Показники біомаси провідних видів рослин парків м. Кривого Рогу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Із збільшенням антропогенного впливу на міські екосистеми велика роль у розв'язанні проблеми оптимізації міського середовища належить рослинному покриву. Це питання особливо гостро стоїть у великих промислових регіонах, де рослинність і сама зазнає негативного впливу від промисловості та транспорту. Трав'яний покрив покращує умови навколишнього середовища, сприяє закріпленню порушених субстратів, очищенню повітря від газів, перешкоджає запиленню повітря, а також приймає участь в шумоізоляції, зволоженні повітря і збагаченні його позитивними іонами. Тому оцінка надземної фітомаси є однією з найбільш важливих ознак продуктивності рослинних угруповань та індикатором ґрунтово-кліматичних умов [1, 4].

Формування травостою у містах відбувається, як правило, спонтанно, коли проходить процес самозаростання фрагментів природної (з різним ступенем пошкодженості) рослинності та цілеспрямовано, коли заплановано проводиться засівання газонів (парки, сквери, клумби тощо).

У Кривому Розі приділялось мало уваги вивченню рослинного покриву селітебних зон [2], а тим часом, його стан може бути показником, який інтегровано характеризує стан довкілля. Тому метою даної роботи є вивчення показників надземної біомаси травостою паркових ділянок міста.

Надземну фітомасу оцінювали на трьох ключових ділянках: у центрі міста, де проходить умовна межа між різнотравно-типчаково-ковиловою та типчаково-ковиловою смугами степу (згідно геоботанічного районування); на півдні - смуга типчаково-ковилового степу; на півночі _ у смузі різнотравно-типчаково-ковилового степу. В центрі міста _ парк «Богдана Хмельницького» (ділянка 3) та парк «Правди» (ділянка 8). На півдні _ парк м. Інгулець (ділянка 10). В північній частині _ парк «Восход» (ділянка 20) і «Веселі терни» (ділянка 21).

За геоморфологічним розташуванням дослідні ділянки № 8 та 21 знаходяться у заплаві, ділянки № 3, 20 _ на вододілі, ділянка №10 _ на схилі до ставка.

Для дослідження біомаси травостою користувалися загальноприйнятими методиками [3]. На дослідних ділянках робились покоси в десятикратній повторюваності, всі розрахунки проводились в абсолютно сухій масі речовини.

Надземна біомаса травостою на дослідних ділянках має різні показники (таблиця). На рекреаційних ділянках у заплавних парках (ділянки 8 та 21) середньоарифметична абсолютно суха маса більша на ділянці 21 (173,9 г/м2), ніж на 8 ділянці (115,2 г/м2), а величина похибки середньоарифметичної (3,08 та 4,08 відповідно) та коефіцієнту варіації (30,4 та 43,6 відповідно) суттєво відрізняються. Такі статистичні показники біомаси можна пояснити залежністю від географічного розташування ділянок.

На 3 ділянці середньоарифметична абсолютно суха маса, величина похибки середньоарифметичної та коефіцієнту варіації значно більші, ніж для угруповань ділянки 20. Так, середня маса більша майже у два рази (132,8 і 86,7 відповідно). Це ж стосується і величини похибки середньоарифметичної (5,72 і 2,33) та коефіцієнта варіації (50,6 та 31,8). У цих парках на показники фітомаси впливає рівень затінення. Так як затінення більше на ділянці 20, то і біомаса там значно менша.

На ділянці 10 всі три показника мають середні значення порівняно з іншими ділянками. Так середньоарифметична абсолютно суха маса та величина похибки середньоарифметичної становить 128,50±2,86, а коефіцієнт варіації 24,9.

Таблиця 1 _ Статистичні показники фітомаси травостою (абсолютно суха маса в г/м2)

Основу угруповань на ділянці 3 складає Lolium perenne L., який має високу зустрічальність (70 %) і відповідно участь цього виду в загальній біомасі велика (82,5 %). За останнім показником значне місце належить Taraxacum serotinum (Waldst. et Kit.) Poir. та Achillea submellifolium Klokov et Krejtzka (12 та 6 % відповідно). На ділянці в одному укосі (1 м2) відмічається від 2 до 5 видів, а на ключовій ділянці 13 видів. Більшою різноманітністю видів відрізняється 8-а ділянка, де основу угруповання з великою зустрічальністю складає Erigeron canadensis L. та Taraxacum serotinum (по 70 %), а у загальній біомасі участь цих видів складає (9,3 та 7,7 % відповідно). За показниками біомаси домінують Lolium perenne, Poa angustifolia L. та Hordeum leporium Link. (27, 23,4 та 18,8 % відповідно). На ключовій ділянці відмічається понад 20 видів, а в укосі - від 6 до 12 видів.

На півночі міста на вододільній ділянці 20 домінують Dactylis glomerata L. та Plantago major L., зустрічальність кожного з цих видів складає по 60 %. У загальній біомасі вони займають 25,4 та 15,4 % відповідно. За останнім показником також значне місце займає Lolium perenne (25,4 %). На ключовій ділянці відмічається понад 18 видів, а в укосі - від 6 до 10 видів. На ділянці 21 за зустрічальністю (70 %) переважають 4 види (Plantago major, Lolium perenne, Geranium pratense L., Sonchus arvensis L.). Показники біомаси цих видів становлять 7,4, 13,3, 6,2, 15,4 % відповідно. Carex bigelowii Tor. Ex Schwein., Solidago canadensis L., Arctium tomentosum Mill. займають значне місце на ділянці за величиною біомаси (17,7, 17,4 та 17,6 % відповідно). В укосі відмічається від 7 до 14 видів, а на ключовій ділянці - 20 видів.

На півдні міста основою угруповань з великою зустрічальністю є Lolium perenne (80 %). Участь цього виду в загальній біомасі становить 19,6 %, також значне місце за цим показником займають Poa annula L. та Dactylis glomerata (19 та 22 % відповідно). На ділянці зустрічається 20 видів, а в угрупованнях від 4 до 13 видів.

Висновки:

1. Основними факторами, які впливають на біомасу трав'янистих рослинних угруповань є рівень затінення, антропогенного навантаження, вік заростання та якість субстрату, а також геоморфологічне розташування ділянки.

2. Найбільше видове різноманіття відмічається на північній ділянці 21, а найбільші показники біомаси окремого виду (Lolium perenne) і угруповання в цілому - центральній ділянці.

Література

надземний фітомаса рослинний

1. Владимиров В.В., Микулина Е.М., Яргина З.Н. Город и ландшафт. - М.: Мисль, 1986. - 240 с.

2. Константинова О.В. Структура рослинних угруповань на території міської лікарні № 7 м. Кривого Рогу// Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно змінених територіях: Матеріали наукової конференції молодих вчених (Кривий Ріг, 2002 р.). - Кривий Ріг, 2002. - С. 169.

3. Родин Л.Е., Ремезов И.П., Базилевич Н.И. Методические указания к изучению динамики и биологоческого круговорота в фитоценозах. - Л.: Наука: Ленингр. отд., 1968. - 144 с.

4. Одум Ю. Экология. - М.: Мир, 1986. - Т. 1. - 328 с.; Т. 2. - 376 с.

Размещено на Allbest.ru