Урахування та аналіз природоохоронних витрат у системі екологічного менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Урахування та аналіз природоохоронних витрат у системі екологічного менеджменту

УДК 330.3

І.В. Мамчук, М.Ю. Абрамчук

У даній статті розглядаються такі основні поняття природокористування, як екологічний менеджмент, система екологічного менеджменту, стандартизація природокористування, екологічний паспорт; наведений перелік природоохоронних заходів, з якими пов'язані різні за виглядом і величиною витрати підприємства; аналізуються природоохоронні витрати в системі екологічного менеджменту.

Учет и анализ природоохранных затрат в системе экологического менеджмента

В данной статье рассматриваются такие основные понятия природопользования, как экологический менеджмент, система экологического менеджмента, стандартизация природопользования, экологический паспорт; приведен перечень природоохранных методов, с которыми связаны разные по виду и величине затраты предприятия; анализируются природоохранные затраты в системе экологического менеджмента.

витрати природокористування екологічний менеджмент

Вступ

У системі «суспільство - природне середовище» основною ланкою є підприємство незалежно від його галузевої належності, відомчої підлеглості і форми власності. Саме на підприємстві починається і реалізується поетапний процес впливу на екосистему (розвідка ресурсів, розроблення родовищ, їх облаштування; видобуток і збагачення сировини, його переробка для отримання готової продукції; використання останньої аж до включення її після реалізації у кругообіг речовин у природі). Даний процес супроводжується як споживанням ресурсів з екосистеми, так і надходженням у неї відходів, нереалізованої енергії і т.д., може бути представлений у кількісному відношенні балансом речовин енергії, а в якісному - оцінкою змін параметрів екосистем різного рівня. Цей процес на підприємстві супроводжується послугами допоміжних підрозділів (енергозабезпечення, водо забезпечення, матеріальне забезпечення, транспорт, зв'язок, управління).

Природокористування як об'єкт управління являє собою цілісну систему економічних відносин, регулювання яких може здійснюватися різними методами у відповідності до стратегічних цілей. Використання принципів екологічного менеджменту припускає його розвиток, враховуючи та аналізуючи природоохоронні витрати, тому ця проблема вимагає подальшого дослідження.

Дана проблема на сьогоднішній день є досить актуальною і частково розглядалася у працях О.Ф. Балацького 1, Л.Г. Мельника 2, Є.В. Мішеніна, К.Г. Гофмана, А.А. Гусєва та інших вчених, оскільки, впроваджуючи в економіку закони та принципи екології, спираючись на них, майбутньому поколінню слід розробити і запропонувати дієві економічні механізми та інструменти для зменшення тиску на природу.

Мета роботи

Метою роботи є природокористування на рівні підприємства, впровадження системи екологічного менеджменту, врахування та аналіз природоохоронних витрат.

Результати дослідження

Екологічний менеджмент - це аналіз, планування та контроль за поведінкою природоохоронних заходів з метою досягнення задач підприємства, що спрямовані на отримання прибутку та екологічно безпечний розвиток. Основні цілі і критерії оцінки в екологічному менеджменті припускають процес постійного поліпшення, яке з року в рік повинне досягатися в усіх екологічно значущих аспектах діяльності економічних суб'єктів, де це можливо. Це поліпшення в цілому створює необхідну основу для оцінки екологічної самостійності економічних суб'єктів. Таким чином, ефективний екологічний менеджмент забезпечує підприємству «кредит довіри» у відносинах зі всіма зацікавленими в його діяльності сторонами. У цьому полягає основна перевага екологічного менеджменту порівняно з формальним екологічним управлінням [1].

Екологічний менеджмент має свою специфіку: для підвищення рівня обґрунтованості екологічних рішень на підприємствах вводяться спеціальні природоохоронні або екологічні паспорти.

Екологічний паспорт дозволяє детально проаналізувати екологічну ситуацію, що склалася, визначити першочерговість вирішуваних задач і їх вплив на стан навколишнього середовища.

Екологічний паспорт є документом, в якому повинні бути відображені такі відомості: вид сировини, палива, енергії, кількісні характеристики продукції, що випускається, кількісні і якісні характеристики викидів забруднюючих речовин від підприємства, результати порівняння використовуваних підприємствами технологій із кращими вітчизняними і зарубіжними.

Інформація, що міститься в екологічному паспорті, призначена для вирішення таких проблем:

- оцінка впливу викидів забруднюючих речовин і продукції на навколишнє середовище і здоров'я населення і визначення розміру плати за природокористування, що випускається, можливих санкцій;

- встановлення підприємству гранично допустимих норм викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище;

- експертиза проектів реконструкції підприємства;

- контроль за дотриманням підприємствами законодавства у галузі охорони природного середовища;

- планування підприємствами природоохоронних заходів і оцінка їх ефективності;

- підвищення ефективності використовування природних і матеріальних ресурсів, енергії і вторинних ресурсів.

З'являється об'єктивна необхідність всесторонньої перевірки екологічної діяльності підприємства з виробництва кожного продукту, дотримання кожного технологічного процесу, і менеджер зобов'язаний декларувати пріоритетність природоохоронних цілей.

В умовах ринкової форми господарювання система управління повинна бути замінена на нову, щоб забезпечити нову екологічну політику. Цьому сприяє впроваджувана практика екологічного страхування. Необхідно, щоб підприємства страхували свій екологічний ризик або гарантували відсутність такого. Останнє, проте, поки мало допомагає, оскільки підприємства не мають досвіду екологічної відповідальності і «сумлінно» помиляються щодо нешкідливості свого виробництва. При формуванні екологічного менеджменту необхідно не тільки враховувати, але і активно впроваджувати ринкові механізми регулювання природокористуванням (такі, як торгівля правами на викид забруднюючих речовин, плата за забруднення, введення податку за складовані в малих кількостях, небезпечні відходи, усунення ринкових бар'єрів, стимулюючих нераціональне природокористування, і т.д.), оскільки ринковий підхід дозволяє досягти вищого рівня захисту навколишнього середовища при тих же питомих витратах на боротьбу із забрудненням, стимулює ініціативу промислових підприємств стосовно нових методів захисту навколишнього середовища.

Система екологічного менеджменту - частина загальної системи менеджменту, включаючи організаційну структуру, планування діяльності, розподіл відповідальності, практичну роботу, а також процедури, процеси і ресурси для розроблення, упровадження, оцінки досягнутих результатів реалізації і вдосконалення екологічної політики, цілей і задач [3].

На рисунку 1 зображені у вигляді схеми етапи впровадження і функціонування системи екологічного менеджменту.

Рис. 1. Етапи впровадження і функціонування системи екологічного менеджменту

У “чистому” вигляді системи екологічного менеджменту на українських підприємствах не існує. Оцінка природоохоронної діяльності, процесів управління відходами обумовлює необхідність впорядкування взаємозв'язків і взаємодії між підрозділами підприємства, службами, рівнями управління. Така необхідність продиктована особливостями управління відходами, впровадження нових форм і вдосконаленням існуючих, впровадженням екологічного менеджменту. Як форма прояву організаційно-економічного механізму управління відходами пропонується розроблення та впровадження екологічного стандарту підприємства [5].

Стандартизація природокористування розуміється як процес встановлення і застосування керівних положень і правил з метою впорядкування діяльності у природокористуванні, забезпечення екологічної безпеки підприємства [3].

Отже, необхідні обґрунтування, розроблення, затвердження екологічного стандарту - документа, що забезпечує досягнення, підтримку оптимальних параметрів навколишнього середовища на підприємстві і в зоні дії (на суміжних територіях), що визначає шляхи, засоби, методи їх досягнення в умовах розвитку принципів відносної економічної самостійності суб'єктів господарювання, з урахуванням взаємодії з іншими суміжними підприємствами, територіями у промисловому вузлі, місті через загальність природних ресурсів і об'єктів.

Таким чином, об'єктом стандартизації є процес природокористування в масштабі підприємства, з урахуванням суміжних територій, взаємозв'язаних загальними природними ресурсами, об'єктами і процесом їх використовування.

Екологічний стандарт підприємства розробляється для реалізації організаційно-економічного механізму природокористування у межах і в зоні впливу підприємства з використанням законодавчо-правових, техніко-економічних методів, нормативної бази природокористування, методів управління і менеджменту.

Один із найважливіших аспектів екологічного менеджменту - екологічний аудит. Він полягає у тому, що група досвідчених ревізорів, фахівців у різних сферах ретельно аналізує природоохоронну програму підприємства і його потенційну загрозу для навколишнього середовища. Використовуючи рекомендації групи, керівництво підприємства може виправити свою програму і уникнути кризи. Екологічний аудит - це механізм довгострокового управління, призначений для запобігання кризі навколишнього середовища [2].

Первинна оцінка відповідності якого-небудь виробництва екологічним вимогам може бути виконана фахівцями підприємства, як правило, що гарно знають стан технологій та інші особливості підприємства, де використовуються ці технології. Для цієї мети фахівці із-за кордону пропонують використовувати критерії оцінки стану виробництва.

Отримані після висновку відомості дають з екологічних позицій уявлення про окремі проблеми виробництва, якість продукції, що випускається, готовності і здатності підприємства розвиватися з урахуванням сучасних вимог охорони навколишнього середовища і мати відповідні витрати (табл. 1). Подібний підхід дозволяє встановити «зону підвищеної уваги», величина дій на природне середовище при цьому не розглядається. У свою чергу, кількісні оцінки антропогенної дії використовуються з метою встановлення ступеня екологічної небезпеки промислового об'єкта.

Фактична дія промислового підприємства на навколишнє середовище (викиди забруднюючих речовин, відходи, використовування ресурсів) змінюється з часом. Можна виділити три основні «сценарії» можливої зміни фактичної дії промислового виробництва на навколишнє середовище (з моменту запуску в експлуатацію).

Складання екологічного паспорта вимагає проведення інвентаризації джерел дії на навколишнє середовище на території підприємства. На підставі їх обліку розробляються заходи контролю і поетапного зниження цієї дії.

На більшості підприємств природоохоронні витрати можуть складати значні суми, які можна оптимізувати лише за умови ефективного управління ними. Тому доцільно здійснювати моніторинг витрат на природоохоронну діяльність з їх аналізом і наданням звітів про витрачання засобів. З метою реалізації даного положення необхідна наявність на підприємствах системи обліку і аналізу природоохоронних витрат. Розроблення такої системи повинне починатися з визначення місця виникнення витрат, пов'язаних з видами природоохоронної діяльності, їх виявлення, ресурсного забезпечення і найкоректнішого розподілу. У відповідності до рекомендацій ІСО 14000-96 (ISO 14000) види діяльності природоохоронного характеру класифікують такі:

- спрямовані на формування природоохоронної політики, цілей і задач підприємства;

- пов'язані з організацією природоохоронних функцій підприємства;

- спрямовані на здійснення планування екологічних заходів щодо всього життєвого циклу продукції і реалізацію розроблених планів;

- спрямовані на проведення екологічного моніторингу;

- пов'язані з виявленням оцінки, компенсацією соціально-економіко-екологічного збитку, обумовленого забрудненням навколишнього середовища і вилученням природних ресурсів з господарського обігу. Підсумовування витрат за названими видами діяльності дає уявлення про загальні витрати підприємства у галузі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Таблиця 1 - Класифікація витрат на раціональне природокористування на підприємстві

Приблизний перелік природоохоронних заходів, з якими пов'язані різні за виглядом і величиною витрат підприємства [3]:

1.Формування природоохоронної політики, цілей і задач, зокрема:

- підготовка поточного екологічного огляду;

- розроблення і декларування природоохоронної діяльності;

- визначення екологічних аспектів і оцінка пов'язаних із ними дій на навколишнє середовище;

- розроблення внутрішніх критеріїв політики природоохоронної діяльності;

- розроблення програми (програм) з управління охороною навколишнього середовища.

2.Організація природоохоронної діяльності, зокрема:

- інтеграція системи управління навколишнім середовищем у процесі управління підприємством;

- формування структури управління природоохоронною діяльністю, розподіл обов'язків і повноважень у сфері охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування;

- екологічне навчання і атестація персоналу;

- внутрішній і зовнішній обмін інформацією;

- організація діяльності екологічної служби підприємства;

- ведення екологічного обліку;

- ведення екологічної звітності.

3.Екологічне планування по всьому життєвому циклу продукції і реалізація розроблених планів, зокрема:

- проведення маркетингових досліджень;

- управління випуском екологічно безпечної продукції;

- проектування та розроблення нової і модернізація продукції, що випускається;

- проектування та розроблення нових і вдосконалення діючих технологічних процесів;

- облік екологічних чинників у процесі управління матеріальним потоком (логістика);

- забезпечення екологічної безпеки зниження ресурсоємності технологічного процесу;

- переробка і видалення промислових і побутових відходів;

- комплексне обстеження підприємства з метою зменшення кількості утворення відходів;

- заходи щодо охорони і раціонального використання земельних ресурсів;

- упорядкування території підприємства;

- попередження виникнення та розвитку надзвичайних екологічних ситуацій, планування дій в умовах таких ситуацій;

- екологічно безпечне зберігання і упаковка продукції;

- просування продукції на ринок і її реалізація;

- утилізація, знищення і поховання відходів (використаної продукції).

4.Проведення екологічного моніторингу, зокрема:

- організація поточного екологічного контролю;

- метрологічне забезпечення контролю за станом навколишнього середовища;

- розроблення документів щодо екологічного нормування і стандартизації;

- аналіз відповідності передпроектної і проектної документації екологічним вимогам;

- розроблення екологічного паспорта підприємства;

- здійснення екологічного контролю за сировиною, матеріалами і устаткуванням, що потрапляють на підприємство;

- робота щодо екологічної сертифікації;

- забезпечення контролю за готовою продукцією;

- екологічне ліцензування і укладення договорів з організаціями;

- здійснення екологічного аудиту.

5.Оцінка і компенсація збитку, обумовленого забрудненням навколишнього середовища і вилученням природних ресурсів з господарського обігу, зокрема:

- оцінка і компенсація втрат, пов'язаних з екологічною відповідальністю підприємства перед суспільством;

- оцінка і компенсація внутрішніх втрат підприємства.

Наступний етап розроблення системи обліку і аналізу природоохоронних витрат - створення методики розрахунку величини витрат на природоохоронну діяльність. Для цього в першу чергу розв'язуються такі задачі:

- визначається перелік елементів витрат і виробляється їх угрупування;

- виявленим елементам привласнюються назви;

- призначаються кодові символи для кожного елемента (наприклад, цифра, буква або їх комбінація).

Важливо, щоб елементи витрат були встановлені у тому вигляді, в якому вони розподілені для різних підрозділів, ділянок або робочих місць, а також для типу екологічної проблеми. Після ідентифікації елементів витрат виявляють джерела інформації про них. На кожному підприємстві може бути вибрана своя система збору інформації про витрати, яка повинна забезпечувати узгодження всіх даних з фінансовими матеріалами, рахунками і т.д. Зразковий розподіл обов'язків у даній сфері наведеній у табл. 2.

Природоохоронні витрати можуть бути проаналізовані тільки за наявності відповідної бази для їх порівняння, оскільки витрати і узяті, наприклад, тільки в абсолютному (вартісному) виразі, здатні привести до неправильних висновків (зростання природоохоронних витрат і перебіг якого-небудь періоду може бути викликаний виходом витрат з-під контролю), тоді як їх збільшення обумовлене зростанням масштабів виробництва, що і привело до зростання природоохоронних витрат. Таким чином, величина природоохоронних витрат повинна бути співвіднесена з обсягом виробництва або іншим показником, що відбиває зміну масштабів діяльності підприємства.

У ряді випадків природоохоронні витрати зіставляють з обсягом проданої продукції. Проте даний показник не може служити достовірною базою, оскільки він дуже мінливий (обсяг виробництва і природоохоронні витрати більш взаємозалежні). Рішення про те, до якої бази відносити природоохоронні витрати, ухвалюється керівництвом підприємства.

Висновок

У цілому ефективність природоохоронної діяльності підприємств в умовах недостатності розвитку економічної політики в країні, зацікавленості підприємств, корпорацій у сфері навколишнього середовища і раціонального природокористування украй низька.

Таблиця 2 - Розподіл функцій у сфері обліку і аналізу природоохоронних витрат (зразок)

Підприємства, що практикують екологічний менеджмент, теоретично одержують ряд істотних переваг. По-перше, це зниження витрат за рахунок: ресурсо- і енергозбереження; утилізації, продажу побічних продуктів і відходів виробництва; мінімізації плати за ресурси і забруднення навколишнього середовища. По-друге, зростання доходів за рахунок вищих цін на екологічно чисту продукцію; підвищення конкурентоспроможності; створення нових видів продукції. По-третє, сприятливий імідж, здатність до постійного оновлення асортименту продукції, кращі можливості для експорту продукції.

1.Природоохранная работа на промышленном предприятии / [О. Ф. Балацкий, А. Ю. Жулавский, Н. И. Малышко, В. Н. Скомороха]. - К. : Техніка, 1986. - 133 с.

2.Мельник Л. Г. Екологічна економіка : підручник / Л. Г. Мельник. - Суми : ВТД "Університетська книга", 2002. - 346 с.

3.Яндыгаров Я. Я. Экономика природопользования : учебник / Я. Я. Яндыгаров. - М. : КНОРУС, 2005. - 576 с.

4.Екологічний аудит : посібник для спеціалістів з екол. менеджменту і екол. аудиту / В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, В. М. Навроцький та ін.; Фонд відродження Дніпра. - К., 1997. - 219 с.

5.Козицин А. А. Комплексное управление отходами на предприятии / А. А. Козицин ; под ред. проф. Я. Я. Яндыгарова. - Екатеринбург : Изд-во Урал. гос. экон. ун-та, 2002.

Размещено на Allbest.ru