Прогнозування розподілу вмісту важких металів у ланках водної екосистеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прогнозування розподілу вмісту важких металів у ланках водної екосистеми

Наведені результати досліджень залежностей вмісту важких металів у ланках водної екосистеми від їх вмісту у поверхневих водах малої річки.

Серед природних ресурсів, від яких залежить існування людства, особливе місце належить прісній воді. Але незважаючи на першорядне життєве значення гідросфери, вона піддається деградації [1,2,3]. У зв'язку з цим виникає проблема збереження запасів прісної води та поверхневих водних об'єктів [4,5].

В Україні еколого-економічна ситуація на водних об'єктах характеризується як кризова [6]. Водні об'єкти значно забруднюються скиданнями стічних вод міст і промпідприємств (40% усіх скидань не відповідають вимогам). Виявлено, що із 347 річкових басейнів 8% зазнали незначних екологічних змін, 9 мають задовільний, 40 -- поганий, 26 -- дуже поганий і 17% -- катастрофічний стан [7]. Лише за останні 30 років не стало 5 тис. малих річок з 25 тис. наявних [8]. Відбувається зростання мінералізації, надходження сполук азоту, фосфору, а також специфічних речовин токсичної дії. При цьому має місце ефект накопичення токсикантів у ланках водних екосистем [9], внаслідок чого виникає реальна загроза для питного та рибогосподарського водокористування [10]. Тому необхідно вжити термінових заходів для їх збереження.

Отримати інформацію про якість води як складової водної екосистеми, життєвого середовища гідробіонтів і як важливої частини природного середовища людини, - дає можливість проведення екологічної оцінки якості вод [11].

Під екологічною оцінкою якості вод розуміють віднесення води до певного класу, категорії згідно з екологічною класифікацією на підставі аналізу значень показників її складу і властивостей.

Нами було проведено оцінку якості поверхневих вод р. Замчисько (права притока першого порядку р. Горинь, протікає по території Рівненської області в лісовій зоні; довжина 43,2 км, площа водозбору 336 км2, заселеність 44,6%, заболоченість 1,22%, розораність 27,0%) [12]. За еталонні значення порівняння показників якості води були взяті характеристики екологічної оцінки якості поверхневих вод, віднесені до I класу, згідно методики класифікації поверхневих вод України [13].

Інформацію про види природокористування у басейні річки було одержано, в основному, у відділі аналітичного контролю Держуправління екоресурсів в Рівненській області, а інформацію про гідрохімічні характеристики води із звітних даних “Гідроводгосп”.

Схема розташування пунктів гідроекологічних спостережень за якістю води р. Замчисько наведена на рис. 1.

Рис. 1. Схема розташування пунктів гідроекологічних спостережень за якістю води р. Замчисько: створи гідрохімічного контролю: 2.1) вище м. Костопіль - фоновий створ (с. М. Любаша); 2.2) м. Костопіль, 0,5 км вище скиду стоків ВАТ«Костопільський ДБК»; 2.3) м. Костопіль, нижче скиду стоків ВАТ «Костопільський ДБК»; 2.3ґ ) м. Костопіль, 0,5 км вище скиду стоків ВУКГ; 2.4 ) м. Костопіль, 0,5 км нижче скиду стоків ВУКГ; 2.5 ) с. В. Любаша; 2.6 ) гирло, 0,3 км вище впадіння в р. Горинь.

метал річка поверхневий

Визначення вмісту важких металів (ВМ) у ланках водної екосистеми проводили найбільш чутливим (десяті частки мкг/кг) і точним (відносна похибка не більше +2%) способом атомно-абсорбційної спектрофотометрії (ААС) [14]. Аналіз вели експрес-методом відповідно стандартів та нормативних документів за допомогою приладу СЕМІ-600 (Україна) в лабораторії кафедри екології НУВГП (м. Рівне) [15]. Кожна проба піддавалась обробці у 3 - 5-кратній повторюваності.

В табл. 1 наведені усереднені за створами спостережень результати екологічної оцінки якості поверхневих вод р.Замчисько за найгіршими значеннями ознак в ретроспективі. Ступінь чистоти, стан та клас якості води встановлено на основі комплексного екологічного індексу (Ie), що є середньоарифметичним індексів показників сольового блоку (Ia), трофо-сапробіологічного (Ib) та блоку специфічних показників (Ic).

Таблиця 1. Екологічна оцінка якості поверхневих вод р. Замчисько за найгіршими значеннями ознак

Колові діаграми відображують відношення фактичних ( ) значень характеристик якості води до вимог питного ( ) та рибогосподарського

( ) використання.

Проведена ретроспективна екологічна оцінка якості поверхневих вод р.Замчисько показала, що за останні 40 років комплексний екологічний індекс (Ie) за найгіршими значеннями показників змінювався від 3,0 до 4,32.

Загалом по р. Замчисько, клас якості води змінився від другого до третього лише, що характеризувало його перехід від доброго стану у 1964 році до задовільного у 2005 році, а ступінь чистоти води від дуже чистої до слабко забрудненої. Особливо різкий перехід спостерігався за даними 1990 року.

Для простеження впливу окремих забруднювачів на формування класу якості води, були побудовані колові діаграми з нанесенням меж еталонних значень (I клас) та рибоводно-біологічних вимог до якості води.

Аналіз діаграм дозволяє помітити, що найбільший вплив на погіршення якості поверхневих вод має блок специфічних речовин, а саме такі елементи як Cu, Mn та Zn, значення яких коливались в межах 5 категорії у 1964 році та 7 категорії у 2004 році, що відносило якість води до третього класу.

Зокрема, вміст Cu у воді річки перевищував норму у всіх створах, в середньому в 10 разів. Вміст Zn, в середньому в 4,9 разів; Mn в 5,6 разів, що безпосередньо відображується на погіршенні якості води.

Виявлений вміст середніх величин вмісту важких металів у складових водної екосистеми [16], зведено у вигляді табл. 2.

Так, концентрації ВМ були найбільшими у донних відкладах, де за числовим вираженням елементи розташувались в наступний ряд: Zn > Mn > Cu > As > Pb > Cd > Co.

У фіто-, зоопланктоні та зообентосі концентрації елементів розташовувались в ряд: Zn, Mn > Cu > As > Pb > Cd (за величиною накопичення: зообентос > зоопланктон > фітопланктон)

Концентрації ВМ у представниках іхтіофауни [17] представлені у вигляді ряду Mn, Zn › Cu › As › Pb › Cd › Co (за величиною накопичення у тканинах організму: хребетна кістка › шкіра › зябра › печінка › луска › м'язи; за величиною накопичення різними видами: щука › окунь › краснопірка › лящ › плітка). Концентрації ВМ у вищих водних рослинах, були представлені у вигляді ряду: Mn > Zn > Cu > As > Pb > Cd > Co (за здатністю до накопичення різними видами: елодея канадська > жовтець водяний > лепешняк великий > м'ята водяна > незабудка болотна). Встановлений таким чином, характер і рівень зв'язку за вмістом ВМ у ланках водної екосистеми, дозволив провести прогнозний розрахунок для встановлення їх величин, відносно концентрацій важких металів у воді та у кожній ланці. Цікавим, з практичної точки зору, є прогнозування вмісту ВМ у рибній продукції водойм, відносно їх вмісту у воді. На основі отриманих нами експериментальних даних (всього 837 точок) були побудовані статистичні ряди та проведене регресійне моделювання імовірнісних зв'язків за допомогою створення лінійної моделі.

Таблиця 2. Розподіл концентрацій важких металів по ланцюгам живлення водної екосистеми

З даної таблиці легко помітити, що найменшими були концентрації ВМ у воді річки (Cu - 0,05%; Mn - 0,33%; Zn - 0,05%; Cd - 0,18%). Так як, концентрації Pb та As знаходились поза межами чутливості визначення (отримані значення), можна припустити, що аналогічно іншим елементам, їх вміст у воді річки був меншим одного відсотку (прогнозовані значення). Поясненням цього може бути той факт, що в даному випадку мова йде про проточну систему, яка характеризується постійною динамікою та ефектом розбавлення наявних в ній хімічних речовин.

На основі отриманих даних, було виявлено факт розподілу концентрацій вмісту ВМ, що відбувається згідно природної диференціації харчового ланцюга: від фітопланктону до макрофітів. Факт найбільших концентрацій елементів у мулі, дозволяє відокремити цю ланку в якості “депо”, що здатне накопичувати елементи, а також спричинювати їх повторне надходження до інших складових харчового ланцюга та водної екосистеми.

Встановлений характер і рівень зв'язку між ланками водної екосистеми (n) за вмістом в них важких металів, дозволив отримати формули прогнозійного розрахунку для встановлення концентрацій важких металів у ланках водної екосистеми, відносно їх значень у воді:

Cu (Mn, Zn, … As)n = kn * Cu (Mn, Zn, … As)вода

Cu (Mn, Zn, … As)мул = Cu (Mn, Zn, … As)вода / kn

де: Cu (Mn, Zn, … As)n - вміст певного елемента у будь-якому факторі (n) який необхідно спрогнозувати; kn - відповідний розрахунковий коефіцієнт для n-го фактора; Cu (Mn, Zn, … As)вода (мул) - вміст певного елемента у воді.

В табл. 3 представлені розрахункові коефіцієнти для визначення вмісту ВМ у водних екосистемах, за рівняннями (1, 2).

Потрібно зазначити, що встановлені коефіцієнти достовірно працюють у прогнозних розрахунках для водойм III класу якості води.

Представлені в табл. 3 розрахункові коефіцієнти для встановлення вмісту ВМ у ланках водної екосистеми, в разі підставлення їх у рівняння (2), дають результати, які відповідають розрахунковим значенням вмісту елементів у відповідних ланках, відносно мулу (табл. 2).

Таблиця 3. Розрахункові коефіцієнти по визначенню вмісту ВМ у водних екосистемах, відносно їх значень у воді

Отримані результати проведених нами досліджень дозволяють узагальнити наступне:

- вміст ВМ у воді річки відповідав III класу якості поверхневих вод та не перевищував летальних концентрацій гідробіонтів; лише вміст Zn (0,116 мг/л) у створі №3 за найгіршим значенням ознаки сягнув нижньої межі критичних значень (0,1 мг/л);

- в біоценотичних угрупуваннях концентрації ВМ за числовим вираженням, переважно, розташовувались в ряд: Mn, Zn › Cu › As › Pb › Cd:

- риби водойм III класу якості придатні до споживання у харчових потребах, про що свідчить відсутність перевищень допустимого вмісту ВМ у рибній продукції;

- розподілі загального вмісту ВМ у водній екосистемі, відображує ряд:

мул › макрофіти › зообентос › іхтіофауна › зоопланктон › фітопланктон › вода;

- встановлений характер і рівень зв'язку між ланками водної екосистеми за вмістом в них ВМ, дозволяє спрогнозувати їх вміст відносно один одного.

Литература

метал річка поверхневий

1.Львович М.И. Мировые водные ресурсы и их будующее. - М.: Мысль, 1974. - 448 с.

2. Крушенко Г.Г., Петров С.А., Сабирова Р.Р. Состояние ресурсов пресной воды // Водоснабжение и санитарная техника. - М.: ООО “Изд-во ВСТ”, 2002.- №12. - с.2-5.

3. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух / А. Гор; пер. З англ. - К.: Інтелсфера, 2001. - 404 с.

4. Львович А.И. Защита вод от загрязнения / Под ред. М.М. Телитченко. -Л.: Гидрометиоиздат,. 1979. - 168 с.

5. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.

6. Статистичний щорічник України. 1996 р. - К.: Держкомстат україни, 1997 - 617 с.

7. Трегобчук В., Хвесик М. Водогосподарсько екологічні проблеми і шляхи їх комплексного використання // Економіка України. - 1996. - №1. - с. 32-42.

8. Стан навколишнього природного середовища в Україні у 1992 р.: Скорочений виклад Національної доповіді / За ред. Я Мовчана // Ойкумена (Український екологічний вісник). - 1994. - №1-2. - с.4-30.

9. Клименко М.О., Бєдункова О.О. Вплив екологічних факторів на склад промислових стад риб малої річки // Таврійський науковий вісник. Вип. 44. Херсон, 2006. - с. 167-174.

10. Про стан та преспективи забезпечення питною водою населених пунктів України //Матеріали рішення міжвід. Комісії з питань місцевого самовряд. При КМУ.- К.: Кабінет Міністрів України, 2001.-8с.

Размещено на Allbest.ru