Аналіз сучасного стануприродно-заповідного фонду міста Херсона

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз сучасного стануприродно-заповідного фонду міста Херсона

У статті аналізується сучасний стан територій та об'єктів природно-заповідного фонду міста Херсона. Зазначається, що зараз існує 10 об'єктів в адміністративних межах міста, з них парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, а саме: «Ботанічний сад Херсонського педінституту», «Дендропарк ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», «Парк школи-інтернату № 2», Дендропарк Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України. Також у Херсоні нараховується 6 пам'яток природи - вікові дуби.

Постановка проблеми. Людська діяльність упродовж тисячоліть призвела до змін середовища життя. Особливо помітними є зміни, які відбулися на урбанізованих територіях.

Звичайно, міські населені пункти значно різняться між собою, зокрема, ступенем порушення ландшафтів. Міста з екстенсивною малоповерховою забудовою, де збереглися природні ландшафти, деякі дослідники розглядають як природно-антропогенні системи. Проте для таких населених пунктів необхідними є значні за протяжністю транспортні мережі й ресурсо-забезпечувальні комунікації, що поглинають один із основних природних ресурсів країн - територію. Сучасні міста в більшості - це ущільнені урбанізовані утворення з територією, що інтенсивно використовується населенням [1; 2].

Зважаючи на оцінку стану ландшафтів, змінених міськими населеними пунктами, урбанізація є глобальним соціально-економічним процесом, який супроводжується глибокими антропогенними змінами природи та заміною природних екосистем урбанізованими. Результатом діяльності не одного покоління людей є штучно створене середовище життя (матеріальна сфера, архітектура й навіть рослинність населеного пункту), замість знищеного ними природного середовища. Суспільство створює й деякою мірою регулює потоки речовини та енергії. Під впливом людської діяльності розриваються природні й формуються нові трофічні ланцюги. Екологічна рівновага в містах підтримується через залучення значної кількості речовини та енергії, тому новостворені урбоекосистеми є дуже нестабільними й повністю залежать від навколишнього природного середовища. А отже, залишки природних або наближених до них об'єктів є надзвичайно цінним надбанням, що потребує охорони.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням досліджень природно-заповідного фонду міста Херсона займаються постійно й різні інстанції. Проте ці дослідження мають поверховий характер і не охоплюють проблеми в комплексі.

Деякі з пам'яток природи міста Херсона ґрунтовно обстежено херсонськими науковцями з метою введення їх у кадастр за формою 3-ДКПЗФ, але не всі. До того ж більшість із цих досліджень не відобразилися в публікаціях. Загальні зведені дані датуються початком 21 століття в роботах М.Ф. Бойко, С.Г. Чорного,

О.Є. Ходосовцева, І.І. Мойсієнка, Т.О. Бойко, П.М. Бойко [3-15]. Аналіз сучасного стану територій та об'єктів природно-заповідного фонду міста Херсона в комплексі не наводиться.

Постановка завдання. Мета роботи - виявлення сучасного стану, ступеня доглянутості й порушення територій та об'єктів природно-заповідного фонду міста Херсона з наданням рекомендацій щодо подальшого поводження з ними.

Дослідження проводилися маршрутно-рекогносцирувальним методом обстеження кожного об'єкта ПЗФ міста Херсона. З'ясовувалися кількісно-якісні характеристики, екологічні проблеми, ступінь функціональної адекватності виконуваних природоохоронних завдань кожного з них.

Матеріалами для написання статті стали власні дослідження, проведені протягом 2017-2019 років, у рамках виконання ініціативної теми та виконання госпрозрахункової теми «Інвентаризація територій та об'єктів природно-заповідного фонду міста Херсон».

Виклад основного матеріалу дослідження. Нами проводилися ґрунтовні дослідження за схемою, що наведена нижче (таблиця 1), з метою якомога докладнішого розкриття всіх характеристик кожного з досліджуваних об'єктів.

Таблиця

заповідний місто мистецтво

Згідно з наведеними в таблиці критеріями, які ми застосували до кожного з природно-заповідних об'єктів міста Херсон, виявлено таке.

1. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Ботанічний сад Херсонського педінституту» площею 12,34 га створено як агробіостан- цію Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської в 1934 році. Постановою Херсонського облвиконкому від 22 квітня 1964 року № 238 земельна ділянка агробіостанції з деревними насадженнями і трав'янистою рослинністю визначена як площа ботанічного саду, що виконує функції пам'ятки природи.

Метою створення було збереження в штучних умовах колекцій живих рослин (насамперед рідкісних видів флор земної кулі), цінних у науковому, декоративному та господарчому аспектах; виконання науково-дослідних робіт, що відповідають завданням ботанічних садів [16; 17]; проведення просвітницької роботи зі студентами університету (відповідно до програм Міністерства освіти і науки України), школярами, педагогами, приватними особами; проведення робіт із вирощування та реалізації садивного матеріалу декоративних рослин.

Головні об'єкти збереження:

- флористичні - біологічне різноманіття колекційного фонду Ботанічного саду становить понад 220 видів деревних рослин, 200 видів трав'янистих рослин, 60 видів грибів, 21 вид лишайників, 15 видів мохів [3].

Серед них є як акліматизовані декоративні, технічні, науково-цінні види, так і реакліматизовані аборигенні степові.

Інтродуковані й відбираються для селекційної роботи такі нові для регіону декоративні та плодові культури, як магнолії, юки, гібіскус сірійський, хурма вір- гінська, хурма східна, хурма гібридна, азиміна, зизифус тощо;

- фітоценотичні - до складу агробіостанції входять такі штучно створені фітоценози - типова пришкільна ділянка, сад безперервного цвітіння, плодовий сад, метеорологічний майданчик, квітково-декоративні культури, дендрологічний сектор, відділ «Херсонські степи», велике ботанічне коло, дубовий гай, новий дендрарій, листяний гай, хвойний гай, мале ботанічне коло, північна й південна лісосмуги, листяні та хвойні алеї, теплиця й розсадник.

Загальна природоохоронна цінність не викликає сумнівів, а саме:

- регіональна - як об'єкта наукової, рекреаційної, навчальної та істори- ко-культурної цінності в межах Херсонської області;

- місцева - ботанічний сад розташований у зоні високої загазованості: його оточують потужні автодорога та залізнична колія, відповідно, він виконує роль біологічного фільтра для міста Херсона.

2. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дендропарк ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» площею 2,4 га створено рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів «Про класифікацію і мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду» від 19 серпня 1983 року № 441/16.

Метою створення було заснування в 1950 році навколо будівлі інституту, між вулицями Рози Люксембург і Садової паркової зони з навчальною та рекреаційною функціями на місці забур'яненого майдану, який на плані-карті міста мав назву «Олександрівська площа». Збереження та поновлення в штучних умовах колекцій живих рослин, особливо рідкісних видів місцевої флори та екзотів, що мають наукове, екологічне й естетичне значення. Проведення освітньої роботи зі студентами, відповідно до програм Мінагрополітики та Міносвіти, додатково з школярами та громадянами області загалом. Проведення науково-дослідних робіт, що відповідають завданням дендропарку. Проведення робіт щодо вирощування та реалізації садового й посівного матеріалу районованих і нових для регіону сортів рослин [12].

Головними об'єктами збереження є флористичні - загальна кількість видів рослин, що ростуть у дендропарку - 151 вид. Дендрофлора нараховує 126 видів, із яких 67 видів дерева [12]: із листяних: дуб звичайний (Quercus robur L.), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), софора або стифнолобіум японський (Styphnolobium japonicum (L.) Schott), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), шовковиця біла (Morus alba L.), клени ясенелистий (Acer negundo L.), гостролистий (Acer platanoides L.), татарський (Acer tataricum L.), в'яз гладенький (Ulmus laevis Pall.), каркас західний (Celtis occidentalis L.), гледичія колюча (Gleditsia triacanhtos L.), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), слива розлога (Prunus divaricata Ledeb.), горіх волоський (Juglans regia L.), тополі чорна (Populus nigra L.) і біла (Populus alba L.), кельрейтерія волотиста (Koelreuteria paniculata Laxm.) тощо. Види хвойних репрезентують сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don.), широкогілочник східний (Platycladus orientalis (L.) Franco) тощо. Загальна чисельність дерев у парку становить близько 750 екземплярів.

Серед чагарникових видів відмічено 47 видів: бузок звичайний (Syringa vulgaris L.), бирючина звичайна (Ligustrum vulgaris L.), шипшина собача (Rosa сапіпа L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.), свидина кров'яна (Swida sanquinea (L.) Opiz) тощо. Загальна чисельність чагарників парку, що зростають поодиноко, становить більше ніж 100 екземплярів.

До Червоної книги України занесено Betula borysthenica Klokov (ендемік Північного Причорномор'я) та Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb [18]. Види, які включені до Переліку рослин, що охороняються в Херсонській області: Clematis integrifolia L., Ephedra distachya L. та Quercus robur L. На території дендропарку росте домінант формації Amygdalieta nanae - Amygdalus nana L. [19].

До складу деревних порід Дендропарку ДВНЗ «ХДАУ», а також інших об'єктів природно-заповідного фонду міста Херсона також уходять раритетні види. Так, зрідка трапляються Tamarix gracilis Willd., включений до Червоної книги України, Quercus robur L. - Червоний список Херсонської області. Вирощуються види, включені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи [20]: Armeniaca vulgaris Lam. та Aesculus hippocаstanum L., які перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі, і низка видів, що потребують особливої уваги: Thuja occidentalis, Platycladus orientalis, Platanus orientalis, Juglans regia L. [21].

У ході проведених досліджень нами встановлено, що площа об'єкта ПЗФ є достатньою, оскільки він обмежений вулицями та будівлями з кожного боку. Однак існує потреба в розширенні охоронної зони, оскільки наявна площа не виконує своїх функцій через низку причин, а саме: відсутність окремого фінансування на утримання парку, відсутність охорони парку, відкритість парку для доступу повну добу.

Збереження наявних насаджень об'єкта ПЗФ можливе під час запровадження змін у режимі утримування.

Причини деградації:

- надмірне рекреаційне навантаження (єдина зелена зона на мікрорайон Жит- лоселище) та недотримання відвідувачами правил поведінки в дендропарку, знищення молодих культур, витоптування, тобто переущільнення ґрунту тощо;

- недостатнє фінансування на утримання, охорону та меліоративні заходи в дендропарку,

- розкрадання місцевими жителями молодого посадкового матеріалу (за 2016-2019 роки - близько 2500 найменувань).

Необхідно щорічне фінансування з міського екологічного фонду для утримання об'єкта.

Для збереження дендропарку необхідно закривати й охороняти внутрішню територію ДВНЗ «ХДАУ» цілодобово.

3. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк школи-інтернату № 2» площею 4,34 га закладено в 1783 році за наказом генерал-губернатора Григорія Потьомкіна за проектом англійського садовода Моф- фета. Оголошено природно-заповідним об'єктом згідно з рішенням Херсонського облвиконкому від 22 квітня 1964 року № 238.

Метою створення було вивчення, збереження, відтворення цінних видів декоративної старовинної флори ф естетичне виховання місцевого населення та учнівської молоді.

Головні об'єкти збереження флористичні: біорізноманіття парку складається з більше як 120 видів дерев, чагарників і трав'янистих рослин [16; 17]. Багато з дерев мають вік понад 150 років. Домінуючими породами є представники родів дуб, клен, ясен, робінія, платан; історико-культурні - парк «Казенний сад», закладено в 1783 році.

Природоохоронний стан парку незадовільний: збереження природних комплексів можливе в разі запровадження змін у режимі утримування, оскільки організовано стихійне сміттєзвалище, немає перепон для використання дерев місцевим населенням для заготівлі дров, хаотичне неконтрольоване рекреаційне навантаження, заростання та захаращення всієї території парку тощо.

Необхідно щорічне фінансування з міського екологічного фонду для утримання об'єкта.

4. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дендропарк Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» площею 5,6 га [16; 17]. До природно-заповідних об'єктів зараховано рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів «Про класифікацію і мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду» від 19 серпня 1983 року № 441/16. Дендропарк є об'єктом наукової, рекреаційної, навчальної та історико-культурної цінності.

Метою створення було збереження, вивчення й поновлення в штучних умовах колекцій живих рослин, особливо рідкісних видів місцевої флори та екзотів, що мають наукове, екологічне та естетичне значення.

Головні об'єкти збереження флористичні: на території парку інтродуковано понад 130 видів деревних і чагарникових рослин. Серед них занесена до Червоної книги України ендемічна рослина береза дніпровська, а також ендеміки: ірис низький, вероніка лукова, очиток шестикутовий. Також відмічено 18 видів квітково-декоративних рослин, 46 видів дикоростучих судинних рослин і 23 види лишайників і ліхенофільних грибів.

Перебуває в задовільному санітарному стані, оскільки дистанційований від густонаселених районів міста. Проте негативний вплив спричинює його близькість до потужної автотраси міжнародного значення. Водночас деревна рослинність виконує роль біологічного фільтра від полютантів.

5. Пам'ятки природи. До цієї категорії належать 6 вікових дубів, загальний природний стан і ступінь охорони й догляду знаходяться приблизно на однаковому рівні: 1) «Віковий дуб» на території Херсонського ліцею Херсонської обласної ради; 2) «Віковий дуб» за адресою вул. Ломоносова, 75; 3) «Дуб черешча- тий» на території Шевченківського парку; 4) «Дуб на «Інтенсивці» за адресою вул. Робітнича, 76а; 5) «Дуб черешчатий» за адресою вул. Преображенська, 31 (у приватному дворі); 6) «Дуб черешчатий» на території Дитячо-юнацької спортивної школи із шахів та шашок.

Загалом ці вікові дерева характеризуються віком понад 100 років. Усі ці об'єкти перебувають у задовільному санітарному стані, квітнуть, дають насіння, спостерігається самосів. Ступінь їх охорони задовільний: кожен із них огороджений і має інформаційні аншлаги.

Висновки і пропозиції. Паркові території міста, які є об'єктами природно-заповідного фонду, виступають як осередки генофонду інтродукованої та аборигенної дендрофлори, є важливими центрами рекреаційної діяльності, освітньо-просвіт- ними центрами, відповідно, мають різний ступінь антропогенного навантаження [22; 23]. Поліпшення екологічного стану більшості дендрологічних природоохоронних об'єктів пов'язано зі зменшенням рекреаційного навантаження, посиленням охорони, уведенням системи штрафів за недотримання правил поведінки на об'єктах природно-заповідного фонду, забезпеченням фінансування на утримання, охорону та меліоративні заходи. їх оновлення й реконструкція - один зі шляхів до виконання рослинами екологічної, санітарно-гігієнічної та естетичної функцій, що загалом забезпечить сталий розвиток Херсона й поліпшить умови проживання населення.

Список використаної літератури

заповідний місто мистецтво

1.Бойко Т.О., Бойко П.М. Роль штучних лісових насаджень півдня України у Концепції сталого розвитку Південного регіону. Публічне управління та адміністрування у процесах економічних реформ : збірник тез ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (19 квітня 2018 року). Київ, 2018. С. 74-76.

2.Бойко Т.О., Бойко П.М. Роль штучних лісових насаджень півдня України у Концепції сталого розвитку Південного регіону. Публічне управління та адміністрування у процесах економічних реформ : збірник тез ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (19 квітня 2018 року). Київ, 2018. С. 74-76.

3.Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету / відп. ред. М.Ф. Бойко. Херсон : Айлант, 2011. 108 с.

4.Опыт интродукции древесных растений в условиях ботсада Херсонского пединститута / М.Ф. Бойко, Н.М. Булда, Н.И. Москов, В.И. Тихонов. Научные основы и практические меры по повышению биологической устойчивости лесных насаждений на Нижнеднепровских песках. Херсон, 1982. С. 10-13.

5.Бойко М.Ф., Тихонов В.И. Ботанический сад как база проведения учебной практики по сельскохозяйственному труду. Тезисы Всес. сов. преподавателей основ с/х. Вильнюс, 1986. С. 80-81.

6.Рудь С., Бойко М. Характеристика дендрарію ботанічного саду Херсонського педагогічного університету. Метода. Вип. «Тези». 2001. С. 31-34.

7.Тихонов В.И. Ботанический сад Херсонского пединститута (путеводитель к экскурсионному маршруту). Херсон, 1970. 17 с.

8.Тихонов В.И. Путеводитель по ботаническому саду пединститута. Херсон, 1986. 33 с.

9.Бойко М.Ф., Ходосовцев О.Є., Петрова М. До вивчення біорізноманіття ботанічного саду Херсонського педагогічного університету. Метода. Вип. «Символ». 1999. С. 3-5.

10.Бойко М.Ф., Булда М.М., Мойсієнко І.І., Ходосовцев О.Є. Флористичне різноманіття Херсонського ботанічного саду. Ботанические сады - центры сохранения биологического разнообразия мировой флоры : тезисы докладов сессии Совета ботанических садов Украины (13-16 июня 1995 г., Крым, Ялта). Ялта,

11.Бойко М.Ф., Тихонов В.И. Ботанический сад как база проведения учебной практики по сельскохозяйственному труду. Тезисы Всес. сов. преподавателей основ с/х. Вильнюс, 1986. С. 80-81.

12.Boiko T., Dementieva О. The tree vegetation of the Kherson State Agrarian University Arboretum. Ukrainian journal of ecology. 2018. Vol. 8. № 2. С. 120-127. URL: http://dx.doi.org/10.15421/2018_318.

13.Boiko T., Boiko P. Evaluation introduction Albiziajulibrissin Durazz in Kherson city. TraektoriaNauki. 2017. Vol. 3. № 1. URL: 10.22178/pos.18-3.

14.Бойко Т.О., Дементьєва О.І., Бойко П.М. Голонасінні арборетуму Херсонського державного аграрного університету. Сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтної архітектури, садовопаркового господарства, урбоекології та фіто меліорації : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 4-5 квітня 2019 р.). Львів : НЛТУ України, 2019. С. 80-82.

Размещено на Allbest.ru