Екологічний ризик забруднення атмосферного повітря викидами теплових електростанцій при використанні кам’яного вугілля

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНА УСТАНОВА

«УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

Спеціальність 21.06.01 - Екологічна безпека

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Екологічний ризик забруднення атмосферного повітря викидами теплових електростанцій при використанні кам'яного вугілля

Хабарова Ганна Володимирівна

Харків - 2016

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в науково-дослідній установі «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Харків.

Науковий керівник:	доктор фізико-математичних наук, професор,
	Коваленко Григорій Дмитрович,
	науково-дослідна установа «Український науково- дослідний інститут екологічних проблем», завідувач лабораторії радіоекологічної безпеки та радіаційного моніторингу
Офіційні опоненти:	доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України,
	Лисиченко Георгій Віталійович
	Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» (м. Київ), директор
	кандидат технічних наук,
	Ролік Ірина Леонідівна ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут НАН України», науковий співробітник

Захист відбудеться «2» червня 2016 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.812.01 у науково-дослідній установі «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» за адресою: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6).

Автореферат розісланий "28" квітня 2016 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Ф. Жуковський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Електроенергетика є базовою галуззю для забезпечення сталого розвитку України, одночасно чинить надмірний техногенний вплив на навколишнє середовище. На сьогодні 92,1 % енергоблоків теплових електростанцій (ТЕС) і 54,2 % енергоблоків атомних електростанцій (АЕС) відпрацювали свій розрахунковий ресурс, а 63,8 % енергоблоків виробили визнану у світовій енергетичній практиці межу граничного ресурсу та вимагають модернізації або заміни.

Сумарна встановлена потужність на кінець 2010 року всіх електрогенеруючих станцій в Україні становить близько 53 ГВт, з яких -52 % ТЕС, 26,5 % - АЕС, 9 % -гідроелектростанції та гідроакумулюючі електростанції,12 %-теплоелектроцентралі.

Вимоги екологічної безпеки експлуатації ТЕС є пріоритетними. Зниження рівня екологічної безпеки ТЕС, що використовують кам'яне вугілля при виробництві електроенергії, викликане зношеністю технологічного обладнання, недостатньо контрольованою якістю кам'яного вугілля і, як наслідок, утворення значних обсягів викидів в атмосферне повітря, що призводить до несприятливої екологічної ситуації та погіршення здоров'я населення України.

Використання кам'яного вугілля на ТЕС України, як одного з основних первинних енергоносіїв, запаси якого складають 95,4 % від загальної кількості органічного палива, призводить до істотного забруднення атмосферного повітря викидами хімічних газоподібних речовин та летючої золи. Особливу небезпеку для здоров'я становлять викиди летючої золи, яка містить бенз(а)пірен, важкі метали та природні радіонукліди, що мають канцерогенні властивості та газоподібні речовини, які обумовлюють токсичну дію на організм людини. Внаслідок цього, ТЕС є об'єктами підвищеного екологічного ризику.

Забезпечення екологічної безпеки навколишнього природного середовища та населення при виробництві електроенергії при спалюванні кам'яного вугілля, потребує вирішення науково-прикладної задачі, яка полягає у вивченні викидів і їх елементного складу ТЕС в атмосферне повітряпри нормальному режимі експлуатації.

Перспективними та важливими напрямками забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища в умовах тривалої експлуатації ТЕС України при нормальному режимі є впровадження підходів і методів, що дозволяють проводити оцінювання екологічного ризику, як обов'язкової процедури оцінки впливу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, та впровадження природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу в процесі виробництва електроенергії. Відсутність методів і підходів, що дозволяють ідентифікувати та оцінювати усі складові викидів при забрудненні атмосферного повітря, які впливають на формування екологічного ризику, в умовах тривалої експлуатації ТЕС, обумовлює актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційна роботавиконувалась в лабораторії радіоекологічної безпеки та радіаційного моніторингуу рамках планів НДУ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» в 2007 -2015 рр. Основні положення дисертаційної роботи виконано відповідно до вимог Законів України: «Про екологічну експертизу» (ст. 3, 4, 5 (п. 1), 6 (п. 1)), «Про об'єкти підвищеної небезпеки»

(ст. 3, 6, 15, 16); Зміни №1 ДБН А.2.2-1-2003 під час проведення кількісної та якісної оцінки рівнів екологічного ризику усіх видів планованої діяльності, що можуть впливати на довкілля; «Програми Енергетичної стратегії України на період до 2030 року».

Мета дисертаційної роботи є підвищення рівня екологічної безпеки в районах забруднення атмосферного повітря викидами ТЕСза рахунокідентифікації хімічної та радіаційної складових в оцінюванніекологічного ризику.

Для досягнення мети поставлено тавирішено наступні завдання:

провести аналіз експериментальних і теоретичних досліджень для узагальнення існуючих підходів до визначення екологічного ризику, обумовленого викидамиТЕСв атмосферне повітря при спалюванні кам'яного вугілля; електростанція викид радіаційний повітря

обґрунтувати алгоритм оцінювання екологічного ризику забруднення атмосферного повітря викидами хімічних та радіоактивних речовин;

розробити метод і визначити коефіцієнтидля оцінювання екологічного ризику при забрудненні атмосферного повітря викидами ТЕС України;

виконати порівняльну оцінку хімічної неканцерогенної і канцерогенної та радіаційної складових екологічного ризику при забрудненні атмосферного повітря викидами ТЕС України;

в разі необхідності науково обґрунтувати заходи, спрямовані на підвищення екологічної безпеки в районах впливу ТЕС України.

Об'єкт дослідження-забруднення атмосферного повітря викидами ТЕС при спалюванні кам'яного вугілля.

Предмет дослідження-оцінюванняекологічного ризику при забрудненні атмосферного повітря викидами хімічних і радіоактивних речовин ТЕС України.

Методи дослідження.У роботі використано методи: математичної статистики для аналізу хімічних та радіаційних факторів викидів ТЕС в атмосферне повітря; системного аналізу при визначені етапів та алгоритму проведення оцінювання екологічного ризику; математичного моделювання розповсюдження викидів хімічних газоподібних і твердих часток (летючої золи) в атмосферному повітрі в зонах впливу ТЕС України та прогнозування індивідуальних і колективних доз для населення, та оцінювання екологічного ризику при впливі викидів хімічних та радіоактивних речовин ТЕС в атмосферне повітря.

Елементний склад проби летючої золи ТЕС України визначався з використанням двох ядерно-фізичних методівна прискорювачі протонів: миттєвого-випромінюванняв результаті ядерних реакцій (МВЯР) і характеристичного рентгенівського випромінювання (ХРВ).

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

розроблено метод комплексного оцінювання екологічного ризику, що дозволяє врахувати вплив хімічних газоподібних речовин і твердих часток, а також їх складовихпри забрудненні атмосферного повітря;

теоретично обґрунтовано та встановлено коефіцієнти для комплексного оцінювання екологічного ризику, обумовленогохімічнимигазоподібними сполуками,твердими частками та їх складовими;

визначено внесок складовихтвердих частоквзабруднення атмосферного повітря та формування екологічного ризику.

удосконалено:

алгоритм комплексного оцінювання екологічного ризику з урахуванням впливу викидів хімічних неканцерогенних, канцерогенних та радіоактивних речовин ТЕС в атмосферне повітря;

математичну модель оцінювання екологічного ризику впливухімічних газоподібних сполук і твердих часток.

набуло подальшого розвитку:

наукове обґрунтування природоохоронних заходів, спрямованих на підвищення екологічної безпеки ТЕС та зменшення екологічного ризику.

Практичне значення одержаних результатів полягаєв удосконаленні процесу оцінювання екологічного ризику забруднення атмосферного повітря викидами хімічних газоподібних речовин і твердих часток при спалюванні кам'яного вугілля. Розроблені рекомендації, спрямовані на підвищення екологічної безпеки ТЕС України.

Запропонований метод комплексного оцінювання екологічного ризику забруднення атмосферного повітря викидами хімічних газоподібних речовин і твердих часток та їх складових ТЕС, дозволяє відповідно до вимог міжнародно-правових актів (Директиви Ради 96/61/ЄС, Директиви 2008/50/ЄС і Директиви 2004/107/ЄС, враховувати вплив хімічних газоподібних сполук і твердих часток для запобігання і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

При наступній редакції Зміни №1 ДБН А.2.2-1-2003 в п.3 «можливий екологічний ризик планованої діяльності, що включає оцінку впливу об'єкта на навколишнє середовище при нормальному режимі експлуатації об'єкта» доцільно включити в подальшу розробку запропоновані критерії оцінювання екологічного ризику забруднення атмосферного повітря за показниками, наведеними в дисертаційному дослідженні, включаючи в перелік потенційно небезпечних речовин складові твердих часток як окремий показник.

Забезпечення екологічної безпеки при спалюванні кам'яного вугілля на ТЕС України вимагає якості вихідної сировини, яка в багатьох випадках не відповідає технічним вимогам ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пилоподібного спалювання на теплових електростанціях»,що поставляється для пилоподібного спалювання на ТЕС України.

Результати дисертаційного дослідження, вказують на доцільність у технологічних процесах підготовки щодо збагачення і подрібнення та переробки кам'яного вугілля до початку процесів спалювання кам'яного вугілля на ТЕС України, що досягається шляхом контролю мікроелементного складу вихідної сировини та летючої золи (на мікроелементний склад важких металів і їх сполук) з метою запобігання та зниження забруднення атмосферного повітря і формування екологічного ризику.

Особистий внесок здобувача.Основні ідеї, теоретичні положення, науково-практичні результати досліджень, узагальнення та висновки, викладені у дисертаційній роботі належатьавторові.

Автором проведено аналіз літературних джерел за темою дисертації, визначено мету і задачі роботи, при оцінюванні екологічного ризику,науково обґрунтовано необхідність врахування як хімічних газоподібних сполук, так і покомпонентного складу летючої золи у викидах ТЕС в атмосферне повітря. На базі даних паспортів ТЕС України щодо інвентаризації викидів хімічних газоподібних сполук і твердих часток та їх складових, автором розраховані величини валових викидів, концентрацій та доз на 1 ГВт (ел.) виробленої електроенергії.

Застосування системного багатокритеріального аналізу дозволило розробити метод комплексної оцінки екологічного ризику, обумовленого впливом хімічних і радіаційних факторів на якість атмосферного повітря та населення за нормальних умов експлуатації ТЕС.

Проведено порівняльний аналіз екологічних ризиківдля ТЕС і АЕС. Запропоновано заходи щодо підвищення рівня екологічної безпеки експлуатації ТЕС з урахуванням ризику і наведено принципи управління екологічним ризиком за нормальних умов експлуатації.

Апробація результатів дисертації.Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалисьта обговорювались на 11 наукових конференціях: IV-й Міжнародній науково-практичнійконференції «Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів. Оцінка і прогноз екологічних ризиків»(м. Гурзуф,АР Крим, Україна, 2008);IV-й Науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення»(м. Алушта, АР Крим, Україна, 6-12 вересня 2008р.); IX-й Щорічній Всеукраїнській науковій конференції «Екологічний менеджмент у загальній системі управління» Сумського державного університету (Суми, Україна,21-22квітня 2009р.); XVII-й Міжнародній науково-практичній конференції «Екологія, енерго-та ресурсозбереження, охорона навколишнього середовищатаздоров'я людини, знешкодженнявідходів»(м. Щолкіно, АР Крим, Україна, 1-5 червня2009 р.); V-йМіжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення» (м. Алушта, АР Крим, Україна,

7-11 вересня 2009 р.);V-йВсеукраїнськійнауково-практичної конференції «Охорона навколишнього середовища промислових регіонів як умова сталого розвитку України» (м. Запоріжжя,10-11 грудня 2009 р.); XVIII-йМіжнародній науково-практичній конференції «Екологія, енерго-та ресурсозбереження, охорона навколишнього середовищатаздоров'я людини, знешкодження відходів» (м. Щолкіно, АР Крим, Україна, 7-11 червня 2010 р.);

VI-йМіжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення»(м. Алушта, АР Крим, Україна, 6-10 вересня 2010р.); X-й Міжнародній науково-практичній конференції«Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення» (м. Харків, Україна, вересень, 2014 р.);IV-йМіжгалузевій науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів в галузі проектування підприємств гірничо-металургійного комплексу, енерго- та ресурсозбереження, захисту навколишнього природного середовища «Інноваційні шляхи модернізації базових галузей промисловості, енерго-та ресурсозбереження, охорона навколишнього природного середовища» (м. Харків, Україна, 2015 р.); XI-й Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення»(м. Харків, Україна, 2015 р.).

Публікації.За темою дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць,із них:8 публікацій уфахових виданнях Україниза технічними науками, в тому числі 1 стаття - у виданні, включеному до міжнародних наукометричних баз;1 стаття - у виданні іншої держави з напрямку дисертації,11 - в тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура і обсяг дисертації.Дисертаційна робота складається з переліку умовних позначень, вступу, п'яти розділів, загальних висновків і списку використаних джерел з 140 найменувань на 16 сторінках і п'яти додатків на 24 сторінках. Робота містить26 рисунків, 43 таблиці, з них 4 таблиці і4 рисунка займають 5 окремих сторінок. Загальний обсяг дисертаційної роботистановить144 сторінок, із нихосновного тексту 99сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступіобґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, об'єкт, предмет і задачі дослідження, наведено дані про зв'язок роботи з планами організації, де виконувалась дисертаційна робота; відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, особистий внесок автора, а також описано основні положення дисертації, що виносяться на захист; наведено відомості про публікації, апробацію результатів, структуру і обсяг роботи.

У першому розділінаводиться огляд вітчизняних та закордонних джерел за темою дисертації. Висвітлено відомості про аналогічні роботи з аналізу основних підходів,методів і моделей кількісного оцінювання екологічного ризику. Проведено аналіз нормативно-технічної бази щодо оцінювання екологічного ризику від впливу потенційно небезпечних виробництв.

У результаті аналізудослідженьтаметодіввобластіоцінки екологічного ризику як при впливі об'єктів паливно-енергетичного комплексу так і потенційно небезпечних об'єктів,показано недосконалість теоретичних та методичних розробок, щоне дозволяє ідентифікувати та проводити оцінювання екологічного ризику з врахуванням всіх складових.

В офіційних документах та науковій літературі різних країн існують протиріччя та розбіжності в інтерпретації терміну «екологічний ризик», що ускладнює його застосування в природоохоронній діяльності. Має місце розрізненість наукових уявлень, як про сам термін «екологічного ризику», так і про методи його оцінювання.

Затверджена в Україні методика «Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» встановлює порядок проведення аналізу небезпеки та оцінки ризику об'єктів підвищеної небезпеки тільки при аварійному режимі експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки та оцінювання впливу миттєвих викидів або скидів у природне середовище, що унеможливлює її використання для об'єктів, що працюють у штатному режимі.

Огляд робіт щодо оцінювання екологічного ризику при аварійних випадках особливо небезпечних підприємств висвітлено уроботахвітчизняних вчених (Лисиченко Г.В.,Качинський А.Б., Хміль Г.А., Барбашов С.В.) та зарубіжних (Владіміров В.О., Ізмалков В.І., ІзмалковО.В., Акімов В.О., Башкін В.М., Ваганов П.О.,Манг-СунІм,Музалевський А.А., Карлін Л.М., Порфір'єв В.Н.).

Оцінка радіаційного ризику, що є складовою екологічного ризику від впливу об'єктів паливно-енергетичного комплексу при нормальному режимі експлуатації наведено в роботах(Коваленко Г.Д., Вітько В.І., Карташов В.В.).

Методи оцінювання екологічного ризику та результати досліджень у зазначеній галузі,наведено в роботах вчених (Дьомін В.Ф.,Голіков В.Я., ІвановЄ.В., Іванов С.І., Ільїн Л.О., Новіков С.М., РевічБ.О., Аваліані С.Л., ТіхоноваГ.І., ШвиряєвО.А., Меньшиков В.В.), не дозволяють порівнювати ризики різного походження в узагальнених показниках, що є головним недоліком існуючих підходів.

В Україні не існує загальновизнаногота затвердженого на законодавчому рівні методу комплексного оцінювання екологічного ризику як головного інструментарію визначення ступеня екологічної небезпеки діяльності промислового об'єктадля навколишнього природного середовища та людини.

У другому розділі наведено розроблений автором метод комплексного оцінювання екологічного ризику при забрудненні атмосферного повітря викидами газоподібних речовин і твердих часток та їх складових.

Термін «екологічний ризик» у даній роботі визначено як ? імовірність виникнення несприятливих ефектів для людини внаслідок забруднення атмосферного повітряхімічними та радіоактивними речовинами.

У роботі досліджено 14 найважливіших ТЕС України потужністю більше 300 МВт, що використовують кам'яне вугілля. При нормальному режимі експлуатації ТЕС, екологічний ризик, обумовлений забрудненням атмосферного повітря хімічними газоподібними речовинами, твердими частками та їх складовими.

На рис. 1 надано алгоритм комплексного оцінювання екологічного ризику забруднення атмосферного повітря при нормальному режимі експлуатації ТЕС.

Рисунок 1 - Алгоритм комплексного оцінювання екологічного ризику забруднення атмосферного повітря при нормальному режимі експлуатації ТЕС

Згідно із світовою практикою розрізняють чотири основних етапи оцінювання екологічного ризику, які адаптовані автором дисертаційної роботи для оцінювання екологічного ризику за умов забруднення викидами ТЕС атмосферного повітря:

Ідентифікація небезпеки - перший етап оцінювання екологічного ризику при експлуатації ТЕС - виявлення небезпеки, встановлення джерел і чинників (хімічних та радіаційних) екологічного ризику, а також зон поширення ризику.

Оцінка експозиції - другий етап оцінювання екологічного ризику при експлуатації ТЕС, полягає в оцінюванні реального впливу хімічних та радіаційних факторів.

Оцінка залежності «доза-ефект» - третій етап оцінювання екологічного ризику при експлуатації ТЕС пов'язаний з аналізом впливу хімічних і радіаційних факторів екологічного ризику.

Характеристика ризику - четвертий, заключний етап включає повну характеристику екологічного ризику в ході експлуатації ТЕС з використанням якісних і кількісних параметрів.

Згідно з безпороговим принципом вплив хімічних і радіоактивних речовин, навіть у малих дозах вважається шкідливим, тобто здатний викликати патологічні зміни в організмі людини. Детальний аналіз попередніх експериментальних досліджень показав, що для оцінювання ризику доцільно використовувати лінійні моделі інтерполяції залежності «доза-ефект» в області малих доз забруднюючих речовин.

В основі розробленого методу комплексного оцінювання екологічного ризику використано імовірнісний підхід для визначення очікуваного числа додаткових випадків виникненнясоматико-стохастичних ефектів унаселення при фактичних рівнях впливу хімічних та радіоактивних речовин, що є складовими викидів ТЕС в атмосферне повітря при спалюваннікам'яного вугілля.

Кількісна оцінка екологічного ризику особливо важлива на регіональному рівні, в першу чергу для регіонів, де зосереджений значний потенціал ТЕС України, які є основними джерелами хімічного неканцерогенного, канцерогенного та радіоактивного забруднення атмосферного повітря.

З метою встановлення причинно-наслідкового зв'язку між впливом шкідливих речовин і виникненням соматико-стохастичних ефектів у населення, що довгостроково проживає в районах експлуатації ТЕС, застосовується залежність між дозою шкідливої речовини та очікуваним ефектом.

Екологічний ризикr, обумовлений забрудненням атмосферного повітря викидаминеканцерогенних, канцерогенних і радіоактивних речовин, залежить від їх кількості, надходження в організм людини:

,(1)

де f(D) - функція дози речовини, що потрапила в організм людини.

Індивідуальна доза впливу хімічних Dindchта радіоактивних Dindr речовин визначається добутком концентрації речовини c, інтенсивності надходження вдихуваного повітря людиною v і повним часом його надходження t.

Очікується, що в області малих доз співвідношення між дозою речовини Dchта реакцією на неї є лінійним, а вплив неканцерогенних, канцерогенних хімічних тарадіоактивнихречовиннемає порогу.

Автором приймається наступна гіпотеза про лінійнийбезпороговий характер залежності «доза-ефект» в області малих доз.

,(2)

r - імовірність виникнення соматико-стохастичних ефектів при впливі хімічних неканцерогенних речовин;Dch - доза хімічної неканцерогенноїречовини, мг;FDch - коефіцієнт ризику, пропорційний нахилу кривої «доза-ефект», що відображає ступінь зростання ризику зі збільшенням дози відповідної хімічної неканцерогенної речовини на одну одиницю дози, мг-1.

З нормативних документів та літературних джерел встановлено, що рівень прийнятного ризику для неканцерогенних хімічних газоподібних сполукі твердих часток та їх складових - 10-6 за рік.

Згідно із прийнятою гіпотезою, у співвідношенні до середньодобових гранично-допустимих концентрацій (ГДКсд) або добових референтних концентрацій (RfCд) річне надходження речовин в організм дає певний приріст додаткових випадків тяжких наслідків для здоров'янаселення.Формули для розрахунку коефіцієнтів ризику F1,2Dchncancдля неканцерогенниххімічних газоподібних сполук і твердих часток на одиницю дози приймає вигляд:

(3)

де ГДКсд - середньодобова гранично-допустима концентрація, мг/м3.

(4)

де RfCд-добова референтна концентрація, мг/м3.

Вагові коефіцієнти екологічного ризику для досліджуваних неканцерогенних хімічних речовин F1Dchncanc і F2Dchncanc (табл. 1) розраховані відповідно за формулами (3) і (4) в залежності від використання підходів у співвідношенні до ГДКсд або RfCд. Вагові коефіцієнти ризику для канцерогенних хімічних речовин FDchcanc взяті з підходу Агентства з охорони навколишнього природного середовища США та розраховані автором для розмірності [мг-1](табл. 2).



Таблиця 1 ? Коефіцієнти екологічного ризику виникненнясоматико-стохастичних ефектіву населення від впливу неканцерогенниххімічних газоподібних сполукі твердих часток (за рік)

Неканцерогенна речовина	F1Dchncanc, мг-1	F2Dchncanc, мг-1
NOx	3,09·10-9	3,09·10-9
SO2	2,47·10-9	1,54·10-9
CO	4,11·10-11	4,11·10-11
Тверді частки	6,17·10-9	8,23·10-9
Pb	4,11·10-7	8,23·10-7
V	6,17·10-8	1,76·10-6
Hg	4,11·10-7	4,11·10-8
Cu	6,17·10-8	6,17·10-6
Zn	2,47·10-9	1,37·10-7

Таблиця 2 ? Коефіцієнти екологічного ризику виникнення соматико-стохастичних ефектів у населення від впливу канцерогенних хімічних речовин(за рік)

Канцерогенна речовина	FDchcanc, мг-1
Ni	5,09•10-7
As	8,39•10-6
Cr(VI)	2,35•10-5
Cd	3,52•10-6
Бенз(а)пірен	1,73•10-6

Хімічна складова.Імовірність виникнення соматико-стохастичних ефектіву людини()впливу хімічних неканцерогенних або канцерогенних речовин на одиницю дози речовини, визначається за формулою:

(5)

де -імовірність виникнення соматико-стохастичних ефектів улюдинивпливунеканцерогеннихабо канцерогенних хімічних речовин, приведена за 70 років експозиції.

Очікувана кількість додаткових випадків виникнення соматико-стохастичних ефектів для населеннявпливу хімічної речовини:

(6)

де - колективна доза хімічної речовини або твердих часток, мг-люд.

Радіаційнаскладова.В підході Міжнародної Комісії з радіаційної безпеки (МКРЗ) в Публікації МКРЗ 103 та звіті Національної Комісії з Атомного регулювання ООН за 2000 рік, висвітлена концепція лінійної безпорогової моделі, згідно з якою будь-яка доза, відмінна від нуля, пов'язана з ризиком.

Радіаційний ризик (rr), як імовірність індукування соматико-стохастичних ефектів (виникнення онкологічних захворювань та серйозних спадкових ефектів від радіаційного опромінення) на одиницю дози радіонуклідів, визначається за формулою:

(7)

де - індивідуальна ефективна еквівалентна доза радіонуклідів, Зв;FDr - коефіцієнт пропорційності, що визначає нахил кривої «доза-ефект» від впливу іонізуючого випромінювання, що відображає ступінь наростання ризику зі збільшенням дози впливу природніх радіонуклідів на одну одиницю, Зв-1.

Очікувана кількість випадків соматико-стохастичних ефектів від впливу іонізуючого випромінювання у населення визначається співвідношенням:



(8)

де - колективна ефективна еквівалентна доза, люд.-Зв.

У Публікації МКРЗ 103 вказано, що загальний збиток є комплексною величиною, що відображає імовірність розвитку онкологічних захворювань та серйозних спадкових ефектів у всього населення.Коефіцієнт ризику виникнення стохастичних ефектів у населення FDr дорівнює 5,7•10-2Зв-1.

Наведений підхід щодооцінювання екологічного ризику дозволяє комплексно оцінюватихімічну та радіаційну складові уформуванні екологічного ризику в узагальнених показниках імовірності соматико-стохастичних ефектів на одиницю індивідуальної дози та кількість випадків соматико-стохастичних ефектів у населення на одиницю колективної дози з використанням коефіцієнтів для хімічних (табл. 1, 2) та радіоактивних речовин.

У третьому розділі наведено аналіз викидів ТЕС в атмосферне повітря України, щовикористовують кам'яне вугілля як органічне паливо.

ТЕС, що працюють на кам'яному вугіллі, утворюють третину всіх забруднюючих речовин у приземному шарі атмосферного повітря, у викидах яких переважаютькомпоненти:двоокисусірки, окису азоту, оксид вуглецю, які токсичніза характером впливу на людину, та летюча зола. Високодисперсна частина золи, тобто летюча зола, що надходитьу атмосферне повітря, є небезпечною через її здатністьпоширюватися на значну відстань та проникати в легені людинивикликаючи тяжкі наслідки.Летюча зола містить неканцерогенні, канцерогенні важкі метали, бенз(а)пірен та радіоактивні речовини.

У роботі проведено аналіз викидів хімічних речовин ТЕС (твердих часток (летючої золи), двоокису сірки, двоокису вуглецю та окису азоту), нормованих на 1 ГВт(ел.)потужності за період 2001-2012 рр. На рис. 2. наведено середньорічні викидихімічних газоподібних сполук та твердих часток ТЕС, нормовані на1 ГВт(ел.)виробленої потужності за період 2001-2012 рр.

Усереднені середньорічні викиди хімічних газоподібних сполук

та твердих часток складають: SО2 - 95,4; NОx- 14,18; CО- 0,96 та

33,7 тис. т/(ГВт(ел.)·рік).

За результатами щорічних даних проведено аналіз кількості неканцерогенних хімічних речовин у викидах ТЕС України і визначено, що викиди твердих часток знаходяться в діапазоні від 7,38 по Бурштинській ТЕС (2008 р.) до 141 поСлов'янскій ТЕС (2003 р.); NOx -від 4,54 по Старобешевскій ТЕС (2004 р.) до 88,6по Добротвірській ТЕС (2012 р.); SO2 - від 16,9 по Вуглегірській ТЕС (2004 р.) до749 поСлов'янскій ТЕС (2008 р.); СO - от 0,38 по Бурштинській ТЕС (2008 р.) до 4,75 тис. т/(ГВт (ел.)·рік) по Слов'янскій ТЕС (2005 р.).

Усереднені середньорічні концентрації хімічних газоподібних речовин ітвердих часток в атмосферному повітрі викидів умовної ТЕС в залежності від відстані та наведено на рис. 3.

Рисунок2- Середньорічні викиди хімічних газоподібних сполук і твердих частокТЕС

Рисунок3- Розподіл середньорічних концентрацій хімічних газоподібних сполукта летючої золи залежно від відстані:а -SO2; б -NOx; в -CO; г -летюча зола

Встановлено, що на відстані 1 км (мінімальна відстань до найближчого населеного пункту) на 1 ГВт (ел.) потужності умовної ТЕС усереднені середньорічні концентрації складають: SO2 - 6,23·10-1, NOх - 9,69·10-2, CO - 6,24·10-3 та твердих часток - 2,33·10-1 мг/м3/ГВт (ел.).

У роботі наведено дані про вміст важких металів та бенз(а)пірену в складі летючої золи на прикладі Бурштинської ТЕС України та досліджено повний компонентний склад летючої золи, що містить неканцерогенні та канцерогенні важкі метали, бенз(а)пірен та природні радіонукліди.

Неканцерогенні викиди важких металів у складі летючої золи ТЕС, нормовані на 1 ГВт (ел.) потужності дорівнюють: Pb- 4,12; V - 3,91; Hg- 13,58 і Cu- 0,37, Zn- 0,20 т.

Концентрації неканцерогенних важких металів у складі летючої золи ТЕС, нормовані на 1 ГВт (ел.) потужності, на відстані 1 км складають: Pb-2,85·10-5; V - 2,70·10-5; Hg- 9,39·10-5; Cu- 2,59·10-6 і Zn- 1,37·10-6 мг/м3/ГВт (ел.).

Канцерогенні викиди важких металів та бенз(а)пірену ТЕС, нормовані на 1 ГВт (ел.) потужності складають: Ni- 4,45; Сr(VI) - 5,86; As- 0,16; Сd- 2,20 і бенз(а)пірену- 0,01 т.

Концентрації канцерогенних важких металів ТЕС, нормовані на 1ГВт (ел.) потужності, на відстані 1 км складають: Cd- 1,52·10-5, Cr(VI) - 4,06·10-5, Ni- 3,08·10-5, As- 1,07·10-6 та бенз(а)пірену-4,45·10-8 мг/м3/ГВт (ел.).

У таблиці 3 наведені концентрації природних радіонуклідів (ПРН) у викидах летючої золи в атмосферне повітря.

Розрахунок концентрацій ПРН у складі викидів летючої золи в атмосферне повітря (табл. 3) умовної ТЕС на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії проведено з урахуванням даних Національного комітету ООН впливу атомної радіації (табл. 3).



Таблиця 3 -Середня концентрація ПРН у викидах летючої золи в атмосферному повітрі

Прийняті величини НКДАР	Концентрація у викидах золи, Бк/кг	У, Бк
	40K	238U	226Ra	210Pb	210Po	232Th	228Ra	228Th
	500	200	200	600	600	200	200	200	2700
Розраховані концентрації на одиницю виробленої енергії, Бк/ГВт(ел.)•рік
На відстані 1 км	1,2·10-4	4,7·10-5	4,7·10-5	1,4·10-4	1,4·10-4	4,7·10-5	4,7·10-5	4,7·10-5	6,3·10-4

У табл. 4 наведені коефіцієнти зв'язку між концентрацією та дозою ПРН опромінення населення при інгаляційному шляху надходження.

Таблиця 4 ? Коефіцієнти зв'язку між концентрацією та дозою ПРН опромінення населення при інгаляційному шляху надходження

ПРН	40K	238U	226Ra	210Pb	210Po	232Th	228Ra	228Th
Коефіцієнти зв'язку, Зв/Бк	2,1·10-9	8,0·10-6	9,5·10-5	4,3·10-6	5,6·10-6	2,5·10-5	1,6·10-5	4,0·10-5

Середня індивідуальна доза впливу ПРН опромінення населення за семидесятирічний період на відстані1 км від ТЕС на 1 ГВт(ел.) виробленої енергії при інгаляційному шляху надходження в організм людини наведено в табл. 5.

Таблиця 5 ? Середня індивідуальна доза ПРН опромінення населення при інгаляційному шляху надходження

ПРН	40K	238U	226Ra	210Pb	210Po	232Th	228Ra	228Th	У
Індивідуальна доза, Зв/ГВт (ел.)	1,4·10-7	2,1·10-4	2,5·10-3	3,4·10-4	4,4·10-4	6,6·10-4	4,2·10-4	1,1·10-3	5,7·10-3

Учетвертому розділі представлено результати комплексного оцінювання екологічного ризику забруднення атмосферного повітрявикидамиТЕС України.

Імовірність виникнення соматико-стохастичних ефектів та кількість випадків соматико-стохастичних ефектів унаселення, обумовлених викидами неканцерогенних хімічних речовин на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії умовної ТЕС за сімдесятирічний період при оцінюванні хімічних газоподібних сполукі твердих часток та їх складових наведено в табл. 6.

Таблиця 6 ? Показники складових в реалізації екологічного ризикуна 1 ГВт (ел.) виробленої енергії ТЕС

Речовина	Імовірність соматико-стохастичних ефектів на 1 ГВт(ел.)	Кількість випадків соматико-стохастичних ефектів на 1 ГВт(ел.)
	Відносно ГДКсд	Відносно RfCд	Відносно ГДКсд	Відносно RfCд
SO2	8,73•10-4	5,44·10-4	11,2	6,98
NOx	1,70•10-4	1,70·10-4	2,18	2,18
СО	1,45•10-7	1,45·10-7	1,87•10-3	1,87·10-3
Тверді частки	8,16•10-4	1,09·10-3	20,6	27,4
У	1,86•10-3	1,80•10-3	33,9	36,6
Складові твердих часток
Неканцерогенні речовини
Pb	6,64·10-6	1,33·10-5	1,67·10-1	3,35·10-1
V	1,89·10-6	1,37·10-6	4,75·10-2	3,45·10-2
Hg	6,03·10-7	6,03·10-8	1,52·10-2	1,52·10-3
Cu	9,46·10-7	9,46·10-5	2,38·10-2	2,38
Zn	1,32·10-7	7,30·10-6	3,31·10-3	1,84·10-1
У	8,37•10-6	1,17•10-4	0,21	2,94
Канцерогенні речовини
Ni	8,88·10-6	2,24·10-1
Сr(VI)	5,41·10-4	13,6
As	5,11·10-6	1,29·10-1
Сd	3,04·10-5	7,65·10-1
Бенз(а)пірен	4,37·10-8	1,10·10-3
У	5,85·10-4	14,7

У результаті досліджень показано, що вплив на населення, обумовлений викидами канцерогенних металів ТЕС, в порядку збільшення їх впливу має вигляд: бенз(а)пірен, As, Ni, Cd і Сr(VI).

У табл. 6 наведено показники імовірності та кількості випадків соматико-стохастичних ефектів у населення при нормальному режимі експлуатації ТЕС на 1 ГВт (ел.) за сімдесятирічний період.

Імовірність виникнення соматико-стохастичних ефектів у людини за рахунок неканцерогенних речовин складових твердих часток відповідно до підходу у відношенні до ГДКсд складає 8,37·10-6, величина цього ризику знаходиться на рівні прийнятного ризику. Отримані результати оцінювання відповідно до підходу в співвідношенні до RfCд - 1,17·10-4, величина якого на два порядки більша, ніж - до ГДКсд.

Проведено оцінювання вмісту ПРН у складі летючої золи та розраховано екологічний ризик на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії для умовної ТЕС за семидесятирічний період (табл. 7).

Таблиця 7 -Показники імовірностіта кількості випадківсоматико-стохастичних ефектів на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії

ПРН	40K	238U	226Ra	210Po	210Pb	232Th	228Ra	228Th	У
Імовірність	8,0·10-9	1,2·10-5	1,4·10-4	2,0·10-5	2,5·10-5	3,8·10-5	2,4·10-5	6,0·10-5	3,2·10-4
Кількістьвипадків	2,0·10-4	3,0·10-1	3,61	4,9·10-1	6,4·10-1	9,5·10-1	6,1·10-1	1,52	8,12

Величина екологічного ризику за рахунок всіх складових твердих часток відповідно до підходіву співвідношеннях доГДКсд становить 9,16·10-4 і 1,02·10-3 - доRfCд.

Результати оцінки величинекологічного ризику, обумовленого хімічними газоподібними речовинами та твердими часткамита ризику, обумовленого всіма складовими твердих часток,наведених у табл. 6, засвідчують про вагомий внесок складових твердих часток (летючої золи).

Уп'ятому розділі наведено результати порівняльного аналізу складових екологічного ризику, обумовленим забрудненням атмосферного повітряхімічниминеканцерогенними, канцерогенними та радіоактивними викидами ТЕС України, що працюютьу нормальному режимі.

У табл. 8. наведенопорівняльну оцінку екологічного ризику, обумовленого забрудненням атмосферного повітря викидами хімічних газоподібних і твердих речовин та їх складових у співвідношенні до ГДКсд тадоRfCд.

Кількість випадків соматико-стохастичних ефектів, обумовлених викидами хімічних та радіоактивних речовин у населення України з урахуванням виробленої енергії за семидесятирічний період, становить 520 при оцінюванні ризику відповідно до підходу по співвідношенню до ГДКсд. За результатами оцінювання, відповідно до підходу по співвідношенню до RfCд на 49 випадків більше -569 випадків.

Результати порівняльної оцінки екологічного ризику, наведені в табл. 8 засвідчують, про збільшення майже в два рази екологічного ризику і кількості випадків соматико-стохастичних ефектів для населення на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії ТЕС, які обумовлені складовими компонентами твердих часток: неканцерогенними, канцерогенними і радіоактивними речовинами, в порівнянні з ризиком, обумовленим хімічними газоподібними сполуками та твердими частками при оцінювання в класичному уявленні.

Таблиця 8 - Порівняльна оцінка екологічного ризику, обумовленого забрудненням атмосферного повітря викидами хімічних газоподібних і твердих речовин та їх складових

Параметр	Імовірність соматико-стохастичних ефектів на 1 ГВт (ел.)	Кількість випадків соматико-стохастичних ефектів на 1 ГВт (ел.)
	Підхід у відношенні до ГДКсд	Підхід у відношенні до RfCд	Підхід у відношенні до ГДКсд	Підхід у відношенні до RfCд
Класичний варіант (хімічні газоподібні сполуки та тверді частки)	1,86·10-3	1,80·10-3	33,9	36,6
Неканцерогенні речовини	8,37·10-6	1,17·10-4	2,11·10-1	2,94
Канцерогенні речовини	5,85·10-4	14,7
Радіоактивні речовини	3,22·10-4	8,12
Сумарний показник	2,77·10-3	2,83·10-3	57,0	62,4

Встановлено, що екологічний ризик на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії ТЕС більш ніж на три порядки більший, ніж для АЕС України при нормальному режимі їх експлуатації.

Забезпечення екологічної безпеки ТЕС, при використанні кам'яного вугілля, направлено на впровадження природоохоронних заходів, спрямованих на удосконалення нормативної бази щодо викидів твердих часток з урахуванням їх складових та технічних і технологічних процесів доочищення кам'яного вугілля до процесу його спалювання і зменшення викидів летючої золи в атмосферне повітря. Першочергово необхідно більш ефективно досліджувати склад летючої золи і проводити моніторинг за всіма компонентами, які містяться в викидах летючої золи ТЕС в атмосферне повітря.



ВИСНОВКИ

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій поставлено та вирішено актуальне науково-прикладне завдання, яке полягає у підвищенні рівня екологічної безпеки в районах впливу викидів ТЕС при використанні кам'яного вугілля за рахунок ідентифікації хімічної та радіаційної складових в оцінюванні екологічного ризику. У результаті дисертаційного дослідження сформульовано основні науково-практичні висновки:

1. Проаналізовано та узагальнено дослідження в галузі оцінювання екологічного ризику при забрудненні атмосферного повітря. Встановлено недостатність методичної бази на законодавчому рівні для визначення хімічних газоподібних речовин і твердих часток та їх складових у забрудненні атмосферного повітря та формуванні екологічного ризику.

2. Вперше теоретично обґрунтовано алгоритм та запропоновано метод оцінювання екологічного ризику, обумовленого забрудненням атмосферного повітря при спалюванні кам'яного вугілля, який дозволяє визначити внески хімічної та радіаційної складових у формуванні екологічного ризику.

3. Проведено розрахунки середньорічних концентрацій летючої золи ТЕС на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії, а також її складових в залежності від відстані і оцінено дозові навантаження на населення, обумовлених всіма складовими летючої золи за семидесятирічний період.

4. Встановлено, що додаткова величина екологічного ризику, обумовленого забрудненням атмосферного повітря при спалюванні кам'яного вугілля на ТЕС на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії за сімдесятирічний період складає відповідно до підходу в співвідношенніГДКсд 9,16·10-4 і до підходуRfCд ? 1,02·10-3, що складає половину величини ризику в порівняння з оцінюванням в класичному уявленні, обумовленим викидами хімічних газоподібних сполук і твердих часток (відповідно до підходу до ГДКсд ? 1,86·10-3, до RfCд - 1,80·10-3). Загальна величина екологічного ризику забруднення атмосферного повітря значно збільшена саме за рахунок усіх складових твердих часток і відповідно до підходу ГДКсд складає 2,77·10-3, до підходу RfCд - 2,83·10-3.

5. Визначено, що кількість випадків соматико-стохастичних ефектів у населення, обумовлених забрудненням атмосферного повітря викидами усіх складових твердих часток ТЕС відповідно до підходу в співвідношенні до ГДКсд складає 23,1 випадків, до RfCд - 25,8 випадків, в порівнянні з оцінюванням в класичному уявленні (відповідно до підходу в співвідношенні до ГДКсд - 33,9 випадків, до RfCд - 36,6 випадків). Загальна кількість випадків соматико-стохастичних ефектів у населення відповідно до підходу ГДКсд складає 57 випадків і до підходу RfCд - 62,4 випадків.

6. Встановлено, що екологічний ризик, обумовлений забрудненням атмосферного повітря хімічними та радіоактивними викидами на 1 ГВт (ел.) виробленої енергії ТЕС більш ніж на три порядки більший, ніж для АЕС України, обумовлений всіма викидами при нормальному режимі їх експлуатації.

7. Науково обґрунтовано необхідність підвищення ефективності очистки викидів летючої золи на ТЕС для зниження екологічного ризику, обумовленого вагомим збільшенням ризику, за рахунок внеску всіх складових твердих часток, в порівнянні з ризиком, обумовленим хімічними газоподібними речовинами та твердими частками.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Коваленко Г.Д. Риск здоровью населения от выбросов тепловых электростанций/ Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень // Экология и промышленность. - 2008. - № 3. - С. 23-30.

Коваленко Г.Д. Новый подход к комплексной оценке экологического риска от воздействия предприятий топливно-энергетического комплекса на ОПС и человека/ Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень // Экология и промышленность. - 2009. - № 4.- С. 103-108.

Коваленко Г.Д. Применение системного анализа для комплексной оценки экологического риска от воздействия предприятий угольного топливного цикла на окружающую природную среду и человека /

Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень // Проблемиохоронинавколишнього природного середовища та екологічноїбезпеки: Зб. наук.праць / УкрНДІЕП. - Х.: Райдер, 2009. - С. 3-15.

Рибалова О.В. Оцінка та управління екологічним ризиком погіршення сучасного стану ґрунтів України як основа для вирішення регіональних проблем поводження з відходами / О.В. Рибалова,

О.В. Поддашкін, Г.В. Півень,О.М. Коваленко // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки: Зб. наук. пр. / УкрНДІЕП. - Х.: Райдер, 2010. -С. 54-63.

Коваленко Г.Д. Экологический риск для здоровья населения при воздействии выбросов ТЭС и АЭС Украины / Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень // Ядерная и радиационная безопасность. - 2010. - № 4(48). - С. 50-56.

Коваленко Г.Д. Комплексный подход к оценке экологического риска для здоровья населения при воздействии выбросов топливно-энергетического комплекса Украины/ Г.Д. Коваленко, А.В. Хабарова // Вестник НТУ «ХПИ». Сер.: Технологии органических и неорганических веществ и экология. - 2012. - № 1. - С. 71-79.

Коваленко Г.Д. Оценка экологического риска для здоровья населения при сжигании каменного угля на ТЭС Украины / Г.Д. Коваленко, А.В. Хабарова // Ядерна енергетика та довкілля. - 2015. - № 1 (5). - С. 63-68.

Коваленко Г.Д. Методические аспекты оценки экологического риска для здоровья населения при эксплуатации ТЭС Украины / Г.Д. Коваленко, А.В. Хабарова (Пивень) // Научные Ведомости Белгородского государственного университета. Сер.: Естественные науки. - Белгород: НИУ «БелГУ».- 2015. - № 15 (212), Вып. 32. - С. 131-141.

Коваленко Г.Д. Оценка ущерба, наносимого окружающей природной среде и здоровью населения радиоактивными выбросами электростанций Украины/ Г.Д. Коваленко, А.В. Хабарова // Экология и промышленность. - 2015. - № 3. - С. 77-81.

Коваленко Г.Д. Риск от воздействия химических выбросов ТЭС для здоровья населения / Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень // Екологічна безпека технегенно перевантажених регіонів. Оцінка і прогноз екологічних ризиків:

IV Міжнародна наук.-практ. конференція, Гурзуф, 29 вересня-3 жовтня 2008 р.: НТЦ «Екологія. Наука. Техніка», 2008. - С. 47-48.

Коваленко Г.Д. Оценка риска здоровью населения от выбросов тепловых электростанций / Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень, В.В Карташев// Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення: IV Міжнароднанаук.-практ. конференція, Алушта,6-12 вересня 2008 р.: Зб. наук. ст. у 2-х т. - Х.: Райдер, 2008. - С. 46-49.

Поддашкін О. В. Застосування макроекономічних та макроекологічних показників для оцінки якості життя в Україні/

О.В. Поддашкін, Г.В. Півень, А.М. Рибалова, Н.М. Тимошенко // Екологічний менеджмент у загальній системі управління. Дев'ятащорічна Всеукраїнська наук.-конференція, Суми, 21-22 квітня 2009 р.: Зб. тез доп. у 2-х част. - Сумський державний університет, 2009. - С. 48-54.

Коваленко Г.Д. Применение системного анализа многокритериального анализа для комплексной оценки экологического риска топливно-энергетических предприятий для ОПС и человека / Г.Д. Коваленко, А.В Пивень. // Экология, энерго- и ресурсосбережение, охрана окружающей среды и здоровье человека, утилизация отходов: XVII Международная науч.-практ. конференции. Щелкино. 1-5 июня 2009 г.: Сб. науч. ст. в 2-х т. / НТЦ «Энергосталь». - Х., 2009. - Т.1. - С. 25-28.

Коваленко Г.Д. Екологічний ризик погіршення стану навколишнього природного середовища України при збереженні існуючих тенденцій антропогенного навантаження / Г.Д. Коваленко, Г.В. Півень, О.В. Рибалова // Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення: V Міжнародна наук.-практ. конференція, Алушта, 7-11 вересня 2009 р.: Зб. наук. ст. у 2-х т. - Х.: Райдер, 2009. - С. 52-56.

Коваленко Г.Д., Пивень А.В. Экологический риск нарушения состояния атмосферного воздуха при воздействии выбросов тепловых электростанций Украины / Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень // Охорона навколишнього середовища промислових регіонів як умова сталого розвитку України. П'ята Всеукраїнська наук.-практ. конференція, Запоріжжя, 10-11 грудня 2009 р.: Зб. ст. - 2009. - С. 203-205.

Коваленко Г.Д. Сравнительная оценка ущерба для здоровья населения при воздействии радиоактивных выбросов ТЭС Украины /

Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень // Экология, энерго- и ресурсосбережение, охрана окружающей среды и здоровье человека, утилизация отходов. XVIII Международная науч.-практ. конференція, Щелкино. 7-11 июня 2010 г.: Сб. науч. ст. в 2-х т. / НТЦ «Энергосталь». - Х., 2010. Т.1. - С. 78-83.

Коваленко Г.Д. Экологический риск для здоровья населения при воздействии выбросов ТЭС Украины / Г.Д. Коваленко, А.В. Пивень // Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення: VI Міжнародна наук.-практ. конференція, Алушта, 6-10 вересня 2010 р.: Зб. наук. ст. у 2-х т. - Х.: Райдер, 2010. - С. 155-161.

Коваленко Г.Д. Оценка экологического риска для здоровья населения при воздействии химических выбросов ТЭС Украины /

Г.Д. Коваленко, А.В. Хабарова // Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення: Х Міжнародна наук.-практ. конференція, Харків, вересень 2014 р.: Зб. наук. ст. - Х.: Райдер, 2014. - С. 99-107.

Коваленко Г.Д. Повышение уровня экологической безопасности эксплуатации предприятий ТЭК с учетом риска для здоровья населения/

Размещено на Allbest.ru