Оцінка впливу на навколишнє середовище підприємства ПАТ "Рівнеазот"

Размещено на http://allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Кафедра екологічної безпеки

Курсова робота

на тему: Оцінка впливу на навколишнє середовище підприємства ПАТ «Рівнеазот»

з навчальної дисципліни «Екологічна безпека»

Антонюк Валерії Дмитрівни

Студентки ІІІ курсу спеціальності 101 «Екологія»

Керівник: зав. кафедри Баланюк В.М.

Львів 2020



Анотація

Оцінка впливів на навколишнє середовище підприємства ПАТ «Рівнеазот». Антонюк В.Д. - Курсова робота. Кафедра екологічної безпеки. - Львів, ЛДУБЖД, 2020.

Проаналізовано літературні джерела щодо поняття, специфіки та проблем навколишнього середовища Україні, нераціонально використання ресурсів, і як в майбутньому негативний вплив на довкілля. Описано підприємство ПАТ «Рівнеазот», а також надано рекомендації щодо захисту навколишнього середовища.



Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика підприємства ПАТ «Рівнеазот»

1.1 Фізико-географічні особливості району підприємства

1.2 Загальна характеристика підприємства ПАТ «Рівнеазот»

Розділ 2. Оцінка впливу діяльності ПАТ «Рівнеазот» на навколишнє середовище

2.1 Оцінка впливу діяльності ПАТ «Рівнеазот» на природне навколишнє середовище

2.2 Оцінка впливу діяльності ПАТ «Рівнеазот» на соціальне навколишнє середовище

2.3 Оцінка впливу діяльності ПАТ «Рівнеазот» на техногенне навколишнє середовище

Розділ 3. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

3.1 Ресурсозберігаючі заходи

3.2 Захисні заходи

3.3 Охоронні заходи

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Темою даної курсової роботи є оцінка впливу підприємств на навколишнє середовище. Завдання курсової роботи дослідити вплив вибраного підприємства на природне ,соціальне та техногенне навколишнє середовище. В даній курсовій роботі потрібно проаналізувати комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

Мета роботи: ознайомлення з діяльністю та роботою підприємства.

Об'єктом дослідження є ПАТ «Рівнеазот», предметом дослідження є вплив діяльності даного підприємства.

Виконання курсової роботи передбачає:

§ Проаналізувати особливості діяльності.

§ Описати фізико-географічні особливості.

§ Оцінити чинники які впливають на навколишнє середовище.

§ Аналіз комплексних заходів.



Розділ 1. Загальна характеристика підприємства ПАТ «Рівнеазот»

1.1 Фізико-географічні особливості району підприємства

Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа - 20051 км2 , що становить 3,1 % від загальної території України. На території області розміщується 16 адміністративних районів та чотири міста обласного підпорядкування: Рівне, Дубно, Кузнецовськ, Острог. Усього в області нараховується 1027 населених пунктів, з них 11 міст, 16 селищ міського типу, 1000 сільських населених пунктів. Станом на 01.01.2017 р. в області мешкало 1162,7 тис. осіб. Клімат помірно континентальний: м'яка зима з частими відлигами, тепле літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня - першій декаді січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня.

Це період найвищих температур повітря і ґрунту, опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня. Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між містами Радивилів і Острог, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря. Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій її частині. Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волинсько-Подільської плити, і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип'ятського прогину. Мінерально-сировинна база області складається з корисних копалин паливноенергетичного напрямку (торф), дорогоцінного каменю (бурштин), базальтової сировини для виробництва мінеральної вати та волокна, сировини для виробництва будівельних матеріалів (сировина цементна, скляна, крейда будівельна, камінь будівельний тощо), прісних та мінеральних підземних вод. Гідрологічно Рівненщина знаходиться у районі трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинуватих вод. Прогнозні ресурси підземних вод області оцінюються 1314,9 млн. м 3 /рік. Затверджені запаси підземних вод - 195,8 млрд. м3 /рік. Рівненська область, як і більшість областей західного і північного регіону України, багата на поверхневі води.

Територією області протікає 171 річка довжиною понад 10 км, знаходиться 150 озер, 12 водосховищ, 1688 ставків. Річки області належать до басейну Прип'яті і живляться, в основному, за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі - ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них - Стир з притокою Іква, Ствига з притокою Льва, Горинь та її притока Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ - зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини. Найбільші серед озер області - Нобель (4,99 км2 ) та Біле (4,53 км2 ). Є також значна кількість озер у заплавах річок Горині, Стиру, Веселухи [1]. Озера використовуються для рекреації, риболовлі. 4 Болота поширені всією територією області, більшість з них низинні, менш поширені - перехідні та верхові. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і коливається від 40 % на півночі до 2-3 % на півдні. Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найбільш поширені дерновопідзолисті, опідзолені, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні ґрунти. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, які майже всі розорані. Флора області нараховує понад 1,6 тис. видів вищих рослин. У рослинному покриві переважають ліси та інші лісовкриті площі. На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато - здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі - дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав'яним покривом. Тваринний світ характерний для лісової зони і широко представлений ссавцями, птахами, плазунами, земноводними, круглоротими та рибами. Поліська зона характеризується великим розмаїттям фауни, серед представників якої зустрічаються і рідкісні у сучасній Україні представники хребетних (лось, рись, глухар, тетерук, рябчик тощо).

У лісостеповій зоні області зростає чисельність зайців, лисиць, мишовидних гризунів та землериїв, проте видовий склад лісової фауни тут значно бідніший, ніж у лісах Полісся (частіше зустрічаються лише білки, лісові куниці, дещо менше - вовки, дикі кабани тощо). Разом з тим, є чимало видів хребетних, які поширені всією територією області, не маючи певних регіональних ареалів. Серед таких представники орнітофауни - водоплавні, болотні та лучні птахи (качки, кулики, перепілки тощо) [1].

1.2 Загальна характеристика підприємства ПАТ «Рівнеазот»

Повне найменування підприємства Відкрите Акціонерне Товариство „Азот”. Мета діяльності Відкритого акціонерного товариства „Азот” виробництво та реалізація конкурентноспроможної високоякісної продукції: мінеральних добрив, капролактаму тощо для задоволення потреб замовників, акціонерів, партнерів товариства та суспільства. Керівництво товариства та спеціалісти в межах їх компетенції вважають своїм обов'язком постійно підтримувати і контролювати необхідний рівень питань якості продукції, охорони навколишнього середовища та безпеки праці.

Черкаське відкрите акціонерне товариство «Азот» - одне з найбільших підприємств в Україні по виробництву мінеральних добрив, іонообмінних смол, капролактаму і іншої хімічної продукції. Спільними зусиллями акціонерів, менеджменту і трудового колективу створено сучасне підприємство, що динамічно розвивається, економічно сильне і соціально привабливе [2]. Майно товариства складають основні засоби та оборотні кошти, а також інші цінності. Їх варто відображати в балансі товариства. На «Азоті» трудиться близько 4,5 тисяч фахівців, руками яких випускається високоякісна продукція, що має підвищений попит не тільки в СНД, а і в багатьох країнах Європи, Південно-східної Азії і Латинської Америки. Прикладаючи максимум зусиль для реалізації бизнес-задач, які стоять перед підприємством, керівництво «Азоту» у той ж час відповідальний відноситься до програми забезпечення і підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, щорічно поставляючи аграріям мінеральні добрива за фіксованими цінами. На період посівний колектив АТ мобілізує всі ресурси на забезпечення урядових Меморандумів, завантажуючи виробничі потужності більш ніж на 110 відсотків [3].

Продукція «Азоту» відповідає постійно зростаючим світовим стандартам якості і це наочний результат модернізації заводу. На початку 2005 року система управління якістю ВАТ «Азот» одержала сертифікат відповідності вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2001. Впровадження нової системи менеджменту дозволяє підприємству одержати переваги не тільки в економічному плані, але і поліпшити репутацію і імідж, підвищити відповідальність персоналу.

Впродовж останніх трьох років виконана величезна поетапна робота по впровадженню інформаційних технологій. Система ИТ - Підприємство на сьогоднішній день дає можливість управляти потоками фінансової, економічної, аналітичної інформації, оперативно одержувати повні і достовірні дані для ухвалення правильних управлінських рішень.

Підприємство в числі перших почало роботу по адаптації (термін адаптації до 2012 року) в нових умовах Європейського Закону REACH, основний принцип якого полягає в тому, що «немає реєстрації хімічних речовин - немає і ринку ЄС». Регламент замінює цілий ряд директив і національних законів ЄС щодо регулювання обороту хімікатів в Європі. На підприємстві приступили до реалізації обширної програми по удосконаленню естетики і культури виробництва, яка охоплює всі структурні підрозділи [4]. Окрім розвитку виробництва і освоєння нових технологій, завод велика увага приділяє природоохоронним заходам. У 2002 році був зданий в експлуатацію модернізований очисний колектор заводу, що відповідає всім сучасним екологічним нормам. Зараз заводські очисні споруди забезпечують не тільки завод, але і потреби комунальних служб міста. Щорічно на модернізацію природоохоронних об'єктів і їх зміст підприємство витрачає більше 6 мільйонів гривень [5].

Один з пріоритетних напрямів керівництва заводу - забезпечення гідного рівня соціальної захищеності співробітників. Середньомісячний дохід одного працівника ВАТ «Азот» щорічно збільшується в середньому на 20 відсотків. Підприємство є співзасновником добродійного фонду «Рідний Дім», що реалізовує програми допомоги дітям-сиротам, дітям-інвалідам, дітям з малозабезпечених і неповних сімей.

Надійний партнер, один з лідерів внутрішнього ринку, успішний експортер, інноваційна компанія з сучасним менеджментом і відповідальною соціальною політикою - все це «Азот» сьогодні [6].



Розділ 2. Оцінка впливу діяльності ПАТ «Рівнеазот» НА навколишнє середовище

2.1 Оцінка впливу діяльності ПАТ «Рівнеазот» на природне навколишнє середовище

Причини забруднення атмосфери - використання технологій, велика частка яких не відповідає сучасним екологічним вимогам, із значною часткою морально застарілого і фізично зношеного устаткування, невиконання у встановлені терміни атмосферно-захисних заходів щодо зниження шкідливих викидів, низький рівень експлуатації пилогазоочисних споруд.

Забруднення атмосферного повітря, окрім прямої шкоди здоров'ю людей, негативно впливає на рослинний та тваринний світ, а саме призводить до уповільнення росту зелених насаджень, зменшення чисельності видів рослин та тварин, зниження родючості ґрунтів та якості сільськогосподарської продукції. Ступінь забруднення атмосферного повітря є визначаючим фактором для росту, розвитку, продуктивності рослин і екологічного благополуччя наземних екосистем в цілому. Коли вміст деяких складових газового середовища перевищує критичний рівень адаптації і стійкості, наступає стресова реакція і порушується функціонування найбільш чутливих компонентів системи.

Серед основних впливів забруднювальних речовин, що містяться у атмосферному повітрі, на різні рівні екосистеми, виділяють наступні: накопичення забруднювальних речовин у рослинах та інших компонентах екосистем (ґрунт, лісова підстилка, поверхневі та ґрунтові води); порушення, пов'язані із забрудненням продуктів харчування рослиноїдних тварин (наприклад, флюороз); зниження видової різноманітності, обумовлене у тому числі зміною умов конкуренції; порушення взаємозв'язків у спільнотах і в екосистемі в цілому; порушення біохімічних циклів; зниження стабільності екосистеми і послаблення її здатності до саморегуляції [7]. Найбільш небезпечними речовинами для рослин, що знаходяться у забрудненому атмосферному повітрі, є сірчистий ангідрид, фтормісткі сполуки та смог усіх типів. Внаслідок надлишку в повітрі сірчистого ангідриду листя дерев темнішає, зморщується й опадає, а голки хвойних дерев стають спочатку темно-червоними, а потім засихають. Шкоди зеленим насадженням завдають оксид вуглецю, хлор і хлористоводнева кислота, а також вуглеводні, - бензол, антрацен, бенз(а)пірен. 48 Рослини по-різному реагують на забруднення повітря, найвразливіші яблуня, береза, груша, сосна, а більш стійкі - вишня, бузок, дуб тощо.

Атмосфера володіє здатністю до самоочищення від забруднюючих речовин. Повітряні потоки, що переносять забруднення, очищуються, зустрічаючи на своєму шляху зелені насадження. На динаміку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря впливають як економічні процеси в області, так і заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. Забруднення атмосферного повітря промислових міст призводить до отруєння населення токсичними речовинами, погіршення здоров'я і зниження працездатності, погіршує умови життя населення. Забруднення атмосферного повітря підвищує ризик захворювання населення на такі хвороби як бронхіальна астма, хронічні бронхіти, обструктивні бронхіти, і т. д., які в медичній статистиці прийнято оцінювати такими нозологічними одиницями, як захворюваність населення на хвороби органів дихання й відсоток смертності населення через хвороби органів дихання від загальної смертності за аналогічний період. Люди, що проживають в забруднених районах та поблизу автомагістралей, частіше хворіють на хвороби верхніх дихальних шляхів, серцево-судинні захворювання, хвороби очей.

Останні дослідження показали, що люди, які проживають на відстані менше 50 метрів від проїжджої частини, на 12% частіше хворіють на деменцію (симптоми, викликані ушкодженнями мозку, через що спостерігається погіршення пам'яті людини та її здатності планувати й виконувати звичні буденні дії), ніж ті, хто проживають далеко від доріг. Забруднене повітря також перешкоджає повноцінному диханню. У людей із захворюваннями дихальних шляхів, імунна система вже і так відчуває навантаження, в результаті чого проблеми з диханням загострюються. Забруднюючі речовини негативно впливають і на серце - прослідковується зв'язок між різким підвищенням концентрації оксидів азоту в атмосфері і ризиком виникнення інфарктів та інших серцевих відхилень. Дрібнодисперсні частинки, що містяться в брудному повітрі, легко потрапляють в організм людини. Вони здатні викликати підвищене утворення тромбоцитів, які відповідають за згортання крові.

Однак у разі підвищеного утворення вони стають причиною виникнення тромбів у кровоносних судинах, що порушує нормальний приплив крові до серцевого м'яза та порушення кровообігу в цілому, підсилює коливання артеріального тиску протягом дня. Шкідливі речовини в атмосферному повітрі часто є причиною патологій у новонароджених. Особливо шкідливо вони впливають на плід в перші два триместри вагітності, коли відбуваються основні процеси його розвитку. Згідно Ю.С.Кушнірука динаміка кількості викидів в атмосферне повітря у порівнянні з показниками смертності з причин хвороб органів дихання свідчить, що за період з 1990 по 1999 р. рівень викидів по Рівненській області знизився на 82% при тенденції щорічного зниження на 10...30%.

Поряд з цим спостерігається і зниження динаміки смертності з причин хвороб органів 49 дихання, однак щорічне зменшення не перевищує значень 10...20%, а загальне зниження смертності з причин захворювань органів дихання за 10 років спостережень при зменшенні кількості викидів в 5,4 рази становить 2,05 рази, тобто 48,6% по відношенню до 1990 р [8].



2.2 Оцінка впливу діяльності ПАТ «Рівнеазот» на соціальне навколишнє середовище

Реалізація проекту може вплинути на робочу силу та створення робочих місць. З'явиться незначний попит на робочу силу, хоча, попит буде з'являтись здебільшого під час першого та другого етапів реконструкції, а отже потенційні пропозиції роботи будуть тимчасовими. Робоча сила може відчути позитивний вплив, спричинений створенням нових робочих місць. Цей вплив вважається позитивним, прямим, тимчасовим та короткостроковим, і оцінюється як корисний.

Крім того, робота може спричинити незручності для населення, здебільшого для людей, які проживають або працюють біля підстанції. Ці незручності будуть спричинені переміщенням ґрунту, збільшенням інтенсивності дорожнього руху на території, рухом машин та шумом, який вони спричиняють. Це тимчасовий та періодичний вплив, який припинить дію, коли будуть закінчені будівельні роботи. Конкретніше, під час встановлення, будуть виконуватись екскаваційні роботи та переміщення обладнання, що передбачає використання кранів, безпосередньо впливаючи на інтенсивність дорожнього руху, рівень шуму та забруднення. Важливо відзначити, що транспортування певного обладнання буде здійснено у межах підстанції, а тому вплив не завдає шкоди інфраструктурі. На противагу тому, якщо виникне необхідність переміщати трансформатори в середину - назовні, знадобляться спеціальні вантажівки, які не підходять для тимчасових доріг та в'їзду до ПС. Як пояснювалось вище в цьому документі, майданчик, де розміщена підстанція, оточена рівнинними землями, де є незначна кількість постійних жителів та промислових або сільськогосподарських територій.

Для забезпечення можливості звернення будь-якої особи, інтереси або законні права якої можуть порушуватись під час реалізації проекту а також для можливості надання скарг або звернень на головному в'їзді до підстанції на видному місці з вільним доступом буде розміщений стенд з інформацією про будівництво, переліком відповідальних осіб з контактними даними та всі доступні засоби комунікації [9]. Беручи до уваги цю інформацію разом із тимчасовим характером впливів та заходами із пом'якшення поряд із захисними заходами, які будуть запроваджені цей вплив вважається негативним, прямим, тимчасовим, короткостроковим та таким, що може бути виправлений, тож оцінений як негативний. Ризик виникнення пожежі, що асоціюється із етапом реконструкції, існує внаслідок використання машин та переміщення обладнання, зокрема, трансформаторів. Обладнання, яке використовується під час будівельних робіт, не передбачає використання значної кількості горючої рідини.

Ізоляційні оливи, які використовуються в трансформаторах, легкозаймисті, тому необхідно вживати запобіжних заходів під час заливання та виливання олив, уникаючи будь-яких дій, які можуть спричинити пожежу. У будь-якому випадку, на щитку необхідно зберігати належним чином підписані переносні вогнегасники. Реалізація таких превентивних заходів та ризик середнього рівня, враховуючи характер робіт, дозволяє характеризувати вплив як негативний, непрямий, тимчасовий, короткостроковий, зворотній та такий, що може бути виправлений, що оцінюється як малий негативний вплив. На цьому етапі також будуть створені робочі місця. Як і попередній, цей вплив вважається позитивним, прямим, тимчасовим та короткостроковим, і оцінюється як корисний [10].

Питання соціальної відповідальності промислових підприємств за охорону навколишнього середовища є актуальним сьогодні. В процесі еволюції людина винаходила різні способи праці для покращення свого життя. Сьогодні людина розвиває промисловість. Це дуже добре, адже прогрес бере своє та ми отримуємо більш якісну продукцію з кожним днем. Але відходи промисловості вже сьогодні мають просто космічні розміри для людства. Це шкідливі викиди для всього живого на планеті Земля. Людина сама відповідає за своє середовище існування, тобто кожне підприємство несе відповідальність за навколишнє середовище. У цій роботі висвітлено статистичні дані щодо масштабів забруднень підприємствами. Цифри нещадні. Постає питання зменшення кількості забруднень. Тому у роботі також висвітлено способи зменшення шкідливого впливу підприємств на навколишнє середовище. Людина сама руйнує середовище свого існування, вважаючи, що покращує своє життя.

Але існування людства таке, що шкідливого впливу на навколишнє середовище не завдавати не може. Від цього нікуди не дітися. Та варто пам'ятати, що все залежить від нас. Тільки люди можуть уникнути такого масштабного забруднення, варто тільки трошки думати, встановлювати фільтри на заводах та фабриках, вкладати гроші в очисні споруди та багато різних дрібничок, які покращать навколишній світ. Поки ми ще не все знищили[11].

2.3 Оцінка впливу діяльності ПАТ «Рівнеазот» на техногенне навколишнє середовище

Регіон розташування ПАТ «Рівнеазот» є густонаселеним з досить високим рівнем розвитку індустрії і сільського господарства, де знаходиться промислові і транспортні підприємства. Гірничодобувна промисловість представлена марганцево-рудним басейном і групою родовищ залізних руд. Сільське господарство являє собою інтенсивне землеробство і розвинене тваринництво.

Умови розташування проммайданчиків ПАТ «Рівнеазот» виключають можливість зовнішніх техногенних впливів від інших об'єктів господарської діяльності (пожежа, вибух, викид шкідливих газів, затоплення та інше), які можуть привести до порушень режиму нормальної експлуатації ПАТ «Рівнеазот». Вплив ПАТ «Рівнеазот» на об'єкти техногенного середовища прилеглих територій не перевищує нормативні значення, що свідчить про можливість подальшої експлуатації ПАТ «Рівнеазот» з гарантованим забезпеченням надійності функціонування об'єктів техногенного середовища в районі її розташування. Розвиток інфраструктури і нових підприємств (нових техногенних об'єктів) обмежений з міркувань безпечної експлуатації ПАТ «Рівнеазот». забруднення атмосферний ресурсозберігаючий очисний

Такі обмеження стосуються, зокрема, розвитку потенційно небезпечних видів діяльності, рекреаційної діяльності, літаючих об'єктів, перевезення небезпечних речовин [12].



Розділ 3. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

3.1 Ресурсозберігаючі заходи

До ресурсозберігаючих заходів відносяться питання з використання земель, водних і паливно-енергетичних ресурсів. ПАТ «Рівнеазот» розташована на достатній відстані від сельбищної забудови, об'єктів природно-заповідного фонду, історії і культури. Збереження та раціональне використання земельних ресурсів забезпечується максимальним використанням відведеної території. Територія спланована, ділянка енергоблоків упоряджена та озеленена. Збереження й раціональне використання водних ресурсів забезпечується проектними рішеннями в частині технічного і господарсько-питного водопостачання. З метою економії води передбачена оборотна система технічного водопостачання з використанням Каховського водосховища. На власні потреби ПАТ «Рівнеазот» споживає 6 % електроенергії від загальних обсягів виробництва. Для зменшення цих витрат на ВП ЗАЕС вживаються певні заходи: встановлення енергозберігаючих ламп, розгляд можливості заміни існуючого устаткування на більш енергозберігаюче [13-14].

3.2 Захисні заходи

Попередження або пом'якшення впливу промислової діяльності ПАТ «Рівнеазот» забезпечується наступними технічними рішеннями:

- очищення повітря від газоподібних радіоактивних і хімічних забруднень перед викидом їх в атмосферу;

- організований збір рідких і твердих радіоактивних відходів;

- організація спеціальної системи зберігання і переробки РРВ і ТРВ;

- організація системи поводження з загально-промисловими нерадіактивними відходами;

- організований збір і очищення радіоактивних протікань;

- очищення стічних вод в системі спецводоочищення і повторне використовання в циклі станції;

- проведення технологічних процесів згідно з технологічними інструкціями;

- проведення ремонтів та профілактичних робот згідно з графіками; - застосування герметичного технологічного, газоочисного обладнання та систем газоходів,

- своєчасне і регулярне очищення ГОУ;

- постійний контроль за справністю систем вентиляції;

- установка ємностей з кислотами, аміаком, гідрооксидом натрію, вапном та паливно-мастильними матеріалами в піддони;

- встановлення захисних бар'єрів для радіоактивних речовин;

- використання замкнених контурів з метою попередження протікання рідких речовин, що містять радіоактивні компоненти [15-16].

Загальні захисні заходи, що сприяють безпечній єксплуатації атомної станції та перешкоджанню і локалізації аварійних ситуацій на підприємстві включають:

- організація і улаштування СЗЗ;

- система локалізації аварій реакторного відділення;

- спеціальні системи локалізації, що перешкоджають поширенню радіоактивних речовин в довкілля;

- експлуатація систем водостоків будівель і системи промзливової каналізації проммайданчика;

- використання труб спецканалізації з нержавіючої сталі;- блискавкозахист будівель і споруд промайданчика.

Кожен рік на території промайданчика ПАТ «Рівнеазот» здійснюється відновлення озеленення шляхом реконструкції газонів, висадки дерев, кущів та квітів. Економічними заходами для стимулювання діяльності, спрямованої на зменшення впливу на навколишнє середовище та їх компенсацію, є:

- встановлення лімітів на використання природних ресурсів, викиди забруднюючих речовин;

- встановлення тарифів оплати за використання природних ресурсів, викиди забруднюючих речовин;

- відшкодування у встановленому порядку збитків, завданих порушенням діючого законодавства;

- сприяння розвитку місцевої економіки, малого та середнього бізнесу, що надає прямі або непрямі послуги, пов'язані з діяльністю ;

Кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику спрямовуються у вигляді субвенції до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст-супутників ядерних установок, на 58 територію яких поширюються відповідні зони спостереження платників збору, і розподіляються між цими бюджетами у такому співвідношенні:

- обласні бюджети - 30 %;

- бюджети районів та міст обласного підпорядкування зон спостереження (за винятком монофункціональних міст-супутників) - 55 %;

- бюджети монофункціональних міст-супутників - 15 %[17-20].

3.3 Охоронні заходи

Охоронні заходи включають моніторинг території зони впливу від діяльності ПАТ «Рівнеазот» і системи оповіщення відповідних органів і населення. Спостереження за радіаційним станом в промисловій зоні, на проммайданчику у санітарно-захисній зоні і у зоні спостереження здійснюється за допомогою системи радіаційного контролю (СРК). Система радіаційного контролю включає:

- радіаційний контроль стану захисних бар'єрів;

- радіаційний технологічний контроль;

- радіаційний дозиметричний контроль;

- радіаційний контроль навколишнього середовища. Радіаційний контроль навколишнього середовища включає:

- контроль газо-аерозольних викидів і водних скидів у навколишнє середовище;

- контроль активності та радіонуклідного складу витоку радіоактивних речовин із СТРВ, СРРВ, РВ, бризкальних басейнів;

- контроль ПЕД і річної дози опромінення в СЗЗ та ЗС;

- контроль забруднення радіоактивними речовинами атмосферного повітря, атмосферних випадінь, ґрунту, рослинності, води відкритих водойм, донних відкладень, водоростей, сільгосппродуктів (зернові, овочі, фрукти)[21-23].



Висновки

Оцінка аналізу безпеки вимагає постійного вивчення, контролю та аналізу реалізованих на енергоблоках заходів КЗПБ та модернізацій, спрямованих на підвищення безпеки, накопичення і підтримки в актуальному стані статистичних даних. Будівництво ПАТ «Рівнеазот» призвело до деяких змін місцевих ландшафтів, рельєфу, поверхневих та підземних вод, ґрунтового та рослинного покриву тощо. Сучасний стан навколишнього природного середовища в частині клімату, прилеглих ландшафтів, рослинного і тваринного світу, геологічного середовища, принципово не відрізняється від ситуації, яка мала місце до початку будівництва енергоблоків.. На даний час зафіксовано, що загальний екологічний стан компонентів навколишнього природного середовища у межах зони спостережень, визначається як стабільний. Аномальні впливи від технологічних процесів експлуатації енергоблоків та супутньої інфраструктури відсутні. Оцінка стану окремих компонентів природного середовища показала, зокрема, наступне:

- Мікроклімат - на сучасному рівні досліджень неможливо зафіксувати і виділити з глобального кліматичного тренду зміни мікрокліматичних умов, які можуть бути пов'язані з впливом ПАТ «Рівнеазот». Наслідки посиленого випаровування та температурного впливу нівелюються конвекційним атмосферним перенесенням.

- Атмосферне повітря - впливи проявляються у вигляді теплового, хімічного, радіаційного забруднення, надходження водяної пари тощо. Рівні забруднення атмосферного повітря за межами санітарно-захисної зони по жодному з контрольованих інгредієнтів не перевищують прийнятих національних та міжнародних санітарних, екологічних, радіаційних обмежень.

- Геологічне середовище - вплив ПАТ «Рівнеазот» на геологічне середовище у межах його розташування повністю означився під час будівництва і введення в експлуатацію промислового комплексу. Впливи процесів новітньої тектоніки, геодинамічні та сейсмічні впливи не спричиняють ускладнень для подальшої роботи.

- Водне середовище - зазнає постійних теплових, хімічних та радіаційних впливів, рівні яких по жодному з контрольованих інгредієнтів не перевищують прийнятих національних та міжнародних санітарних, екологічних, радіаційних обмежень. Зміни умов стоку та режимів рівнів поверхневих та підземних вод, які пов'язані з експлуатацією об'єктів і споруд, не спричиняють ускладнень, які можуть вимагати втручання.

- Ґрунти - рівні хімічного та радіаційного забруднення ґрунтів не перевищують граничних показників, встановлених національними та міжнародними нормами.

. Вцілому виробнича діяльність ПАТ «Рівнеазот» не призводить до значних негативних наслідків для природного середовища, має суттєві позитивні соціальні та економічні наслідки на рівні всієї держави і є екологічно прийнятною.



Список використаної літератури

1.Водний кодекс України (№214/95-ВР від 06.06.1995 р.).

2.Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-1-2003 „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд” (2004).

3.Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище.

4.Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2018 р. - Рівне, 2019 - 300 с. іл.

5.Дюсик И. Стратегическая экологическая оценка концепций регионального развития. Том 1: методология / Ири Дюсик, Даниэль Росеки, Войцех Выналек.Ї Министерство экологии Чешской Республики. Режим доступу:http://archive.rec.org/REC/Programs/EnvironmentalAssessment/pdf/Czech_SEA_Meth_RU.pdf.

6.Економічна частина „Угоди про асоціацію між Україною та ЄС” від 27 червня 2014 р.

7.Закон України „Про відходи” №187/98-ВР від 05.03.1998 р.

8.Закон України „Про екологічну експертизу” №45/95-ВР від 9 лютого 1995 р.

9.Закон України „Про загальнодержавну цільову програму „Питна вода України на 2011-2020 рр.” №2455-IV від 3 березня 2005 року.

10. Закон України „Про засади державної регіональної політики” №156-VIII від 5 лютого 2015 року.

11. Закон України „Про інвестиційну діяльність” №1560-ХІІ від 18.09.1991 р.

12. Закон України „Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 р.” №2697-VIII від 28.02.2019р.

13. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”№1268-XII від 26.06.1991 р. (ВВР, 1991, №41, ст. 547).

14. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” №2707-ХІІ від 16.10.1992 р.

15. Закон України „Про оцінку впливу на довкілля” №2059-VIІІ від 23.05.2017р.

16. Закон України „Про природно-заповідний фонд України” №2457-XII від 16.06.1992 р. (ВВР, 1992, №34, ст. 503).

17. Закон України „Про ратифікацію Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті” №534-XIV від 19 березня 1999 р.

18. Закон України „Про стимулювання розвитку регіонів” №2850-IV від 8 вересня 2005 року.

19. Закон України „Про стратегічну екологічну оцінку” №2354-VIII від 20 березня 2019 р.

20. Земельний кодекс України (№2768-III від 25 жовтня 2001 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, №3-4, ст. 27).

21. Карамушка В.І. Екологічна збалансованість стратегічних ініціатив і проектів (інтегрування довкільних аспектів у стратегічне планування та проектну діяльність): практ. посібник / Віктор Карамушка. - К.: К.І.С., 2012. - 138 с.107

22. Кодекс України „Про надра” (№133/94-ВР від 27.07.1994 р. (ВВР, 1994, №36, ст. 341)).

23. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля”(Орхуська конвенція).

Размещено на Allbest.ru