Басейнова система озера Мочинське Кременчуцького району Полтавської області: геоекологічний стан, перспективи використання та збереження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Басейнова система озера Мочинське Кременчуцького району Полтавської області: геоекологічний стан, перспективи використання та збереження

Вальчук А.Р., вчитель біології та географії Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист

Мулявка Є. Р., вихованка гуртка "Юні охоронці природи" будинку дитячої та юнацької творчості Кременчуцької районної ради, учениця 11 класу Білецьківського навчально-виховного комплексу Кременчуцької районної ради

Анотації

Матеріали статті представляють результати комплексного дослідження екологічного стану озера Мочинське як природно-аквального комплексу (ПАК), які здійснені згідно методики В.О. Мартинюка. Вона базується на вивченні просторово-часових змін його улоговини, стану антропотехногенно трансформованих ценозів поверхні водозбору. В статті дана ландшафтометрична та лімнометрична оцінка структури басейнової системи озера Мочинське, обґрунтовано основний об'єкт ландшафтознавчо-лімнологічного аналізу (ЛЛА), яким є геокомплекс "озеро-водозбір"; виконано оцінку земельних угідь за параметрами залісненості, заболоченості, розораності в межах водозбору озера; побудовано картосхему природно- аквального комплексу озера Мочинське.

Ключові слова: ландшафт; озерно-басейнова система; природнo- аквальний комплекс; аквафація, урочище (акваурочище); геокомплекс "озеро- водозбір". озеро екологічний ценоз

Аннотация: материалы статьи представляют результаты комплексного исследования екологического состояния озера Мочинское как природно-аквального комплекса (ПАК), которые были сделаны соответственно методике В.О. Мартынюка. Она основана на изучении пространственно-временых изменений его впадины, состояния антропогенно трансформированных ценозов поверхности водосбора. В статье дана ландшафтнометрическая и лимномитрическая оценка структуры бассейновой системы озера Мочинское, обосновано основной объект ландшафтнопознавательно-лимнологического анализа (ЛЛА), которым является геокомплекс "озеро-водозбор" ; оценены земельные угодья запараметрами заросшей местности, заболачивания, распахивания в пределах водосбора озера: составлено картосхему природно-аквального комплекса озера Мочинское.

Ключевые слова: пейзаж, озерно-бассейная система, природно-аквальный комплекс, аквафация, урочище(акваурочище), "геокомплекс, озеро-водозбор" . Annitation:the material of the article represents results if integrated research of Lake Mochinske's ecological condition,as a matter of natural aquatic complex (NAC), which was realized according to Martyniuk's metholody. This is based on exploring spatial-temporal changes of its hollow, the condition of anthropotechnological transformed coenosis of water collection's surface. In this article we have landscape and limnometric estimation of a basin system structure's of Lake Mochinske's, the main object of landscape-limnological analysis (LLA), that is geocomplex "lake-water collection" is justified. An evaluation of land on the parameters of forestry, swampiness and land clearance within lake's water collection is completed, the schematic map of natural aquatic complex of Lake Mochinske's is constructed.

Key words: landscape, lake-basic system, natural aquatic complex, aquafacies, stow (aqua stow), geocomplex "lake-water collection".

У третє тисячоліття ми увійшли з проблемами порушення екологічної рівноваги у навколишньому природному середовищі, виснаження і погіршення якості водних ресурсів - джерел питної води. Через недостатню забезпеченість Полтавщини в цілому, й Кременчуччини зокрема, водними ресурсами важливого значення набуло дослідження поверхневих вод місцевого стоку озера. Не виключенням є Білецьківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, фермерські господарства якої потребують великих витрат води. Вирішувати проблеми використання, забруднення, екологічної деградації та рекультивації водних ресурсів - це проблема сьогодення та проблема нашого села [1].

Ця інформація стала поштовхом проведення дослідження причин зникаючого озера Мочинське, розташованого на південній околиці села Білецьківка. Теоретичні дослідження причин та наслідків зникнення природних водних об'єктів, вивчення стану місцевих пересихаючих озер дадуть можливість дійти до головного висновку, що людство не може існувати без води, а особливо чистої, потребує вжиття заходів до збереження її природних джерел [2]. Важливо привернути увагу місцевих органів на це питання і в майбутньому, як результат, ми мали б збережені місця відпочинку та відновлені місцеві біоценози для дослідження флори та фауни.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена тим, що діагностика пересихаючого озера Мочинське шляхом вивчення причин цього процесу має важливе місце у вивченні його екологічного стану, стану підземних джерел та визначає насамперед необхідність розробки системи подолання цього явища.

Мета дослідження: здійснити комплексний аналіз екологічного стану озера Мочинське як природно-аквального комплексу, з'ясувати перспективи його раціонального використання і збереження.

Об'єктом дослідження є басейнова система озера Мочинське південної околиці села Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області, а предметом його геоекологічний стан.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- здійснити гідрологічну характеристику озера Мочинське та оцінити його сучасний екологогідрологічний стан;

- провести ландшафтно-лімнологічний аналіз басейнової системи озера Мочинське згідно методики В.О. Мартинюка;

- запропонувати комплекс природоохоронних робіт, спрямованих на раціональне використання озерних ресурсів та визначити перспективи їх збереження.

Матеріали та методика досліджень

Для підготовки науково-дослідницької роботи був проведений аналіз літератури відомих науковців в галузі екології: к.б.н. Смоляр Н. О, проф. Голика Ю.С., к.т.н. Ілляш О.Е. - кафедри прикладної екології та природокористування (ПолтТУ ім. Ю. Кондратюка) ; науковців у галузі географії : к.г.н. В.О. Мартинюка, к.г.н. Л.В. Ільїна, к.г.н. Л.М. Булави та інших. Використані архівні дані клімату Світловодської гідрометобсерваторії (Кіровоградська область) за 1960-2018рр., картографічні та архівні матеріали Кременчуцького краєзнавчого музею. Методикою дослідження слугували інструментальні польові вишукування, методика ландшафтознавчих та лімнологічних пошуків [15, 21], картографічного моделювання [19], досвід досліджень озерно- басейнових систем Рівенщини [9, 10], використано також фондові матеріали Кременчуцької ГЕС.

Робота виконана вихованкою гуртка будинку дитячої та юнацької творчості Кременчуцької районної ради "Юні охоронці природи" Мулявкою Євою Романівною на базі кабінету біології Білецьківського НВК Кременчуцького району впродовж 2016-2018 років загальноприйнятими в екології методами.

Конкретними методами дослідження стали загально-географічні: порівняльний, аналізу та синтезу, абстрагування, моделювання, польових досліджень: експедиційні, маршрутні, ключових ділянок, картографічні: великомасштабного ландшафтного картографування, цифрового картографування за допомогою ГІС-технологій; комплексно-лімнологічні, математико-статистичні; ландшафтно-геохімічні. Сучасний підхід до дослідження озер передбачає вивчення динамічних процесів їх існування не лише взаємно, а й з процесами, що відбуваються на водозбірному басейні [3]. Методичні рекомендації В.О. Мартинюка, які обрані нами, допоможуть їх вивчити.

Гідрологічна характеристика озера Мочинське та його сучасний еколого-гідрологічний стан.

Найдавніша інформація про існування озера була знайдена на військово- топографічній карті, так званій "трьохверстовці", видання 1869 року

Фрагмент військово-топографічної карти, 1869 р., М 1:126000

Тут озеро помічено як досить велика водойма (розміром 320 м х 106 м), що розміщене у природній улоговині і отримує воду тимчасових водотоків зі схилового стоку. На карті видно, що територія навколо озера переважно безліса, вкрита ярами.

За допомогою інших топографічних карт, картосхеми сільськогосподарських угідь колишнього радгоспу "Більшовик" було вивчено місцевість навколо озера, територію його водозбору. Географічні джерела допомогли ознайомитися з рельєфом місцевості.

Картосхема земель радгоспу "Більшовик", 1973 р., М 1:45000

Неодноразово на засідання гуртка "Юні охоронці природи" будинку дитячої та юнацької творчості Кременчуцької районної ради були запрошені односельчани: старожил села 80-річний Мусієнко Микола Миколайович, який працював з 1950-1967 роки їздовим у цій місцевості та Степаненко Олександр Петрович (колишній директор радгоспу). Микола Миколайович розповів про свої спостереження за озером та ознайомив із спогадами своєї бабусі, яка прожила в селі з 1886 по 1950 рік. Озеро в ті часи називали Рица за його чашоподібну форму. Бабуся працювала в колгоспі. На полях, неподалік від озера, лани були засіяні коноплями. Восени снопи намочували в озері. Навесні їх витягували, вибивали стебла прямо на землі, а іноді клали у воду і там вибивали. Процес повторювався доти, доки не залишалося саме волокно, з якого роботящі селяни ткали полотно. Завдяки процесу вимочування коноплі в цьому озері в народі його почали називати Мочинське. Площа водного дзеркала на той час становила близько 4000 м. Воно мало чашоподібну форму, глибина до 3 м (його перепливав кінь). Вода в озері була чиста. Найбільш прозора та чиста вода в період літньо-осінньої межені (серпень-жовтень) і взимку. Озеру властива яскраво виражена висока весняна повінь.

У вересні 2017 року на засідання гуртка був запрошений колишній директор радгоспу "Більшовик" Степаненко Олександр Петрович (1982-1995 р.р). Його розповідь внесла додаткові матеріали про історію озера. З його слів дізнались, що навколо озера розміщувались поля. Горбиста місцевість заважала обробітку земель. Полтавський інститут землекористування запропонував систему контурно-меліоративного обробітку. Проте недотримання цієї системи призвело до розмиву полів та винесенню родючого ґрунту в озеро. Рівень води різко почав знижуватись.

Для поліпшення стану озера у 1985 році було проведено розчищення дна озера від намулу. Тисячі тонн сапропелю (органічні мули, відклади яких містять понад 15% органічних речовин) було знято і вивезено на поля радгоспу. Джерела механізовано розчищені. У той же рік в північній частині озера була побудована гребля висотою до 3 м, щоб перешкоджати відтоку води через тимчасовий водотік у північному напрямку. Проте озеро так і не набрало води до трьохметрової відмітки. Протягом двох десятків років неподалік від озера розміщувалися літні табори, де утримували молодняк великої рогатої худоби (більше 1000 голів). Стада корів на березі озера випасало і місцеве населення. Це також істотно вплинуло на подальше існування озера, як водної екосистеми.

Таким чином, з часу виникнення озера між його водною масою, улоговиною, басейном і організмами, які його населяють, відбулося порушення взаємодії у вигляді складних механічних, фізико-хімічних та біологічних процесів, що зумовило його загибель. Для здійснення заходів його оздоровлення нами здійснена спроба наукового обґрунтовання режиму озера Мочинське, його ролі в народному господарстві, впливу діяльності людини на водойми.

Протягом століття воно неодноразово міліло, висихало, заростало болотною рослинністю, а потім знову заповнювалося водою. Спогади допомогли у складанні хронології існування озера та розкритті даної проблеми. Нам вдалось виділити деякі етапи у житті озера:

1. З середини ХІХ ст. до середини 30 років ХХ ст. - повноцінне існування озера з короткочасними періодами пересихання, заростання болотною рослинністю (1913 р.). Глибини в озері - до 4 м. Поверхня озера влітку вкривалась білим лататтям.

2. 1934 - 1939 р.р. - різке зниження рівня води, яка збереглася тільки в центрі озера.

3. 1941 р. - улоговина озера заповнилася водою після рясного сніготанення.

4. 50 роки ХХ ст. - підйом води, поверхня озера вільна від рослинності.

5. 60 роки ХХ ст. - зниження рівня води в озері, глибина не більше 2 м.

6. 1972 рік - сильне висихання, заболочення.

7. 80 роки - підвищення рівня води до 2 м, але колишнього рівня не досягнуто.

8. 1985 р. - розчищення дна озера і спорудження дамби.

9. 1990-2000 р.р. - спостерігається деяке підняття води. Глибина в озері становить не більше 2,4 м.

10. 2014-2018 рр. - залишилися окремі ділянки озера.

Отже, сукупна дія природних та антропогенних чинників призвела до зниження рівня води в озері, замуленню джерел.

Озерні улоговини являють собою від'ємні форми земної поверхні - депресії. В період виникнення морфологія улоговин залежить головним чином від походження і специфіки протікання геолого-геоморфологічних процесів у даному регіоні. Із моменту заповнення улоговини водою основну роль в її перетворенні відіграє динаміка водної маси (хвилі, течії, коливання рівня) в поєднанні з зовнішніми кліматичними і гідрологічними факторами (притік і витік). Процес перетворення (переробки) улоговини проходить протягом більш- менш тривалого часу залежно від параметрів водойми, геологічної будови схилів [5].

Окремим, особливим об'єктом вивчення є підводна частина озерної улоговини. Підводна акумулятивна тераса ототожнюється з поняттям літоралі. Вона формується в результаті накопичення продуктів руйнування на межі згасання прибійної хвилі. Ширина літоралі дуже різноманітна і залежить від морфологічних характеристик улоговини. В більшості озер площа з глибинами до 2 м складає більше 50 % площі озер (сюди відносяться майже всі заплавні озера).

Морфометричні та фізико-географічні характеристики озера

Морфологія озера Мочинське вивчалась за топографічними картами, доступними в інтернет-ресурсах, картою Білецьківської сільської ради та картосхемою сільськогосподарських угідь радгоспу "Більшовик". За цими даними озеро мало чашоподібну форму. Воно витягнуте з північного сходу на південний захід. Максимальна площа озера близько 3,8 гектарів. Північна частина ширша, ніж південна. Берегова лінія порізана слабо. Його береги оточують луки у поєднанні з лісами (панській ліс), чагарниками та сільськогосподарськими угіддями. У паводки розлив відбувається, в основному, у північному напрямку (до греблі). Різниця рівнів води у межень і паводок досягала до 1,0 м, як зазначав у спогадах старожил Мусієнко М. М.

Протягом липня-вересня 2017року нами досліджувалася улоговина пересихаючого озера. Схили його улоговини у літоральній зоні пологі. До центру озера крутизна їх збільшується. Максимальна глибина улоговини 4 м. Максимальна потужність сапропелів 0,75 м, середня - 0,66 м. Донні відклади представлені переважно водоростево-карбонатно-сапропелевими різновидами.

Аналіз морфологічних елементів показав, що озеро Мочинське зазнало істотних змін за період з 1980 по 2017 рік, а саме: озеро набуло неправильної форми; площа озера зменшилась з 3,8 га до 2,0 га; максимальна глибина озера зменшувалась від 3 м до 2,4 м; пізніше до 1,0; 0 м. Різниця рівнів води у межень і паводок досягла незначних коливань і була непомітною; екотопи водозбірної території значних змін не зазнали.

Морфометричні дослідження озера Мочинського за методичними рекомендаціями професора Мартинюка В.О. проводились протягом червня - вересня 2016-2018 років. На основі результатів проведених досліджень (супутникова карта, картосхема земель радгоспу та топографічна карта), нами зроблена оцінка морфометричних показників озера Мочинського.

Аналіз отриманих результатів дозволив зробити висновок, що життя озера знаходиться в генетичному зв'язку з водозбором й тому доцільно розглядати його як своєрідну природну систему "озеро-водозбір".

З'ясовано, що форма озерної улоговини є одним із значних факторів, які визначають процес нагромадження відкладів. Географічне положення озера в певній мірі відображає загальні кліматичні особливості району, а висотне положення визначає також місцеві впливи кліматичних та інших факторів на процеси, що відбуваються.

Дослідження донних відкладів озера показало значний їх вплив на формування гідрохімічного режиму у водоймах з уповільненим водообміном та на якість води в них. Вони характеризуються високою накопичувальною здатністю, а тому сприяють самоочищенню водного середовища[6].

Протягом тривалого періоду на берегову область озерної улоговини озера Мочинське впливали кліматичні чинники (вітер, опади). Вони руйнували гірські породи і зносили розмитий матеріал вниз по схилах на дно озера. В результаті цього збільшувалися розміри узбережжя і мілини розмиву, одночасно з цим збільшувалася площа намиву і озеро зменшувалося за рахунок глибинної області. Територія дослідження значною мірою еродована [1].

Останнє заростання дна озера Мочинське почалося на початку 2004 року. Кількість мінеральних опадів та органічного мулу на дні озера збільшувалася з кожним роком, внаслідок чого дно поступово підвищувалося. Пологі береги озера з південного та західного напрямків вкривалися водно-болотними рослинами, які широким зеленим кільцем оточували дзеркало води. До 2009 року з'явилися острівці верболозу невеликої площі, відірвані від берегів.

Потім у міру подальшого обміління озера вони розросталися, з'єднувалися. На момент дослідження улоговина дна заповнена рослинністю на 70 % її площі.

Отже, порушення взаємодії озера у вигляді складних механічних, фізико- хімічних та біологічних процесів мало істотний вплив на форму озерної улоговини. Вона змінювалась під дією малих поверхневих водотоків, які розмивали на своєму шляху ґрунти і виносили продукти розмиву[7]. Це у великій мірі зумовило його поступове зникнення.

Просторово-типологічна структура угідь водозбору, унікальних приозерних ландшафтів, зазнало змін. Вони вимагають цілого ряду взаємопов'язаних природоохоронних завдань, які можна вирішити лише на основі комплексних ландшафтно-лімнологічних досліджень.

Сьогодні простежується недостатній рівень ландшафтно-географічного вивчення озерно-басейнових систем (ОБС). Не виключенням є озеро Мочинське. Саме ці природні системи є найбільш уразливими з позицій впливу на них природних та антропогенних чинників і розвитку трансформаційних процесів. Формування та розвиток озер відбувається у парагенетичній залежності із його водозбором. Відтак, "озеро-водозбір" розглядається нами як єдина природна система, що виокремлена за "одностороннім системоутворюючим потоком речовини та енергії" [12]. Озерно-басейнова система (ОБС), з точки зору поліструктурності геосистем, формує територіальну структуру ландшафту. З позиції рівня пізнання ОБС можна зазначити, що досліджувана територія вивчена недостатньо.

Рельєф території, навколо озера - горбиста рівнина, пересічена численними ярами і балками. Глибина ярів місцями досягає 5 м. Серед ґрунтів найпоширеніші типові мало і середньогумусні чорноземи й лучно-чорноземні солончаки та підзолені чорноземи. У ландшафтному відношенні згідно даних Комплексного Атласу України - це хвиляста лесова еродована лісостепова височина. Геологічна будова пов'язана з еоловими, делювіальними та еолово-делювіальними відкладами плейстоценового часу. Саме через піддатливість ерозії на території спостерігаються численні несприятливі процеси, такі як зсуви, яружна та площинна ерозія [8]. Геологічні та гідрогеологічні умови створили передумови для розвантаження підземних вод у чашу озера. Берегова смуга улоговини озера висока.

Типові ландшафтні комплекси (біотопи) водозбору (природні територіальні комплекси, ПТК) є наслідком взаємозв'язаного і взаємозумовленого розвитку всіх природних компонентів (гірських порід і рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, рослинності й тваринного світу). Більша частина Полтавщини (92% її площі) розташована в межах лісостепової зони (з переважанням природних ландшафтів лісостепового типу східноєвропейського рівнинного класу) і лише ландшафти крайнього півдня та південного сходу (територія дослідження) - до степового типу. Для зони в межах Полтавщини, а саме Кременчуччини, характерне поєднання трьох підтипів ландшафтів цього типу: широколистяно-лісових, лучно-степових, та власне лісостепових, які утворюють проміжну смугу між ними. Це є наслідком наступу й відступу лісу або степу через зміни клімату в післяльодовикову епоху. Природний рослинний покрив на більшій частині району в наш час знищений або значною мірою трансформований [2].

Територія дослідження відноситься до Південно-придніпровської височинної області в Ботвинсько-Світловодському районі. Грунтовий покрив має значну строкатість: у ньому поєднуються типові чорноземи з опідзоленими. Територія водозбору дуже розчленована ярами і балками. У південно-східній і західній частинах водозбору невеликі площі зайняті свіжими дібровами (чорнолісся), у яких переважають дуб звичайний (Quercus robur), ясен звичайний (Farxinus excelsior), в'яз гладенький (Ulmus laevis), робінія звичайна (Robinia pseudoaccacia), клен гостролистий (Acer platanoides), липа серцелиста (Tilia cordata). У них розвинений підлісок із ліщини звичайної (Corylus avellana), бруслин європейської (Euonymus europaeae) та бородавчастої (Euonymus verrucosa), калини звичайної (Viburnum opulus), крушини звичайної (Frangula alnus). На схилах північної та західної балок зустрічаються чагарники з терну (Prunus spinosa), крушини звичайної (Frangula alnus), гльодів (Crataegus sp.) і шипшин (Rosa sp.), а з північної сторони - зарості чагарникових верб (Salix sp.), тополь чорної (Populus nigra L.), тремтячої (Populus tremule), груші дикої (Pyrus communus), яблуні лісової (Malus sylvestris), ясена звичайного (Fraxinus excelsior). Територія оточена луками, які використовують як вигони і пасовища. Днища балок зайняті лучною і болотною рослинністю. Загалом на водозборі улоговини озера Мочинське виділено 17 видів деревних порід. За деревними порами на дослідному об'єкті домінують насадження: дуба звичайного (35%), сосни звичайної (25,0%), і робінії звичайної (8%), інші породи представлені менше від загальної площі вкритою лісовою рослинністю.

Біотопи порід дерев розкидані групами серед пасовищ та луків. Вони відіграють важливу ландшафтно-гідрологічну роль, а також мають суттєве еколого-стабілізуюче значення в розвитку ОБС [9,25].

Отже, ландшафтно-сукцесійні процеси, що сьогодні відбуваються в межах ОБС озера Мочинське, мають чітку тенденцію щодо трансформації його в болотно-озерний комплекс.

Наступний етап пошуків (весна - літо 2018 року) був спрямований на пізнання особливостей ландшафтної структури та земельних угідь водозбору озера, тобто на реалізацію моделі (М - "Озерний водозбір"). Вона направлена на встановлення ландшафтно-географічної моделі ОБС озеро Мочинське, що включає батиметричну та ландшафтні карти, основні гідрологічні та геокомплексні параметри природно-аквального комплексу (ПАК). Формуючи разом з іншими елементами природного середовища, ПАК впливає на мікроклімат довкілля і рівень залягання ґрунтових вод, регулює стік, змінює мінералізацію вод, накопичує та трансформуює речовини, що надходять з їх водозборів, створює особливі умови для життя гідробіонтів. Від геоекологічних процесів, що протікають у межах водозбору, буде залежати гідроекологічна ситуація в самій водоймі[6].

Структура земельних угідь водозбору озера Мочинське (розраховано за картографічними матеріалами)

б, км 2	Р, км		Площа угідь	Бобр./
		т	Б	Јліс.	fбол.	&рн.	Л.з.	Sнеобр. %
			2 км	%	2 км	%	2 км	%	2 км	%	2 км	%
6,25	8,1	1,57	0,13	6,13	0,34	16,04	--	--			0,63	29,72	3,51

Примітка: S - площа водозбору, Р - периметр водозбору, т -коефіцієнт порізаності лінії водозбору, Fоз. - площа озера, Јгіс. - залісненість, fбол. - заболоченість, &рн- орні угіддя, fс.з. - забудовні землі, Sосв. (%) - показник господарського освоєння водозбору.

За результатами польових інструментальних досліджень і фондових матеріалів науково-дослідних і пошукових установ нами складена ландшафтна картосхема структури водозбору озера Мочинське. В межах водозбору, як свідчать картометричні розрахунки, немає частки площ оброблюваних земель (орні угіддя та забудовані землі), тобто з 2003 року, 100% зайнято необроблюваними землями.

Встановлено, що морфологічна будова природно-аквальних комплексів, характерних тільки для водних об'єктів (за Якушко, 1986; зі змінами Мартинюка, 2006) [8], доводять, що ПАК озера Мочинське ми розглядаємо, як просте акваурочище.

Небезпечні геоекологічні процеси у межах водозбору озера Мочинське простежувалися упродовж періоду з 1910 по 2014 роки. Максимальні зміни були зафіксовані в останні роки. У самій водоймі зустрічалися зарості високотравя із переважанням рогозу вузьколистого та очерету. Численні види птахів та звірів мешкали там. Із 2000 року водна рослинність поступово зникала. Внаслідок впливу господарської діяльності та природних чинників озеро майже пересохло та вкрилось частково кущами верболозу. Рівень води в ньому підтримувався протягом багатьох десятиліть за рахунок талих вод, які стікали з трьох напрямів в озеро та рідких атмосферних опадів, яким сприяв клімат у Кременчуцькому районі. В останньому десятилітті в залежності від природних особливостей території та характеру її господарського використання відбувалися зміни у процесах функціонування компонентів ландшафту, що змінили озерний ландшафт у цілому.

Доведено, що Мочинське є прісним озером. Екзогенні та ендогенні процеси сприяли утворенню його у межах днища великої балки. Природні умови села Білецьківка Кременчуцького району сприятливо впливали на його водний режим. Основною причиною сучасних екологічних порушень в межах водозбору є певне ігнорування закономірностями та принципами, якими повинно користуватися суспільство у стосунках з довкіллям. Серед них формалізовані здобувачем: а) правило розвитку змінених господарською діяльністю басейнів озер: "будь-яка порушена чи антропогенно змінена озерна макроекосистема за біопродуктивністю повинна бути рівною або вищою від непорушених природних систем без зміни видового різноманіття та біопродуктивності прилягаючих водних та суходільних ценозів"; б) правило "червоної лінії": порушення природного середовища у ОБС припустиме до межі, яка гарантує збереження екологічних зв'язків біоценозів, видової різноманітності та біопродуктивності; в) правило заборони: "без детального вивчення і збереження екологічних зв'язків та забезпечення умов розвитку водної біоти, відтворення суходільних і водних біоценозів, втручання у природне середовище неможливе"; г) правило "абсолютності живої речовини": "жива речовина не виникає і не зникає - вона вічна, так само, як і речовина косна, в окремій генералізованій річковій екосистемі при даній енергетичній базі маса органічної речовини є постійною" [1.10]. Ці правила ігнорувалися користувачами водозбору озера Мочинське. Антропогенна складова при формуванні стоку мінеральних солей, органічної та зольної речовини, біогенних сполук стала рівною природній або перевищувала її за стоком солей - на 35,0% - 25,0% для ОБС Ботвинсько-Світловодського ландшафтного району. Порушення енергетичних зв'язків, значна антропогенізація поверхні водозбору озера, поверхнево-схиловий сільськогосподарський стік сприяли винесенню домішок на його дно [12].

Поступовому знищенню ОБС сприяло: інтенсивне розорювання полів на схилах без застосування протиерозійних заходів; спорудженням численних доріг без спеціальних водопропускних отворів для пропуску талих вод зі схилів; проведенням розчистки дна озера з розкриттям підстильних лесових порід і порушення умов розвантаження підземних вод у чашу озера; інтенсивним випасанням худоби на прилеглій до озера території, що сприяло знищенню грунтово-рослинного покриву і змиву грунту. Розмитий матеріал зносився вниз по схилах на дно озера, де нагромаджувались донні відклади, як потенційне джерело вторинного його забруднення. Пересихання озера пов'язане з кліматичними чинниками. Аналізуючи віковий хід аномалій глобальної температури (за останні 130 років), виділено три періоди з різним характером її зміни в часі:

1. Період первинного потепління XX століття - часовий інтервал з початку століття до 1940 років характеризувався інтенсивним підвищенням температури.

2. Період стабілізації - з 1940 до 1970 років.

3. Період вторинного потепління - з 1970 років до теперішнього часу спостерігається нове інтенсивне підвищення температури повітря.

Побудовані нами суміщені графіки зміни глибина озера (за даними старожилів) і зміни середньорічного значення опадів по гідрометеостанції м. Світловодська показали, що до 80 років спостерігалась певна залежність між глибиною озера і опадами. Зокрема, посушливі 70 роки відповідали періоду пересихання озера, а зростання кількості опадів на початку 80 років відповідало новому наповненню озера. Після спуску і розчищення озера від намулу у 1985 році наповнюваність озера втратила зв'язок з кількістю опадів. Зростання кількості опадів у середині 2000 років не призвело до зростання кількості води в озері. Навпаки, у ці роки спостерігається поступове його обміління та пересихання.

На графіку нанесено також події, пов'язані з господарською діяльністю: роки наповнення водосховищ на Дніпрі та рік розчищення дна озера від намулу (рис. 3.1.). Ймовірно, що це чинник, пов'язаний з господарською діяльністю. Зокрема, під час розчищення озера були відкриті шари пористих лесових порід, що підстилали дно. Це призвело до порушення рівноваги притоку і витоку води у підземні горизонти. Через пористі лесові породи озерна вода, що поступає з водозбору, просочилась вглиб. Ймовірно також, що скорочення притоку води в озеро пов'язане зі зменшенням площі його водозбору внаслідок спорудження доріг і перекриття схилового стоку.

Кінцеві результати досліджень озера Мочинське

Висунуто припущення, що пересихання озера, яке спостерігається з 2000 року, пов'язане з господарською діяльністю людини на території водозбору:

- інтенсивним розорюванням полів на схилах без застосування протиерозійних заходів;

- спорудженням численних доріг без спеціальних водопропускних отворів для пропуску талих вод зі схилів;

- проведенням розчистки дна озера з розкриттям підстильних лесових порід і порушення умов розвантаження підземних вод у чашу озера;

- інтенсивним випасанням худоби на прилеглій до озера території, що сприяло знищенню грунтово-рослинного покриву і змиву грунту.

Аналізуючи еколого-гідрологічний стан озера Мочинське та біотопи водозбірної площі, можна стверджувати, що територія на даний момент зазнала значного антропогенного впливу на всій площі. Тому стан озера можна вважати незадовільним.



Нам вдалося вперше проаналізувати історію функціонування озера Мочинське Білецьківської сільської ради за останнє століття і встановити зв'язок змін його водного режиму з характеристиками клімату. Зустріч зі старожилом Мусієнко М.М. та директором радгоспу Степаненко О. П, класична методика дослідження Л.В. Мартинюка дали можливість вивчити основні характеристики озера та частково визначити причини його теперішнього пересихання та рекомендації щодо перспектив його відновлення. Іншого шляху вивчення ми поки що не бачимо, а може і не знаємо.

Дуже цікаві матеріали нам вдалося опрацювати, а саме статтю в журналі "Scientific Reports". В ній піднята проблема впливу клімату на розподіл води по всій земній кулі. Це один з чинників, який використаний у нашому дослідженні. "Зміна клімату займає важливе місце у колообігу води в природі. Це дослідження показує те, як зміна клімату впливає на просторові закономірності та природу такої кількості опадів. Таке явище може істотно вплинути на доступність питної води, а також збільшити кількість повеней, які відбуваються все частіше і частіше", - зауважив Мирон Мітчелл (Myron Mitchell), співавтор та викладач Таміри Пунтсаги. Слова Мирона Мітчелла дали нам позитивний заряд для винайдення шляхів його оздоровлення. "Наше дослідження допомагає нам краще зрозуміти природу дощу і снігу та виявити причину звичайного стану речей. Також наша робота висвітлює таке актуальне питання як майбутня доля водних ресурсів, - розповів Мітчелл. - Це ще один чіткий доказ того, що зміна клімату несе за собою жахливі наслідки. Якщо ми хочемо зрозуміти, як температура та вода взаємодіють між собою, тоді важливо зрозуміти як зміна клімату та порушення водного циклу впливають на нас на локальному, регіональному та глобальному рівнях".

Висновки. Озерно-басейнові системи є найбільш уразливими з позицій впливу на них природних та антропогенних чинників і розвитку трансформаційних процесів. Вирішуючи важливу дослідницьку проблему, направлену на рівень ландшафтно-географічного вивчення озерно-басейнової системи (ОБС) озера Мочинське, охарактеризовано типові ландшафтні місцевості у структурі фізико-географічних районів, а також здійснено ландшафтометричну оцінку геокомплексів індивідуальних ландшафтів.

За результатами польових інструментальних досліджень і фондових матеріалів науково-дослідних і пошукових установ складено ландшафтну картосхему структури водозбору озера Мочинське. Аналіз суміщених графіків зміни глибини озера Мочинське та середньорічної кількості опадів показав, що до 80 років спостерігалась певна залежність між глибиною озера й інтенсивністю опадів. Залишки рослинних і тваринних організмів утворювали донні відклади, підводна частини стала переходити у надводну і перетворювати озеро в болото. Водозбірна площа території дослідження на даний момент зазнало значного антропогенного впливу на всій площі та потребує його оздоровлення.

Аналізуючи еколого-гідрологічний стан озера Мочинське та біотопи водозбірної площі, можна стверджувати, що територія на даний момент зазнала значного антропогенного впливу на всій площі. Тому стан озера можна вважати незадовільним.

Із метою оздоровлення озера Мочинське нами запропоновано ряд першочергових заходів соціального спрямування, основними з яких є: формування у населення екологічного світогляду стосовно озера Мочинське як природної перлини й важливого екосистемного компоненту; організація акцій щодо розчищення прилеглих зон до озера й недопущення подальшого захаращення дна й території навколо озера сміттям; винесення в натуру меж водоохоронної зони та облаштування прибережних смуг; виготовлення та встановлення інформаційних щитів для населення щодо неприпустимих проявів поведінки біля озера; постійне ведення різних форм гідробіологічного моніторингу.

Література

1. Байрак О.М. Конспект флори Полтавщини. Вищі судинні рослини / О.М. Байрак, Н.О. Стецюк. - Полтава: Верстка, 2008. - 212 с.

2. Байрак О.М. Біорізноманітність заказника "Лісові озера" / О.М. Байрак, Н.О. Стецюк, В .В. Попельнюх // Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: [Зб-к м-лів всеукр. наук.-практ. конф.].- Полтава: Астрая, 2004. - С. 115-118.

3. Екологія Полтавщини. Аналіз стану виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів на період до 2010 року. -За ред. Ю.С. Голика та О.Е. Ілляш. Полтава: Полтавський літератор, 2006. - Вип. - 308 с.

4. Екологія, водне господарство та проблеми водних ресурсів Західного регіону України: [Зб-к м-лів всеукр. наук.-практ. конф.].-Рівне: 2010.-С. 124 с.

5. Методика викладання географії Полтавщини: [Зб. наук. праць / відп. ред. Булава Л.М.]. - Полтава: АСМІ, 1994. - Ч.І. - 1994. - 70 с.

6. Основи екології та екологічного права / Ю.Д. Бойчук, М.В. Шульга, Д.С. Цалін, В. І. Дем'яненко; [За заг. ред. Ю.Д. Бойчука і М.В. Шульги]. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2004.

7. Пащенко В.М. Основні поняття і проблеми еколого-географічних досліджень / В.М. Пащенко // Український географічний журнал. - 1994. - № 4. - С. 8-16.

8. Регіональна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на 2017-2021 роки ("Довкілля- 2021"). - Полтава, 2017. - 131 с.

9. Смоляр Н.О. Основи екології : ГНавч.-метод. посіб. для студентів I курсу природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені ВГ Короленка денної форми навчання напряму підготовки 6.040101 Хімія освітньо-квалікаційного рівня бакалавр! / Н.О. Смоляр, О.В. Клепець. - Полтава: Астрая, 2015. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru