Удосконалення методики екологічної оцінки регіональних ландшафтних парків, як основи проведення їх економічної оцінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 504.03

Удосконалення методики екологічної оцінки регіональних ландшафтних парків, як основи проведення їх економічної оцінки

Якимчук А.Ю.

к.е.н., старший викладач (Національний університет

водного господарства та природокористування, м. Рівне)

Розроблено методику оцінки екологічних умов регіональних ландшафтних парків на основі запропонованої шкали. Проведено ранжування парків за узагальненою оцінкою.

екологічний ландшафтний парк ботанічний

The methodic of ecology conditions estimation of regional landscape parks on the basic of offered system has been made. The range of parks has been done.

Питання встановлення екологічної значущості природно-заповідних територій є надзвичайно актуальним. При переході до ринкових умов господарювання, усе більше уваги надається економічному обліку природних ресурсів. Проте встановлення економічної цінності природоохоронних територій неможливе без першочаткового визначення екологічної значущості. Аналіз останніх наукових досліджень показав, що екологічна значимість регіональних ландшафтних парків (РЛП) складається із оцінки екологічних умов, оцінки ботанічної та соціально-економічної значимості.

У результаті зібрання статистичних даних було складено таблицю зведених даних щодо кліматичних умов РЛП Рівненської області.

Таблиця 1. Зведені дані щодо кліматичних умов РЛП Рівненської області

Оцінка екологічних (кліматичних, геологічних, водних ресурсів, грунтового покриву) умов РЛП проводилась за бальною шкалою. За рекомендаціями Павлова В.І., Черчик Л.М. оптимальними параметрами кліматичних умов в літній період є середньодобова температура повітря. Так, при швидкості вітру V=0-1 м/с вона складає +15-20 0 С, при V=2-3 м/с - 15-23 0С, при V=4-5 м/с - 20-26 0С. Оптимальна швидкість вітру до 5 м/с. Оптимальна тривалість пляжного сезону - 60-90 днів [1].

Оцінка сприятливості кліматичних умов РЛП проводилась за двома показниками: середньодобовою температурою повітря липня місяця і тривалістю пляжного сезону. За оптимальні значення приймаємо середні значення (температура липня 18,3оС, тривалість пляжного сезону 75 днів. Із двох коефіцієнтів сприятливості беремо гірший показник, за яким проводимо оцінку кліматичних умов РЛП. Дані зводимо в табл. 2.

Для встановлення сприятливості кліматичних умов для відпочинку пропонуємо таку шкалу: дуже сприятливі (оптимальні) - понад 5 балів; сприятливі - 4-5 балів; середні - 3-4 балів; несприятливі - 2-3 балів; дуже несприятливі - 1-2 балів.

Оцінку сприятливості кліматичних умов для відпочинку проводимо за формулою:

К спр. = 5? (Qфакт/ Qопт), (1)

де Qопт, Qфакт - відповідно оптимальне та фактичне значення показника.

Результати даної оцінки показують, що кліматичні умови чотирьох РЛП: Надслучанського, Дермансько-Мостівського, Решуцько-Олександрійського, “Погориння” оцінюються як “сприятливі”, а РЛП “Прип'ять-Стохід” - як “середні”. Найсприятливіші для відпочинку кліматичні умови в РЛП “Погориння” (див. табл. 2.).

Геологічні умови та рельєф оцінювались за показником різноманітності геоморфологічних умов і рельєфу. Дану оцінку проводимо експертним шляхом. Як основний показник використовуємо різноманітність геоморфологічних умов і рельєфу. Користуємося такою шкалою: 5 балів і більше - надзвичайно велика різноманітність геологічних умов, вражаючі мальовничі ландшафти, можливість організації гірського, водного туризму (надзвичайно висока); 4-5 - велика різноманітність, мальовничі ландшафти, можливість організації елементів гірського туризму, можливий водний та сухопутний туризм (висока); 3-4 - різноманітність невелика, мальовничі ландшафти зустрічаються зрідка, туризм водний і сухопутний (середня); 2-3 - одноманітні ландшафти, туризм водний і сухопутний (невисока); 1-2 -одноманітні ландшафти, туризм сухопутний (незначна).

Геологічні умови та рельєф Надслучанського та Дермансько-Мостівського РЛП отримали “високу” оцінку. Тут часто зустрічаються різноманітні геологічні умови, мальовничі ландшафти, є можливість організації різних видів туризму. Як “середні” оцінюються геологічні умови та рель'єф РЛП “Прип'ять-Стохід” та Решуцько-Олександрійського РЛП. “Невисоку” оцінку геологічних умов та рель'єфу має РЛП “Погориння”, де геологічні умови і ландшафти одноманітні, а туризм може бути лише сухопутний.

У науковій літературі існує досить велика кількість показників, за якими можна оцінити використання водних ресурсів у межах РЛП для рекреаційних потреб. Так, наприклад, Т.Л. Андрієнко із співавторами [2] вважають, що критеріями гідрологічної цінності охоронних територій та об'єктів можуть бути: 1) водоресурсність; 2) типовість (репрезентативність) природоохоронних об'єктів; 3) рідкісність та унікальність гідрологічних явищ та водних об'єктів.

У роботах Каркуцієва зазначено, що кожен із критеріїв гідрологічної цінності ПЗТ може характеризуватись певними параметрами:

1) Водоресурсність може оцінюватись такими параметрами:

а) об'ємом водних ресурсів з високим якісним складом (за показниками складу води звичайно є придатними для господарсько-побутових потреб без додаткової очистки (Каркуциев, 1991)).

Запаси водних ресурсів складаються із об'єму пересічнобагаторічного стоку, який формується на охоронній території ( ) і середніх накопичених запасів у водоймах охоронних територій:

(2)

Пересічнобагаторічний стік розраховується за формулою:

(3)

де - пересічнобагаторічний стік з площі гідрографічної мережі і прилег-лих до неї зволожених ділянок; п - число територій з однорідними умовами формування стоку; Y' і Y" - середній багаторічний поверхневий (схиловий) і ґрунтовий стік з однорідних стокоформуючих територій.

Середній об'єм води в водоймах визначається за формулою:

(4)

де - площа водної поверхні (дзеркало) водойми при середньому рівні, м2; - середня глибина водойми, м; п - число водойм на охоронній території.

Розрахунки проводяться з урахуванням натурних даних спостережень за стоком на гідрологічних охоронних територіях і узагальнення опублікованих даних за коефіцієнтами поверхневого (схилового) стоку і живлення ґрунтових вод (Каркуциев, 1991).

б) водоохоронним значенням охоронних територій і водних об'єктів для прилеглих територій, що найбільш характерно для лісових і болотних екосистем.

в) водорегулюючим значенням охоронних територій і об'єктів для прилеглих територій, тобто переводом поверхневого стоку в ґрунтовий. Це найперше пов'язано з акумулюючими та інфільтраційними властивостями верхнього шару грунту, що характерно для лісових грунтів та рельєфом місцевості.

г) водорегулюючим значенням охоронних територій і водних об'єктів для малих річок, які беруть початок з боліт і озер.

2) Типовість (репрезентативність) гідрологічних об'єктів характери-зується такими параметрами:

а) охоплення об'єктом однотипної площі даного регіону чи області:

(5)

де F1 - площа гідрологічно-заповідної території (болота, озера і ін.) га;

F2 - площа однотипної (боліт, озер) території даного регіону чи області, га.

б) відношенням об'єму водних ресурсів гідрологічно-заповідної території чи водного об'єкту до об'єму водних ресурсів в даному регіоні чи області:

(6)

де - об'єм водних ресурсів гідрологічно-заповідної території, м3;

- об'єм водних ресурсів в даному регіоні чи області, м3.

3) Рідкісність та унікальність гідрологічних явищ - характеризується їх походженням, азональністю, наявністю джерел води з високими смаковими або лікувальними властивостями, водоспадів, виходів грунтових вод на поверхню і ін.

Отже, існує досить велика кількість критеріїв для оцінки водних ресурсів РЛП. Проте, усі вони не можуть бути використані на даний момент, оскільки не існує даних за цими показниками по кожному РЛП, так як парки лише створюються, тому спостереження не проводились. Тому пропонуємо здійснити оцінку за показником - площа, зайнята під водою.

Для оцінки можливості використання водних ресурсів РЛП для цілей рекреації, а також збереження їх ролі в екосистемах парків пропонуємо таку шкалу: 5 балів - площа, зайнята водою складає понад 5 %, густота річкової мережі понад 1км/км2, мальовничі водойми, можливість організації водного туризму, води високої якості (надзвичайно сприятливі); 4 бали - площа, зайнята водою складає понад 3-5 %, густота річкової мережі до 1км/км2 , зустрічаються мальовничі водойми, можливість організації водного туризму, води високої якості (сприятливі); 3 бали - площа, зайнята водою складає понад 2-3 %, густота річкової мережі від 0.5 до 1км/км2, зустрічаються поодинокі мальовничі водойми, можливість організації водного туризму, води високої якості (середні); 2 - площа, зайнята водою складає понад 1-2 %, густота річкової мережі від 0,25 до 0,5 км/км2, зустрічаються поодинокі мальовничі водойми, можливість організації водного туризму, води 2 класу якості (несприятливі); 1 - площа, зайнята водою складає менше 1 %, густота річкової мережі від 0,25 до 0,5 км/км2, зустрічаються поодинокі водойми, можливість організації водного туризму невисока, води 2 класу якості (дуже несприятливі).

За оцінкою водних ресурсів лише один парк (“Прип'ять-Стохід”) має надзвичайно сприятливі умови для розвитку водного туризму, відпочинку на воді. РЛП “Надслучанський”, “Решуцько-Олександрійський” та “Погориння” мають несприятливі умови, а РЛП “Дермансько-Мостівський” - “дуже несприятливі” умови (табл. 2.).

При оцінці різноманітності грунтів РЛП, їх ролі в екосистемах парків, ступеня їх розораності використовували таку шкалу: 5 балів - розорана площа складає від 0 до 5 % (надзвичайно сприятливі); 4 бали - розорана площа складає 5-10 %, (сприятливі); 3 бали - розорана площа складає 10-15% (середні); 2 бали - розорана площа складає 15 - 20 % (несприятливі); 1 бал - розорана площа складає більше 20 % (дуже несприятливі);

Таблиця 2. Оцінка екологічних умов РЛП

Оцінка грунтового покриву дозвволила зробити висновок, що лише “Погориння” має “надзвичайно сприятливі” умови, оскільки розораних земель тут немає. В Решуцько-Олексанрійському умови “середні”, в РЛП “Прип'ять-Стохід” та “Надслучанському” - “несприятливі”, Дермансько-Мостівському - “дуже несприятливі”.

Рис. 1. Ранжування РЛП за сумарною оцінкою екологічних умов

Узагальнена оцінка екологічних умов РЛП Рівненщини дала можливість ранжувати парки залежно від сумарної кількості набраних балів: так на першому місці РЛП “Погориння”, другому - “Прип'ять-Стохід”, третьому - “Решуцько-Олександрійський”, четвертому - “Надслучанський”, п'ятому - Дермансько-Мостівський. Екологічна оцінка природоохоронних територій є першим кроком до проведення їх економічної оцінки.

Литература

1. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи: Монографія. Луцьк: Надстир'я, 1998. - 124 с.

2. Социально-экологическая значимость природно-заповедных территорий Украины / Т.Л. Андриенко, П.Г.Плюта, Е.И.Прядко, Г.Н.Каркуциев.; Отв.ред. К.М. Сытник,; АН УССР. - К.: Наук. Думка, 1991. - 160 с.

3. Кислый В.Н. К проблеме оптимизации воспроизводства и использования ресурсного потенциала лесов в условиях многоцелевого лесопользования // Науково-методичні основи природокористування: Вісник Сумського державного університету. - Суми: “Ризоцентр” СумДУ, 1995. -№ 4. - С. 44-56.

Размещено на Allbest.ru