Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив зовнішньоекономічної діяльності на екологічні пріоритети прикордонних регіонів

С.М. Фролов

Стаття призначена проблемам формування місцевих бюджетів прикордонних регіонів в умовах забезпечення екологічної безпеки природних екосистем. Пропонується формування нового економічного механізму регулювання взаємодії державних органів різних рівнів в сфері екологічної політики, створення економіко-екологічної концепції стимулювання охорони навколишнього середовища для прикордонного регіону.

С.М. Фролов

Влияние внешнеэкономической деятельности на экологические приоритеты приграничных регионов

Статья посвящена проблемам формирования местных бюджетов приграничных регионов в условиях обеспечения экологической безопасности природных экосистем. Предлагается формирование нового экономического механизма регулирования взаимодействия государственных органов разных уровней в сфере экологической политики, создания экономико-экологической концепции стимулирования охраны окружающей среды для приграничного региона.

Вступ

Із становленням державності України в ряді районів об'єктивно з'явились нові функції державного управління, пов'язані з прикордонним статусом районів. Це стосується районів, прилеглих до Росії, Білорусі, Молдови, оскільки раніше, у колишньому СРСР, кордони існували лише номінантно і не потребували спеціального обслуговування при транспортуванні пасажирів і вантажів.

Рівень фінансового забезпечення розвитку регіонів набагато нижче їх реальних потреб. Це ускладнює виконання регіоном специфічних функцій, які не можуть здійснювати інші структурні рівні.

Однією з таких функцій є забезпечення екологічної безпеки. В Україні поступово збільшується роль місцевої влади у вирішенні природоохоронних проблем, але в результаті недостатньої фінансової бази регіонів проблеми екологічного характеру з кожним роком все більше загострюються.

Особливості прикордонного розташування вимагають нині враховувати не лише діяльність митниці, а й додаткові витрати місцевих органів влади на фінансування заходів щодо підтримки порядку на прилеглих територіях, включаючи поля, луги, польові і лісові дороги тощо. Функції і витрати, пов'язані з прикордонним статусом окремих регіонів, повинні, на нашу думку, враховуватись при прогнозуванні фінансових потоків цих регіонів.

Названі особливості прикордонних регіонів можна враховувати при розподілі доходів від митної діяльності між центральним і регіональним рівнями державного управління.

Проблеми державного регулювання економіки висвітлені у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Методичні підходи до формування і розподілу доходів за секторами економіки розроблялись відомими зарубіжними економістами Р. Фрішем і Я. Тімбергеном. В Україні подальший розвиток ці питання набули у працях відомих вітчизняних вчених В.М. Геєця, В.Ф. Бесєдіна, І.І. Лукінова, А.С. Гальчинського, Б.Я. Панасюка, В.І. Науменка, Г.О. Пяточенка, С.І. Дорогунцова, С.М. Козьменка, Г.Л. Коффа, Ю.М. Манцевича, В.М. Трегобчука, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього.

Віддаючи належне надбанням зарубіжних і вітчизняних вчених, слід відмітити, незважаючи на численність досліджень, питання регулювання фінансових потоків з урахуванням питань екологічної безпеки прикордонних регіонів України, особливо на рівні місцевого самоврядування, що потребують подальшого вивчення.

Постановка завдання

Таким чином, мета статті - дослідження впливу зовнішньоекономічної діяльності на формування бюджету і розроблення механізму компенсації прикордонним регіонам еколого-економічних збитків внаслідок обслуговування ними товаро- і пасажиропотоків через митний кордон України.

Результати

Місцеві органи влади можуть застосовувати досить вагомі важелі для економічного і соціального регулювання. У більшості розвинених країн органи місцевого самоврядування мають право приймати регулюючі нормативні акти, статути або хартії міст, регіонів та інших адміністративних одиниць. Вони складають основу так званого статутного права. Це право є важливою складовою частиною муніципального (комунального)права.

Важливою формою впливу на економіку і соціальну сферу є фіскальна політика місцевих органів влади. Місцеві органи влади мають право в рамках, визначених законодавством, встановлювати місцеві податки і збори. Крім того, вони можуть надавати пільги зі сплат податків, які надходять до місцевих бюджетів. Фіскальна політика місцевих органів влади у багатьох країнах є важливим інструментом впливу на розміщення продуктивних сил, розвиток депресивних територій, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу.

Створюючи особливі або пільгові режими оподаткування, місцева влада залучає додаткові інвестиції, сприяє новому будівництву, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, створенню спеціальних економічних зон та зон промислового будівництва. Досвід інших країн свідчить, що чим менше розвинене та чи інша територія, тим більші податкові пільги надають її органи влади з метою подолання відставання. Дуже часто у створенні сприятливих фінансових умов розвитку депресивних територій бере участь і держава. Система таких пільг отримала назву преференції. Формами преференції є особливі бюджетні режими, податкові канікули, особливі режими валютного регулювання та візові режими.

В України місцеві органи влади, починаючи з 1993 р., також отримали право на встановлення місцевих податків і зборів. Вони мають право надавати пільги зі сплат інших податків в тій частині, в якій вони надходять до місцевих бюджетів.

На жаль, роль і значення фіскальної політики місцевих органів влади для розвитку економіки в Україні поки що залишаються дуже незначними. На відміну від більшості європейських країн, де місцеві податки і збори є основним доходним джерелом місцевої влади, в України вони відіграють незначну роль. У 2005 р. за рахунок місцевих податків і зборів сформовано менш ніж 5% доходів місцевих бюджетів. Ось чому розвиток фіскальної діяльності місцевих органів влади України є ключовим напрямком посилення їх впливу на стан справ в економіці.

Досвід і практика бюджетного регулювання інших країн свідчать про необхідність переходу до довгострокових стабільних нормативів відрахувань від регульованих доходів до місцевих бюджетів. Сам перелік таких доходів також повинен бути стабільним. Слід також розробити критерії, на основі яких встановлюються нормативи відрахувань до місцевих бюджетів. Ці критерії не можуть бути розроблені без складання балансу фінансових ресурсів території, розрахунків сукупних податкових надходжень на душу населення у кожній адміністративно-територіальній одиниці. Що стосується більш далекої перспективи, то взагалі в Україні слід було б відмовитися від так званих регульованих доходів. Збалансування бюджетів доцільно здійснювати на основі власних доходів і трансфертів (дотацій, субсидій, субвенцій).

Враховуючи, що митна діяльність та її показники формуються під впливом значної кількості факторів, алгоритм визначення надходжень від цієї діяльності повинен містити такі складові і етапи:

аналіз динаміки зовнішнього торговельного обороту за умов значної кількості спостережено (35-40 місяців), в тому числі експорту товарів та імпорту товарів, а також експорту і імпорту послуг;

аналіз динаміки і структури фінансових потоків, що формуються у сфері митної діяльності, в тому числі ввізного і вивізного мита, податку на додану вартість, акцизного збору, митного збору, інших видів доходів;

аналіз залежності між кількістю пропущених вантажів і обсягів доходів митниці від обслуговування вантажопотоків;

аналіз факторів, що формують фінансові надходження митниці і побудова на їх основі факторної і кореляційної матриць з визначенням тісноти зв'язку між змінними і факторами. До факторів віднесено ті, що відображають структурну схему роботи митниці: обсяги перерахувань доходів до бюджету і державної митної системи, в тому числі в національній валюті і іноземній валюті; кількість пропущених через митницю одиниць транспорту і чисельність громадян; обсяги конфіскації товарів, валюти, інших предметів; кількісні і вартісні показники контрабанди, виявленої у процесі митної діяльності; кількісні і вартісні показники порушення митних правил.

У 2005 р. обсяги експорту товарів та послуг порівняно з 2004 р. збільшилися на 6,4%, імпорту на 25,7% і становили відповідно 40,4 млрд дол. та 39 млрд дол. США. Позитивне сальдо становило 1369,5 млн дол. (у 2004 р. - 6918,6 млн дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,04 (у 2004 р. 1,22) (рис. 1).

Україна здійснювала зовнішні операції товарами та послугами з партнерами 203 країн світу.

Структура експорту та імпорту України порівняно з 2004р. майже не змінилася: питома вага зовнішньої торгівлі товарами в експорті становила 84,8%, в імпорті 92,5% (у 2004 р. 86% та 93,4%), послугами - 15,2% та 7,5% (14% та 6,6%).

У 2005 р. порівняно з попереднім роком експорт послуг збільшився на 15,6% і становив 6134,7 млн дол., імпорт - відповідно на 41,4% і склав 2910,9 млн дол. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 3223,8 млн дол. (у 2004 р. - 3249,3 млн дол.) (рис. 2).

У 2005 р. український експорт товарів становив 34,3 млрд дол. США і збільшився порівняно з 2004 р. на 5%. Іноземних товарів на територію України було ввезено на 36,1 млрд дол., або на 24,6% більше у порівнянні з попереднього року.

Розподіл обсягів експорту товарів за видами транспортних засобів у 2005 р. здійснювався таким чином: морським транспортом було перевезено 46,4%, залізничним - 29,1%, автодорожнім - 18,3%, транспортом, вид якого невідомий (у т.ч. "ручною поклажею") - 2%, стаціонарними транспортними засобами (трубопроводами) - 1,7%, повітряним транспортом - 1,5% від загального обсягу експорту товарів (рис. 3).

Рис. 1. Структура зовнішньої торгівлі України

Рис. 2. Обсяги зовнішньої торгівлі України послугами

екологічна безпека прикордонний регіон

Серед транспортних засобів, якими ввозились товари в Україну, значна частка припадала на автодорожній транспорт - 40,1%, залізничний - 18,3%, транспорт, вид якого невідомий (у т.ч. "ручною поклажею") - 13,8%, стаціонарні транспортні засоби (трубопроводи) - 11,8%, морський транспорт - 11,7% від загального обсягу імпорту (рис. 4).

Рис. 3. Динаміка експорту товарів за видами транспорту у 2004-2005 рр.

Рисунок 4 - Динаміка імпорту товарів за видами транспорту у 2004-2005 рр.

Таблиця 1 - Розподіл експорту-імпорту товарів за видами транспортних засобів за 2005 рік

Підрозділами Державної митної служби України у 2005 році перераховано до державного бюджету податків та зборів у сумі 31001,1 млн грн, що на 72,2% більше, ніж минулого року.

Загальні обсяги перерахувань у 2005 році у порівнянні з минулим збільшились:

з ПДВ - на 11 008,2 млн грн (на 91,8%);

з ввізного мита - на 2 001,9 млн грн (на 50,1%);

з митних зборів - на 107,1 млн грн (на 13,8%);

з єдиного збору - на 5,3 млн грн (на 8,4%).

Зменшились перерахування: з вивізному мита - на 171,1 млн грн (на 24,7%); з акцизного збору - на 42,4 млн грн (на 7,8%).

У 2005 році в умовах зростання обсягів зовнішньоторговельних операцій митними органами забезпечено безперебійне оформлення 428,9 млн тонн вантажів, що на 7,2 млн. тонн більше, ніж у 2004 році.

У середньому щодня оформлялося майже 1,2 млн тонн вантажів, пропускалися понад 200 тис. громадян, 60,3 тис. транспортних засобів.

Зросли порівняно з 2004 роком обсяги ввезення товарів на 6,9 млрд дол. США (на 24%), експорту - майже на 1,8 млрд дол. (на 5%), а також вага транзитних вантажів - на 11,6 млн тонн.

Таблиця 2 - Обсяги експорту-імпорту товарів по регіонами України за 2005 рік

Висновки

Розроблені у статті методичні підходи і алгоритм визначення від митної діяльності в кожному прикордонному регіоні дозволять більш повно враховувати фінансові потоки на перспективу.

Таким чином, запроваджені у статті основні підходи прогнозування доходів державного управління на рівні регіонів спрямовані на:

забезпечення справедливих і рівних правил гри для всіх регіональних рівнів управління при формуванні і розподілі фінансових доходів;

узгодження інтересів усіх ланок державного управління щодо збору податків, контролю за їх надходженням і використанням;

підвищення ініціативи регіональних органів державного управління щодо зростання доходів бюджету, ефективного використання державного і муніципального майна, сприяння розвитку економіки регіонів на основі прискорення ринкових перетворень;

поліпшення обґрунтованості прогнозних показників доходів місцевих органів державного управління на основі використання як бази прогнозу звітних (за попередніми даними) чи очікуваних (за оцінками виконання) показників передпрогнозованого періоду;

врахування особливостей прикордонних регіонів з метою узгодження функцій органів самоврядування цих районів з їх фінансовим забезпеченням;

підвищення ефективності державного управління в цілому завдяки пом'якшенню фінансової напруги, стабілізації міжбюджетних відносин, удосконаленню регулювання фінансових потоків на різних рівнях державного управління.

Проведений у статті аналіз надходжень фінансових потоків від митної діяльності показує, що сума цих надходжень зростає у міру розширення зовнішньоторговельної діяльності. У 2004 р. обсяг надходжень від митної діяльності склав 18,1 млрд грн, або 27,8% доходів бюджету. А в 2005 р. - 31,0 млрд грн, що у структурі доходів державного бюджету склало 29,5%.

При взаємодії з місцевими органами управління митні органи керуються Законом України “Про митну службу в Україні”. Разом з тим, економічні відносини митниці і місцевих органів управління, особливо щодо формування їх фінансових потоків та пов'язаних з прикордонним статусом регіонів витрат, не є достатньо відпрацьованими і потребують удосконалення.

Література

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р.

2. Закон України “Про митний тариф України” від 05.04.2001р. №2371-ІІІ.

3. Закон України “Про Державний бюджет на 2006 рік” № 3235-IV від 20.12.2005р. зі змінами та доповненнями.

4. www.ukrstat.gov.ua.

5. Борщевський В. Транскордонне співробітництво України як чинник диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності регіонів//Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців "Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право”. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2004. - С. 181-185.

6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 544с.

7. Долішній М.І., Бєлєнький П.Ю. Регіональні основи транскордонного співробітництва // Регіональна економіка. - 1996. - № 1-2. - С. 3-7.

8. Дослідження торговельної політики України / Документ Світового банку. Управління зменшення бідності та економічного менеджменту регіон Європи та Середньої Азії. - К., 2004. - 174с.

9. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2004. - 192с.

10. Корчинський В.Є., Колодій С.Ю. Реалізація принципів вирівнювання та економічної ефективності при організації міжбюджетних відносин // Фінанси України. - 2004. - № 2. - С. 84-93.

11. Кульчинський М.І. Місцеві бюджети і механізм їх формування // Фінанси України. - 2001. - № 9. - С. 98-104.

Размещено на Allbest.ru