Аналіз радіаційного забруднення засобами геоінформаційної системи

перегрів апаратури;

блискавка.

Характеристика заходів пожежної безпеки в лабораторії

Пожежна безпека відповідно до [24] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

контроль і профілактика ізоляції;

наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

захист від блискавок будівель і устаткування.

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Дніпропетровська встановлена ІІІ категорія захисту від блискавок.

Ступінь захисту відповідному класу помешкання П ІІ-а ІР44 для устаткування і ІР23 для світильників.

Система пожежного захисту:

аварійне відключення і переключення апаратури;

наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ОП-5, але вприміщеннях, у яких розміщуються персональні комп'ютери, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 (старе позначення ОУ-2)чи ВВК-2 (старе позначення ОУ-3) або один вогнегасник водопійний аерозольний ВВПА-400 на три комп'ютери, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення;

система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;

у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання наступні: ширина дверей 1,7 м., висота дверей 2,0 м., ширина коридору 2 м.; робоче помешкання має два виходи; відстань від найбільш віддаленого робочого місця не перевищує15 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

Характеристика психофізіологічних небезпечних і шкідливих факторів в лабораторії.

Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори по характеру дії підрозділяються на фізичні перевантаження й нервово-психічні перевантаження.

При виконанні трудових функцій працюючий може перебувати в змушеній позі, як, наприклад, фахівець в лабораторії. Трудова діяльність, пов'язана з вираженою руховою активністю, при величинах навантажень, що перевищують фізіологічно обґрунтовані оптимальні й припустимі значення, впливає на стан здоров'я працюючого.

Негативно на стан здоров'я працюючих відбивається гіподинамія - порушення функцій організму (опорно-рухового апарата, кровообігу, подиху, травлення й ін.) при обмеженій руховій активності, зниженні сил опору м'язів. Ступінь напруженості аналізаторських функцій для зорового аналізатора залежить від розміру об'єкта розрізнення й відстані об'єкта від очей, розходження в контрастності об'єкта розрізнення й фону, для слухового аналізатора - від співвідношення між рівнями мови й шуму.

При проектуванні робочого місця варто враховувати, що фіксована робоча поза фізіологічно не виправдана, тому що вона викликає порушення кровообігу в нижніх кінцівках і органах тазової області, що приводять до професійних захворювань (варикозному розширенню вен, геморою та ін.).

При проектуванні робочих місць необхідно прагнути до того, щоб робоча поза була якнайближче до природної пози людини. Тому доцільно передбачати можливість роботи як стоячи, так і сидячи. Особливої уваги заслуговує проектування крісел для осіб, що постійно виконують роботу сидячи за робочим столом. Конструкція крісла повинна бути такою щоб як можна рівномірніше розподілити тиск тіла на площу опори. Це можливо тоді, коли крісло найбільшою мірою відповідає анатомічній будові людини.

Профілактика гіподинамії передбачає виключення статичної роботи, зміна робочої пози в процесі роботи, проведення виробничої гімнастики з раціональним комплексом фізичних вправ і т.п. Організація кімнат психологічного розвантаження сприяє зниженню утоми й підвищенню продуктивності праці працюючих, поліпшує їхній настрій, що в остаточному підсумку сприяє збереженню їхньої працездатності й забезпеченню охорони праці.

Для профілактики шкідливого впливу сонливості варто враховувати, що трудова діяльність зв'язана не тільки з активністю м'язового апарата й органів почуттів (аналізаторів), що підкоряються свідомому керуванню людиною, але й із серцево-судинною, травною, видільною, ендокринною й іншою системами, які не перебувають під контролем людини й витримують добовий ритм активності.

Висновки

Одним з основних напрямків діяльності щодо впровадження природоохоронних заходів для Харківської області залишається робота з утилізації промислових відходів, добування з них корисних компонентів, а потім вторинне їхнє використання в народному господарстві.

Моніторинг якості виконання цих заходів неможливий без моніторингу радіаційної обстановки, яка складається у області.

В результаті проведеного аналізу та дослідження діяльності забруднюючих підприємств встановлено, що рівень радіоактивного забруднення Харківської області досить значний.

Визначені основні небезпечні (з радіаційного боку об'єкти), що підлягають додатковому моніторингу.

У спеціальній частині дипломної роботи представлено методику проведення радіометричних зйомок місцевості та показано виміряні потужності доз радіації для декількох об'єктів м. Харків. В таблиці виділені об'єкти, радіаційних фон яких перевищує допустимий та несе загрозу для людей.

Окремим розділом висвітлені питання охорони праці в лабораторії.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Відомості Верховної Ради, 1991, № 41.

2. Коваленко Г.Д. Радиоэкология Украины: Монография - Харьков. - 2008. - 264 с.

3. Куринный А.Й., Болтина И.В., Кравчук А.П., Сенченко Т.В. Оценка территории Украины по мутагенному фону //Международная научно-практическая конференция “Экологическая безопасность: проблемы и пути решения”, Алушта, 2005, Сборник научных статей, ІІ том., стр. 175 - 181

4. Сивинцев Ю.В. Естественный радиационный фон // Атомная энергия. - 1988. - Т. 60. - Вып.1. - С.46-56.

5. Сивинцев Ю.В. Фоновое облучение человеческого организма. - М.: Атомиздат, 1960. - 120 с.

6. Sources and effects of ionizing radiation. United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Raliation. - New York. - 2000.

7. Danielle A.H. Rasolonjatovo, Hiroyuki Suzuki, NaoyaHirabayashi, TomoyaNunomiya, Takashi Nakamura end NoriakiNakao. Measurement for the Dose-rates of the Cosmic-ray Components of the Ground.- J. Radiat. Res.- 2002.- 43, SUPPI, S27- 33.

8. Hiroyuki Sagawa, Itsumasa Urabe. Estimation of Absorbed Dose Rates in Air Based on Densities of Cosmic Ray Muons and Electrons on the Ground Levels in Japan.- J. of Nuclear Science and Technology. - 2001.- V. 38, № 12, p.1103 - 1108.

9. АвдеевО.К., КретининА.А., ЛеденевА.И., СкворцовВ.В., УдодВ.В., ШаховА.А. РадиоактивныеотходыУкраины: состояние, проблемы, решения: Монография. - К.: ИЦ «ДрУк», 2003. - 400 с.

10. Рихванов Л.П. Общие и региональные проблемы радиоэкологии.- Томск: Изд-во ТПУ, 1997.- 384 с.

11. Bennett B.G. Exposures from worldwide release of radionuclides. Proceeding of an international

symposium on environment impact of radioactive release, IAEA, Vienna 8-12 May 1995. - Р. 3-32.

12. Талерко Н.Н. Физические особенности и ограничения моделей атмосферного переноса радионуклидов для разных пространственно-временных масштабов // Там же. - 2009. - Вип. 11. - С. 57 - 62.

13. Електронний ресурс http://ecopravo.org.ua/keyword/izmerenija-radiatsii/

14. Електронний ресурс http://xray.at.ua/publ.

15. «Родники Подмосковья»: опыт проведения полевых лагерей / Сост. С.Э. Ермаков.М.: МООО «Экологический союз Подмосковья», Изд-во «Ладога-100», 2006. 216 с. С. 150-156).

16. Електронний ресурс www.dozimetr.biz.

17. ДСанПін 3.3.2-007-98 Державнісанітарні правила і нормироботи з візуальнодісплейнимитерміналамиелектроно- обчислювальних машин.

18. СНиП 2.04.05 - 91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. - М.: Стройиздат. - 1988. - 64 с.

19. СНиП II - 4 - 79 Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат. - 1980. - 110 с.

20. ГОСТ 12.1.003 - 83. ССБТ. Шум. Общиетребованиябезопасности. - Введ.01.07.83.

21. ГОСТ 14254 - 96. Аппараты электрические напряжением до 1000В. Оболочки. Степени защиты.

22. ГОСТ 12.2.007.0 - 75. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.78.

23. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Електробезопасность. Защитноезаземление. Зануление. Введ. 01.01.82.

24. ГОСТ 12.1.004 - 91. ССБТ. Пожарнаябезопасность. Общиетребования. - Введ.01.07.91.

Додаток А

Співвідношення між одиницями СІ і несистемними одиницями активності і характеристик поля випромінювання

Таблиця А.1 - Співвідношення між одиницями

Додаток Б

Максимальний рівень значення експозиційної дози мкР/год по областях України

Рисунок Б.1 -Діаграма рівня значення експозиційної дози мкР/год

Рисунок Б.2 - Значення отриманої середньої дози населенням України у 2011 році

Размещено на Allbest.ru