного) понад встановлені межі; впровадження механізму оцінки стану навколишнього середовища шляхом розрахунку величини економічного збитку від забруднення повітряного і водного басейнів в даному регіоні; облік можливих екологічних наслідків функціонування і розвитку в регіоні найбільш екологічно значимого сектора економіки та різних видів економічної діяльності; вибір складу виробництв і масштабів їх розвитку в межах окремих частин території регіону з урахуванням екологічних вимог; аналіз взаємозв'язків забруднення атмосфери і здоров'я людей при формуванні господарства в межах територій з найбільшою концентрацією населення та екологічно шкідливих виробництв; визначення рівня витрат екологічного призначення в регіоні в цілому і окремим елементам господарського комплексу; проведення певного комплексу правових, економічних, організаційних та інших заходів, необхідних для реалізації природоохоронної стратегії регіону України.

В цілому вироблення стратегії природоохоронної діяльності в регіоні визначається, насамперед, його економічними, соціальними і природними умовами, що обумовлює вибір пріоритетів у здійсненні природоохоронних заходів. При цьому одним з найважливіших напрямків природоохоронної діяльності в будь-якому регіоні є забезпечення технологічної основи екологічної безпеки розвитку і формування ефективного правового й економічного механізму регулювання відносин між господарською діяльністю та навколишнім середовищем. Із зростанням масштабів впливу антропогенної діяльності на навколишнє середовище зростає залежність розвитку виробництва від впливу екологічних факторів. Врахування екологічних чинників при прогнозуванні формування територіально - виробничих систем різного типу та рівня дозволяє не тільки запобігти можливі негативні наслідки господарської діяльності на навколишнє середовище, але і створює необхідні передумови для раціоналізації взаємозв'язків між виробництвом і навколишнім середовищем, включаючи формування бажаного якісного стану її різних компонентів.

Прогнозування соціально-економічного розвитку в межах окремих територій потребує спільного розгляду природного середовища, виробництва і населення як елементів єдиної територіально -виробничої системи. Одним із шляхів відображення екологічних наслідків господарської діяльності в регіоні є розробка екологічної підсистеми (екологічного блоку) у складі програм соціально-економічного розвитку території, що в кінцевому рахунку укладають у собі основні напрямки екологічної політики. Результатом розробки екологічної підсистеми програм соціально-економічного розвитку території є формування стратегії природоохоронної діяльності в регіоні, яку можна розглядати як синтез його екологічних проблем і комплексу природоохоронних заходів, орієнтованих на їх рішення.

З екологічних позицій будь-який регіон можна розглядати як відносно відокремлену територіальну еколого-економічну систему, що характеризується специфікою як природно-кліматичних, так і соціально- економічних умов. Облік подібної специфіки необхідний при виробленні першочергових напрямків регіональної екологічної політики, в основі якої повинна лежати природоохоронна стратегія, націлена на розробку і здійснення заходів, спрямованих на збереження і поліпшення стану навколишнього середовища і здоров'я людей в довгостроковій перспективі.

Загострення екологічних проблем підвищує вимоги регіоналізації екологічної політики України, упорядкування та управління природокористуванням в довгостроковій перспективі. У зв'язку з цим стає актуальною необхідність вироблення ефективної стратегії природоохоронної діяльності в регіоні. Екологічні наслідки будь-якої господарської діяльності виникають і проявляються в першу чергу на конкретній території. Актуальність регіональних екологічних проблем обумовлена не тільки насущністю пошуку шляхів ефективного вирішення проблем раціоналізації природокористування, але і переважно регіональним характером антропогенного впливу на процеси відтворення природних ресурсів і стан навколишнього середовища. Антропогенний вплив на навколишнє середовище в регіоні носить, як правило, комплексний характер, який визначається передусім виробничою та технологічною структурою господарства кожного окремого регіону, характером розміщення виробничих об'єктів та населених пунктів у межах даної території, рівнем концентрації виробництва на окремих підприємствах, так і в окремих регіонах, а також іншими соціально-економічними факторами. Поряд з цим, в зоні негативного впливу виробництва і населення виявляються всі компоненти навколишнього середовища, що піддаються впливу не тільки кожного конкретного джерела окремо, але і їх сукупного впливу, який може виявитися набагато небезпечнішим і більш руйнівним, ніж вихідні. Формування екологічної ситуації в регіоні багато в чому залежить і від характеру його природно-кліматичних умов, що визначають адаптаційний механізм навколишнього середовища, його здатність до самовідтворення і підтримання екологічної рівноваги.

Існує тісний взаємозв'язок між виробленням стратегії природоохоронної діяльності та режимом економічної і соціальної активності в регіоні. В екологічному блоці нами виділяються три основних етапи досліджень: аналіз сучасного стану навколишнього природного середовища в регіоні; прогноз можливих змін у стані навколишнього середовища та ризику виникнення екологічного неблагополуччя; оцінка наслідків впливу антропогенної діяльності на навколишнє середовище і вироблення пропозицій з природоохоронних заходів. Прогноз можливих змін у стані навколишнього середовища та ризику виникнення екологічного неблагополуччя передбачає розробку природоохоронної стратегії і встановлення необхідної системи природоохоронних заходів.

Сталий соціально-економічний розвиток, висока якість життя і здоров'я населення можливі лише за умови забезпечення екологічної безпеки території та збереження природних систем. Основою для цього є проведення єдиної екологічної політики на території регіону, координація діяльності підприємств, установ і організацій у галузі охорони навколишнього середовища з урахуванням довгострокових завдань економічного розвитку. Одним з найважливіших інструментів управління екологічною сферою регіону та прогнозування її стану є стратегічне планування. Процес стратегічного планування забезпечує базу для управління регіоном як в цілому, так і його окремими сферами, включаючи, зокрема, екологічну.

Екологічна політика в регіоні багато в чому залежить від того, наскільки адекватно при її здійсненні враховуються фактори, що впливають на формування екологічної ситуації. Аналіз подібних факторів у взаємозв'язку з можливостями органів управління охороною навколишнього середовища дозволяє виявити найбільш істотні на конкретний період часу екологічні проблеми і запропонувати шляхи їх вирішення. При цьому важливо чітко представляти, чи піддаються критичні фактори контролю з боку природоохоронних структур, чи є вони внутрішніми чи зовнішніми, чи потрапляють у сферу регулювання природоохоронних органів регіону або це зовнішні умови, на які вони впливати не в змозі.

Розглянемо основні кроки розробки стратегія охорони навколишнього середовища в регіоні, включаючи: формулювання стратегічних цілей, завдань і пріоритетів в області охорони навколишнього середовища в регіоні; обґрунтування необхідності вирішення проблеми в рамках програмно-цільового підходу; можливі варіанти вирішення проблеми. Виконаний нами комплексний аналіз екологічної обстановки в регіоні дозволяє сформулювати екологічні цілі і завдання в галузі формування сприятливої екологічної ситуації, а також визначити стратегічні напрями природоохоронної діяльності.

Основні напрямки формування механізму реалізації регіональних програм охорони навколишнього середовища як на національному, так і регіональному рівнях повинні, на наш погляд, передбачати наступні заходи: розвиток економічного механізму стимулювання раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, стимулювання та підтримка екологічно відповідального бізнесу; відновлення економічних регуляторів в екологічній сфері, насамперед врегулювання та вдосконалення системи екологічних платежів, введення рентних платежів за користування природними ресурсами; посилення природоохоронних органів, розширення можливостей і повноважень регіональної влади та органів місцевого самоврядування в галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів; оптимізація системи управління якістю охорони навколишнього середовища, спрямована насамперед на мінімізацію забруднення повітряного і водного басейнів; збільшення витрат на охорону навколишнього середовища з усіх можливих джерел фінансування (насамперед, за рахунок власних коштів підприємств та організацій); врегулювання та вдосконалення системи екологічних платежів; удосконалення нормативно-правової бази, формування нормативно-правового поля, адекватного складній економічній та екологічній ситуації в Україні; заходи з відновлення обов'язковості державної екологічної експертизи проектів нового будівництва як фактично єдиного легітимного інструменту для підприємств демонстрації суспільству своєї екологічної спроможності; запобігання руйнування системи екологічного контролю та екологічного моніторингу, формування системи інформування населення про стан навколишнього середовища; розвиток системи особливо охоронюваних природних територій; екологічне виховання та освіта населення, підвищення рівня екологічної свідомості та екологічної культури як основи екологічного благополуччя України.

Висновки. Перспективи подальших досліджень

природоохоронний екологічний регіоналізація

1. Виявлено коло проблем, пов'язаних з реалізацією регіональних екологічних програм. Обґрунтовано вибір стратегічних напрямів природоохоронної діяльності в регіоні, що забезпечують формування реальної тенденції поступового поліпшення екологічної обстановки. Обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення механізму управління регіональною еколого-економічною системою. Проаналізовано умови реалізації природоохоронної стратегії в регіоні, включаючи проблеми створення економічного інструментарію стимулювання природоохоронних заходів, сформоване правове забезпечення екологічної політики, особливості фінансування природоохоронної діяльності в Україні та інноваційні аспекти екологічної безпеки розвитку національної економіки.

2. Запропоновано основні методологічні та методичні основи формування стратегії охорони навколишнього середовища в регіоні, включаючи визначення екологічної місії регіону та його екологічного образу майбутнього, постановку пріоритетних цілей і завдань і вибір шляхів їх вирішення, деталізацію завдань у конкретних проектах і програмах, вироблення механізму їх реалізації, аналіз і оцінку результатів та наслідків реалізації програм. Обґрунтований вибір регіональних програм у якості одного з найбільш ефективних засобів вирішення економічних, соціальних та екологічних цілей розвитку регіону та виявлено місце екологічної підсистеми в структурі програм соціально - економічного розвитку території. Такі програми будуються на підставі використання програмно-цільового підходу, який дозволяє комплексно охопити основні проблеми розвитку територіально-виробничої системи, реалізовувати ідеї сталого розвитку регіону, згідно з якими передбачається економічний і соціальний розвиток регіону, збалансовані з можливостями навколишнього середовища, і включає в якості обов'язкової умови забезпечення екологічної безпеки розвитку відповідної території. Перспективи подальших досліджень - це конкретизація стратегії охорони навколишнього середовища для конкретного регіону України.

Використана література

1. Беззубко Б.І. Оцінка розвитку стратегічного планування міст в Україні. Економічний вісник КПІ, 2013, № 32. URL: http://economy.kpi.ua/uk/node/449 (дата звернення: 15.08.2019).

2. Пакуліна А.А., Пакулін С.Л. Управління сталим розвитком

сучасного підприємства. Traektoriв Nauki. 2016. №3(8). URL:

http://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/50 ( дата звернення: 15.08.2019).

3. Шутяк C. Стратегічна екологічна оцінка: можливості для громадськості. Львів: Манускрипт. 2017. 28 с.

4. Feklistova I.S., Pakulin S.L., Pakulina A.A., Pakulina, H.S. Sustainable development of the economic base of cities in modern conditions. Proceedings of IX International scientific conference «Scientific achievements of Europe» (United Kingdom, Edinburgh, Mar 9, 2019). London: SI Universum. Pp. 23-32.

5. Feklistova I.S., Pakulin S.L., Pakulina A.A., Pakulina, H.S. Sustainable development of the regional social complex. Universum View 12: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Україна, м. Львів, 5 січня 2019 р.). Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019. С. 115-125.

6. Pakulin S.L., Feklistova I.S., A.A. Pakulina, H.S. Resource support of sustainable socio-economic regional development. Proceedings of the XXVIII International scientific conference «Theoretical achievements for practice» (USA, Morrisville, Sept 22, 2018). Morrisville: Lulu Press. Pp. 29-35.

7. Pakulin S.L., Feklistova I.S., Pakulina A.A., Pakulina, H.S.

Strengthening public-private partnership as a factor of sustainable regional development. Universum View 12: Матеріали міжнародної науково-

практичної конференції (Україна, м. Львів, 5 січня 2019 р.). Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019. С. 33-37.

8. Pakulin S.L., Feklistova I.S., Pakulina A.A., Pakulina, H.S. Strengthening public-private partnership as a factor of sustainable regional development. Universum View 13: Матеріали міжнародної науково - практичної конференції (Україна, м. Рівне, 19 січня 2019 р.). Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019. С. 11-17.

9. Tsypkin Y.A., Pakulin S.L., Feklistova I.S. The implementation of the strategy of sustainable development of the social sphere. Proceedings of the VII International scientific conference «Innovations in modern world» (United

Kingdom, London, June 1,2018). London: SI Universum. Pp. 18-24.

References

1. Bezzubko B.I. (2013) Otsinka rozvytku stratehichnoho planuvannia mist v Ukraini [Assessment of the development of strategic planning of cities in Ukraine]. Economic Bulletin of the KPI, 2013, no. 32. Available at: http://economy.kpi.ua/uk/node/449 (accessed 15 August 2019).

2. Pakulina A.A., Pakulin S.L. (2016) Upravlinnia stalym rozvytkom suchasnoho pidpryiemstva [Management of sustainable development of a modern enterprise]. Traektoriв Nauki [Path of Science] (electronic journal), no. 3(8). Available at: http://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/50(accessed 15 August 2019).

3. Shutiak S. (2017) Stratehichna ekolohichna otsinka: mozhlyvosti dlia hromadskosti [Strategic environmental assessment: opportunities for the public]. Lviv: Manuscript. (in Ukrainian)

4. Feklistova I.S., Pakulin S.L., Pakulina A.A., Pakulina, H.S. (2019) Sustainable development of the economic base of cities in modern conditions. Proceedings of the Scientific achievements of Europe: IX International scientific conference (United Kingdom, Edinburgh, Mar 9, 2019), London: SI Universum, pp. 23-32.

5. Feklistova I.S., Pakulin S.L., 5. Pakulina A.A., Pakulina, H.S. (2019) Improvement of public-private partnership as a factor of sustainable development of territories. Proceedings of the Universum View 12: international scientific-practical conference (Ukraine, Lviv, January 5, 2019), Vinnitsa: LLC "Nylan-LTD", pp. 115-125.

6. Pakulin S.L., Feklistova I.S., A.A. Pakulina, H.S. (2018) Resource support of sustainable socio-economic regional development. Proceedings of the Theoretical achievements for practice: XXVIII International scientific conference (USA, Morrisville, Sept 22, 2018), Morrisville: Lulu Press., pp. 2935.

7. Pakulin S.L., Feklistova I.S., Pakulina A.A., Pakulina, H.S. (2019) Strengthening public-private partnership as a factor of sustainable regional development. Proceedings of the Universum View 12: international scientific- practical conference (Ukraine, Lviv, January 5, 2019), Vinnitsa: LLC "Nylan- LTD", pp. 33-37.

8. Pakulin S.L., Feklistova I.S., Pakulina A.A., Pakulina, H.S. (2019) Sustainable development of the regional social complex. Proceedings of the Universum View 13: international scientific-practical conference (Ukraine, Rivne, January 19, 2019), Vinnitsa: LLC "Nylan-LTD", pp. 11-17.

9. Tsypkin Y.A., Pakulin S.L., Feklistova I.S. (2018) The implementation of the strategy of sustainable development of the social sphere. Proceedings of the Innovations in modern world”: VII International scientific conference (UnitedKingdom, London, June 1, 2018), London: SI Universum, pp. 18-24.

Размещено на Allbest.ru