Репрезентативність дендросозоекзотів заповідних садово-паркових об’єктів зони широколистяних лісів України

Аналіз видової, категоріальної та об’єктної репрезентативності. Визначення найрепрезентативніших штучних заповідних парків за кількістю раритетних видів екзотичних рослин. Переважання голонасінних деревних рослин. Перелік найбільш поширених дендроекзотов.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2020
Размер файла 417,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Репрезентативність дендросозоекзотів заповідних садово-паркових об'єктів зони широколистяних лісів України

Лариса Міськевич

Проаналізовано видову, категоріальну та об'єктну репрезентативність. Установлено, що переважна кількість видів дендросозоекзотів зосереджена в ботанічних садах і дендропарках. Означено найрепрезентативніші штучні заповідні парки за кількістю раритетних видів екзотичних рослин. Найрепрезентативнішими виявилися Thuja occidentalis L., Larix decidua L., Aesculus hippocastanum L. і Robiniapseudoacacia L.

Ключові слова: репрезентативність, дендросозоекзоти, штучні заповідні парки, категорія природно-заповідного фонду.

Миськевич Лариса. Репрезентативность дендросозоэкзотов заповедних садово-парковых обьектов зоны широколиственных лесов Украины.

Рассмотрена репрезентативность культивирования дендросозоэкзотов в искусственных заповедных садово-парковых обьектах зоны широколиственных лесов Украины. Приведен перечень наиболее распространённых раритетных дендроэкзотов. Наиболее численные среди них - Thuja occidentalis L., Larix decidua L., Aesculus hippocastanum L. і Robinia pseudoacacia L. Из общего количества преобладают голосеменные древесные растения. Определяются категории и обьекты природно-заповедного фонда, на территориях которых охраняется наибольше дендросозоекзотов. Установлено, что значительное количество видов представлено в ботанических садах и дендрологических парках. На территориях ботанических садов охраняется 99 видов, дендропарки представлены 74 видами. Наибольшее количество дендросозоекзотов растёт в ботаническом саду Львовского национального университета им. Ивана Франко (60 видов). Парки - памятники садово-паркового искусства представлены 46 видами раритетных дендроекзотов. Приведен перечень искусственных заповедных парков, которые наиболее репрезентативны за количеством раритетных видов.

Ключевые слова: репрезентативность, дендросозоэкзоты, искусственные заповедные парки, категория природно-заповедного фонда.

Miskevych Larysa. Representativeness of Dendrosozoexotics of the Protected Landscape Gardening Objects of the Broadleaf Forests Zone of Ukraine. Here we considered representativeness of cultivation in artificial dendrosozoexotics of the protected landscape and gardening objects of the broadleaf forests zone of Ukraine. We presented the list of the most widespread of rare dendrosozoexots. The most presented are: Thuja occidentalis L., Larix decidua L. and Aesculus hippocastanum L. and Robinia pseudoacacia L. Coniferous woody plants are dominated of the total number of rare dendroexots. In this article we defined categories and objects of natural reserve fund, territories of greatest dendrosozoexotics which are the most protected. It was found that a significant number of species represented in the botanical gardens and arboretums. It is established that the greatest number of rare species of dendroexots are presented in botanical gardens and arboretums. On the territories of botanical gardens protected 98 species, dendrological parks represented 74 species. The largest number of dendrosozoexotics (60 species) concentrated in Ivan Franko's Botanical Garden of the National University of Lviv. The parks-monuments of landscape architecture represented as 46 rare species of dendroexots. Presented list of artificial protected parks, which are the most representative of the number of rare species.

Key words: representation, dendrosozoekzoty, artificial protected parks, category of natural reserve fund.

раритетний дендроекзот заповідний репрезентативність

Постановка наукової проблеми та її значення. Штучні заповідні парки - важливі центри збереження, інтродукції, селекції та акліматизації дендросозоекзотів зони широколистяних лісів України (ЗШЛ). На сьогодні вже досліджено дендросозофлору Лісостепу й Степу України. Н.О. Сипливою вивчено раритетну дендрофлору заповідних парків Вінницької області. Аналіз екзотичної дендросозофлори ex situ Лісостепу України проведено Н.П. Степаненко [1; 15], Степу України - А.С. Власенко [2]. А.М. Савоськіна розпочала аналогічні дослідження для Українського Полісся [12]. Л.В. Міськевич вивчає екзотичну дендросозофлору ex situ ЗШЛ України [7-11].

Дендросозоекзоти - важливе джерело збагачення дендрологічних колекцій із метою їх подальшого впровадження в озеленення населених місць.

Мета дослідження - проаналізувати стан репрезентативності раритетних дендроекзотів на територіях штучних заповідних парків ЗШЛ. Досягнення мети супроводжувалося виконанням таких завдань: здійснити огляд бібліографічних джерел щодо сучасного стану поширення дендросозоекзотів мережі штучних заповідних об'єктів ЗШЛ, за результатами огляду й власних польових досліджень скласти список та визначити частоту трапляння раритетних дендроекзотів у дослідженому регіоні.

Матеріали й методи дослідження. Перелік штучних заповідних парків ЗШЛ визначили на основі літературних джерел [5; 6]. Список заповідних раритетних дендроекзотів складали на основі бібліографічних джерел та проведених власних інвентаризаційних досліджень. Із загальної кількості видів дендрофлори кожного штучного заповідного парку відбирали дендросозоекзоти, тобто ті види, які є інтродуцентами й охороняються «світовими червоними списками» [3; 4; 16]. Ступінь репрезентативності певного виду визначали залежно від частоти його трапляння в штучних заповідних парках. Досвід такого підходу ґрунтувався на результатах попередніх досліджень.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Із загальної кількості дендросозоекзотів ЗШЛ України найбільша частота наявності в штучних заповідних парках характерна для голонасінних видів (рис. 1).

Найрепрезентативнішою є Thuja occidentalis L., яка простежується на територіях 29 об'єктів чотирьох категорій. Таке поширення цього виду в межах дослідженого регіону пояснюється тим, що рослина не вибаглива до екоумов, тобто має широку екоамплітуду. Насамперед, кліматичні умови ЗШЛ сприятливі для широкого використання в озелененні Thuja occidentalis L.

Larix decidua L. також має високий рівень репрезентативності, росте на територіях 28 об'єктів чотирьох категорій природно-заповідного фонду (ПЗФ) в чотирьох адміністративних регіонах ЗШЛ.

Pinus strobus L. представлена на територіях 20 об'єктів трьох категорій ПЗФ, росте в межах чотирьох адміністративних регіонів. Найчастіше трапляється в ППСПМ. Pinus nigra Am. і Gingo biloba L. поділяють шосте місце за кількістю зростань у штучних заповідних садово-паркових об'єктах. Pinus nigra Am. поширена в трьох БС, 12 ППСПМ і двох ДП. Gingo biloba L. виявлено в п'яти БС, двох ДП та 10 ППСПМ.

Рис. 1. Видова репрезентативність найпоширеніших хвойних дендросозоекзотіву штучних заповідних парках ЗШЛ України

Найменш представленими на територіях штучних заповідних парків у межах дослідженого регіону є такі види відділу Pinophyta, як Abies fraseri (Pursh) Poir., Abies grandis (Douglas ex D. Don) Lindl., Abies pinsаpo Boss., Abies veitchii Lindl., Cedrus atlantica Manetti, Cedrus deodara (D. Don) G. Donf., Chamaecyparis оМша (Siebold. Zucc.) Endl., Juniperus occidentalis Hook., Juniperus procumbеns Sieb., Juniperus rigida Sieb. et Zucc., Larix gmelini (Rupr.) Kuzen., Picea engelmannii Engelm., Picea koraiensis Nakai., Picea orientalis (L.) Link., Picea rubens Sarg., Pinus bungeana Zucc., Pinus halepensis Mill., Pinus pinaster Ait., Pinus sabiniana Dougl., Taxus canadensis Marsh., Taxus chinensis (Rehder & E. H. Wilson) Rehder та ін. Близько 36,4 % дендросозоекзотів від їхньої загальної кількості поширені в межах лише одного штучного садово-паркового об'єкта, 56,8 % становлять голонасінні раритетні дендроекзоти й 43,2 % - покритонасінні.

Види відділу Magnoliophyta представлені меншою кількістю видів (рис. 2). Із відділу Magnoliophyta на 28 штучних об'єктах виявлено Aesculus hippocastanum L., проте, на відміну від попереднього виду, охороняється лише в обсязі двох категорій ПЗФ, зокрема п'ятьма ботанічними садами (БС) і 23 парками - пам'ятками садово-паркового мистецтва (ППСПМ).

Рис. 2. Видова репрезентативність найпоширеніших листопадних дендросозоекзотів у штучних заповідних парках ЗШЛ України

Високий ступінь репрезентативності на територіях штучних заповідних об'єктів характерний і для Robinia pseudoacacia L., яка росте в трьох БС та 18 ППСПМ. Цей вид природно поширений у Північній Америці, однак успішно пристосувався до умов дослідженого регіону й широко культивується в озелененні.

Найменш репрезентативними на територіях штучних заповідних парків є Amorpha californica Nutt., Armeniaca vulgaris Mill., Betula kirghisorum Sav.-Ryczg., Betula raddeana Trautv., Rhododendron hirsutum L., Robinia neomexicana A. Gray., Spiraea cana Waldst. &Kit., Sibiraea altatensis (Laxm.) Schneid. й ін. Із загальної кількості листопадних дендросозоекзотів на території лише одного штучного заповідного парку виявлено 23,4 % видів.

Найрепрезентативнішими на дендросозоекзоти виявилися БС, на територіях яких зосереджено 99 видів (81,1 %). Хвойні раритетні дендроекзоти представлені 61 видом (61,6 %), із яких листопадних - 38 (38,4 %). У ДП спостерігається така ж тенденція: більшість становлять голонасінні - 55 видів (74,3 %), а покритонасінні дендросозоекзоти представлені лише 19 видами (25,7 %). У ППСПМ нараховується 46 раритених дендроекзотів, серед яких переважають листопадні (30; 65,2 %), голонасінні (16; 34,8 %) види.

Найбільшу кількість дендросозоекзотів виявлено в БС Львівського національного університету імені Івана Франка. Тут нараховується 60 раритетних видів деревних рослин, серед яких більшість становлять рослини відділу Pinophyta - 40 видів (66,7 %). Водночас із покритонасінних нараховується 20 видів (33,3 %).

Друге місце за кількістю раритетних дендроекзотів належить БС Національного лісотехнічного університету. У БС нараховується 52 види, серед яких більшість становлять голонасінні - 37 дендросозоекзотів (Pseudotsuga menziesii Mirb., Picea rubens Sarg., Taxus cuspidata Sieb. et Zucc., Tsuga canadensis (L.) Carr. та ін.). У ньому з відділу Magnoliophyta нараховується 15 видів (Betulapapyrifera Marsh., Quercus macrocarpa Michx., Liriodendron tulipifera L., Magnolia tripetala L. й ін.).

На території Гермаківського ДП росте 51 дендросозоекзот. У ньому найчисельніші такі роди, як Pinus - вісім видів (Pinus pumila (Pall.) Regel., Pinus peuce Griseb., Pinus densiflora Siebold et Zucc. та ін.) й Abies (Abies nordmanniana (Stev.) Spach., Abies cephalonica Loud., Abies koreana Wils. та ін.).

Третє місце за кількістю дендросозоекзотів належить Кременецькому БС. Тут росте 46 раритетних дендроекзотів, із яких більшість - це хвойні дендроекзоти (27 видів), із відділу Magnoliophyta нараховується 19 видів (табл. 1).

ППСПМ є менш репрезентативними на дендросозоекзоти, порівняно з БС та ДП. Тут зосереджено порівняно незначну кількість видів. Найбільше раритетних дендроекзотів зростає в Стрийському ППСПМ - 24 види, серед яких 12 хвойних і стільки ж листяних видів. У ППСПМ «Басівський дендропарк» нараховується 21 вид (11 голонасінних і 10 покритонасінних). Самчиківський ППСПМ представлено 20 дендросозоекзотами (13 видів Pinophyta і сім Magnoliophyta). У Миньковецькому ППСПМ росте 18 раритетних дендроекзотів, серед яких 13 голонасінних і п'ять покритонасінних. У Неслухівському ППСПМ виявлено 14 видів (вісім - хвойних і шість - листяних). 13 видів представлено в

ППСПМ «Парк XVII століття». Раївський ППСПМ має лише 10 видів (сім - голонасінних і три - покритонасінні).

Незначна кількість дендросозоекзотів (менше 10 видів) характерна для таких ППСПМ, як «Високий замок», Личаківський парк, Парк імені Івана Франка, Парк у смт Великий Любінь, Парк ім. С. Мацишина, Славутський, Парк санаторію «Роздол», Гощанський парк, Рівненський парк ім. Т. Шевченка, Неслухівський, Першотравневий та ін.

Найменш репрезентативними на раритетні дендроекзоти виявилися Берестечківський, Горохівський, «Парк XIX століття» (с. Тадани Львівської обл.), Парк Снопківський. Ці ППСПМ представлено менш ніж п'ятьма дендросозоекзотами.

Таблиця 1 Найрепрезентативніші штучні заповідні парки ЗШЛ України

№ з/п

Назва штучного заповідного парку

Кількість видів

голонасінні

покритонасінні

разом

Ботанічні сади

1

Ботанічний сад Львівського національного університету ім. Івана Франка

40

20

60

2

Ботанічний сад Львівського національного лісотехнічного університету

37

15

52

3

Кременецький БС

27

19

46

4

Кам'янець-Подільський БС

25

18

43

Дендрологічні парки

5

Гермаківський

43

8

51

6

Хоростківський

34

7

41

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

7

Стрийський

12

12

24

8

Басівський

11

10

21

9

Самчиківський

14

6

20

10

Неслухівський

8

7

15

Висновки й перспективи подальших досліджень. Установлено, що заповідна дендроекзосозофлора ЗШЛ України представлена 121 видом. Найчисельнішими в штучних заповідних парках є голонасінні види, серед яких найбільша частота трапляння характерна для Thuja occidentalis L.

Виявлено, що найрепрезентативнішим на раритетні дендроекзоти є БС Львівського національного університету імені Івана Франка. ППСПМ представлені незначною кількістю видів, однак є багато об'єктів, які мають менше п'яти видів.

Дендроекзосозофлора штучних заповідних парків ЗШЛ України менш репрезентативна, порівняно з видовим різноманіттям таких самих парків регіонів Лісостепу та Степу. Тому потрібно розширити співпрацю з БС і ДП цих регіонів України, зокрема проводити обмін насінням та садівним матеріалом. Також варто до цього процесу залучати партнерів із зарубіжних країн.

Джерела та література

1. Варченко Н.П. Аутфітосозологічна диференціація раритетної екзотичної дендрофлори дендропарків Лісостепу України / Н.П. Варченко // Всеукраїнська наукова конференція молодих учених, 19-20 лют. 2009 р.: матеріали конф. - Умань, 2009. - Ч. 1. - С. 194.

2. Власенко А.С. Таксономічна структура екзотичної дендросозофлори штучних паркових об'єктів природно-заповідного фонду Степу України / А.С. Власенко // V відкритий з'їзд фітобіологів Причорномор'я, 25 квітня 2013 р.: тези доп. - Херсон, 2013. - С. 77.

3. Европейский Красный список животных и растений, находящихся под угрозой исчезновения во всемирном масштабе. - Нью-Йорк: ООН, 1992. - 167 с.

4. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979). - Київ: Вид-во Мінекобезпеки України, 1998. - 76 с.

5. Леоненко В.Б. Атлас об'єктів природно-заповідного фонду України / В.Б. Леоненко, М.П. Стеценко, Ю.М. Возний. - Київ: ВПЦ «Київський університет», 2003. - 72 с.

6. Леоненко В.Б. Додаток до атласу об'єктів природно-заповідного фонду України / В.Б. Леоненко, М.П. Стеценко Ю.М. Возний - Київ: ВПЦ «Київський університет», 2003. - 140 с.

7. Міськевич Л.В. Сучасний стан збереження мережі старовинних заповідних парків зони широколистяних лісів України / Л.В. Міськевич // Біоресурси лісових та урбанізованих екосистем: відтворення, збереження і раціональне використання»: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (23-24 квіт. 2015 р.). - Київ: НУБіП України, 2015. - С. 146-147.

8. Міськевич Л.В. Кількісний розподіл штучних заповідних парків зони широколистяних лісів України / Л.В. Міськевич // Виклики XXI століття та їхнє вирішення у лісовому комплексі й довкіллі: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (7-9 жовт. 2015 р., м. Київ). - Київ: НУБіП України, 2015. - С. 156-157.

9. Міськевич Л.В. Дендрофлора Гермаківського дендропарку / Л.В. Міськевич // Наукові основи підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем: матеріали 65-ї наук.- техн. конф. професорсько-викладацького складу, наук. працівників, докторантів та аспірантів за підсумками наук. діяльності у 2014 р. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2015. - С. 93-94.

10. Міськевич Л.В. Мережа штучних заповідних садово-паркових об'єктів зони широколистяних лісів України / Л.В. Міськевич // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. - 2015. - Вип. 229. - С. 67-72.

11. Міськевич Л.В. Заповідні осередки інтродукції раритетних видів деревних рослин зони широколистяних лісів / Л.В. Міськевич // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. - 2016. - Вип. 238. - С. 92-101.

12. Савоськіна А.М. Екологічні особливості дендросозофлори парків - пам'яток садово-паркового мистецтва Чернігівського Полісся / А.М. Савоськіна // Лісове і садово-паркове господарство ХХІ сторіччя: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 бер. 2014 р. - Київ, 2014. - С. 193-194.

13. Сиплива Н.О. Структурний аналіз раритетної дендрофлори Вінницької області / Н.О. Сиплива // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - Вип.19.5. - С. 39-42.

14. Сиплива Н.О. Аутфітосозологічна оцінка заповідної дендрофлори парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Вінницької області / Н.О. Сиплива // Науковий вісник НУБіП України. Ліс-во та дек. сад-во. - 2010 - Вип. 152, Ч. 1. - С. 165-169.

15. Степаненко Н.П. Аналіз репрезентативності заповідної екзотичної дендросозофлори ex situ Лісостепу України / Н.П. Степаненко // Інтродукція рослин. - 2011. - № 1. - С. 19-24.

16. The IUCN Red List of Threatened Species - 2016, Version. - 2015-4.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Занесення у Красну Книгу рідких представників флори і фауни, яким загрожує зникнення. Перелік рідкісних рослин, тварин в книзі "Заповідні скарби Сумщини". Види заповідних об'єктів: Деснянсько-Старогутський національний природний парк, Михайлівська цілина.

    презентация [1,3 M], добавлен 01.03.2014

  • Ознайомлення із природними умовами Поліської низовини. Характеристика та особливості природно-заповідних територій лісової зони України: Черемського та Рівненського заповідників, Швацького, Мезинського та Деснянсько-Старогутського національних парків.

    курсовая работа [53,6 K], добавлен 21.09.2010

  • Охорона та використання дикорослих рослин, що мають харчове, лікарське, медоносне, декоративне значення. Догляд за рідкісними та зникаючими видами рослин, рослинних угрупувань. Червона книга України. Перелік видів рослин та тварин, що потребують охорони.

    контрольная работа [27,0 K], добавлен 16.05.2015

  • Біорізноманіття як міра відносного різноманіття серед сукупності організмів, що входять до деякої екосистеми. Характеристика природно-заповідного фонду України. Статус та завдання природних заповідників України, розгляд національних природних парків.

    презентация [3,4 M], добавлен 28.10.2012

  • Характеристика найбільш розповсюджених форм заповідних об’єктів: заказники; пам'ятки природи; ландшафтні, дендрологічний та зоологічний парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; заповідні урочища природно-заповідного фонду Рівненської області.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 24.10.2011

  • "Червона книга України" – основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин. Перелік рідкісних тварин, які потрапили до нової редакції Червоної книги.

    презентация [2,3 M], добавлен 30.11.2011

  • Роль заповідних територій в збереженні рослинного біорозмаїття. Формування національної екологічної мережі. Дослідження головних чинників негативного впливу на стан біорозмаїття на території ботанічного заказника місцевого значення "Мальцівський".

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 15.11.2015

  • Червона книга України є основним документом, у якому містяться узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин, птахiв і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження та науково обґрунтованого відтворення.

    курсовая работа [59,1 K], добавлен 08.12.2008

  • Аналіз водних об’єктів Житомирської області, а саме річки Словечна та Нового озера. Оцінка токсичності природних вод за ефектом сумарного впливу токсиканта на ростові параметри тест-об’єкта. Використання тест-рослин, умови і можливості його ефективності.

    статья [101,7 K], добавлен 18.08.2017

  • Географічне положення, геологічна будова, рельєф, клімат, гідрографія, ґрунти Херсонщині. Характеристика її природно-заповідних об’єктів загальнодержавного і місцевого значення. Історія їх формування в дореволюційні, радянські роки та період незалежності.

    курсовая работа [52,0 K], добавлен 06.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.