Визнано, що антропогенне навантаження на навколишнє середовище у багатьох регіонах планети вже досягло рівня, що загрожує здоров'ю населення. Тому зусилля багатьох країн з охорони навколишнього середовища і здоров'я спрямовані на розробку та здійснення політики, яка забезпечує стійкий еколого-економічний розвиток, ефективне попередження появи негативного впливу шкідливих для здоров'я людини факторів навколишнього середовища, а також їх контроль. В Україні, і особливо в її промислових центрах, ці проблеми актуальні у зв'язку з надзвичайним забрудненням навколишнього середовища, яке підсилене ще й радіоактивним забрудненням внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Поняття "здоров'я" за визначенням Всесвітньої організації з охорони здоров'я (ВООЗ) характеризується як стан повного соціального, духовного та фізичного благополуччя людини. Здоров'я населення - це відображення складного комплексу явищ у навколишньому середовищу. На процес його формування впливає ціла низка біологічних, соціально-економічних, природно-кліматичних та інших факторів. Розуміючи всю складність і невизначеність у формулюванні поняття "здоров'я", нами пропонується дещо спрощена схема впливу різних факторів на стан здоров'я людини (рис.1).

генетичний ризик населення

Із схеми видно, що здоров'я людини зумовлюється як внутрішніми спадковими факторами, так і зовнішнім станом навколишнього середовища. Так, фізичне здоров'я залежить від початкового стану геному людини і спадкової конституції організму. У той же час, забруднення навколишнього середовища (повітря, води, продуктів харчування) токсико-мутагенними сполуками негативно впливає на стан здоров'я. Духовне здоров'я визначається як спадковою емоційно-ментальною структурою організму, яка дозволяє адекватно реагувати на різні зміни у навколишньому середовищу, так і зовнішніми умовами у соціумі - атмосферою любові, доброзичливості та поваги до людини.

Соціальне положення та благополуччя людини залежить від матеріальної спадщини, що є результатом його попередньої праці або набутої ним від попереднього покоління, а також від природно-географічних умов у місці його проживання, які дають можливість одержувати життєво необхідну продукцію з економічною ефективністю та екологічною доцільністю.

Аналіз фізичного здоров'я населення є однією із складових завдань санітарно-епідеміологічних служб. При вивченні впливу комплексу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення найбільш часто, як основний оціночний показник, використовується показник захворюваності. В результаті багаторічних спостережень встановлено, що комплекс пошкоджуючих факторів навколишнього середовища викликає різного роду неблагоприємні зміни захворюваності дитячого і дорослого населення [1-3]. Зараз спостерігається різка зміна картини захворюваності у всіх економічно розвинутих країнах, у тому числі і в Україні. Це виявляється у зміні відношення між інфекційними та неінфекційними захворюваннями, яке щорічно все більше зміщується у бік неінфекційних захворювань населення, що тісно пов'язані із забрудненням навколишнього середовища.

Міністерством охорони здоров'я (МОЗ) України були видані методичні рекомендації з вивчення впливу забруднення навколишнього середовища на здоров'я населення, у яких наводиться орієнтовний перелік факторів навколишнього середовища у зв'язку з їх можливим впливом на рівень поширення деяких класів та груп захворювань [4,5]. З урахуванням цих рекомендацій, а також вимог, викладених у доповіді МОЗ України [6], нами була розроблена схема оцінки здоров'я населення та генетичного ризику у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища (рис.2,3).

Як видно із схеми, верхній (нульовий) структурний рівень показника здоров'я включає три показники нижчого (першого) рівня генетичне здоров'я, фізичне здоров'я дорослого та дитячого населення. Подальша їх деталізація (другий структурний рівень) представлена показниками генетичних вад у популяції, поширенням неінфекційних захворювань дорослого та дитячого населення. Аналогічно і генетичний ризик залежить як від токсико-мутагенної ситуації на території, так і стану генетичного здоров'я мешкаючого там населення. Токсико-мутагенну ситуацію відображають цитогенетичні та біофізичні показники біоіндикаторів.

Усі показники здоров'я та генетичного ризику можна передати у числовій формі. Так, значення показника найнижчого структурного рівня, вираженого у його одиницях виміру, можна перевести до безрозмірної форми за допомогою розробленої нами формули [7]. Значення такого умовного показника пошкоджень (УПП) буде коливатись у межах від 0 (комфортні для життєдіяльності умови) до 1 (критичні умови). За необхідності можна виразити показники у формі умовного показника збереженості (УПЗ = 1 - УПП), який буде коливатись в межах від 1 (комфортні умови) до 0 (критичні умови).

Показник вищого (першого) структурного рівня - це середнє арифметичне з УПЗ та його складових показників нижчого рівня, тобто він є інтегральним умовним показником збереженості даного біопараметра (ІУПЗ). І, нарешті, показники найвищого рівня являють собою суму із складових ІУПЗ, помножених на їх вагові коефіцієнти, які встановлювалися шляхом експертної оцінки. За нормативні значення показників, що задовольняють умовам стійкого розвитку території, приймали 70% від їх комфортних значень

За допомогою даної методики та розробленої оціночної шкали [8], проведено аналіз здоров'я та генетичного ризику для населення міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області. Результати показані у табл.1 і 2. Так, порівняння спектру захворювань населення міста і області (за значенням УПЗ) призводить до висновку, що найбільш вразливими на території міста є органи травлення, органи дихання, шкіра й підшкірна клітковина, система кровообігу, а на території області органи травлення та система кровообігу.

Показник загального здоров'я у місті Дніпропетровську був 0,518 умовних одиниць (у. о.), а на території області - 0,675 у. о., тобто стан здоров'я всього населення міста Дніпропетровська незалежно від віку характеризується як "загрозливий", тоді як в області - "конфліктний". Ситуація щодо генетичного ризику у місті і області оцінюється як "конфліктна" при значенні цього показника відповідно 0,577 та 0,619 у. о. В області показник генетичного здоров'я кращий, ніж у місті, але високий токсико-мутагенний фон свідчить про можливість в перспективі негативних тенденцій у зміні генетичного здоров'я та генетичного ризику.

Рис.2 - Ієрархічна структура показників оцінки стану здоров'я населення

Рис.3 - Ієрархічна структура показників оцінки генетичного ризику для населення, обумовленого дією шкідливих екологічних факторів

Таким чином, запропонована методика оцінки дає можливість ранжирувати різні групи захворювань за поширенням на території, дати у кількісній формі інтегральні показники стану здоров`я населення, генетичного ризику та токсико-мутагенної ситуації, провести картографування території за цими показниками, прогнозувати подальшу зміну стану навколишнього середовища та здоров`я населення.

Запропоновані нові підходи щодо оцінки здоров`я населення та стану навколишнього середовища є складовою частиною розроблюваної в Інституті проблем природокористування та екорлогії НАН України еколого-економічної моделі стійкого розвитку

Дніпропетровської області. Робота спрямована на виконання "Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні", затвердженої Указом Президента України №118/99 від 4 лютого 1999 року.

Результати роботи можуть бути використані підрозділами регіонального управління для:

своєчасного проведення реабілітаційних заходів, націлених на поліпшення якості природно-техногенного середовища та здоров`я населення;

проведення екологічної експертизи об`єктів, проектів, промислової діяльності на території тощо.

Таблиця 1 - Значення показників здоров'я населення та показників біоіндикаторів, що характеризують токсико-мутагенну ситуацію на території міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області (середні дані за 1991-1995 рр.)

Примітки:

1. У чисельнику наведені нормативні і поточні значення показників в одиницях виміру; у знаменнику - УПЗ;

2. УПЗ - умовний показник збереженності біопараметра, який обчислюється за формулою: УПЗ= [ (Критичне знач. - Поточне знач.)] / [ (Критичне знач. - Комфортне знач.)] [7].

3. Комфортні та критичні значення показників - це табличні значення, які встановлені авторами на основі багаторічних досліджень та аналізу даних наукової літератури

Таблиця 2 - Значення інтегральних показників здоров'я та генетичного ризику для населення міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області (середні за 1991-1995 рр.)

Примітки: При обчислюванні показників загального здоров'я населення ваговий коефіцієнт показника генетичного здоров'я становив 0,23, а при обчислюванні генетичного ризику - 0,40

Бібліографічні посилання