Екологічне маркування в умовах ринкових відносин: стан, проблеми, перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічне маркування в умовах ринкових відносин: стан, проблеми, перспективи розвитку

А.В. Чернихівська

На шляху глобальних інтеграційних процесів одним із основних пріоритетів для України є утвердження екологічної політики як інтегрованого чинника соціально-економічного розвитку держави, що передбачає формування і впровадження екологічно збалансованих моделей виробництва і споживання. Екологізація підприємницької діяльності має глобальні тенденції і вже стала щоденною практикою багатьох західних підприємців. Український досвід засвідчує позитивну реакцію до потреб вирішення проблем довкілля, підвищення екологічної свідомості громадян та їх прагнення до здорового способу життя, постійно зростаюче зацікавлення щодо розвитку екологічного бізнесу.

Вступ

Сучасні зрушення в економіці України та її орієнтація на пріоритети світового розвитку вимагають розроблення і формування новітніх підходів у сфері управління господарською діяльністю. Важливим заходом у вирішенні цих проблем є орієнтація саме на інноваційний розвиток.

Загальна постановка проблеми. Останнім часом фахівці в царині інноваційного бізнесу небезпідставно стверджують, що обсяг наявних в Україні науково-технічних розробок досить великий, а їхній рівень досить високий. Нові комерційні структури, які метою своєї діяльності вважають захоплення провідних позицій на ринку, чудово розуміють роль інновацій у власному розвитку.

Стан основних досліджень аспектів розвитку екологічного маркування. Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, засвідчив, що ця тематика переважно розробляється західними вченими. В Україні до проблем екологізації бізнесу зверталися Л.Г.Мельник, М.К. Шапочка у підручнику "Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням", В.Я. Шевчук, Ю.М. Навроцький та співавтори у навчальному посібнику "Екологічне підприємство" тощо.

Невирішені проблеми. З кожним днем у суспільстві зростає занепокоєність проблемами здоров'я людини та навколишнього природного середовища, а також усвідомлення того, що екологізація будь-якої діяльності - єдино правильний вибір суспільства.

Враховуючи запланований на 2007 рік вступ України до Світової організації торгівлі, підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника не можливе без урахування міжнародних екологічних вимог і набуває державного значення. Тим більше, що Україна за рівнем конкурентоспроможності з 117 країн світу посідає лише 84-те місце.

Постановка завдання

Враховуючи вище викладене, виникає необхідність дослідження перспектив розвитку екологічного маркування в Україні, а також вирішення екологічних проблем на глобальному та локальному рівнях, що стають пріоритетною справою світового товариства та підприємницьких структур.

Основний зміст дослідження. Формування попиту і стимулювання збуту, планування бізнесу з урахуванням екологічних аспектів - найактуальніша проблема на сучасному етапі розвитку екологічно збалансованого виробництва та споживання і основне завдання екологічного маркетингу. Екологічний маркетинг орієнтується на нові екологічні потреби, що виникають у результаті екологічної кризи чи погіршення якості навколишнього середовища. До основних напрямків екологічного маркетингу відносять: екологічний аудит, екологічні звіти, екологічне страхування, нові форми реклами, екологічну сертифікацію, екологічне маркування [1].

Екологічний маркетинг дає можливість не тільки по-новому здійснювати процес стратегічного планування, але й вказує напрямки вирішення багатьох проблем, пов'язаних із виникненням екологічних ризиків.

Саме екологічні потреби споживачів є основним об'єктом уваги виробників екологічно чистих і екологічно безпечних товарів та послуг. Через задоволення екологічних потреб споживачів виробники реалізують свою кінцеву мету - одержання прибутку, а кінцевим прибутком у випадку застосування екологічного маркетингу є підвищення та поліпшення якості життя.

Упаковка чи етикетка, на якій міститься інформація, - це перший крок знайомства покупця з товаром. Останнім часом покупець звертає особливу увагу саме на екологічність товарів. Тому з метою інформування споживачів з продукцією в Україні з 2002 року запроваджено програму екологічного маркування [2].

Програма впроваджується за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» та за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи [5].

З початку 2006 р. розвиток Програми екологічного маркування в Україні став спільною справою для Торгово-промислової палати України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Української асоціації споживачів та Всеукраїнської громадської організації «Жива планета». Цей факт було закріплено відповідною Угодою про співробітництво від 29 грудня 2005 року [5].

Програма впроваджується з метою формування та розвитку сталого виробництва та споживання в Україні. Досягнення мети передбачає створення адаптованої до міжнародних та європейських вимог системи державної підтримки виробництва продукції з мінімальним впливом на довкілля та здоров'я людини.

Вперше використання екологічного маркування було рекомендовано на Світовому саміті в Ріо-де-Жанейро в 1992 році, а його впровадження підтримали такі міжнародні організації, таки як ООН, Світова організація торгівлі та Європейський Союз [3].

Екологічне маркування - це право використовувати екологічний знак, яке надається незалежною третьою стороною шляхом екологічної сертифікації продукції відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 14024 [3].

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) визнала три розширених типи добровільних видів екологічного маркування. Програма розвитку екологічного маркування в Україні відповідає першому типу -- це добровільна програма, що базується на різних критеріях та здійснюється третьою стороною, яка нагороджує правом використовувати маркування на продуктах, інформуючи тим самим про екологічну пріоритетність продукції в рамках відповідної групи/категорії, виходячи з принципів аналізу всього життєвого циклу товару.

Інформація, яку відображає екологічне маркування, поділяється на три основні типи [3]:

1) інформація про екологічність продукції загалом, яка враховує увесь життєвий цикл її виробництва;

2) інформація про екологічність окремих властивостей продукції. До цієї категорії також відносять знаки, що відображають відсутність речовин, які призводять до зменшення озонового шару Землі; знаки на предметах споживання, що відображають можливість їх утилізації з найменшою шкодою для навколишнього середовища, і багато інших;

3) інформація для ідентифікації натуральних продуктів харчування (органічне виробництво) тощо.

Навіщо підприємству може знадобитися сертифікація за вимогами ІSO 14024? По-перше, для попередження екологічних ризиків на підприємстві; по-друге, для зниження виробничих і експлуатаційних витрат; по-третє, для системного управління охороною навколишнього природного середовища, ресурсо- та енергозбереження.

Підприємства, продукція яких отримала знак екологічного маркування, визнаного на міжнародному рівні, стають більш конкурентоспроможними на світовому ринку.

З жовтня 2004 року знак «Екологічно чисто та безпечно» представляє Україну в Глобальній мережі екологічного маркування - Global Ecolabelling Network (GЕN) - міжнародної організації, яка об'єднує 35 програм екологічного маркування в світі, зокрема і інтегровану програму Європейського Співтовариства [5].

Впровадження та сертифікація систем управління і продукції відповідно до вимог міжнародних стандартів серії 14000, затвердженої Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), є загальновизнаним у світі механізмом, що забезпечує дотримання екологічних вимог на всіх етапах життєвого циклу продукції (виробництво, торгівля та інше), сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції, покращанню економічних показників, впровадженню більш чистого виробництва, зменшенню інвестиційних ризиків.

Для отримання знаку екологічного маркування продукції необхідно пройти процедуру сертифікації на відповідність додатковим екологічним вимогам - екологічним критеріям.

Екологічні критерії до окремого виду продукції встановлюються міжнародними організаціями: Глобальною мережею екологічного маркування (GEN) та для продукції сільськогосподарського виробництва - Міжнародною федерацією екологічного сільського господарства (IFOAM).

На екологічну сертифікацію можуть бути представлені тільки окремі види товару або послуг. Сертифікації не підлягають фармацевтичні препарати та тютюнові вироби.

Процедура сертифікації починається з подачі відповідних даних про підприємство - товаровиробника і продукцію до органу сертифікації з екологічного маркування за заявою встановленої форми.

Якщо підприємства вважають за потрібне використати знак “Екологічно чистий” на етикетці свого продукту і намагаються показати офіційне підтвердження якості продукції і відповідності його національним та міжнародним вимогам якості, необхідно звертатися до органу добровільної сертифікації підприємства “Екомедсервіс”. Однією з послуг, які надає орган добровільної сертифікації (ОДС) підприємства “Екомедсервіс”, є надання права на маркування продукції знаком органу з написом “екологічно чистий”. Цей екологічний знак може присвоюватися продуктам та послугам, що входять до напрямків сертифікації ОДС і означає відповідність даного продукту ряду екологічних вимог.

Товаровиробник, продукція якого пройшла сертифікацію, отримує право відтворення знаку екологічного маркування «Екологічно чисто та безпечно» на етикетці, а також на документації та рекламних матеріалах, який підтверджується міжнародним сертифікатом відповідності з терміном дії до трьох років, що встановлюється ліцензійною угодою з проведенням щорічного технічного нагляду.

За інформацією Міжнародної організації зі стандартизації сьогодні в світі сертифіковані понад 111 тисяч систем екологічного управління. В країнах з розвиненою економікою впровадження систем екологічного управління стає все більш поширеним серед підприємств, організацій, навчальних та медичних закладів, в сфері послуг. Світовими лідерами у цій сфері є Японія, Китай, Іспанія, Великобританія, Італія, США, Німеччина. У Європі найбільша кількість сертифікованих систем екологічного управління за останні роки впроваджена у Чеській Республіці, Угорщині, Польщі, Румунії, Словенії. За кількістю та темпами впровадження сертифікованих систем екологічного управління Україна відстає від розвинених країн і займає 54-те місце у світі та 27-ме в Європі.

Зелена позначка на етикетці, зображення якої нагадує обриси людини і листочка, має свій зміст й несе в собі чимало інформації. Такого вигляду знаки є своєрідною зрозумілою мовою, якою говорять між собою споживач та виробник у цілому світі. Відтепер і в Україні створений прецедент відкритого, відповідального та цивілізованого підходу до екологічних параметрів безпеки продукції та процесу виробництва. Це є ще одним підтвердженням реалізації прагнень України бути серед тих країн, які дбають про екологічну чистоту продуктів харчування для свого населення та піклуються про свій імідж та репутацію.

Зображення «зеленого журавлика» та напис «Екологічно чисто та безпечно», крім належних якісних характеристик маркованої продукції, свідчить про відповідність міжнародним екологічним критеріям оцінки життєвого циклу продукції.

Курс України на інтеграцію в міжнародне співтовариство потребує докорінних змін щодо забезпечення відповідного функціонування внутрішнього ринку: виробники повинні гарантувати споживачам необхідний рівень якості, відповідно і безпеки товарів та послуг, а також наблизити умови виробництва до міжнародних стандартів і забезпечити доступ продукції українських товаровиробників на світові ринки, участь у міжнародній кооперації.

Визнання українського знаку на міжнародному рівні є одним з важливих факторів, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції українських виробників на світовому ринку.

Враховуючи те, що екологічна сертифікація відповідно до вимог європейських та міжнародних стандартів здійснюється за принципом добровільності, державна підтримка має сприяти не лише формуванню позитивного іміджу, а й створенню більш сприятливих економічних умов для поширення цього виду діяльності.

Більш широке впровадження систем екологічного управління і екологічної сертифікації продукції сприятиме системному зменшенню екологічних впливів на здоров'я людини, раціональному використанню ресурсів на всіх стадіях життєвого циклу продукту - від стадії виробництва до утилізації.

Підтримка виробництва і споживання екологічно сертифікованої (“зеленої”) продукції на першому етапі здійснюється шляхом надання їй переваги при закупівлях в державному секторі економіки.

Надання переваги такої продукції при державних закупівлях допомагає сформувати ринок її сталого виробництва і споживання і з часом підвищує попит на “зелену” продукцію і в інших секторах економіки. Такий механізм підтримки впроваджений в Німеччині, Чехії, Японії та інших країнах.

Низький рівень впровадження та сертифікації систем екологічного управління та екологічної сертифікації продукції відповідно до європейських та міжнародних вимог обумовлюється такими факторами, як:

- відсутність екологічних пріоритетів у галузевих та регіональних програмах економічного розвитку;

- використання застарілих стандартів, норм та правил;

- необхідність удосконалення діючої системи акредитації органів сертифікації, стандартизації та метрології;

- недостатній рівень інформаційно-освітніх заходів щодо впровадження систем управління довкіллям та екологічної сертифікації продукції.

Запровадивши систему управління довкіллям та здійснивши екологічну сертифікацію продукції у відповідності до міжнародних та європейських вимог, підприємство має бути зацікавлене в її подальшій підтримці на необхідному рівні і постійному вдосконаленні.

Пільгове кредитування впровадження систем екологічного управління, збільшення обсягів державних закупівель екологічно сертифікованої (“зеленої”) продукції має стати одним із суттєвих важелів впровадження екологічних систем управління на виробництві.

В Україні найпершим з проведення екологічного маркування стало підприємство “Криворіжсталь” - металургійне підприємство, яке отримало право використовувати національний знак екологічного маркування “Екологічно чисто та безпечно” у своїй документації. Однак досягнення таких результатів великим промисловим підприємством країни потребувало значних зусиль, зокрема, виконувалася робота за всіма основними екологічними напрямками, в тому числі щодо зниження шкідливих викидів, утилізації відходів, впровадження нових енергозберігаючих технологій та оздоровлення навколишнього середовища; а також прагнення до розроблення системи екологічного менеджменту відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 14001. Все це покращує імідж підприємства на міжнародному ринку та значно підвищує конкурентоспроможність продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках [4].

Висновки

Таким чином, екологічне маркування товарів, продукції використовується для інформування споживачів про ступінь екологічності товарів, допомагає їм вибрати екологічну продукцію і, крім того, є стимулом для виробників, створюючи можливість використання екологічних характеристик виробничих процесів, продукції та послуг як один з чинників конкурентної боротьби. Наприклад, у країнах ЄС практично неможливо продати товар без екологічного маркування.

Необхідно відмітити, що екологічне маркування сьогодні - це запорука успіху діяльності будь-якого підприємства в майбутньому; в той же час - це зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище, а, отже, й зменшення негативної дії на здоров'я населення.

Виконання всіх перелічених вище заходів сприятиме впровадженню інноваційних технологій більш чистого виробництва, раціональному використанню матеріальних та енергетичних ресурсів, збалансованому розвитку економіки, випуску безпечної для здоров'я людини та довкілля продукції, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника на міжнародному ринку, зміцненню експортного потенціалу, зменшенню інвестиційних ризиків за екологічними факторами.

екологічне маркування

Література

1. Вічевич А.М., Вайданич Т.В., Дідович І.І., Дідович А.П. Екологічний маркетинг: Навчальний посібник. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - 248 с.

2. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Формування ринку екологічних інновацій: економічні основи управління: Монографія. / За ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. - 250 с.

3. Мельник Л.Г., Шапочка М.К. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005.- 759 с.

4. Садченко Е.В. Принципы и концепции экологического маркетинга: Монография. - Одесса: Астропринт, 2002. - 400 с.

5. Очколас А. Складанюк Л. Заради безпеки та якості життя // Високий Замок. - 2005. - №184 (3105) - 11 жовтня.

6. Тєлєтов О.С. Проблеми екологічного маркетингу // Маркетинг в Україні. - 2000. - №1.- С. 7

Размещено на Allbest.ru