Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступні положення

кадастровий екологічний моніторинг

В сучасних умовах утвердження ринкової економіки рівень соціально-економічного розвитку України значною мірою залежить від ефективності природокористування та ступеню удосконалення (сбалансування) шляхів еколого-економічного розвитку її регіонів. Забезпечення таких умов у промисловому виробництві та сільському господарстві ускладнено без раціонального використання на відповідних територіях усього спектру природних ресурсів (ПР), що обумовлюють для кожного регіону величину його природно-ресурсного потенціала.

Облік виявлених природних ресурсів завжди відображався в реєстраційних кадастрах (наприклад, земельних, водних, лісових, біологічних, мінеральної сировини тощо), в яких, в основному, здійснюється їх фіксація, приводиться загальна характеристика і дається прив'язка на місцевості. Досить рідко в них міститься технологічна характеристика реєструємих природних ресурсів, на основі якої формулюються рекомендації щодо доцільності та можливих масштабів їх використання. Прикладом такого ведення кадастрів ПР є кадастр мінерально-сировинної бази регіону, в якому, крім відомостей реєстраційного, класифікаційного та геологічного характеру, обов'язково містяться відомості з кількості та якості їх запасів у надрах, технІко-економічному обгрунтуванню доцільності, масштабності, способу і глибині промислового видобутку, а також розрахункової собівартості видобутку і рентабельності переробки основних та супутних компонентів мінеральної сировини. Найбільш вичерпно така інформація (на рівні промислового освоєння конкретних видів і навіть окремих промислових сортів будівельних і нерудних корисних копалин) міститься у кадастрах-класифікаторах М.П. Педана [1,2]. Однак і в цих кадастрах кожний із взятих на облік вид мінеральної сировини фіксується та розглядається, по-перше, суто індивідуально без взаємозв'язку з іншими природними ресурсами району, навіть, з тими, що залягають разом у межах одного родовища; по-друге - без попередньої економічної оцінки потенційних можливостей їх комплексного використання, але (головне) - без належного прорахунку екологічних наслідків для навколишнього середовища від промислового їх освоєння із застосуванням можливих технологічних схем видобутку і переробки.

Необхідність комплексного обліку усіх природних ресурсів конкретної території (області, регіону, країни), що відображають у своїй сукупності весь її інтегральний природно-ресурсний потенціал, деякими вченими неодноразово обгрунтовувалась [3-9]. Вони, наприклад, вважають, що замість кадастрів реєстраційного характеру, що раніше складалися, стає необхідним формування комплексних територіальних кадастрів-інвентаризаторів ПР (КТКІПР). Спроби практичної реалізації цих ідей у свій час були зроблені урядом Російської Федерації (1993-1994 рр.), що сприяли розробці деяких проектів та федеральних програм з обгрунтування основних прийомів формування і ведення КТКІПР [7,8], а також на Україні при виконанні науково-дослідних робіт з проблем соціально-економічного розвитку деяких областей [10].

На нашу думку, сукупність таких комплексних територіальних кадастрів-інвентаризаторів природних ресурсів, що складаються для окремих районів та областей України, у своєму загальному інформаційному обсязі може складати інформаційну базу даних Центрального комплексного державного кадастру (ЦКДК), що враховує усі природні ресурси країни. Своїм інформаційним обсягом він об'єктивно буде відображати увесь інтегральний ресурсний потенціал її територій, все природне і рукотворне надбання і багатство її населення [5]. Однак суть та мета складання ЦКДК, напевно, повинна укладатися не стільки в одноразовому (хоч і вичерпному за своїм зведенням) зборі відповідної інформації і впорядкованому зберіганні її в комп'ютерній пам'яті, скільки в організації на її основі постійно функціонуючого комплексного кадастрового моніторингу природних ресурсів з центральним інформаційним банком даних, що з певною періодичністю поповняється. У цьому ракурсі основна мета формування ЦКДК і його банку даних - забезпечення високої обгрунтованості прийняття і ефективності вибраних заходів та управлінських рішень у сфері природокористування з урахуванням всіх пріоритетів соціально-економічного розвитку певної території з максимальним

збереженням природного стану навколишнього середовища.

Зокрема, на основі об'єктивної інформації банку даних ЦКДК про природні ресурси країни можливо:

обгрунтовано вибирати для кожного з ландшафтів певних економічних регіонів країни конкретні за змістом і спрямованістю стратегію і тактику сталого (екостійкого) розвитку;

вирішувати питання раціонального розміщення виробничих сил у регіонах;

оцінювати доцільність промислового освоєння природних ресурсів на основі попереднього складання балансу очікуваних прибутків та збитків від забруднення навколишнього середовища;

об'єктивно оцінювати вартість земельного, лісового, водного та інших фондів із урахуванням цінності та вартості пов'язаних з ними всіх інших видів природних ресурсів;

максимально збільшити об'єм і комплексність використання місцевих природних ресурсів регіонів з урахуванням їх природного відтворення, насамперед, нетрадиційних джерел енергії та продуктів.

Формування комплексних територіальних кадастрів-інвентаризаторів природних ресурсів з самого початку пов'язано з необхідністю вирішувати деякі питання, що стосуються:

об'єктів їх наповнення:

термінологічного формулювання поняття «природні ресурси»;

їх систематики (класифікації) і угрупування;

списку (переліку) ПР, що повинні обов'язково враховуватися при складанні кадастрів;

їх основних параметричних характеристик;

територій розповсюдження природних ресурсів, що інвентаризуються через кадастр з обгрунтуванням:

морфологічної характеристики

території;

природних кордонів розповсюдження ПР;

розміру у площинному обчисленні по гидролітосферній зовнішній поверхні земної кулі та в об'ємі її геосфер;

структури самого КТКІПР, форм облікової документації та порядку їх заповнення;

методологічних підходів до визначення:

потенційної вартості земельних

(водних) угідь у природному стані сучасного сільськогосподарського антропогенного їх використання (за врожайністю та продуктивністю районованої сільськогосподарської продукції);

цінності і вартості конкретних ПР у місцях їх природного вияву;

величина прибутків з урахуванням різних технологічних прийомів їх промислового освоєння (видобутку, переробки тощо);

величини екологічних та економічних збитків навколишньому середовищу від будь-якої технології промислового освоєння ПР;

економічної доцільності залучення їх взагалі в промислове освоєння за різними технологічними схемами;

реальної вартості земельних (водних) угідь з урахуванням наявності в їх межах всіх природних ресурсів, що рентабельно освоюються промисловістю, з мінімальними збитками для навколишнього середовища (при наявних технологічних схемах видобутку і переробки);

програмного комп'ютерного забезпечення по веденню, зберіганню і користуванню усією інформацією бази даних центрального комплексного державного кадастру стосовно інтегрального природно-ресурсного потенціалу конкретних територій.

Принципи просторового виділення ресурсно-інвентаризаційних елементів

Складання звичайних реєстраційних кадастрів деяких ПР (підземних вод, земельного і лісового фондів тощо) проводиться по одному виду ресурсів (наприклад, по видах мінеральної сировини), але у межах територій діяльності окремих геологічних організацій чи адміністративних підрозділів (області, району, регіону, країни загалом). На відміну від реєстраційних кадастрів, комплексний територіальний кадастр-інвентаризатор повинен складатися з урахуванням територіальних чинників у межах об'ємного простору над (і під) окремими площами на земній поверхні, представленими напіввідкритими (напівзамкнутими) біогеосистемами, однотипними чи близькими за:

ландшафтно - кліматичними умовами енергомасопереносу;

геологічною та структурно-тектонічною будовою земних надр;

їх металогенним профілем оруднення і мінералізації;

морфоструктурними особливо-стями рельєфу;

водозбором та стоком атмосферних опадів;

ступенем промислової та сільськогосподарської освоєності регіону;

екологічним станом навколишнього середовища.

Виділенню таких локальних (елементарних) ресурсно-інвентаризаційних просторів повинно передувати ландшафтне, геоморфологічне, металогенічне, водосбірно-басейнове, економічне та екологічне районування обстежуваних територій. На основі їх результатів із загальної маси елементарних басейнів водозбору (ЕБВ) на земній поверхні відокремлюються їх однотипні групи - ландшафтні інвентаризаційні дільниці (ЛІД), що відповідають усім наведеним вище ознакам однотиповості. Обов'язковою умовою об'єднання ЕБВ в одну ЛІД є збереження для їх групової сукупності єдності і спільності як площ водозбору, так і місцевого базису ерозії (його розвантаження), що дозволяє складати баланс привносу-винесення забруднювачів навколишнього середовища з боку природного чи антропогенного пресу при оцінці їх екологічного стану.

У межах кожної ЛІД облік природних ресурсів необхідно вести для всіх її видів, а також в усьому об'ємі земних геосфер: на поверхні, в надрах літосфери, в усіх водоймищах і водотоках гідросфери та шарах атмосфери. Морфологічно об'єм такого інвентаризаційного простору з обліку природних ресурсів на основі ЛІД представляється як конус з вершиною у центрі земної кулі і сферичною основою, що дорівнює конусній проекції ЛІД з цього центру на нижню сферичну поверхню самого верхнього (водневого) екзосферного шару атмосфери. Всі інформаційні дані про будь-які природні ресурси, що нині використовуються (або потенційно придатні до використання) у межах кожного з таких об'ємних інвентаризаційних просторів (ОІП) повинні бути взяті на облік і являти собою один із фрагментів інформаційного змісту певного структурного підрозділу КТКІПРа. При необхідності такі фрагменти інформації про природні ресурси у межах окремих ОІП (шляхом об'єднання останніх) можуть групуватися по окремому району, області, регіону тощо. Однак в усіх випадках кожний фрагмент інформації для конкретного ОІП, що відповідає визначеній ЛІД земної поверхні, являє собою елементарну кадастровую структурну одиницю КТКІПРа (його елементарний кадастровый фрагмент), що формується і наповнюється індивідуально, незалежно від інших.

Структура КТКІПР та форми його наповнення

Різноманітність природних ресурсів, які нині використовуються (або потенційно готові до промислового освоєння у майбутньому) зумовлює ведення їх реєстраційного та інвентаризованого обліку в комплексних територіальних кадастрах за блочним принципом. Найбільш раціонально інформаційний об'єм таких блоків складання кадастрів (БК) було б сумістити з найбільш великими її таксономічними підрозділами на рівні комплексів, класів, підкласів або навіть сімейств ПР, що дозволяє вести їх наповнення автономно, суто спеціалізованими групами і незалежно (або паралельно) один від одного. Весь обсяг інформації по природним ресурсам в обсязі одного блоку раціонально відображати у таблично-текстовій і графічній формах в розмірі одного тому, загальна кількість (і нумерація) яких у структурі КТКІПРа повинна відповідати кількості (і нумерації) блоків складання кадастрів (рис. 1).

Так, в абіотичному ряді ПР з цією метою раціонально виділити три БК, представлених усім різноманіттям природних ресурсів, відповідно, мінерального, енергетичного та фізико-хімічного комплексів. Складання кадастрів природних ресурсів біокосного ряду досить вести всього двома блокам, об'єднавши в один з них весь ландшафтный комплекс ПР, а в іншій - тільки грунтовий клас педосферних ПР.

Рис. 1 - Структурна схема компонування комплексного територіального кадастру природних ресурсів (КТКІПР)

Кадастр біотичних ПР найбільш доцільно складати в обсязі 4-х кадастровых блоків (томів). В один з них рекомендується звести усі дані по зоофітним (тваринно-рослинним) природним ресурсам, що можуть розділятися, при необхідності, на два (зоо- і фітогенний) підблоки, а в трьох інших (антропогенних ПР) - демографічним, матеріальним та інформаційним ПР. Таким чином, кінцевий результат інформаційного обсягу КТКІПРів, що складається для будь-яких (але визначених) територій на перших етапах формування (до введення змісту кадастра у комп'ютерну пам'ять) по кожній площі, що інвентаризуется, буде виражено відповідними об'ємами текстового і табличного матеріалу, скомпонованого за блочним принципом у 10 томах (по числу блоків).

Структурно всі томи кожного БК повинні бути однотипні і одноманітні як за формою текстового відображення інформації про ПР, що інвентаризується, так і за стилем, об'ємом і впорядкованістю викладення цієї інформації.

Поєднання 10 томів цієї інформації по одній будь-якій території (площі), що інвентаризується, оформляється окремим комплектом. Він супроводжує короткою, але комплексною (технолого-економічною та екологічною) оцінкою всіх природних ресурсів району інвентаризації з узагальненими рекомендаціями відносно стратегії і тактики їх освоєння і обліку всіх чинників збалансованого соціально-економічного розвитку регіону загалом.

Інформаційне зведення відомостей про природні ресурси в об'ємі кожного елементарного кадастрового фрагменту раціонально відображати як у графічному, так і текстовому та цифровому виглядах (в основному табличному) уніфікованої форми. Графічний матеріал повинен бути представлений, в основному, реєстраційними планами розташування природних ресурсів на схемах адміністративного розподілу, геологічної і структурно-тектонічної будови, а також ландшафтного, геоморфологічного, металогенічного, економічного та інших видів. районування обстежуваної території.

В текстовій табличній формі елементарного кадастрового фрагменту у певному кодовому ключі спеціалізованих розділів планується відобразити (на прикладі мінерального комплексу природних ресурсів) наступну інформацію.

Розділ I. Загальні відомості.

1). Код класифікації природного ресурсу, що враховується.

2). Код їх адміністративно-територіальної прив'язки.

3). Код природного та антропогенного ландшафту.

4). Кількісна оцінка вияву кожного з видів ПР, у тому числі взятих на облік балансових, забалансових і прогнозних (геологічних) запасів.

5). Стадії їх геолого-економічної оцінки.

6). Ступінь їх промислового освоєння.

Розділ II. Геологічна характеристика місць вияву ПР за:

1) геолого-структурною позицією;

2) усередненим геологічним розрізом;

3) кількісними параметрами (запасами) вияву;

4) їх якісними характеристиками;

5) забезпеченістю промислового освоєння;

6) умовами промислової експлуатації;

7) землеемкістю ПР;

8) іншими параметрами.

Розділ III. Характеристика екологічного стану місць вияву ПР за:

1) компонентами навколишнього середовища;

2) токсичністю ПР і продуктів їх переробки;

3) індексом безпеки життєдіяльності для населення.

Розділ IV. Характеристика індивідуальних властивостей ПР:

1) фізичних;

2) фізико-механічних;

3) фізико-хімічних;

4) хімічних;

5) біологічних.

Розділ V. Потенційні виробничо-економічні показники освоєння ПР (на рівні діючих підприємств і теоретичних розробок) із вказівкою:

1) сфери застосування ПР і продуктів їх переробки (включаючи і їх відходи);

2) технології переробки;

3) можливої номенклатури випуску готової продукції, промпродуктов і відходів;

4) потенційного обсягу їх випуску;

5) вартісної оцінки земельних угідь в місцях промислового освоєння ПР.

Розділ VI. Розрахунково-кадастрова оцінка основних виробничо-економічних показників освоєння ПР, що включає :

1) для основної продукції:

а) обсяги її отримання;

б) економічні показники (прибуток, собівартость; економічні збитки.тощо);

в) класи токсичності;

г) ресурсоемність;

2) для промвідходів (газових, рідких та твердих):

а) сумарний об'єм їх отримання;

б) клас токсичності;

в) вартость утилізації і прибутки від неї;

г) ресурсоемність;

д) екологічні збитки;

3) величину повного (і питомого) прибутку за весь термін промислового освоєння ПР;

4) вартісні оцінки земельного відведення дільниці вияву ПР;

5) потенційні наслідки, пов'язані із зміною екологічного стану навколишнього середовища на площах промислового освоєння ПР;

6) індекси безпеки мешкання в межах освоєння ПР;

7) основні адміністративно-управлінські рішення по освоєнню ПР і попередженню забруднення ними навколишнього середовища;.

8) доцільність промислового освоєння ПР з використанням різних ресурсозберігаючих технологій;

9) очікуваний та фактичний

економічний ефект (віддача) природокористування з 1 км² площі земельних та інших угідь у межах ландшафтної площі (ЛІД), що інвентаризується, за різними технологіями природокористування.

При заповненні інформацією інших БК, що комплектують відомості про інші ПР (енергетичні, біокосні, ландшафтні, грунтові тощо) кількість, характер і форма запитів в різних розділах інвентаризаційних таблиць можуть бути істотно скореговані у відповідності до специфічних властивостей та суті природних ресурсів, що

інвентаризуються.

Суттєвим недоліком у сучасному інвентаризаційному кадаструванні природних ресурсів є відсутність концепції щодо єдиного підходу до їх вартісної оцінки, особливо ПР біокосного (ландшафтного) і біотичного ряду (демографічних і інформаційних антропогенних). Це практично виключає можливість обчислити інтегральний природно-ресурсний потенціал будь-якої території, що інвентаризується, в єдиному вартісному еквіваленті. Для подолання цих ускладнень рекомендується перейти на бальну систему оцінок природних ресурсів.

Об'єктивна вартісна оцінка інтегральних ресурсних потенціалів будь-яких територій є кінцевою метою складених за ними комплексних кадастрів-інвентаризаторів (рис. 2). Саме знання істинної їх величини дає реальну можливість ефективно управляти збалансованим розвитком регіонів у соціальному, економічному та екологічному аспектах. За їх величинами представляється не тільки оцінювати потенційні можливості розвитку виробничих сил в регіонах, але й визначати міри їх екологічно допустимого навантаження (або перевантаження), профіль господарського розвитку, характер виробничих відносин, в кінцевому результаті навіть чисельність населення, кваліфікаційно-професійну його структуру тощо.

Рис. 2 - Планограма складу і послідовності ведення робіт по формуванню комплексних територіальних кадастрів-инвентаризаторов земних природних ресурсів

Бібліографічні посилання

1. Кадастр-классификатор стрительного минерального сырья Украинской ССР (керамическая промышленность) / М.П. Педан, О.М. Сатановская, В.С. Мищенко и др. - К.: СОПС АН УССР, 1979. - 1213 с.

2. Кадастр-классификатор стрительного минерального сырья Украинской ССР (нерудные материалы) / М.П. Педан, В.С. Мищенко, В.И. Яновский и др. - К.: СОПС АН УССР, 1982. - 695 с.

3. Ефремов Ю.К. Учет множественности значений природных ресурсов в географических системах // Вопросы географии. - 1968. - Сб. 78.

4. Федоренко Н.Л., Реймерс Н.Ф. Природные ресурсы: системные классификации, учет и общие принципы управления // Вопросы географии. - 1977. - Сб. 104.

5. Панченко И.В. Природные ресурсы как элемент общественного богатства // География и природные ресурсы. - 1986. - № 1.

6. Корытный Л.М. Природно-ресурсные проблемы и их классификация // География и природные ресурсы. - 1992. - № 1.

7. Об утверждении временного положения о порядке формирования комплексных территориальных кадастров природных ресурсов и объектов. - М.: Министерство охраны окружающей среды и природных ресурсов Российской Федерации, Приказ № 326 от 17.08.95 г.

8. Папенов К.В. Экономика и природопользование. - М.: Изд-во МГУ,. - 1997.

9. Необходимость и основные принципы реорганизации кадастрового учета природных ресурсов / А.Г.Шапарь, П.И.Копач, В.Д.Инин, Н.А.Емец // Сб. научных трудов НГАУ. - Днепропетровск, 1999. - Т.4. - № 6.

10. Чеболда І.Ю. Конструктивно-географічний аналіз природно-ресурсного потенціалу території (на прикладі Тернопільскої області). Автореферат дисер. На здобуття наукового ступеня канд. Геогр. Наук. - Львів: ЛГУ, 1999.

Размещено на Allbest.ru