Екологічний моніторинг антропогенно порушених земель Львівського полігону твердих побутових відходів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський національний аграрний університет

Екологічний моніторинг антропогенно порушених земель Львівського полігону твердих побутових відходів

В. Снітинський, д.б.н.

Постановка проблеми. У місцях поховання відходів екологічна ситуація є напруженою, що пов'язано із забрудненням практично всіх компонентів навколиш-нього природного середовища: атмосфери, ґрунтового покриву, поверхневих і підземних вод. У зв'язку з цим у місцях утилізації відходів необхідний моніторинг природного середовища, що становить собою систему періодичних, безперервних і довгострокових спостережень за станом довкілля, його оцінки для своєчасного виявлення і усунення негативних антропогенних процесів, а також вживання комплексу ефективних природоохоронних заходів на основі оперативних і середньострокових прогнозів. відходи полігон екологічний моніторинг

Метою проведених екологічних досліджень було здійснити спостереження за фізико-хімічними параметрами територій, прилеглих до Львівського полігону твердих побутових відходів, і на їх основі оцінити екологічний стан земель в зоні його експлуатації та розробити комплекс заходів, спрямованих на покращання стану ґрунтового покриву.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Широкомасштабне споживання ресурсів і матеріалів призводить до зростання кількості відходів. У середньому в промисловості і сільському господарстві тільки 1-1,5 % споживаних ресурсів перетворюється на кінцевий корисний продукт [2]. Решта - це відходи, що забруднюють навколишнє природне середовище. Частина їх виноситься стічними водами, забруднюючи ґрунт, поверхневі і підземні води, рослинність, інша у вигляді газів, пари і пилу потрапляє в атмосферу.

Традиційно побутові відходи вивозять на звалища, розташовані поблизу населених пунктів. Ігнорування геоекологічних умов під час вибору ділянок під звалища і нехтування вимогами до утилізації сміття призвели до того, що такі об'єкти стали джерелом інтенсивного екологічного навантаження на природне середовище [5].

Забруднення ґрунтово-рослинного покриву на прилеглих до джерел забруднення територіях пов'язане із засвоєнням ґрунтом і рослинами забруднювальних речовин, які мігрують від джерел у латеральному і горизонтальному напрямах [1].

У дослідженнях щодо проходження фільтрату через ґрунт І.П. Андерсен показав, що відстань, на яку переноситься забруднення, залежить від складу ґрунтів, їх проникності і характеру забруднень. Зокрема, органічні сполуки, що становлять собою продукти біологічного розкладу відходів, переносяться на невеликі віддалі, тоді як неорганічні іони можуть мігрувати на значно більші віддалі [3; 4].

Постановка завдання. Основними завданнями проведених досліджень було визначити кількісні та якісні зміни екологічних параметрів ландшафтів, що зазнали антропогенного порушення внаслідок складування твердих відходів побуту, проконтролювати діяльність підприємства, що експлуатує полігон, і спрогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації на досліджуваних територіях.

Виклад основного матеріалу. Львівський полігон твердих побутових відходів розташований в природній балці, яка була витоком безіменного струмка, що протікає через с. Малехів і впадає у р. Полтву. Експлуатація полігону розпочалася у 1969 році. Сьогодні він займає площу 33,3 га та розташований на землях Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області. Відстань до межі м. Львова становить 4 км, а до прилеглих сіл Збиранка і Грибовичі - 1 км. Санітарно-захисна зона для сіл, які розташовані поблизу сміттєзвалища, витримана.

Морфологічний аналіз ґрунтів показав, що на території, прилеглій до звалища поширені дернові ґрунти, які з глибини 30-40 см підтоплюються підґрунтовими водами, а тому є оглеєними (див. табл.).

Таблиця

Фізико-хімічні параметри дернових глейових ґрунтів території, прилеглої до Львівського полігону твердих побутових відходів

Аналіз отриманих результатів показав, що територія,прилегла до Львівського полігону твердих побутових відходів, забруднена аеральним шляхом, внаслідок довготривалого спалювання сміття до 1991 р. та інфільтраційними водами, які пробивалися через відвідний канал.

Наявність забруднення підтверджують показники реакції ґрунтового середовища. Для дернових глейових ґрунтів характерною є слабокисла реакція (рН-5,6-5,9), у нашому випадку показник рН коливався в межах близької до нейтрально-слаболужної (рН 6,8-7,0). Підвищена кислотність ґрунтів досліджу-ваної території сприяє нагромадженню та міграції рухомих форм важких металів.

Вміст гумусу в цих ґрунтах досить високий (4,3-4,8%), з глибиною його кількість поступово зменшується, що пов'язано з дерновим процесом ґрунтоутворення, який відбувається в цих ґрунтах на глибині 30 см.

Проведеними літохімічними дослідженнями встановлено, щов усіх проаналізованих зразках ґрунтів перевищено вміст рухомих форм важких металів порівняно з ГДК.

До елементів, концентрація яких більша за ГДК, належать свинець, кадмій, цинк, мідь, кобальт, нікель, хром, миш'як, ванадій, марганець. Найбільше перевищення над середнім вмістом спостерігали у кадмію і миш'яку - у 4 рази; свинцю - у 2 рази; молібдену, кобальту і срібла - відповідно у 23,7; 12,3 і 49 разів.

Найвищі концентрації важких металів тяжіють до периферійних ділянок сміттєзвалища. Ближче до звалища спостерігаємо аномальні концентрації майже всіх зазначених елементів. Із віддаленням від об'єкта забруднення важкими металами зменшується, але їх концентрація все-таки перевищує норми. Із глибиною за генетичним горизонтом концентрації цих елементів наближаються до норми.

Значна неоднорідність відзначається у розподілі концентрацій елементів за площею досліджуваної ділянки. Аномальний вміст більшості елементів проявляється у ґрунтах власне долини яру - до 350 м від сміттєзвалища, хоча й далі також зберігаються досить високі їх концентрації. Аномальні концентрації металів характерні й у північно-східній частині долини, що прилягає до потічка стоків з полігону. Очевидно, з цього потоку певною мірою відбувається інфільтрація забруднювачів у ґрунти. Забруднення ґрунтів важкими металами, практично всіма елементами, спостерігаємо в межах санітарно-захисної зони полігону, а саме в місцях розташування гудронових озер і особливо в місцях виходу рідкої фази гудронів на земну поверхню.

Висновки

Отже, одержані результати літохімічного обстеження території, прилеглої до Львівського полігону твердих побутових відходів, вказують на існування техногенного забруднення ґрунтів. Особливу тривогу викликає значне накопичення в ґрунтах високотоксичних кадмію і миш'яку.

Встановлено, що Львівський полігон твердих побутових відходів і штучно створені сховища гудронів організовані і споруджені без дотримання основних вимог захисту навколишнього середовища, а саме не забезпечений геохімічний бар'єр захисту геологічного та гідрогеологічного середовища від проникнення забруднювачів.

Відпрацьовані ділянки сміттєзвалища слід рекультивувати та розробити і вжити заходи, спрямовані на припинення надходження продуктів розкладу сміття в ґрунти і сільськогосподарську продукцію.

Перед закриттям полігону поверхню останнього шару сміття належить засипати ізолюючим ґрунтом, ущільненим не менш, ніж на 750 кг/м3.

Для захисту відкосів закритого полігону від вивітрювання та змиву атмосферними опадами необхідно виконати терасування й влаштувати зону захисних насаджень.

Львівському комунальному підприємству “Збиранка”, яке здійснює експлуатацію полігону, доцільно встановити технологічну сортувальну лінію для сортування твердих побутових і промислових відходів.

Бібліографічний список

1. Глуховский И. В. Современные методы обезвреживания, утилизации и захоронения токсичных отходов промышленности / Глуховский И. В., Овруцкий В. М., Шумейко В. Н. - К. : ГИПК МинэкобезопасностиУкраины, 1996. - 100 с.

2. Охорона ґрунтів / [Шикула М. К., Гнатенко О. Ф., Петренко Л. Р., Капштик М. В.]. - К. : Знання, 2004. - 398 с.

3. Сметанин В. И. Защита окружающей среды от отходов производства и потребления / В. И. Сметанин. - М. : Колос, 2000. - 232 с.

4. Снітинський В. В. Забруднення важкими металами дерново-підзолистих ґрунтів території, прилеглої до законсервованого Луцького звалища твердих побутових відходів / В. В. Снітинський, Н. М. Баб'як // Вісник ЛДАУ : агрономія. - 2003. - № 7. - С. 3-5.

5. Хільчевський В. К. Відходи виробництва і споживання та їх вплив на ґрунти і природні води / В. К. Хільчевський. - К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007. - 152 с.

Размещено на Allbest.ru