Еколого-економічна оцінка ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон на прикладі річки Турія (українського Полісся)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ ЩОДО УПОРЯДКУВАННЯ ВОДООХОРОННИХ ЗОН НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ ТУРІЯ (УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ)

Яцик А.В., д. т. н., професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук, Косяк Д. С., асистент (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

Наведена загальна та порівняльна оцінки ефективності заходів, приведені розрахунки еколого-економічної ефективності заходів на прикладі річки Турія.

Еколого-економічна оцінка ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок здійснюється шляхом порівняння еколого-економічних ефектів з відповідними витратами на впровадження цих заходів за різними технологіями [1, 3, 7, 4].

Умовою проведення розрахунків економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір варіантів у межах однієї території, де досягається однакова (нормативна) якість навколишнього середовища.

Комплексні дослідження еколого-економічної оцінки ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок України, які виконувалися в УНДІВЕП із залученням фахівців різних напрямів знань, довели, що еколого-економічна оцінка ефективності заходів в багатьох випадках залежить від капітальних вкладень у природоохоронні заходи басейнів річок, а особливо, їх водоохоронних зон і прибережних захисних смуг. Результати цих досліджень викладено у розробленій в інституті ”Методиці упорядкування водоохоронних зон річок України” [4]. Більш детальніше методами оцінки екологічних втрат займалися такі фахівці економісти як Л.Г. Мельник та О.І. Корінцева [3].

Для вивчення еколого-економічної оцінки ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок України необхідно звернути увагу на основні поняття, що включає дана оцінка.

Загальна ефективність показує у скільки разів ефективність проведених заходів перевищує витрати на проведення природоохоронної діяльності, а показник порівняльної економічної ефективності використовують при порівнянні варіантів окремих природоохоронних рішень [9].

Еколого-економічні втрати являють собою витрати економічних суб'єктів від порушення природного середовища (збитки та додаткові витрати на їх запобігання). Існують методи оцінки еколого-економічного збитку - методи, що дають змогу визначити кількісну величину збитку; засновані на трьох підходах: прямому обліку (порівняння умовно “чистого” і “забрудненого” районів); аналітичному, що передбачає одержання кількісних залежностей за допомогою методів багатофакторного математичного аналізу; емпіричному, що передбачає використання залежностей, отриманих за допомогою перших двох методів. Оцінки збитку прямим рахунком і за допомогою аналітичного методу потребують щоразу збору й опрацювання величезного обсягу інформації і внаслідок великої трудомісткості не придатні для широкого використання в економічних розрахунках. Ці два методи використовуються лише як інструменти для створення інформаційної бази. У розрахунках використовуються ще два поняття - можливого і упередженого збитків. Можливий (очікуваний) збиток - це умовне теоретичне значення збитку, що очікується в перспективі чи в передбачуваному стані забруднення навколишнього середовища. Величина ліквідованого збитку внаслідок проектованих чи фактично виконаних заходів, що захищають середовище, становить упереджений збиток.

Витрати на відтворення факторів природного середовища, що несе виробник, складають основу витратного підходу оцінки природних ресурсів. Ефект споживача - основа рентного (результатного) підходу. Витратні оцінки враховують витрати, які необхідні для відтворення кількісних або якісних властивостей природних факторів. Результатна оцінка визначається за величиною економічного ефекту, який може одержати споживач внаслідок використання природних благ.

Еколого-економічні оцінки характеризують зміну параметрів господарської діяльності економічних суб'єктів, у відповідь на процеси використання природних благ і їх вплив на компоненти середовища. Основна функція еколого-економічних оцінок - інформаційна, їх завдання - з максимальним ступенем вірогідності відбити, яким чином пов'язані з використанням природних благ процеси, що відбуваються у природі, суспільстві і технічних системах, як вони впливають на вартісні показники діяльності економічних суб'єктів [2, 3].

Обгрунтування й оцінку економічної ефективності інженерно-біотехнічних заходів (ІБЗ) щодо упорядкування водоохоронних зон (ВЗ), спрямованих на поліпшення екологічного стану річок, треба здійснювати на основі вихідних даних про використання водно-земельних ресурсів басейну та об'єктів їх забруднення. Для цього необхідно використовувати усі наявні інформаційні джерела та особливо матеріали результатів натурних досліджень.

Проведення водоохоронних заходів, до яких у першу чергу відноситься упорядкування водоохоронних зон (прибережних захисних смуг), це - проблема багатоцільова. Вирішувати її потрібно з використанням системного підходу. Забруднення річок, погіршення якості води та в цілому їх екологічного стану відбувається за рахунок поверхневих побутових і сільськогосподарських стоків, особливо тих, що збільшуються у період повеней і паводків, а також стоків з різних підприємств, що не мають ефективних очисних споруд.

Економічні збитки вимірюються сумою витрат на запобігання виникненню впливу забруднюючого об'єкту на стан річки та навколишнього природного середовища. Упорядковані водоохоронні зони та прибережні захисні смуги виконують функції буферу, що захищає від впливу антропогенного навантаження на стан річок.

Величина упереджених економічних збитків (З_вз) дорівнює різниці між розрахунковими сумами можливих збитків (З_м), наявних або можливих у разі невиконання ІБЗ, і залишковими збитками (З_з) після їх виконання:

. (1)

Економічне обгрунтування та оцінку результативності ІБЗ слід виконувати виходячи з принципу порівняльної ефективності двох варіантів: перший - ІБЗ на річках впроваджується, стан річки та навколишнього природного середовища не погіршується, стабілізується або поліпшується; другий - ІБЗ на річках не здійснюється, екологічний стан річки та прилеглих територій погіршується, навколишнє природне середовище та інфраструктура зазнають негативного впливу.

Оцінку економічної ефективності під час упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на річках необхідно виконувати з використанням методів, наведених у [1, 3, 7].

Згідно з [1, 7] можливі збитки (З_м), що завдаються внаслідок забруднення річок, визначаються за формулою:

, (2)

де З_м - річні можливі збитки, що зможуть виникнути у разі забруднення стоку річки шкідливими речовинами, грн./рік; - множник, що дорівнює 400 карбованців за одну умовну тонну (у цінах 1988 р.), що згідно з ДБН ІV-16-96, частина ІІ, перераховано у базісні ціни 1997 р. та дорівнює 417,2 гривнів за одну умовну тонну (грн./умов.т.) [5, 8]; _к - константа, що має різні значення для відповідних водогосподарських ділянок (басейнів річок), величина безрозмірна, її значення приймаємо згідно [6]; М_м - зведена маса можливого річного виносу біогенних речовин від джерела в і-й водогосподарській ділянці (басейні річки), умов.т/рік.

Значення величини М_м визначається за формулою:

, (3)

де n - загальна кількість біогенних речовин на даному джерелі забруднення і...; і - номер біогенної речовини; А_і - показник відносної небезпечності виносу і-ої біогенної речовини до річки, умов.т/т; А_mi - загальна маса можливого річного виносу і-ої речовини, т; ГДК_р/гі - граничнодопустима концентрація і-ої біогенної речовини у річці (водоймі) рибогосподарського значення, г/м³.

Залишкові збитки (З_з) можна визначити аналогічно з можливими збитками за формулою:

, (4)

де А_зі - загальна маса залишкового річного виносу і-ої біогенної речовини, т.

У випадку, коли відсутнє затверджене значення ГДК_р/гі можна використовувати значення ГДК і-ої біогенної речовини у воді водогосподарських об'єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування. А у разі відсутності затверджених значень ГДК_р/гі і ГДК_х/пі у формулі замість величини, що визначається з можна приймати А_і = 5*10⁴ умовних тонн за тонну (умов. т/т). Значення ГДК щодо забруднення водойм біогенними речовинами беремо з “Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами” або з інших літературних джерел.

Розрахунки економічних збитків у разі виносу азоту, фосфору, калію (NPK) з сільськогосподарських угідь здійснюються з використанням даних за площинними та точковими джерелами забруднення за формулою [7]:

, (5)

де М_бр.і - маса річного виносу біогенних речовин від джерел і-ої водогосподарської ділянки, умов.т/рік; R - питома кількість забруднюючої речовини (біогенної) з грунту сільськогосподарських угідь, кг/га; F - площа, зайнята відповідною сільськогосподарською культурою, га.

На річці визначаються розрахункові створи по забрудненню.

Економічні збитки, що завдаються господарству внаслідок виносу біогенних речовин до річки, здійснюються у системному матричному вигляді за площинними та точковими джерелами забруднення.

Загальна економічна ефективність (Е_з) витрат на упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг для запобігання забрудненню біогенними речовинами визначається за формулою:

, (6)

де Р - економічний результат (ефект), отриманий внаслідок запобігання забрудненню річок біогенними речовинами у разі упорядкування ВЗ, грн./рік; В - зведені витрати, понесені на упорядкування ВЗ, грн./рік; В_е - річні експлуатаційні витрати на обслуговування та утримання основних фондів водоохоронних зон, грн.; К - капітальні вкладення на упорядкування ВЗ, грн.; Е_н - нормативний коефіцієнт капіталовкладень, що дорівнює 0,12.

Річний економічний ефект (Е_вз) внаслідок упорядкування ВЗ визначається як різниця між величиною річного економічного результату та витратами (В), понесеними на виконання заходів для захисту від забруднення, грн. тобто:

. (7)

Еколого-економічна оцінка ефективності заходів щодо упорядкування ВЗ здійснювалася порівнянням величини очікуваного економічного результату з величиною витрат, що його забезпечують, методом розрахунку показників річної загальної (абсолютної) економічної ефективності витрат і річного (чистого) економічного ефекту.

Розрізняють фактичний та очікуваний (проектний, прогнозний) чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Фактичний чистий економічний ефект визначається для здійснення цільових заходів на основі порівняння фактичних витрат і фактично досягнутого економічного результату при реалізації проекту. Очікуваний чистий економічний ефект розраховується на етапах розробки прогнозів, програм, проектів, створення нової природоохоронної техніки, виробництва екологічно чистої продукції на основі багатоваріантного аналізу очікуваних витрат і результатів з метою вибору оптимального, який забезпечує максимального економічного ефекту при додержанні чинних вимог до якості навколишнього середовища.

Порівняльні варіанти повинні відповідати вимогам щодо умов праці, технічних та економічних показників, комплексного використання відходів, вторинних ресурсів тощо, передбаченим нормативними документами [8].

У межах басейну р. Турія здійснено розрахунок можливого залишкового фосфорного навантаження одного з найважливіших біогенних компонентів під час оцінки стану водних екосистем. Згідно з отриманими даними наявних тут природних фільтрів - лісів, лісосмуг, луків та боліт явно недостатньо для можливого поглинання фосфорного забруднення від площинних та точкових джерел. Розраховане можливе залишкове фосфорне навантаження у межах водозбору є досить великим і становить 4555,085 т/рік.

Тому як величина упереджених збитків розраховується вартість заходів щодо усунення можливого фосфорного забруднення на водозбірній площі р. Турія. Зважаючи на те, що прибуток внаслідок їх здійснення не розглянуто, то, у даному випадку, річний економічний ефект дорівнює річній величині упереджених економічних збитків й розраховується за формулою (2), де _к - регіональний коефіцієнт, що показує відносну небезпеку внаслідок забруднення водойми і дорівнює 2,5 [6], тоді річна величина упереджених економічних збитків, що могли б виникнути внаслідок можливого залишкового фосфорного навантаження дорівнює:

= 417,2 * 2,5 * 151684,33 = 1,58 млн.грн.

Приведена маса фосфору розраховується за величиною річного можливого залишкового фосфорного навантаження з урахуванням показника відносної небезпеки виносу за формулою (5) становить:

= 4555,085 * 33,3 = 151684,33 умов. т/рік

Річна загальна економічна ефективність відображає економічний ефект внаслідок здійснення запланованих природоохоронних заходів, що припадає на 1 грн. вкладених коштів на їх здійснення й виражена двома показниками:

Показником загальної економічної ефективності витрат (Е_з) що є співвідношенням річної величини відвернених економічних збитків (Р) до загальних витрат (В) у річному обчисленні, що обумовили його отримання, яке визначається за формулою (6).

Приведені річні витрати на здійснення водоохоронних заходів визначаються величиною капітальних вкладень (з урахуванням нормативного коефіцієнту їх ефективності) та величиною річних експлуатаційних витрат на обслуговування та утримання основних фондів:

, (8)

де К - капітальні вкладення у створення основних фондів для здійснення заходів, млн.грн.

Капітальні вкладення у створення основних фондів запропонованих заходів складаються з:

, (9)

де К_п.пс - капітальні вкладення на перезалуження прибережних смуг; К_р.р - капітальні вкладення на розчистку русла; К_с.н - капітальні вкладення на створення зимувальних ям та нерестилищ; К_с.вз - капітальні вкладення на створення прибережної водоохоронної зони. Згідно [8] індекс споживчих цін за 2006 рік становив 111,6 %, а тому поточні капітальні вкладення на створення водоохоронних зон переводимо у базісні ціни 2006 року. Наприклад, для р. Турія у 1994 році капітальні вкладення на створення водоохоронних зон становили К = 264198,58 млн. крб., а після переведення у ціни 2006 року К = 1,63 млн. грн.

К = 0,154 + 1,48 + 32,58 + 1595,78 = 1629,99 тис.грн. або

К = 1,63 млн.грн.

Крім того, річні експлуатаційні витрати становлять - В_е = 0,195 млн.грн. В_е - річні експлуатаційні витрати на обслуговування та утримання основних фондів для здійснення заходів, млн.грн./рік; Е_н = 0,12 - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, 1/рік.

Приведені річні витрати становлять:

= 0,12 * 1,63 + 0,195 = 0,391 млн.грн./рік.

Тому річні величини загальної ефективності витрат на водоохоронні заходи визначаються як:

= 1,58 / 0,391 = 4,04 млн.грн./рік

Показник загальної економічної ефективності капітальних вкладень (Е_к) є співвідношенням річного економічного результату з урахуванням експлуатаційних витрат (В_е) до величини капітальних вкладень (К):

= (1,58 - 0,195) / 1,63 = 0,849 млн.грн./рік

Таким чином, термін окупності капітальних вкладень становить:

= 1,63 / 0,849 = 1,92 років.

Річний (чистий) економічний ефект. Чистий (господарський) економічний ефект (Е_вз) внаслідок здійснення запроектованих заходів є різницею між величиною річного економічного результату (Р = З_м) та величиною приведених витрат (В), що обумовили його отримання:

= 1,58 - 0,391 = 1,189 млн.грн./рік

Таким чином, розраховані показники ефективності внаслідок здійснення водоохоронних та санітарних заходів підтверджують економічну доцільність у їх здійсненні.

Аналогічні розрахунки економічних показників можна виконувати і для інших басейнів річок Українського Полісся.

економічний екологічний річка природоохоронний

Література

1. Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экологического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды, М., “Экономика”, 1986. - 86с.

2. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2002. - 346 с.

3. Методи оцінки екологічних втрат: Монографія / За ред. д.е.н. Л.Г. Мельника та к.е.н. О.І. Корінцевої. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. - 288 с.

4. Методика упорядкування водоохоронних зон річок України. - К.: Оріяни, 2004. - 128 с.

5. Порядок визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України. ДБН IV-16-96, частина II, Державний Комітет України у справах містобудування і архітектури, К., 1996. - 139 с.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. за № 303 про “Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” // Офіційний вісник України, Київ, 1999. - 26 с.

7. Рекомендации по расчету поступления биогенных веществ в водоемы для прогноза эвтрофирования водохранилищ и выбора водоохранных мероприятий, М., Росагропромиздат, 1989. - 27 с.

8. Розрахунок розміру річного відсоткового доходу та ставки щомісячного купона. Додаток до наказу Міністерства фінансів України 14.12.2004 № 779 - К.: Газета “Урядовий кур'єр” від 30.12.2004, № 250.

9. Царенко О.М., Нєсвєтов О.О., Кабацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2001. - 326 с.

Размещено на Allbest.ru