Видовий склад, стан і декоративність деревних насаджень навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видовий склад, стан і декоративність деревних насаджень навчальних закладів

О.В. Зібцева

Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

Визначено видовий склад деревно-чагарникових насаджень на території трьох навчальних закладів малого міста Вишгорода Київської області. Проаналізовано вікову структуру деревних насаджень, їх стан і декоративність. Встановлено, що на дослідних територіях зростає від 24 до 28 деревно-чагарникових видів і форм, а їх загальна кількість дорівнює 49. На всіх трьох дослідних територіях трапляються 8 деревних видів: Thuja occidentalis, Tilia cordata, Acer platanoides, A. saccharinum, Betula pendula, Juglans regia, Cerasus vulgaris, Prunus divaricata. На двох об'єктах виявлено 12 видів, 29 - тільки на одному. До видів з дуже високою часткою участі на території дослідних об'єктів належать: Ulmus laevis і Populus nigra; Thuja occi dentalis і Biota orientalis; Spiraea Thunbergii. Кількість хвойних видів змінюється від 1 до 4. Скрізь присутня Thuja occidenta lis. Індекс видової різноманітності деревно-кущових рослин для дослідних територій становить від 5,75 до 16,22. Кращі якісні показники на шкільній території має Betula pendula; на території ліцею - Salix purpurea 'pendula', Padus, Hydrangea macrophylla, Thuja occidentalis, Betula pendula, Acer saccharinum, Phus typhina, Philadelphus coronaries; на території гімназії - Spiraea van-Houttei, Salix alba, Populus pyramidalis. Стан деревно-кущових рослин на території двох об'єктів добрий, одного - задовільний. Декоративність насаджень висока на всіх об'єктах. Кращим станом і вищою декоративністю на дослідних територіях відзначаються дерева, які старші від сорокарічного віку.

Ключові слова: деревні види; вікова структура; різноманітність.

Вступ. Насадження на шкільній території належать до категорії зелених насаджень обмеженого користування і мають відповідати чинним нормативам та вимогам щодо озеленення, функціонального зонування тери торії та призначення. Озеленення шкільних територій є обов'язковою умовою екологічного благополуччя (Honcharenko, 2011). Окрім загально визначених фун кцій, деревні й кущові рослини на шкільній території відіграють роль наочного пізнавального матеріалу, заохочувального фактора в навчанні. Результати останніх досліджень свідчать про те, що зелені насадження впливають на когнітивний розвиток дітей. Високий рівень озеленення шкільної території істотно покращує дитячу пам'ять та уважність (Dadvand et al., 2015).

Ефективно виконувати свої функції спроможні тільки зелені насадження, які перебувають у доброму стані (Battaglia, 2014; Iakushina, 1982). Тому питання видового складу насаджень на шкільних територіях, рівня їх біорізноманіття та реального стану залишають ся надзвичайно актуальними.

Мета дослідження - визначити і проаналізувати ви довий склад, рівень видової різноманітності, а також стан і декоративність деревних і кущових рослин на територіях навчальних закладів малого міста Вишгорода Київської області.

Матеріал і методи досліджень. Об'єкти досліджень - території трьох навчальних закладів освіти, розташованих у центральній частині малого міста Вишгорода: загальноосвітньої середньої школи № 1, технічного лі цею Національного технічного університету України "КПІ" і Вишгородської районної гімназії "Інтелект" (колишня середня школа № 2). Предмет досліджень - де ревні та кущові насадження на територіях освітніх зак ладів.

Польові дослідження проводили у 2015 і 2017 рр. Під час інвентаризації насаджень, як і в попередніх наших дослідженнях (Zibtseva, 2014; Zibtseva, 2016a), виз начали видову приналежність дерев і кущів, вік, стан і декоративність. Стан насаджень визначали за п'яти бальною шкалою візуальної оцінки (з ранжуванням від 1 балу - дерева і кущі у відмінному стані, до 5 балів - сухостій), декоративність - за методикою Е.І. Якушиної (Iakushina, 1982). Аналіз даних містив визначення частки участі видів у насадженнях (Zibtseva, 2016a), а також індексів видової різноманітності (SDI) (Sun, 1992). Використали методи інвентаризаційних, біоморфологічних і статистичних досліджень.

Результати дослідження та їх обговорення. Дерев ні насадження на території загальноосвітньої школи № 1 представлено щільною периметральною рядовою по садкою Ulmus laevis L. віком близько 50 років із північної і південної сторін ділянки, рядовою посадкою старих Populus piramidalis L. (окремі екземпляри з яких видалено) з боку головного входу до школи, букетними посадками Thuja occidentalis L. вздовж шкільного майданчика, рештками старого запущеного шкільного плодового саду в південній частині ділянки, рядовими посадками Amorpha fruticosa L., живоплотами вздовж доріжок та окремими груповими та одиничними посад ками дерев і кущів, а також не видаленим молодим природним поновленням деревних рослин, поширеним із західної і південної сторін навколо будівлі школи (Zibtseva, 2016a, 2016b).

За результатами проведеної інвентаризації в озелененні території школи № 1 представлено 28 видів рос лин, зокрема 20 видів дерев і 8 чагарникових видів. На шкільній території переважають Ulmus laevis (37,7 % від загальної кількості дерев і кущів та 48,9 % від кіль кості дерев за рахунок периметральної рядової посад ки), Populus nigra L. (12,8 % за рахунок молодого природного поновлення), Ligustrum vulgare L. (7,5 %, за рахунок живоплотів Tilia cordata Mill. (4,8 %), Spiraea douglasii Hook. (4,8 %), Acer platanoides L. (4,2 %) і Ma lus domestica Mill. (4,2 %) (табл.).

декоративність дерево насадження

Табл. Видова структура деревно-кущових насаджень на території навчальних закладів у м. Вишгороді, %

До видів з дуже високою часткою участі (понад 10 %) належать два види (враховуючи природне понов лення) - Ulmus laevis і Populus nigra; з високою часткою участі (від 5 до 10 %) - тільки Ligustrum vulgare; із середньою (від 1 до 5 % включно) - п'ятнадцять ви дів; з низькою (від 0,5 до 1 %) - три види; з дуже низь кою часткою участі (до 0,5 %) - п'ять. Серед природно го поновлення деревних рослин є найпоширеніший са мосів Acer platanoides, A. negundo L., A. pseudoplata- nus L. та Populus nigra. Серед деревних видів 11 (55 % видового складу) - аборигенні. Серед чагарникових аборигенних 4 (50 %) види. Хвойні представлено тільки одним інтродукованим деревним видом - Thuja occiden- talis.

Деревні насадження на території ліцею представлено щільною рядовою посадкою Thuja occidentalis з ок ремими екземплярами Biota orientalis Endl. і одним екземпляром Pinus sylvestris L. вздовж головного входу (по периметру газону) висотою близько 2 м віком 10 років, а також поодинокими деревами, переважно по периметру і з боку протилежного входу до будівлі лі цею. Зокрема трапляються дерева старшого віку (30 50 років) Acer platanoides, високодекоративна букетна посадка A. saccharinum L. (віком близько 40 років), Aes culus hyppocastanum L., Betula pendula Roth., Prunus ar- meniaca L., 20-річні дерева Cerasus vulgaris Mill., Pru nus domestica L., Tilia cordata, Juglans regia L., Phus typhina L., а також молоді посадки Padus Mill. і Picea abies Karst. Кущові рослини представлено старшими посадками (10-20 років) Syringa vulgaris L., Spiraea van- Houttei Zab., надзвичайно розкішною високодекоративною букетною посадкою Philadelphus coronaries L. і мо лодими (віком до 10 років) посадками Buxus sempervirens L., Weigela L., високодекоративним екземпляром Salix purpurea L. 'pendula', Hydrangea macrophylla L., Ri- bes L. і Rosa L.

Усього на території ліцею виявлено 24 деревно-ку щові види та форми: 16 дерев і 9 кущів. До видів з дуже високою часткою участі належать Thuja occidentalis і Biota orientalis; з високою - п'ять декоративних чагар никових видів (переважно красиво квітучих); із середньою - одинадцять; з низькою часткою участі - шість видів. На території виявлено 4 хвойні деревні ви ди. Загалом серед дерев 7 (або 44 % від загальної кіль кості) аборигенних видів, з них 2 хвойні. Серед кущів тільки один (або 11 %) аборигенний вид, більшість - інтродуковані види та їх декоративні форми.

Переважають 10-річні дерева (26,5 %), кількість де рев і кущів віком до 15 років становить 35,7 %, старших (50 років і більше) - 0,6 %, кількість решти в 5-річних класах віку змінюється в межах від 1,8 до 4,2 %.

На території гімназії "Інтелект" деревні насадження розташовані переважно по периметру і вздовж будівлі, а кущові посадки - у вигляді живоплотів уздовж доріжок. Найдекоративніше виглядають букетні посадки Thuja occidentalis (аналогічні посадкам на території школи № 1), букетні посадки Cornusmas L., а також Pi cea abies у внутрішньому дворі гімназії (в одному метрі від будівлі) і навпаки, низькодекоративно-кроновані 50- річні Populus pyramidalis і Acer saccharinum, а також не доглянуті живоплоти з Spiraea van-Houttei під вікнами з північно-східного боку школи. Порівняння території гімназії у динаміці за даними супутникової зйомки по казало зменшення зелених насаджень тільки в останній посадці. Із всихаючих деревних рослин є тільки кронований Acer saccharinum і окремі екземпляри молодих посадок. Усього на території гімназії виявлено 27 видів: 16 деревних і 11 чагарникових. До видів із дуже висо кою часткою участі (понад 10 %) належить тільки Spi raea Thunbergii Sieb.; з високою часткою участі - сім видів: Aesculus hyppocastanum, Tilia cordata, Populus pyramidalis; Thuja occidentalis, Ligustrum vulgare, Cornus alba L., C. Mas; із середньою - дванадцять видів; з низь кою - два види; з дуже низькою часткою участі - п'ять. На території гімназії спостерігаємо природне поновлен ня Acer negundo, Prunus divaricata Ledeb., Juglans regia, Cerasus vulgaris, Populus nigra, Parthenocissus quinque- folia Planch., Salix alba і Tilia cordata. Серед деревних рослин 9 (або 56 %) аборигенних видів, із них 1 хвойний. Серед чагарникових видів тільки 2 (або 18 %) аборигенні, хвойних немає.

На всіх трьох дослідних територіях трапляються 8 деревних видів: Thuja occidentalis (однак на території школи і гімназії це переважно 40-річні дерева, а на те риторії ліцею - молоді 10-річні посадки), Tilia cordata, Acer platanoides, A. saccharinum, Betula pendula (ці чо тири види представлено деревами переважно старше 45-річного віку), Juglans regia, Cerasus vulgaris, Prunus divaricata (віком близько 20 років). На двох об'єктах трапляються 12 видів, 29 - тільки на одному. Індекс ви дової різноманітності дерев для шкільної території становить 5,75; для території ліцею - 11,52; для території гімназії - 16,22, тобто наближується до оптимального.

З результатами аналізу вікової структури насаджень встановлено, що на території школи № 1 переважають тридцяти- і шестидесятирічні деревні рослини (рис.), на які в сумі припадає понад 75 % екземплярів. На терито рії ліцею переважають молоді посадки до десяти років (32 % рослин). На території гімназії також переважають молоді посадки, зокрема на десятирічні припадає 39 %, а на двадцятирічні - 28 % рослин.

Рис. Розподіл деревних насаджень за віком, %

Щодо якісних показників деревних насаджень, то кращим станом і декоративністю на шкільній території відзначаються старші, - сорока- і шістдесятирічні насадження, гіршим (на рівні задовільного) - двадцятирічні й сорокап'ятирічні. Найкращим (відмінним) станом на території ліцею відрізняються 25-30-річні та 50-річні дерева, найнижчим (але добрим) станом і задовільною декоративністю - молоді 5-річні посадки. Між віком і станом та декоративністю на цій території встановлено досить щільний зворотній зв'язок (г = -0,659 і -0,730 відповідно).

На території гімназії немає вираженої залежності між віком і станом та декоративністю рослин, хоча найвищий середній бал декоративності мають 35-річні деревні рослини. Кращими якісними показниками на шкільній території відзначаються Betula pendula і п'ять чагарникових видів; на території ліцею - одинадцять видів, серед яких як молоді посадки декоративних видів (Salix purpurea 'pendula', Padus, Hydrangea macrophylla, Thuja occidentalis), так і найстарші дерева (Betula pendu la, Acer saccharinum), а також Phus typhina, Philadelphus coronaries; на території гімназії - Spiraea van-Houttei, Salix alba, Populus pyramidalis.

Середні показники стану і декоративності шкільних ±0,12 ±0,07 насаджень дорівнюють відповідно 2,6 і 1,3 (стан ближче до задовільного, декоративність висока). Середньозважений бал стану деревно-кущових рослин на території ліцею дорівнює 1,7 (стан переважно добрий), декоративності - 1,4 (тобто високий). Середній бал ста ну деревно-кущових рослин на території гімназії - 2,3±0,10 (добрий), середній бал декоративності - 1,8±0,10, тобто достатньо високий.

Висновки

1. Кількість видів і форм деревно-чагарникових рослин у насадженнях на території дослідних навчальних закла дів змінюється від 24 до 28. Загалом на території трьох навчальних закладів виявлено 49 видів і форм дерев них і кущових рослин, з яких вісім трапляються на всіх дослідних територіях, дванадцять - на двох і 29 -- тільки на одній.

2. До видів з дуже високою часткою участі (понад 10 %) на шкільній території належать два види - Ulmus laevis і Populus nigra; на території ліцею - Thuja occidentalis і Biota orientalis; на території гімназії - тільки один чагарниковий вид - Spiraea Thunbergii.

3. Індекс видової різноманітності деревних рослин для шкільної території становить 5,75; для території ліцею - 11,52; для території гімназії - 16,22, тобто тільки в останньому випадку наближується до оптимального.

4. Стан деревно-кущових рослин на території ліцею і гімназії добрий, школи - задовільний. Декоративність на саджень досить висока на всіх трьох дослідних об'єктах. Кращим станом і вищою декоративністю відзначаються переважно дерева, які старші від сорокарічного віку.

Перелік використаних джерел

1. Battaglia, M. (2014). It's not easy going green: obstacles to tree planting. Retrieved from: https://www.fs.fed.us/nrs/pubs/.. ./nrs_2014_battaglm_001 .pdf Dadvand, P., Nieuwenhuijsen, M. J., Esnaola, M., Forns, J., Basagana, X., Alvarez-Pedrerol, M., Rivas, I., Lopez-Vicente, M., Castro Pascual, M., Su, J., Jerrett, M., Querol, X., Sunyer, J. (2015). Green spaces and cognitive development in primary schoolchildren, 112(26), 7937-7942, PNAS June 30, 2015; published ahead of print June 15, 2015. https://doi.org/10.1073/pnas.1503402112 Honcharenko, H. Ye. (2011). Monitorynh zovnishnoho ozelenennia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Monitoring of indoor greening of general educational institutions]. Retrieved from: http://dspace.udpu.org.ua:8080/ispui/bitstream/6789/1138/1/goncha renko prurodni nauki 3.pdf [In Ukrainian].

2. Iakushina, E. I. (1982). Drevesnye rasteniia v ozelenenii Moskvy. [Tree plants in Moscow greening]. Moscow: Nauka. 158 p. [In Russian].

3. Sun, W. Q. (1992). Quantifying species diversity of streerside trees in our cities. Journal of Arboriculture, 18(2), 91-93.

4. Zibtseva, O. V. (2014). Vulychni nasadzhennia m. Vyshhoroda Kyivskoi obl. [Street plantings of Vyshgorod t., Kyiv region]. Naukovyi visnykNUBiP Ukrainy, 198(2), 250-256. [In Ukrainian].

5. Zibtseva, O. V. (2016a). Vydovyi sklad derevno-chaharnykovykh nasadzhen na terytorii shkoly u m. Vishhorodi Kyivskoi obl. [The species composition of tree and shrub plantings at the school territory in Vyshgorod town of Kiev region]. Retrieved from: http://ioumals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/6845. [In Ukrainian].

6. Zibtseva, O. V. (2016b). Stan derevnykh nasadzhen na terytorii shkoly N1 m. Vishhoroda (Kyivska obl.). [The state of tree plantings at the school N 1 territory in Vyshgorod town (Kiyv region)]. Retrieved from: http://ioumals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/7003. [In Ukrainian].

О.В. Зибцева. Видовой состав, состояние и декоративность древесных насаждений учебных заведений