Чорний лелека на півдні Лівобережної України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 598.342 (477.7)

Чорний лелека на півдні Лівобережної України

Андрющенко Ю.О.,

Попенко В.М.

Протягом останніх 40 років на півдні Лівобережної України чорний лелека (Ciconia nigra (Linnaeus, 1758)) в невеликій кількості регулярно трапляється в період міграцій і кочівлі, а в Гірському Криму можливо гніздування декількох пар. Якихось закономірностей просторового розподілу в межах зазначеного регіону не виявлено, що вказує на широкий проліт виду через нього. Переважна більшість зустрічей (88,7% особин і 86,7% спостережень) припадає на період осінніх міграцій: 44,0% і 51,7% - на серпень, 43,0% і 26,7% - на вересень і 1, 7% і 8,3% - на жовтень.

Ключові слова: чорний лелека, південь Лівобережної України, міграційний період, кочівлі, гніздування, місцеперебування.

Огляд літератури свідчить про те, що чорний лелека (Ciconia nigra (Linnaeus,1758)) завжди був рідкісним птахом на півдні Лівобережної України, як у гніздовий період, так і під час кочівель та міграцій. До 70-х років ХХ ст. зустрічі його були випадковими, що зумовлювалося як невеликою кількістю дослідників, так і їх низькою мобільністю. Так, А.С. Костюченко [20] спостерігав птахів цього виду в Північному Приазов'ї: 27.08.1927 - 5 ос. над гирлом р. Куца Бердинка, та того ж дня 3 ос. на р. Кильтичія. Л.О. Смогоржевський [34], посилаючись на М.В. Шарлеманя, сповіщав про зустрічі чорного лелеки в Асканії-Нова з 3 вересня по 2 жовтня (рік зустрічей не наводиться). Також птахів спостерігали і вздовж Нижнього Дніпра, зокрема, 1 молодого птаха 12.08.1908 застрелили поблизу м. Гола Пристань [26], по 1 ос. спостерігали 17-18.05.1953 у Конських плавнях [16], 29.08.1934 - на Соленоозерній ділянці Чорноморського заповідника та 25.04.1946 - на

Кардашинських болотах, а також зграйку з 5 ос. 29.08.1936 на Дніпро-Бузькому лимані [17]. На Кінбурнському півострові, зі слів мисливців, птахи весною не щорічно мігрували зграями до 6 ос. [29], зокрема, 29.08.1936 5 ос. спостерігали біля с. Василівка [17].

Достовірно чорний лелека гніздився в Гірському Криму, де поодинокі випадки реєструвалися ще до 1919 р. [19, 30]. Крім того, про знахідку гнізда в червні 1912 р. на Великому Лузі (більшість цієї території тепер затоплена північно-східною ділянкою Каховського водосховища) повідомляв І.І. Барабаш-Нікіфоров [6]. Інша інформація про гніздування у південному Лівобережжі України є доволі сумнівною [21, 22].

Матеріали та методи досліджень

Для визначення чисельності, виявлення особливостей просторового, часового та екологічного розповсюдження чорного лелеки у лівобережній частині південної України використані результати власних спостережень, а також літературні та опитові матеріали за останні 40 років - з 1976 до 2016 р.

Результати та їх обговорення

Власні спостереження, аналіз доступної літератури та опитування колег свідчать про те, що впродовж останніх 40 років на півдні Лівобережної України чорний лелека в невеликій кількості регулярно трапляється в період міграцій та кочівель, а також, ймовірно, навіть на гніздуванні. В зазначеному регіоні він спостерігається з середини березня - 15.03.2012 [3] (а за даними Ю.В. Костіна [19] до 70-х років - 6.03.1961) до кінця жовтня - 28.10.2008 [10]. В цілому, це збігається зі строками у південному Правобережжі (Одеська та Миколаївська обл.), де вид спостерігається з початку березня (4.03.1983) до середини жовтня (10.10.1999). Тут у травні-липні він поодинокими особинами (що складають 46,5% від числа зареєстрованих) або невеликими зграйками до 12 переважно нестатевозрілих птахів літує, і чисельність таких птахів в цей період року останнім часом зростає [31].

Після 1919 р. гніздування чорного лелеки в Криму не спостерігали. За Літописом природи Кримського заповідника лише у 2002р. в долині р. Альма зафіксована спочатку пара, а згодом і виводок [18]. В цьому ж районі 22.04.2007 знайдено велике гніздо [3], яке А.А. Бокотей за фотографією визначив як гніздову споруду чорного лелеки. Ще раз на можливість гніздування виду вказувала особина, що 20.05.2010 перелітала з будівельним матеріалом у дзьобі, а також спостерігалися птахи, що після годівлі неодноразово літали в одному і тому ж напрямку [3].

Негніздуючі птахи (305 осіб, 65 зустрічі) продовж останніх 40 років відносно рівномірно траплялися майже по всьому зазначеному регіону: 150 ос. і 30 зустрічей у Північному Причорномор'ї та Присивашші; 78 ос. і 26 зустрічей у Північному Приазов'ї; 64 ос. і 10 зустрічей на Кримському п-ві (без урахування потенційно гніздових птахів Кримського заповідника - №14 у таблиці і на рис. 1) і невизначених за чисельністю птахів на Лебединих островах - № 10 на тих же ілюстраціях).

Таблиця

Факти зустрічі чорного лелеки на півдні Лівобережної України у другій половині 20 - на початку 21 ст.

У лівобережній частині Північного Причорномор'я і у прилеглому Північному Присивашші більшість чорних лелек спостерігали вздовж моря, за виключенням птахів, що 17.08.2012 [32], 24.05.2013 (власні спостереження) та 16.08.2013 [11] трималися на значній відстані від морських берегів навколо риборозплідних водойм, а також у Великому Чапельському поді в Біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Якщо 24.05.2013 та 16.08.2013 спостерігали одних і тих ж лелек, то можна припустити літні кочівлі виду у цій частині півдня України. На жаль, повідомлення про те, що в останні роки з травня до серпня вид щорічно тримається в Асканія-Нова, не підкріплені конкретними датами спостережень [11]. Інші птахи, зареєстровані у цьому субрегіоні, трималися на озерах [27], заболочених ділянках великих понижень [5], морських мілководдях, опріснених скидами води з рисових чеків [23], на рисових чеках [4] і, навіть, на підтопленому краю поля зі стернею (повідомлення О.С. Мезинова) та в степу [4]. Можливо, це пояснюється відсутністю в Північному Причорномор'ї та Північному Присивашші несолоних природних водойм, зокрема річок з мілководними ставками. Більшість птахів спостерігали під час осінньої міграції - у серпні (88 ос. з 163 відмічених у цьому субрегіоні), вересні (58 ос.) та жовтні (2 ос.), тоді як у квітні-травні - усього 9 ос., і лише 5 ос. - наприкінці липня. Весняний проліт в цьому субрегіоні має місце вздовж о. Тендра у березні-квітні [4], а осінній - над Кінбурнським півостровом у серпні-вересні на південь (21 і 10 ос. 16.09.2014 та 15 ос. 17.09.2014 за повідомленням А.С. Настаченка) та на захід (2 ос. 26.08.2016 за повідомленням З.О. Петровича, П.С. Панченка та К.А. Редінова). Найтриваліше перебування виду у цьому субрегіоні спостерігали у Великому Чапельському поді Біосферного заповідника Асканія-Нова (Чаплинський р-н Херсонської обл.), який у 2010 р. тривалий час був залитий водою - 13 особин трималися тут наприкінці липня - на початку серпня щонайменше 3 тижні [10].

Рис. 1. Місця реєстрації чорного лелеки на півдні Лівобережної України наприкінці 20 - початку 21 ст. (цифри відповідають номерам у таблиці; чорне коло - ймовірне гніздування)

На Кримському півострові більшість спостережень мала місце в горах, головним чином у Кримському заповіднику (табл.), що може бути пов'язаним зі спробами птахів гніздитися. На можливість міграції не тільки вздовж морських узбережь вказує десяток зустрічей по 1-2 птахи впродовж серпня-жовтня 1990-2004 рр. над Лебединими островами, поблизу с. Кумове Роздольненского р-ну [18]. Крім того, низкаспостережень мала місце в Гірському Криму: 49 і 1 ос. - 30.09.2002 над перевалом Байдарські Ворота поблизу смт Форос Ялтинської міськради [15], 1 ос. - 4.05.2000 північніше Алушти [18], 2 ос. - 22.09.2001 над Карадазьким заповідником поблизу селища Курортне Феодосійської міськради [8], а також 3 ос. - 17.09.1987 тут же на скелях [8]. Це, ймовірно, були птахи, що відпочивали перед перельотом через море. Зустрічі лелек у травні, крім зазначених вище 50 ос. над перевалом Байдарські Ворота, відзначалися ще й на Тарханкутському півострові - 1 ос. 04.05.2000 біля ставка неподалік с. Водопійне Чорноморського р-ну (у сутінках птах перелетів на дерево, вочевидь для ночівлі), 2 ос. 30.05.2004 на степовому узбіччі дороги поблизу с. Красносільське цього ж р-ну та 3 ос. 22.05.1999 в околицях с. Новожилівка Білогірського р-ну [18]. Ці зустрічі свідчать, принаймні, про те, що після завершення міграції гніздових особин, продовжуються переміщення негніздуючих лелек, переважно молодих. Ймовірно, зміщуючись у північному напрямку, вони поступово залишають південь Лівобережної України, але, можливо, деякі з них і продовжують кочувати у регіоні, хоча нам і не відомі зустрічі у червні-липні, окрім Гірського Криму.

Цікавими також є пізні осінні зустрічі (по 1 ос.) в Центральному Криму - 2-7.10.1978 в долині р. Карасу поблизу с. Косточківка Нижнєгірського р-ну [18], а також на Керченському півострові 15.10.1987 недалеко від с. Ярке та 25.10.1988 поблизу с. Астаніне (повідомлення М.М. Товпинця).

Найтривалішими (до 15-28 днів) затримки чорного лелеки, якщо не рахувати можливе гніздування в Гірському Криму, були у Північному Приазов'ї (табл.): в заплаві р. Молочна в Мелітопольському р-ні Запорізької обл. - 1 ос. 12-26.08.1979 і 3 ос. 31.07-23.08.2013 (однак після відкриття полювання на пернату дичину 24.08.2013 вже не траплялися); а також 12 ос. протягом тижня трималися на риборозплідному ставку поблизу с. Полянівка того ж р-ну поки 20.09.2013 одного молодого птаха випадково не застрелили при відлякуванні чапель (повідомлення С.В. Медюка).

Крім того, вид чотири рази спостерігали приблизно на 100 км північніше - на Приазовській височині: 3 ос. 12.08-8.09.1979, 1ос. наприкінці серпня - початку вересня 1982 р. і 1ос. 4.09.1999 - в долині р. Суха Конка на захід від с. Гусарка Більмацького (колишнього Куйбишевського) р-ну Запорізької обл. [13, 14], а також 1 ос. - у відділенні «Кам'яні Могили» Українського степового заповідника [35]. Разом з переліченими птахами, більшість інших лелек у цьому субрегіоні трималася на мілководдях в долинах річок, або безпосередньо вздовж берегів, чи на ставках (61 ос. у 14 зустрічах з 66 ос. 18 разів відзначених у субрегіоні) (рис. 2). Виключенням є 1 ос., що 8.08.1975 спостерігалася у пониззі Молочного лиману поблизу с. Олександрівка Приазовського р-ну Запорізької обл.

Найсхідніші зустрічі чорного лелеки відомі для південного заходу Донецької обл.: над Білосарайською косою - по 1 пролітній особині 26.08.1972 (поблизу с. Мелекіне Першотравневого р-ну - повідомлення Г.М. Молодана) і 8.08.2007 (над с. Білосарайське того ж р-ну [36]) та 2 ос. - 6.08.2009 [9], а також 1 лелека 26.08.1972, що розбився об 7-поверховий будинок у м. Маріуполь і був переданий до місцевого краєзнавчого музею, де з нього зробили опудало (повідомлення Г.М. Молодана).

Зустрічі лелек північніше досліджуваної території, наприклад, спостереження 1 ос. впродовж 12-23.09.2016 в долині р. Мокрі Яли на околиці смт Велика Новосілкаоднойменного р-ну Донецької обл. (повідомлення К. Кужель) та близько 20 ос. - 20.08.2016 і 3.09.2016 на ставку між селами Кірове і Любомирівка Вільнянського р-ну Запорізької обл. (повідомлення С. Катиша), свідчать лише про те, що вид між весняною і осінньою міграціями розповсюджений і північніше.

Якщо не брати до уваги потенційно гніздових лелек Кримського заповідника (№ 20 у таблиці і на рис. 1) і невизначених за чисельністю птахів на Лебединих островах (відповідно № 16), то з 305 особин (65 зустрічей) - 210 птахів трималися в 12 зграях розміром від 6 до 49 особин і спостерігалися у серпні-вересні, тобто в період осінніх міграцій. Відповідно, 65 лелек по 2-4 птаха відмічалися 25 разів, з яких 2 ос. один раз у квітні, 9 ос. - тричі у травні, 7 ос. - двічі у липні, 30 ос. - 12 разів у серпні та 17 ос. - 7 разів у вересні. Поодинокі птахи зареєстровані 30 разів: 4 у травні, по 1 ос. у червні і липні, 13 у серпні, 4 у вересні та 5 у жовтні, а також ще по 1 особині з не вказаною датою спостереження (№ 6 і № 38 у таблиці і на рис. 1).

Рис. 2. Чорні лелеки на мілководді р. Молочної - найтиповіше місце перебування виду у Північному Приазов'ї (фото В.М. Попенка)

В цілому, на півдні Лівобережної України 88,7% чорних лелек (86,7% спостережень) трапляються в період осінніх міграцій, головним чином у серпні - 44,0% ос. (51,7% зустрічей) та вересні - 43,0% (26,7%), відповідно (рис. 3). На наш погляд, причини цього полягають у більшій вірогідності осінніх зустрічей: по-перше, в післягніздовий період за рахунок пташенят кількість птахів значно більша, ніж весною; по-друге, весняна міграція, з відомих причин, більш стрімка, тоді як восени спостерігаються доволі тривалі затримки (як зазначалося вище, до 15-28 днів) або літування; по-третє, осінні зграї значно більші за розміром (до 49 ос.), ніж весняні (лише до 4 ос.); нарешті, має місце суто суб'єктивна причина - «польова активність» більшості орнітологів під час весняної міграції виду у березні - середині квітня значно нижча, ніж літом та восени.

Рис. 3. Річна динаміка чисельності мігруючих і кочових чорних лелек, що спостерігалися на півдні Лівобережної України наприкінці 20 ст. - на початку 21 ст.

На тлі відносно рівномірного за останні 40 років розповсюдження зустрічей лелеки чорного на півдні Лівобережної України, найчастіше, як зазначалося вище, він траплявся на територіях об'єктів природно-заповідного фонду - у Кримському заповіднику (№ 20 у таблиці і на рис. 1), на Кінбурнському півострові (№ 1-3), Лебединих островах (відповідно № 16), в Асканія-Нова (№ 14) та на Білосарайській косі (№ 36), що обумовлено, не тільки наявністю умов для гніздування у першому випадку, значних площ кормових угідь - у другому і третьому (східна частина Каркінітської затоки внаслідок багаторічних скидів з рисових чеків значних обсягів прісної води і супутніх мулів тепер представляє велике опріснене мілководдя з відповідною біотою, в тому числі й рибою) та відсутністю значного непокоєння - у четвертому і п'ятому випадках, але і постійним стаціонарним контролем за орнітофауною на них. Крім цих ділянок, у цьому сенсі виділяється ще й північно-західне Приазов'я (№ 27-30 у таблиці і на рис. 1), що швидше пояснюється не стільки наявністю прісних мілководь, як надвисокою активністю численних мелітопольських орнітологів саме в цій частині досліджуваного регіону.

Таким чином, впродовж останніх 40 років на півдні Лівобережної України чорний лелека в невеликій кількості регулярно трапляється в період міграцій та кочівель, а також, ймовірно, навіть на гніздуванні. Якихось закономірностей просторового розподілу в межах зазначеного регіону не виявлено, що вказує на широкий проліт виду через нього. Зростання частоти зустрічей і кількості особин, вочевидь, є наслідком збільшення гніздових популяцій, з яких птахи мігрують через зазначений регіон. На відміну від білого лелеки, чорний лелека більше тяжіє до водойм, особливо прісноводних та мілких, що, вочевидь, свідчить про його схильність живитися переважно водними організмами, особливо рибою. Строки перебування чорного лелеки в правобережній і лівобережній частинах півдня України у цілому збігаються, але у останньому, на відміну від попереднього, майже не спостерігаються літування: остання достовірна весняна зустріч була 30.05.2004, а перша «осіння» - 27.07.1984 і лише одна - у червні 1977 р. Можливо, це є наслідком посушливішого клімату на півдні Лівобережжя і, відповідно, менш розгалуженої мережі природних водойм, придатних для живлення, а також значної їх віддаленості від місць гніздування на півночі, до яких, вірогідно, належать птахи, що тут мігрують.

чорний лелека лівобережний крим міграція

Література

1. Андрющенко Ю.А., Ветров В.В. Результаты учетов птиц на Молочном и Тубальском лиманах с устьевыми зонами // Бюллетень РОМ: Итоги регионального орнитологического мониторинга. Август 2004 г. Азово-Черноморское побережье Украины. - 2005. - Вып. 2. - 28 с.

2. Андрющенко Ю.А., Попенко В.М. О некоторых интересных орнитологических наблюдениях на юге Украины в 2012-2013 годах // Птицы и окружающая среда: Сб. науч. работ / Под ред. Русева И.Т., Стойловского В.П., Корзюкова А.И., Кивганова Д.А. - Одесса, 2013. - С. 3-9.

3. Аппак Б.А. Черный аист Ciconia nigra (L.) снова гнездится в Крыму // Заповедники Крыма

4. - 2016: биологическое и ландшафтное разнообразие, охрана и управление. - Тез. VIII Междунар. науч.-практ. конф. (Симферополь, 28-30 апреля 2016 г.). - Симферополь, 2016. - С. 267-270.

5. Ардамацкая Т.Б. Редкие и исчезающие птицы Черноморского государственного биосферного заповедника АН УССР и сопредельных территорий / Редкие птицы Причерноморья. - Киев-Одесса: Лыбидь,1991. - С. 54-69.

6. Ардамацкая Т.Б. Редкие виды птиц островов Джарылгачского залива, побережья Нижнего Днепра и заказника «Березовые колки» // Фауна, экология и охрана птиц АзовоЧерноморского региона: Сб. науч. тр. - Симферополь: Сонат, 1999. - С. 7-9.

7. Барабаш-Нікіфоров І.І. До орнітофауни колишньої Єкатеринославської губернії // Зап. Дніпр. Ін.-ту народ. освіти. - 1928. - Т. 2. - С. 16-35.

8. Барабаш-Никифоров И. Новые данные о гнездовании некоторых птиц в районе б. Екатеринославской губернии // Укр. мисливець та рибалка. - 1928. - № 7-8. - С. 39-40.

9. Бескаравайный М.М. Видовой состав, сезонная динамика и биотопическое распределение аистообразных в Южном Крыму / Бранта: Сб. тр. Азово-Черноморской орнитологической станции. Вып. 8. - Мелитополь: Бранта, 2005. - С. 114-127.

10. Бронсков А., Мосин Г., Бронскова М. Учеты птиц на Белосарайской косе // Бюл. РОМ:

11. Итоги регионального орнитологического мониторинга. Август 2009 г. - 2010. - Вып. 5. - С. 20.

12. Гавриленко В.С., Листопадський М.А., Поліщук І.К., Думенко В. П. / Конспект фауни хребетних Біосферного заповідника "Асканія-Нова". - Асканія-Нова: ПП Андреева М.М., 2010. - 120 с.

13. Гавриленко В.С., Листопадський М.А., Мезінов О.С., Чегорка П.П. Роль подових екосистем у формуванні водно-болотних орнітокомплексів Дніпровсько-Молочнянського межиріччя // Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2013. - Т. 15. - C.267-269.

14. Гармаш Б.А., Горлов П.И., Дядичева Е.А., Кинда В.В., Попенко В.М., Черничко И.И. Размещение редких и исчезающих околоводных видов птиц / Размещение околоводных птиц на Сиваше в летне-осенний период / Под ред. Черничко И.И. - Мелитополь: Бранта- Симферополь: Сонат, 1999. - С.77-83.

15. Гудина А.Н., Кеменов В.В. О некоторых редких птицах Восточной Украины // Рац. использ., охрана, воспроизведение биол. ресурсов и экол. восп.: Тез. респ. конф. - Запорожье, 1988. - С. 213-214.Гудина А.Н. Редкие и малоизученные птицы Восточной Украины / Запорожье: Днепровский металлург, 2007. - Т. 1. - С. 124-128.

16. Домашевский С.В. К пролету хищных птиц в предгорном и горном Крыму осенью 2002 года / Бранта: Сб. тр. Азово-Черноморск. орнитолог. станции. Вып. 5. - Мелитополь: Бранта. - 2002. - С. 139-142.

17. Кістяківський О.Б. Фауна птахів району Каховського водоймища // Зб. пр. зоол. музею. - 1957. - № 26. - С. 20-48.

18. Клименко М.И. Материалы по фауне птиц района Черноморского государственного заповедника // Тр. Черноморск. гос. зап.-ка. - К.: Изд-во КГУ, 1950. - С. 3-69.

19. Костин С.Ю. Черный аист (Ciconia nigra) в Крыму / Бранта: Сб. тр. Азово-Черноморск. орнитолог. станции. Вып. 7. - Мелитополь: Бранта, 2004. - С. 208-214.

20. Костин Ю.В. Птицы Крыма. - М.: Наука, 1983. - 240 с.

21. Костюченко А.С. Орнитологические мелочи // Укр. охотник и рыболов. - 1925. - № 12. - С. 18-19.

22. Лысенко В.И. Охраняемые птицы Запорожской области // Пособие в помощь изучающим охотминимум. - Мелитополь, 1983. - 27 с.

23. Лысенко В.И., Сиохин В.Д. Современное состояние численности и распределения редких видов птиц Северного Приазовья // Редкие птицы Причерноморья. - Киев-Одесса, 1991. - С. 69-78.

24. Мезинов А.С. Учеты птиц на восточном Побережье Джарылгачского залива // Бюл. РОМ: Итоги регион. орнитолог. мониторинга. Август 2009 г. - 2010. - Вып. 5. - С. 15.

25. Молодан Г., Бронсков А., Мосин Г., Бронскова М. Учеты птиц на Бердянской косе // Бюл. РОМ: Итоги регион. орнитолог. мониторинга. Август 2009 г. - 2010. - Вып. 5. - С.20.

26. Москаленко Ю.О. Коротка характеристика сучасного стану та матеріали спостережень на території Нижньодніпровських піщаних масивів птахів Червоної книги України / Знахідки тварин Червоної книги України. - Ін.-т зоол. ім. І.І. Шмальгаузена НАН України: Київ, 2008. - С. 223-228.

27. Пачоский И.К. К орнитофауне Херсонской губернии / Орнитолог. вестн. - 1911. - Вып. 3/4. - С. 212-223.

28. Петрович З.О., Полуда А.М., Щеголев И.В., Артамонов В.А., Рединов К.А., Вобленко А.С. Результаты учетов птиц в низовьях Березанского лимана, на озере Тузловском (Солонец), на Бугском и Днепровском лиманах, в плавнях р. Южный Буг, в дельте р. Днепр и на Кинбурнской косе / Бюл. РОМ: Итоги регион. орнитолог. мониторинга. Август 2004 г. Азово-Черноморское побережье Украины. - 2005. - Вып. 2. - С. 20, 28.

29. Петрович З.О., Редінов К.О. Рідкісні види птахів в регіональному ландшафтному парку «Кінбурнська коса» // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія «Біологія». - Ужгород, 2008. - Вип. 23. - С. 100-104.

30. Подушкин Д.А. Заметки о перелетах и гнездовании птиц в окрестностях Днепровского лимана // Зап. Крымск. общества естествоиспытат. - 1912. - № 11. - С. 80-95.

31. Пузанов И.И. Предварительные итоги изучения фауны позвоночных Крымского заповедника // Сб. раб. по изучению фауны Крымск. зап-ка. - М., 1931. - С. 5-38.

32. Рединов К.А., Форманюк О.А., Панченко П.С. Встречи летующих аистов и журавлей на юго-западе Украины / Бранта: Сб. тр. Азово-Черноморск. орнитолог. станции. Вып. 9. - Мелитополь: Бранта, 2006. - С. 85-96.

33. Роман Є.Г. Птахи водойм зволожених біотопів Казачелагерної та Чалбаської арен Олешківських пісків / Вісн. Асканія-Нова, 2016 (в друці).

34. Руденко А.Г., Яремченко О.А., Москаленко Ю.А. Результаты учетов птиц в Ярылгачском и Тендровском заливах, урочище Аджиголь и на Устричных островах // Бюл. РОМ: Итоги регион. орнитолог. мониторинга. Август 2004 г. Азово-Черноморское побережье Украины. - 2005. - Вып. 2. - С. 21, 28.

35. Смогоржевский Л.А. Лелека чорний / Фауна України. Птахи. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго. - Т. 5, вип. 1. - Київ: Наук. думка, 1979. - С. 96-100.Сиренко B.A., Мартынов B.B. Фауна наземных позвоночных природного Украинского степного заповедника (Пресмыкающиеся, птицы, млекопитающие. Аннотированный спиисок видoв) / Tp. филиала Укр. степн. пpиpoд. зaпoведникa «Каменные Могилы» (юбилейный сборник). - Вып. 1. - Киев: Фитосоциоцентр, 1998. - С. 63-82.

36. Шевцов А.О. Лелека чорний (Ciconia nigra) / Беркут, 2007. - Т. 16, вип. 1. - С. 157.

Андрющенко Ю.А., Попенко В.Н.

О встречах черного аиста на юге Левобережной Украины

В течение последних 40 лет на юге Левобережной Украины черный аист (Ciconia nigra (Linnaeus,1758)) регулярно встречается в небольшом количестве в период миграций и кочевок, а в Горном Крыму возможно гнездование нескольких пар. В пределах указанного региона каких-либо закономерностей пространственного распределения обнаружено не было, что указывает на широкий пролет вида через него. Подавляющее большинство встреч (88,7% особей и 86,7% наблюдений) приходится на период осенних миграций: 44,0% и 51,7% - на август, 43,0% и 26,7% - на сентябрь и 1,7% и 8,3% - на октябрь.

Ключевые слова: черный аист, юг Левобережной Украины, миграционный период, кочевки, гнездование, местообитания.

Andryushchenko YuPopenko V.

On the Black Stork records in the south of Left-bank Ukraine

Over the last 40 years in the south of Left-bank Ukraine a small number of Black Storks (Ciconia nigra (Linnaeus,1758)) is regularly recorded in the period of migrations and movements, and several pairs are supposed to breed in the mountainous Crimea. No regularities of spatial distribution within the studied region were revealed that indicates a wide front passage of the species through it. Almost all records (88,7% of birds and 86,7% of observations) were in the season of autumn migrations 44,0% and 51,7% - in august, 43,0% and 26,7% - in september, and 1?7% and 8?3% - in october.

Keywords: Black Stork, south of the Left-bank Ukraine, migration period, movements, breeding, habitats.

Размещено на Allbest.ru